CC BY
17
3. Кривицька О.Р. Планування прибутку пiдприeмства// Фшанси Украши. - 2005, № 6. - С. 12-16.
4. Покропивний С.Ф. Економша пвдприемства. - К.: КНЕУ, 2000. - 528 с.
5. Субботович Ю.Л. Прибуток у господарськш дiяльностi пвдприемницьких структур// Фшанси Украши. - 1999, № 12. - С. 39-47._
УДК 338.242:658.115.31/477 Acnip. Л.П. Карбовник - Львiвський НУ
M. 1вана Франка
РЕГУЛЮВАННЯ Д1ЯЛЬНОСТ1 ПРИРОДНИХ МОНОПОЛ1Й ЧЕРЕЗ ПРИЗМУ ЕКОНОМ1ЧНО1 ТЕОР11 БЮДЖЕТНОГО ФЕДЕРАЛ1ЗМУ
Фiнанси мунiципальних експлуатащйних пiдприeмств як eKOHOMi4Ha категорiя, що врегульовуе вiдносини, пов'язанi з розподшом i перерозподiлом вартост валового внутршнього продукту шляхом формування i використання грошових коштiв на за-безпечення суспiльними послугами населення, розглядаються складовою мiсцевих фiнaнсiв i проблематикою мiжбюджетних вiдносин. Пропонуеться i'x розгляд проводите зютавно з формуванням мюцевих бюджетiв на основi положення економiчноi теорп бюджетного федеpaлiзму.
Ключов1 слова: природна монополiя, бюджетний федеpaлiзм, фшансове регу-лювання, бюджет.
Doctorate L.P. Karbovnyk - L 'viv NU named after Ivan Franko
The Regulation of the Natural Monopolies Activities with the Economic
Theory of Budget Federalism
The peculiarities of the natural monopolies financial regulation are analyzed in this article. Substantiate the using the theory of budget federalism.
Keywords: natural monopoly, economic theory of budget federalism, financial regulation, budget.
Розвиток вiтчизняноi економжи, фiнaнсовоi сфери впливае на формування фшансових вщносин у житлово-комунальному господарств1 й приводить до виникнення нових зв'язюв м1ж суб'ектами розподшьчих вщносин. Пе-ретворення мунщипальних експлуатацшних шдприемств монополютичного характеру у суб'екти господарювання територ1ально-колективних громад пе-редбачае i припинення видшення кошт1в з держбюджету на розвиток ще1" сис-теми, оскшьки шдприемства перейшли у комунальну власшсть i 1'хне фшан-сування було покладено на м1сцев1 бюджети. Таким чином, на р1вш мюцевого господарства був створений сектор економши 1з певною специфжою формування доход1в, видатюв, отримання прибутку та його розподшу. Тобто житло-во-комунальне господарство як складова мюцевого господарства мало сво1' особливост оргашзаци фшансових вщносин. Полягали вони в тому, що фь нансов1 вщносини, як виникали м1ж цими оргашзащями i бюджетом, мали одноб1чний характер, бо кошти для фшансування д1яльност1 цих шдприемств видшяли 1з бюджету, а податки та шш1 платеж1 до бюджету ними не сплачува-лися" [1, с. 114]. Саме тому i розвиток мунщипальних шдприемств не можна розглядати абсолютно вщособлено вщ мюцевого бюджету, оскшьки саме спроможшсть бюджету значною м1рою впливае на передумови фшансово!" стабшьносп та модершзаци 1'х виробничо!" шфраструктури. Ц взаемовщносини,
Науковий вкчшк, 2005, вип. 15.5
насамперед, необхщно розглядати через призму отримання шдприемствами цiльового фiнансування з бюджету i платежiв ними до бюджету.
На нашу думку, фшанси житлово-комунального господарства як скла-дова мюцевих фiнансiв - самостiйна економiчна категорiя, котра вщдзерка-люе вiдносини, пов'язаш з розподiлом i перерозподiлом вартост валового внутрiшнього продукту шляхом формування i використання фондiв грошових коштiв iз метою задоволення суспiльними послугами потреб населення. З ог-ляду на це фшанси житлово-комунального господарства у такому контекст повинш розглядатися як складова економiчного базису сусшльства. Оскiльки фiнанси цих природних монополю^в тiсно пов,язанi з мiсцевим бюджетом, розгляд мiжбюджетних вiдносин е складовою дано! тематики.
У кра!нах з перехщною економiкою при реформуваннi мiжбюджетних вiдносин необхiдно враховувати такi особливост початкового етапу тран-сформування, як процеси перерозподшу об,ектiв загальнодержавно! та кому -нально! власностi, широка участь держави в економiчнiй дiяльностi, галузевi вiдмiнностi у рiвнi податкового навантаження. Отже, теоретичш пiдходи за-хiдних авторiв до формування багаторiвневих бюджетних систем потребують критичного узагальнення, дослiдження можливостей i передумов для !х зас-тосування у реальнш практичнiй площинi.
Очевидно, виходячи з концептуальних засад фшансово! стабшзаци га-лузi, передумов розвитку i доступност суспiльних послуг, вирiшити пробле-ми формування мюцевих бюджетiв Украши можна на основi положень еконо-мiчно! теори бюджетного федералiзму, яка, по сут^ може бути науковою базою для виршення таких проблем у сучасному суспшьств^ а також досвщу практично! реалiзацi! подiбно! проблеми у рiзних кра!нах. Якщо мюцеве са-моврядування найчастiше розглядалося як заЫб обмеження i контролю ди-рективних органiв, то в рамках теори бюджетного федералiзму виноситься питання щодо окремих функцiй держави, тобто вибору прюрите^в, якi еконо-мiчно ефективнiше виконувати централiзовано, а як децентралiзовано. На наш погляд положення ще! теори е базою для виршення економiчних проблем оптимального розвитку комунально! iнфраструктури. Очевидно, на сучасному етат економiки, враховуючи i найближчу перспективу, потрiбно сформувати таку модель державного втручання в економ^ галузi, яка б син-тезувала неоконсерватизм i принципи кейнЫанства, зберiгаючи у певних межах традицшш iнструменти останнього, що дае змогу деякою мiрою на за-гальнодержавному, а не регiональному рiвнi, нейтралiзувати недосконалостi ринкового механiзму як автоматичного регулятора економiчних процесiв i врахувати можливостi технiчного переоснащення галузi та нейтралiзувати суспiльне навантаження.
Виршення питань про розподiл фiнансових повноважень державних оргашв влади та оргашв мiсцевого самоврядування мае грунтуватися на роз-подiлi !х функцiональних повноважень. Однак це е необхщною, але недос-татньою умовою прийняття органами влади виважених самостшних рiшень щодо надання суспшьних благ i ефективного використання обмежених бюджетних кош^в. Необхiдно також при розподш забезпечити максимально
можливу територiальну вiдповiднiсть мiж тими економiчними суб'ектами, якi користуються суспiльними благами, i тими, якi сплачують податки для ïx фь нансування.
Цiлiсна концепщя реформування мiжбюджетниx вiдносин в Укра1ш повинна будуватися на системi економiчниx принципiв i критерiïв розподiлу функщональних повноважень мiж органами державноï влади i мюцевого са-моврядування, що дасть змогу створити економiчнi умови для ефективноï ор-ганiзацiï державноï влади у регiональному розрiзi краши та функцiонування багаторiвневоï бюджетно!" системи на основi внутрiшнix стимулiв. Аналiз особливостей суспiльниx благ i послуг показуе, що, з одного боку, можливос-тi користування ними е територiально обмеженими, а з iншого - потреби жи-телiв рiзниx регiонiв або населених пунктiв можуть бути (зазвичай е) неодна-ковими. Щ об,ективнi економiчнi i сощальт обставини мають принципове значення для розподшу повноважень мiж органами влади i формуванням бюджетно1' системи краши. Це означае що пропозищя сусшльних благ i послуг повинна вщповщати двом критерiям: вщповщшсть видiв i обсягiв надава-них сусшльних благ i послуг потребам економiчниx суб'екпв; економiчна ефективнiсть виробництва сусшльних благ i послуг. Зпдно з першим з них, до компетенци мюцевих органiв влади повинш входити таю завдання та результата, розв'язання яких обмежеш рамками вщповщно1' адмiнiстративноï територiï (тобто не впливають на жителiв iншиx адмшстративно-територь альних одиниць). Згiдно з другим - пропозищя сусшльних благ (враховуючи ïx неподiльнiсть) мае бути такою, щоб середнi затрати на ix виробництво були опосередкованi в рамках нацiональноï економiки i за середньою цiною дос-тупнi мешканцям рiзниx регiонiв (виходячи, наприклад, iз рiвноважноï заро-бiтноï плати працiвникiв бюджетноï сфери) в цiлому по державь
Крiм цього, розмiр збитковоï дiяльностi пiдприемств сфери суспiльниx послуг значною мiрою також залежить вiд спроможност мiсцевого бюджету. Отже, мунiципальнi шдприемства вступають з державними (мiсцевими) органами у розраxунковi вiдносини щодо вщшкодувань законодавчо закрiплениx дотацiй, субсидш, пiльг. З економiчноï, i навггь фiнансовоï, точки зору це нас-правдi взаемовiдносини з повернення власного кашталу пiдприемств, тимча-сово використаного (вилученого) вщповщно законодавчих приписiв держав-них органiв i, вiдповiдно, шд ïx правову гарантiю - гарантш повернення (ми не можемо розглядати, що держава взяла на себе полггично i законодавчо зак-ршлеш дотаци, субсиди, пiльги нiчим (в розумшш фiнансiв) не пiдкрiпленi). Саме в такому ракурс потрiбно розглядати бюджетш зобов'язання. Сощаль-но-правова значимють гарантiй не викликае сумнiву, бо вони забезпечують реалiзацiю не тшьки прав, а й iнтересiв вщповщних суб,ектiв. Оскiльки такi правовi гаранта використовуються багатоаспектно, то це само по собi перед-бачае певну специфжу останнix та ïx прав у реальному житл. Для цього мають встановлюватися правовi гаранта на рiвнi найвищих законодавчих i вико-навчих органiв влади, оскшьки у даному разi вирiшуються державш iнтереси. Але держава через мiсцевi органи не повинна дiяти у цих випадках виключно як орган влади, але й також як орган державного управлшня багатьма сторонами суспшьного життя.
^укрвий вкник, 2005, вип. 15.5
Одеpжyвaнi збитки, щс вiдoбpaженi y Звт пpo фiнaнсoвi pезyльтaти, poзглядaються стошв^ вiтчизняних кoмyнaльних експлyaтaцiйних шд-^иемств як пеpедбaчyвaнi. Вани oбyмoвленi зaкoнoдaвчим зaкpiпленням пiльг, сyбсидiй нaселенню, вст^влен^м тapифiв нижче сoбiвapтoстi пoслyг aбo зa yмoви низькoï pентaбельнoстi. Вшслщйк тaких юpидичних пpиписiв мyнiципaльнi пiдпpиeмствa "пpиpеченi" нa "пpoïдaння" влaснoгo кaпiтaлy, який зa зaдyмoм пoвинен кoмпенсyвaтися вiдшкoдoвyвaннями дoтaцiй, пiльг, сyбсидiй з деpжaвнoгo чи мyнiципaльнoгo бюджетiв. Отже, деpжaвнi rapamií' в тaкiй oцiнцi з екoнoмiчнoï тoчки зopy e не щo iнше, як звopoтне пoвеpнення пiдпpиeмствaм спoжитoгo ïx влaснoгo кaпiтaлy.
Hевiдшкoдoвaнa фiнaнсoвa (деpжaвнa чи мyнiципaльнa) дoпoмoгa тд-пpиeмствaм як кoмпенсaцiя зa yже пoнесенi витpaти чи збитки (втpaтa влэс-нoгo кaпiтaлy) нa бaлaнсax мyнiципaльниx шд^иемств не вiдoбpaжyeться. Вoнa вiдoбpaжyeться зa стaттею "непoкpитi збитки" i жoдним чинoм не зэчь пae (не зменшye) poзмip кaпiтaлy. Влaсне, вoнa вiдoбpaжye йoгo зменшення, aле oпoсеpедкoвaнo, зa пiдсyмкaми пеpшoгo poздiлy, де ^м pеaльнoгo era-тyтнoгo гаттму вiдoбpaженi piзнi види iншиx кaпiтaлiв пiдпpиeмствa, в т.ч. i тaкиx, щo ствopенi внaслiдoк iндексaцiï oснoвниx зaсoбiв, цiльoвoгo фшэнсу-вaння i цiльoвиx нaдxoджень, фoнди oб,eктiв зoвнiшньoгo блaгoyстpoю тoщo. Тaкa мaнiпyляцiя, метoдoлoгiчнo встaнoвленa oблiкoвими пpoцедypaми, щйдй визнэчення пoкaзникa влaснoгo кaпiтaлy, кpiм iншoгo дискpедитye нaцioнaль-ний кaпiтaл, вiдoбpaжyвaний у мaкpooблiкy у системi нaцioнaльниx paxyнкiв. Hевiдпoвiднiсть poзмipy влaснoгo ra^iany, oчевиднo, бyлa сеpед пpичин, шр тaк дoвгo виpiшyeться дoля тазики, яку нaдae Cвiтoвий бaнк "Львiввoдoкaнa-лу" нa pеaлiзaцiю пpoектy мoдеpнiзaцiï вoдoпoстaчaння, кiнцевoю метoю яш-ro е зниження сoбiвapтoстi вoди (a, oтже, i тapифiв, oскiльки вoни фopмyють-ся зa витpaтним ^инцишм). Kpiм дoтaцiй, щo спpямoвyються та пoкpиття збиткiв, влaсний кaпiтaл шд^иемств вилyчaeться нa пoкpиття зaкoнoдaвчo встaнoвлениx, эле несвoeчaснo вiдшкoдoвaниx пiльг нэселенню.
Згiднo з кoнцепцieю збеpеження ^п^галу пiдпpиeмствo збеpiгae свiй кaпiтaл, якщo йoгo сумэ нэ кiнець зватого пеpioдy дopiвнюe сyмi кaпiтaлy нэ пoчaтoк. Будь-яке вiдxилення свiдчить ^o змiни влaснoгo кaпiтaлy, якi ^ü6-xiднo aнaлiзyвaти. Однэк зaгaльнa сумэ вiдxилень дae вiдпoвiдь тiльки нэ глo -бэльне зэпитэння: чи зум^го пiдпpиeмствo pеaлiзyвaти свiй тотен^^ i ^и-poстити кaпiтaл впpoдoвж звiтнoгo пеpioдy чи вoнo '^poi^ae" свiй кaпiтaл i пpямye дo бaнкpyтствa. Збиткoвiсть не веде дo зупинки виpoбництвa шд-пpиeмств ^eï сфеpи, xoчa, oчевиднo, щo пoдiбне гoспoдapювaння oзнaчae "пpoïдaння" пpoдyктивнoгo кaпiтaлy. Збиткoвa екoнoмiкa стaбiльнo сaмoвiд-твopюeться. Для цих пiдпpиeмств деpжaвнoгo ^^opa вiдсyтня мaйнoвa вщ-пoвiдaльнiсть: дo них сyдoвa пpoцедypa бaнкpyтствa не зaстoсoвyeться. Kpiм тoгo, якщo збитки oкpемиx пiдпpиeмств, впливэючи нэ iншi стaттi poздiлy I пэсиву бaлaнсy, фopмyють йoгo пpименшенy величину пopiвнянo з aнaлoгiч-ним poздiлoм эктиву, тo пiдпpиeмствo мae вiд,eмний шкэзник влэсних oбiгo-вих кoштiв. Це oзнaчae, щo всix aктивiв пiдпpиeмствa не вистaчae для виш-нэння зoбoв,язaнь з пoгaшення шзик тэ iн. кpедитopськoï зaбopгoвaнoстi.
Така структура катталу е незадовiльною i за цих умов санащя балансу неможлива. У законодавствах про банкрутство, яю дiють в економiчно розви-нених крашах, вiд,емне значення показника власних об^ових коштiв (робочо-го катталу) е пiдставою для порушення проти нього справи про банкрутство.
Порядок покриття збитюв, вирiвнювання курсу корпоративних прав та санаци балансу не врегульоваш вiтчизняним законодавством, а низка викла-дених у статтi положень не корелюють iз чинними нормами. Однак саме таю засади реалiзацiï захисно1' функци власного капiталу випливають iз економiч-ного змiсту катталу та його теоретичних основ i саме вони взят на оз-броення фшансистами в уЫх розвинених крашах св^.
Л1тература
1. Гаевий М.В. Фшанси житлового господарства// Фшанси Украши, 2002, №5. - С. 113-117.
УДК 658.4:331.101.2 Астрант М.М. Качмарик1 -Львiвська КА
ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 УПРАВЛ1ННЯ I ВИКОРИСТАННЯ
ТРУДОВОГО ПОТЕНЦ1АЛУ
Розглянуто суть та значення трудового потенщалу на тдприемсга. Запропоно-вано ефективш напрями управлшня трудовим потенщалом тдприемства та анал1з ефективносп роботи персоналу на основ1 декшькох концепц1й, принциповою в1дм1н-шстю яких е система критер1альних показниюв.
Doctorate M.M. Kachmaryk - Commercial Academy of L 'viv
Management Effectiveness Estimate and the Use of Working Potential of Enterprises
This article deals with the essence and enterprise working potential. Effective treads of management working potential and the analysis of personal working effectiveness on the base of some concepts that have principled difference - the system of criterion indicators are suggested.
Рацюнальне використання трудового потенщалу вщграе важливу роль у шдвищенш ефективносп суспшьного виробництва та рiвня життя на-селення. Тому вщ того, насюльки ращонально вш сформований, багато в чо-му залежить економiчний потенщал кожного виду економiчноï дiяльностi, темпи його розвитку, зростання сощального i культурного рiвня життя найманих пращвниюв та роботодавщв, становлення повноцiнниx вiдносин соцiального партнерства.
Актуальшсть рацiонального використання трудового потенщалу виз-начаеться ще й тим, що в умовах перевищення пропозици робочо1' сили над попитом, низько1' вартостi робочо1' сили, ïï невщповщносп реальнiй вартостi, наявностi значних масштабiв нерегламентовано1' зайнятостi важливого значення набувае виявлення резервiв пiдвищення ефективносп використання зайнятих у всix видах економiчноï дiяльностi.
1 Наук. кер1вник: доц. В.1. Блонська, канд. екон. наук - Льв1вська КА
