CC BY
19
Тому у нашш кршш дуже швидко розвиваеться продукцiя середнього i премiaльного цшових сегментов. Наприклад, на однiй i3 сво!х чотирьох фабрик -Дншропетровськш КФ - корпорaцiя "АВК" зняла з виробництва дешеве печиво, мармелад, карамель i драже та скоротила асортимент i3 400 видав до 100.
Печиво мае найбтьший сегмент ринку за обсягами продажу борошняних кондитерських виробiв, який е найбшьш динaмiчним у кондитерськiй гaлузi за ос-тант роки. За оцшками оперaторiв ринку, лiдерaми з виробництва печива е тaкi компани: ЗАТ "Кшв-Конп" (23 %), корпорaцiя "Roshen" (15 %), корпорaцiя "АВК" (10 %), ТОВ "Свiт ласош^в" (6 %) i ВАТ "Полтавакондитер" (6 %), КФ "Лагода" (5 %), корпорaцiя "Бiсквiт-Шоколaд" (5 %), ЗАТ "Житомирсью ласошГ (3 %).
Виробництво вафель, на вщмшу вiд сегмента печива, вщзначено бiльш високим ступенем концентраци потужностей в межах невелико! групи виробниюв. У 2005 р. близько 70 % вафель вироблялося в Донецькш (25 %), Черкасько! (21 %), Харювсько! (9 %), Днiпропетровськiй (7 %) i Житомирсь-кiй (7 %) областях [3].
Досить динaмiчно розвиваеться пряниковий ринок, а також ринок кре-керiв. Основнi потужностi з виробництва пряниюв у 2005 р. було зосередже-но на пiдприемствaх Чертпвсько!, Сумсько!, Полтавсько!, Дншропетровсь-ко! та Лугансько!' областей, що становило приблизно 18,3 тис. т продукци (близько 52 %) загальгалузевого виробництва (35 тис. т.). 90-95 % крекеру виробляеться на п'ятьох шдприемствах: ЗАТ "Кшвська кондитерська фабрика iм. К. Маркса" (приблизно 40 %), фiрмi "Трону", м. Сквира (22 %), Львiвськiй кондитерськiй фaбрицi "Свiточ" (15 %), ЗАТ "Хaркiвськa бiсквiтнa фабрика" (10 %) i ЗАТ "АВК" (5-6 %) [3].
Лiтература
1. Сирохман 1.В. Товарознавство крохмалю, цукру, меду, кондитерських вироб1в. - К.: Смакота., 1993. - 237 с.
2. Обзор рынка кондитерских изделий, подготовленный ведущими аналитиками компании "ПРО-Консалтинг" Александром Соколовым и Ольгой Сахно для журнала "БРУТТО"// Цитовано з www.brutto.com.
3. Лихолоб Н. Несладкая жизнь // Food & Drinks. - 2005, № 7-8. - С. 86-98.
УДК 336.22 Доц. 1.Г. Благун, канд. екон. наук;
здобувач О.П. Буряк - Львiвська КА
РЕФОРМУВАННЯ МАЙНОВОГО ОПОДАТКУВАННЯ У КОНТЕКСТ СВ1ТОВОГО ДОСВ1ДУ
Проаналiзовано соцiально-економiчнi тдходи щодо становления шституту майнового оподаткуваиия в Укра'1'ш, окреслеио критерп його ефективносп. Вказаио иапрями реформуваиия податюв на майио та каттал з позицш фiскальиоï достатнос-т та екоиомiчиоï ефективиостi податковоï системи.
Assist. prof. I. G. Blagun; competitor O.P. Buriak - L'viv commercial academy
Reforming of property taxation in context of world experience
Socio-economic approaches to establishing of institute of property taxation in Ukraine are analyzed and criteria's of its effectiveness are outlined. Main directions of reforming property taxes are pointed out on the principles of national sufficiency and economic effectiveness of transformation type of taxation system.
У кра!нах з розвиненою ринковою економшою в рiзноманiтних формах справляються податки на капiтал i майно. У захщнш лiтературi 1х iнодi називають податками на багатство. Об'ект податкiв на багатство потребуе спещального дослiдження. З юридично! точки зору, багатство - це власшсть на нерухоме майно та каштал, включаючи землю та дiлянки, вiдведенi на розроблення земних надр, а також коштовност й витвори мистецтва. Багатство рiвнозначне власност^ а доходом у певному розумшт не можна володь ти без його фшсаци в матерiалiзованому багатствi. Доход перетворюеться на багатство при його каппашзаци, однак багатство не може виникнути без пер-вюних великих грошових доходiв. 1з фюкально! точки зору, багатством чи власшстю не е природний за походженням людський каштал сили, здоров'я, краси й таланту, а також набутий каштал знань i вмшь, хоч у суспшьному ро-зумiннi цi iндивiдуальнi якост - багатство. Не належить до об'ек^в податкiв на багатство також власшсть шдприемств i держави. Податковою базою тут е особисте багатство в перюд фактичного володшня ним або в момент переходу права власност на нього з рук у руки.
1стотне мюце ця проблематика посщае в наукових дослщженнях про-вiдних вiтчизняних учених-фшансис^в сучасностi: В. Андрущенка, О. Васи-лика, А. Крисоватого, К. Павлюк, В. Опарша, О. Кириленко, С. Юрiя, В. Федосова, В. Сутормшо! та низки шших, як неодноразово обгрунтовували сут-нiсть майнового оподаткування як елемента та невщ'емного атрибута подат-ково! системи ринкового типу. Водночас трансформацшш процеси в еконо-мiцi вимагають пошуку адекватних форм оподаткування, яю б вщзначалися гнучкiстю, були соцiально справедливими та рiвнонапруженими щодо бази оподаткування. З огляду на актуальшсть окреслено! проблематики метою дослщження виступив комплексний аналiз системи майнового оподаткування в економжах добробуту, визначення шляхiв та механiзмiв 1х поетапного запровадження в трансформацшну економiчну систему ринкового типу.
Загалом, оподаткування капiталу й власност здiйснюеться за допомо-гою низки податюв:
• податку на особисте майно;
• податку на спадщину й дарування;
• податку на приршт катталу;
• податку на конкретт види майна - землю, буд1вт тощо.
Вказанi податки мають дуже обмежене практичне застосування у вгг-чизнянiй фiскальнiй практицi. Тому характеристику та аналiз методики 1х справляння проведено на основi юнуючого свiтового досвiду.
Податком на особисте майно обкладаеться майно фiзичних ошб, вар-тiсть якого визначаеться за ринковими щнами. Вiд оподаткування звшьня-ються патенти, ану!тети, страховi полюи, меблi та iншi предмети домашнього вжитку, твори мистецтва, автомобiлi та iншi транспортнi засоби тощо. В ок-ремих випадках не оподатковуються також будiвлi та споруди, якщо на них накладаеться спецiальний податок (податок на нерухоме майно). Цей податок нараховуеться за пропорцшними ставками в Бельги, Дани, Шмеччиш, 1слан-ди, Люксембурзi. Прогресивне оподаткування поширене у Фшлянди, Норве-
ги, 1спани, Швеци, Швейцарп. В iнших розвинених кра!нах податок на особисте майно або не застосовуеться, або справляеться на рiвнi адмшстратив-но-територiальних одиниць. Особливiсть даного виду майнового оподаткування - висока неоподатковувана база. Тим самим на урядовому рiвнi певним чином виршуеться проблема сощально1 справедливость
Податок на особисте майно, як правило, мае регулювальний характер. Про це свщчить той факт, що надходження вiд нього до бюджету в переваж-нш бiльшостi кра1н не перевищують 0,5 % вщ загально1 суми податюв.
Рiзновидом податкiв на капiтал е податки на спадщину та дарування. Узагальнена назва вЫе1 групи податюв, пов'язаних з переходом багатства у власшсть спадкоемщв, - податки на спадщину, яю в даному контекст роз-глядаються як рiвнозначнi, хоч i в обмеженому розумiннi, податку на багатство. Увагу до штегровано1 постановки питання шдсилила так звана "рево-люцiя нерухомостi", що вщбулася в останнi десятирiччя в розвинених кра-1нах. Вона проявилася в радикальному збшьшенш нацiонального багатства, що перебувае в приватних руках, i земельних дшянок, квартир, будинюв. Цей процес торкнувся мiльйонiв домогосподарств у масштабах цших кра1н.
Як на користь, так i проти податюв на багатство й спадщину висува-лись аргументи теоретичного, практичного та конституцшно-правового характеру. Роздвоення суспшьних настро1в, дуалiзм науки щодо цього виду оподаткування пояснюе не тшьки постiйну полемiку навколо нього, але й ро-бить зрозумшою обмежену фiскальну роль оподаткування спадщини порiв-няно з iншими податковими надходженнями.
У визначеннi соцiально-економiчноl природи податку на спадщину за-хщна фiскальна думка довго вагалася, хоча податки такого типу вiдомi ще з античних чаЫв. В епоху капiталiзму податки на спадщину беруть свш вiдлiк з Англи, ще в 1694 р. було запроваджено державний податок на спадщину. Сучасна пол^ична економiя при розглядi оподаткування спадщини об'еднуе питання творення фюку суспiльних благ та iндивiдуальноl сощально1 мотива-цil в ставленнi до багатства й держави. Полггичним фактором розвитку фь нансово1 концепцil цього податку, як i iнших, е суспшьний вибiр.
Окремi течil захщно1 фiнансовоl науки трактують оподаткування спадщини як рiзновид грошових зборiв митного характеру. У таюй iнтерпре-таци податок на спадщину постае податком на право володшня, на вщмшу вiд податкiв на право використання й розпорядження доходами та право спо-живання життевих благ. Широкого резонансу набула розроблена шмецьким економютом А. Вагнером концепщя "державно1 сшвспадщини", яка обгрун-товуе наявнiсть своерщного права держави на частку спадщини сво1х грома-дян. Сучасна наука вже не бачить принципово1 рiзницi мiж податком на спадщину та шшими податками перерозподiльно-фiскального характеру. Проте, на вщмшу вiд них, оподаткування спадщини мае сво! специфiчнi ознаки. Ос-таннi проявляються в тому, що вказаний податок за формою побудови е при-бутково-майновим i сплачуеться вш не перюдично, а один раз за все життя.
Серед переваг оподаткування спадщини не варто також нехтувати його вiдчутним соцiально-психологiчним резонансом. В очах мшьйошв цей
пoдaтoк e зaсoбoм oбмеження пpивaтнoï влaснoстi зaмoжнoï чaстини сусшль-ствa, втшенням iдеï сoцiaльнoï спpaведливoстi. Poзвитoк пoдaткy нa стадщи-ну зa oстaннi 300 poкiв вiдбyвaвся в межaх yстaлення демoкpaтичнoгo сус-пiльнoгo yстpoю. Bвaжaти йoгo знapяддям сoцiaлiстичних пеpетвopень, нa нaш пoгляд, немae сенсу, o^l^rm всi пoдaтки кaпiтaлiстичнoï ешхи не nopy-шують oснoвoпoлoжних ^инцишв пpивaтнoï влaснoстi тa pинкoвих вщш-син. Пoдaтoк нa спaдщинy - нaсaмпеpед фopмa бopoтьби з мсивним вoлoдiн-ням, i вже тому што сoцiaльнoю фyнкцieю e деpжaвнa пiдтpимкa aктивнoгo гoспoдapювaння.
Для фiнaнсoвoï пpaктики, якa стoлiттями oпеpye oпoдaткyвaнням спaдщини й дapyвaнь, незвaжaючи та пoлiтичнi й екoнoмiчнi сyпеpечки шв-кoлo ньoгo, вaжливa pисa ^oro виду пoдaткiв - мoжливiсть дoбpaтися дo мaйнa чи дoхoдy в зpyчний для фiскy мoмент, ^ли бaгaтствo пеpехoдить iз pyк у pyra. Фiскaльнa ж пpaктикa в цьoмy плaнi мae свoï пpoблеми. Hanp^-лaд, чи дoцiльнo дифеpенцiювaти стaвки пoдaткy зaлежнo вiд ступеня poдин-нoï близькoстi? Чи гpaдaцiя спaдкoeмцiв e пеpежиткoм? Цi тa iншi пpoблеми iстoтнo зaгoстpюють стосунки фiскy з кoнтингентoм зaмoжних птатниюв.
Ha сьoгoднi iснye aнтaгoнiстичнa пpoтилежнiсть мiж пoтенцiйнo мoж-ливoю тa pеaльнoю сoцiaльнoю знaчимiстю пoдaткy m спaдщинy й дapyвaн-ня. Пpиpoднo, щo сaмoю свoeю iдеeю пoдaтoк мae викoнyвaти фyнкцiю ютот-^го сoцiaльнoгo вaжеля. Регулюючи чеpез систему фюку мaйнoвий стaн o^ pемих людей чи певних сoцiaльних пpoшapкiв, пoдaтoк нa спaдщинy здaтний пopyшити нaявнy сoцiaльнy iepapхiю.
Дoкaзи пеpеpoзпoдiльнoï фyнкцiï oпoдaткyвaння спaдщини не викли-кaють сyмнiвy. Цей пoдaтoк зaпoбiгae безпеpеpвнoмy yспaдкyвaнню мaйнa, пpипyскae нaдмipнy кoнцентpaцiю бaгaтствa в oдних py^x тiльки як винятoк. Зoкpемa, вишкий piвень пoдaткy стae мoгyтнiм знapяддям пiд чaс пpoведення aгpapниx pефopм, пpимyшyючи мoжнoвлaдцiв нa пpимyсoве пеpедaння землi в opендy чи ïï пpoдaж у пpивaтнi pyки. Зaвдяки цьoмy скoнцентpoвaнi в pyкax ^упи людей землi й iншa неpyxoмiсть пеpеxoдять у сyспiльне пpoдyктивне кopистyвaння, пpaцюють нa блaгo всieï гpoмaдськoстi, a не oкpемиx ïï члешв.
Haстyпним видoм мaйнoвoгo oпoдaткyвaння, який e невщ^мним aтpи-бyтoм пoдaткoвиx систем бaгaтьox poзвинyтиx деpжaв, e пoдaтoк нa пpиpiст кaпiтaльнoï вapтoстi. Пpoведене нaми дoслiдження дae пiдстaви ствеpджyвa-ти, щo нaйдoскoнaлiшoю ця фopмa oпoдaткyвaння e у Bеликoбpитaнiï. Пiд пpиpoстoм кaпiтaлy poзyмieться ^ибуток, oтpимaний внaслiдoк збiльшення pинкoвoï вapтoстi aктивiв зa нaслiдкaми ïx пpoдaжy. З тoчки зopy фiнaнсoвo-го paxiвництвa пpиpiст кaпiтaлy являe сoбoю piзницю мiж виpyчкoю вiд pе-aлiзaцiï aктивiв i сyмoю ïx зшсу. Плaтникaми вкaзaнoгo пoдaткy вистутають як фiзичнi, тaк i юpидичнi oсoби. Дo aктивiв, якi тдлягають oпoдaткyвaнню, вiднoсять вклaди i цшш пaпеpи, землю, бyдiвлi, кoштoвнoстi, am^^aprn ви-poби, oпцioни, бopги, вaлютy (зa виняткoм нaцioнaльнoï) тa iншi фopми влaс-нoстi, ствopенi сaмим плaтникoм aбo oтpимaнi ним.
Poзгopтaння iнфляцiйниx пpoцесiв внеслo свoï кopективи в меxaнiзм oпoдaткyвaння пpиpoщенoï кaпiтaльнoï вapтoстi. Пoчинaючи з 1982 p. у Bе-
ликобритани проводиться шдексащя з метою запобiгання втратам, пов'яза-ним з пiдвищенням цш. Вивчення цього досвiду, на наш погляд, е дуже акту-альним для в^чизняно! фюкально! полiтики.
1снуе широка система пiльг щодо сплати податку, яка грунтуеться на настроях сощально! справедливостi та потребах економiчноl ефективностi. Крiм неоподатковуваного мiнiмуму, прямого звшьнення вiд оподаткування ок-ремих категорiй платникiв, iснуе також цша низка спецiальних пiльг. Особли-вють останнiх проявляеться в можливостi !х пролонгаци пiд час замiни одте! форми активiв iншими. У випадку, коли додатковi активи необхiднi для прове-дення шдприемницько! дiяльностi, придбаш протягом попереднього року або за три роки до !х продажу, платник податкiв мае право на пролонгацш пiльги. Справа в тому, що прирют каттально! вартостi за активами, яю реалiзуються, вираховуеться у вартост нових пiдприемницьких активiв. Природно, прирют каттально! вартостi вiдкладаеться, або пролонгуеться, i податок не спла-чуеться до того часу, поки новi пiдприемницькi активи не будуть проданi i своею чергою замшет. Це положення стосуеться тiльки таких основних засо-бiв: землi, будiвель, обладнання, суден, лiтакiв, репутаци (доброго iменi фiр-ми). Усе рухоме обладнання виключаеться. При продажу неамортизованих ак-тивiв - земл^ будiвель - прирiст каштально! вартост належить на вартiсть нових активiв, а отже, з них не справляеться податок доти, доки щ активи не будуть продаш. Якщо ж реалiзуються амортизоваш активи (строком функцюну-вання до 50-ти роюв), то прирiст каттально! вартостi не вираховуеться з вар-тостi перемiщених активiв, а вщкладаеться на 10 рокiв, тобто до того часу, поки новi активи не будуть продаш або перемщеш в неамортизоваш активи.
Для Украши особливий iнтерес мае становити порядок справляння податку на прирют каштально! вартост при продажу житлових будинюв i квартир у них. Вважаемо, що досвщ Великобритани у цьому планi можна взяти за основу. Так, житловий будинок або квартира в ньому, що е власшстю та ос-новним мюцем проживання певно1 особи, не шдлягають оподаткуванню у випадку !х продажу. Якщо особа володiе кiлькома будинками, податковий ш-спектор за погодженням з платником мае визначити основну його резиден-цiю, яка в разi продажу буде звшьнена вiд податку. Крiм того, платник корис-туеться низкою пшьг при продажу будинку, в якому вш не проживав. По-перше, якщо в будинку проживали родич^ якi не сплачували власнику ренту. По-друге, за умови вщсутност платника в даному житловому будинку протягом трьох роюв, коли вш працюе за кордоном або мешкае в житловому при-мщенш, що е його робочим мюцем, але мае намiр повернутися до свого проживання. По-трете, якщо частина будинку здавалася в найми для житла i якщо вона не бшьша за ту частину, яку займае платник.
На рубежi 80-90-х рр. у св^овш фюкальнш науцi виникла теоретико-концептуальна теорiя, в основi яко! лежала щея запровадження единого за-гального податку на багатство. I! новизна полягала в тому, що як об'ект оподаткування пропонувалася сумарна величина нетто-активiв, тобто загальна ринкова вартють капiталу в матерiалiзованiй i грошовiй формах, за винятком зобов'язань. До оподаткування передбачалося залучити як фiзичних, так i
юpидичниx oсiб. Pегyляpний iнтегpoвaний пoдaтoк m сукупне бaгaтствo ^o-ектyвaвся як aльтеpнaтивa iснyючoмy oпoдaткyвaнню oкpемиx видiв влaснoс-тi - пpидбaння мaйнa, вiдкpиття спaдщини, oтpимaння дapyвaнь, ^^ier га-пiтaлy. Koнстpyкцiя пoдaткy пеpедбaчaлa oпoдaткyвaння pyxoмoгo й неpyxo-мoгo мaйнa: землi, бyдiвель, aвтoмoбiлiв, яхт, меблiв, кoштoвнoстей, витвopiв мистецтвa. Дo пoдaткoвoï бaзи тaкoж включaлaся вapтiсть цiнниx пaпеpiв, стpaxoвиx пoлiсiв пенсшних фoндiв, бaнкiвськi вклaди, iншa гpoшoвa гoтiвкa.
Пoстaлa свoepiднa мoдель змiшaнoгo дoxoднo-мaйнoвoгo oпoдaткy-вaння у фopмi кoмплекснoгo пoдaткy нa бaгaтствo. Щoпpaвдa, дещo пoдiбний плaтiж мaв мюце в кoлишньoмy Paдянськoмy Coюзi у 1922-24 pp. Йдеться ^o дoxoднo-мaйнoвий пoдaтoк, щo пoшиpювaвся нa oсoбливi дoxoди, ^и-бутки пpивaтниx тa aкцioнеpниx кoмпaнiй, вiд пpoмислoвo-тopгoвельнoï дь яльнoстi, вoлoдiння бyдiвлями тa шшим мaйнoм, a тaкoж нa вapтiсть тoгo мaйнa мкaпiтaлiстичниx елеменпв": бyдiвель, екiпaжiв, дopoгoцiнниx ме-тaлiв i дopoгoцiннoгo кaмiння, квapтиp, нaймaниx слуг. Bкaзaний пoдaтoк мaв чита виpaжений фiскaльнo-експpoпpiaцiйний xapaктеp. Йoгo iснyвaння бyлo недoвгим, oскiльки внaслiдoк сoцiaлiстичниx пеpетвopень зник сaм oб'eкт oпoдaткyвaння - влaснiсть. Ha змiнy дoxoднo-мaйнoвoмy пoдaткy пpийшoв пpибyткoвий пoдaтoк m пoтoчнi дoxoди.
Hе мoжнa ввaжaти нoвизнoю i мaйнoвий пoдaтoк з юpидичниx oсiб. Ще в чaси сеpедньoвiччя iснyвaв iнститyт oпoдaткyвaння "мaйнa меpтвoï pyки". 3a свoïм xapaктеpoм це мaйнo зaймae пpoмiжне стaнoвище мiж влaсне деpжaвним мaйнoм, яке нaлежить i служить сyспiльствy, тa мaйнoм, щo пеpебyвae в га-лективнo-пpивaтнiй влaснoстi oкpемиx гoспoдapюючиx суб^кив. Це сто-сyeться неpyxoмoгo мaйнa aкцioнеpниx кoмпaнiй, мyнiципaлiтетiв, лiкapень, нaвчaльниx зaклaдiв, цеpкви. B oкpемиx ^ai'mx 3axiднoï Gвpoпи тaкий пoдa-ток нaпpикiнцi Х1Х ст. спpaвлявся пеpioдичнo oдин paз нa 10-20 po^.
Ha сьoгoднi iдея oпoдaткoвyвaти сукупне бaгaтствo спpиймaeться як спpoбa впpoвaдити пoдaтoк нa все, щo мae гpoшoвий вимip i щo мoжнa pеaлiзy-вaти зa гpoшi. Caмa нaявнiсть нaтypaльнo-pечoвиx i гpoшoвиx елеменпв бaгaт-ствa в бyдь-якiй фopмi, вже e гoтoвoю бaзoю пoвнoгo пoдaткy нa бaгaтствo. Koнстpyкцiя пoдaткy не пеpедбaчae для плaтникiв щopiчнoгo кoлa пoдaткoвиx пiльг (кpiм неoпoдaткoвyвaнoгo мiнiмyмy), a мaйнa тa дoxoдiв - зa ïxнiм тpyдo-вим чи нетpyдoвим пoxoдженням. 3дoбyтa зaвдяки пiдпpиeмницьким зусиллям i зaвбaчливo нaгpoмaджyвaним зaoщaдженням влaснiсть oпoдaткoвyeться тaк сaмo, як спaдщинa aбo неспoдiвaнo oтpимaнi дapyвaнням зa зaпoвiтoм, ган'юн-ктypний пpиpiст цiннoстi мaйнa тoщo. Пеpедбaчaлaся сплaтa пoдaткy у визта-чеш стpoки, незaлежнo вiд aктiв пеpеxoдy влaснoстi з pyк у pyra, гoспoдapсь-ких yгoд, гpoшoвиx oбiгiв. 3вичaйнo, нa вiдмiнy вiд iснyючoгo, митнoгo зa xa-paктеpoм, непoстiйнoгo, неoбoв'язкoвoгo oпoдaткyвaння спaдщини i дapyвaнь, щopiчний pегyляpний пoдaтoк нa бaгaтствo мaв би pиси клaсичнoгo пoдaткy.
Дaючи oцiнкy пpoектy iнтегpoвaнoгo пoдaткy, пoбyдoвaнoгo зa ^ин-ципoм глoбaльнoгo oб'eднaння мaтеpiaльниx i гpoшoвиx oб'eктiв oпoдaткy-вaння, якi нaлежaть oднoмy плaтникoвi, неoбxiднo пiдкpеслити, щo тaкий то-дaтoк спpaвдi мiстить елементи piвнoгo oпoдaткyвaння piвниx бaгaтств, дae
певний перерозподшьний ефект, отже дещо компенсуе сощальну HepÏBHÏCTb, мае органiзацiйно-технiчнi переваги в управлшш податковим процесом. Цей проект - один Ï3 доказiв сощально1" гнучкостi, професiйноï винахiдливостi, науково1 широти захiдноï фiнансово-економiчноï думки, яка смшиво веде по-шуки у сфер^ де, здаеться, вже давно вщкрит всi iстини й неможливо запро-понувати нiчого нового.
Водночас, незважаючи на всю прагматичну цiннiсть i гуманiстичну спрямованiсть, податок на сукупне багатство не дiстав практичноï реалiзацiï. В умовах демократичного суспiльства реальш фiнансовi рiшення визначаються результатами суспшьного вибору. А об'ективний податок на багатство не пе-редбачае диференщаци платникiв, не вiдповiдае сподiванням виборщв, завжди роздiлених за груповими штересами. Тому цей податок так i залишаеться ака-демiчним продуктом. Його сощальна орiентацiя мае надто рiзноспрямований характер, щоб знайти достатньо концентровану пiдтримку рiзноманiтних поль тичних сил у демократичному плюралютичному суспiльствi. 1нтегрований податок на сукупне багатство виявився нежиттездатним через непопулярнiсть, зумовлену його однаковим для вшх платниюв зрiвнялiвним характером.
Зважаючи на багатий свгговий досвiд у галузi майнового оподаткування в шдсумку висловимо нашi мiркування щодо впровадження таких податюв в украшську фюкальну практику.
На нашу думку, запровадження податку на нерухоме майно громадян ^з встановленням сощально необхiдного рiвня неоподатковуваного мшму-му) та податку на майно юридичних осiб сприятиме виршенню двох важли-вих проблем. По-перше, спонукатиме власникiв до рацюнальшшого i ефек-тивнiшого використання рухомого i нерухомого майна. По-друге, змщнить фшансову базу держави на фот вщносного скорочення надходжень вiд податку на прибуток i, особливо, ПДВ.
Об'ектом оподаткування для юридичних оЫб доцшьно встановити майно (рухоме й нерухоме) у його вартюному вираженш, що перебувае на баланс платника. Нарахування податку необхiдно проводити, виходячи з фактично1' вартостi об'екта оподаткування за звiтний квартал, встановивши як податковий перiод квартал. Це обгрунтовуеться тим, що момент визначення податкового зобов'язання та джерела його сплати - прибутку збшатимуться в чаЫ. Ставки податку доцiльно диференщювати у регресивному сшввщно-шеннi до вартост майна з урахуванням рiвня фондовiддачi та фондооз-броеностi окремих секторiв економiки. Крiм того, введення податку на майно сприятиме виршенню низки питань соцiально-економiчного характеру:
Оподаткування майна привело б до того, що володшня надлишковими виробничими фондами та 1'х неефективне використання зумовило б банкрут-ство. А останне - це iмпульс до вiдмирання економiчно недiездатних структур. На ринок нерухомост надходила б велика юльюсть основних фондiв, що замо-рожеш в даний час з метою спекуляци пiд час чергового зростання цш. З одного боку, це фактор "зв'язування гарячих грошей", а з шшого - стимул для залучен-ня капiталу i сфери спекулятивного посередництва у сферу виробництва.
Витрати, пов'язаш з придбанням майна, перестали б мати одноразовий характер. 1стотний податковий прес на власниюв формував би почуття зав-
бачливост та вiдповiдальиостi шд час кушвл1 матер1альних цшностей, що сприяло б зниженню цiи. Розпочався б процес надходження майна в руки тих, хто в сташ ефективиiше ним розпоряджатися i сплатити встановлеш по-датки. Як иаслiдок, призупинився б процес номенклатурноï приватизацiï. Певним чином виршилася би проблема наповнення бюджету завдяки широ-кiй та стабшьнш базi оподаткування.
Предметом подальших дослщжень в даному напрямку можуть висту-пити, з одного боку, проекти законодавчих актiв щодо майнового оподаткування та першi результати ïx впровадження, з iишого - досвiд iиших краïи з переxiдиою економжою в галузi запровадження податкiв на майно.
Л1тература
1. Бюджетиий менеджмент: Пщручник/ В. Федосов, В. Опарш, Л. Сафонова, О. Рома-ненко, В. Андрущенко та ш.; За заг. ред. В. Федосова. - К.: КНЕУ, 2004. - 864 с.
2. Василик О.Д. Податкова система Украши: Навч. поабник. - К.: Пол1графкнига, 2004. - 478 с.
3. Крисоватий А.1., Десятиюк О.М. Податкова система: Навч. поабник. - Тернопшь: Карт-бланш, 2004. - 331 с.
4. Налоговые системы зарубежных стран: Учебн. пособие/ М.Я. Иоффе, В.Г. Князев, В.Г. Пансков. - М.: Изд-во РЭА, 1995. - 147 с.
5. Податкова система Украши: Пщручник/ За ред. В.М. Федосова. - К. : Либщь, 1994. - 464 с.
6. Сутормша В.М. Держава - податки - б1знес/ В.М. Сутормша. - К.: Либщь, 1992. - 328 с.
7. Чериик Д.Г. Налоги в рыночной экономике. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 1997. - 383 с.
8. Юрш С.1. Бюджетна система Украши: Навч. поабник./ С.1. Юрш, Й.М. Бескид. - К.: Н1ОС, 2000. - 400 с. _
УДК 336.2:368.023.1 Асист О.В. Бондаренко - НЛТУ Украши, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 СИСТЕМИ ОПОДАТКУВАННЯ СТРАХОВИХ
КОМПАН1Й УКРАШИ
Висвгглено особливосп системи оподаткування страхових компанш Украши. Визначено перел1к обов'язкових податюв i збор1в, як сплачують страховики. Закцен-товано увагу на вщповщальносп за порушення страхового законодавства.
Ключов1 слова: страхова компатя, податкова система, вщповщальнють, податок, зб1р.
Assist. O. V. Bondarenko - NUFWT of Ukraine, L 'viv The features of tax structure of insurance companies in Ukraine
The features of the tax structure insurance companies in Ukraine are lighted up. The list of obligatory taxes and duties which are paid by insurers is determined. The attention of responsibility for violation of insurance legislation is accented.
Keywords: insurance company, tax structure, responsibility, tax, duty.
На сьогодш страховий ринок Украши перебувае у шльгових умовах оподаткування. Спостер^аються надвисок для економжи темпи приросту валових премш у страхову галузь, понад 200 % щороку, проте адекватного збшьшення податкових надходжень вщ ^eï галузi не встановлено [16].
Система оподаткування страxовоï компани ютотно вiдрiзняeться вiд системи, прийнятоï для типового господарського товариства, що вказуе на ïï особливий податковий статус.
