CC BY
11УДК 911.3
Квасневська О.О.
Регональна географ1чна ойкон1м1я
(на приклад! ойкон1м1в Бершадського району
вшницькоУ облает^
Вшницький державний педагопчний ужверситет iMeHi М. Коцюбинського, м. Вiнниця e-mail: [email protected]
Анотаця. Розглянуто регiональнi особливостi формування ойкон/м/в на приклад/ Бершадського району ВнницькоГ облает/ впродовж тривалого часу. Проанал/зовано /сторичнi поди, що зумовили назвотворчий процес на досл/джувальн/й територи. Пояснено властивостi назв, як/ дозволяють використовувати ¡х при вивченнi семантики топон/м/чних основ, а також просторов/й та хронолог/чн/й приуроченостi назв географ/чних об'ект/в.
Ключов1 слова: ойконiм, Бершадський район, географiчнi назви, monoHiM.
Вступ
Сучасний розвиток географи в^зняеться штенсивним зростанням тих ïï предметних областей i напрямiв, як мають мiждисциплiнарний характер. Серед них суттеве значення для розвитку географи мають регюнальы топонiмiчнi дослщження. Вони дають можливiсть дiзнатись про походження назв географiчних об'ек^в, Тх значення для конкретно!' мюцевостк Ойконiми - власнi назви населених пунк^в, вони виступають iсторико-культурною спадщиною, оскiльки висвiтлюють iсторичнi поди, побут та культуру народу, звича'1 та традици. Це надiйне джерело для вивчення питань юторичного словотвору, шшомовно'Г лексики, семантики тощо. Актуальнiсть дослщження зумовлена насамперед тим, що його результати певною мiрою розширюють i доповнюють знання в галузi як природничих наук, так i украГнсько!' ономастики.
Про походження назв мют i селищ мюького типу УкраТни мiстяться цiкавi вiдомостi у прац Ю.М. Кругляка. Про топонiмiку Подтля, а зокрема i Подiльського Побужжя, е цшы вiдомостi у прац Ю.Й. Сiцинського, а також у книгах «Населен мiсця Подтля», «lсторiя мiст i сiл УкраГнськоГ РСР: Вшницька область» тощо. В межах класичного ландшафтознавства та ономастики, зокрема, топошмки, неодноразово придiлялося увагу до виршення низки прикладних проблем присвячених розширенню географiчноï науково'1 мови через введення в не'|' апелятивно'1 лексики (народно'1 термшологи), зокрема працi Берга Л.С., Тутковського П.А., Ыконова В.О., Мурзаева е.М. У процесi дослщження ойконiмiв територи Бершадського району було використано методи мовознавства, географи та ютори.
Мета - дослщити особливост формування регюнально'Г географiчноï ойкошмп на прикладi ойконiмiв Бершадського району Вшницько'Г областi.
Результати i обговорення
Бершадський район розмщений у межах люостепово'Г зони на пiвденному сходi Вшницько'Г областi, на Приднiпровськiй i Подтьськш височинах, природною межею яких е рiчка Пiвденний Буг, що дтить район навпiл. Бершадський район межуе з трьома сусiднiми районами Вшницько'Г областi: Тростянецьким, Теплицьким i Чечельницьким, а також iз трьома сусщшми областями - Одеською, Кiровоградською, Черкаською. Головна рiчка - Пiвденний Буг з притоками Дохна, Берладинка, Удич. На територи Бершадського району нараховуеться 45 населених пунк^в.
Географiчнi назви Подтля, зокрема i Бершадського району пройшли складний шлях утворення. Значна Тх частина успадкувала топонiмiчну систему низки епох - вщ доюторичного до нашого часу. Вони розвивалися у тюному зв'язку з топонiмiею багатьох племен i народiв еврази, залишаючись у свош основi слов'янськими.
Кожна географiчна назва мае свою модель, побудовану за допомогою граматичних засобiв i закономiрностей. В украшськш топонiмiцi бiльшiсть моделей утворена за допомогою суфксацш, префiксацiй. Деякi топошми являють собою словосполучки, iншi - склады двоосновн слова, або утворен за допомогою iнших граматичних засобiв. Найпродуктивнiшими топонiмiчними суфiксами у словотворен украшських географiчних назв Бершадського району Вшницько'Г областi е: -ка, чвка, -ин, -ськ. На дослiджувальнiй територи нараховуеться 17 ойконiмiв iз суфксом -iвка: Баланiвка, Березiвка, Бирлiвка, Вшивка, Голдашiвка, Дякiвка, Кидрасiвка, Крушинiвка, Маньшка, Михайлiвка, П'яткiвка, Романiвка, Сумiвка, Теоф^вка, Тернiвка, Тирлiвка, Хмарiвка (рис. 1).
Украшськ ойконiми на -iвк-а - це порiвняно нова топонiмна модель. За словами М. Кордубою, найдавнш ïï фксацп вперше були засвщчеы в документах XIV ст. ^зне виникнення топонiмiв цього
типу е результатом „колоызацшноТ дiяльностi володарiв та великих землевласнимв" [12]. На нов^нють ^еТ моделi вказуе твiрна основа ойконiмiв на -iвка найчаспше виступають церковно-християнськi iмена або ж слов'янськ вiдапелятивнi антропонiми прiзвиськового типу: Михайлiвка, Манькiвка i т. п. Ошми iз суфiксом -iв-к-а мають здебiльшого присвiйний характер i переважно похщы вiд антропонiмiв, якi засвщчують засновникiв поселення, власникiв названого географiчного об'екта [2]. Проаналiзованi нижче ойкошми утворенi переважно вiд iменникових основ.
Рис. 1. Населен! пункти Бершадського району з суфнксом -¡вка
Балаывка належить до старих поселень, вона згадуеться в юторичних документах XVI стол^тя. Назва походить вiд антропоыма Балани, призвiща першопоселенцiв. Село Березiвка було засноване в першiй половит XVIII стол^тя близько 1745 року, назва села шшла вiд антропоыма першого поселенця Березовського.
Iсторiя Берiзок-Бершадських сягае глибини XVI столiття. Поселення засноване на березi ранiше повноводноТ рiчки. За переказами старожилiв, як стверджуе мiсцевий краезнавець О.Т. Коваль, у цих мюцях ранiше дiяла переправа серед порогiв. Цей топошм являе собою словосполучення. Назва походить вщ розкiшного березового гаю, що в т часи пiдступав вщ Ставкiв аж до самих стьських околиць. «Бершадсьт тому, щоб в^знити вiд двох iнших сiл, що бтя Чечельника та Никодимських, Балтського пов^у. Як давно iснуе село, невщомо. За народними переказами, спочатку воно розташовувалось дещо твденыше вщ теперiшнiх Берiзок i називалося «Селище». Причини перейменування достовiрно не вщомо [9].
Назва мiста Бершадь мае ктька версiй походження, вiд тюркського «брег» - охорона, iнша, що назва походить вщ татарського «береш» - бритва. 1снуе легенда про дочку воеводи - Бершади, яка очолила захист мюта вщ татар. е й таке пояснення - назва походить вщ прiзвища ымця - Бернша, який першим почав забудову поселення [10, 13]. Бирлiвку засновано наприкшц XVI - на початку XVII стол^тя. Як свщчать iсторичнi джерела, це село колись носило назву Бирлов ( Бирлiв), очевидно за прiзвищем першого поселенця. Мае присвшний характер iз додаванням суфкса -iвка.
Велика КирiТвка село засноване у першш половинi XVII стол^тя. Назва, ймовiрно, походить вщ слова "кирея" - вид козацького одягу. Часто малi населенi пункти називали вщ сусiднiх сiл i давали Тм назви iдентичнi, лише добавляли приставку мала, велика. Так сталося i з селом Мала Кирпвка. Територiя села до його заснування була вкрита густим люом. Село називаеться Мала Кирпвка тому, що пан з села ВеликоТ Кирпвки переселив свого сина Кирилюка в яр. Вш побудував тут хати, давши початок селу Мала Кирпвка [9]. Село Вшивка походить вщ польськоТ назви вiйт - староста, який вперше поселився на територп села. Через село проткае невеличка рiчечка, Войтовочка, або як ТТ називають зараз Муравка, що е притокою рiчки Дохна, яка впадае в Пвденний Буг. Село Вшивка мае суфiкс -iвка, що вказуе на присвшний характер.
За переказами, село Вовчок сягае XVII стол^тя. Назва пов'язана з господарською дiяльнiстю людей. Тут будували оборонн споруди - глибок рiвчаки, як називали вовчими ямами. Кошаринцi виникло, ймовiрно, в першiй половинi XVII стол^тя. Назва походить вiд слова "Кошара" - споруда для овець.
Серед найпоширешших та широковживаних суфкав украТнського сучасного назвотворення видiляють формант - ка, та його суто украТнську штерпретацш -iвка, iнка. Поширеня назв з цими суфксами припадае на 16-18 стол^тя.
Село Голдашiвка виникло у XVIII столт! G ктька версiй походження назви села: Mi^eBi краeзнавцi наполягають на походженн назви села вiд прiзвища легендарного запорiзького козака Голдаша - одного i3 керiвникiв гайдамацького руху на Правобережж в 60-х роках XVIII ст. Вш входив до загону Гната Голого, що дiяв на територп Чорного лiсу, знищував польськ маетки у навколишнiх мюцинах. Пiсля поразки гайдамацького руху у 1768 роц вiн разом з десятком шших козакiв осiв на пiвдорозi мiж Бершаддю та Балтою. Першими людьми, якими заселялося село були т^ яких виселяли з шших ст.
Вважаеться, що назва села Джулинка походить iз татарсько' мови. Це слово "джуя" означае смтивий, хоробрий. Так називали мюцевих жителiв, якi славилися мужнiстю при захист свого поселення, що розкинулося на березi Пiвденного Бугу.
На територп бершадського району е лише один топошм, що представляе ойкошми iз сакральним змiстом, якi вказують на релiгiйнi вiрування, свята, традицп населення. Село засноване у 1730 роцк Першим поселенцем села Дяшка був дяк на прiзвище Сугак. Вш пiд виглядом закупiвлi землi для церкви, збирав грошi пастви. Землю викупив, але в червш 1730 року купчу оформив на себе. Так виник ху^р з назвою Дяшка [9].
Конкретних юторичних даних про заснування села Зав^не немае. За переказами, через цю мюцевють колись пролягав чумацький шлях, i подорожнi зупинялися бiля тутешнього струмка, який i зараз без назви, щоб вщпочити, напо'ти худобу. Ймовiрно, через це саму мюцевють називали Кринички. ^зшше ïï почали називати Виселки: шбито у пору столипшськоТ реформи четверо шляхiвчан першими переселилися сюди на постiйне проживання. Селище називали Червош Виселки, по™ його назвою було "Мирне", i аж у шютдесятих роках XX стол^тя його назвали Завiтне.
За переказами старожилiв, назва села Кидраавка теж походить вiд подiй давнини. Серед бранив, якi були захоплен турками, було три козаки, яким вдалося втекти. Один з них мав прiзвисько «Кидр», чи «Кедря». Вiд цього слова, вважають, тшла назва Кедрасiвка, а з часом село стали називати Кидраавка. За другою вераею краезнав^в е свщчення, що село молоде i йому приблизно 200 рош [9].
Видтяеться група ойконiмiв, що походять вщ назв рослин. До таких назв вщноситься села Крушинiвка, Тернiвка, Яланець.
Назва села ймовiрно походить вщ назви лiсових заростей, якi в народi зовуть "Терник". За переказами, назва села Яланець походить вщ численних ялин, що тут росли. 1снуе село з XIV стол^тя. Виникнення поселення Крушишвка пов'язують з початком XVII стол^тя. G ктька версш походження назви: перша вщ заростей крушини. 1нша версiя вщ слова "крушение". Б. Швець назву села Крушишвка виводить вщ слова «крушеше», «крах», «катастрофа», якi, можливо, трапились з кимось iз багатьох вiдвiдувачiв цiеï мiсцини. Збереглися й ^i назви села - Брояки або Кручк Брояки вiд слова "брщ". I до тепер так називають одну мюцину, де Буг робить крутий поворот .
На дослщжувальнш територп видтено топонiми, що пов'язан з особливостями навколишнього середовища. Це таю ойкошми: Люниче, Ставки, Лугова, М'якохщ. На територiï сучасного села Люниче до XIII стол^тя було мiстечко Копистирин, яке зруйнували пщ час монголо-татарськоï навали. Назва "Люниче" - вщ дрiмучих лiсiв, що колись пiдступали до села [4]. Лугова виникло в другш половиш XVII столiття. Назва походить вщ лугiв та левад, якими було оточене село. Село М'якохщ виникло у другш половиш XVI стол^тя як мюце броду через рiчку Удич. Перша назва - "Ту^в брщ", далi "М'якi ходи", що згодом перетворилося в М'якохщ. Ставки виникло, ймовiрно ще в XVII столт! Назва походить вщ велико''' кiлькостi пiдгрунтових вод, як весною наповнюють ставки [9].
Значне мюце в топонiмiцi Бершадського району посщають антропонiми зумовленi власними назви людей. В украшськш мовi це особове iм'я, iм'я по батьков^ прiзвище, прiзвисько, псевдонiм. Вважаеться, що село Маньювка виникло в XVII столт! Назва походить вiд прiзвища "Манченко" -дуже поширеного в селк Михайлiвка село, за вераею мюцевих краезнав^в, виникло у XVI стол^тк На мiсцi, де зараз Михайлiвка, були дрiмучi лiси. А село названо на честь першого поселенця - Михайла, а на честь його брата Якуба назвали Якубiвку, яка згодом стала одним поселенням з Михайлiвкою. Ромашвка засновано наприкшц XVII стол^тя, селянами - вткачами. Назва - вщ iменi отамана козацького загону Романа, який розгромив турш, i поселився тут. Село Серебрiя засновано з середини XVIII стол^тя. Першим поселенцем мюцевосп, де згодом з'явилося село, у середин XVII столiття був польський дворянин Серебринський, вщ прiзвища якого i походить назва села. Серединка заснована 1672 року. За переказами, село заснував вткач вщ пансько' неволi козак Середа. Як бачимо в ойкошмах Бершадського району зус^чаються населенi пункти назви яких шшли вiд прiзвиськ першопоселенцiв.
Мiсцевi краезнавц доводять, що Теофилiвка виникла як окреме село у XVII столт! Згщно легенди, його заснував багатий i набожний шляхтич з вельможного роду Кочубив. Тривалий час за селом збер^алася назва Ляхова, етимолопя яко' досить прозора (лях-поляк). Назву змшили пiсля того, як у власника села померла дочка Теофта Кочубпвна. Тирлiвка - поселення засновано близько 1730 року, коли дщич Антон Терлецький заснував ху^р. Вщ iменi засновника села поширилась в окрузi перша назва «Антонiв ху^р», але офiцiйно село почало iменуватись Тирлiвка. Отже можна стверджувати, що
назва виникла вщ npi3B^a дiдича Терлецького. Хоча юнуе версiя, що i вщ слова «тирло», мiсця вщпочинку худоби.
Устя вперше згадуеться у писемних джерелах у 1651 роцк Назва походить вщ iMeHi засновниц Устини Любомирсько!'. Село Флорине засноване И"алшським iнжинером Флорингом у XV стол^, вiд iменi якого i походить назва села. Назва ойкошма Хмарiвка походить вiд прiзвища козака Хмара, який поселився тут в середин XVII стол^тя.
Активний розвиток виробництва та економки кра!'ни загалом, а також безпосередньо Бершадського району у XVII - початку XX стол^тя також позначився на топонiмiцi краю. Село Поташня на Подтл^ Бершадського району Вшницько!' областi, рошташоване за 8 км вiд райцентру на пщвищеннш рiвнинi, оточене зi сходу, пiвночi i заходу густим, мальовничим люом. Поташня виникла у I-й половит XVIII стол^тя, близько 1704 року, принаймн так свщчать писемнi джерела. Спочатку поселення називалося Антошвкою, вiд iменi першого поселенця. Сучасна назва походить вщ поташного заводу, який був збудований за наказом графа Мушинського, тодшнього власника земель.
Нов^ня топонiмiя, а саме перюду радянсько!' доби, характеризуеться дещо спрощеними, усталеними моделями назв вщапелятивного походження та меморiального значення. В цей перюд використовуються термiнологiчно спрощен моделi назв при найменуваннях. На територи Бершадського району Вшницько!' област видiляеться лише один ойконiм ^е!' групи - село Партизанське. За переказами воно засноване у 1917-1920 р.р. пщ назвою Висiлок. У 1927 р. присвоено назву Сталша. Пщ час фашистсько-румунсько!' окупацiï тут базувався партизанський запн
0.С. Печеного. Ршенням Вiнницького облвиконкому №340 вщ 24.05.1962 р. селище перейменоване на Партизанське. Зараз тут 19 дворiв, ва зосередженi на однiй вулиц - Партизанськiй.
Село Красносiлка, згадуеться з XVII стол^тя. Його називали "Красне село", "Красно-стка". "Красний" - означае "гарний". Сумiвка - перша назва - Красний городок. Село було тричi спалене. Назва ймовiрно вщ слова "сом" або "сум". Засноване 1629 - невдовзi пюля перемоги украшсько-польських вiйськ над Османською iмперieю (битва пiд Хотином). На територи Бершадського району розташоване село Шляхова. Назва поселення походить вщ мюця розташування, воно розкинулось на перехрест шляхiв.
До стародавшх варто вiднести села з суфксами -ов/ -iв. На територiï Бершадського району зус^чаемо ойконiм Шумилiв. За народними переказами село Шумилiв було засновано у XVIct. Старi назви села - Озiрне, Озерне. Озiрне - значить озирати, далеко бачити. I це справдi так. З високих шумилiвських круч на багато кiлометрiв видно лiвобережжя Бугу. Цтком зрозумiлою е i друга назва села: Озерне - вщ слова озеро. Феномен полягае в тому, що озера юнували справд^ оточували село з рiзних сторiн. Етимолопя ж теперiшньоï назви села Шумилово мае свою iсторiю, яка повязана з рiчкою Пiвденний Буг, що тече бтя села. На рiчцi багато кам'яних порогiв, тому шум води чути здалеку. Якщо етимолопя перших назв повязана з зором, то друга - зi слухом. Осивка виникло у Xvi столт! В своему закiнченнi мае суфксальне закiнчення н'вка. Згiдно з переказами, на мюц сучасного села колись юнувало мiстечко Осса. Iнша верая - вiд рiчки Оси, що проткае через село. Вважалося, що село П'ятмвка вiдоме ще з XVIII стол^тя, а походження назви ще не вияснене. Однак вважають, що походить вона вщ слова "пщшка" (можливо, вулицi були розмщен у формi пiдкови).
Висновки
Використовуючи данi топонiмiки, а саме антропогенно!' топошмки Бершадського району, отримуемо вщомосп про минуле краю, його юторш та розвиток, формування назв населених пунк^в. Аналiз невелико! частини матерiалу показуе, що топонiмiка в окремих випадках виступае як жива географiя i служить цшним джерелом для вивчення географiчноï iндивiдуальностi певно!' мюцевосп, зв'язана iз специфiчними особливостями походження та розвитку ïï рельефу i ландшафту. Назви, що походять вщ народних географiчних термiнiв вiдображають колишн природнi та соцiально-економiчнi умови проживання людей. Вони характеры для топошмп дослщжувально!' територiï. Такi назви особливо важливi для реконструкцiï натуральних ландшаф^в територiï.
Лтература
1. Бабишин С. Д. Топон1м1ка в школ1 / С. Д. Бабишин. - К: Радянська школа, 1962. - 121 с.
2. Бачинська Г. Украшсьга ойкошми на чвка, мотивован давшми слов'янськими 1менами // Актуальн1 проблеми словотвору украТнськоТ мови. / Г. Бачинська. - Тернопть, 1993. - С. 169-170.
3. Гумецька Л. Л. Нарис словотворноъ системи украънськоъ актовоъ мови XIV - XV ст. / Л. Л. Гумецька . - К. : Вид-во Академп наук УРСР, 1958. - 298 с.
4. Дашкевич Я. Р. Схщне Подтля на картах XIV ст./ Я. Р. Дашкевич // Географ1чний фактор в юторичному процеск - К. : КГУ, 1990. - С.155-169.
5. Дашкевич Я. Р. Схщне Подтля на картах XVI ст./ Я.Р. Дашкевич // !сторико-географ1чн1 дослщження на Украшк - К.: Наука. думка, 1992. - С. 13-21.
6. Денисик Г. I Природнича географ1я Подтля / Г. I. Денисик. - Вшниця: ЕкоБ1знесЦентр, 1998. - 184 с.
7. Денисик Г. I. Подтьське Побужжя / Г. I. Денисик, В. G. Любченко. - Вшниця: ЕкоБ1знесЦентр, 1999. - 96 с.
8. Денисик Г. I. М1кроосередков1 процеси в антропогенних ландшафтах / Г. I. Денисик, М. О. Шмагельська, Л. I. Стефанков. - Вшниця : ПП «Едельвейс i К», 2010. - 212 с.
9. !стт^я мют i ern УкраТнськоТ РСР. Вшницька область.- Ки'в,: !нститут академп наук УРСР 1972. - 775 с.
10. Коваль А. П. Знайомi незнайомцг Походження назв поселень Укра'ни / А. П. Коваль - Ки'в: Либiдь, 2001.
11. Кордуба М. Земля е свщком минулого: Географiчнi назви як юторичне джерело / М. Кордуба - Львiв, 1924. -С.167.
12. Кордуба М. Що кажуть нам назви осель? / М. Кордуба - Львiв, 1938. - 22 с.
13. Кругляк Ю. М. !м'я вашого мюта: Походження назв мют i смт УРСР / Ю. М. Кругляк. - Ки'в: Наукова думка, 1978. -265 с.
Анотация. Е. А. Квасневская Региональная географическая ойкон/'м/'я (на примере ойконимов Бершадского района винницкой области). Рассмотрены региональные особенности формирования ойконимив на примере Бершадского района Винницкой области на протяжении длительного времени. Проанализированы исторические события, которые обусловили назвотворческий процесс на исследованой территории. Объяснены свойства названий, которые позволяют использовать их при изучении семантики топонимических основ, а также пространственной и хронологической приурочености названий географических объектов.
Ключевые слова: ойконим, Бершадский район, географические названия, топоним.
Abstract. О. О. Kvasnevska Regional geographic Aikona (on the example of oikonomou Bershad district, Vinnytsia region) The regional features of forming of oykonimiv are considered on the example of Bershadskogo of district of the Vinnytsya area during great while. Historical events which stipulated a nazvotvorchiy process on doslidzhuval'niy territory are analysed. Properties of the names, which allow to use them for the study of semantics of toponymy bases, are explained, and also the spatial and chronologic priurochenosti names of geographical objects. Keywords: oykonim, Bershadskiy district, place-names, toponim.
Поступила в редакцию 24.01.2014 г.
