CC BY
15ECONOMIC SCIENCES
ДОСЛ1ДЖЕННЯ Р1ВНЯ ГОТОВНОСТ1 УКРАШСЬКИХ ЕКСПОРТЕР1В ПРАЦЮВАТИ НА РИНКАХ ее В ПРОЦЕС1 РЕФОРМУВАННЯ НАЦЮНАЛЬНО1 СИСТЕМИ ТЕХН1ЧНОГО
РЕГУЛЮВАННЯ
Пижик О.А.
Тернопшьський нацiональний eKOHOMinnuu yuieepcumem, астрант
м. Тернопшь, Украна
RESEARCH OF READINESS LEVEL OF UKRAINIAN EXPORTERS TO WORK ON
EU MARKETS IN THE PROCESS OF REFORMING THE NATIONAL TECHNICAL
REGULATION SYSTEM
Pyzhyk O.A.
Ternopil national economic university, postgraduate student
Ternopil, Ukraine
АННОТАЦ1Я
У робот дослщжено piBeHb готовносп украшських eKcnopTepiB виходити на ринки £С на приклащ найбiльших пiдприeмств Терношльсько! областi. Виявлено доволi низький piBem готовностi (16 %) пред-ставнишв вибiрки здiйснювати зовнiшньоекономiчну дiяльнiсть на европейських ринках. Визначено ос-новш iнтереси та проблеми роботи операторi нацiонального ринку закордоном. Доведено необхвдшсть створення iнфраструктури для пiдтримки украшських експортерiв в галузi технiчного регулювання.
ABSTRACT
In this work the level of readiness of Ukrainian exporters to entry the EU markets is investigated on the example of the largest enterprises of Ternopil region. It is identified a rather low level of readiness (16%) of sample representatives to carry out foreign economic activity in European markets. The main interests and problems of work of the operator of the national market abroad are determined. The necessity of creation of infrastructure for support of Ukrainian exporters in the field of technical regulation is proved.
Ключовi слова: техшчне регулювання, система техшчного регулювання, гармошзащя, нацюнальш експортери, рiвень готовносп до експорту.
Keywords: technical regulation, system of technical regulation, harmonization, national exporters, level of readiness for export.
Актуальшсть теми дослвдження. Економiчна полтгака евротеграцп покликана щдвищити експортний потенщал Укра!ни, що передуам ро-зумie збшьшення кiлькостi експортерiв товарiв i по-слуг, поступове нарощування обсягiв продукци для закордонних ринкiв, !х адаптацш до запитiв спожи-вачiв на кожному з них. Для цього урядом Украши напришнщ 2016 року прийнято низку важливих рiшень, передуам Закон Укра!ни «Про забезпе-чення масштабно! експортно! експанси укра!нських виробнишв, шляхом страхування, гарантування та здешевлення кредитування експорту» [1]. Цей документ забезпечуе простiр для урядових дiй з мо-дершзацп експорту i дозволяе державi стати повно-правним учасником процесу розвитку свггово! торгiвлi [2]. Його варто вважати ушкальним в силу того, що в ньому вперше за юнування Укра!ни як суверенно! держави визначено план розвитку та ре-алiзацi! експортного потенцiалу i напрями зрос-тання експорту.
Разом iз тим, Укра!на недостатньо використо-вуе наявний торговельний потенщал передуам через невщповвдшсть бшьшосп експортованих то-варiв i послуг прийнятiй у £С системi стандартiв, специфiкацiй та норм. Зовшшня торгiвля Укра!ни гальмуеться принаймнi з двох причин [3]:
1) орiентованiсть нацюнального експорту укра!нських пiдприемств на пострадянсьш кра!ни у товарнiй категори засобiв виробництва, що мають
систему техшчного регулювання, побудовану на основi ГОСТiв;
2) вiдсутнiсть сформовано! системи техтчного регулювання, що вiдповiдае найкращим свiтовим практикам.
Для роботи на ринках £С украшсьш вироб-ники повинш дотримуватись двох наборiв регла-менпв i специфiкацiй для одного виробничого процесу: один набiр, заснований на старiй системi ра-дянських ГОСТiв для внутрiшнього користування, а другий - гармонiзований iз мiжнародними нормами - для потреб експорту.
Поряд з великою правовою та оргашзацшною дiяльнiстю з запровадження европейських прин-ципiв технiчного регулювання потребуе серйозного наукового i практичного переосмислення на державному рiвнi питання розвитку укра!нського державного менеджменту, а також створення автори-тетних мiжнародних нацiональних брендiв.
Гармонiзацi! укра!нсько! системи технiчного регулювання до рiвня кра!н £С можлива за поедна-ння зусиль державних органiв влади, профiльних iнституцiй, що причетнi до системи техшчного регулювання, та безпосередньо експортерiв. Проте, нацюнальш оператори ринку здеб№шого демон-струють пасившсть вiдносно виходу на европейсьш ринки. Якщо однi з них вже здобули незадовiльний досвiд вiд здшснення зовнiшньоекономiчних опе-рацiй, то iншi очiкують, що !м буде надана всiляка
допомога i сприяння для виходу на зовшшш ринки, особливо у питаниях швестування у новггш техно-логiï, пошуках партнерiв, посереднишв та клieнтiв на европейських ринках, адаптаци продукцiï пiд потреби зовшшшх ринков.
Ступiнь готовностi укранських виробник1в до експорту е рiзною i кожен обирае власну стратепю залежно ввд власних можливостей. Одш з них сер-тифiкують виробництво, iншi зосереджуються на ринках, де сертифшати не потрiбнi. Украшсьш ви-робники потребують адекватного iнформуваиия та рiзнопланоï пiдтримки не тiльки стосовно серти-фiкацiï i3 безпеки продукцп за стандартами ISO, НАССР, а й за сучасшшими сертифiкатами якосп IFS, BRC IFSS. Останнi передбачають не тiльки ор-гаиiзацiю ввдповщного контролю за виробництвом та складування продукцiï, а й контроль продукцп до торговельних закладiв.
Досввд численних укранських малих, середнiх та великих тдприемств демонструе [4; 5; 6; 7; 8; 9], що можна i потрiбно виходити на ринки £вропей-ського Союзу та пдно конкурувати на них. Тому вкрай важливо переломити ситуацiю пасивного очшування саме в операторiв украïнського реального сектору економiки та надати 1'м вiдповiдну до-помогу та сприяння у плаш експорту.
Мета цього дослвдження полягала у визна-ченнi кола перешкод, як1 не дозволяють украшсь-ким товаровиробникам набувати необхвдний потен-цiал для роботи на зарубiжних ринках iз тим, щоб сформувати вiдповiдну iнфраструктуру шдтримки нацiональних експортiв як на рiвнi держави, так i на локальних рiвиях.
Матерiали та методи дослвдження. Базу для прийняття ефективних рiвень щодо щдтримки нацiональних експортiв в галузi технiчного регулю-вання сформовано за результатами авторського маркетингового дослщження, проведеного у перiод сiчия-квiтия 2018 року. В його процеа методом фокус-групи було опитано керiвникiв 50 тдприемств
Таблиця 1
Розподш 50 дослвджуваних пiдприемств Тернопiльськоï обласп за критерiями наявного досввду ЗЕД та
Тернотльсько! областi на предмет готовносл цих пiдприeмства до роботи на заруб1жиих ринках. Основу вибiрки склали найбiльш значимi тдприем-ства Тернотльсько! областi. Для опитування було обрано генералiзований формат анкетування, спря-мований на вивчення кола проблем, з якими зустрiчаються мiсцевi шдириемства при здiйсненнi операцiй на укранському чи на зарубiжному ринках. Окремим завданнями дослiдження було визна-чення кiлькостi пiдприeмств iз практикою ведения дiяльностi на зарубiжних ринках та намiрами розпочати подiбну дiяльнiсть, зокрема на ринках кра!н £С.
Пропозицiя участi в опитуванш була подана 80 керiвникам тдприемствам Тернотльсько! областi через розсилания електронних поввдомлень iз за-прошениям взяти участь в аикетуваиш та забезпе-чениям посилания на форму електронно! анкети [10]. В результатi опитування представнишв вибiрки тiльки 50 респондеипв виявились здат-ними взяти участь в опитуванш, вiдповiвши на уа запитаиия анкети. Всього керiвникам дослвджува-них пiдприeмств було задано 17 запитань, що сто-сувалось рiзних аспектiв !х функцiонуваиия. Ре-зультати опитування наведено за посиланням [11].
Виклад основного матерiалу. Результати авторського маркетингового дослвдження показали, що значна шльшсть дослiджуваних пiдприeмств Тернотльсько! обласп за свое! дiяльностi отри-мали досвiд зовmшньоекономiчно! дiяльностi i до-волi часто вiн визначався керiвниками як негатив-ний чи незадов№ний. У бiльшостi випадк1в дiяль-шсть дослiджуваних пiдприемств на закордонних ринках супроводжувалась численними проблемами, до яких самi ринковi оператори не були гото-вими. Тому тшьки половина респондентiв виразили бажання працювати на закордонних ринках у найближчий перспективi (табл. 1).
Пдпри- Готовшсть виходити на закордонт ринки
емсгва Присутня готовшсть Ввдсутня готовшсть
ДОСВ1Д ЗЕД Присутнш ПАТ «Молоюя», ТОВ «Альфа-газпромкомпект», ТОВ «ОСП Корпораця «Ватра», ПАТ «ТРЗ «Орюн», фiрма «Модатекс», Галiя, ТОВ «Шредер», «Тера», фабрика меблiв «Нова», Тернотльська меб- лева фабрика, Лкком, ПАТ «Техiнмаш», ТОВ «БудСервю», 1рена-К, ТОВ «Сатва», «Рейв Техно», Терком, ПП «Союз», ТОВ «Електросвп» корпораця «Агропродсервiс», ТОВ «СЕ Борднетце-Укра!на», ТОВ «Голденвуд», агрохолдинг «Мрiя-Центр» ПАТ «Отлля», ПП «Саюз» , «Агата Сталь конструкця», «Тернотль-го-тель», «Текстерно», «ВЫтекс», ТОВ «Джура», Лiхтер-Бетон, Вудвей, ВКФ «Риф», «ШатексТер», ПМП «Рост», Стереоарт,
23 тдприемств або 46 % вибiрки 13 тдприемств або 26 % вибiрки
Ввдсутнш Галичина-Ласунка, ТОВ «Ватра-Техносвпло» Тернопiльхлiбпром, Лю!зо, ТОВ «Те- роллiнг Техно», Терновiкнопласт, «Мак Тернотль», Завод безалкоголь-них напош, ТОВ «Екор ТЗ Тернопiль, Теркурш, ПМП «Метал», Креаторбуд, Вiкнарьофф, Тернотльбуд
2 тдприемства або 4 % вибiрки 12 щдприемств або 24 % вибiрки
Таким чином, з таблиц 1 видно, що майже половина дослвджуваних пiдприемств Тернотльсько! обласп, маючи досвiд здiйснення зовшшньоеко-ном!чно! дiяльностi, готовi i надалi працювати на зарубiжних ринках. Особливо показовим можна вважати той факт, що дуже мало падприемств Тернотльсько! областi намагаються отримати перший досввд зовшшньоеконом!чно! дiяльностi.
Вважаемо цю ситуащю неприпустимою, адже для локальних пвдприемств на европейських ринках складаеться сприятлива кон'юнктура, особливо у галузi виробництва продуктiв харчування, пере-робка агропромислово! сировини, виробництва гос-подарських товарiв тощо.
Найбiльшою проблемою пвдприемств, пред-ставник1в генерал!зовано! вибiрки, та й шших, не охоплених поточним дослщженням, е той факт, що вони залишаються практично не озброеними по-трiбними технологiями, прийомами, подходами, не ознайомленi iз правилами гри, прийнятими для опе-раторiв на ринках кра!н £С. Представники бiзнесу Тернотльсько! областi - це переважним чином невелик! чи середт пiдприемства, др!бт пiдприемцi невеликою шлькютю працiвникiв чи обсягами виробництва. Ц пiдприемства, безумовно, е значи-мими для регiонального ринку, проте !х потужно-стей явно не вистачае для здшснення адекватно! конкурентно! боротьби за кордоном. Таким щдприемствам з експортним потенцiалом потр!бно
надавати державну тдтримку тим, щоб допо-могти !м збшьшити масштаби присутносл на нацю-нальному ринку. Не варто очiкувати, що у складних реалгях ведення справ в Укра!ш вони зможуть легко знайти необхвдне фiнансування для модершзацп виробництва, п^двищення якосп вироблено! продукций адаптацi! виробництва тд запити спожи-вачiв на iноземних ринках. Так пiдприемства не готов! сьогодт проходити процес сертифiкацi! свое! продукцп для вщповщносп вимог кра!н £С.
Разом цим, нами визначено коло !хтх ште-реав при формуваннi стратегiй поведiнки на закор-донних ринках. На рис. 1 вщображено коло ште-реав пiдприемств Тернопiльсько! областi, ре-алiзацiя яких могла б посилити !хт позици як на внутршньому, так ! на обраних заруб!жних ринках.
З рис. 1 видно, що найбшьш актуальним для респонденпв виявились питания щодо оргашзацп б!знесу закордоном. Зокрема, найбтше укра!нсьш тдприемства вщчувають потребу у вивчент ринку присутносл за кордоном (24,0 % опитаних), по-шуку партнер!в для д!яльносп (23,4 %), адаптацп асортименту тд потреби заруб!жного ринку - 17,5 %. Ц питання виявились найбшьш важливими порiвияно тим, щоб отримати щдтримку шфор-мацшну щодо сертифжаци продукцп та !! вщповшносп стандартам, техтчним регламентам, прийнятих на заруб!жному ринку.
0,0% 5,0% 10,0% 15,0% 20,0% 25,0% 30,0%
Вивчити ринок потенцшно! присутносл
Знайти партнер!в для роботи
Адаптувати асортимент щд потреби ктенлв
Отримати шформацшну тдтримку щодо сертифжацп продукци та !! вшповшносл ...
Створити вщповщт служби / департаменти в межах оргатзацшно! .
Отримати консультацшний супровщ щодо виведення продукцп на зарубгжт ринки
Отримати пщтримку з боку держави для експортер!в
Отримати фахову юридичну тдтримку для роботи на зарубгжних ринках
24,0%
3,4%
2,6% 1,9%
Шчого з цього списку 1,3%
1нше 0,6%
}
,4%
Рис. 1. Основне коло ттересгв експортергв Тернотльсько'! областг у питаннI посилення 1х дгяльностг на
нацюнальному та зарубгжних ринках
Тому на нашу думку, шформувания сталих та потенцшних укранських експортерiв повинно бути комплексним i зачшати якнайширше коло 1хшх ш-тересiв.
Помiтно також, що питания створення вiдповiдних органiзацiйних служб для реалiзацil за-ру61жно1 дiяльностi не увшшло у число найбiльш актуальних питань для експортерiв - !х тримають у полi свое! уваги всього 8,4 % респондентiв. Це ще раз сигналiзуе про низьку готовшсть експортерiв виходити на зарубiжнi ринки.
Загалом, маючи не завжди успiшний досвiд ро-боти на зарубiжних ринках та практичну в!д-сутнiсть пiдтримку з боку держави, представники реального сектору економiки не постшають акти-вувати свою дiяльнiсть за кордоном. Основна причина цього полягае у тому, що ус витрати iз серти-фжацп процесiв виробництва, постачания, зберiгания, торгiвлi продукцiею, адаптацп до вимог заруб^жних ринк1в лягають виключно на 1хш плечi. Примiтно, що на европейських ринках iснуе цiла ш-фраструктура пвдтримки експортерiв, в тому числ1 i
в галузi технiчного регулювання, вiдповlдностi стандартам якост1 та безпеки.
Також варто взяти до уваги, що експортери передуем звикли покладатись на власнi сили ! не ро-зраховують на сторонню п1дтримку. З того самого рис. 1 можна побачити, що практично на другоряд-ний план ввдступили питания про отримання кон-сультацiйного супроводу зовнiшньоекономiчноl д1ялъносп (7,8 % респондентiв). Про тдтримку держави зазначають всього 2,6 %, з чого можна зро-бити висновок, що на не! нацюнальш оператори взагал! мало розраховують. Юридична пiдтримка зарубежно! д1яльност1 потрiбна пльки 1,9 % респон-дентiв. Загалом цю картину можна вважати цшком песимiстичною, адже вона черговий раз свщчить низьку готовн1сть до оргашзаци роботи на закор-донних ринках.
потр16но взяти до уваги, що така ситуащя мае сво! причини - респондента шдтверджують, що вони залишаються слабо поiнформованими про умови ведения 61зшсу на закордонних ринках (рис. 2).
Hi, нав^ь не уявляю, що эобити; 20,
Hi, не зовам; 22,00%
Не впевнений / не впевнена, що знаю усе достеменно;
2,00%
Так, цтком 14,00°%
Так, деякою мiрою; 42,00%
Рис. 2.
Ступгнь потформування експортергв Терноп1льсько1 областг щодо умов ведення бизнесу за кордоном
Отже, з рис. 2 видно, що цшком пошформова-ними про умови ведения 61зшсу е довол1 невелика група респондента - всього 14 %, тод1 як деякою м1рою - 42,0 %. В той же час 22,0 % респондента залишаються погано пошформованими, 20 % - вза-галi не уявляють, що вони можуть робити на закордонних ринках, а 2,0% не впевнеш, що знають усе достеменно. Це означае, що значна питома вага (44,0 %) юнуючих та потенцшних експортерiв у Тернопiльськiй областi пошформоваш про можли-вост1 та умови ведения на закордонних, зокрема европейських ринках, на довол1 незадовшьному р1вш.
Тому зовс1м не дивно, що значна кшькють украшських шдприемщв та щдприемств поки що не постшають активно розгортати свою д1яльшсть у шпрям! iноземних ринков.
Вiзьмемо до уваги ще один аспект, важливий для експортерiв: перелiк перешкод, яш !м, на !хню думку, доведеться подолати на шляху проникнення на зарубiжнi ринки (рис. 3).
З рис. 3 видно, що 19,5 % респондента не дали
ввдповщ на це запитання, оскшьки не мають вiдповiдного досвiду ведення зарубiжного бiзнесу i цiлком очевидно, що не бачать конкретних перешкод. Применим також е i те, що пльки 2,6 % респондента, зокрема ТОВ «Сатва i К» та ТОВ «Бор-днетце-Украша», не бачать перешкод при виходi на зарубгжних ринках. Саме щ два пiдприемства мають устшний закордонний досввд роботи.
Крiм цього, двi перешкоди, пов'язанi iз гар-монiзацiею системи технiчного регулювання Украни до рiвня кра1н £С, посши найбiльшу питому вагу серед зазначених перешкод: необхшшсть пiдвищення якосл продукцп та послуг (18,2 %) та проходження процедури сертифжацп та стандарти-зацп виробництва (10,4 %). Респондента не пльки вщчувають важливють подолання цих перешкод для розвитку бiзнесу саме на европейських ринках, а й усввдомлюють масштабнiсть необхвдних опе-рацiй та iнвестицiй, яю потрiбнi для реалiзацil тако! мети.
Саме друга перешкода e надзвичайно актуальною для Украни, адже значна кшьшсть виробнишв
Разом iз тим, недооцiнювання важливостi щдтвердження цього рiвня якостi через процедури сертифжацп або бажання заощадити залишають Украшу у статусi аутсайдерiв на европейських ринках [12], а самим виробникам не дозволяють скори-статись вигодою вiд рiзницi цши на внутрiшньому та зарубiжному ринках.
Загалом нацiональним виробникам доведеться переорiентувати власне виробництво пiд потреби европейського ринку, так вважають 6,5 % респондента, а 5,2 % вважають за необхвдне адаптувати свш асортимент пiд попит, що спостертаеться у конкретних европейських кранах. Ще 5,2 % опита-них у цьому дослiдженнi потребують шформацп про зарубiжнi ринки, на як1 вони мають намiр вихо-дити. Модершзувати технiчнi потужностi доведеться 3,9 % мюцевих виробник1в.
В цшому, можна зробити висновок, що для ви-ходу на бажанi ринки мюцевим виробникам про-дукци та провайдерам послуг доведеться швесту-вати значш час та кошти у сучасш системи управ-лiння, технологи, процеси управлiння як1стю для здшснення необх1дних перетворень, в тому чи^ i у галузi технiчного вдосконалення, проходження
товар1в можуть забезпечити високий р1вень якост1 послуг, достатнш для р1вня £С.
процедур сертифжацп, пiдтвердження якостi та безпеки продукцп, як того вимагае законодавство £С. Також украшським пiдприемствам важливо усвiдомити, що 1м доведеться самим ввдстежувати оновлення у законодавствi у вщповщних европейських кранах щодо вимог безпеки та якостi. Як правило, ввдповвдш iнформацiйнi джерела 1х публiкують за рiк до планованих змiн, тому у виробнишв е достатньо часу для внесення змiн у сво! технологи [13].
Важливо зрозумгги характер сприяння, потрiб-ного сьогоднi украшським експортерам. Вщповщ на це запитання отримано iз нашого дослiдження i ввдображено загальну картину на рис. 4.
Отже, з рис. 4 видно, що дослщженш груш респондента передуам (16,4 %) потрiбна юридична, маркетингова тдгримка, яка дозволить 1м зрозумгги як стратепю присутностi на обраних за-руб1жних ринках, так i правила виходу на них. У другу чергу (14,8 %) респондента зазначають, що 1м потрiбна пiдтримка з боку державних структур та оргашв мiсцевого самоврядування. В третю чергу пiдприемцям потрiбна консультацшна пiдтримка, яка стосуеться умов ведення бiзнесу за
0
10
12
14 16
Жчого не зазначено Пщвищення рiвня якостi продукцп / надання послуг Проходження процедури сертифтацп та... Переорieнтацiя виробництва пiд потребу. Вдосконалення асортиментно''' полiтики Отримання Ыформащп про специфiку зарубiжних... Модернiзацiя виробничих потужностей Змiна законодавчого поля Пщвищення квалiфiкацií персоналу Пошук необхiдного висококвал1фтованого... Оптимiзацiя собiвартостi продукцп та цшово''... Отримання належного досiду експортування... Пiдвищення конкурентоспроможностi виробництва
Перешкоди вiдсутнi Створення вщдту маркетингу та ЗЕД Популяризащя продукцГ'' Отримання державно'' пiдтримки Отримання коштв для вдосконалення роботи Посилення лопстики Нарощування обсягiв виробництва продукцГ'' Вивчення попиту на продук^ю
15
2
Рис. 3. Рейтинг перешкод на шляху до заруб1жних ринк1в для експортер1в Терноп1льсько1 областI
2
4
6
8
кордоном, участ1 у виставках, ярмарках, умови них потребують сприяння у проходженнi серти-участi в грантах та конкурсах для отримання тех- фжацп, 4,9 % - сприяння у пошуках партнерiв за шчно! п1дтримки тощо. Також представники бiзнес кордоном, 4,9 % - забезпечення шформацшним су-сектору Терношльсько! областi зазначають, що 1м проводом при здшсненш зовнiшньоекономiчних потр16н1 тдтримка та супров1д. Зокрема, 4,9 % з операцш, i ще 4,9 % - сприяння у доступ! до кредит-
них ресурав.
Рис. 4. Розподш вiдповiдей респондентiв щодо набуття ними конкурентоспроможностi для
европейських ринюв
Таким чином, можна зробити висновок, що тдприемцям i тдприемствам сьогодш потрiбна дiева структура, яка б могла виконувати комплекс рiзномаиiтних функцш, в тому числ1 брала на себе сприяння проходженню сертифжацп продукцп.
Отже, в межах Терношльсько! област1 скла-лась довол1 несприятлива ситуащя 1з оргаиiзацiю ЗЕД пiдприемствами, як1 у р1зний час 1з р1зними результатами намагались виходити на заруб1жн1 ринки. Навiть найбiльш в1дом1 в межах Терношльсько! област1 компанп-виробники не можуть вважати свш досв1д повн1стю позитивним, кер1в-ники дослiджуваних пiдприемств зазначають про те, що вони не готов! повною м1рою скористатися тими можливостями, що в1дкриваються для них на закордонних, передус1м, европейських ринках.
Як на державному, так i на м1сцевому, р1виях не сформовано низки шституцш, здатних сприяти ро6от1 експортерiв. В1дпов1дн1 структури на р1вн1 обласних та м1сцевих оргаиiв самоврядуваиня, в компетенцш яких входить сприяния розвитку зовн1шньоеконом1чно! д1яльност1, зд1йснюють
свою роботу формально. Експортери в1дзначають, що не можуть отримати вiдповiдей на численнi сво! запитаиия щодо специфiки роботи на заруб1жних ринках, вони потребують шформацшного супро-воду, надаиия маркетингових, юридичних та 1нших послуг, покликаиих активiзувати ЗЕД. Майже вс1 з опитаних керiвникiв пiдприемств Терношльсько! областi намагаються знайти закордонних контр-агентiв - партнерiв, посереднишв, iнвесторiв, для того, щоб покращити сво! позици на ринках £С.
Висновки та пропозицп. Загалом проведене авторське дослiджения дозволило зробити наступи висновки:
1. У Терношльськш областi представлена невелика шлькють п^дириемств, здатних працювати в нацюнальних масштабах. 30 % ви61рки працюють одночасно в межах нацюнального i зарубежного ринков. Тшьки 2 % респондентiв орiентованi виклю-чно на зарубiжнi ринки. Переважаюча к1льк1сть п1д-приемств тяж1ють працювати в межах локального, регюнального чи нацюнального ринк1в. Врахову-ючи сформован! традицп локальних п1дприемств
тяжгги до сшвпращ i3 европейськими партнерами, то доволi мало тдприемств здiйснюють зовшшньо-eKOHOMi4Hy дiяльнiсть.
2. Корпоративнi бренди мiсцевих виробнишв залишаються переважно слабкими. Тiльки 28 % респондента видiв вважають сво! бренди ввдомими в межах репонального чи нацiонального ринкiв. Шд-приемства е слабо пiдготованими для ведения справ на високо конкурентних европейських ринках.
3. Шдприемства Тернопшьсько! областi зу-стрiчаються i3 значною кшьшстю проблем на укра-1'нському та закордонному ринках. На шдприемства ввдсутт квалiфiкованi працiвники для ведення зов-нiшнiх операцiй (19,8 % респондента вибiрки), вь дсyтнi вщповвдш стрyктyрнi пiдроздiли, здатнi зай-матись зовнiшньоекономiчною дiяльнiсть, продук-цiя таких тдприемств вимагае проходження сертифжацп продукцп для здiйснения експорту (15,1 % вибiрки), потрiбне додаткове фiнансyвания для нарощування експортних постачань (14,5 %). .
4. Готовтсть до роботи на заруб1жиих ринках висловили тшьки 16 % представникiв вибiрки.
На нашу думку, органам державного та мюце-вого самоврядувания варто розробити систему дш, спрямоваиих на покращення дiлового середовища та забезпечення дiевоl пiдтримки щдприемств й ор-гаиiзацiй, здатних здiйснювати експортну дiяль-нiсть, забезпечувати нарощування масштабiв дiяль-ностi таких пiдприемств на ринках £С.
Зазначимо, що анi на державному рiвнi, аиi на-рiвнi мiсцевого органу самоврядувания в Терно-пiльськiй областi не iснyе структури, яка б могла комплексно надати допомогу експортерам у пи-таинi гхньо! пiдтримки при веденнi бiзнесy за межами Украíнi.
Вважаемо, що в умовах поганого забезпечення шформащею про умови ведения бiзнесy на конкре-тних ринках для багатьох юнуючих та потенцiйних експортерiв саме наявшсть адекватних кейсiв може виявитись стимулюючим чинником, щоб прийияти ршення про роботу на конкретному европейському ринку. Значна к1льк1сть пiдприемств i пiдприемцiв доволi низько оцiнюють власну здатнiсть вести бiз-нес за кордоном, зокрема в £С. Тому для багатьох буде цшним мониторинг позитивного досвiдy украшських виробник1в та провайдерiв послуг iз розкриттям причин устху. Дуже важливо також спростувати мiф про те, що украшсьш компаип е неконкурентоспроможиими порiвияно iз европей-ськими.
Лiтература
1. Про забезпечення масштабно! експанси експорту товарiв (робiт, послуг) укра!нського похо-дження шляхом страхуваиия, гараитуваиня та зде-шевлення кредитування експорту: Закон Укра!ни [вiд 20.12.2016 № 1792-VIII] [Електронний документ]. - Режим доступу: http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1792-19
2. Мшекономторг розповiв про Дорожиу карту украшського експорту [Електронний документ]. -06.03.2017. - Режим доступу: http://propozitsiya.com/ua/minekonomtorg-rasskazal-
o-dorozhnoy-karte-ukrainskogo-eksporta
3. Техшчне регулювання в Укра!т: як забезпе-чити розвиток eKOHOMira i захист прав споживачi [Текст]. - Мiжнародна фiнансова корпорацiя, 2008. - С. 87.
4. Панченко Ю. Експорт, що блищить [Електронний документ] / Ю. Панченко // £вропейська правда. - 12.12.2014. - Режим доступу: http ://www. eurointegration. com.ua/articles/2014/12/1 2/7028666/
5. Панченко Ю. £вроiнтeграцiя з чистого ме-талу [Електронний документ] / Ю. Панченко // £в-ропейська правда. - 21.11.2014. - Режим доступу: http://www.eurointegration.com.Ua/articles/2014/11/2 1/7028026/
6. Панченко Ю. Львiвськe печиво на европей-ський смак. Новий шанс для eкспортeрiв [Електронний документ] / Ю. Панченко // £вропейська правда. - 06.11.2014. - Режим доступу: http ://www. eurointegration.com.ua/articles/2014/11/6/ 7027458/
7. Панченко Ю. «Самий сш»: як украшський виробник вийшов у елггний сегмент продринку £С [Електронний документ] / Ю. Панченко // £вропей-ська правда. - 24.12.2014. - Режим доступу: http ://www. eurointegration. com.ua/articles/2014/12/2 4/7029134/
8. Панченко Ю. £вропа з фшьтром [Електронний документ] / Ю. Панченко // £вропейська правда. - 04.12.2014. - Режим доступу: http ://www. eurointegration. com.ua/articles/2014/12/4/ 7028440/
9. Панченко Ю. Риболовля по-украшськи. Вод-ний шлях на европейський ринок [Електронний документ] / Ю. Панченко // £вропейська правда. -14.01.2015. - Режим доступу: http://www.eurointegration.com.ua/articles/2015/01/1 4/7029625/
10. Шановний кeрiвник шдприемства! [Елек-тронна форма для опитування] // Google Forms. -Режим доступу: https://docs.google.com/forms/d/1XpDy42oFzTsxz8nj blWV6tEWZPHMmgEBb0brfhHUo08/edit
11. Шановний кeрiвник шдприемства! (Ввдповщ) [Електронна форма для отримання ре-зультатiв опитування] // Google Forms. - Режим доступу:
https://docs.google.com/spreadsheets/d/1W3rPHbNc9 LMh_y6e_6_J5iF2INYMMn68agSdnHrGsj4/edit#gid =816369481
12. Кайданович Н. «Докопатися до мишей»: що чекае експортера сшьгосппродукцп в £С? [Електронний документ] / Н. Кайданович, С. Сидоренко // £вропейська правда. - 22.01. 2015. - Режим доступу:
http://www.eurointegration.com.ua/articles/2015/01/2 2/7029950/
13. Панченко Ю. Прасувальна дошка пошани [Електронний документ] / Ю. Панченко // £вропей-ська правда. - 27.10.2014. - Режим доступу: http ://www. eurointegration. com.ua/articles/2014/10/2 7/7027156/
