CC BY
111
Т. Затонацкая, д-р экон. наук, доц.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев
МИРОВОЙ ОПЫТ ФОРМИРОВАНИЯ ГОСУДАРСТВЕННОЙ ИНВЕСТИЦИОННОЙ ПОЛИТИКИ
И МЕХАНИЗМОВ ЕЁ РЕАЛИЗАЦИИ
В статье рассмотрены основные положения инвестиционной политики нового поколения и возможности её интеграции в Украине. Исследован зарубежный опыт механизмов реализации государственных инвестиционных политик. Предоставлены рекомендации по усовершенствованию государственной инвестиционной политики Украины.
Ключевые слова: государственная инвестиционная политика, иностранные инвестиции, инвестиционный протекционизм.
T. Zatonatska, Doctor of Sciences (Economics), Associate Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv
WORLD EXPERIENCE OF FORMATION OF STATE INVESTMENT POLICY AND MECHANISMS
FOR ITS IMPLEMENTATION
The paper considers main provisions of investment policy of new generation and prospects of its integration in Ukraine. International experience of implementation mechanisms of public investment policies is revealed, Recommendations for improving the state investment policy of Ukraine are provided.
Keywords: state investment policy, foreign investment, investment protectionism.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2014; 161: 10-15 УДК 339.9-622 JEL P 590
I. Павленко, д-р екон. наук, проф., I. Тимченко, асп.
КиТвський нацюнальний ужверситет iменi Тараса Шевченка, КиТв
РЕСТРУКТУРИЗАЦ1Я ВУПЛЬНО! ПРОМИСЛОВОСТ1: СВ1ТОВ1 ТЕНДЕНЦП ТА В1ТЧИЗНЯН1 РЕАЛП
У статт/' проаналiзовано мiжнародний досвiд реструктуризаци вугшьно/ промисловостi. Досл/'джено причини державноf неефективностi реструктуризаци та особливостi if здйснення кра/нами з розвиненою ринковою економi-кою. Юентифковано соцiально-економiчнi на^дки реформування та сформульовано заходи пiдвищення швестицш-но/ активност/' для вугльних регюшв, що здйснюють реструктуризацю.
Ключовi слова: iнновацiйний розвиток, реструктуризация, конкурентоспроможнсть, державне фiнансування, ене-ргетичний сектор, вугльна промисловсть.
Постановка проблеми. Практичн уроки реструктуризаци особливо актуальн в умовах пщвищеного ммж-народного штересу до поетапноТ вщмови вщ фЫансу-вання вупльноТ промисловостк УкраТна пщписала дого-вiр про вступ до Свропейського Енергетичного ствто-вариства у 2010 р. за яким зобов'язувалася виконати низку умов щодо реформування базових галузей енер-гетики та приведення Тх до европейських стандар^в. Стратепчш ршення в межах програми стосуються на-самперед вупльноТ промисловост^ зокрема лiбералiза-ци ринку вуплля, приватизаци вупльних пщприемств, удосконалення мехашзму державно' пщтримки вупль-ноТ галузi та впровадження со^альних програм пщтри-мки населення репошв реструктуризаци. Ураховуючи те, що розмiри державного субсидування вугiльноТ промисловосл постiйно зростають, прибутковiсть галузi знижуеться, виникае необхщнють перегляду полiтики реструктуризаци з метою проведення радикальних реформ у галуз^ що й становить актуальнють даного на-пряму дослщжень.
Аналiз останнiх дослiджень та публкацш. Пи-таннями управлiння розвитком вупльноТ галуз^ зокрема ТТ реструктуриза^ею, використанням чистих технологiй видобутку та переробки вуплля, впровадженням еколо-пчних технологiй, що спрямованi на зниження забруд-нення навколишнього середовища, оцшюванням рiвня iнновацiйного розвитку галузi займалися таю вчеш: Л. Арузо [2], В. Балан [23], С. Бхаттачарiя [3], Д. Блек [4], А. Брайан, С. Волкер [21], Р. Девщсон [6], О. Жилш-ська [23], М. Куб^ Б. МНтчелл, Д. Мерелл, Т. Петровська [23], С. Фотерпл [15], Д. Хеллер [16], М. Паркер [19] та Ышк Переважна бтьшють дослiдникiв дотримуеться положення про необхщнють реструктуризаци вупльноТ галузi - корпоратизаци сектору i використання Ынова-
цiйних технологiй видобутку та еколопчноТ безпеки процесiв переробки.
Невиршеш ранiше частини загально'Т проблеми.
Однак недостатньо вивченими, з позицш впровадження заходiв реструктуризаци вугiльноТ промисловосп УкраТ-ни, залишаються питання оновлення технолопчних процесiв пiд час реструктуризаци, економiчного обфун-тування доцiльностi закриття пiдприемств, а також по-долання соцiально-економiчних наслiдкiв реструктуризаци галузi з урахуванням досвiду реструктуризацiТ провщних краТн свiту.
Формулювання завдань та цшей статтi. Метою статтi е дослщження мiжнародного досвiду управлiння шновацшним розвитком вугiльноТ промисловостi в умовах глобалiзацiТ. Основнi завдання вщповщно до поста-вленоТ мети: встановити причини реструктуризаци як основноТ форми Ыновацшного розвитку пiдприемств вугiльноТ галуз^ визначити особливостi ТТ здiйснення в краТнах iз розвиненою ринковою економкою, щентифь кувати соцiально-економiчнi наслiдки реструктуризаци та сформувати практичн рекомендацiТ щодо здмснення iнновацiйноТ полiтики у вупльшй промисловостi УкраТни.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Перед-умовою реформування вупльноТ промисловосл у свiтi слiд вважати пщвищення рiвня конкуренци в галузi та пiдвищення рiвня забруднення навколишнього середовища. Видтяють декiлька причин змши ролi вугiльноТ промисловостi. Полiтика затримки здiйснення реструктуризаци вупльноТ промисловосп в багатьох краТнах пояс-нювалась економiею на масштабах, осюльки основна частина пiдприемств перебувала у державнм власностi та займала монопольне становище на внутршньому ринку, на початку 80-х рогав ХХ ст. стала неактуальною. Новi технологи призвели до того, що вупльн пщприемст-ва державноТ форми власностi втрачали конкуренты
© Павленко I., Тимченко I., 2014
позици перед приватними, наслiдком було скорочення фЫансування пiдприeмств, страйки працiвникiв шахт, i в результатi уряди кра'н були вимушен приймати антикри-зовi ршення. Визначимо основнi причини структурно' та економiчноí перебудови вугiльноí галузi у свт:
• неконкурентоспроможнiсть вугiлля у порiвняннi з iншими видами енерги, складнi умови видобутку (Ыме-ччина, Франтя, Великобританiя);
• структурна перебудова економки, перехiд вiд планово' до ринково' економiки (Росiя, Польща, Казахстан, Укра'на);
• пiдвищення ефективност iнвестування в розви-ток Ыфраструктури вугiльноí галузi загалом, викорис-тання еколопчних технологiй з метою пщвищення рiвня конкурентоспроможностi нацiональних виробникiв (Авс-тралiя, США, кражи Скандинавií);
• розробка нових родовищ вуплля з метою зть-шення видобутку, особливо це стосуеться видобутку вiдкритим способом (Китай, Канада, ПАР).
Кражи, що реформують нацiональну вугiльну проми-словють, досягли в цьому рiзноí мiри успiху. Основнi причини, якi стоять за реформами, можуть включати питання скорочення бюджетних витрат, пiдвищення ефективност використання енергií або зменшення за-бруднення та викидiв парникових газiв. Однак, якщо до-пустити помилки чи прорахунки у плануванш, скасування субсидм та закриття пiдприемств може призвести до несприятливих економiчних, со^альних та екологiчних наслiдкiв, i, як результат - пщвищення цж на енергоноси.
Проаналiзуемо досвiд краж, що здмснили рефор-мування вугiльноí промисловостк
1. Досвiд США в реструктуризаци вугiльноí промис-ловостi характеризуеться корпоратиза^ею сектору, оскiльки шахти традицiйно перебували у приватшй вла-сностi. Злиття та поглинання компанш позитивно впли-вають на фiнансовий стан вупльних шахт. Субсидуван-ня пiдприемств не вщбуваеться, дiяльнiсть компанiй регулюе антимонопольне законодавство та акти щодо регулювання компашй постачання енергоносiíв. Вупль-на промисловють в останне десятилiття перебувае в кризовому стаы, "сланцева револю^я", низькi цiни на газ та посилення контролю за викидами парникових газiв уже призвели до закриття вупльних електростан-цш та шахт [14, с. 135-136]. Департамент прац США iз 2009 р. здiйснюе державну пщтримку сiмей, що втрати-ли роботу через закриття шахт до остаточного 1х пра-цевлаштування. Полiтика держави все ж передбачае скорочення розробки нових родовищ у майбутньому пщ впливом змжи кгммату, що супроводжуеться новими еколопчними нормами мiжнародного ствтовариства. Основними цiлями дiяльностi в данш сферi е:
• створення сприятливих умов для компанш, що займаються CCS (Carbon Capture and Sequestration) технолопями;
• створення екологiчноí нормативно-правово! бази на основi передових технолопчних стандартiв для за-лучення жвестг^в у галузь та безпеки навколишнього середовища;
• завершення проекту FutureGen - буфвництва першого у свiтi заводу з переробки вуплля, що не за-бруднюе атмосферу.
2. Вупльш пщприемства Австралií до 1992 р. перебували у державнш власносп, однак як прибутковiсть, так i конкурентоздатнiсть пiдприемств почала знижува-тись i було прийнято рiшення про приватизацю, до кж-ця 1994 р. вс пiдприемства галузi перейшли в корпора-тивну власнiсть. За рахунок економи на масштабах було знижено постшш витрати на оплату прац - скоро-
ченням персоналу; рацiоналiзовано план транспорту-вання вуплля [7, с. 115].
Основы компани, що здшснювали реструктуризацiю австралшськоТ вугiльноí промисловостi це - BHP Billiton, Rio Tinto, Anglo American та Glencore + Xstrata [18, с. 9, 17]. Хоча i рух цих компашй у 6ík злиття та поглинань в Австрали мае своТ вiдповiднi особливос-т^ Тх основнi цiлi можна роздтити на наступнi двi категорий перша полягае у проведеннi рацiоналiзацiТ управ-лiння, у тому чи^ скороченнi витрат на видобуток; друга, чи буде компашя спроможна, для забезпечення свого майбутнього економiчного зростання через кон-центрацiю i роботу в напрямi реструктуризацiТ корпоративное' оргашзаци - втримати своТ позици на свiтовому ринку вугiлля в умовах значних коливань цж. Тому в межах вупльноТ полiтики Австрали було б доцтьно:
• проводити чiтку та стабiльну полiтику оподатку-вання мiнерально-сировинноТ дiяльностi, уникати неви-значеностi, що може призвести до негативних змж ж-вестицiйного середовища;
• територiальним органам управлiння здшснювати монiторинг розвитку iнфраструктури, щоб уникнути де-фiциту кадрiв у майбутньому при збтьшенш кiлькостi вугiльних пщприемств;
• координувати територiальними органами управ-лiння вiдповiднiсть видобутку екологiчним стандартам репону та охоронi навколишнього середовища.
Свропейсьга краТни, що здiйснювали видобуток вуплля: Великобриташя, Францiя, Нмеччина, Бельгiя, lталiя, Грецiя, lрландiя, 1спашя, Нiдерланди, Польща. Бiльшiсть краТн - Бельпя [8, с. 99], lталiя, lрландiя, Нiдерланди, припинили видобуток у зв'язку з вичерпанютю покладiв, складними гiрничо-геологiчними умовами видобутку, а також високою собiвартiстю видобутку. Вiдбуваеться поступове скорочення видобутку i в тих европейських краТнах, що залишилися, причиною е наявнють бiльш дешевого iмпорту, галузь стае неконкурентоздатною i потребуе значного державного фжансування.
3. У Великобритани вугiльнi пiдприемства також були нацiоналiзованi, у 50-х роках ХХ ст. прийнято ршен-ня про реструктуризацю галузi та зниження рiвня державного фiнансування до повного його припинення у 2002 р. Закриття шахт: iз 958 д^чих шахт залишилось 50 у 1992 р. та 34 шахти у 2007 р., одночасно прийма-лися програми з розвитку шахтних репошв, виплачува-лася допомога шахтарям через British Coal. Пщготов-лено програму "Робота та кар'ера", що забезпечувала переподготовку та працевлаштування колишшх шахта-рiв. Агенство запропонувало структурований пщхщ до даного процесу, що полягав у наступному [13, с. 91]:
• створення "магазину роб^ниюв" на базi шахт, що закривалися;
• оргашзаци жтерв'ю для кожного шахтаря iз без-посереднiм фахiвцем центру;
• iдентифiкацiя професiйних навичок у пра^вника;
• пошук роботодавця, якому необхщш такi профе-сшш навички;
• зiставлення наявних навичок з юнуючими вака-нсiями.
Створено агентства репонального розвитку з вщно-влення шахтних територiй та залучення жвестицш у розвиток iнфраструктури (до 1,5 млрд дол. США на рк з 1998 р.). Станом на 2012 р. у краТн працюе 21 шахта та 5 000 робпжиюв. Агенство з вуплля Великобритани працюе також над проектами чистих вупльних технолога та пщземноТ газифкаци.
4. Французьк вупльш шахти були нацiоналiзованi в 1945 р. пщ керiвництвом компанiТ "Шарбонаж де Франс" [1, с. 69], яка здшснювала господарську дiяльнiсть за
рахунок державного фжансування i припинила дiяль-HicTb у 2008 р., yci шахти пiд ïï керiвництвом було за-крито, проведено заходи з рекультиваци земель та працевлаштування звiльнених шахтарiв. Ниш Нацюна-льне агентство з забезпечення прав шахтарiв продов-жуе пропонувати со^альну пiдтримкy бiльш нiж 200 000 робпжигав. Його дiяльнiсть потребуе державно''' пщтри-мки обсягом близько 700 млн евро на рк, вказаний об-сяг фiнансyвання буде знижуватися з часом. У 2011 р. державна допомога вугтьному сектору поширилася також i на захист навколишнього середовища. Освоен-ня мюць видобутку ниш вважаеться одним iз прюритет-них завдань, включаючи реабiлiтацiю ландшаф^в, очищення забруднених ^рунтових вод, а також пщвищення рiвня безпеки навколо покинутих шахт. Отже, основними особливостями реформування вупльно''' промисловостi у Франци були:
• довгостроковий пщхщ, необхщний для адаптацiï економiки та шахтарiв;
• одночасно iз реструктуриза^ею проводилася диверсифiкацiя джерел енергiï - замжа на ядерне па-ливо, нафту та газ;
• розроблення програм со^ально''' пщтримки шах-тарiв та економiчно-соцiального розвитку шахтних реп-ошв [9, с. 79].
Поетапний пщхщ до реструктуризаци може звести до мУмуму со^альш хвилювання, але досвщ Францп' у реструктуризаци' вупльно''' промисловост показуе, що повiльнi змжи можуть створити й iншi проблеми. У цьо-му випадку процес реформ продовжувався до тих тр, поки не працевлаштувалися робiтники першого плану скорочень. Така ситyацiя характерна не ттьки для Франци. У Польщу наприклад, реформа вyгiльноï галyзi також тривае багато рокiв i вимагае мтьярди евро на допомогу постраждалим працiвникам [20, с. 9-12].
Вуплля, як i ранше, е основним джерелом енерги, тому на початку реформ був створений дiалог мiж урядом (через нацюнальш, репональш та мiсцевi предста-вництва), Свропейською комiсiею та профспiлками для того, аби звести до мУмуму негативний вплив на галузь. Бтьшють реформ проведено в результат цих консультацш - пакти Шарбонаж е одним iз прикладiв такого продуктивного дiалогy.
У той час як компенсаця може допомогти звтьненим працiвникам, оскiльки вони шукають нову роботу, францу-зький приклад показуе, що цей принцип може бути негати-вним. Допомога пра^вникам працездатного вку повинна надати 'м навички i новi робочi мiсця, але бути обмеженою в часi. В жшому випадку, iснyе ризик отримати довгостро-ковi зобов'язання, що негативного впливатимуть на дер-жавний бюджет. Проведення полiтики диверсифкаци та змжи джерел енерги, в теорп, е лопчною практикою при реформyваннi вупльно''' промисловостк
Французьке дерегулювання вyгiльноï галyзi не е прикладом передово' практики, як це вважалось, необ-хщно бiльше 40 рокiв i мтьярди евро з бюджету, щоб завершити структурну перебудову. Ттьки економiчно розвинеш кражи можуть дозволити собi платити тага велик кошти протягом тривалого перюду, аби пщтри-мати одну галузь. Проте приклад Франци е гарною тю-страцiею принципу ефективно' реструктуризаци' для iнших краïн-виробникiв вуплля.
5. Субсидування вупльно''' галyзi у Ымеччиш припи-нять у 2018 р. Стратепя уряду спрямована на пщтримку шахт, у першу чергу, як мютоутворюючого фактору, адже 'х закриття матиме значш негативнi со^альш на-слiдки. Також полiтика уряду спрямована на оргашза-цiю збуту вyгiлля металyргiйним пiдприемствам, закриття шахт супроводжуеться профпереорiентацiйним на-
вчанням та раншм виходом на пенсю працiвникiв. Реа-лiзyються проекти з вщновлення шахтних територiй, залучення жвестицш в оновлення технолопй, пiльгове оподаткування. Основними завданнями кражи на су-часному етап реструктуризаци' е:
• контроль за процесом закриття шахт у межах директив GC;
• уточнення рол^ що вiдiграють CCS технологи в зниженнi викидiв CO2;
• розгляд yсiх аспектiв еколопчно''' безпеки вyгiлля для електростанцiй щодо дотримання цтей захисту клiматy, i, в той же час, оцжка нових моделей на ринку енергоресурав [10, с. 82].
6. Досвщ реструктуризаци Польщi е важливим для Укра'ни, адже також вiдбyвався перехщ вiд планово' до ринково' економки. Зосередженi у трьох родовищах запаси вугтля до 1989 р. перебували у власност дер-жави, однак у 1993 р. Мжютерством вупльно''' промис-ловостi було створено 7 акцюнерних холдингових ком-панiй, закрито збитга^ шахти, встановлено ринковi цжи на вyгiлля, загалом на реструктуризацю вже витрачено 89 млн евро. Згодом Мжютерством вупльно''' промисло-вост прийнято рiшення про вертикальну жтеграцю компанiй, у резyльтатi злиттiв на ринку залишилось п'ять компашй. Напрямками подальшого реформування вупльно''' галyзi е:
• забезпечення енергетично' безпеки кражи шляхом задоволення внутршнього попиту на вугтля, забезпечення стабтьних поставок вугтля вщповщних стандартiв якост1;
• застосування ефективних та з низьким рiвнем забруднення атмосфери технолопй використання вуплля в енергетичшй промисловосп, у тому числi гази-фiкацiï вyгiлля;
• використання сучасних технолопй у вугтьшй промисловостi з метою пщвищення конкурентоспромо-жностi, безпеки прац та охорони навколишнього середовища, а також створення основи для технолопчних i наукових дослщжень;
• максимального використання газу метану вупльних родовищ [11, с. 102-107].
7. Роая також обрала в 1991 р. шлях реструктуризаци вупльно''' промисловосп, основними напрямками стали приватиза^я пщприемств, закриття збиткових та iз пщвищеним вмютом газу метану шахт. Видобуток здебтьшого концентрувався на великих басейнах по-кладiв, що економило i витрати на транспортування та робочу силу, а також на геологорозвщувальних роботах. Проведено технолопчне оновлення шахтного фонду в перспективних регюнах видобутку, пщвищено ефе-ктивнiсть роботи шахт у цтому. Однак, незважаючи на значш зрушення у процес реструктуризаци, багато проблем залишаються невиршеними:
• досить високий рiвень травматизму на шахтах;
• значна кредиторська заборгованють шахт;
• нестача квалiфiкованих кадрiв, вiдсyтнiсть моти-вацiï роботи в шахтах - не перспективнють професи;
• вiдсyтнiсть соцiальних гарантiй - пенсшне забезпечення не вщповщае важким умовам працi, низький рiвень заробiтноï плати, високий рiвень профзахворю-вань, а також вiдсyтнiсть соцпакету i тривалi затримки у виплат зарплати;
• екологiчнi проблеми - значш викиди СО2, немае проек^в з вiдновлення вiдпрацьованих шахт.
Одним iз yрокiв рестрyктyризацiï Росiï е те, що з кж-ця 2001 р. припинено фжансування збиткових шахт - i, як виявилось, через 2 роки ц пщприемства стали при-бутковими, а 'х планували закривати.
8. Китайський досвiд реструктуризацп акцентуе ува-гу на закритт малих вугiльних шахт, в яких зайнято значне число шахтарiв-мiгрантiв. Пщприемства посту-пово переходять у приватну власнють, або в акцюнер-ну, держава отримуе 50 % акцм та проводить пол^ику залучення Ывестицш у галузь. Ураховуючи вiкову структуру робочоТ сили в КитаТ, звiльнення, швидше за все, стосуються молодих шахтарiв; отже, можливостi для дострокового виходу на пенсю будуть обмеженi державою. Набагато важлившим е надання освiти та про-фесiйноТ пiдготовки, аби надати звтьненим шахтарям новi навички, що сприятимуть пошуку роботи, аналопч-нiй за дохщнютю гiрничодобувного сектору.
У краТнах iз розвиненою ринковою економiкою рест-руктуризацiя часто впливае на всю вупльну промисло-вiсть полiтикою масових звтьнень працiвникiв. Надання професшного навчання розглядаеться як життево важливий компонент соцiально-економiчного зростання регiонiв, де здмснили закриття пiдприемств важкоТ промисловосп, та працевлаштування працiвникiв на новi робочi мiсця.
Позитивний досвiд реструктуризацп вупльноТ про-мисловостi, швидше за все, е успшним тому, що вс зацiкавленi сторони (нацiональнi та мiсцевi органи влади, прничодобувы компанiТ, робоча сила, профспiлки та громади) працюють разом. Встановлення комушкацш мiж усiма зацiкавленими сторонами мае важливе зна-чення, оскiльки реструктуриза^я в такому випадку по-требуе менших фiнансових витрат.
Достроковий вихщ на пенсiю е одним з основних н струментiв, що використовуеться для скорочення робочоТ сили пщ час реструктуризацп вупльноТ промисловос-тк У Францп цей Ыструмент поеднувався з патерналют-ським пщходом з боку держави, через державну прничо-добувну компанiю - "Шарбонаж де Франс", що гаранту-вала альтернативну зайнятють або навчання шахтарiв, якi втратили своТ робочi мюця i не можуть претендувати на пенсю. В iнших краТнах ЗахщноТ Свропи реструктури-зацiя вугiльноТ промисловосп здiйснювалась неефектив-но (через значн фiнансовi витрати i соцiальнi конфл^и), але з позитивним результатом - бЛльшють з регiонiв, що потрапили пщ закриття шахт нинi перебувають на стадп економiчного зростання, а уряди краТн отримали не най-важчi наслiдки економiчних криз.
Мехаызми фiнансовоТ пiдтримки, якi використову-ються при реструктуризацп варювалися вiд одноразо-воТ виплати за довгостроковими зобов'язаннями, до отримання пенсмних платежiв, пенсiй, житла, палива, надбавок та шших виплат. Також особливоТ уваги по-требуе i фiнансова грамотнiсть колишнiх шахтарiв; про-ведення курсiв управлiння власними фшансами необ-хiдне для збереження кош^в, що вони отримали у ви-глядi допомоги пiд час реструктуризацп. Бтьшють краТн, що провели чи проводять реструктуризацю, заплатили за неТ велику цЫу, яка вимiрюеться мiльярдами доларiв та участю в нш сотень тисяч людей. Еколопчш проблеми i так званий постфактум реструктуризацп вупльноТ промисловосп супроводжуватимуть бюджети розвинених краТн близько 100 рогав. Тому необхiдно стимулювати Ывестицп в проекти вiдновлення шахтних територiй, зокрема через:
• фЫансову допомогу новим пiдприемствам за ра-хунок грантiв або пiльгових креди^в;
• консультацiйнi послуги пiдприемствам - за зниж-ками або, навпъ, безкоштовно;
• "податковi канiкули" протягом певного перюду пь сля створення бiзнесу;
• спрощення процедур передачi землi пiд буфвни-цтво на таких територiях;
• органiзацiю навчальних програм для потенцмних працiвникiв;
• розвиток шфраструктури (транспорт i зв'язок);
• стабозацю стану навколишнього середовища -озеленення та боротьбу iз забрудненням;
• створення наукових центрiв на цих територiях (стимулюватиме зайнятють населення);
• вщкриття на базi колишнiх шахт туристичних об'ектiв;
• державне швестування в будiвництво примщень для органiв влади (стане додатковим стимулом i для iнших Ывестгрв у такi територiТ).
Кожен iз вищезазначених заходiв не повинен засто-совуватися окремо, наприклад, створення нових пщ-приемств залежить вiд умов конкуренци в регiонi, транспортного забезпечення, телекомушкацм, можли-востей виходу на ринок i наявностi квалiфiкованоТ та мотивованоТ робочоТ сили. Вугiльнi об'екти реструктуризацп, як правило, економiчно вiдсталi та у них вщсут-нi вищезазначенi умови, що необхщы для розвитку. Однак не здшснювати заходiв з реорганiзацiТ таких ре-гiонiв не е рiшенням для складних соцiально-економiчних проблем: групи колишшх шахтарiв (як не-квалiфiкована робоча сила i не маючи альтернативноТ можливостi знайти роботу) можуть стати центром соць ального невдоволення та спричинити не ттьки со^а-льну, але й економiчну нестабтьнють.
Також одним iз наслiдкiв закриття шахт е мiграцiя населення iз сiльських районiв у мiста, це мае довго-строковий негативний вплив на розвиток економки в стьсьш мiсцевостi та спричиняе проблеми пов'язаы iз забезпеченням житлом i роботою у мютах. Досвiд бiль-шост1 краТн, що здiйснили реструктуризацiю або знахо-дяться на стадiях ТТ завершення, показав, що майже 80 % колишых шахтних регiонiв не мае можливосп вий-ти на попередшй рiвень зайнятостi - вщновити конку-рентоспроможну економiчну базу. Тим не менш, це ви-магае довгострокових зобов'язань з боку уряду на вах рiвнях та значних фЫансових витрат. У КитаТ на зако-нодавчому рiвнi прийнято ршення про пiдтримку еко-номiчного розвитку стьських пiдприемств - вугiльних шахт у 1980-х роках у вщповщь на зростаючий попит на енерпю. Як i на вугiльних пщприемствах у США, це бу-ло додатковою перевагою, що давала змогу знизити рiвень бщност1 у стьсьш мюцевостк Проте нинi сумнi-ви щодо загальноТ безпеки i впливу на довктля, а також усвщомлення вичерпностi ресурсiв сприяють розвитку високотехнолопчноТ добувноТ промисловостi, зокрема як з невеликими шахтами, так i з об'еднанням Тх у бiльшi одиницi чи навпъ закриттям.
1нша сторона реструктуризацiТ вупльноТ промисло-востi - це довгострою^ зобов'язання постiйного фiнан-сування видобутку вугiлля, що i були основним каталь затором реструктуризацп галузi. У тих випадках, коли плани реструктуризацп були розроблеы та узгодженi з уама зацiкавленими сторонами, реструктуризацiя ви-явилася ефективною, але повiльною, як у Франци та Нiмеччинi. У конфлктних ситуацiях реструктуризацiя промисловостi стае набагато складншим завданням. Реструктуризацiя вупльноТ промисловосп Великобри-танiТ е прикладом недосконалого управлЫня, з вiдсутнi-стю розумЫня, комунiкацiй та спiльноТ мети мiж основ-ними зацiкавленими сторонами. Промисловi конфлiкти, у поеднаннi з крайньою антипатю мiж урядом та профсптками шахтарiв, призвели до гостроТ конфрон-тац^ у британськiй вупльнш промисловостi на початку 1980-х роюв. На порядку денному уряду була майбутня приватизацiя електроенергетики, яка мала довгостро-ковi зобов'язання щодо пщтримки вугiльноТ промисло-востi. Закриття окремих шахт, вщбувалося досить шви-
дко, без створення програм вiдновлення для робочоТ сили, а також без досягнення згоди мiж усiма учасника-ми процесу реструктуризацiТ.
Незважаючи на значн фiнансовi втрати пiд час реструктуризации вугiлля все ж залишаеться основним ресурсом для виробництва електроенерги, його частка
Джерело: [12, с. 13]
Свпг^ тенденцiТ розвитку вугшьноТ галузi свiдчать про нарощування вуглевидобутку краТнами, що мають велик родовища i сприятливi умови видобутку; також вiдбуваеться збереження iснуючого рiвня видобутку краТнами, що мають бшьш складнi умови видобутку зi стратепею його зменшення; водночас спостерiгаемо закриття родовищ краТнами зi складними умовами видобутку. УкраТна ж належить до першоТ десятки краТн св^у за обсягами видобутку вугiлля та до групи краТн зi складними геолопчними умовами розробки родовищ. Вщповщно, стратегiею розвитку вугiльноТ промисловос-т передбачено закриття збиткових шахт i розробку но-вих перспективних родовищ, зокрема для пщтримки функцiонування сумiжних галузей промисловостi. Адже, за прогнозами науков^в, запасiв вугiлля вистачить УкраТн ще на сто рокiв, тому вуплля й надалi буде основним джерелом енерги та гарантом енергетичноТ безпеки краТни. Однак галузь перебувае в досить важ-кому станк Прийнята програма реструктуризацiТ не вщ-повiдае кризовому стану економки загалом. Основною проблемою так i залишаеться високий рiвень державноТ фшансовоТ допомоги галузi, у державнiй власност також знаходиться зараз близько 129 пщприемств, високий рiвень нестачi квалiфiкованоТ робочоТ сили та еко-логiчнi проблеми вуглевидобувних регюшв вимагають термiнових антикризових заходiв.
При формуванн стратегiТ реформування вугiльноТ галузi УкраТни доцiльно використовувати алгоритм, за-пропонований групою вчених Мiжнародного шституту сталого розвитку (Т. Лан, К. Бтон та Б. Преста [17, с. 22]), що складаеться з таких етатв:
1. Дослiдження:
• оцшити характер субсидiй при реформуванш, Тх початковi цiлi та значення в економщ^
• проаналiзувати, як виникло субсидування та як зростало кожного року;
• проаналiзувати економiчний, полiтичний, со^а-льний та еколопчний змiст реформи;
• вивчити питання економiко-полiтичного характеру, включаючи вс зацiкавленi сторони;
• провести со^альне опитування щодо основних напрямiв реформи.
2. Цл та параметри реформи:
• сформулювати цл реформи;
• оцшити потенцшш економiчнi, соцiальнi та еко-логiчнi наслiдки реформи;
• розглянути обмеження реформи, у тому чи^ кошти, що видiляються для пол^ики припинення субси-дування;
нинi близько 44 %. Вiдповiдно до прогнозiв (табл. 1) частка вугiлля у виробництвi електроенергiТ збтьшува-тиметься, вщповщно краТни, яга мають запаси вуплля будуть зацкавлен в його видобутку для забезпечення своеТ енергетичноТ безпеки.
• оцшити будь-яга зовшшш обмеження, такi як ви-моги членiв мiжнародних органiзацiй та шшк
3. Побудова узгодженоТ стратеги реформування:
• визначити перюд часу, необхщний для прове-дення реформи на основi наявних ресурсiв та ймовiрноТ реакцiТ зацiкавлених сторiн;
• розробити перехщш заходи щодо скорочення впливу на реформовану галузь промисловост та спо-живачiв, а також стратеги виходу для цих заходiв;
• розробити комушкацшну стратегiю;
• забезпечити прозорють вiдносно рiвнiв i страте-гiй субсидування.
4. Реалiзацiя стратегiТ реформування:
• забезпечити, аби особи, вщповщальш за реаль зацю стратегiТ реформування, повнiстю виконали план, нав^ь, якщо це потребуватиме i триватиме протягом декiлькох рокiв;
• пщтримувати постiйну комунiкацiю iз зацкавленими групами та громадськiстю про необхщнють стратегiТ реформування й очкуваны перспективи при ТТ реалiзацiТ.
5. Контроль виконання та оцшювання реформи:
• спостер^ати за наслiдками реформи: перевiрити виконання початкових цiлей та щентифкувати негатив-нi наслiдки;
• провести коригувальн заходи в разi потреби на основi спостережуваних наслщгав.
6. Подальшi дослiдження:
• створити незалежн iнститути i механiзми автоматичного цшоутворення дистанцiйно вiд уряду;
• гарантувати, що участь держави в енергетично-му секторi стане прозорою i пiдзвiтною;
• сприяти пщвищенню конкурентоспроможностi, пов'язаних з енергетикою ршень, таких як доступ до ресурав та iншi.
Висновки. Використання мiжнародного досвiду при формуваннi антикризовоТ програми реструктуризацiТ дасть змогу не тшьки вiдмовитися вiд державного субсидування галуз^ але й стане одним iз чинникiв активь заци iнновацiйного розвитку загалом. Адже саме вупль-на промисловiсть е гарантом енергетичноТ безпеки УкраТни та одним iз ключових факторiв пiдтримки кон-курентоспроможностi нацiональноТ економiки, оскiльки вуплля не тшьки експортуеться, воно також використо-вуеться для виробництва енерги та металу. Завершен-ня реструктуризаци галузi можливе лише через прива-тизацiю всього сектору, яка реалiзуе можливостi онов-лення шахтного фонду, переходу на еколопчне вироб-ництво та со^ального захисту працiвникiв. Тому для виршення цiеТ комплексное' проблеми необхщно: здшс-
Таблиця 1. Прогноз джерел для виробництва електроенерги до 2035 року*
Джерело електроенерги 2009 р., фактично в млрд кВт/год Оптимютичний сценарш
2035 р. у кВт/год %,зростання
Вуплля 8 118 16 932 109 %
Газ 4 299 8 653 101 %
Ядерне паливо 2 697 4 053 50 %
Пдроресурси 3 252 5 144 63 %
В1тер 273 2 005 634 %
Бюмаса 288 1 150 299 %
1нше 1 116 1 431 28 %
нити оновлення законодавчо1 бази, що уможливить прискорення процесу приватизаци та корпоратизацiï пiдприeмств даного сектору; збтьшити внутрiшнe спо-живання вуплля, тобто забезпечити переведення теп-лоелектростанцш на технологи низькосортного спалю-вання вуплля; стимулювати дiлову активнiсть у мютах, в яких закривають вупльш пiдприeмства; сприяти пошу-ку Ывестгрв у галузь (виступить каталiзатором техыч-ного оновлення шахтного фонду та еколопзацп вироб-ництва); створити науково-техшчш парки, якi ствпра-цюватимуть iз пiдприeмствами над впровадженням технологiй оптимiзацiï видобутку вугiлля; розвивати корпоративну со^альну вiдповiдальнiсть бiзнесу - н фраструктурн проекти, соцiальнi iнiцiативи та пщтрим-ку регiонiв пiсля закриття пщприемств.
Перспективи подальших дослiджень у цьому напрямк Урахування рекомендацiй мiжнародного ств-товариства щодо перспектив реструктуризацiï вупльно''' промисловостi становить науковий iнтерес для подальших дослщжень, адже потребуе перегляду методика складання стратегiï розвитку галуз^ що включатиме не ттьки економiчнi показники, але й со^альш та еколоп-чнi нормативи. Щодо Ыновацмного спрямування розвитку вупльно! промисловостi Украши, розробка демон-страцмних проектiв чистих технологiй видобутку та пе-реробки вугiлля потребують детального вивчення, оскь льки вони спрямован на формування чистоï, рацюна-льно1 та конкурентоспроможноï енергетики майбутньо-го. Науковий супровщ процесiв видобутку вуплля, вико-ристання iнновацiйних науково-технiчних розробок для прискорення техшчного оновлення вупльних пщпри-емств та збiльшення фЫансування галузевих iнститутiв з метою подготовки кадрiв вищоï квалiфiкацiï - основы Ыструменти державноï iнновацiйноï полiтики розвитку вупльно1 промисловостi.
Список використаних джерел
1. Ликвидация французской государственной угольной компании. Зарубежная панорама // Уголь. - 2008. - № 10. - С. 69.
2. Arauzo I. Evaluation of Coal Switching Effects in Pewer Plant Perfrormance: Turuel Power Plant Operating Experience [Electronic source] / Arauzo I, Zamorano I, Cortes C, Lacarta M (nd). - 1997. - Access mode to a resource: http://teide.cps.unizar.es:8080/pub/publicir.nsf /codigospub/0123 /$FILE/cp0123.pdf
3. Bhattacharya S. Coal-fired Power Generation, Replacement/ retrofitting of Older Plants / S. Bhattacharya // Workshop on Fuel Options for Power Generation in ASEAN, Bangkok, Thailand, 22-23 Sep. 2008. -2008. - 16 pp.
4. Black D. The Economic Impact of the Coal Boom and Bust / D. Black, T. McKinnish and S. Sanders // The Economic Journal. - 2005. -Vol. 503 (04). - P. 449-476.
5. Brendow К. World Coal Perspectives to 2030 [Electronic source] / К. Brendow // World Energy Council. - Geneva/London. - 2004. - Access mode to a resource: http://www.worldenergy.org/documents/coal_summ.pdf.
И. Павленко, д-р экон. наук, проф., И. Тимченко, асп.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев
6. Davidson R. M. How Coal Properties Influence Emissions / R. M. Davidson. - London : CCC/28, UK, IEA Clean Coal Centre. - 2000. -P. 125-159.
7. Energy Policies of IEA Countries. Australia Review [Electronic source] // International Energy Agency, OECD/IEA. - 2012 - Access mode to a resource: http://www.iea.org/publications/freepublications/publication/ name,46273,en.html.
8. Energy policies of IEA Countries. Belgium Review [Electronic source] // International Energy Agency, OECD/IEA. - 2009. - Access mode to a resource: http://www.iea.org/publications/freepublications/publication/name, 3949,en.html.
9. Energy Policies of IEA Countries. France Review [Electronic source] // International Energy Agency, OECD/IEA. - 2009. - Access mode to a resource: http://www.iea.org/publications/freepublications/publication/name, 3901,en.html.
10. Energy Policies of IEA Countries. Germany Review [Electronic source] // International Energy Agency, OECD/IEA. - 2007. - Access mode to a resource: http://www.iea.org/publications/freepublications/publication/ name,3724,en.html.
11. Energy Policies of IEA Countries. Poland Review [Electronic source] // International Energy Agency, OECD/IEA. - 2011. - Access mode to a resource: http://www.iea.org/countries/membercountries/poland/
12. The Global Value of Coal [Electronic source] // International Energy Agency, OECD/IEA, Paris - 2012. - Pp. 39. - Access mode to a resource: http://www.iea.org/publications/insights/insightpublications/global_value_of_ coal.pdf.
13. Energy policies of IEA countries. United Kingdom Review [Electronic source] // International Energy Agency, OECD/IEA. - 2012. - Access mode to a resource: http://www.iea.org/publications/freepublications/ publication/name,46278,en.html.
14. Energy Policies of IEA Countries. United States of America Review [Electronic source] // International Energy Agency, OECD/IEA. - 2007. -Pp. 135-136. - Access mode to a resource: http://www.iea.org/publications/ freepublications/publication/name,3728,en.html.
15. Fothergill S. An Evaluation of British Coal Enterprise / S. Fothergill and N. Guy. - Barnsley : Coalfield Communities Campaign, 1994. - 41 p.
16. Heller J. US Coal Markets: Looking Abroad. Hellerworx Inc, USA / J. Heller. - Lexington, Kentucky : Presented at Jackson Kelly Coal Summit, 2011. - 31 p.
17. Lan T. Strategies for Reforming Fossil-Fuel Subsidies: Practical Lessons from Ghana, France and Senegal / T. Lan, C. Beaton and B. Presta // International Institute for Sustainable Development (IISD). -Geneva, Switzerland. - 2010. - P. 14-17
18. Mimuroto Y. Restructuring of the Coal Industry in Australia [Electronic source] / Y. Mimuroto, T. Kimura, K. Koizumi // Institute of Energy Economics. - Japan - 2004. - Access mode to a resource: http://eneken.ieej.or.jp/en/data/pdf/235.pdf.
19. Parker M. The Politics of Coal's Decline: the Industry in Western Europe / M. Parker. - London : RIIA, 1994. - 76 pp.
20. Suwala W. Lessons Learned from the Restructuring of Poland's Coal-mining Industry / W. Suwala. - 2010. - Access mode to a resource: http://www.iisd.org/gsi/sites/default/files/poland_casestudy_ffs.pdf.
21. Walker S. Experience from Coal Industry Restructuring / S. Walker // IEA Coal Research. - London, 2001. - Vol. 01 (05). - P. 22-23.
22. World Energy Resources [Electronic source] // Coal, World Energy Council. - 2013. - Access mode to a resource: http://www.worldenergy.org/ wp-content/uploads/2013/10/WER_2013_1_Coal.pdf.
23. Zhylinska O. Comparative Analysis of the Prospects of Ukrainian Coal Mines by the COPRAS-G Method / O. Zhylinska, V. Balan, T. Petrovska // Ekonomika. - 2013. - Vol. 92 (4). - Pp. 100-113.
Hagiwwna go peflKonerii 29.04.14
РЕСТРУКТУРИЗАЦИЯ УГОЛЬНОЙ ПРОМЫШЛЕННОСТИ: МИРОВЫЕ ТЕНДЕНЦИИ И ОТЕЧЕСТВЕННЫЕ РЕАЛИИ
В статье проанализирован международный опыт реструктуризации угольной промышленности. Исследованы причины государственной неэффективности реструктуризации и особенности ее осуществления развитыми странами. Идентифицированы социально-экономические последствия реформирования и сформулированы меры для повышения инвестиционной активности для угольных регионов, осуществляющих реструктуризацию.
Ключевые слова: инновационное развитие, реструктуризация, конкурентоспособность, государственное финансирование, энергетический сектор, угольная промышленность.
I. Pavlenko, Doctor of Sciences (Economics), Professor, I. Tymchenko, PhD Student
Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv
COAL INDUSTRY RESTRUCTURING: GLOBAL TRENDS AND CONDITIONS IN OUR COUNTRY
This paper examines the international experience of the restructuring coal mining industry. The paper highlights the issue of inefficiency public restructuring and features of its the implementation of developed countries. The research identified socio-economic consequences of reform and formulated measures to improve the investment activity to coal mining regions carrying out restructuring.
Keywords: innovative development, restructuring, competitiveness, public funding, energy sector, coal industry.
