CC BY
27
15. Morozova, I.A., 1961. Balans narodnogo hozyaystva i metodyi ego postroeniya. Moskva: Gosstatizdat, p. 144.
16. Ponomarenko, A.N., 2002. Retrospektivnyie natsionalnyie scheta Rossii: 1961-1990. Moskva: Finansyi i statistika, p. 256.
17. Herasymenko, S.S., Holovko, V.A., Nikitina, I.M., 2005. Systema natsionalnykh rakhunkiv: navch. posibnyk. Kyiv: iVTs Derzhkomstatu Ukrainy, p. 217.
18. Holovko, V., 2011 .Systema natsionalnykh rakhunkiv Ukrainy: vchora, sohodni, zavtra. VisnykNBU, 4, pp.3-6.
19. Ivanov, Yu.N. (red.), 2005. Osnovyi natsionalnogo schetovodstva (mezhdunarodnyiy standart): uchebnik. Moskva: INFRA-M, p.479.
20. Ivanov,Yu.N., 2012. Istoriya vozniknoveniya i razvitiya sistemyi natsionalnyihs chetov. Voprosyi statistiki, 8, pp. 79-83.
21. Momotiuk, L.Ie., 2013. Rol systemy natsionalnykh rakhunkiv u statystytsi finansiv. Ekonomika Kryima, 1(42), pp. 53-58.
22. Motoryn, R. M., 1998. Metodolohichni osnovy perekhodu makroekonomichnoi statystyky Ukrainy do mizhnarodnykh standartiv: Avtoref. dys. d-raekon. nauk: 08.03.01, Kyivckyi natsionalnyi ekonomichnyi universytet, p. 32.
23. Motoryn, R.M., Motoryna, T.M., 2001.Systema natsionalnykh rakhunkiv: navch. posibnyk.Kyiv: KNEU, p. 336.
24. Plyishevskiy, B., 2014. Teoreticheskie istoki SNS: osnovnyie etapy iformirovaniyaee printsipov i metodologi. Ekonomist, 6, pp. 37-48.
25. Ryabushkin, B.T., 1969. Sistema natsionalnyih schetov v zarubezhnoy statistike. Moskva: Statistika, p. 179.
26. Ryabushkin, B.T., 2002. Natsionalnyie scheta i ekonomicheskie balansyi. Moskva: Finansyi i statistika, p. 256
27. Kovalenko, Yu.M., 2013. Instytualizatsiia finansovoho sektoru ekonomiky: monohrafiia: Nats. un-t derzh. podatk. Sluzhby Ukrainy. Irpin: Nats. un-t DPS Ukrainy, p. 606.
28. Kovalenko, Yu., 2015. Finansovyiy sektor v finansovoy sisteme ekonomiki: teoreticheskiy aspekt. Visnyk Kyivskoho natsionalnoho universytetu imeni Tarasa Shevchenka. Ekonomika, Vyp. 6, pp. 35-42. http://dx.doi.org/10.17721/1728-2667.2015/171-6Z7
29. Yefymenko, T.I., Yermoshenko, M.M.(red.), 2014. Finansy instytutsiinykh sektoriv ekonomiky Ukrainy. Kyiv: DNNU "Akad. fin. upravlinnia", p. 584.
30. Riazanova, N.S., Fedosov, V.M., 2017. Finansove rakhivnytstvo yak informatsiino-infrastrukturna pidsystema suchasnoi makroekonomiky. Finansy Ukrainy, 1, pp. 26-51.
31. United Nations, European Commission, International Monetary Fund, Organisation for Economic Cooperation and Development, World Bank. (2009). System of National Accounts 2008. New York, pp. 662. Available at: http://unstats.un.org/unsd/nationalaccount/docs/SNA2008.pdf.
32. Kuznets, S., 1934. National Income, 1929-1932. New York: National Bureau of Economic Research, Bulletin 49, pp. 1-12. Available at:http://www.nber.org/chapters/c2258.
33. United Nations, European Commission, International Monetary Fund, Organisation for Economic Cooperation and Development, World Bank. (1993). System of National Accounts 1993. Brussels/Luxembourg, New York, Paris, Washington, D.C., pp. 814. Available at: http://unstats.un.org/unsd/ nationalaccount/docs/1993sna.pdf.
34. United Nations Statistics Division. Available at:https://unstats.un.org/unsd/nationalaccount/hsna.asp.
35. Keynes, J.M., 1936. The General Theory of Employment, Interest, and Money. London: Palgrave Macmillan, p.470.
36. Keynes, J.M., 1940. How to Pay for the War: A Radical Plan for the Chancellor of the Exchequer. Macmillan, London, p. 88.
37. Stone, R., League of Nations. Committee of Statistical Experts. 1947. Measurement of National Income and the Construction of Social Accounts: Report of the Sub-committee on National Income Statistics of the League of Nations Committee of Statistical Experts. United Nations, Geneva. Studies and Reports on Statistical Methods, no. 7, p. 116. Available at: https://unstats.un.org/unsd/nationalaccount/docs/1947NAreport.pdf.
38. United Nations Economic and Social Council. 1952. A System of National Accounts (Memorandum prepared by the Secretary-General on the Report of the Committee of National Income Experts): Item 9 of the provisional agenda of the Seventh session of Statistical Commission. New York, 12 November 1952. Available at:https://unstats.un.org/unsd/statcom/7th-session/documents/doc53/1953-147-NationalAccounts-E.pdf.
39. United Nations. Department of Economic Affairs. Statistical Office. 1953. A System of National Accounts and Supporting Tables. Studies in Methods, Series F, No. 2.UN, New York. Available at: https://unstats.un.org/unsd/nationalaccount/docs/1953sna.pdf
40. United Nations. Department of Economic and Social Affairs. Statistical Office. 1968. A System of National Accounts. Studies in Methods, Series F, No. 2, Rev. 3. UN, New York. Available at: https://unstats.un.org/unsd/nationalaccount/docs/1968sna.pdf.
41. Financial Stability Board, International Monetary Fund. 2009.The Financial Crisis and Information Gaps: Report to the G-20 Finance Ministers and Central Bank Governors. IMF Staff and the FSB Secretariat, October 29, 2009. Available at: http://www.imf.org/external/np/g20/pdf/102909.pdf.
42. UNECE/OECD/Eurostat, 2008. Report on measuring sustainable development: statistics for sustainable development, commonalities between current practice and theory. Working Paper ECE/CES/2008/29. Available at: https://www.unece.org/fileadmin/DAM/stats/documents/ece/ces/2008/29.e.pdf.
43. Stiglitz, J.E., Sen, A., Fitoussi, J.-P., 2009. Report by the Commission on the Measurement of Economic Performance and Social Progress. Available at: http://ec.europa.eu/eurostat/documents/118025/118123/Fitoussi+Commission+report.
44. Van de Ven, P., 2014. Vnedrenie SNS 2008 i osnovnye vyzovy budushhego razvitija nacional'nyh schetov. Available at: http://www.cisstat.com/sna2008/Peter%20van%20de%20Ven%20The%20Implementation%20of%20the%202008%20SNA%20and%20the%20Main%20Challe nges_rus.pdf.
45. International Monetary Fund., 2008. Monetary and financial statistics: compilation guide. Washington, D.C. Available at: https://www.imf.org/ external/pubs/ft/mfs/manual/rus/mfsmr.pdf.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2017; 4(193): 21-25
УДК 330.33.36
JEL classification: 032
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2017/193-4/3
Н. 1гнатович, канд. екон наук, доц.
КиТвський нацюнальний ушверситет iMeHi Тараса Шевченка, КиТв, УкраТна
РЕФОРМУВАННЯ ЕКОНОМ1КИ УКРА1НИ У КОНТЕКСТ II МОДЕРШЗАЦП
У cmammi до^джуеться вплив реформування економки на процес ff модермзацП' та можливост/' просування до постiндустрiального сусптьства в Укран. Розглянуто особливостi модермзацП' заxiдноf економки та вiдмiнностi мiж факторами i мотивацями економ/'чних перетворень в укра/нсьКй i зах/'днш економках. Висвiтлена необх/'дн/'сть неоiндустрiалiзацif економши Укра/ни. Проаналiзовано причини негативних результат'^ економ/'чних реформ в Укра/нi, визначено умови fx подолання.
Ключовi слова: реформування економки, модернзаця економки, постiндустрiальне суспльство, мотиваця еко-ном'чно/'людини, постеконом/чна людина, неоiндустрiалiзацiя економки.
Постановка проблеми. Проведення модершзацп вп"чизняноТ економки належить до найважливших за-вдань ТТ сучасного розвитку. Розв'язання цього нагаль-ного завдання можливе на складному i тривалому шляху переходу до постiндустрiального сусптьства, до притаманних йому економки знань та наукомюткого розвитку. Процес ринкового реформування вп"чизняноТ економки, який розпочався ще на межi 80 - 90-х рогав минулого сюпття, мав на мет створити умови для роз-гортання пщприемницькоТ У^ативи як важливоТ рушй ноТ сили модершзацп, спроможноТ подолати технолоп-
чне вщставання нацюнальноТ економки вщ економки розвинутих краТн, здшснити Ыновацмний прорив до сучасних технологчних укладiв. На той час стало цл-ком зрозумтим, що директивно-планова економка, на базi якоТ була здмснена iндустрiалiзацiя радянськоТ економки у 30-х роках минулого стол^тя, е непридат-ною для виршення завдань переходу до постiндустрiа-льного сусптьства. Модель форсованоТ модершзацп мобозацмного типу, яка забезпечила прискорену трансформа^ю аграрноТ економки в шдуст^альну в екстремальних умовах вкрай обмежених ресурав i часу
© 1гнатович Н., 2017
шляхом величезного напруження ycix сил краТни, не могла спрацювати при розв'язаннi якiсно нових завдань створення постiндyстрiальноТ економiки. Тх реалiзацiя вимагала активiзацiТ творчоТ дiяльностi, спонукання господарськоТ iнiцiативностi та iнновацiйного спряму-вання сyспiльного розвитку шляхом ринкових перетво-рень вiтчизняноТ економiки.
Проте попри ус сподiвання вiтчизняних реформато-рiв практичне здiйснення ринкових реформ в економiцi УкраТни не забезпечило ТТ реальну модернiзацiю. Про-блеми спрямування процеав реформування вп"чизня-ноТ економiки на вирiшення довгострокових задач ТТ модершзаци поки що досить далек вiд практичного розв'язання, а Тх подальша наукова розробка залиша-еться актуальною.
Аналiз ocTaHHix дослiджень та публтацш. Пи-тання здiйснення модернiзацiТ сучасноТ економiки шляхом ТТ реформування перебувають у центрi багатьох наукових дослщжень, зокрема таких вiдомих украТнсь-ких i iноземних фахiвцiв, як В.М. Геець, А.С. Гальчинсь-кий, П.С. Сщенко, М.1. Зверяков, С.Ю. Глазьев, Д.С. Львов, О.С. Панарш, В.Л. 1ноземцев, Ю.В. Яко-вець, Дж. Стiглiц та iншi. У Тхшх працях дослiджyються рiзнi аспекти проблем розробки науково об^рунтованоТ стратеги реформування економки, визначення його мотивацмного механiзмy, прiоритетiв, напрямiв та тем-пiв. Проте, на наш погляд, у цих дослiдженнях недоста-тня увага придтяеться проблемам впливу на сучасш економiчнi перетворення iсторичних, морально-етичних, соцiально-кyльтyрних, духовних i психолопч-них особливостей краТни. А успшнють просування краТни на шляху модершзаци економки суттево залежить вщ того, наскiльки повно врахованi при обфунтуванш здiйснюваних реформ всi реальн чинники, якi вплива-ють на економiчнi перетворення, i наскiльки ефектив-ним i адекватним сучасним завданням е мотивацмний механiзм цих перетворень.
Методолопя дослiдження. Дане дослiдження здй снюеться на основi конкретно-iсторичного методолопч-ного пiдходy, притаманного сyчаснiй Ыституцюнальшй економiчнiй теори. Такий пiдхiд передбачае дослщжен-ня економiчних явищ i процесiв у конкретних умовах Тх мiсця i часу, у взаемозв'язку з рiзноманiтними не лише економiчними, а i полiтичними, правовими, со^альни-ми, культурними, моральними i духовними чинниками, яга впливають на них. У вщповщност до цього пщходу аналiз проведення реформ та Тх наслщгав для модершзаци економки УкраТни здiйснюеться пiд кутом зору до-слiдження впливу на економiчнi перетворення цих конкретних юторичних чинникiв, якi визначають провiднi мо-тиваци сyб'ектiв реформування вiтчизняноТ економки.
Теоретичну основу дослiдження складають наую^ працi украТнських i iноземних фахiвцiв з проблем моде-рнiзацiТ сучасноТ економки та ТТ взаемозв'язку зi здмс-ненням економiчних перетворень.
Метою статт е дослiдження впливу важливих чин-никiв реформування економiки, передуам морально-психологiчних, культурних та духовних, на ТТ модершза-цiю в УкраТш у порiвняннi iз захщним досвiдом.
Результати дослiдження. Реформи, спрямован на модернiзацiю економiки у рiзних краТнах, показали, що найбiльшого устху найчастiше досягали тi, якi здмсню-вали економiчнi перетворення на основi Тх наукового обфунтування на засадах, адекватних конкретно-iсторичним реалiям та нагальним завданням розвитку власноТ економки (Нiмеччина, Японiя, Пiвденна Корея тощо). А найбтьшою помилкою у процес реформування було нехтування врахуванням специфки економiчних, полiтичних, соцiальних, культурних та Ыших умов розви-
тку краТни. "Це означае, - стверджуе украТнський еконо-мiст М.1.Зверяков, - що апрiорi сконструйованоТ моделi модернiзацiТ для тоТ або iншоТ краТни не юнуе" [1, с.16].
В супереч з цим при проведены економiчних реформ у нашм краТш мало мiсце некритичне копiювання чужого досвщу економiчних перетворень на засадах щеологи ринкового фyндаменталiзмy та радикального лiбералiзмy. В основу цiеТ щеологи була закладена створена ще у XVIII столггт модель економiчноТ люди-ни, прагнення якоТ спрямованi передуам на особисте збагачення, на отримання негайноТ максимальноТ еко-номiчноТ вiддачi вiд здiйснених зусиль та вкладених ресyрсiв. Цi yтилiтарно-прагматичнi мотиваци, прита-маннi економiчнiй людинi, самi по собi не сприяють, а навпаки, суперечать здмсненню довгострокових проек-^в, процесам масштабного iнвестyвання, необхiдним для забезпечення успшноТ модернiзацiТ економiки. 1Т здiйснення у процесi трансформацiТ традицiйного суспь льства Заходу в iндyстрiальне стало можливим тому, що проявам утил^арних мотивацiй економiчноТ людини у той час протистояли, успшно протидючи, вищi духо-внi мотивацiТ пщприемницькоТ дiяльностi, вкорiненi у християнських цЫностях, якi зумовили перетворення резyльтатiв збагачення пщприем^в-протестат1в на джерело ТхньоТ швестицшноТ активностi.
Як дослiдив видатний шмецький економiст i соцю-лог М.Вебер, релИйш та морально-етичнi цiнностi протестантства сприяли вихованню у пщприемцв таких чеснот, як аскетизм, економнють, ощадливють, здатнiсть до самообмеження, ставлення до господарськоТ дiяльностi як до свого вищого морально-релпйного обов'язку. Саме цi дyховнi та морально-психологiчнi цiнностi перетворилися на одну з провщ-них рушшних сил iнновацiйно-iнвестицiйноТ активностi пiдприемця епохи класичного модерну.
За умов домЫування морально-психологiчних вимог аскетизму та самообмеження нацтенють пiдприемця на отримання все бтьшого прибутку спонукала його не на споживацьку, а на високу Ывестицмну активнють. У вiдомiй прац "Протестантська етика i дух каппаизму" М.Вебер зазначав: "Перешкоди на шляху до споживан-ня нажитого багатства неминуче повинш були слугува-ти його продуктивному використанню в якост ¡нвесто-ваного катталу [2, с.199].
Таким чином, протестантська етика створила мора-льний капрал класичного пщприемця, який втiлився у вищих надутилп"арних мотивацiях його господарськоТ дiяльностi, що забезпечило у юнцевому рахунку катта-лiстичнy модернiзацiю захiдноТ економiки шляхом ТТ iндyстрiалiзацiТ. "Основним духовним ноаем iндyстрiа-лiзмy, - стверджуе украТнський економют А.С. Гальчин-ський, - стала протестантська етика з ТТ основними акцентами на аскетичному рацiоналiзмi, дус бережливос-тi, наполегливш працi, вiдстроченнi винагороди i нагро-мадженнi" [3, с. 339 -340].
Поряд з вкорЫеною у християнськ цiнностi протеста-нтською етикою Ышою рyшiйною силою захiдноТ Ыдуст-рiалiзацiТ економiки стала особлива мотивацiя пщприем-ця-новатора, охарактеризованого Й.Шумпетером як ос-новний двигун економiчного прогресу. "Надто важливим, - пiдкреслюють yкраТнськi науковц П.С.Сщенко та А.Г. Арсеенко,- е висновок Й.Шумпетера про те, що пщ-приемницька дiяльнiсть в Ыдуст^альну епоху потребуе особливого типу особистост i поведiнки, яка в^зняеть-ся вщ простоТ, рацiональноТ поведiнки економiчноТ людини" [4, с. 311]. Ця надутилп"арна мотивацiя пщприемця-новатора породжена гуманютичними цiнностями Просвь тництва з його вiрою у безмежну велич розуму та сил людини, спроможноТ приборкувати, пщкоряти природнi
стихи, ставити ïx на службу co6i i таким чином перетво-рювати, вдосконалювати реальне буття. TaKi iнтенцiï Просвiтництвa зумовили могутн нaуково-теxнiчнi i тех-нологiчнi перетворення у захщшй економiцi, що забезпечило формування Ыдуст^ального суспiльствa.
В умовах розгортання процеав секуляризаци захщ-ного суспiльствa мотивaцiйний потенцiaл, закладений у протестaнтськiй етицi, поступово втратив свое значення провщноТ рушiйноï сили суттевих перетворень економь ки у процес ïï подальшо'1' модернiзaцiï. Проте духовн цiнностi, гумaнiстичнi iнтенцiï, започаткован епохою Просвiтництвa, тривалий час збер^али свою важливу мотивуючу роль здмснення модернiзaцiï у процесi руху Заходу до постшдуст^ального суспiльствa. Цей процес, який розпочався у другш половит ХХ стгрччя, був зу-мовлений необхщнютю кардинального перетворення теxнiчноï цивозацп на засадах подолання економко-центричних принцитв суспiльного розвитку. Як зазна-чив, характеризуючи цей процес, вщомий росiйський фiлософ О.С.Пaнaрiн: "На порядок денний була поставлена грандюзна програма внутршнього перетворення усiеï техшчноТ цивiлiзaцiï, упрaвлiння теxнiчним середо-вищем з точки зору нових еколопчних, духовних, культурних прюрите^в" [5, с. 148 - 149]. Вщповщно до цих змЫ вiдбувaлося формування нових мотивацй прита-манних не економiчнiй, а постекономiчнiй людинi. Нось ем цих нових мотивaцiй постшдуст^ального сусптьст-ва стало передусiм наукове, освп"янське i культурне середовище шдуст^ального суспiльствa.
Переxiд до постiндустрiaльного сусптьства здшс-нюеться на основi зростання значення i мaсштaбiв не-мaтерiaльного виробництва, особливо сфери науки, знань та Ыформаци, що веде до пщвищення творчоТ aктивностi людини. Збтьшення у суспiльствi кiлькостi людей, зайнятих рiзномaнiтними видами духовно!' дiя-льносп, пов'язане з формуванням мотивaцiй ново!', по-стекономiчноï людини, принципово вщмшних вiд моти-вaцiй економiчноï людини, господарська поведЫка якоТ визначаеться суто прагматичним, утилiтaрним спряму-ванням. Анaлiзуючи процес втрати провiдноï ролi мате-рiaльного виробництва i забезпечення домЫування знань та Ыформаци, росiйський дослщник постшдустрь ального суспiльствa В.Л.1ноземцев стверджуе: "Най-бiльш вагомим фактором даного процесу стае змЫа самоТ природи людсько'1' дiяльностi, поширення надути-лп"арно'1' мотиваци, подолання прaцi i замша ïï творчою aктивнiстю" [6, с. 480]. Нова мотива^я постекономiчноï людини полягае в нцюваны ïï внутршых сил переду-сiм не мaтерiaльними, а духовними детермiнaнтaми. Особливостi мотиваци творчо'1' дiяльностi як прояву на-тхнення i самовираження особистостi являють собою внутрiшне спонукання aктивностi людини через реаль зaцiю ïï здiбностей, iнтелектуaльниx та духовних сил.
Ц процеси зaсвiдчили зaстaрiлiсть, невiдповiднiсть реaлiям постiндустрiaльного суспiльствa лiберaльноï моделi економiчноï людини. На думку прибiчникiв постн дустрiaлiзму, саме постекономiчнa людина була здатна здмснити переxiд до постiндустрiaльного суспiльствa. Видaтнi дослiдники цих процеав Д.Белл, О.Тоффлер, Ф.Уебстер та ^i звертали увагу на вaжливi ознаки пост-iндустрiaльного суспiльствa: спрямовaнiсть не на наро-щування виробництва, а на розвиток людського потенць алу, прагнення замшити економiзовaнi цiнностi соцюлоп-зованими, якi розглядаються як бтьш знaчимi, нiж еко-номiчний прибуток i конкурентоспроможнiсть.
Проте так звана консервативна револю^я, яка вщ-булася в останнш чвертi Хх сторiччя в економiчнiй тео-ри Заходу i стала важливою складовою теоретичного обфунтування глобальних економiчниx i геополiтичниx
зрушень у свiтi нaприкiнцi минулого стгрччя, ознамену-вала своерiдний "реванш" прюрите^в i мотивaцiй еко-номiчноï людини, всi сили, iнтереси i бажання яко'1' пщ-порядковaнi утил^арному спрямуванню ïï дiяльностi на вузькоегоютичш цiлi наживи, зиску, абсолютизаци максимального прибутку.
Орiентaцiя на розгортання саме цих прюрите^в еко-номiчноï людини по сутi була закладена в основу ринкових перетворень вп"чизняно'1' економiки на засадах лiберaльно-монетaристськиx рецептiв ïï реформування. Сподiвaння втизняних реформaторiв на те, що здмс-нення ринкових перетворень стане пщ^рунтям успiшноï реaлiзaцiï у нaшiй економiцi модернiзaцiйного проекту, не виправдалися. Попри те, що багато украшських еко-номiстiв пропонували iншi шляхи проведення реформ (зокрема, на засадах моделi со^ально орiентовaноï ринково'1' економiки), попри те, що за ствердженням видатного американського науковця Дж. Спггица "поль тика, створена на основi Вашингтонського консенсусу, та його базова щеолопя ринкового фундaментaлiзму перестали iснувaти"[7, с. 350], крaïнi по сутi була нав'я-зана ззовнi жорстка модель економiчноï лiберaлiзaцiï, яка втiлювaлa у собi рaдикaльнi принципи саме ринкового фундaментaлiзму i лiбертaризму. До цих принцитв належать надання повно'1' свободи меxaнiзму вiльного ринкового саморегулювання, зведення нашвець регу-люючоï ролi держави в економiчниx перетвореннях, абсолютиза^я прaгмaтично-утилiтaрниx мотивaцiй еко-номiчноï людини як рушмно!' сили економiчниx перетворень. Розгортання таких мотивацш на збагачення у будь-який споаб за вп"чизняних умов вiдсутностi не лише обмежень протестантсько'1' етики, а й правових обмежень з боку державного регулювання, здатних спрямувати активнють приватного бiзнесу у русло цивь лiзовaного пщприемництва та узгодити його власн н тереси з iнтересaми сусптьства, призвело не до просу-вання кражи до постiндустрiaльного суспiльствa шляхом модерызаци нашо'1' економiки, а спричинило ïï де-модернiзaцiю, тобто замють постiндустрiaлiзaцiï в крaïнi вщбулася деiндустрiaлiзaцiя економiки.
У принципово Ыших конкретно-iсторичниx умовах реформування економiки Украши були вiдсутнi тi вирь шальн чинники, якi забезпечили успiшну модершзацю зaxiдноï економiки. Пiдприемницьке середовище, яке сформувалося у 90 - х роках ХХ столггтя, не лише по-збавлене норм протестантсько'1' етики, а й взaгaлi хара-ктеризуеться досить низьким станом моральних норм. Це стосуеться також i полiтичного ютеблшменту, вiд якого передусiм залежить визначення нaпрямiв i прак-тичне здмснення реформ. Слiд погодитися з його характеристикою, наданою вщомим украшським економю-том В.М.Гейцем: "... влада дозволяе тим, хто нею во-лодiе, збагачуватися за рахунок Ыших. Мае мiсце вщ-верта аморальнють, нехтування iнтересaми народу, бездумна розтрата ресурав розвитку" [8, с. 88].
Ычим не обмежений его'1'зм економiчноï людини яс-краво проявився уже при проведены приватизаци як важливо'1' складово'1' економiчноï лiберaлiзaцiï. В Укра'1'ш з самого початку здмснення ринкових реформ мала мiсце абсолютиза^я широко!' та форсовaноï приватизации спрямовaноï на термiнове створення великого бiзнесу, що призвело до формування олiгaрxiчниx кла-нiв. У наслщок цих процесiв в Укрaïнi так i не було сформовано у пом^них масштабах пщприемництво Шумпетерiвського типу. Натомють була практично реaлiзовaнa економiчнa модель, в якiй, за висловом П.С. Сщенко та А.Г. Арсеенко, "переплелися приватна влaснiсть плутократичного походження з елементами кримшально! економiки", та яка спрямована "в основ-
ному на реалiзацiю жтереав вiдтвореноí авторитарно-олiгархiчноí елiти" [4, с.403].
Цi фактори спричинили те, що за понад 25 роюв незалежного розвитку кражи технолопчне та жновацмне вiдставання вп"чизняно1 економк вiд розвинутих краш лише посилилося, вщбулася деградацiя и структури, зокрема, суттево зменшилася частка машинобудуван-ня, високотехнолопчних секторiв, що вкрай негативно вплинуло на рiвень конкурентоспроможностi национально' економiки. У супереч з прогресивними тенден^я-ми структурних перетворень у свтовм економiцi, частка машинобудування в обсязi промислового виробництва Укра'ни за перiод ринкових реформ скоротилася у 2,5 рази (з 30% до 12%), у той час як у промислово розвинутих кражах частка машинобудування й обробки становить вщ 30% до 50%. Вщставання машинобуфв-но' галуз^ яка виступае як серцевина ждуст^ального розвитку, веде до деградаци виробничих фондiв, падж-ня продуктивностi працi роб^ниюв, закривае подальшi перспективи iнновацiйного розвитку кражи, осктьки зникають тi галуз^ якi здатнi втiлити iнновацií в готову продук^ю [1, с. 17].
За цих умов на порядок денний сучасного розвитку вп"чизняно''' економки у контекст и модернiзацií став-ляться завдання уже не реального руху до постждуст-рiального сусптьства, як пересуваються у кращому випадку на вкрай далеку перспективу, а здмснення нео-iндустрiальноí модернiзацií. Але реалiзацiя цих нагаль-них завдань вимагае кардинальних змж концептуаль-них засад економiчного реформування, оскiльки на ос-новi використання лiберально-монетаристськоí моделi принципово не можливо здiйснити модершзацп сучас-ноí економiки. В жшому разi, при вiдсутностi таких змж, на жаль, може справдитися вкрай невтшний прогноз щодо майбутшх перспектив вп"чизняно1 модернiзацií: "Якщо розвиток Украши й надалi буде здiйснюватися вщповщно до принципiв ринкового фундаменталiзму, то можна з великою часткою впевненост спрогнозувати, що назавжди буде упущений шанс реалiзувати модер-нiзацiйний проект" [1, с. 17 -18].
Висновки. Здiйснення економiчних реформ у свт свiдчить, що останнi виявлялися ефективними лише тодi, коли були науково об^рунтованими, спиралися на чiтко визначену стратегю, яка дозволяла спрямувати економiчнi перетворення на досягнення довгострокових цтей та прiоритетiв. Негативний вплив економiчних перетворень на вирiшення нагальних завдань модершзацп вп"чизняно1 економiки е наслщком вiдсутностi реального наукового обфунтування здiйснюваних реформ, визначення 1х стратегií, довгострокових цiлей та ефек-тивного мотивацiйного механiзму на основi обов'язко-вого врахування наявного стану i структури економiки,
специфiчних особливостей нацюнального менталiтету, домiнуючих моральних i духовних цiнностей, психологií населення, його готовност пiдтримати цiлi запропоно-ваних перетворень. Проведене у статт порiвняння BiT-чизняноí практики економiчних перетворень i3 захiдним досвiдом успiшноí модершзацп економки дозволяе зробити висновок, що абсолютиза^я прагматично-утилiтарноí мотивацií на особисте збагачення, прита-манноí економiчнiй людинi, не може стати морально-психологiчною основою модернiзацií сучасно!' економь ки. II успiшна реалiзацiя можлива лише на "моральному пщ^рунтГ' мобозацп людини [8, с. 7] вищими, надутиль тарними мотивацiями, що потребуе кардинально1 змiни iснуючих прiоритетiв i цiнностей у суб'ектiв реформування нашо1 економiки. При цьому необхщною умовою реалiзацií сучасного модернiзацiйного проекту шляхом успшного реформування економiки е подолання "поль тичноí заангажованостi ютеблшменту та корпоративних iнтересiв", що вщкривае можливостi використання науки як жструменту реальних позитивних перетворень, а не застарто1 доктрини, яка пояснюе свп" на ортодоксальних засадах [8, с. 84 - 85]. У цьому контексл вкрай важливим i надзвичайно складним питанням залишаеться визначення нових концептуальних засад реформування вп"чи-зняно1 економiки, спрямованого на збалансування пото-чних i довгострокових жтереав крайни, врахування усiх реальних чиннигав економiчних перетворень, що дозволить забезпечити поступовють, послiдовнiсть, виваже-нють та узгодженiсть здiйснюваних реформ.
Список використаних джерел
1. Зверяков М.1. Економ1чна теор1я в умовах нових юторичних ви-кпик1в// Парадигмальн1 зрушення в економ1чнш теорп ХХ1 ст.:Матер1али II М1жнародноТ науково-практичноТ конференцп. - К.: КиТвський нацюнальний ушверситет ¡меш Тараса Шевченка, 2015. - Т. 1. - 234 с.
2. Вебер М. Избранные произведения: Пер. с нем. - М.: Прогресс, 1990. - 808 с.
3. Гальчинський А.С. Економлчна методолопя. Лопка оновлення: Курс лекцй - К.: "АДЕФ-Украша", 2010. - 572 с.
4. Ещенко П.С. Куда движется глобальная экономика в XXI веке?/ П.С.Ещенко, А.Г.Арсеенко. -К.: Знання УкраУни, 2012. - 479 с.
5. Панарин А.С. Народ без элиты. - М.: Изд-во Алгоритм, Изд-во Эксмо, 2006. - 352 с.
6. Иноземцев В.Л. За десять лет. К концепции постэкономического общества: Научное издание. - М.: "Academia", 1998. - 576 с.
7. Стиглиц Дж. Крутое пике: Америка и новый экономический порядок после глобального кризиса. - М.: Эксмо, 2011. - 512 с. DOI: http://dx.doi.org/10.9783/9780812204933.139
8. Геець В.М. Сусшльство, держава,економка: феноменолопя взаемодп та розвитку. - К.: НАН Украши; 1н-т екон. та прогнозув. НАН Украши, 2009. - 864 с.
Надшшла до редколегп 10.02.17 Date of editorial approval 18.04.17
Author's declaration on the sources of funding of research presented in the scientific article or of the preparation of the scientific article: budget of university's scientific project
Н. Игнатович, канд. экон. наук, доц.
Киевский национальный университет имени Тараса Шевченко, Киев, Украина
РЕФОРМИРОВАНИЕ ЭКОНОМИКИ УКРАИНЫ В КОНТЕКСТЕ ЕЕ МОДЕРНИЗАЦИИ
В статье исследуется влияние реформирования экономики на процесс ее модернизации и возможности продвижения к постиндустриальному обществу в Украине. Рассмотрены особенности модернизации западной экономики и отличия между факторами и мотивациями экономических преобразований в украинской и западной экономиках. Показана необходимость неоиндустриализации экономики Украины. Проанализированы причины негативных результатов экономических реформ в Украине, определены условия их преодоления.
Ключевые слова: реформирование экономики, модернизация экономики, постиндустриальное общество, мотивация экономического человека, постэкономический человек, неоиндустриализация экономики.
N. Ignatovich, PhD in Economics, Associate Professor Taras Shevchenko National University of Kyiv, Kyiv, Ukraine
ECONOMY OF UKRAINE REFORMATION IN CONTEXT OF ITS MODERNIZATION
The article deals with the influence of economy reformation on process of its modernization and possibilities of movement to postindustrial society in Ukraine. The features of western economy modernization and distinctions of economy transformations factors and motivations are considered in Ukrainian and Western economies. The necessity of Ukrainian economy neoindustrialization is shown. Causes of economic reforms negative results in Ukraine are analyzed, conditions of its removal are defined.
Keywords: economy reformation, economy modernization, postindustrial society, motivation of economic man, posteconomic man, economy neoindustrialization.
References (in Latin): Translation / Transliteration / Transcription
1. Zvyeryakov, M.I., 2015. Ekonomichna teoriya v umovah istorychnykh vyklykiv. Materialy II Mizhnarodnoyi naukovo-praktychmoyi konferencii "Paradygmalni zrushennya v ekonomichniy teorii XXI st.", K., Vol. 1, pp. 14-19.
2. Veber, M., 1990. Izbrannye proizvedeniya. Moscow.
3. Halchinskiy, A.S., 2010. Ekonomichna metodolohiya. Logika onovlennya: Kurs lekciy. K.
4. Eshhenko, P.S. and Arseenko, A.G., 2012. Kuda dvizhetsya globalnaya ekonomika v XXI veke? K.
5. Panarin, A.C., 2006. Narod bez elity. Moscow.
6. Inozemtsev, V.L., 1998. Za desyat let. K kontsepcii postekonomicheskoho obshhestva: Nauchnoe izdanie. Moscow.
7. Stiglits, Dzh., 2011. Krutoe pike: Amerika i novyiy ekonomicheskiy poryadok posle globalnoho krizisa. Moscow. DOI: http://dx.doi.org/ 10.9783/9780812204933.139
8. Heyets, V.M., 2006. Suspilstvo, derzhava, ekonomika:fenomenolohiya vzayemodiyi ta rozvytku. K.
Bulletin of Taras Shevchenko National University of Kyiv. Economics, 2017; 4(193): 25-29 УДК 657.421.1
JEL classification: М 40, М 41
DOI: https://doi.org/10.17721/1728-2667.2017/193-4Z4
С. Кафка, канд. екон. наук, доц.
1вано-Франмвський нацюнальний техжчний ужверситет нафти i газу, lвано-Франкiвськ, УкраТна В1ДОБРАЖЕННЯ В ОБЛ1КУ ОПЕРАЦ1Й 1ННОВАЦ1ЙНОГО ХАРАКТЕРУ
Розглядаються основн моменти шновацшно/ дiяльностi тдприемств, вимоги до нновацш, джерела /х фшансування, етапи життевого циклу шновацшного продукту, порядок вiдображення в облiKy операцй шновацшного характеру.
Ключовi слова: шновацшна дiяльнiсть, iнновацi¡, необоротн активи, цльове фшансування, облiк.
Постановка проблеми. УкраТна активно долучаеться до Ыновацмних процеав, пов'язаних iз впровадженням Тх у господарську дiяльнiсть пщприемства. Наша краТна мае вс необхiднi передумови i потенцiал, зокрема, перспекти-вним напрямом розвитку суб'екта господарювання е впро-вадження iнновацiй у необороты активи пiдприемства, що дозволить пщвищити рентабельнiсть продукцп чи розши-рити ринки збуту, тому в основi здiйснення ЫновацмноТ дiяльностi лежить ТТ технiко-економiчне обфунтування на базi облiковоТ iнформацiя. Правильне вiдображення в бухгалтерскому облiку джерел фiнансування Ыновацмних проектiв, використання коштiв цiльового фшансування мае велике значення для ефективного оновлення вироб-ничого потенцiалу пщприемств.
Аналiз останнiх дослiджень i публкацш. Теоре-тичнi та практичнi аспекти становлення iнновацiйних засад розвитку економки в цiлому, та органiзацiТ i методики облiку рiзноманiтних об'екпв iнновацiйноТ дiяль-ностi знайшли вщображення у працях вiтчизняних нау-ков^в: В. М. Гейця [1], А. Г. Загороднього та В. М. Чубая [2], О. В. КатигробовоТ [3], О. Ю. Мiрошнiче-нка [4], М. ЖуковськоТ [5] н Вивчення лiтературних джерел свiдчить, що е особливост вiдображення в об-лiку господарських операцiй пiдприемств з шновацм-ною складовою, особливо тих, що вттеш в необоротнi активи за рахунок цтьового фiнансування.
Методолопя. Застосовано методи аналiзу та синтезу, порiвняння та групування, шдукцп й дедукцп, щоб узагаль-
нити й систематизувати теоретичн пiдходи науковцiв що-до iнновацiйноТ дiяльностi пiдприемств. 1нформацмну базу дослiдження склали науковi прац вiтчизняних та шозем-них учених з питань облку шновацшноТ дiяльностi пщпри-емств, мiжнароднi й нацюнальы стандарти облiку, данi Державного комггету статистики УкраТни.
Мета статтi - об^рунтування економiчноТ сутностi iнновацiй та особливостей джерел Тх фшансування, етатв життевого циклу iнновацiйних продуктiв та порядок вщображення господарських процеав, пов'язаних з шновацшною дiяльнiстю, в бухгалтерському облку.
Результати. В сучасних умовах господарювання ш-новацiйна дiяльнiсть стае прiоритетним напрямом розвитку економки, проте е багато фаюгрв, якi сповть-нюють ТТ розвиток, а саме: нестача кош^в фшансування iнновацiйних проектiв, недосконалiсть чинного законо-давства в данiй сферi, застарл технологiТ. Вiдсутнiсть необхiдноТ суми кош^в хоча б на однiй стадп шновацш-ного процесу унеможливить вттити iдею в iнновацiю.
Основними джерелами швестицш в iнновацiйну дiя-льнють е:
- власнi кошти суб'екпв господарювання;
- кошти з державного бюджету;
- залучен кошти (шоземы iнвестори);
- iншi джерела фшансування.
Структура джерел фiнансування iнновацiйноТ дiяль-ностi в УкраТнi за 2015 рк наведено на рис. 1.
Рис. 1. Джерела фшансування шновацшноТ дiяльностi за 2015 piK.
Джерело: [6].
© Кафка С., 2017
