CC BY
12
И.В. Хлевная, Т.В. Капелюшная ВЫЯВЛЕНИЕ И АНАЛИЗ ФАКТОРОВ ВЛИЯНИЯ НА РАЗВИТИЕ ...
сферы услуг, в частности анализ факторов влияния на устойчивое развитие телекоммуникационных предприятий позволил количественно определить влияние внутренних и внешних факторов на устойчивое развитие промышленных предприятий и предприятий сферы услуг. В соответствии с чем, можем сделать вывод о высокой зависимости предприятий данных отраслей от воздействия влияния внешних и внутренних факторов, что обусловливает необходимость их дальнейшего учете при разработке концептуальных подходов к совершенствованию механизма управления устойчивым развитием и моделировании направлений его обеспечения.
СПИСОК ЛИТЕРАТУРЫ:
1. Капелюшна Т.В. Аналiз дiяльностi та факторiв розвитку послуги фшсовано! телефонп в Укршт / Проблеми економши №4. - Науково-дослщний центр шдуст^альних проблем розвитку НАН Укра1ни, 2013. С. 76-82.
2. Кривоконь О.Г. Сучасний стан та характеристика автомобшебудування як галузi промислового вироб-ництва кра1ни / О.Г. Кривоконь // Вюник НТУ «ХП1». - Сер.: Автомобше- та тракторобудування. [електро-нний ресурс]. - Доступний з http://www.kpi.kharkov. ua/ archive/Наукова _перiодика/vestnik/Транспортное маши-ностроение/2012/19/04_Кriv.pdf.
3. Гарник М.М. Теоретичш аспекти використання матерiальних ресурсiв на промислових пвдприемствах
[електронний ресурс] / М.М. Гарник. - режим доступу: http: //www.nbuv. gov.ua/ portal/soc_gum/nie/2011_1/121-125.pdf
4. Головко О.Г. Удосконалення оцiнки та прогно-зування фшансово! стiйкостi пiдприeмства в сучасних умовах господарювання / О.Г. Головко, А.С. Тараскша // Вiсник ЖДТУ. - 2012. - №1(59). - с.254-258.
5. Григорук П.М. Методи побудови штегрального по-казника / П.М. Григорук, 1.С. Ткаченко // Бiзнесiнформ.
- №4. - 2012 р. - с. 34-38.
6. Капелюшна Т.В. Резерви забезпечення сталого розвитку шдприемств телекомушкацшно! сфери / Тез. доп. X М1жнародно! науково-техшчно! конференций студент-ства i молодi [Свiт шформацп та телекомушкацш-2013] (Ктв. 25-26 квiтня 2013 р.) )/ ДУ1КТ. - К:, 2013. с. 150.
7. Тарасенко С. Формування системи факторiв вар-тосп пiдприeмства [електронний ресурс] / с. Тарасенко // проблемы материальной культуры. - экономические науки. - режим доступаа: <http://archive.nbuv.gov.ua/.../ knp80_149-153.pdf >.
8. Шатунова Тетяна Олександрiвна Диагностика еко-номiчноl стiйкостi машинобудiвного шдприемства: дисс. канд. ек. наук: 08.00.04/ Тетяна Олександавна Шатунова.
- Луганськ, 2010.- 252 с.- Бiблiогр. : с. 161-162.
9. Мирзоахмедов Ф. М. Математические модели и методы управления производством с учетом случайных факторов / Ф. М. Мирзоахмедов. - К.: Наук. Думка, 1991. - 224 с.
identification and analysis of factors that have influence ondevelopment of industrial enterprises and service companies
© 2015
I.V. Hlivna, doctor of economical sciences, associate professor of the chair «Economics, business and law», T.V. Kapelyushna, assistant professor of the chair «Economics, business and law» State University of Telecommunications, Kiev (Ukraine)
Abstract. The article reveals the issues concerning the identification of the factors influencing the industry and service enterprises, system of factors was formed, their classification with a aim to further evaluation to ensure the stability of the enterprise management in unstable conditions.
Keywords: enterprise, management, sustainability, sustainability factors, management efficiency, sustainable development.
УДК 330.341.1:338.43.01/.02
региональная система реформирования промышленных предприятий
©2015
И. М. Червяков, доцент кафедры «Экономическая теория» Херсонский экономически-правовой институт, Херсон (Украина)
Аннотация: Рассмотрены требования, которые важно учитывать при разработке критериев промышленного предприятия для реформирования. Схематически представлена модель формирования критерия выбора объекта реформирования, приведена модель формирования комплексной оценки эффективности многоуровневого процесса реформирования. Сделан вывод, что реализация мероприятий реформирования способствует решению многих социальных проблем региона.
Ключевые слова: реформирования предприятий, методические подходы, региональные программы, критерии отбора, набор индикаторов, финансовая стабильность.
Дослщження реформування шдприемств за останш роки супроводжувалося рiзними судженнями про його цш, завдання, етапи, глибину та результати. Огляд еко-номiчноi лггератури показав, що немае единого тдходу i до визначення сутносл «реформування шдприемств».
Метою статтi е розробка теоретичних, методолопчних та прикладних засад формування стратеги реструктуризацп та реоргашзаци репональних промислових комплекав та механiзмiв и реалiзацii шляхом створення репональних зон шновацшного розвитку.
Анализ останнiх публiкацiй. Теоретичним i приклад-ним аспектам реструктуризаци та реоргашзаци репональних промислових комплекав присвячеш розробки, представлен у наукових працях, таких науковщв, як В. М. Заболотного, А. М. Власово', Б. А. Жалшо, С. М.
Козаченка та шших. Грунтовний доробок щодо сфор-мування та використання ново' системи функцюнуван-ня промисловосп в умовах нестаб№ного середовища та економiчного розвитку регюнального промислового комплексу в контекст забезпечення ефективносп функ-цiонування нацiональноi економiки здшснено вичизня-ними науковцями: О. М. Алимовим, Б. М. Данилишиним, В. В. Микитенко, О. I. Тимченко, В. Ю. Худолей, А. I. Чухно, Л. Г. Чернюк, О. С. Шнипко та iншими.
Виклад основного матерiалу. Характеризуючи по-няття реформування пiдприемств, ми виходимо з того, що об'екти реформування функцюнують в системi складних економiчних ввдносин. З цiеi' точки зору формуеться схема соцiально-економiчного середовища реформування, в якш у взаемному зв'язку повинш бути представленi цiлi, завдання, шляхи перетворень, джере-
ла засобiв та шструменти впливу [1].
Аналiз кожно! складово! середовища реформуван-ня та оцшка сучасно! практики перетворень дозволя-ють дати визначення цього процесу. На наш погляд, реформування шдприемств - це система кардинальних економiчних, управлiнських, органiзацiйних механiзмiв, що обумовлюють досягнення фшансово! стiйкостi об'eктiв з високою ефектившстю виробництва.
Проблема реформування шдприемств е багаторiвневою.
Дiйсно, сформульоваш методичнi пвдходи до реформування на рiвнi Укра!ни при !х застосуваннi в регiонах обов'язково вступають у взаемодш з цiлою системою репональних економiчних механiзмiв, що ро-бить необхвдним !х взаемопов'язки. При цьому важливо вiдзначити, що мехашзми реформування реалiзуються на окремому шдприемств^ пвддаючись адаптацп до економiчних умов ще одного структурного рiвня.
Ринковий мехашзм не в змозi самостшно, об'ективно i однозначно виявити шдприемства, що потребу-ють, в тш чи iншiй мiрi, реформування, отже, виникае необхщшсть розробки комплексно! методики ввдбору промислових об'ектiв.
Центральне мюце в комплекснiй методицi ввдбору належить виявленню критерш вiдбору промислових об'еклв для реформування.
Iснуючi пiдходи до ввдбору пiдприемств, першочер-гово потребуючi реформування, дозволяють зробити висновок про необхвдшсть подальшого вдосконален-ня наявних механiзмiв. Принципово важливим е той факт, що спостертаеться змiшення загальних пiдходiв, критерпв i показникiв [2].
Осшльки, в цiлому, процес реформування розглядаеться нами як багаторiвневий мехашзм удоско-налення економiчно! дiяльностi, то проблема формуван-ня критерiю вщбору повинна вирiшуватися також на дешлькох рiвнях господарювання.
При розробцi критерпв ввдбору важливо врахову-вати ряд вимог, яш до них пред'являються. Критерп повиннi бути економiчно зрозумшими, не мати рiзних тлумачень, кшьшсно вимiрними, прийнятними для рiзних видiв економiчно! дiяльностi, концентруючими великий обсяг шформацп (характеризують безлiч сторiн д1яльносп пiдприемства в комплексi). Виходячи з усього зазначеного, очевидно, що критерш повинен бути сфор-мульований у виглядi економiчно! посилки, що набувае кшьшсного вираження через вимiрники [3].
На наш погляд, критерiем ввдбору промислових пвдприемств для реформування повинна стати його фшансова стабiльнiсть.
У ринковш економiцi пiд фiнансовою стабшьшстю пвдприемства розумiеться його здатнiсть своечасно з власних кошпв покривати витрати, вкладенi в основ-ний i оборотний капiтал, нематерiальнi активи, i роз-плачуватися за сво!ми зобов'язаннями. Як правило, фiнансово стабiльнi пвдприемства випускають затребу-вану продукцш, мають свою ринкову нiшу, прибутков1 та платоспроможш
Якщо доведено, що дiяльнiсть пiдприемства характеризуеться фiнансовою стабiльнiстю, то цей економiчний об'ект не повинен включатися в регiональну програму реформування [4].
Однак фiнансова стабiльнiсть об'екпв мiнлива як по п1дприемствах, так i в динамiцi. Отже, потрiбнi кiлькiснi параметри, здатнi вимiряти критерш. Дшсно. якщо критерiем вiдбору обрана фшансова стабшьшсть п1дприемства, то його вимiрювачами повиннi виступа-ти показники фiнансового стану: платоспроможностi. лiквiдностi, стшкосп i т.д.
При цьому необхщною умовою е те, що вимiрювач критерiю (показник) повинен бути системним, емним за змютом, точним i достовiрним, що вiдображае iнтереси багатьох учасник1в процесу реформування (держава, регюн, п1дприемство), доступним i тлумачним._
Загальна модель формування критерiю вибору об'екта реформування представлена на рис. 1.
Рисунок 1 - Модель формування критерш вибору об'екта реформування
У формуванш критерш реформування важли-ве значення мае визначення його функцш. Лопчно упорядковаш, вони дозволяють реалiзувати процес реформування, починаючи з ввдображення реально! економiчно!' ситуацi!' i зак1нчуючи прогнозуванням результатiв перетворень.
Найбшьш важливою функцiею критер1ю, на наш погляд, е можливють визначення форми реформування. Залежно в1д того, як буде реформуватися п1дприемство (реоргашзашя, реструктуризац1я i т.д.), реалiзуеться вся система економiчних механiзмiв перетворень. До останшх належить визначення джерел фшансування, обсяги державно! пiдтримки, змiна виробничо! та органiзацiйно! структури об'екта, техшчш перетворен-ня, модифiкацiя асортименту продукци, вивiльнення ро-бочих мiсць i т.д. Отже, знати про форму перетворень необхщно ще на еташ формування критерiю, що i представлено в моделi [5].
Шсля обрання критерiю на перший план виступае проблема визначення вимiрювача або !х системи.
Вивчення досв1ду реформування в регюнах дозволяе п1дкреслити необхвдшсть вироблення единого вимiрника критерiю. На наш погляд, единий вимiрювач критерш дозволяе ютотно спростити угруповання i ранжування п1дприемств, а, отже, i вiдбiр, оптимiзувати розрахунки, може бути використаний навиъ в експрес-аналiзi при мшмальному обсязi iнформацi!.
Однак необхщно пiдкреслити, що единий вимiрювач критерш повинен бути таким кшьшсним шдикатором, який би вiдображав в собi всю систему економiчних механiзмiв, що характеризують критерш.
При оцшш фшансово! стабiльностi пiдприемства, як правило, використовуються аналггичш коефiцiенти, як1 е коефщентами капiталiзацi! i коефiцiентами покрит-тя. Такий пiдхiд викликаний необхiднiстю одночасно! оцшки стабiльностi як з боку структури джерел кошпв, так i з точки зору витрат, пов'язаних з обслу-говуванням зовнiшнiх джерел. Одночасне використання безлiчi показник1в як iндикаторiв критер1ю видаеться недоцiльним тому, що кожен з них характеризуе або тшьки одну зi сторш фiнансово! стабiльностi, або, навпа-ки, е агрегатом, що поглинае окремi коефiцiенти. Крiм того, ряд зазначених показнишв мають складнi методики розрахунку або вимагають уточнено! статистично! шформацп [6].
На наш погляд, зона ризику повинна включа-ти п1дприемства з перевищенням обсягу позикових коштiв над власними не бшьше, н1ж у два рази (на 100%). Економiчна дiяльнiсть цих п1дприемств не характеризуеться фшансовою стабiльнiстю i потребуе реформування. Для шдприемств зони ризику принци-
пово важливим е виявлення напрямк1в перетворень: техшчш, технологiчнi, асортиментнi, органiзацiйнi або фшансово-економ!чш. Програма реформуван-ня в цьому випадку повинна бути сконцентрована на виявленнi власних резерв!в пiдприемств, а формами перетворень повинш стати технiчне переозброення, перепрофiлювання, реоргашзац^я та реконструкция. мон1торинг результатiв проведених заходiв повинен бути поточним, що дозволяе вщстежувати змiщення пiдприемства в зонах ! при необх1дностi вносити корек-тиви.
Необхвдно зазначити, що виключення з числа рефор-мованих тдприемств ввдбуваеться найчастiше з причин невиконання суб'ектами господарювання зобов'язань за кшькома показниками, передбаченими в якосп оц1ночних програм реформування.
Багаторiвневiсть процесу реформування породжуе необхiднiсть визначення системи економ!чних iндикаторiв кожного структурного р1вня, на як1 реально впливають, формують i в яких виявляються досягнул результати перетворень.
На регiональному р1вн1 вплив реформування мае знай-ти прояв у вигляд! досягнення позитивних економiчних результапв, рiшення природо-зберiгаючих, еколопчних, соцiальних та шших регiональних проблем [7].
Необхвдно вiдзначити, що на м1крор1вн1, де найбшьш системно здiйснюеться комплекс заходiв з реформування, результати перетворень е найбшьш прямими, меншою м1рою опосередкованими взаемозв'язками економiчних показникiв. Позитивний вплив процесу реформування проявиться в полшшенш фшансових результатiв, багатьох технiко-економiчних показнишв, технiчного стану виробництва i т.д.
Якщо вивчити набiр iндикаторiв результатiв процесу реформування на вах р1внях одночасно, то стае оче-видним, що при !х специфiцi на кожному, деяш носять всеосяжний характер, будучи наскрiзними. Наприклад, забезпечення конкурентоспроможностi або рiвенъ техшчного стану виробництва.
Зупинимося детальнiше на останньому. Реформоване пiдприемство, п1двищуючи техшчний рiвень свого виробництва, вирiшуе шлу низку проблем сошально-економiчного характеру i на р1вн1 регiону та кра!ни.
Формалiзоване вираження технiчного р1вня виробництва визначае спiввiдношення оновленого основного капталу, в тому числ1 введення принципово нових його елеменпв, та чинного на даний момент часу. Це дозволяе шльшсно оцшити зазначене спiввiдношення i сформу-лювати необх1днiсть i обсяги подальшого оновлення або намните заходи щодо 61льш ефективного викори-стання вже наявного основного кашталу. ви61р шлях1в ошшшзаци використання або введення основних фонд1в буде, значною м1рою, залежати в1д фiнансових ресурав, що забезпечують процес реформування об'екта.
Досягнення позитивних результапв е наслвдком впровадження заходiв, передбачених процесом реформування, основою яких е перетворення, пов'язаш з ошшшзащею структури та рацiонального використання основного кашталу.
Системне вивчення процесу реформування неможли-ве без оц1нки ефективносп перетворень на р1зних р1внях господарювання. Вирiшення цього завдання представ-ляеться суттевою, оск1льки дозволяе вивчити економiчнi наслiдки реформування на вс1х р1внях управлiння i на-м1тити шляхи ошшшзаци прийнятих рiшень [8].
Найб№ш важливим методичним прийомом дослiдження ефективносп результатiв реформування, на наш погляд, повинна стати !! комплексна оцшка (рис.2). У цьому зв'язку, нами розроблена модель комплексно! оц1нки ефективностi багаторiвневого процесу реформу-вання.
Аналiз представлено! моделi (рис. 2) комплексно! оцшки показуе, що р1зш р1вн1 господарювання вимага-ють сшциф1чних напрямюв визначення ефективностi
реформування. I це дшсно так. Вивчення iндикаторiв, через як! проявляються результати перетворень, показало, що !х набiр за р1зними структурними р1внями економiки принципово р1зний. Отже, i складовi системно! оц1нки ефективностi повинш в1др1знятися. На ц1й основ1 розроблеш сегменти комплексно! оц1нки ефективностi результапв реформування р1зних р1вн1в управлiння.
Рисунок 2 - Модель формування комплексно! оцшки ефективносп багаторiвневого процесу реформу-вання
У дшчш економiчнiй практицi результати реформування промислових пвдприемств оц1нюють за р1зними критерiями. Однак необхвдно ввдзначити, що набiр представлених оц1ночних показнишв характеризуе результати реформування тшьки по окремих заходах, не даючи комплексно! оц1нки. Для реалiзацi! останнього необхвдна iнтегральна величина [6]. На наш погляд, це може бути штегральний показник ефективносп, який характеризуе результатившсть сукупност1 реалiзованих заходiв реформування через сшвввдношення отримано-го ефекту та обсягу витрат. Цей показник можна розгля-дати як ефектившсть вкладено! в процей реформування гривш При цьому необх;дно виходити з того, що процес реформування носить нас^зний, багаторiвневий характер, ^ отже, необх;дно дослiджувати розрахунок ефективносп на кожному з них.
Висновок. Ефектившсть реформування на репональному р1вш формуеться при здiйсненнi перетворень суб'екпв господарювання. Саме тому штегральний показник репонально! ефективностi може бути представлений при розрахунку у вигляд1 середньо! арифметично! в1дпов1дних показнишв суб'ектiв. Пропонований п1дх1д мае важливе значення ще й тому, що дозволяе оцшити внесок кожного суб'екта в сумарну ефектившсть, а, отже, i впливати на нерезультативш структурш ланки.
В ц1лому показник ефективносп процесу реформування на репональному р1вш можна розгля-дати як рентабельнють перетворень промислових об'ектiв регюну. Чим вище ефект в1д використання кожно! вкладено! в процес реформування гривш, тим бшьше можливостей для поступального соцiально-економiчного розвитку регюну в цшому.
Однак необхiдно вщзначити, що оцiнка регiонально! ефективностi реформування не повинна обмежува-тися пльки визначенням !! економiчно! складово!. Принципово важливим, на наш погляд, е облж в регюнальнш ефективностi та Г! сошально!, i екологiчно! структур. Дшсно, ефективна реалiзацiя заходiв рефор-мування часто отримуе завершення у виршенш бага-
тьох сощальних проблем регюну (збшьшення числа робочих мюць, зростання доходiв, соцiальних виплат) i полiпшеннi екологiчноi ситуацп (зменшення викидiв через впровадження бiльш досконалого обладнання, от-римання коштiв на рекреацшш заходи i т. д.).
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Iсторiя економiчних учень/Навчальний посiбник / Юхименко П. I., Леоненко П.М. - К.: Знання-Прес, 2005. - 583 с.
2. Закон Украши Бюджетний кодекс Украши" ввд 21.07.2001 р. №2542-111 ^з змiнами за Законами включно ввд 04.03.2004 р. №1577-1У) // Ввдомосп Верховно' Ради Укра!ни. - 2001. - № 37-38. - С. 189
3. Дацш Н.В. 1нвестицшна дiяльнiсть в промисловостi регiону // Держава та репони. Серiя: Економжа та пвдприемництво. 2005. - №2. - С.40-45
4. Ванда I. Суспiльно-географiчнi аспекти трансформаци економiки Яворiвського району. -[Електронний ресурс] /I. Ванда - Режим доступу: Шр:// www.franko.lviv.ua/faculty/geography/Publik/Period/ visn/30/Vanda-m.doc.
5. Голиков В.И. Госхолдинги // Украинская Инвестиционная Газета. 2001. - № 45(317). - С. 79
6. Демидович В.В. Державна политика в галузi швестування промисловосп // Проблеми трансформаци системи державного управлшня в умовах полгтично1 реформи в Украïнi: Матерiали наук.-практ. конф. за м1жнар. участю, Кшв, 31 травня 200бр.: У 2 т. / За заг. ред. О.Ю.Оболенського, В.М.Князева. К.: Вид-во НАДУ,
- 2006. - Т. 2. - С.306
7. Залуцький I. Р. Стан та тенденци промислового розвитку Львiвськоï области / I. Р. Залуцький, I. Ф. Ступницький // Репональна економiка. - 2009. - № 3.
- С. 44-51.
8. Державна стратепя регюнального розвитку на перюд до 2015 року / затверджена постановою Кабiнету Мiнiстрiв Украïни вщ 21 липня 2006 р. №1001. - [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/ laws/main.cgi?page=1&nreg=1001-2006-%EF.
9. Закон Украши «Про загальш засади створення i функцiонування спецiальних (вiльних) економiчних зон» ввд 13.10.92 р. №2673 XII // Вщомоси Верховноï Ради Украши. 1992. № 50. - С. - 676
рег1ональна система реформування
промислових тдприсмств
© 2015
1.М. Червяков, доцент кафедри «Економiчна теорiя» ПВНЗ «Херсонський економ1чно-правовий тститут», Херсон (Украгна)
Анотащя: У статп розглянуто вимоги, яш важливо враховувати при розробш критерпв вщбору промислового пвдприемства для реформування. Схематично представлено модель формування критерш вибору об'екта реформування, приведено модель формування комплексноï оцшки ефективностi багаторiвневого процесу реформування. Зроблено висновок, що реалiзацiя заходiв реформування сприяе виршенню багатьох соцiальних проблем регiону.
Ключовi слова: реформування шдприемств, методичш тдходи, регiональнi програми, критерп вщбору, набiр iндикаторiв, фiнансова стабiльнiсть.
regional reforming system of industrial enterprises
©2015
I.M. Chervyakov, Associate Professor
Kherson Economics and Law Institute, Kherson (Ukraine)
Abstract. The article deals with the requirements which are important to consider while developing a criteria for industrial enterprise reforming. The reforming criterion model is schematically presented; the complex model of evaluating the effectiveness of multi-reform process is given. It is concluded that the implementation of reform measures contributes to the solution of many social problems in the region.
Keywords: enterprise reforms, methodological approaches, regional programs, selection criteria, a set of indicators of financial stability.
УДК 331.101.6:330.552
прогнозирование экономического роста на основе факторов производства
© 2015
Н. В. Шевчук, аспирант
Научно-исследовательский экономический институт Минэкономразвития Украины, Киев (Украина)
Аннотация. В статье предложены методические подходы и процедура прогнозирования экономического роста на основе оценки производительности факторов производства, в том числе капитала, труда и совокупной факторной производительности. Получение возможности оценивать ресурсный разрез экономического роста, использование факторного распределения роста ВВП при макроэкономическом прогнозировании позволит повысить обоснованность и эффективность принятия решений государственной экономической политики в среднесрочной перспективе.
Ключевые слова: факторы экономического роста, совокупная факторная производительность, производительность капитала, производительность труда, валовой внутренний продукт, валовая добавленная стоимость, основные фонды.
Постановка проблемы в общем виде и ее связь с важными научными и практическими задачами. На протяжении всего периода развития Украины экономический рост характеризовался неравномерностью и нестабильностью. Для объяснения таких темпов экономического роста следует выявить его движущие механизмы через определение источников роста, разделение роста на экстенсивные и интенсивные составляющие. С другой стороны, темпы экономического роста во многом определя-
ются характеристиками национальных инновационных систем. На сегодня создание национальной инновационной системы в Украине провозглашено на государственном уровне как стратегическое направление развития страны в целом и научной сферы в частности. Однако инновационная деятельность по-прежнему носит фрагментарный и несистематический характер, а формирование инновационной системы происходит зачастую стихийно и локализовано.
