CC BY
29
waiting for the bubble to burst / M. Esler, E .Lambert // Clinical Autonomic Research. - 2003. - № 13 (3). -P. 170-172.
6. Lombardi F. Chaos theory, heart rate variability, and arrhythmic mortality / Circulation - 2000. -№ 101 (1). - P. 8-10.
7. Kobayashi H. Does paced breathing improve the reproducibility of heart rate variability measurements? / H. Kobayashi // J Physiol Anthropol. - 2009. - № 28 (5). - P. 225-30.
8. Fang Y. Effect of different breathing patterns on nonlinearity of heart rate variability / Y. Fang, J. T. Sun, C. Li [et al.] //Conf Proc IEEE Eng Med Biol Soc. - 2008. - P. 3220-3.
9. Lehrer P. M. Resonant frequency biofeedback training to increase cardiac variability: rationale and manual for training / P. M. Lehrer, E. Vaschillo, B. Vaschillo // Appl Psychophysiol Biofeedback. - 2000. -№25.-P. 177-91.
10. Perakakis P. Breathing frequency bias in fractal analysis of heart rate variability / P. Perakakis, M. Taylor, E. Martinez-Nieto [et al.] // Biol Psychol. - 2009. - № 82 (1). - P. 82-88.
11. Van de Louw A. Breathing cardiovascular variability and baroreflex in mechanically ventilated patients. / A. Van de Louw, C. Medigue, Y. Papelier [et al.] //Am J Physiol Regul Integr Comp Physiol. - 2008. -№295 (6). - P. 1934-1940.
12. Heart rate variability. Standards of measurement, physiological interpretation, and clinical use. Task Force of the European Society of Cardiology and the North American Society of Pacing and Electrophysiology // Eur Heart J. - 1996. -№ 17 (3). - P. 354-81.
13.Яблучанский H. И. Вариабельность сердечного ритма в помощь практическому врачу [Електрон-ний ресурс] / Н. И. Яблучанский, А. В. Мартыненко // Режим доступу: http://dspace.univer.kharkov. ua/handle/123456789/1462
14. Yabluchansky N. The heart rate variability (HRV) Point: Counterpoint discussion raises a whole range of questions, and our attention has also been attracted by the topic. / N. Yabluchansky, A. Kulik, A. Martynenko // J Appl Physiol. - 2007. - № 102. - P. 1715.
УДК: 616.329-002.2:616.36
РЕГЮНАЛЬШ ОСОБЛИВОСТ1 ПОКАЗНИК1В ПОШИРЕНОСТ1
ТА ЗАХВОРЮВАНОСТ1 НА ПЕПТИЧНУ ВИРАЗКУ ДВАНАДЦЯТИПАЛ01 КИШКИ I ТЕНДЕНЦ1Я IX РОЗВИТКУ В ХАРЮВСЬКШ ТА ДНШРОПЕТРОВСЬКШ ОБЛАСТЯХ
Н. Г. rpaeipoecbxa1, О. I. Залюбовська2
1 ДУ «1нститут гастроентерологп АМН Украши», Украша
2 Харювський нацюнальний медичний ушверситет, Украша
При вивченш регюнальних показниюв поширеносп та захворюваносп на пептичну виразку (ПВ) дванадцятипало! кишки (ДПК) у Харювськш та Дншропетровсьюй областях та тенденцп !х розвитку встановлеш висою темпи приросту поширеносп ПВ як в Укра!ш, так 1 дослщжених областях. Встано-влено регюнальне дом1нування темпу приросту показника захворюваносп на ПВ у Харювськш обласп, який перевищуе аналопчний показник по краш на 87,0 % при максимальному прирост! у 2004 р. - на 63,6 %. Зменшення кшькосп випадюв вперше встановлених д1агноз1в ПВ у наступш роки обумовлено не тшьки бшын ефективними л1кувальними технолопями, а й недостатнютю д1агностич-них можливостей медично! служби, недосконалютю ведения хворих на диспансерному еташ спостере-ження, що приводить до зростання тяжких ускладнень та необхщносп екстрених оперативних втручань
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: пептична виразка, поширенють, захворюванють, регюнальш особливосп
РЕГИОНАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ПОКАЗАТЕЛЕЙ РАСПОСТРАНЕННОСТИ И ЗАБОЛЕВАЕМОСТИ ПЕПТИЧЕСКОЙ ЯЗВОЙ ДВЕНАДЦАТИПЕРСНОЙ КИШКИ И ТЕНДЕНЦИЯ ИХ РАЗВИТИЯ В ХАРЬКОВСКОЙ И ДНЕПРОПЕТРОВСКОЙ ОБЛАСТЯХ
Н. Г. Гравировская1, Е. И. Залюбовская2
1 ГУ «Институт гастроэнтерологии АМН Украины», Украина
2 Харьковский национальный медицинский университет, Украина
При изучении региональных показателей распостраненности и заболеваемости пептической язвой двенадцатиперстной кишки в Харьковской и Днепропетровской областях и тенденции их развития
© ГравгровськаН. Г., Залюбовська О. /., 2011
установлены высокие темпы возрастания распостраненности ПЯ как в Украине, так и указанным областям. Установлено региональное доминирование темпа возрастания показателей заболеваемости ПЯ в Харьковской области, который привышает аналогичный показатель по стране на 87,0 % при максимальном его возрастании в 2004 г. на 63,6 %. Уменьшение количества случаев впервые установленных диагнозов ПЯ в последующие годы обусловлено не только более эффективными лечебными технологиями, но и недостаточностью диагностических возможностей медицинской службы, несовершенностью ведения больных на диспансерном этапе наблюдения, что приводит к возрастаниию тяжелых осложнений и необходимости оперативного вмешательства.
КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: пептическая язва, распостраненность, заболеваемость, региональные особенности
REGIONAL PECULIARITIES OF DUODENUM PEPTIC ULCER PREVALENCE INDEXES AND TENDENCY OF THEIR DEVELOPMENT IN KHARKOV AND DNEPROPETROVSK REGIONS
N. G. Gravirovska1, O. I. Zalyubovskcr
1 Research Institute of Gastroenterology of Medical Sciences of Ukraine, Ukraine
2 Kharkov National Medical University, Ukraine
During examination of the regional indexes of prevalence and morbidity of duodenum peptic ulcer (PU) in Kharkov and Dnepropetrovsk regions and tendency of their development, the high growth rates of PU prevalence in Ukraine as well as in indicated above regions has been determined. Regional domination of PU morbidity growth rate in Khakov region has been established. It exceeds the similar index in Ukraine by 87 % with maximum increasing in 2004 by 63, 6 %. Reducing of the number of first time diagnosed PU cases in subsequent years can be explained not only by more effective medical technologies but also by the lack of diagnostic capabilities of medical service, imperfect management of the patients at the dispensary observation stage that leads to an increase of severe complications and necessity of surgical intervention.
KEY WORDS: peptic ulcer, prevalence, morbidity, regional peculiarities
Пептична виразка (ПВ) дванадцятипалсн кишки (ДПК) в усьому свт залишаеться од-шею з найбшып залишаеться одшею з най-бшып значимих мед и ко-со ц 1 ал ь н их проблем, оскшыси визначаеться не тшыси знач-ним поширенням, але й хрошчним рециди-вуючим плином, що знижуе яюсть життя. е важливим фактором ризику ускладнень, що визначають формуванням ускладнених форм захворювань, у ряд1 випадюв приводять до швалщизаци [1, 2, 3]. За рпними джерелами, за останш 10-15 роюв юльюсть хворих з проривною виразкою збшыпилось у 2-4 рази, а з шлунково-кишковими кровотечами -у 2,3-3 рази [3, 4]. Вщповщно на 25,0% зросла летальшеть при ПВ [5].
До несприятливих фактор1в, що обумов-люють щ негативш наслщки, вщносять не тшьки сощальне неблагополуччя населения (дефщит харчування, низький р1вень саш-тарно! культури, шюдлив1 звички й ш.), а й медичш фактори, серед яких заслуговують на увагу вщеутшеть регюнальних критерпв оцшки стану здоров'я населения [6]. Вщомо, що со щ ал ь но-с ко но \п ч на криза в Укра1ш призвела до глибоких змш показниюв здоров'я населения, що порушуе практично вел основш групи патологи. Це обумовило потребу в отриманш вщповщно! шформацп про ситуащю, яка склалася в кра!ш та II областях за тривалий перюд (1997-2006 рр.)
щодо показниюв поширеносп та захворюва-ност1 на ПВ. Тому е важливим розглянути питания 1х динам1ки в окремих адмшютра-тивних тсритор1ях. зокрема у Харювськш та Дн1пропстровськ1й областях \ в Укра!ш в цшому.
Мета досл1дження: визначити регюна-льш особливост1 стану здоров'я населения Харювсько! та Дшпропетровсько! област1 за показниками поширеност1 та захворюваносп на пептичну виразку ДПК.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ
Досягнення мети зд1йснювалось шляхом анал1зу обл1ково-зв1тно1 та медико-статис-тично1 документац11 про д1яльшсть л1кува-льно-проф1лактичних заклад ¡в. статистично! ¡нформацп Центру медично! статистики МОЗ Украши, нормативно-директивних до-кумент1в, науково-медично! та науково-тех-н1чно1 ¿нформащ! щодо поширеносп та за-хворюваност1 на ПВ ДПК.
Саме визначення рег1ональних показниюв поширеносп 1 захворюваност1 на ПВ ДПК серед працюючого населения е ключо-вим моментом у оцшщ основних показниюв здоров'я наци та одним з шлях1в оптимгзацп необх1дного р1вня д1агностичного процесу та адресност1 л1кувально-проф1лактичних заход ¿в.
У робот1 використаш соц1ально-пг1ен1ч-
ш, шформацшш, клшшо-статистичш методи дослщження, структурно-лопчний анал1з ви-х1дних даних. Вивчення р1вня захворюва-ност1 та поширсносп проводилось непрямим методом на шдстав1 анатзу матер ¡ал ¡в ос]м-щйно1 статистики Центру медично! статистики МОЗ Украши у динамщ 1997-2006 рр. у розр1з1 адмшютративних територш на 100 тис. дорослого населения. Для виявлен-ня характеру змш, щодо визначення загаль-но1 тенденцн, використовувався темп приросту, тобто показник наочносп. Для його обчислення одна з пор1внюваних величин приймаеться за 100 % (зазвичай це вихщна одиниця, а шип розраховуються у вщеотко-вому вщношенш до не1). У даному випадку за вихщну величину були прийшт показни-ки поширеност1 й захворюваносп за кожний з попередшх рога в.
3 метою оптишзацн кшьюсно! обробки матер1ал, що був використаний, вводився в базу даних, побудовану за допомогою елект-
ронних таблиць Microsoft Excel. Вивчалися показники приросту та поширсносп в вщ сотках.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
За проведении анатзом встановлено, що загальний показник поширсносп ПВ на 100 тис. дорослого населения впродовж 1998-2006 рр. суттево збшыпився у Харюв-сыай облаем - на 47,5 %, та Дшпропетров-сько! - на 36,7 %, що перевищуе середшй по кра!ш темп приросту показника в 1,9 та в 1,4 рази, вщповщно (рис. 1).
Анатзуючи дина\пку цього показника по роках, встановлено, що поширешеть ПВ на 100 тис. дорослого населения як у Дшпро-петровськш, так i Харювськш областях мае стшку тенденщю до шдвищення. Окремо слщ вщзначити Харювську область, де pi-вень поширсносп захворювання за темпом приросту за перюд 2003-2004 рр. значно шдвищився i склав 30,6 % (рис. 2).
% 50
47,6
и
г
25,3
36,7
■ ■ - 1 <
.'Л , - т *
7
□Харивська область ПУкраша DflirinponerpoBCbKa область
0
Рис. 1. Peiionaii.iii показники темпу приросту (%) поширеност! пептичноТ вправки у Харшвськш та Дншропетровськш областях у iiopiitiniiini j покашиками по кра'йп
ja 1997-2006 рр.
Показник
Рис. 2. Динамша темпу приросту (%) поширеност! пептичноТ виразки у Xapkiiici.kiii та Дншропетровськш областях у iiopiitiniiini j покашиками по KpaiHi
Окремому анатзу шдлягали офщшш по- новлеш д1агнози в кожному з роюв спосте казники захворюваносп, тобто вперше вста- реження. При цьому встановлено, що загаль
ний показник захворюваносп на ПВ в Укра1ш впродовж 1997-2006 рр. мав тен-денщю до зниження 1 темп цього зниження склав 4,8 % та становив 174,0 проти 182,7 у 1997 р. на 100 тис. дорослого населения (рис.3.).
Аналогична тенденщя спостер1галась 1 у Дшпропетровськш обласп, тод1 як у Харюв-ськш обласп темп приросту показника захворюваносп на ПВ суттево збшыпився та значно перевищував середнш темп приросту по кра!ш.
При анагпз1 динамши цього показника по роках встановлено значний прирют показника в Укра1ш саме в перший рис спосте-реження (1997-1998 рр.) - на 8,8 %. За цей перюд суттево зросли показники вперше встановлених д1агноз1в у Харювськш облас-т1 - на 21,1 %, у Дшпропетровськш - на 7,8 % (рис. 4 та 5).
Найвищий темпу приросту вщзначався у 2001 р., як по крапп - на 11,3%, так I Дшпропетровськш облаем - на 18,2 %.
Серед населения Харювсько! облаем максимальний прирют показника захворю-ваносп на ПВ вщбувся у 2004 р. - на 63,6 %. Зменшення кшькосп випадюв вперше встановлених д1агноз1в ПВ особливо виражене у 2002 р. по Харювсько! област1 - на 16,7 %, Дшпропетровсько! - на 14,9 % та у крапп в цшому - на 12,4 %, I така тенденщя про-довжуе спостер1гатися 1 в наступш роки.
Безумовно, провщними причинами зниження захворюваност1 ПВ ДПК е широке впровадження антихелшобактерно! тсрапп та сучасних антисекреторних препарат!в. тощо.
М1ж тим не слщ ¡гнорувати [ такий факт, як попршення д1агностичних можливостей медично! служби краши. Такий висновок можна зробити на шдстав1 анагпзу кшькосп планових та екстрених операцш з приводу проривних виразок та шлунково-кишкових кровотеч внаслщок ПВ, який проведений у Дшпропетровськш обласп в перюд 1990— 2007 рр. (рис. 6).
%
90 80 70 60 50 40 30 20 10 0 -10 -20
82,2
_е_-48_!_-82_3
~ . р И................]
Рис. 3. Регюналып показники темпу приросту (%) ¿ахворюваносп на пептичну виразку населения ХаркчвськоУ та ДншропетровськоТ областей у пор1внянш ч покашиками по краУш т 1997-2006 рр.
Показник
1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006
в Укра1ш """"^"""Харювська область :':':':':|4':':':':Дшпропетровська обла
Рис. 4. Динамжа захворюваносп на пептичну вирашу у Харкчвськш та Дшпропетровськш областях у поршпипш ч покашиками по краУш
Показник 70 60 50 40 30 20 10 0 -10 -20
^^^^ в Украш.
:::■:::■:ДшпроПеТрОВСЬКа ОЙПаСГЬ
йрювська область
Рис. 5. Динамжа темпу приросту захворюваноеп на пептичну виразку у Харкчвськшта Дншроиетровськш областях у поршпипш з показниками по краУш
Показник
Рис. 6. Динамша кшькост! операцш, як! були виконаш в плановому та екстреному порядку
за 1990-2007 рр. (на 1000 дорослих)
Як видно з представлений даних, збшь-шення кшькост1 проривних виразок 1 шлун-ково-кишкових кровотеч призвело до зрос-тання загально! кшькосп екстрених операщй, кшыасть яких склала 0,36 у 2002 р. та 0,33-у 2003 р.
Отже, висою темпи приросту пошире-ност1 ПВ як в Укра1ш, так 1 Дшпропетров-ськш та Харювськш областях, свщчать про збшыпення кшькосп хворих на ПВ. Наведет факти, без сумшву, привертають до себе увагу 1 потребують 1х подальшого, бшып детального вивчення. Перш за все, виникае питания, за рахунок чого вщзначаеться зрют показншав поширеносп захворювання. 3 одного боку, це може бути обумовлено попршснням сощально-економ1чного стану суспшьства: зниженням якосп харчування, психоемощйною перенапругою, розповсю-джешстю шфекцшних агештв та парази-тарних швазш, несвоечасним або неповним лшуванням при звертанш за медичною допомогою.
3 ¡ншого боку, не можна ¡гнорувати по-пршення д1агностичних можливостей ме-дично1 служби краши, про що свщчить зменшення з кожним роком кшькост1 випад-ив вперше встановлених д1агноз1в ПВ. За-хворювашсть набула тенденци зниження, що е передумовою не тшьки медико-со-щально!, але й економ1чно! значущосп, оскщьки попршення д1агностики ПВ, як правило, зумовлюе розвиток стади деком-пенсацп хвороби, коли виникае потреба у проведенш ¡нтснсивних заход ¡в з великим обсягом медично! допомоги та продовжен-ням термшу перебування хворих на лшарня-ному л1жку.
висновки
1. Поширешсть пептично! виразки (ПВ) на 100 тис. дорослого населения мае стшку тенденщю до шдвищення як у Дшпро-петровськш област1, так 1 особливо Харюв-сыай, де темп приросту поширеност1 захворювання склав 30,6 %.
2. Встановлене рспональнс домшування темпу приросту показника захворюваност1 на ПВ у Харювсысш область який переви-щуе аналопчний показник по кра!ш на 87,0 %, при максимальному його прирост! у 2004 р. - на 63,6 %.
3. Зменшення кшькосп випадюв вперше встановлених д1агноз1в ПВ в наступш роки обумовлено не тшьки бшып ефективними
Л1ТЕРАТУРА
лшувальними технолопями, а й недостатш-стю д1агностичних можливостей медично! служби, недосконалютю ведения хворих на диспансерному стагп спостереження, що приводить до зростання тяжких ускладнень та необхщност1 екстрених оперативних втручань, що необхвдно враховувати при розробщ л1кувально-д1агностичних програм та формуванш профшактичних заход ¡в.
© Железнякова Н. М., ПаЫешвш Л. М, 2011
1. Гастроэнтерология (избранные главы) / Под ред. А. А. Баранова, Е. В. Климанской, Г. В. Римар-чук.-М, 2002. -593 с.
2. Sung J. J., Kuipers E. J., El-Serag H. B. Systematic review: the global incidence and prevalence of peptic ulcer disease / J. J. Sung, E. J. Kuipers, H. B. El-Serag // Aliment Pharmacol Ther. - 2009. - Vol. 1. -№ 1; 29 (9).-P. 938-946.
3. Post P. N., Kuipers E. J., Meijer G. A. Declining incidence of peptic ulcer but not of its complications: a nation-wide study in The Netherlands / P. N. Post, E. J. Kuipers, G. A. Meijer // Aliment Pharmacol Ther.-2006.-Vol. 1. - № 23 (11). - P. 1587-1593.
4. Outpatient management for low-risk nonvariceal upper GI bleeding: a randomized controlled trial / L. Cipolletta, M. A. Bianco, G. Rotondano et al. // Gastrointest. Endosc. - 2002. - Vol. 55. - P. 1-5.
5. Косинський О. В. Етапи медично! реабшггацп хворих, оперованих з приводу виразково! хвороби / О. В. Косинський // Сб. мат. конф. : НД1 МСП1. - Дншропетровськ. - 2006. - С. 141-142.
6. Современные подходы к прогнозированию показателей здоровья населения на региональном уровне / В. А. Медик, М. С. Токмачев, А. А Бачманов и др. // Проблемы соц. гиг., здравоохр. и истор. медицины. - 2004. - № 2. - С. 24-26.
УДК 616.34-008+616.12]—546.172.6
СТАН СИСТЕМИ ОСИДУ АЗОТУ У ХВОРИХ НА ПЕПТИЧНУ ДУОДЕНАЛЬНУ ВИРАЗКУ У ПОСДНАНШ 3 ГШЕРТОН1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ
Н. М. Железнякова, Л. М. Ilacieuiemi
Харювський нацюнальний медичний ушверситет, Украша
Проведено вивчення показниюв системи NO у хворих з дуоденального виразкою та при п поеднан-Hi з гшертошчною хворобою. Показано зниження показниюв NO, бшыне виражене при сполученш захворювань. Виявлеш корреляцшш взаемозв'язки м1ж р1внями метаболтв NO й ступенем вираже-HOCTi морфолопчних змш в слизовш оболонщ, ступенем п обименшня Н. pylori, наявшстю гастроезо-фагеального й/або дуоденогастрального рефлюксу, стад1ею гшертошчно! хвороби.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: дуоденальна виразка, гшертошчна хвороба, патогенез, оксид азоту
СОСТОЯНИЕ СИСТЕМЫ ОСИДА АЗОТА У БОЛЬНЫХ ПЕПТИЧЕСКОЙ ДУОДЕНАЛЬНОЙ ЯЗВОЙ В СОЧЕТАНИИ С ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ
Н. М. Железнякова, Л. М. Пасиешвили
Харьковский национальный медицинский университет, Украина
Проведено изучение показателей системы NO у больных с дуоденальной язвой и при ее сочетании с гипертонической болезнью. Показано снижение показателей NO, более выраженное при сочетании заболеваний. Выявлены корреляционные взаимосвязи между уровнями метаболитов NO и степенью выраженности морфологических изменений в слизистой оболочке, степенью ее обсеменения Н. pylori, наличием гастроэзофагеального и/или дуоденогастральный рефлюкса, стадией гипертонической болезни.
КЛЮЧЕВЫЕ СЛОВА: дуоденальная язва, гипертоническая болезнь, патогенез, оксид азота
