CC BY
261
УДК65.012.265:658.0 Доц. Н.Г. Мщенко, канд. екон. наук;
магктр О.1. Кумечко - Львiвська КА
РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ ШДПРИСМСТВА: СУТН1СТЬ, СТРУКТУРА, СТРАТЕГ1Я ВИКОРИСТАННЯ
Дослщжено сутнiсть та структуру ресурсного потенщалу пiдприeмства. Визна-чено основнi чинники, яю впливають на стратегiю його формування в ринкових умо-вах. Запропоновано шляхи вдосконалення обгрунтування стратеги ефективного ви-користання ресурсного потенщалу тдприемства. Встановлено, що розроблення стратеги розвитку пiдприeмства потребуе ресурсного обгрунтування можливостей його подальшого розвитку: ощнювання наявного ресурсного потенцiалу та рiвня його використання, визначення невикористаних можливостей ресурсного потенщалу, оптимiзацп складу ресурав пiдприемства та джерел 'хнього формування; ощн-ювання ризикiв додаткового залучення ресурав.
Ринков1 умови д1яльност1 тдприемств потребують прийняття опти-мальних управлшських ршень щодо визначення обсяпв виробництва, обран-ня цшьових ринюв реал1заци продукци, забезпечення прибутково'' д1яльносп та стабшьного фшансового стану тдприемства, що передбачае оптимальне поеднання та ефективне використання вЫх ресурЫв тдприемства. У сучасних умовах мехатзм управлшня ресурсним потенщалом тдприемств не повтстю вщповщае завданням тдвищення ефективност 'хньо'' роботи, отримання ви-соких остаточних результат, подальшого розвитку. Особливо'' актуальност ця проблема набувае через обмежетсть самих ресурс1в, що зумовлюе необ-хщтсть постшного пошуку шлях1в повтшого 'хнього використання.
Ресурсний потенщал тдприемства - це сукуптсть взаемопов'язаних ресуршв, як використовуються для виробництва продукци. Величина цього потенщалу визначаеться обсягом окремих вид1в ресурс1в (земельних, матерь альних { трудових), як перебувають у розпорядженш тдприемства.
Проблеми формування та використання ресурсного потенщалу досль джували в1тчизнят та заруб1жт вчет Л. Абалкш, В. Авдеенко, Р. Акбердш,
B. Андршчук, Р. Бшоусов, Г. Бабков, П. Борщевський, I. Бузько, Ю. Василенко, С. Волощук, Е. Горбунов, В. Гончаров, А. Задоя, А. 1гнатовський, Р. Колосова, О. Коренков, В. Котлов, Н. Краснокутська, Г. Мельничук, М. Кучеров, О. Олексюк, I. Ступницький, I. Фарюн, О. Федонш, Е. Ф1гурнов,
C. Хейнман, Д. Чертков, В. Шиян, С. Шкарабан та шш1. Проте бшьшють те-оретичних концепцш розвитку ресурсного потенщалу, його структури та властивостей, що лежать в основ! його використання, е недостатньо обгрун-тованими або суперечливими. В економ1чнш лггератур1 недостатньо уваги придшено ефективност використання ресурсного потенщалу. Це, своею чертою, негативно вплинуло на формування методологи та методики його використання на промислових тдприемствах. Тому постае об'ективна необхщ-тсть у пошуку нових тдход1в до забезпечення ефективного використання ресурсного потенщалу тдприемств, що потребуе вияснення низки питань щодо економ1чно'' сутност1, властивостей, структури ресурсного потенщалу, а також стратеги його використання.
Метою дослщження е узагальнення трактувань поняття "ресурсний потенщал тдприемства", уточнення його складу та розроблення теоретичних положень стратеги ефективного використання ресурсного потенщалу.
Вивчення ресурсного потенщалу шдприемства е необхiдною складо-вою та передумовою формування стратеги (стратепчних альтернатив) його розвитку. Коло визначень ресурсного потенщалу шдприемства дуже широ-ке - вiд надзвичайно вузького його розумшня як рiчного обсягу виробництва продукци до таких загальних категорiй, як соцiально-економiчна система [6, с. 6]. Його розглядали як елемент виробничих вщносин щодо використання здатностi трудових ресурсiв до створення матерiальних благ, як сукупшсть наявних ресурсiв для досягнення поставлено! мети, як максимально можли-вий обсяг матерiальних благ та послуг, який можна отримати за умови оптимального використання наявних ресурЫв, як реальну чи ймовiрну здатшсть виконати цiлеспрямовану роботу та ш. На думку С. Сердака, ресурсний по-тенцiал пiдприемства - це сукупшсть матерiальних, нематерiальних, трудових, фшансових ресурсiв, зокрема здатнiсть робггниюв пiдприемства ефек-тивно використовувати назваш ресурси для виконання мюи, досягнення по-точних та стратегiчних цшей пiдприемства. При цьому ресурсний потенщал пiдприемства можна охарактеризувати чотирма основними критерiями:
• реальними можливостями шдприемства в тш чи шшш сфер1 д1яльност1 (та-кож 1 нереал1зоват можливосп);
• обсягом ресурс1в як залучених, так 1 тшьки тдготовлених до використання у виробництвц
• здаттстю кадр1в (менеджер1в) використовувати ресурси, вмшня розпоряджа-тися ресурсами шдприемства;
• формою тдприемництва та вщповщною оргатзащйною структурою тд-приемництва [8, с. 84-87].
Рiзноманiття пiдходiв до розумшня сутност ресурсного потенцiалу дае змогу вважати його багатоаспектним поняттям. На наш погляд, ресурсний потенщал е системою взаемопов'язаних рiзних видiв ресурсiв, якi е у розпорядженш пiдприемства або можуть бути залучеш до його господарсько! дiяльностi для максимального задоволення потреб споживачiв та пiдвищення його конкурентоспроможностi на ринку. При цьому вш визначаеться не просто кшьюстю та яюстю ресурсiв, якi е на цей момент, а й !хшм оптималь-ним спiввiдношенням, вiдповiднiстю !хньо! величини i складу потребам вирь шуваних завдань.
У науковiй лiтературi немае однозначно! думки i щодо структури ресурсного потенцiалу. На наш погляд, доцшьно виокремлювати в складi ресурсного потенцiалу матерiальнi, нематерiальнi, трудовi, iнновацiйнi, фшан-совi ресурси (потенщали) пiдприемства, а також методи управлшня та орга-нiзацi! ефективного використання ресурЫв пiдприемства (управлiнський потенщал).
Матерiальнi ресурси - це ресурси в натурально-речовш формi, як ви-користовуються у виробничiй (господарськш) дiяльностi пiдприемства. До !хнього складу входять основнi фонди та частка обшових фондiв. Основнi фонди - це матерiально-речовi цiнностi пiдприемства, яю використовуються як засоби працi. Частина обшових фондiв входить до складу матерiальних ре-сурсiв: малоцiннi та швидкозношуваш предмети, пакувальнi матерiали, пали-во, електроенергiя та iн. Нематерiальнi ресурси - об'екти промислово! та ште-
лектуально! власност^ здатнi приносити користь тривалий час: гудвш, ноу-хау, бази знань, бази даних, патент, винаходи тощо.
Трудовi ресурси (трудовий чи кадровий потенщал) шдприемства - сукупшсть зайнятих на пiдприемствi за основною та допомiжною дiяльнiстю. Саме трудовий потенщал приводить в дда вс iншi складники ресурсного потенщалу пiдприемства. Вiн може бути описаний з рiзних позицiй залежно вщ кiлькiсних i якiсних характеристик. Це дае змогу здшснювати оцiнку кадрового потенщалу у вартюних категорiях, яка особливо актуальна для власника шдприемства. Така ощнка допомагае отримати реальне уявлення про те, нас-кiльки здiбностi працiвникiв перевищують витрати на !х залучення, навчання та розвиток [1, с. 68].
Фiнансовi ресурси (фшансовий потенцiал) - сукупшсть грошових коштiв та надходжень, яю е в розпорядженнi пiдприемства для виконання фь нансових зобов'язань, здшснення витрат на вiдтворення пiдприемства та сти-мулювання працiвникiв. Фiнансовi ресурси дуже важливi як вихiдний вид ресурЫв для створення та дiяльностi шдприемства, забезпечують процес вироб-ництва, е неодмшною умовою неперервност процесу виробництва. В умовах ринку, нав^ь маючи достатню наявнiсть на пiдприемствi основних фондiв та кадрiв, пiдприемство iнодi не здатне функщонувати, оскiльки не мае необхщ-но! суми готiвкових грошових коштiв (фшансових ресурЫв) [7, с. 65].
В умовах шновацшного розвитку економжи кра!ни особливу увагу придiляють дослiдженню ролi та змiсту iнновацiйного потенцiалу шдприемства. Укра!нський центр економiчних i полiтичних дослiджень iм. О. Разум -кова iнновацiйний потенцiал дослiджуе за такими аспектами: кадрове забез-печення шдприемства; рiвень освiти персоналу шдприемства; фшансування науково!, науково-технiчно! та шновацшно! дiяльностi; кiлькiсть i структура наукових i науково-технiчних робiт; патентування винаходiв; рiвень шнова-цiйно! активностi шдприемства; динамша виробництва iнновацiйно! продукции частка iнновацiйно! продукцi! у загальних обсягах виробництва [3, с. 104]. В. Гончаров та в. 1ванова визначають шновацшний потенцiал тд-приемства як оргашчне поеднання ресурсiв, спроможностей та можливостей пiдприемства в шновацшнш дiяльностi [3, с. 105].
Фшансовий потенщал мае особливе значення для шдприемства, особливо в умовах його розвитку. К. Уолш, зазначае, що "... зростання для компа-ни схоже на лiки для пащента: приносять користь лише до певно! мiри, але, коли перебрати мiру, стають небезпечними, якщо не фатальними. Тому необ-хiдно збалансувати прибутки, активи та зростання" [2, с. 36]. За своею суттю фшансовий потенщал визначаеться не просто сукупшстю фшансових ресурЫв i можливостей пiдприемства, а !хньою органiчною едшстю. Обсяги фшан-сового потенцiалу вщображають фiнансову мiць або здатнiсть окремого суб'екта брати участь у створенш матерiальних благ i наданнi послуг. Вони характеризуються ^ею сукупнiстю засобiв, джерел, запасiв або фiнансових можливостей, якими володiе пiдприемство i яю можуть бути використанi для реалiзацi! конкретних цiлей i завдань. При цьому глибинш тенденцi! функцi-онування й розвитку фшансового потенцiалу невщдшьш вiд критерi!в еконо-мiчно! доцшьнос^ й ефективностi.
На думку В. Герасимчука, визначення управлшського (штелектуаль-ного) потенцiалу охоплюе оцiнку таких основних характеристик: сприйняття нових щей; готовтсть критикувати; бачення перспективи; рiвень штелекту; цiлеспрямованiсть та намiри; управлшське мислення [3, с. 103].
Деяк автори розглядають структуру потенцiалу тдприемства як сукуптсть об'ектних i суб'ектних складових. Об,ектнi складовi ресурсного потенщалу пов'язат з матерiально-речовою формою потенцiалу пiдприемства, суб,ектнi - 3i суспiльною формою прояву, тобто вони не споживаються, а виступають як передумова, як загальноекономiчний, загальногосподарський чинник рацiонального використання об'ектних складових. До об'ектних складових вщносять виробничий, шноващйний, фiнансовий, iнформацiйний, ш-фраструктурний, кадровий потенцiал. До суб'ектних - науково-техтчний, уп-равлiнський, оргатзащйний, маркетинговий, кадровий, логiстичний потенщ-али [9, с. 240].
Розглядаючи склад ресурсного потенщалу щодо функщональних нап-рямiв формування та використання, розрiзняють потенцiали маркетинговий (здатнiсть маркетингово1 системи тдприемства забезпечити його постшну конкурентоспроможтсть); виробничий (здатнiсть виробничо1 системи забезпечити випуск продукци в обсяз^ що вщповщае потенцiалу попиту); фшан-совий (здатнiсть фiнансовоï служби забезпечити основт ланки ланцюга мзбут-виробництво-закупiвлiм фшансовими ресурсами за принципом най-бшьш ефективного ïхнього розподiлу); органiзацiйний (здаттсть менеджменту створити ефективну систему взаемоди мiж усiма елементами потенщалу)
[2, с. 35].
Бiльшiсть дослiдникiв виокремлюе в складi ресурсного потенщалу тдприемства виробничий потенщал. На думку О.В. Коренкова, останнш охоплюе таю складови техтчний потенцiал, технологiчний потенщал, фшан-совий потенцiал, трудовий потенщал. Вважаемо, що техтчний та технолопч-ний потенщали е складовими потенщалу нижчого рiвня, нiж трудовий або фшансовий. Тобто технiчний та технолопчний потенцiали цiлком входять до складу виробничого потенщалу i тшьки через нього "накладаються" на iншi види потенцiалiв. Водночас, трудовий потенцiал е окремим видом потенщалу, хоча й мае вагомий вплив на виробничий потенщал [5, с. 187].
Для ощнювання ефективност використання того чи шшого виду ре-сурЫв корисний результат дiяльностi тдприемства порiвнюють iз витратами на отримання цього корисного результату. Якщо йдеться про матерiальнi ре-сурси, то витрати - це середня вартють матерiальних витрат за перiод, який дослщжуеться; якщо йдеться про трудовi ресурси, то витрати - це фонд оплати пращ та im Корисний результат вщ дiяльностi тдприемства та одночасно вщ використання ресурЫв називають ефектом. Ефективне використання ресурсного потенщалу дае змогу тдприемству отримати економiчний, сощаль-ний, еколопчт ефекти. Основними показниками економiчного ефекту госпо-дарськоï дiяльностi пiдприемства е обсяг виторгу вщ реалiзацiï продукци та прибуток (дохщ). Порiвняння цих показниюв iз обсягом ресурсiв, як вико-ристанi для ïx отримання, дае змогу ощнити ефективнiсть використання ре-
сурЫв. Показники ефективност використання ресурсного потенцiалу загалом та його окpемi cкладовi широко використовують для оцiнювання ефективнос-т фyнкцiонyвання шдприемства, його господарсько1" дiяльноcтi та комер-цiйноï дiяльноcтi й ш. [7, с. 66].
Все викладене вище дае змогу B^6i4^ охарактеризувати функщо-нальнi cкладовi ресурсного потенщалу шдприемства, зробити висновки щодо ïхньоï рол^ оптимiзацiï обcягiв та необхщносл врахування особливостей формування та використання у процеЫ cтpатегiчного управлшня шдприем-ством.
Ресурсне забезпечення cтpатегiчноï дiяльноcтi пiдпpиемcтва мае здш-снюватись у вiдповiднiй фоpмi на оcновi розроблення ресурсних cтpатегiй, якi сприяють виpiшенню таких завдань: визначення перспективних потреб шдприемства в ресурсах вЫх необхщних видiв; розрахунок допустимих ресурсних обмежень i формування прогресивних норм витрат pеcypciв piзних тишв; визначення "зон cтpатегiчних pеcypciв", можливостей ix використання шляхом збалансування обcягiв i складу, теpмiнiв постачання з динамжою використання; розроблення заxодiв щодо pацiонального використання pеcypciв шдприемства; використання лопстичних пiдxодiв в cиcтемi pеалiзацiï ресурсних cтpатегiй.
Досягнення стратепчних цiлей пiдпpиемcтва в майбутньому вже сьогодш потребують piшень щодо залучення необxiдниx pеcypciв. Формування ресурсного потенщалу шдприемства - це виявлення стратепчних можливостей та ресурЫв, здатних шдвищити конкурентоспроможшсть шдприемства; визначення pезеpвiв потенцiалy. Майбутне завжди невизначене, тому витрачання ресурЫв завжди супроводжуеться тим чи шшим piвнем ризику. Розробляючи pеcypcнi стратеги, треба обгрунтовувати можливий та допусти-мий piвнi ризику, що його бере на себе кеpiвництво за використання ресурЫв iз максимально можливою вiддачею [4, с. 246].
Таким чином, розроблення стратеги розвитку шдприемства потребуе передуЫм ресурсного обгрунтування можливостей його подальшого розвитку: ощнювання наявного ресурсного потенцiалy та piвня його використання, визначення невикористаних можливостей ресурсного потенщалу, оптимiзацiï складу ресурЫв шдприемства та джерел ïxнього формування; ощнювання ри-зикiв додаткового залучення ресурЫв.
Лггература
1. Баул1на Т.В. Кадровий потенщал як головний фактор управлшня змшами на шд-приемств1 / Т.В. Баулша // Економша i управлшня. - 2008. - № 1. - С. 67-71.
2. Вишневська О.М. Ресурсний потенщал шдприемництва / О.М. Вишневська // Еконо-мiка АПК. - 2008. - № 12. - С. 32-37.
3. Головатюк В.М. Впм1рювання шновацшного потенщалу в контекст! формування стратеги розвитку шдприемства / В.М. Головатюк, В.П. Соловйов // Мехашзм регулювання економки. - 2009. - № 1. - С. 102-111.
4. Кирилов О.Д. Формування ефективно'1 стратеги розвитку шдприемства в умовах ш-вестицшно'1 уразливост / О.Д. Кирилов // Академ1чний проспр. - 2008. - № 12. - С. 244-250.
5. Коренков О.В. Виробничий потенщал як складова частина потенщалу шдприемства / О.В. Коренков // Вюник Харювського нащонального ушверситету 1м. В.Н. Каразша. - Сер.: Економ1чна. - 2006. - № 565. - С. 186-190.
6. Краснокутська Н.С. Потенцiал пiдприeмства: формування та оцшка : навч. noci6H. / Н С. Краснокутська. - К. : Вид-во ЦНЛ, 2005. - 352 с.
7. Пщлкецький Г.М. Пвдвищення ефективностi використання ресурсного потенцiалу тдприемств / Г.М. Пвдлюецький // Економша АПК. - 2008. - № 5. - С. 65-66.
8. Сердак С.Е. Принципи ефективного управлшня ресурсами суб'екпв господарювання / С.Е. Сердак // Академiчний огляд. - 2008. - № 2. - С. 83-88.
9. Сущенко Е.А. Характеристика потенциала предприятия как экономической категории / Е.А. Сущенко // Вюник Схвдноукрашського нацюнального утверситету. - 2007. - № 5 (51). - С. 239-244.
Миценко Н.Г., Кумечко О.И. Ресурсный потенциал предприятия: сущность, структура, стратегия использования
Исследована сущность и структура ресурсного потенциала предприятия. Определены основные факторы, которые влияют на стратегию его формирования в рыночных условиях. Предложены пути совершенствования обоснования стратегии эффективного использования ресурсного потенциала предприятия. Установлено, что разработка стратегии развития предприятия нуждается в ресурсном обосновании возможности его последующего развития: оценивание имеющегося ресурсного потенциала и уровня его использования, определения неиспользованной возможности ресурсного потенциала, оптимизации состава ресурсов предприятия и источников их формирования; оценивание рисков дополнительного привлечения ресурсов.
Mitcenko N. G., Kumechko О.1. The resource potential of an enterprise: essence, structure, strategy of use
This paper studies the essence and the structure of the resource potential of an enterprise. We have defined the main factors that have an influence on the formation of its strategy in the market conditions. Our findings suggest the ways of improvement of the strategy of effective use of the resource potential of an enterprise. It is set that development of strategy of development of enterprise needs resource ground of possibilities of him subsequent development: evaluation of present resource potential and level of his use, determination of untapped possibilities of resource potential, optimization of composition of resources of enterprise and sources of their forming; evaluation of risks of the additional bringing in of resources. _
УДК 336.76+330.342 Acnip. О. О. Марчук - nwiecbm КА
ТАКТИЧН1 Ц1Л1 ГРОШОВО-КРЕДИТНО1 ПОЛ1ТИКИ ТА 1ХНЯ РОЛЬ У РЕАЛВАЦП ПРОМ1ЖНИХ I СТРАТЕГ1ЧНИХ Ц1ЛЕЙ
Проаналiзовано та систематизовано цш грошово-кредитно! пол^ики. Визначе-но мехатзм pеалiзаmi тактичних цшей та 1хню роль у досягненн промiжних i стра-тепчних цшей. Встановлено, що важливою складовою мехатзму досягнення тактичних цшей в короткотермшовому rop^i е таргетування. Процедура таргетування по-лягае у пошуку i вибоpi змшних, як найтютше пов'язат з досягненням пpомiжних цшей. Проте, на pазi не вдалося знайти едино! та утверсально! змшноь
Ключовi слова: грошово-кредитна пол^ика, цш грошово-кредитно! полггики, стратепчт, пpомiжнi та тактичн цiлi, таргетування цшей, грошовий ринок.
Постановка проблеми. Важливе м1сце в сучасних економжах нале-жить грошово-кредитнш пол1тищ, головною ознакою яко! е цшьова спрямо-вашсть. При цьому засоби досягнення цшей нижчого мають забезпечувати досягнення цшей вищого р1вня. Проте, мехашзми досягнення одних цшей не можуть бути поеднаними з шшими, як е альтернативними за характером !хнього досягнення. Тому перед економ1чною наукою постае проблема узго-дження альтернатив та пошуку мехашзм1в реал1заци.
