Рефінансування дебіторської заборгованості як засіб підвищення платоспроможності підприємств на сучасному етапі Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

грошового забезпечення вшськовослужбов^в без пiдвищення розмiрiв вiйськових пенсм, адже видатки на пiдвищення пенсш у декiлька разiв бiльшi, ыж видатки на збiльшення грошового забезпечення.

За юнуючо'т' нормативно-правовот бази таю протирiччя невiдворотнi. Тому рiшення може перебувати лише у площин оптимiзацiт та удосконалення чинного законодавства щодо грошового i пенсiйного забезпечення вшськовослужбов^в з урахуванням досвiду провiдних кратн свiту.

Висновок. Проведений аналiз змушуе констатувати наявнiсть кризових явищ в системi грошового забезпечення вмськовослужбов^в, що не дозволяють встановлювати його у розмiрах, адекватних середньостатистичним показникам на ринку прац Укратни. Це, в свою чергу, заважае переходу до комплектування Збройних Сил Укратни виключно вiйськовослужбовцями за контрактом i знижуе ефективнiсть видаткiв на утримання особового складу.

Реформування системи грошового забезпечення вшськовослужбов^в через удосконалення 17 структури в контекст збiльшення питомот ваги окладiв за вiйськовими званнями i посадових окладiв та встановлення залежносл тх розмiрiв вiд розмiру середньот зароб^нот плати в Укра'ты, що визначаеться Державною службою статистики, сприятиме пщвищенню конкурентоздатностi вшськово'т' служби на ринку прац Укратни i збiльшенню економiчного ефекту вiд витрачання бюджетних коштiв на утримання особового складу Збройних Сил Укратни.

Л^ература

1. Маслоу А. Мотивация и личность / А. Маслоу (перев. Т. Гутман, Н. Мухина). Изд. 3-е. [Текст] - Спб.: Питер, 2010.-352 с.

2. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов / А. Смит (перев. В. Афанасьев). [Текст] - М.: Эксмо, 2007. - 960 с.

3. Закон УкраТни "Про в1йськовий обов'язок \ вйськову службу". [Текст] / В1домост1 Верховно!' Ради УкраТни (ВВР), 2006, № 38, ст.324.

4. Закон УкраТни "Про соцальний \ правовий захист вйськовослужбовцв та член1в Тх с1мей". [Текст] / ВТдомостТ ВерховноТ Ради УкраТни (ВВР), 2006, № 37, ст.318.

5. Наказ М1н1стра оборони УкраТни вд 15.11.2010 № 595 «Про затвердження 1нструкцТТ про розм1ри \ порядок виплати вТйськовослужбовирм, як займають посади плаваючого та льотного складу Збройних Сил УкраТни, щом ¡сячно'Т додатковоТ грошовоТ винагороди»

6. Закон УкраТни ««Про Державний бюджет УкраТни на 2013 рТк» вд 6 грудня 2012 року № 5515-У! [Текст] / Оф1ц1йний в1сник УкраТни. - 2012. - № 97. - с. 23.

УДК 330.342.17:336.27

Данильчук 1.В.,

старший викладач кафедри облку, аудиту та контролЫгу ДВНЗ "Переяслав-Хмельницький ДПУ iMeHi Грип^я Сковороди"

РЕФ1НАНСУВАННЯ ДЕБ1ТОРСЬКО1 ЗАБОРГОВАНОСТ1 ЯК ЗАС1Б П1ДВИЩЕННЯ ПЛАТОСПРОМОЖНОСТ1 ПЩПРИеМСТВ НА СУЧАСНОМУ ЕТАП1

У cmammi розглянуто основн1 форми реф1нансування деб1торськоТ заборгованост'1, зокрема так як: факторинг, форфейтинг, комерцйний кредит. Визначено переваги nidnpueMcme при застосуваннi факторинго-вих операцй. Розглянуто хаpакmеpнi ознаки форфейтингу, пpоаналiзовано його переваги. Визначено доцiльнicmь запровадження комерцйного кредиту на оcновi вексельного об'1гу.

Ключовi слова: дебimоpcька забоpгованicmь, комерцйний кредит, облк вексел'в, pефiнанcування, упpавлiння дебimоpcькою заборгованстю, факторинг, форфейтинг.

В статье рассмотрены основные формы рефинансирования дебиторской задолженности, включая такие как: факторинг, форфейтинг, коммерческий кредит. Определены преимущества предприятий при применении факторинговых операций. Рассмотрены характерные признаки форфейтинга, проанализированы его преимущества. Определена целесообразность внедрения коммерческого кредита на основе вексельного обращения.

Ключевые слова: дебиторская задолженность, рефинансирование, коммерческий кредит, учет векселей, управление дебиторской задолженностью, факторинг, форфейтинг.

The article discusses the basic forms refinancing of receivables, particularly such as factoring, forfeiting, commercial credit. Advantages of enterprises in the application of factoring. The characteristic features of forfeiting, analyzed its advantages. Determined the expedience of commercial loan based bill circulation.

58

E^^MiM!-^ вюник университету | Випуск № 20/1

© Данильчук I.В., 2013

Key words: accounts receivable, bill discounting, factoring and forfeiting, refinancing, receivables management, trade credit.

Актуальжсть даного дослiдження. Стан деб^орсько!' 3a60pr0BaH0CTi пiдприeмства, його po3Mip i якiсть ма-ють сильний вплив на фшансовий стан пщприемства. Наявнiсть дебп"орсько!' заборгованостi в баланс i вiднесення ÏÏ до лшвщних активiв не гарантуе отримання грошових коштiв 3i сторони дебiтора. Бтьше того, дебiторська заборгованiсть може бути списана на фiнансовi результати (збитки) в частин заборгованостi, по якш закiнчилися термiни позовно!' давностi, або шших боргiв, не реальних до стягнення. Тому для пщприемства е до-сить актуальним питанням управлшня дебiторською заборгованiстю як на стадп ïï формування, так i особливо в разi порушення нормального циктного процесу трансформацп деб^орсько!' заборгованостi в грошовi кошти. Важливу роль в управлшы дебiторською заборгованiстю вiдiграе рефшансування дебп"орсько!' заборгованостi, що являе собою систему фшансових операцiй, якi забезпечують прискорену трансформацiю деб^орсько!' заборгованостi у грошовi активи. Основними формами рефшансування деб^орсько!' заборгованостi, що застосо-вуються нинi, е: факторинг, форфейтинг, облк векселiв.

Постановка проблеми. Дослiдити форми рефшансування, як можуть застосовуватись пщприемствами для трансформування деб^орсько!' заборгованостi в грошовi кошти. Проаналiзувати вплив факторингових операцiй на життедiяльнiсть пiдприемств. Визначити доцтьнють запровадження комерцiйного кредиту на основi вексельного об^.

CTyniHb дослщження дано! проблеми. Проблема управлiння дебiторською заборгованiстю розглядаеться у багатьох монографiях, пiдручниках та наукових посiбниках зарубiжних та вiтчизняних учених — економю^в: С. Д. Батехiна, I. А. Бланка, Ф. Ф. Бутинця, О.А. Боровика, О.В. ДобровольськоУ, £.В. ДубровськоУ В. В. Ковальова, В. Костюченко, О.В. Лепьохiна, Ю.С. Скакальського, £. Петрик, Т.А. Семенова, М. Г. Чумаченка, М. Швайки та ш.

Виклад основного матерiалy. Нинi переважна бтьшють пiдприемств виявилася неспроможною ефективно управляти деб^орською заборгованiстю, яка завдае економiчноï шкоди пiдприемству-кредитору - грошi втрача-ють свою купiвельну спроможнють внаслiдок шфляци, зростають збитки вщ втрачених можливостей, пiдприемство виплачуе банку вщсоток за кредит, пов'язаний iз нестачею власних оборотних коштiв. Як правило, украшськ пiдприемства мало використовують загальноприйнятi у свiтовiй практицi методи управлшня дебiторською заборгованiстю.

Управлiння дебпюрською заборгованiстю зводиться лише до ïï обл^, що призводить до втрати фшансових ресурав пiдприемства i зменшуе ефективнiсть управлiння ними.

Щоб запоб^и фiнансовоï неплатоспроможностi пiдприемств пропонуемо розглянути оцшку можливостей рефiнансування дебiторськоï заборгованостк Пiдприемства для трансформування дебiторськоï заборгованост в грошовi кошти можуть застосовувати наступи форми рефiнансування:

■ факторинг;

■ облк векселiв, виданих покупцям продукцп;

■ форфейтинг.

Бiльшiсть корпорацм, що здiйснюють сьогоднi свою дiяльнiсть на ринках промислово розвинених краш, мають вiдповiднi галузям та пропорцшы сумарним активам стабiльнi обсяги деб^орсько'Г та кредиторсько!' заборгованостi. Це е наслщком широкого використання в пщприемницькш дiяльностi механiзму комерцiйного кре-дитування. I якщо значн обсяги кредиторсько'Г заборгованостi свiдчать про вiдповiднi обсяги фшансових ресурав, що перебувають у тимчасовому розпорядженн пiдприемства, то значн обсяги дебiторськоï заборгованостi — про неможливють використання вiдповiдноï суми кош^в. Кошти надходять у розпорядження пщприемств лише в разi погашення дебнюрськоГ заборгованостi [5, с. 122].

Осктьки механiзм комерцiйного кредитування е необхщною умовою функцiонування пiдприемницьких структур в умовах сучасно'Г ринково!' економки, проблема на сьогоднi полягае не в погашены в повному обсязi дебп"орсько'|' заборгованостi, а в ефективному управлiннi нею. Як правило, проблеми з управлшням та своечасним погашенням дебнюрськоГ заборгованостi виникають у фiрм, що знаходяться на етапi зростання: розширюють ви-робництво, займаються освоенням нових видiв продукци, шукають новi ринки збуту. Iнодi фiрми не можуть забез-печити своечасне погашення дебп"орсько'|' заборгованостi i надходження кош^в iз-за рiзкого збiльшення обсягiв реалiзацiï в кредит або надання креди^в покупцям на тривалий термiн (наприклад, при експортних операцiях). У таких випадках фiрми звертаються за допомогою до факторингових компанш, якi спецiалiзуються на торгових боргах, зокрема управляють боргами, викуповують 1'х, а також надають кредити пщ дебiторську заборгованють. Для кращого розумiння факторингу треба визначитися з його сутнютю [5, с. 122].

Факторинг (в перекладi з англмського - посередництво) - це рiзновид торгово-комiсiйних операцiй, що поеднуеться з кредитуванням оборотного катталу клiента, i пов'язана з шкасуванням його дебiторськоï заборгованостi (неоплаченими рахiвницями-фактурами кпiента в процесi реалiзацiï ним товарiв i послуг). 1накше кажучи, в основi факторинговой' (факторсько!) операцп лежить купiвля банком рахункiв-фактур постачальника на вщвантажену продукцiю (надану послугу) i передача банку права вимоги платежу з покупця продукци (послуги) [8].

Основна цiннiсть факторингу полягае в його комплексность Це не просто фшансування певних витрат, а саме сукупнють рiвноцiнних для пщприемства фiнансово-посередницьких структур [4, с. 372].

Факторингова операцiя дае можливють пiдприемству рефiнансувати переважну частину дебнюрськот заборгованостi, щодо надання покупцевi кредиту в коротю строки, скоротивши тим самим перюд фiнансового та операцшного циклу.

У факторинговiй операцп беруть участь 3 особи:

1) фактор (факторингова компаыя або банк) — оргаыза^я, що купуе рахунки-фактури у свотх клiентiв;

2) клiент (постачальник) — пщприемство, що отримуе факторинговi послуги;

3) позичальник — пщприемство, що купуе товар на умовах комерцшного кредиту.

У класичному варiантi при управлiннi боргами клiента фiрма-фактор здiйснюе управлiння рахунками-фактурами к^ента, веде бухгалтерський облiк продаж, здшснюе кредитний контроль та отримуе борги. При цьому факторингова фiрма не ттьки полiпшуе менеджмент пiдприемства, беручи на себе роботу адмшютрацп, а й знижуе витрати к^ента на утримання управлЫського апарату [25, с. 121]. Послуги фактора при обслуговуванн великих борпв досить дешевi й становлять вщ 0,7 до 2% кутвельнот вартостi боргiв клiента. Купуючи борги клiента, фактор бере на себе ризики втрат по безнадшних боргах i

здiйснюе страхування к^ента вiд збиткiв по безнадiйних боргах. [2, с. 7].

Факторингове обслуговування вщбуваеться в наступнiй послiдовностi:

■ договiр купiвлi - продажу;

■ поставка товару;

■ договiр факторингу;

■ факторинговi платежi;

■ оплата за поставлений товар;

■ комiсiйна нагорода [9, с. 30].

Розрiзняють дектька видiв факторингу.

Внутрiшнiй факторинг характеризуемся тим, що постачальник, покупець, а також факторингова компанiя зна-ходяться в однiй кратн

Мiжнародний факторинг передбачае, що сторони знаходяться в рiзних державах.

Вiдкритий (конвенцшний) факторинг найбiльш розповсюджений i передбачае сповЦення покупця про укла-дення факторингових договорiв на вимогах постачальника до них. Одним iз способiв передачi такот шформаци е наказ постачальника на рахунках про передачу вимог факторинговой компани (банку) [7].

При закритому (конфщенцмному) факторингу ыхто iз контрагентiв постачальника не сповЦений про угоду з факторинговою компаыею (банком). Причому вартiсть закритих операцш факторингу звичайно вище, нiж вщкритих.

Факторинг пропонуеться пiдприемствам, якi:

■ здшснюють поставки товарiв (виконання робп", надання послуг) з вiдстрочкою платежу (на умовах товарного кредиту);

■ прагнуть до нарощування обсяпв поставок, за умов маркетинговой та технолопчнот готовности але при цьому не мають достатньот кiлькостi обiгових кош^в.

При застосуваннi факторингових операцiй пщприемство зможе отримати такi переваги:

■ можливють збтьшення кiлькостi потенцiйних покупав за рахунок надання тм вщстрочки платежу (товарного кредиту);

■ отримання додаткового прибутку за рахунок можливостi збтьшити обсяг продажу, одержавши вiд фактора необхщы для цього оборотнi кошти;

■ захист вiд упущенот вигоди вщ втрати клiентiв за рахунок неможпивосл за дефiциту оборотних кош^в на-давати покупцям конкурентнi вщстрочки платежу i пiдтримувати достатнiй асортимент товарiв на скпадi;

■ можливють трансформацп дебiторськоТ заборгованостi в грошовi кошти та досягнення таким чином балансу грошових потомв, збiльшення за рахунок цього лквщност та рентабельной поставок;

■ можпивiсть здiйснення гуртових закупiвель значних партiй товарiв та вщповщно пiдтримання розширеного асортименту, за рахунок наявносл обiгових коштiв для миттевого задоволення вимог покупцiв;

■ покращення дтового iмiджу та платоспроможност через можпивiсть проведення своечасних розрахунюв зi свотми кредиторами;

■ укртлення ринковот позицiТ;

■ знижуе витрати на опла^ робочих мiсць i робочого часу спiвробiтникiв, вiдповiдальних за: контроль дебнюрськот заборгованостi, залучення фЫансових ресурсiв. При цьому вивiльненi ресурси можна направити на розвиток своет дилерськот мережi;

■ зниження собiвартостi продукцiТ за рахунок можпивостi закупляти товар у свотх постачальникiв за нижчими цшами. Крiм того, вш одержуе гарантiю захисту вiд штрафних санкцш з боку кредиторiв при невчасних розрахун-

ках з ними, викликаних касовим розривом [2, с. 8].

Важливо пам'ятати, що повернути потенцiйного кпieнта, що пiшов сьогодн до конкурента, завтра може бути неможливо.

Отримання векселя на забезпечення дебнюрськоТ заборгованост (вексель виданий боржником — юридичною особою як письмове боргове зобов'язання на вказану суму кош^в для оплати за поставлену продук^ю, виконання роботи, надан послуги, що дають його впасниковi (векселетримачу) право вимагати цю суму у зазначений термш.

Обпiк векселя (у разi якщо дебiторська заборгованiсть оформлена забезпеченим векселем) — продаж векселiв банку з дисконтом, тобто знижкою з цши. Обпiк вексепiв, виданих покупцями продукци, являе собою фiнансову операцю по Т'хньому продажi банковi (або шшому фiнансовому iнститутовi, iншому суб'ектов^ що хазяюе) по визначенiй (дисконтноТ) цiнi, встановлюваноТ' в запежностi вщ Т'хнього номiнапу, термiну погашення й облковоТ' вексельноТ' ставки. Обпiкова вексельна ставка складаеться iз середньоТ' депозитноТ' ставки, ставки комiсiйноТ' винагороди, а також рiвня премп за ризик при сумывнш ппатоспроможностi векселедавця. Зазначена опера^я може бути здiйснена ттьки з перекладним векселем [5, с. 125].

У випадку, якщо вексель продаеться на фондовому ринку, загальн витрати на рефшансування складаються iз виплачено'' бiржовим посередникам комiсiйноТ' винагороди та можливо''' курсово'' рiзницi при продажу векселя за цшою, меншою за номiнап.

За допомогою векселя пщприемство може оформлювати комерцiйний кредит. Вексель е фшансовим iнструментом комерцшного кредиту. При комерцiйному кредитi суб'екти кредитних вiдносин регулюють сво'' господарськ зв'язки i можуть створювати пла^жы засоби у вигпядi вексепiв - зобов'язань боржника сплатити кредитору зазначену суму у визначений термш [5, с. 126].

Характерною особливютю комерцшного кредиту е те, що вш здшснюеться пiдприемствами за 'хым власним розсудом i не пiдпорядковуеться банкiвськiй системi.

Комерцiйний кредит — це товарна форма кредиту, яка визначае вщносини з питань перерозподту матерiальних ресурсiв i характеризуе кредитну угоду мiж двома суб'ектами господарсько'' дiяльностi. Комерцiйний кредит надаеться продавцем (виробником) покупцевi (споживачевi) у вигпядi вщстрочки оплати за проданi товари (виконан роботи, наданi послуги) [9, с. 30].

Суб'ектами комерцшного кредиту е:

■ пщприемство-постачальник (кредитор), яке надае вщстрочку платежу за свш товар;

■ пщприемство-покупець (позичальник), яке передае кредитору вексель як боргове свщоцтво i зобов'язання платежу.

У разi оформлення комерцiйного кредиту за допомогою векселя iншi угоди про надання кредиту не уклада-ються.

Комерцшний кредит може також оформлятися без використання векселiв. У цьому випадку надання i погашення кредиту здшснюеться на умовах, передбачених договором мiж кредитором i позичальником.

Об'ектом комерцшного кредиту е реалiзованi товари, виконан роботи, наданi послуги, щодо яких продавцем надаеться вщстрочка платежу. Отже, об'ектом комерцiйного кредиту е товарний каттал.

Комерцiйний кредит передбачае взаемозв'язок торговельно' i кредитно'' угод. Вш поеднуе акт реапiзацiТ' товарiв (послуг, робiт) з вiдстрочкою платежу. Умови вщстрочки платежу е важливою частиною торговельного контракту.

Кредитнi вiдносини перш за все грунтуються на засадах особистого довiр'я мiж кредитором i позичальником та 'х репутаци на ринку. Визначальним фактором проведення кредитно'' операцп е фiнансовий стан контрагент, осктьки розмiр комерцiйного кредиту, з одного боку, залежить вщ фшансових можливостей кредитора та можливостей рефшансування тимчасово вилучених з господарського обороту об^ових кош^в ^ з шшого, — вiд кредитоспроможностi позичальника тобто здатност погасити заборгованiсть за векселем. За цих обставин комерцшний кредит вважаеться особливо ризиковим для кредитора [9, с. 31].

Комерцшний кредит обслуговуе ттьки процес об^ товарiв i представляе собою кредит для завершення цього процесу, а тому сфера його функцюнування обмежена. Водночас комерцшний кредит стимулюе i прискорюе збут товарiв i зменшуе час перебування капiтапу в товарнш формi.

Процес комерцiйного кредитування завершуеться при погашеннi пiдприемством-ппатником (постачальником) заборгованост за даною позикою. Акт продажу вважаеться незавершеним доти, поки грошi не надiйдуть у повнiй сумi з вiдсотком продавцевi (кредитору).

Погашення комерцшного кредиту може здшснюватися шляхом:

■ сплати боржником за векселем;

■ передачi векселя вщповщно до чинного законодавства шшш юридичнiй особi (крiм банкiв та iнших кредит-них установ);

■ переоформлення комерцшного кредиту на баншський. Комерцшы банки в сво'й роботi використовують вексепi в розрахунках, а також проводять з векселями кредиты та комiсiйнi операцп.

У pa3i несвоечасного платежу або вiдмови вiд платежу за векселем кредитор (власник векселя) продае вексель до протесту.

Доцтьнють використання комерцшного кредиту аргументуеться тим, що кредиторська та деб^орська заборгованостi мiж суб'ектами виноситься в рамки договiрних вiдносин i оформляеться офщшним юридичним документом — векселем.

Запровадження комерцшного кредиту на основi вексельного об^ розширюе можливост платоспроможностi покупця, так як вщстрочка платежу одним або декiлькома продавцями дозволяе платнику маневрувати фiнансовими активами, а об^ векселiв викликае появу в господарському оборов додаткових пла™них засобiв. Комерцiйний кредит дае змогу прискорити розрахунки i зменшити обсяг неплатежiв мiж пiдприемцями. Тому в умовах тимчасовоУ нестачi грошових кош^в у покупцiв пiдприемство для вщновлення фЫансово'Г стабiльностi, стимулювання збуту продукцп та прив'язки окремих перспективних к^ен^в до постачальника може застосувати комерцшний кредит [2, с. 4].

Форфейтинг — це придбання у кредитора боргу, вираженого в оборотному документу на безповоротнш основi [1, с. 33].

Форфейтинг полягае у трансформацп комерцшного кредиту в банювський кредит. У цьому випадку продаж боргу, оформленого оборотними документами (перевщним векселем або перевщним акредитивом), здшснюеться на умовах вщмови (або форфейтингу) банку вщ регресу вимог на кредитора (продавця продукцп) у раз^ якщо боржник (покупець) виявився неплатоспроможним. Але для того, щоб зменшити ризик можливих втрат при неповерненн частини боргу, банк вимагае значну знижку з цЫи (дисконт). Величина цього дисконту i виступае цiною рефЫансування деб^орсько!' заборгованостi за допомогою форфейтинга.

Форфейтингу властивi такi характернi ознаки:

■ взаемозв'язок iз зовнiшньоторговельними опера^ями;

■ договори форфейтингу укладаються переважно у втьно конвертованих валютах;

■ основними документами, що застосовуються при здшснены форфейтингових операцiй, е векселi - простi та переказнi;

■ кредитування експортера здiйснюеться через кутвлю векселiв або iнших боргових вимог на дисконтнш основi;

■ кредитування здшснюеться на середньостроковш основi, як правило, на строк вщ шести мюя^в до п'яти рокiв, а в деяких випадках - до семи роюв [8].

Змют i послщовнють здiйснення форфейтингово!' операцп':

1) експортер та iмпортер домовляються про поставку товарiв та порядок Ух оплати;

2) експортер шукае форфейтера;

3) iмпортер оформляе серiю векселiв та знаходить банк, який гарантуе або авалюе зазначенi векселi;

4) направлення в банк експортера гарантованих або авальованих векселiв;

5) поставка товарiв;

6) дозвт на передання векселiв експортеру;

7) надання векселiв експортеру;

8) продаж векселiв експортером форфейтеру;

9) надходження кош^в вщ проданих векселiв.

Застосовуючи форфейтинг, пщприемства можуть мати такi переваги:

■ можливють одержання грошових кош^в вщразу пiсля вiдвантаження продукцп' або надання послуг, що полтшить лiквiднiсть пщприемства;

■ при купiвлi векселiв застосовуеться фасована облiкова ставка, тобто дисконт е визначеною сумою i протя-гом усього термшу кредитування не змшюеться, незважаючи на змiну ставок на ринку капп^в;

■ вщсутнють ризикiв, оскiльки пiдприемство продае борговi вимоги форфейтеру на безповоротнiй основу тобто без права регресу;

■ вщсутнють витрат часу та кош^в на управлiння дебiторською заборгованютю або на органiзацiю ïï пога-шення;

■ простота документацп та оперативнють ïï оформлення;

■ робить зайвим експортне страхування.

Форфейтинг використовуеться при здшснены довгострокових (багаторiчних) експортних постачань i дозволяе експортеровi негайно дютавати грошовi кошти шляхом облiку векселiв. Однак його недолiком е висока вартють, тому пiдприемству-експортеровi варто проконсультуватися з банком (факторинговою компанiею) ще до початку переговорiв з шоземним iмпортером продукцп', щоб мати можливють включити витрати по форфейтинговiй операцп у вартють контракту.

Для того щоб операцп рефшансування в управлшы дебнюрськоУ заборгованостi на пiдприемствах були ефек-тивними, персоналу потрiбно притримуватися таких принцитв:

■ загальнi витрати на рефшансування не повинн перевищувати очiкуваний прибуток вiд використання вивтьнених коштiв у господарському оборотi;

■ витрати на рефшансування не повинн перевищувати вартост короткострокових кредитiв для пщтримки платоспроможностi пiдприeмства до шкасацп деб^орсько!' заборгованостi;

■ витрати, на рефшансування не повинн перевищувати шфляцшы втрати у випадку затримки платежiв [6, с. 129].

Висновки. Отже, щоб запобiгти фшансово!' неплатоспроможностi, пщприемства для трансформування

деб^орсько!' заборгованостi в грошовi кошти можуть застосувати наступи форми рефiнансування: факторинг, облiк векселiв, комерцiйний кредит, форфейтинг.

Факторинг надае можливiсть трансформувати дебiторську заборгованiсть у грошовi ресурси i, як результат, лквщувати дефiцит оборотних коштiв та досягти балансу грошових потокiв. Факторинг сприятиме економiчному зростанню, адже вш забезпечуе вищий рiвень платоспроможностi пщприемств i збiльшення обсягiв продажу за рахунок можливост вiдстрочення платежу. Факторинг дае гарант^ платежу i рятуе постачальникiв вiд необхiдностi брати додатковi й дуже дорогi кредити в банку. Все це сприятливо впливае на фшансове становище пщприемства.

Застосовуючи форфейтинг, пiдприемства можуть мати там переваги: можливють одержання грошових кош^в вiдразу пiсля вiдвантаження продукци або надання послуг, що полтшить лквщнють пiдприемства; при купiвлi векселiв застосовуеться фасована облiкова ставка, тобто дисконт е визначеною сумою i протягом усього термшу кредитування не змшюеться, незважаючи на змiну ставок на ринку капп^в; вiдсутнiсть ризикiв, осктьки пщприемство продае борговi вимоги форфейтеру на безповоротнш основi, тобто без права регресу; вщсутнють витрат часу та кош^в на управлiння дебпюрською заборгованiстю або на органiзацiю ïï погашення.

Запровадження комерцшного кредиту на основi вексельного об^ розширюе можливост платоспроможностi покупця, так як вщстрочка платежу одним або декiлькома продавцями дозволяе платнику маневрувати фiнансовими активами, а об^ векселiв викликае появу в господарському оборов додаткових пла™них засобiв.

Використання форм рефiнансування дебнюрськоГ заборгованостi, якi були розглянутi, не лише дасть змогу пiдприемствам уникнути кризових явищ, а й стане потужним поштовхом для його подальшого розвитку, отриман-ня великих прибутюв та збiльшення ринково!' вартостi пщприемств.

Лiтература

1. Белялов Т.Е. Анал1з форм i метод1в управл1ння деб1торською заборгован1стю у склад1 оперативних ф1нансових aKmueie корпорацИ'/ Т.Е. Белялов //Актуальнi проблеми eKOHOMiKU. — 2005. — № 9 (51). — С. 30-36.

2. Боровик О. А. Дeбiторська та кредиторська заборгованiсть i прогнозування ïï структури за системним п'дходом / О. А. Боровик // Формування ринкових вiдносин в Украïнi. — 2007. — №8 (75). — С. 3-8.

3. Вiрстюк Н.В. Удосконалення системи облiку та управлiння дeбiторською заборгованiстю на сучасному eтапi / Н.В. Вiрстюк // [Електронний ресурс] — режим доступу: http://www.rusnauka.com/13_NMN_2011/ Economics/7_ 86543.doc.htm.

4. Курта Н.В. Сучаснi проблеми облiку дeбiторською заборгованiстю / Н.В. Курта //Держава та рeгiони. — 2009. — № 3. — С. 370-373.

5. Лeпьохiн О.В., Факторинговi операцн як iнструмeнт управлiння дeбiторською заборгованiстю пiдприeмства з метою забезпечення своеï життeдiяльностi / О. В. Лeпьохiн // Тeорeтичнi i практичнi аспекти eкономiки та iнтeлeктуальноï' власностi. — Випуск 2. — 2011. — С. 120-127.

6. Одноволик В.1. Контролiнг — сучасна концепця забезпечення стаб'1льного розвитку пiдприемства / В.1. Одноволик// Актуальнi проблеми eкономiки. — 2009. — №6. — С. 127-130.

7. Сокур Л.М. Проблеми та перспективи розвитку факторингових послуг в Укран i / Л.М. Сокур Електронний ресурс] — Режим доступу: http://www.rusnauka.com/4._SVMN_2007/Economics/19802.doc.htm.

8. Скакальський Ю.С. Факторинг як iнструмeнт пiдвищeння платоспроможностi вiтчизняних пiдприемств /Ю.С. Скакальський // Тези доповдей. — К.: Укр1НТЕ1, 2006. — 256 с.

9. Смачило В. В. Управлiння дeбimорськоï' заборгованiстю / В. В. Смачило, С. В. Дубровська // Фiнансовий директор. — 2007. — №5. — З. 29 - 31.