CC BY
71
УДК: 502.3:504.5(477)+614.2
РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНОГЕННОГО ЗАБРУДНЕННЯ ПОВІТРЯНОГО БАСЕЙНУ В УКРАЇНІ ТА ЙОГО НЕБЕЗПЕКИ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ
Робота присвячена гігієнічній оцінці стану атмосферного повітря в Україні. Встановлено регіональні особливості якості повітряного басейну, визначено ступінь його небезпеки для здоров’я населення та території, пріоритетні за даною проблемою.
Ключові слова : гігієна, атмосферне повітря, забруднення, здоров’ я населення.
Атмосферне повітря є найважливішим чинником навколишнього середовища, який потужно впливає на стан здоров'я людини, в тому числі на серцево-судинну систему [1,2]. Суперечливі уявлення існують в сучасній літературі відносно впливу ксенобіотиків атмосфери на частоту виникнення хвороб системи кровообігу і лише поодинокі повідомлення присвячені їх участі у формуванні окремих нозологічних форм цієї патології. [3,4]. Поряд з цим, відомо, що кардіоваскулярна патологія обумовлює близько 30 % загальної захворюваності населення, а також є причиною 59 % усіх випадків смерті [5,6,7].
Метою роботи була гігієнічна оцінка стану повітряного басейну в різних регіонах України та визначення ступеня його потенційної небезпеки для здоров'я населення.
Матеріал та методи дослідження. Гігієнічна оцінка характеру й ступеня антропогенного забруднення атмосферного повітря проводилась за наступними показниками: питомий валовий викид речовин і його середні значення за окремі періоди часу (т/км2); середньорічні концентрації шкідливих речовин, розраховані на основі середньодобових та середньомісячних концентрацій (у мг/мз та у нг/мз - для 3,4 бенз(а)пірену); сумарний показник забруднення (СПЗ) сумішшю речовин (в умовних одиницях - ум. од.); рівень (ступінь) небезпеки повітряного басейну для здоров'я людини. При цьому в атмосферному повітрі населених місць аналізувалися концентрації наступних сполук: завислих речовин (хімічно активного багатокомпонентного пилу), діоксиду азоту, діоксиду сірки, оксиду вуглецю, аміаку, фенолу, формальдегіду, фтористого водню, сажі і 3,4 бенз(а)пірену. Усього було проаналізовано більше 60000 проб атмосферного повітря.
Ступінь небезпеки повітря для здоров'я населення інтегрально оцінювався за сумарним показником забруднення, виходячи з наступної шкали: безпечний, слабко небезпечний, помірно небезпечний, небезпечний, дуже небезпечний. Безпечним вважався ступінь забруднення атмосферного повітря, якщо СПЗ не перевищував 500,0 умовних одиниць (для 10 ксенобіотиків), при тому, що середньорічна концентрація жодного з забруднювачів повітряного басейну не була вищою за відповідну середньодобову ГДК; слабко небезпечним - при значенні СПЗ не більше
500.0 та кратності перевищення ГДК 1,0-1,5; помірно небезпечним - у випадку значення СПЗ від
500.0 до 1000,0 та кратності перевищення ГДК 1,5-2,0; небезпечним-відповідно 1000,0-1500,0 та 2,0-2,5 і дуже небезпечним - при СПЗ > 1500,0 та кратності перевищення ГДК > 3. Оцінка якості повітряного середовища проводилася відповідно до вимог „Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць від забруднення хімічними і біологічними речовинами" ДСП-201-97 від 9 червня 1997 р. Економічні збитки від забруднення повітряного басейну в різних регіонах України розраховувалися за загальноприйнятими методиками [7] в умовних одиницях (у.о), які дорівнювали долару США за курсом на 01.01.2009 р.
Результати дослідження та їх обговорення. Аналіз показав, що середньобагаторічне значення питомого валового викиду забруднюючих речовин в повітряний басейн різних регіонів України неоднакове і суттєво розрізняється, причому амплітуда коливання між найнижчим та найвищим показниками досягає 5 разів. Так, на протязі всього дослідженого часового періоду (1989-2008 p.p.) максимальна кількість антропогенних ксенобіотиків надходила до атмосферного повітря Східного регіону: 52,3-65,4 т/км2. Середньорічне значення питомого валового викиду шкідливих речовин до його повітряного басейну (58,2±2,6 т/км2) у 2,4 рази перевищує відповідний показник по Україні і більше, ніж у 5 разів - питомий валовий викид ксенобіотиків до атмосферного повітря Північного регіону, який є найнижчим в країні (11,6±1,2 т/км2). Достовірно (р<0,05) менший,
1Q5
ніж в цілому по Україні, об'єм забруднюючих речовин на одиницю території зафіксовано, крім Північного, ще у двох регіонах - Західному та Центральному.
Поряд з ранговим розподілом територій нашої держави за річним питомим викидом шкідливих речовин до повітряного басейну, нами була досліджена динаміка цього важливого показника, який інтегрально відбиває ступінь антропогенного навантаження на атмосферне повітря. Аналіз показав, що викид забруднюючих речовин зменшився за останні 15 років у всіх регіонах України, хоча темп цього процесу значно розрізнявся. Найвищим він був у Північному та Західному регіонах (-67,4% та -48,8% відповідно), а найнижчим - у Східному (9,5%) та Центральному (-29,8%). Крім цього, визначена ще одна суттєва територіальна відмінність динаміки даного показника, яка полягає в наступному: якщо зменшення питомого валового викиду ксенобіотиків до атмосфери Північного та Західного регіонів було безперервним на протязі всього часу, то для інших трьох регіонів - Східного, Центрального та Південного воно тривало лише до 1996-1999 р.р.,а після цього негативна тенденція динаміки змінилася на позитивну. Інакше кажучи, з 2000 р. на цих територіях зареєстроване збільшення питомого валового викиду забруднюючих речовин до повітряного басейну, яке було найсуттєвішим в Південному та Східному регіонах (+47,1% та +14,1% відповідно). Це можна пояснити, насамперед, тим, що вищенаведені території мають найбільший в нашій країні рівень індустріалізації, а падіння промислового виробництва в Україні майже припинилося наприкінці 90-х років, з 2000 ж року відмічається його стрімке зростання, особливо у таких галузях, як металургія, коксохімія, машинобудування та енергетика - тобто саме тих, що є найзначнішими стаціонарними джерелами атмосферних викидів.
З метою визначення питомої ваги населення України, що проживає в умовах довкілля, які розрізняються за рівнем забруднення атмосферного повітря, був проведений аналіз його якості в усіх областях нашої країни (за показником питомої ваги аналізів хімічного складу повітряного басейну з перевищенням ГДК). При цьому джерелами інформації були як повідомлення, одержані з облСЕС, так і з обласних відділень Держкомгідромету.
Як свідчать результати медико-картографічного аналізу, майже всі області Східного регіону (Донецька, Харківська, Дніпропетровська і Запорізька), а також Одеська область (Південний регіон) увійшли до квінти К5 з максимальною питомою вагою населення, що мешкає в умовах довкілля, несприятливих за фактором забруднення атмосферного повітря. Від 64,7% до 82,0% жителів цих областей постійно мешкають в умовах навколишнього середовища з надмірно високим рівнем забруднення повітряного басейну (понад 50,0% всіх його аналізів не відповідають гігієнічним вимогам) (рис.).
Рис. Питома вага населення, що проживає в умовах довкілля, несприятливих за рівнем забруднення атмосферного повітря (питома вага аналізів повітряного басейну з перевищенням ГДК вища 50,0%)
Велика питома вага (42,8-59,3%) населення, яке потерпає від викидів в атмосферу забруднюючих речовин, характерна для деяких областей Південного (Миколаївська, Херсонська),
Центрального (Кіровоградська, Полтавська) та Східного (Донецька, Луганська) регіонів. Переважна більшість адміністративних територій Північного та Західного регіонів увійшла до найменших квінт К1 і К2, тобто тих, де питома вага жителів, які мешкають в умовах високого рівня забруднення атмосферного повітря, не перевищує 15,8%, а у п'яти найблагополучніших в цьому відношенні областях вона взагалі коливається від 2,8 до 5,1% (Закарпатська, Волинська, Рівненська, Житомирська і Чернігівська області). В цілому, простежується досить чітка закономірність: якість повітряного басейну в нашій державі підвищується в напрямку з південного сходу на північний захід. Результати проведених досліджень довели, що найзабрудненішим є атмосферне повітря населених місць Східного і Південного регіонів України. Про це переконливо свідчить низка найвищих (р<0,05) значень показників рівня антропогенного забруднення повітряного басейну: максимальний питомий валовий викид шкідливих речовин в атмосферу (24,5-58,2 т/км2/рік), найбільша питома вага аналізів атмосферного повітря з перевищенням ГДК (36,3-59,8%), найвищі середньорічні концентрації ксенобіотиків в повітряному басейні (завислі речовини: 1,3-3,3 ГДК, діоксид сірки: 0,4-0,7 гДк, діоксид азоту: 1,7-2,8 ГДК, оксид вуглецю: 0,7-0,9 ГДК, фенол: 1,2-2,2 ГДК, аміак: 1,4-2,6 ГДК, формальдегід: 1,3-4,2 ГДК, фтористий водень: 1,1-2,1 ГДК, сажа: 1,2-3,7 ГДК, 3,4 бенз(а)пірен: 2,5-12,3 ГДК), максимальний сумарний показник забруднення атмосферного повітря (1410,3-3209,5 ум.од.) Рівень небезпеки повітряного басейну для здоров'я людини оцінюється в цих регіонах як небезпечний та дуже небезпечний.
Встановлено, що найменш забрудненим є атмосферне повітря населених місць Північного регіону, де зареєстровані найнижчі (р<0,05) значення питомого викиду шкідливих речовин в атмосферу (11,6 т/км2/рік), сумарного показника забруднення повітряного басейну (190,2-280,3 ум.од.) та питомої ваги його аналізів з перевищенням ГДК (4,9-5,4%), середньорічні атмосферні концентрації усіх проаналізованих ксенобіотиків відповідають гігієнічним вимогам, а рівень небезпеки повітряного басейну для здоров'я людини оцінюється як безпечний. За результатами наших досліджень, головними закономірностями динаміки техногенного забруднення атмосфери в Україні за період з 1989 до 2008 р. є поступове зменшення всіх його показників та підвищення ролі в цьому процесі пересувних джерел. Регіональними особливостями даного явища можна вважати зростання рівнів ксенобіотичного навантаження на повітряний басейн Центрального, Східного і Південного регіонів, починаючи з 2000 р., а також паралельне відновлення значення стаціонарних джерел атмосферних викидів. Структура викидів шкідливих речовин в повітряний басейн суттєво розрізняється по регіонах України. Якщо в Північному, Західному і Центральному регіонах провідне місце у ній належить транспорту, сільському господарству, легкій та харчовій промисловості (49,8-69,5%), то в Східному і Південному - енергетиці, хімічній, коксохімічній, вугільній і машинобудівній промисловості (44,8-78,1%).
1. Гігієнічна оцінка одержаних результатів довела, що шість з десяти досліджених ксенобіотиків (завислі речовини, діоксиди сірки та азоту, оксид вуглецю, сажа і 3,4бенз(а)пірен) містяться в повітряному басейні всіх проаналізованих регіонів, тобто вони є найпоширенішими полютантами в атмосферному повітрі населених місць України. З цих шкідливих речовин бенз(а)пірен, сажа, діоксид азоту та завислі речовини можна вважати провідними забруднювачами довкілля за класом небезпеки та рівнем перевищення їх середньорічними концентраціями гігієнічних нормативів.
2.Розрахунки економічних збитків від антропогенного забруднення атмосферного повітря довели, що їх розмір є максимальним в Східному та Південному регіонах України, а мінімальний - в Північному і Західному. Так, якщо в Східному регіоні прямі та опосередковані збитки від забруднення повітряного басейну становлять 825,6-1158,3 у.о./люд/рік, то в Західному - лише 59,1-97,6 у.о./люд/рік.
Отримані результати щодо гігієнічної оцінки якості повітряного басейну та ступеня його небезпеки для здоров'я людини мають бути в подальшому використані при науковому обґрунтуванні та розробці заходів первинної профілактики різноманітних захворювань, в тому числі хвороб системи кровообігу.
1. Агарков В.И. Болезни системы кровообращения среди населения урбанизированного региона / В.И. Агарков, С.В.Грищенко, В.П.Коровина - Донецк: Норд-Пресс, 2004. - 166с.
2. Сафранов Т. А. Здоров'я населення Одещини і фактори довкілля / Т.А. Сафранов, Н.В. Грабко // Екологічний вісник. - 2004. - № 6. - С.10-15.
3. Агарков В.И. Атлас гигиенических характеристик экологической среды Донецкой области / В.И.Агарков, С.В.Грищенко, В.П. Грищенко - Донецк: Донеччина, 2001. - 140с.
4. Басюк В.М. Проблеми захисту навколишнього середовища та економічне зростання в Україні / В.М.Басюк, О.Білорус // Вісн. НАН України. - 1994. - № 9-10. - С. 31-38.
5. Басюк В.Г. Состояние окружающей среды и уровень здоровья населения Украины до и после аварии на Чернобыльской АЭС / В.Г.Басюк, Б.П. Сучков // Гигиена и санитария. - 1997. - № 5. - С.22-25.
6. Добровольский Л. А. Теоретические и методологические аспекты связи между загрязнением воздуха и социально-экономическими факторами в контексте здоровья населения / Л. А. Добровольский, И. Г. Белашова, Е.С. Радванская // Довкілля та здоров’я. - 2007. - № 2. - С. 25-29.
7. Сердюк А.М. Екологічна безпека як стратегія розвитку медицини / А.М. Сердюк, М.П. Вашкулат // Журнал практичного лікаря. - 2005. - №4. - С. 7-9.
РЕГИОНАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ ТЕХНОГЕННОГО ЗАГРЯЗНЕНИЯ ВОЗДУШНОГО БАССЕЙНА В УКРАИНЫ И ЕГО ОПАСНОСТИ ДЛЯ ЗДОРОВЬЯ НАСЕЛЕНИЯ Ищейкина Ю.А.
Работа посвящена гигиенической оценке состояния атмосферного воздуха в Украине. Установлены региональные особенности качества воздушного бассейна, определены степень его опасности для здоровья населения и территории, приоритетные по данной проблеме.
Ключевые слова: гигиена, атмосферный воздух, загрязнение, здоровье населения.
REGIONAL FEATURES OF TECHNOGENIC CONTAMINATION OF AIR POOL IN UKRAINE AND ITS HEALTH HAZARD TO POPULATION Ischeykina Yu.A.
Regional features technical air pollution to Ukraine and its danger to the public health. Is devoted to hygienic assessment of atmospheric air in Ukraine. Established regional characteristics of air quality, defined by its degree of danger to the health of the population and territory, the focus on this issue.
Key words: hygiene, air pollution, human
health.
УДК 616.72 - 002.78 - 053
АНАЛІЗ РІВНЮ СЕЧОВОЇ КИСЛОТИ У ХВОРИХ НА ПОДАГРУ В РІЗНИХ ВІКОВИХ
ГРУПАХ
Аналізуючи патогенетичні механізми подагри, постає необхідність вивчення рівня сечової кислоти у пацієнтів з подагрою в різних вікових групах. У всіх хворих на подагру вміст сечової кислоти у сироватці крові коливався від 121 мкмоль/л до 750 мкмоль/л. У 48 хворих чоловіків до 65 років мали підвищений рівень сечової кислоти від 420 мкмоль/л до 750 мкмоль/л. Найбільш вразливою віковою групою пацієнтів, хворих на подагру є працездатні чоловіки віком 45 -54 років. Найвищий рівень сечової кислоти спостерігається у молодих хворих, вікова група яких коливалась в межах від 25 до 29 років.
Ключові слова: сечова кислота, подагра.
Робота є фрагментом комплексної НДР «Розробка нових кріобіологічних технологій, використання кріоконсервованих ембріональних клітин, тканин людини та тварин в медицині» № державної реєстрації 0199и000323.
Подагра - мультифакторна хвороба, яка характеризується порушенням пуринового обміну та відкладанням у різних тканинах кристалів уратів у формі моноурату натрію чи сечової кислоти. [7] На даний час подагра розглядається не тільки, як одна з актуальних проблем ревматології, але і як важлива загально медична проблема. Відомо, що подагра, маючи хронічний перебіг, обмежує працездатність людини та знижує його якість життя. Поширеність гіперурикемії у світі - 2-12% (до 25%). На подагру хворіє 2% дорослого населення, причому у віці до 70 років чоловіки в 20 разів частіше, ніж жінки. Серед чоловіків 55 - 65 років частота подагри сягає 4,3 - 6,1%. [8] Актуальність проблеми полягає в
