CC BY
20
BicHUK ,fl,mnponeTpoBCBKoro ymBepcmeiy. Bionoria, eKonorifl. Visnik Dnipropetrovs'kogo universitetu. Seria Biologia, ekologia Visnyk of Dnepropetrovsk University. Biology, ecology.
Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 2016. 24(2), 253-257.
doi:10.15421/011631
ISSN 2310-0842 print ISSN 2312-301X online
www.ecology.dp.ua
УДК 581.143.6:633.15
Регулящя морфогенезу in vitro у лшш кукурудзи групи Ланкастер
К.В. Деркач, О.€. Абрамова, Т.М. Сатарова
1нститут зернових культур НААН Украти, Днтропетровськ, Украта
Охарактеризовано морфогенез in vitro на середовищi для регенераци у лшш кукурудзи гетерозисно! групи Ланкастер поргвня-но з шшими гетерозисними трупами - PLS61, А188 та Chi31 на базi 30-добово! калусно! тканини, отримано! з незрших зародив, на фонi 30 г/л сахарози середовища для калусогенезу. Морфогенез in vitro у кукурудзи, який зумовлюе отримання повноцшних фер-тильних рослин, вщбуваеться двома шляхами: органогенезом i соматичним ембрiогенезом (ембрiо!догенезом). Установлено гено-типтипiчний контроль за типом морфогенезу in vitro. Оцнено вплив фiзiологiчно активних речовин (6-бензиламшопурину, шдо-лiлмасляно! кислоти та цефотаксиму) на сшввщношення тишв морфогенезу in vitro у лшш кукурудзи групи Ланкастер i неланкастергвських гетерозисних груп. Переважаючий тип морфогенезу in vitro - органогенез для вох дослщжених гетерозисних груп. 1ндолшмасляна кислота сприяе штенсифжаци процесу ембрiо!догенезу у разi застосування И як компонента регенерацшного середовища як у ланкастергвських, так i неланкастергвських л1н1й. Вiдмiчено значне переважання частоти регенераци у л1н1й PLS61, А188 та Chi31 над аналопчним показником для л1н1й групи Ланкастер.
Ключоа слова: Zea mays; 6-бензиламшопурин; шдолшмасляна кислота; цефотаксим; калусогенез; регенерация
Regulation of in vitro morphogenesis in maize inbreds of the Lancaster group
K.V. Derkach, O.E. Abraimova, T.M. Satarova
Institute of Grain Crops of National Academy of Agrarian Science of Ukraine, Dnipropetrovsk, Ukraine
The aim of this work is the comparative evaluation of the influence of physiologically active substances (PAS) on the ratio of morphogenesis types in vitro and plant regeneration in callus tissues of maize inbreds of the Lancaster heterotic group. Lancaster inbreds of Ukrainian selection DK267, DK6080 and DK298 and lines PLS61, A188 and Chi31 of foreign selection which represented eponymous heterotic groups were selected for into the research. For callusogenesis induction immature embryos of 1.0-1.5 mm in length were planted on a modified N6 medium with 30 g/l sucrose. For regeneration the 30-day callus tissue was transplanted to a modified MS medium containing 20 g/l sucrose and various PAS: 6-benzylaminopurine (BAP) (0.1 mg/l) or indolylbutyric acid (IBA) (1.0 mg/l), or cefotaxime (CT) (150 mg/l). Morphogenesis and plant regeneration were obtained in callus tissue by organogenesis through the formation of leaf-like structures or shoots only without roots (hemmogenesis) and by embryogenesis through the development of embryos with the cooperative laying of the apexes of the shoot and the root. The predominant type of in vitro morphogenesis in both groups of genotypes was organogenesis. A tendency to increasing the embryogenesis level among Lancaster inbreds in comparison with the other investigated groups was observed. A certain tendency to increase the level of embryogenesis on a medium for regeneration with IBA, compared to other PAS, was marked. So, for the Lancaster group the embryogenesis level on the medium with IBA was 33.3%, while for the other investigated genotypes it was about 10.3%. Regeneration frequency was 45.8 plantlets/100 calli for Lancaster inbred DK298, 42.2 plantlets/100 calli for DK267 and 5.6 plantlets/100 calli for DK6080. Regeneration frequency of inbred PLS61 was 204.0 plantlets/100 calli, 100.0 plantlets/100 calli for Chi31 and 11.1 plantlets/100 calli for А188. Observed reductions in capacity for plant regeneration of Lancaster inbreds may have been due to their pedigree. These inbreds belong to the commercial heterotic group that was not specially selected for increased regenerative ability, unlike the model inbreds of other heterotic groups. Overall, the level of regeneration frequency in the Lancaster group was 44.8 plantlets/100 calli on the medium under BAP, 41.4 plantlets/100 calli under IBA, and 20.7 plantlets/100 calli with CT. In general, the level of regeneration frequency for non-Lancaster heterotic groups reached 89.7 plantlets/100 calli on the medium with BAP,
1нститут зернових культур НААН Украти, вул. В. Вернадського, 14, Днтропетровськ, 49067, Укра1на Institute of Grain Crops of NAAS of Ukraine, V.Vernadskogo Str., 14, Dnipropetrovsk, 49067, Ukraine Tel.: +38-0562-36-26-18. E-mail: [email protected], [email protected]
96.7 plantlets/100 calli under IBA, and 93.1 plantlets/100 calli under CT. To enhance embryogenesis and frequency of regeneration for maize inbreds of the Lancaster group 30 g/l sucrose in the callusogenesis medium and physiologically active substance indolylbutyric acid (1.0 mg/l) in the medium for regeneration can be recommended.
Keywords: Zea mays; 6-benzilaminopurine; indolylbutyric acid; cefotaxim; callusogenesis; regeneration
Вступ
Кукурудза - поширений об'екг у бютехнолопчних дослвдженнях, включаючи робоги з клггинно! селекцй га генетично! шженери in vitro, як ведугься на 6a3i калусно! гканини. Проге використання калусно! гканини для цих актуальних робiг повинно закнчуватися огриманням фергильних рослин-регенеранпв, здагних росги га розви-вагися in vivo. Разом iз гим, розвиток рослин-регенерaнтiв залежить ввд типу морфогенезу, за яким вщбуваегься !х формування в кульгурi калусно! гканини. Морфогенез iз подальшою регенеращею рослин in vitro, за класифь кaдieю Т.Б. Батигшо! (Batygina et al., 2010), може здшсню-вагися як шляхом органогенезу, тобто несполученого розвитку стеблово! мерисгеми (гемогенезу) га коренево! сисгеми (ризогенезу), так i шляхом соматичного ембрю-генезу (ембрiо!догенезу), тобто розвитку асексуально! бшолярно! структури, яка за будовою вщповщае зиготич-ному зародку та мае точки росту стебла та кореня, а також сiм'ядолi. Вiдомi рiзнi стадй' соматичного ембрiогенезу, зокрема стадй' кулясто-подабного зародка, грушоподб-ного зародка, щиткоподабного ембрiонa та зрiлого ембрюна (Liu et al., 2015).
Саме соматичний ембрiогенез здатен забезпечити роз-виток рослин-регенеранпв одночасно з пагоном i корене-вою системою (González et al., 2012), що е актуальним у бютехнолопчних дослвдженнях з отримання сомакло-нальних вaрiaнтiв (Qamar et al., 2015) i в генетичнй трансформаци кукурудзи (Assem, 2015). Для актишзад! процесу ембрiо!догенезу потребують оптимiзaдi! умови культивування як за шщацц калусогенезу, так i на етат регенераци рослин. Регенерaдiйнa здаттсть залежить вщ генотипу (Bedada et al., 2012; Ali et al., 2014). Разом iз тим, у пращ (Akoyi et al., 2013) для тротчних шбредних лшш кукурудзи показана незалежнсть вщ генотипу при формуванн соматичних зaродкiв на середовищi MS (Murashige and Skoog, 1962) з дикамбою. Певний вплив фггогормонв (6-бензилам1нопурину (БАП) у поеднанн з щдолшоцтовою кислотою (1МК)) на регенераДйну Здaтнiсть калуав кукурудзи з незрших зародив в1дм1чено Shohael et al. (2003). Використання цитоюнтв, зокрема БАП у поеднанн з к1нетином, забезпечувало успiшну регенерaдiю пагон1в шляхом органогенезу з калуав, от-риманих як iз незрших, так i зрших зародив кукурудзи (Ali et al., 2014; Guruprasad et al., 2015; Guruprasad et al., 2016), хоча i БАП окремо також шдвищував регене-рац1йну здaтнiсть (Guruprasad, 2015). Додавання БАП у рiзних концентращях до регенерaдiйного середовища мало незначний вплив на формування рослинок шляхом соматичного ембрюгенезу у кенiйських генотип1в кукурудзи (Oduor et al., 2006). Безгормональне регенерaдiйне середовище провокувало розвиток рослинок шляхом ембрiо!догенезу у тропiчних лшш кукурудзи (Bedada et al., 2012). Високий вмiст БАП (1,5 мг/л) у поеднaннi з низьким р1внем нафтилоцгово! кислоти (0,2 мг/л) у середовищi з м1неральною основою MS i 1,0 мг/л
инетину, сприяв високому р1вню регенераци з ембрющв у шдшських генотип1в кукурудзи (Malini et al., 2015). Цд вщомосп св1дчать про актуальн1сть установлення необидного р1вня фiтогормонального впливу для отримання регенеранпв за рахунок певного типу морфогенезу для конкретних груп перспективних господарськоцiнних генотипiв кукурудзи.
У сучаснш селекцiйнiй практицi кукурудзи задаш такi гетерозиснi групи як Ланкастер, Айодент, Рейд, BSSS тощо (Bennetzen and Hake, 2009), бютехнолопчт властивостi яких мало дослiдженi. Зокрема, група Ланкастер через ранньоститсть, високу комбiнацiйну здатн1сть, посухостiйкiсть i значну врожайнiсть - одна з найперспективтших для вирощування в Украш (Sataro-va et al., 2013), хоча i"! здатн1сть морфогенезу та регенераци in vitro недостатньо вивчеш.
Мета цie! статт1 - ощнити вплив фiзiологiчно актив-них речовин середовища для регенераци на сшввщно-шення типiв морфогенезу in vitro та регенеращю рослин у культурi калусно! тканини л1н1й кукурудзи гетеро-зисно! групи Ланкастер порiвняно з л1тями-представ-никами 1нших гетерозисних груп.
MaTepia™ i методи досл1джень
Гетерозисна група Ланкастер кукурудзи (Zea mays L.) представлена в нашому дослвдженш л1н1ями укра!нсько! селекцй ДК267, ДК6080 та ДК298. Для порiвняння дослвджували модельнi л1нй' кукурудзи зарубгжно! селекцй' PLS61, A188 та Chi31, яю представляють однойменн1 гетерозисн1 групи. Для щдукци калусогенезу використовували 10-12-добовi незрiлi зародки дов-жиною 1,0-1,5 мм, iзольованi з 3-5 польових донорних рослин в1дпов!дного генотипу. Як середовище для iндукцi! калусогенезу застосовували модифiковане середовище N6 (Derkach et al., 2011), яке мютило макро-, мiкроелементи та вiтамiни за N6 (Chu et al., 1975), 690 мг/л L-пролшу, 100 мг/л пдрол1зату казе!ну, 100 мг/л мезошозиту, 10 мг/л н1трату срiбла, 30 г/л саха-рози та 8 г/л агар-агару. Отриману 30-добову калусну тканину висаджували на середовище для регенераци. Для iндукцi! регенерацй використовували модифшоване середовище з макро-, мшроелементами та вiтамiнами MS (Murashige and Skoog, 1962) з додаванням 690 мг/л L-пролшу, 100 мг/л пдрол1зату казе!ну, 100 мг/л мезоiнозиту, 20 г/л сахарози, 7 г/л агар-агару, а також фiзiологiчно активних речовин: 6-бензиламшопурину у концентраий 0,1 мг/л або шдолшмасляно! кислоти у концентраци 1,0 мг/л, або цефотаксиму в концентраци 150 мг/л. Для останнього компонента в1домий стимулю-вальний вплив на iнiцiащю ембрiоiдогенезу для деяких генотипiв кукурудзи (Danilova and Dolgikh, 2004). Куль-тивували за +26 °С, для зародк1в i калус1в у темрявi, а для рослин-регенеранпв - за 16-годинного фотоперiоду.
Частоту органогенезу (%) та частоту ембрювдогенезу (%) визначали як процентне ввдношення кiлькостi рос-
лин-регенеранпв, отриманих iз калусно! тканини за тим чи iншим типом морфогенезу, до загально! кшькосп отриманих рослин-регенеранпв. Частоту регенераци рослин (рослин/100 калусш) визначали як к1льк1сть отриманих рослин-регенеранпв на 100 культивованих калуав. Визначення частоти певного типу морфогенезу та частоти регенераци проводили у перюд вщ трансплантаци калусно! тканини на середовище для регенераци до 180-! доби культивування. Статистичну обробку проводили зпдно з Welham et al. (2015). Стати-стично оброблеш данi в таблицях представленi у вигляд x ± 1,96SD.
Результати та Тх обговорення
В уах дослвджених лiнiй iз частотою 98-99% на середовищi для щдукци калусогенезу на щитках незрiлих зародкiв отримано морфогенну калусну тканину типу I за класифшащею (Green and Phillips, 1975), яка культивувалася 30 дiб. Морфогенез i регенерацiя рослин в отриманш калуснш тканинi вщбувалися як шляхом органогенезу з утворенням листкоподiбних структур або рослинок у виглядi лише пагонiв (гемогенез) i не сполу-чених iз ними корешв (ризогенез), так i шляхом розвит-ку ембрюдав зi сполученим закладанням апексiв пагона та коршця.
У лiнiй PLS61 та А188 морфогенез шляхом ембрь о!догенезу спостериався лише за використання БАП у середовищi для регенераци та становив 11,8% та 33,3%, ввдповщно (табл. 2). У лши Chi31 найвищий р1вень ембрювдогенезу вiдмiчено на середовищi для регенераци з ЦТ. У цшому по групi наявна тенденщя до зростання рiвня ембрювдогенезу на середовищi для регенераци з 1МК - 10,3% проти 5,4% та 7,4% на середовищах iз БАП та ЦТ, ввдповвдно. Найбшьшою частотою регенераци володша лiнiя PLS61 (204,0 рослин/100 калуав), най-меншою - А188 (11,1 рослин/100 калуав). Лш1я Chi31
Морфогенез i регенераця в калуснiй тканинi у бшьшосп дослвджених лiнiй кукурудзи групи Ланкастер починалися вже в першi 30 даб культивування на регенерацiйних середовищах, а максимальна кшькють регенеранпв утворювалася переважно з 31-! по 60-ту добу. Регенерацiя калусно! тканини високочутливих до культури in vitro лшш PLS61, A188 та Chi31 починалася пiзнiше, пiсля 30 дiб культивування на регенерацiйних середовищах.
У лши ДК267 найбiльша частота ембрювдогенезу спостериалася на середовищi iз ЦТ, а у лши ДК298 - на середовищi з БАП, хоча в цшому у цих лiнiй переважав органогенез (84,2% та 72,7%, ввдповвдно) (табл. 1). Лiнiя ДК6080 сформувала лише одну рослину-регенерант шляхом ембрювдогенезу на середовищi з 1МК. У цшому по грут Ланкастер спостериалася тенденцiя зростання р1вня ембрювдогенезу на середовищi для регенераци з 1МК - 33,3% проти 15,4% та 16,7% на середовищах iз БАП та ЦТ, ввдповвдно. Найбшьшою частотою регенераци серед лшш ще! групи володша ДК298 (45,8 рослин/100 калуав), найменшою - ДК6080 (5,6 рослин/100 калусiв). Лш1я ДК267 мала значення цього показника на рiвнi 42,2 рослин/100 калуав. У цшому по груш Ланкастер ршень частоти регенераци склав на середовищi для регенерацi! з БАП - 44,8 рослин/100 калуав, на середовищi з 1МК - 41,4, а на середовищi з ЦТ - 20,7 рослин/100 калуав.
мала значення цього показника на ршт 100,0 рослин/100 калусш. У цшому в неланкастеровських гетерозис-них груп рiвень частоти регенераци на середовищi для регенерац1! з БАП склав 89,7 рослин/100 калуав, на середовищ1 з 1МК - 96,7, а на середовищi з ЦТ - 93,1 рослин/100 калуав.
Пор1вняння даних таблиць 1 та 2 вказуе на те, що як у лшш групи Ланкастер, так i у лшш неланкастерiвських груп переважаючим типом морфогенезу in vitro за засто-сування 30 г/л сахарози у середовищi для калусогенезу та БАП, 1МК та ЦТ у середовищi для регенерацi! е орга-
Таблиця 1
См1вв1дмошеммя тип1в морфогенезу in vitro у лшш кукурудзи гетерозисноТ групи Ланкастер
Лшш Фiтогормони середовишд для регенераци К]льк1стъ калус1в, ви-саджених на середовище для регенераци, шт. Кшькють отриманих рослин-регенерантш, шт. Тип морфогенезу, % Частота регенераци, рослин/100 калусш
органогенез ембрю!догенез
ДК267 БАП* 15 8 100,0 0 53,3
1МК** 15 8 75,5 25,0 53,3
ЦТ*** 15 3 66,7 33,3 20,0
Середне 84,2 15,8 42,2
ДК6080 БАП* 6 0 0 0 0
1МК** 6 1 0 100,0 16,7
ЦТ*** 6 0 0 0 0
Середне 0 100,0 5,6
ДК298 БАП* 8 5 60,0 40,0 62,5
1МК** 8 3 66,7 33,3 37,5
ЦТ*** 8 3 100,0 0 37,5
Середне 72,7 27,3 45,8
За трьома л1н1ями
БАП* 29 13 84,6 15,4 44,8
1МК** 29 12 66,7 33,3 41,4
ЦТ*** 29 6 83,3 16,7 20,7
Середне 87 31 77,4 ± 15,7 26,6 ± 15,7 35,6 ± 10,3
Примпки: * - БАП - 6-бензиламшопурин, 0,1 мг/л; ** - 1МК - 1ндол1лмасляна кислота, 1 мг/л; *** - ЦТ - цефотаксим, 150 мг/л.
ногенез. Р1вень ембрквдогенезу для лшш гетерозисно! групи Ланкастер залежно вщ ФАР середовища для регенераци складае 15,4-33,3%, а для неланкастер1вських ге-терозисних груп - 5,4-10,3%, тобто спостертаеться тен-денц1я до певного зростання р1вня ембрю!догенезу у лшш групи Ланкастер. Натомсть частота регенераци для нела-нкастер1вських гетерозисних груп переважае аналопчний показник лшш групи Ланкастер - 89,7-96,7 рослин/100 калуав залежно вщ ФАР середовища для регенераци проти 20,7-44,8 рослин/100 калусв у лшш групи Ланкастер.
Знижена здатнсть до утворення рослинок-регене-ранпв калусною тканиною лшш групи Ланкастер пояс-нюеться тим, що ц1 лши належать до комерцшно! гетерозисно! групи, яка не проходила спещальний в1дб1р на шдвищену регенерацшну здатшсть, як то використан
модельн лши шших гетерозисних груп. У пращ Guruprasad et al. (2016) у генотипу кукурудзи MU2092 ввдшчено 4,2 пагона/калус, тобто 420 рослин/100 калус1в як максимальну кшькють утворення пагон1в за викорис-тання 0,5 мг/л БАП у поеднанш з 0,5 мг/л юнетину, що набагато вище, нж у нашому дослвдженщ з лш1ями кукурудзи. У пращ Muoma et al. (2011) отримано 55 рослин/100 калус1в та 76 рослин/100 калуав для тропчних лшш кукурудзи та 58-99 рослин/100 калуав для !х пб-ридних комбшацш, що вщповщае отриманим нами да-ним. Для танзаншських вшьнозапилюваних сорпв кукурудзи вщмчена частоту регенерац1! на р1вш 5,4-30,8 рослин/100 калуав залежно вщ компоненпв середовища для регенераци (Seth et al., 2012), що менше, нж у нашому дослщженщ
Таблиця2
(■мввммошсмми типв морфогенезу in vitro у лшш кукурудзи гетерозисних груп PLS61, A188 та Chi31
Лшш Фiтогормони середовища для регенераци Кiлькiсть калус1в, висаджених на середовище для регенерацi!, шт. Кшьюсть отриманих рослин-регенеранпв, шт. Тип морфогенезу, % Частота регенераци, рослин/100 калуав
органогенез ембрю!догенез
PLS61 БАП 8 17 88,2 11,8 212,5
1МК 9 15 100,0 0 166,7
ЦТ 8 19 100,0 0 237,5
середне 96,1 3,9 204,0
A188 БАП 12 3 66,7 33,3 25,0
1МК 12 0 0 0 0
ЦТ 12 1 100,0 0 8,3
середне 75,0 25,0 11,1
Chi31 БАП 9 6 83,3 16,7 66,7
1МК 9 14 78,6 21,4 155,6
ЦТ 9 7 71,4 28,6 77,8
середне 77,8 22,2 100,0
за трьома лшями
БАП 29 26 84,6 5,4 89,7
1МК 30 29 89,7 10,3 96,7
ЦТ 29 27 92,6 7,4 93,1
Середне 88 82 89,0 ± 6,9 11,0 ± 6,9 93,2 ± 5,4
Прим1тка: див. табл. 1.
Вщомий стимулювальний вплив ЦТ на регенерацию in vitro, що пов'язано або з його даею як антибютика, або з розкладанням його у живильному середовищ1 до сполук, як1 володють фггогормональною актившстю (Danilova and Dolgykh, 2004). Для лшш А188 та R91 та !х йбриду вщмчено зростання частоти регенераци до 240, 540 та 340 рослин/100 калусв, вщповщно, пор1вняно з контролем, де отримано вщповщно для тих самих лшш 120, 30 та 130 рослин/100 калус1в. У нашому дослщженш стиму-лювального ефекту ЦТ як на частоту регенераци, так i для зростання рiвня ембрiо!догенезу не виявлено. Вiдомо (Jia et al., 2008), що БАП саме у концентращ! 0,1 мг/л на регенерацшному середовищi з 0,5 мг/л 2,4-дихлорфено-ксиоцтово! кислоти забезпечував значно вищий, нж без БАП р1вень утворення як окремих пагонв (органогенез), так i рослинок (ембрiо!догенез). У нашому ж дослвдженщ дiя БАП у концентращ! 0,1 мг/л перебувала у межах довiрчого iнтервалу, пор1вняно з шшими ФАР. 1МК часто використовуеться для укоршення рослинок (Ombori, 2008; Guruprasad, 2016), проте у нашому дослвдженщ саме за використання uie! ФАР вщмчено тенденцк» до зростання р1вня соматичного ембрiогенезу. Таким чином, рiзнi генотипи кукурудзи по-рiзному реагують на присут-
нiсть у живильному середовищ1 для регенераци те! чи шшо! ФАР, зокрема проявом рiзно! частоти регенерац1! та переважаючим типом морфогенезу in vitro.
Висновки
Установлено генотищчний контроль за типом морфогенезу in vitro. Морфогенез лшш кукурудзи групи Ланкастер та шших гетерозисних груп мае певш ввдмшносп, хоча в обох порiвнюваних групах переважае органогенез. У лшш групи Ланкастер спостертаеться тенденц1я до зростання р1вня ембрiо!догенезу порiвняно з лшями неланкастер1вських гетерозисних груп. В обох пор1внюваних групах лiнiй вiдмiчено тенденцш до зростання р1вня ембрювдогенезу на середовищi для регенераци з шдолвдмасляною кислотою (1 мг/л).
Для посилення процесв ембрiо!догенезу у лшш кукурудзи групи Ланкастер на фот 30 г/л сахарози у сере-довищ1 для калусогенезу як фiзiологiчно-активну речовину в середовищ1 для регенераци рекомендовано використову-вати щдолвдмасляну кислоту в концентраци 1 мг/л.
Ei6.iorpa$ÍHrn iIOCII. lanim
Akoyi, J., Mgutu, A.J., Machuka, J., van Lijsebettens, M., Tara-cha, C., Anami, S.E., 2013. Dicamba growth regulator promotes genotype independent somatic embryogenesis from immature zygotic embryos of tropical maize inbred lines. J. Life Sci. 7(7), 677-689.
Ali, F., Ahsan, M., Saeed, N.A., Ahmed, M., Ali, Q., Kanwal, N., Tehseen, M.M., Ijaz, U., Bibi, I., Niazi, N.K., 2014. Establishment and optimization of callus-to-plant regeneration system using mature and immature embryos of maize (Zea mays). Int. J. Agric. Biol. 16, 111-117.
Assem, S.K., 2015. Maize, tropical (Zea mays L.). Methods Mol. Biol. 1223, 119-134.
Batygina, T.B., Kruglova, N.N., Gorbunova, V.Y.,Titova, G.Y., Seldimirova, O.A., 2010. Ot mikroskopa k raznoobraziju [From microspore to variety]. Nauka, Moskow (in Russian).
Bedada, L.T., Seth, M., Runo, S.M., Tefera, W., Jesse, M., 2012. Regenerability of elite tropical maize (Zea mays L.) inbred lines using immature zygotic embryo explants. Afr. J. Biotechnol. 11(8), 598-605.
Bennetzen, J.L., Hake, E.S.A., 2009. Handbook of maize. Genetics and Genomics. Springer Science, New York.
Chu, C.C., Wang, J.J., Sun, J.S., 1975. Establishment of an efficient medium for anther culture of rice through comparative experiments of the nitrogen sources. Sci. Sinica 18(5), 659-668.
Danilova, S.A., Dolgikh, Y.I., 2004. The stimulatory effect of the antibiotic cefotaxime on plant regeneration in maize tissue culture. Russ. J. Plant Physl. 51(4), 559-562.
Derkach, K.V., Abraimova, O.E., Satarova, T.M., 2011. Kalu-sogennyj potencial linij kukurudzy grupy Lankaster v umo-vah in vitro [Callusogenic potential of maize lines of Lancaster group in vitro]. Visn. Dnipropetr. Univ. Ser. Biol. Ekol. 19(1), 16-21 (in Ukrainian).
González, G.A., Pacheco, M.G., Oneto, C.D., Etchart, V.J., Kandus, M.V., Salerno, J.C., Eyherabide, G., Presello, D., Lewi, D.M., 2012. Somatic embryogenesis and plant regeneration capacity in Argentinean maize (Zea mays L.) inbred lines. Electron J. biotechn. 15(1), 1-7.
Green, C.E., Phillips, H.L., 1975. Plant regeneration from tissue cultures of maize. Crop Sci. 15(5), 417-421.
Guruprasad, M., Sridevi, T.V., Udaya Sri, A.P.P., Kumar, M.S.,
2015. Plant regeneration through callus initiation from mature and immature embryos of maize (Zea mays L.). Journal of Multidisciplinary Advanced Research Trends 2(1), 195-202.
Guruprasad, M., Sridevi, T., Vijayakumar, G., Kumar, M.S.,
2016. Plant regeneration through callus initiation from ma-
ture and immature embryos of maize (Zea mays L.). Indian J. Agr. Res. 50(2), 135-138.
Jia, X.X., Zhang, J.W., Wang, H.N., Kong, W.P., 2008. Efficient maize (Zea mays L.) regeneration derived from mature embryos in vitro. Maydica 53, 239-248.
Liu, B., Su, S., Wu, Y., Li, Y., Shan, X., Li, S., Liu, H., Dong, H., Ding, M., Han, J., Yuan, Y., 2015. Histological and transcript analyses of intact somatic embryos in an elite maize (Zea mays L.) inbred line Y423. Plant Physiol. Biochem. 92, 81-91.
Malini, N., Anandakumar, C.R., Hari Ramakrishnan, S., 2015. Regeneration of Indian maize genotypes (Zea mays L.) from immature embryo culture through callus induction. Journal of Applied and Natural Science 7(1), 131-137.
Muoma, J., Ombori, O., Machuka, J., 2011. Improvement in inheritance of somatic embryogenesis and plantlet regeneration in tropical maize lines from friable callus. Maize Genet. Coop. News Lett. 85, 1-2.
Murashige, T., Skoog, F., 1962. A revised media for rapid growth and bioassay with tobacco tissue culture. Physiol. Plant. 15, 473-497.
Oduor, R.O., Njagi, E.N.M., Machuka, J.S., 2006. In vitro regeneration of dryland Kenyan maize genotypes through somatic embryogenesis. Int. J. Bot. 2(2), 146-151.
Ombori, O., Gitonga, N.M., Machuka, J., 2008. Somatic embryogenesis and plant regeneration from immature embryos of tropical maize (Zea mays L.) inbred lines. Biotechnology 7, 224-232.
Qamar, Z., Aaliyah, K., Nasir, I.A., Farooq, A.M., Tabassum, B., Ali, Q., Ali, A., Awan, M.F., Tariq, M., Hasnain, T., 2015. An overview of genetic transformation of glyphosate resistant gene in Zea mays. Nature and Science 13(3), 80-90.
Satarova, T.M., Cherchel, V.Y., Cherenkov, A.V., 2013. Kuku-ruza: Biotehnologicheskie i selekcionnye aspekty gaploidii [Maize: Biotechnological and breeding aspects of haploidy]. New ideology, Dniepropetrovsk (in Russian).
Seth, M.S., Bedada, L.T., Mneney, E.E., Oduor, R.O., Machuka, J.S., 2012. In vitro regeneration of selected commercial Tanzanian open pollinated maize varieties. Afr. J. Biotech-nol. 11(22), 6043-6049.
Shohael, A.M., Akanda, M.A.L., Parvez, S., Mahfuja, S., 2003. Somatic embryogenesis and plant regeneration from immature embryoderived callus of inbred mays (Zea mays L.). Biotechnology 2(2), 154-161.
Welham, S.J., Gezan, S.A., Clark, S.J., Mead, A., 2015. Statistical methods in biology: Design and analysis of experiments and regression. CRC Press, Boca Raton.
Hadiumna do редкonегii 12.06.2016
