CC BY
34КОМПЕТЕНТНІСНИЙ ПІДХІД ТА МОДУЛЬНІ ТЕХНОЛОГІЇ НАВЧАННЯ ЯК СПОСІБ ДИВЕРСИФІКАЦІЇ ВИЩОЇ ОСВІТИ
Отрошко Т.В.
Харківський гуманітарно-педагогічний інститут
Анотація. У статті автор аналізує реалізацію положень Болонської декларації, зокрема запровадження компетентнісного підходу та модульних технологій побудови освітніх програм у вищій професійній освіті України. Автор доводить, що впровадження кредитно-модульної технології навчання суттєво підвищує якість вищої освіти, забезпечує конкурентноспроможність випускників ВНЗ на європейському ринку праці. Запропоновані зміни організації навчального процесу сприяють оптимальному плануванню змісту і методичного забезпечення дисциплін. Ключові слова: кредитно-модульна технологія навчання,
освітні програми, модульна технологія, бально-рейтингова системи оцінювання знань, компетентнісний підхід.
Аннотация. Отрошко Т. В. Компетентностный поход и модульные технологии обучения как способ диверсификации высшего образования. В статье автор анализирует реализацию положений Болонской декларации, а именно: внедрение ком-петентностного подхода и модульных технологий построения образовательных программ в высшее профессиональное образование Украины. Автор обосновывает, что внедрение кредитномодульной технологии обучения значительно повышает качество высшего образования, обеспечивает конкурентоспособность выпускников ВНЗ на европейском рынке труда. Предложенные изменения организации учебного процесса оказывают содействие оптимальному планированию содержания и методического обеспечения дисциплин.
Ключевые слова: кредитно-модульная технология обучения, образовательные программы, модульная технология, балльнорейтинговая система оценивания знаний, компетентностный подход.
Annotation. Otroshko T.V. Realization the principles of Bologna declaration: a competence approach and module technologies today. The author makes an analysis of introduction the principles of Bolognian declaration such as an introduction of competence approach and module technologies of forming curriculums into Ukrainian high professional education. The author proves that introduction the credit-module technology increases a quality of high education and guarantees working places on the European space for graduates. Offered changes of organization of educational process assist optimum planning of the contents and methodical maintenance of disciplines.
Key words: credit-module technology, curriculum, module technology, system of marks, a competence approach.
Вступ.
За традиційною системою оцінки знань студентів, що базується на підсумковому контролі у формі екзамену та/або заліку немає достатньої диференціації в оцінці знань та вмінь студентів, а також практично відсутній елемент змагання між студентами при оволодінні знаннями.
Ці та низка інших міркувань наштовхують, згідно досвіду багатьох закордонних і вітчизняних ВНЗ, звернутися до кредитно-модульної технології оцінювання навчання студентів.
Основними цілями уведення цієї системи є:
• стимулювання щоденної систематичної роботи студентів;
• зниження ролі випадковостей при здачі екзаменів та/або заліків;
• підвищення елементу змагань у навчанні, що замінює усереднення категорії відмінників; тих, хто навчається на «добре»; трієчників тощо;
• оцінкою реального місця, яке займає студент
© Отрошко Т.В., 2009
серед однокурсників у відповідності зі своїми успіхами;
• виключення можливості протежування не дуже здібних і не достатньо старанних студентів;
• створення об’єктивних критеріїв при визначенні кандидатів на продовження навчання (магістратура, аспірантура тощо), необхідних при навчання в рамках багаторівневої системи; підвищення мотивації студентів до засвоєння професійних освітніх програм.
Як свідчить аналіз наукової літератури, окремі питання модернізації системи вищої освіти України широко висвітлено у науковій літературі. Зокрема, вагомий внесок зробили Л.Богиня,
H.Внукова., С.Гончаров, С.Гунько, В.Журавський,
М.Згуровський, М.Карпенко, Г.Кільова, І.Кпяжева, К. Корсак, В.Кремень, К.Лубинець, Я.Малик, Л.Міщик, С.Ніколаєнко, М.Степко, Д.Табачник, Л.Товажнянський, О.Шубін, В.Шульгіна,
О.Савченко, С.Смерічевська, О.Спірін. Питання модульних технологій навчання та удосконалення форм і методів навчання студентів відповідно до вимог Болонського процесу розглядаються в працях Ю.Бондарчука, М.Баранової, Ю.Борщевської,
К.Балабанова, Г.Ванюрихина, С.Гончарова,
О.Дубини, Л.Товажнянського, Г.Поберезька,
Т.Семенюк, Т.Фінікова, М. Карпенка, І.Княжевої. Умовам кредитно-модульної технології оцінювання навчання студентів приділяють велику увагу науковці: І. Князева, Л. Богиня, В. Євтушевський, О. Кучерявий, Н. Калачник, А. Єсаулов, С. Гончаров, Г Пономарьова, А. Харківська.
Робота виконана за планом НДР Харківського гуманітарно-педагогічного інституту.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Мета статті - проаналізувати запровадження компетентнісного підходу та модульних технологій побудови освітніх програм у вищій професійній освіті України.
Результати досліджень.
Зміст освіти визначається освітньо -професійними програмами, в яких відображено змістово-реалізаційні аспекти освітньо-кваліфікаційних характеристик, визначено
нормативний зміст навчання, встановлено вимоги до змісту, обсягу та рівня освітньої і професійної підготовки фахівців відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня певної спеціальності. Вони використовуються при розробці та корегуванні навчальних планів і програм навчальних дисциплін, розробці засобів діагностики рівня освітньо-професійної підготовки фахівців, визначенні змісту навчання як бази для опанування відповідними спеціальностями та кваліфікаціями.
Для України - це розробка, затвердження та введення в дію стандартів третього тисячоліття на основі компетентнісного підходу та системи залікових одиниць, що передбачає:
I. Запровадження компетентнісного підходу та модульних технологій побудови освітніх програм у вищій професійній освіті.
2. Розширення експерименту з використання системи залікових одиниць (БСТ8).
3. Формування методичних основ накопичувальної системи залікових одиниць (кредитів) у безперервній освіті України.
Механізмом реалізації кредитно-модульного підходу є: наказ МОН України №2 49 від 23.01.2004р. «Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004 - 2005 роки»[1]; наказ МОН № 48 від 23.01.2004р. «Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу»[2]; Програма проведення педагогічного експерименту щодо впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ- ІУ рівнів акредитації, ТИМЧАСОВЕ ПОЛОЖЕННЯ про організацію навчального процесу в кредитно-модульній системі підготовки фахівців, затверджені наказом МОН України № 48 від 23.01. 2004 р.; наказ МОН України № 414 від 21.05.2004 р. Про запровадження у вищих навчальних закладах навчальної дисципліни “Вища освіта
і Болонський процес”[3]; наказ МОН України № 812 від 20 жовтня 2004 р. «Про особливості впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу»[4]; наказ МОН України № 612 від 13.07.2007 «Про затвердження Плану дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на період до 2010 року»[5].
Розглянемо ці три пункти детальніше.
1. Компетентнісний підхід - новий шлях до визначення результатів, вихідних параметрів освітньої діяльності. Метою є досягнути не лише певного рівня підготовки випускника, але й здатності його до роботи в сучасних умовах динамічних змін як у світі технологій, так і в суспільному житті.
Компетентнісний підхід працює з поняттями «можу робити», «знаю як», відповідає на питання, що повинен знати, розуміти і вміти студент, щоб бути конкурентноспроможним.
Компетенція - інтегроване поєднання знань, здібностей та установок, оптимальних для виконання трудової діяльності в сучасному виробничому середовищі.
Для країн Євросоюзу Європейська комісія висунула вісім базових компетенцій, якими повинен володіти кожний європеєць:
- Компетенція в області рідної мови.
- Іншомовна компетенція.
- Математична компетенція та компетенція в області фундаментальних природничо-наукових та технічних наук.
- Комп’ютерна компетенція.
- Компетенція в навчання (здатність вчитися).
- Міжособистісна, міжкультурна компетенція та компетенція громадянина.
- Компетенція підприємництва.
- Культурна компетенція.
Компетенції є похідними від задач, які розв’язуються спеціалістом у рамках його професійної діяльності.
Визначення компетенцій має бути відповідальністю професури та експертів, хоча необхідними і корисними є консультації з іншими зацікавленими сторонами в суспільстві (роботодавцями. випускниками).
Одним із підходів до визначення компетентності може бути відповідний алгоритм (рис. 1).
Однак, модульна побудова навчального процесу потребує від усього професорсько-викладацького складу дуже делікатного ставлення.
Модульна побудова навчального процесу. Наявність доволі великої кількості навчальних дисциплін, що вивчаються протягом одного семестру, ускладнює перерахунок академічних годин в кредити з орієнтацією на БСТ8. При розподілі 60 залікових одиниць на рік між дисциплінами навчального плану деякі отримують по 1,5-2 одиниці, найкрупніші курси - по 4. В БСТ8, що діє в західних країнах, на один предмет випадає, в середньому, 5-8 кредитів. Це пов’язане з модульною побудовою навчального процесу. Широке запровадження модульної системи означає відмову від предметного викладання, а освітні стандарти складені попредметно.
2. Організація навчального процесу з використанням системи кредитів в наш час здійснюється за КМСОНП, основними характерними рисами якої є:
• велика свобода вибору студентами дисциплін, що подані в навчальному плані;
• особиста участь кожного студента у формуванні свого індивідуального навчального плану;
• залучення до навчального процесу академічних консультантів (тьюторів), що сприяють студентами індивідуально у виборі освітньої траєкторії та, зокрема, у виборі дисциплін, що вивчаються;
• уведення системи залікових одиниць (кредитів) для оцінки працевитрат студентів і викладачів з кожної дисципліни;
• широкі повноваження факультету в організації навчального процесу, в тому числі, й у визначенні та врахуванні видів педагогічного навантаження викладачів, повної забезпеченості навчального процесу всіма необхідними методичними матеріалами в друкованій та електронній формах.
Необхідно звернути увагу на те, що нелінійна організація навчального процесу може привести до порушення системності навчання при великій свободі побудови студентом власної освітньої траєкторії. Це призведе до послаблення зв’язків студента з конкретною кафедрою та викладачем (що є сильною стороною і перевагою української вищої школи). Реалізуючи в рамках профільного підходу певну варіативність освітньої траєкторії, важливо зберігати кафедру як структурну та організаційну одиницю. Їй належить важлива роль у формуванні та підтримці наукових шкіл та методики викладан-
ВИЗНАЧЕННЯ КОМПЕТЕНЦІЙ
Рис. 1. Алгоритм підходу до визначення компетентності. де: а) урахування попередніх знань і навичок; б) планування компетенцій; в) співвіднесення з рівнем - дескриптори; г) кваліфікаційні вимоги; д) форми контролю; є) методи викладання та учіння; ж) освітнє середовище; з) працевитрати студентів.
ня дисципліни. Випускаюча кафедра має відігравати роль тьютора, допомагаючи студенту формувати освітню траєкторію по закінченні профільної та бакалаврської підготовки.
Говорячи про КМСОНП, слід особливо зупинитися на обов’язковому використанні бально-рейтингових систем для оцінки засвоєння студентами навчальних дисциплін (див.рис.2).
3. Із уведенням кредитно-модульної організації навчального процесу (КМСОНП) навчальний заклад відповідає за все методичне забезпечення навчального процесу. Зокрема для кожного напрямку (спеціальності) мають бути підготовлені:
• програми (зміст освіти) з кожної дисципліни (з розбиттям на залікові одиниці);
• матеріали для аудиторної роботи по кожній дисципліні: тексти лекцій, плани семінарських занять, мультимедійний супровід аудиторних занять;
• матеріали для самостійної роботи студентів: набори текстів домашніх завдань, матеріали самоконтролю з кожної дисципліни, типові моделі рефератів і курсових робіт, навчальні електронні матеріали в електронній бібліотеці навчального закладу. Змінюється педагогічна модель - з’ являється менеджер навчання і тьютор (інструктор); створюються
інструментально-програмні засоби підтримки навчання; навчально-методичне забезпечення нового покоління, орієнтоване на самостійну роботу, використання ресурсів ЖББ;
• матеріали для контролю знань: письмові контрольні завдання, письмові та електронні тести, екзаменаційні білети з кожної дисципліни;
• матеріали для роботи на практиці: плани і програми проведення практики, форми контролю та звітності.
Організація навчального процесу в сучасному ВНЗ базується на принципах достатності наукового, пізнавального, інформаційного, методичного забезпечення, яке спроможне дати основу для самостійного творчого опанування і осмислення знань та прояву творчої і дослідницької ініціативи. Сьогодні законодавчими документами тижневе навантаження навчального процесу визначене в таких межах: бакалавр - не більше 30 годин на тиждень; спеціаліст - 24 години на тиждень; магістр - 18 годин на тиждень. У другій половині дня зі студентами проводяться індивідуальні заняття згідно розкладу, консультації, контроль за самостійною роботою тощо.
Значна увага приділяється організації, проведенню самостійної роботи та контролю за нею. Традиційно використовуються такі форми організації та проведення самостійної роботи студентів:
ХАРКІВСЬКИЙ ГУМАНІТАРНО-ПЕДАГОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ Бальна оцінка з дисципліни
Ш1П
тах
<
<
семестрові завдання для самостійної та індивідуальної роботи, консультації, індивідуальні заняття, колоквіуми, графічно-розрахункові та контрольні роботи, складання позаурочного читання з іноземної мови. Крім того, в навчальних планах спеціальностей все чіткіше реалізується тенденція до скорочення аудиторних годин та збільшення кількості годин, які відводяться на самостійну роботу студента (50-60% навчального часу). Традиційно вважається, що студент в цей час повинен самостійно опрацьовувати конспекти лекцій, літературу до тем, що виносяться на практичні і семінарські заняття, самостійно складати конспекти з тем, які виносяться на самостійне вивчення, писати реферати тощо.
Останнім часом форми такої роботи урізноманітнилися пошуком інформації в мережі Інтернет, виконанням найпростіших завдань на комп’ютерній техніці.
Важливим аспектом інтеграційних процесів, які проводяться в європейському освітянському просторі є введення двоступеневої системи навчання і нових технологій. Такою технологією і є кредитно-модульна система підготовки фахівця.
Висновки.
Впровадження кредитно-модульної технології навчання суттєво підвищує якість вищої освіти, забезпечує конкурентноспроможність випускників ВНЗ на європейському ринку праці, дозволяє вико-
нати Україні основні вимоги Болонського процесу. Кредитно-модульна система організації навчального процесу сприяє посиленню мотиваційного ком -поненту та ефективному засвоєнню знань. Уведення кредитно-модульної технології дозволяє змінювати форми організації навчального процесу; індивідуальну освітню траєкторію - свободу вибору технології навчання, модулів дисциплін і викладачів; збільшувати долю самостійної роботи студента.
Європейський та український досвід показує, що запропоновані зміни організації навчального процесу:
• сприяють оптимальному плануванню змісту і методичного забезпечення дисциплін із урахуванням кінцевих результатів;
• лібералізують навчальний процес та орієнтують його на студента, стимулюючи його самостійну роботу;
• стимулюють удосконалення процесу оцінки якості засвоєння освітніх програм;
• покращують якість навчального процесу та організаційно-адміністративної роботи.
Головна мета Болонського процесу - забезпечення прозорості кожної з європейських систем освіти на основі рекомендацій і процедур, що приймаються усіма, шляхом максимального надання узгодженої інформації при збереженні особливостей кожної з систем освіти країн-учасниць.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем компетентнісного підхіду та модульні технології навчання як способу диверсифікації вищої освіти.
Використана література
1. Наказ МОН України № 49 від 23.01.2004р. «Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004 - 2005 роки».
2. Наказ МОН № 48 від 23.01.2004р. «Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу».
3. Наказ МОН України № 414 від 21.05.2004 р. Про запровадження у вищих навчальних закладах навчальної дисципліни “Вища освіта і Болонський процес”.
4. Наказ МОН України № 812 від 20 жовтня 2004 р. «Про особливості впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу».
5. Наказ МОН України № 612 від 13.07.2007 «Про затвердження Плану дій щодо забезпечення якості вищої освіти України та її інтеграції в європейське і світове освітнє співтовариство на період до 2010 року».
Надійшла до редакції 08.04.2009р.
sport2005@bk.ru
