CC BY
20
Мкарю, що практикуе
To General Practitioner
УДК 519.711.3:616-001:616.83,835:616-036.86 DOI: 10.22141/1608-1706.3.17.2016.75805
ТАРАСЕНКО О.М., МИРОНЧУКЛ.В. ДУ «Укра!нсы<ий державний НД1 медико-со^альнихпроблем iнвалiдностi МОЗ Украни», м. Днпро, Украна
рентгеноплан1метр1я при насл1дках травм поперекового в|дд|лу хребта та спинного мозку в практик медико-соцально! експертизи
Резюме. Експертиза насл'дк'ю хребетно-спинномозкових травм — актуальна проблема сучасно/ медицини. Наслдки хребетно-спинномозкових травм в/др/зняються ст'мк'ютю та складно пддаються реаб'л'тацИ при прийняттI експертного р1шення стосовно таких пац1ент1в часто керуються суб'ективними даними, бо об'ективних специф'чних показник'ю розроблено недостатньо. Метою нашо! роботи стало визначення план'метричних показник'ю при насл'дках травм поперекового вддлу хребта та спинного мозку у пац1ент1в з наявн'стю груп IнвалдностI. Робота базуеться на 160 спосте-реженнях, якI були роздлеш на 4 окремI групи. Першу групу пац1ент1в становили хвор!, оперован! в го-строму пер'юд хребетно-спинномозково! травми (п = 40); другу групу — неоперован'1 хворI (п = 40); третю — оперованIв гострому пер'юд тареоперованIзгодом (п = 40); четверту групу — не оперованI в гострому пер'юдI та оперован! згодом (п = 40). План1метричн1 рентгенолопчн! показники ми розра-ховували зпдно з розм/рами тла хребця, м/жхребцевого диска, м/жхребцевого отвору. Обчислю-вали план/метричн/ показники зпдно з комп'ютерною томограф1ею: поперечний I передньозадн/й розм'р т1ла хребця, поперечний I передньозадн/й розм!р хребтового каналу, ширину нЬкки хребця, косий розм'р тла хребця; а також зпдно з магнтно-резонансною томограф1ею: а) ¡нтрадуральний прост'р; б) спинний мозок; в) площу резервного простору та м/'жхребцевих отвор/'в. НайкращI показники виявлен'1 у пац1ент1в першо! групи, пршI — у пац1ент1в третьо! групи. Найг1рш1 показники виявились у пац1ент1в друго! та четверто! груп.
Ключов'1 слова: хребетно-спинномозкова травма, медико-соцальна експертиза, планметря.
Травма
Вступ
Експертиза наслщыв хребетно-спинномозкових травм — актуальна проблема сучасно! медицини. На-слщки хребетно-спинномозкових травм вiдрiзня-ються стшюстю та складно шддаються реабштаци, при прийнятт експертного ршення стосовно таких пащентав часто керуються суб'ективними даними, бо об'ективних специфiчних показниюв розроблено недостатньо [1—8]. У 2015 рощ в Укра'1ш визнаш ш-валщами внаслщок хребетно-спинномозкових травм 8977 ошб. Уперше визнаш швалщами 1970 ошб (22 %), повторно — 7007 (78 %). 1нвал1дами III групи визна-ш 6153 (68 %) особи, швалщами II групи — 1845 ошб (21 %), I групи — 979 (11 %).
Метою нашо! роботи стало визначення плашме-тричних показниыв при наслщках травм поперекового вщдшу хребта та спинного мозку у пащентав з наявшс-тю груп швалщносп.
Матер\али \ методи
Робота базуеться на 160 спостереженнях, яы були роздтеш на 4 окремi групи. Уш пащенти були на ль куванш або експертизi у вщдтеннях неврологи чи травматологи та ортопеди ДУ «Украшський державний НД1 медико-сощальних проблем швалщносп МОЗ Укра'ши» з 2012 по перший квартал 2016 року. Серед-нш вiк хворих становив 41,0 ± 7,2 року. Чоловiкiв було 126 (79 %), жшок — 34 (21 %). Ушм пацiентам проводили функщональну цифрову спондилографiю уражено!
Адреса для листування з авторами:
Тарасенко О.М.
E-mail: tarasenko [email protected]
© Тарасенко О.М., Мирончук Л.В., 2016 © «Травма», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
Лкарю, що практикуе / To General Practitioner
длянки в поперековому вщдш хребта через 2 роки шсля травми. Першу групу пацieнтiв становили хворi, оперо-ваш в гострому перiодi хребетно-спинномозково! травми (n = 40); другу групу — неопероваш хворi (n = 40); тре-тю — оперованi в гострому перiодi та реоперованi згодом (n = 40); четверту групу — не опероваш в гострому перюда та оперованi згодом (n = 40). Також усш хворим проводили комп'ютерну (КТ) та магнггно-резонансну томогра-фiю (МРТ). Променеве обстеження виконували згщно з клiнiчними протоколами [1, 2, 6, 7]. Обов'язковим також був перегляд надано! рентгенармвно! документацй, про-ведених променевих дослщжень (електронних носив) в динамiцi, протягом захворювання.
Результати та Тх обговорення
Плaнiметричнi рентгенологiчнi показники ми розраховували згiдно з розмiрaми тiлa хреб-ця (рис. 1а), мiжхребцевого диску (рис. 1б), мiж-хребцевого отвору (рис. 1в). За основу брали класичну методику — цифрову функцюнальну рентгеногрaфiю, виходячи зi стандартних плашме-тричних покaзникiв, що дозволяють оцшити аб-солютнi розмiри травмованого хребта. Обчислен-ня проводили за шдексами висоти: Ih = EF1/EF, де EF — вертикальний розмiр, a EF1 — його вщ-рiзок до рiвня нижнього краю вищерозташованого хребця, ширини мiжхребцевого отвору, та шдексами Iw = В1С1/ВС, де ВС — горизонтальний розмiр отвору на рiвнi нижнього краю вищерозташованого хребця, B1C1 — горизонтальний розмiр отвору на рiвнi верхнього краю нижчерозташованого хребця (рис. 1).
Ми обчислювали плaнiметричнi показники зпдно з КТ (рис. 2): поперечний розмiр тiлa — 1а, передньозад-нiй — 2а; поперечний розмiр хребтового каналу — 3б
та передньозаднш — 4б, ширина шжки хребця — 5б, косий po3Mip тiла хребця — 6в, 7в.
Згщно з МРТ ми обчислювали плашметричш показники: МРТ-вiзуалiзащl (рис. 3—5). Показники розподтенк а) штрадурального простору (iндекс вщношень сагггаль-ного розмiрiв iнтрадурального простору i спинного моз-ку: Ic = Cd/Cm (рис. 3)); б) спинного мозку (шдекс вщно-шень фронтальних розмiрiв спинного мозку: Id = Fd/Fm (рис. 4)); в) площi резервного простору (коефщент вщ-повiдностi площi резервного простору до площi спинного мозку: kSs = Ss/Sm (рис. 5); та мiжхребцевих отворiв (ш-декс вщношень висоти мiжхребцевого неврального простору до ширини: If = Hf/Af).
Тож ми порiвняли наявнi данi нормальних показни-ыв рентгешвсько! планiметрii з такими, що виявлеш у пацiентiв з травмою хребта та спинного мозку попере-кового вщдту, що вiдображенi в табл. 1.
При КТ-в1зуал1заци ми обчислювали шдекс площи-ни диска, що вщображено в табл. 2.
Як видно з даних табл. 1, 2, найкращi показники виявлеш у пащенпв першоi' групи, гiршi — у пацiентiв третьоi' групи. Найгiршi показники виявились у пащенпв друго! та четверто! груп.
Висновки
1. У пацiентiв, оперованих в гострому перiодi хребетно-спинномозково! травми, в поперековому вщдш спостерiгаються найменшi показники деформацiй хребта за даними рентгеноплашметри.
2. МРТ- та КТщдагностичш iндекси, заснованi на даних плашметричних показникiв, дозволяють з високою вiрогiднiстю об'ективiзувати iнтерпретацiю та ощнку планiметричних показникiв при наслiдках травм в поперековому вщдш хребта та спинного мозку.
Рисунок 1. Стандартна рентгенолог1чн1 плашметричш показники в поперековому в '1дд'ш'1 хребта: а — розм!ри тла хребця; б — м!жхребцевого диска; в — м!жхребцевого отвору
174
Травма, p-ISSN 1608-1706, e-ISSN 2307-1397
Том 17, №3 • 2016
Лкарю, що практикуе / То Оепега! РгаеШопег |
2 1
у
1
1 — поперечний розмр тла хребця
2 — передньозадн!й
с' 11 3 ; 0 0 2
б в
3 — поперечний розм'1р хребто- 6, 7 — косий розм'р тла хребця вого каналу
4 — передньозадн!й
5 — ширина нiжки хребця
5
Рисунок 2. Стандартна плашметричш показники КТ в поперековому в '1ддЛ '1 хребта
Рисунок 3. План!метричн! показники при МРТ-вiзуалiзацií '¡нтрадурального простору
Рисунок 4. План!метричн! показники при МРТ-вiзуалiзацií спинного мозку
Лкарю, що практикуе / То Оепега! РгаеШопег
Рисунок 5. План!метричн! показники при МРТ-в!зуал1зацИ площ! резервного простору
Таблиця 1
Плашметричш показники I (п = 40) II (п = 40) III (п = 40) IV (п = 40)
1ндекс ширини ммжхребцевого отвору (норма 0,9 ± 0,3) 0,9 ± 0,2 0,8 ± 0,2 0,8 ± 0,5 0,7 ± 0,6
1ндекс висоти мiжхребцевого отвору (норма 0,52 ± 0,04) 0,50 ± 0,30 0,41 ± 0,06 0,48 ± 0,02 0,40 ± 0,04
Таблиця 2
Плашметричш показники I (П = 40) II (П = 40) III (П = 40) IV (П = 40)
1ндекс площини диска (норма 0,42) 0,40 0,32 0,38 0,30
Таблиця 3
Плашметричш показники МРТ I (п = 30) II (п = 30) III (п = 30) IV (п = 30)
кБв (п = 7,48) 7,42 6,38 7,05 5,65
Список л1тератури
1. Бабкина Т.А., Савелло В.Е. Возможности лучевых мето-
дов исследования в диагностике осложненных повреждений грудного и поясничного отделов позвоночника у пациентов с сочетанной травмой // Медицинская визуализация. — 2013. — № 4. — С. 111-115.
2. Сучасш принципи дiагностики та лжування хворих iз
хребетно-спинномозковою травмою: методичш реко-мендаци /Полщук М.6. [та т.]. — К., 2006. — 36с.
3. Основш показники iнвалiдностi та дiяльностi медико-
сощальних експертних комiсiй УкраИни за 2014 рж. Аналжико-тформацшний довiдник / А.В. 1патов, О.М. Мороз, В.А. Голик та н.; за ред. С.1. Черняка. — Дшпропетровськ: Роял-принт, 2015. — 167 с.
4. Основш показники iнвалiдностi та дiяльностi медико-
сощальних експертних комiсiй УкраИни за 2015 рк.
Аналтико-Ыформацшний довiдник / А.В. 1патов, О.М. Мороз, В.А. Голик та т.; за ред. С.1. Черняка. — Днтропетровськ: Акцент, 2016. — 175 с. 5.1нформацшна технологiя аналiзу динамки iнвалiдностi / М.К. Хобзей, А.В. 1патов, 1.В. Дроздова та т. — Д.: Пороги, 2012. — 269 с.
6. Променева дiагностика: В 2 т. / Коваль Г.Ю., Ме-
чев Д.С., Сиваченко Т.П. та н.; за ред. Г.Ю. Коваль. — К.: Медицина Украти, 2009. — Т. II. — 682 с.
7. Спузяк М.1. Розширеш лекцНзрентгенодiагностики за-
хворювань системи опори та руху. — Харыв: Атос, 2009. — 296 с.
8. Хирургическое лечение нейрокомпрессионных пояснично-
крестцовых болевых синдромов/Ю.А. Зозуля, Е.Г. Пе-даченко, Е.И. Слынько. — К., 2006. — 348с.
Отримано 16.05.16 ■
176
Травма, р-^БЫ 1608-1706, е-^БЫ 2307-1397
Том 17, №3 • 2016
Лкарю, що практикуе / To General Practitioner |
Тарасенко О.М., МирончукЛ.В.
ГУ «Украинский государственный НИИ медико-социальных проблем инвалидности МЗ Украины», г. Днепр, Украина
РЕНТГЕНОПЛАНИМЕТРИЯ ПРИ ПОСЛЕДСТВИЯХ ТРАВМ ПОЯСНИЧНОГО ОТДЕЛА ПОЗВОНОЧНИКА И СПИННОГО МОЗГА В ПРАКТИКЕ МЕДИКО-СОЦИАЛЬНОЙ ЭКСПЕРТИЗЫ
Резюме. Экспертиза последствий позвоночно-спинномозговых травм — актуальная проблема современной медицины. Последствия позвоночно-спинномозговых травм отличаются устойчивостью и трудно поддаются реабилитации, при принятии экспертного решения в отношении таких пациентов часто руководствуются субъективными данными, так как объективных специфических показателей разработано недостаточно. Целью нашей работы стало определение планиметрических показателей при последствиях травм поясничного отдела позвоночника и спинного мозга у пациентов с наличием групп инвалидности. Работа базируется на 160 наблюдениях, которые были разделены на 4 отдельные группы. Первую группу пациентов составили больные, оперированные в остром периоде позвоночно-спинномоз-говой травмы (п = 40); вторую группу — неопериро-ванные больные (п = 40); третью — оперированные в остром периоде и реоперированные впоследствии
(п = 40); четвертую группу — не оперированные в остром периоде и оперированные впоследствии (п = 40). Планиметрические рентгенологические показатели мы рассчитывали согласно размерам тела позвонка, межпозвоночного диска, межпозвонкового отверстия. Вычисляли планиметрические показатели согласно компьютерной томографии: поперечный и переднезадний размер тела позвонка, поперечный и переднезадний размер позвоночного канала, ширину ножки позвонка, косой размер тела позвонка, а также в соответствии с магнитно-резонансной томографией: а) интрадуральное пространство; б) спинной мозг; в) площадь резервного пространства и межпозвонковых отверстий. Лучшие показатели выявлены у пациентов первой группы, худшие — у пациентов третьей группы. Наихудшие показатели оказались у пациентов второй и четвертой групп.
Ключевые слова: позвоночно-спинномозговая травма, медико-социальная экспертиза, планиметрия.
Tarasenko O.M., MyronchukL.V.
SI «Ukrainian State SRI of Medical and Social Problems of Disability of MH of Ukraine», Dnipro, Ukraine
RADIOLOGIC PLANIMETRY FOR CONSEQUENCES OF TRAUMAS OF LUMBAR SPINE AND SPINAL CORD IN PRACTICE OF SOCIOMEDICAL ASSESSMENT
Summary. Examination of the consequences of vertebral and spinal injuries is a topic problem of modern medicine. The consequences ofvertebral and spinal injuries are resistant and difficult amenable to rehabilitation. The expert is often subjective in making decisions about these patients, as specific objective indicators are not developed yet. The aim of our study was to determine the performance of radiologic planimentry in trauma of the lumbar spine and spinal cord in patients within disability groups. The work is based on 160 observations, which were divided into four separate groups. The first group consisted of patients undergone surgery in acute vertebral and spinal injury (n=40); the second group included the patients not operated (n = 40); the third group involved the patients operated in acute period and reoperated later (n = 40); the fourth group consisted of the patients not operated in the acute
period and operated after that (n = 40). The radiographic parameters were calculated according to vertebral body, intervertebral disc, intervertebral foramen. According to CT, we calculated the parameters of CT imaging, and cross anteroposterior size of vertebral body, transverse and anteroposterior size of the spinal canal, pedicular vertebra, slanting size of the vertebral body. According to MRI, we calculated the planimetric indicators of MRI imaging: a) intradural space, b) spinal cord, c) area of reserve space and intervertebral holes. The best indicators were identified in the first group of patients, worse ones were revealed in the third group of patients. The worst performance were found in the patients of the second and fourth groups.
Key words: spinal cord injury, sociomedical assessment, planimetry.
