CC BY
16
10.
11.
12.
13.
14.
15.
16.
17.
18.
Л^ература
1. Бутрова С.А. Метаболический синдром. Ожирение / С.А. Бут-рова ; Под ред. И.И. Дедова, Г.А. Мельниченко. - М., 2004. - С. 44-79.
2. Гриншпун М.Н. Сравнительный анализ методов определения гликозилированого гемоглобина / М.Н. Гриншпун, В.А. Галенок, А.Г. Мазовецкий, В.Е. Диккер // Лаб. дело - 1988. - № 2. - С. 51-54.
3. Дедов И.И. Сахарный диабет / И.И. Дедов, М.В. Шестакова. -М. : Универсум паблишинг, 2003. - 455 с.
4. Демидова Т.Ю. Ожирение и инсулинорезистентность / Т.Ю. Демидова // Трудный пациент. - 2006. - №7. - С. 34
5. Забелина В.Д. Особенности состояния иммунной системы у больных с метаболическим синдромом / В.Д. Забелина, В.М. Земсков, А.М. Мкртумян [и др.] // Терапевт. архив. - 2004. -№5. - С. 21-24.
6. Теа Чанадири. Коррекция окислительного стресса в иммуноко-мпе-тентных клетках (в спленоцитах) под действием комплекса катехинов зеленого чая на модели экспериментального алиментарного ожирения : автореф. дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук : спец. «14.00.36 - алергология и иммунология» / Тбилиси, 2006. - С. 20
7. Лимфоциты: Методы. / Пер. с англ. ; Под ред. Дж. Клауса. - М. : Мир, 1990. - 395 с.
8. Мкртумян А.М. Метаболический синдром и состояние вторичного иммунодефицита / А.М. Мкртумян, В.Д Забелина, В.М. Земсков [и др.] // Проб. эндокринологии. - 2000. - № 4. - С. 1014.
9. Bedoui S. Unaltered TNF-a production by macrophages and monocytes in diet-induced obesity in the rat / S. Bedoui, E. Velkoska, S.
Реферат
РАЗВИТИЕ ПРЕДДИАБЕТИЧЕСКОГО СОСТОЯНИЯ НА ФОНЕ ВЫСОКОКАЛЛОРИЙНОЙ ДИЕТЫ Полякова В.В., Кондро М.М., Савчук А.М..
Ключевые слова: высококаллорийная диета, преддиабетическое состояние, селезенка, лимфоциты.
Исследовано влияние высококаллорийной диеты (ВКД) на функциональное состояние крыс. Показано, что ВКД #C 11024 в течение 10 недель не вызывала ожирение у животных, однако являлась причиной развития преддиабетического состояния с увеличением уровня глюкозы и гликозилирован-ного гемоглобина в 2,5 и 8,9 раза соответственно. Установлено снижение массы селезенки и общего количества лимфоцитов.
Summary
DEVELOPMENT OF PRE-DIABETIC CONDITION AGAINST HIGH ENERGY DIET Polyakova V.V. , Kondro М.М. , Savchuk О.М.
Key words: high energy diet, pre-diabetic condition, spleen, lymphocytes.
The effect of a high energy diet (HED) on the functional condition of rats has been researched in this study. It has been shown that the use of the HED No. C 11024 for 10 weeks does not result in the development of any pre-diabetic condition in the animals, never the less this leads to elevated glucose and glycosylated hemoglobin level by 2.5 and 8.9 times respectively. The loss of spleen weight and total lymphocyte count has been determined.
Bozinovski [at al.] // Journal of inflammation. - 2005. - V. 2. - P. 11-18.
Calderan L. In vivo phenotyping of the ob/ob mouse by magnetic resonance imaging and 1H-magnetic resonance spectroscopy. Obesity / L. Calderan, P. Marzola, E. Nicolato [et al.] // - 2006. -V. 14. - P. 405-414.
Hariri N. High-fat diet-induced obesity in animal models / N. Hariri, L. Thibault // Nutrition Research Reviews. - 2010. - V. 23. - P. 270-299.
Howard J.K. Leptin protects mice from starvation-induced lymphoid atrophy and increases thymic cellularity in ob/ob mice / J.K. Howard, G.M. Lord, G. Matarese // J. Clin. Invest. - 1999. - V. 104. - P. 1051-1059.
La Cava A. The weight of in immunity / A. La Cava, G. Matarese // Nat. Rev. Immunol. - 2004. - V. 4. - P. 371-379. Matarese G. Leptin in immunology / G. Matarese, S. Moschos, C.S. Mantzoros // J.Immunol. - 2005. - V. 174. - P. 3137-3142. Mito N. Analysis of the effect of leptin on immune function in vivo using diet-induced obese mice / N. Mito, H. Yoshino, T. Hosoda, K. Sato // Endocrinolody. - 2003. - V. 180. - P. 167-173. Otero M. Leptin, from fat to inflammation: old questions and new insights / M. Otero, R. Lago, F. Lago // FEBS Lett. - 2005. - V. 579(2). - P 295- 301.
Pandona P. Metabolic syndrome. A comprehensive perspective based on interactions between obesity, diabetes and inflammation / P. Pandona, A. Aliada, A. Chaudhuri [et al.] // Circulation. - 2005. -V. 110, № 11. - P.1448-1454.
Yang H. Obesity accelerates thymic aging / H. Yang [et al.] // Blood. - 2009. - V. 114(18). - P. 100-110.
УДК 611.62 + 591.462 + 616-001.18 Попадинець О.Г.
РЕАКЦ1Я СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТ1В СТ1НКИ СЕЧОВОГО М1ХУРА ЩУР1В Р1ЗНОГО В1КУ НА ВПЛИВ ЗАГАЛЬНО! ГЛИБОКО1 ППОТЕРМП
ДВНЗ "1вано-Франшський нацюнальний медичний уыверситет", м.1вано-Франшськ
У роботi представлено результаты комплексного дослiдження морфофункщонального стану сттки сечового мiхура (ттраорганних кровоносних судин, оболонок, ттрамурального вегетативного сплетення) у рiзнi термти постгiпотермiчного перiоду, яке проводилося в експериме-нтi на 30 нестатевозрших та 30 статевозрших щурах-самцях масою 120-150 г та 160-180 г вiдповiдно (10 тварин - контрольна група). У дослiджуваних структурах у рант термти ви-явлено реактивно-деструктивн змти, на 7-му добу - дистрофiчно-деструктивнi процеси, на 14-ту добу вже е компенсаторно-пристосувальн прояви, як в подальшому посприяли вiдновним процесам, що ми й спостеркали на 30-ту добу.
Ключов1 слова: сечовий м1хур, загальна глибока ппотерм1я.
У розмаТ'тп етюпатогенетичних причин захво-рювань сечового мiхура вагому роль в^грае саме гiпотермiя [2]. Однак, з'ясування особливо-стей структурних процеав, що вщбуваються у
сечовому Mixypi пщ впливом холоду, залиши-лось без належно'1 уваги. Доведено, що у розви-тку адаптивно!' вщпов^д на стpесовi впливи pi3-но'|' природи активно залучаються мастоцити [1].
Актуальт проблеми сучасно! медицини
Паралельно з цим, е вщом
нiзму на вплив холоду залежить в1 ст нейрорегуляторних процеав, Зокремг лiзацN захисного пулу енд човин (гiстамiну, серотон шших) i значну роль у цьом стоцити, оскiльки вони не т
копичують необхiднi для оргашзму тивнi сполуки, але й вивтьняють зоцитозу [3].
Мета роботи
осп, що реакцi д ступе
огенних джтивних ре ну, катехолам ущдграють-с.
ярррга-
нЯруча-
iльки синтезую
бюлоп Тх шля>
Д
о просл
оти бул . . . ,
зммнтЩ-вщбуВйюпь
-мое
нГв
ьТе ма
на
«о
ом
¡дкуеа
i-32,43
-,86
75,97
4,18
20,92
1,15
Тому метою нашоТ роб ти динамiку морфолопчних ся у стiнцi сечового мiхура у рiзнi термiни пiсля дм холодового фактора, акцентуючи увагу на реак^ях мастоцитiв при цьому.
Матерiал та методи дослiдження Для досягнення поставлено'!' мети було вико-ристано 70 бтих безпородних нестатевозрiлих (30) та статевозртих (30) щурiв-самцiв масою 120-150 г та 160-180 г вщповщно, 10 тварин -контроль. До i пiсля експерименту тварин утри-мували в нормальних умовах вiварiю на повно-цiнному харчуванш без обмежень у питнiй водк Охолодження здiйснювали по запатентованiй нами методик [6]. Евтаназiя тварин - шляхом передозування ефiрного наркозу. Забiр матерiа-лу проводився вiдразу пюля дм холоду та на 1-шу, 3-тю, 7-му, 14-ту i 30-ту доби постгiпотермiч-ного перiоду. Застосовано тонку iн'екцiю крово-носних судин паризькою синьою, гiстологiчнi, iмуногiстохiмiчний, електронномiкроскопiчний, статистичнi методи iз використанням критерш Манна-Уiтнi.
Результати дослiдження та 1х обговорення
Вiдразу пiсля дм загально'Т глибокоТ гiпотермiТ iн'екованi кровоносш судини сечового мiхура як нестатевозртих, так i статевозрiлих щурiв фор-мують специфiчний малюнок, де дтянки зву-ження чергуються iз розширеннями. У стiнцi судин виражеш гiсто- та ультраструктурнi змiни. Уротелш набряклий, його цитоплазма блщоро-жева, ядра базофтьш. Структурованiсть його шарiв не порушена. У власнiй пластину слизо-воТ оболонки та пщслизовш основi незначний перивазальний набряк, тому при елективному виявленш колагенових i еластичних волокон не-мае ^еТ чiткостi, яка притаманна в нормк В усiх оболонках вiзуалiзуються мастоцити, у популяцп яких спостерiгаеться збтьшення свiтлих клiтин, що свiдчить про пщвищення Тх секреторноТ активность У нестатевозрiлих тварин насиченiсть мастоцитами зменшилась на 24,8%, серед яких дегранульованих 33,6% (таблиця 1).
Таблиця1
Насиченсть тнки сечового мiхура на 1 мм2 мастоцитами загалом (З) та в станi дегрануляцП' (Д)
< 0,01
32,43
1,46
> 0,05
49,77
2,74
< 0,001
29,05
1,45
< 0,001
< 0,01
> 0,05
43,78
2,19
< 0,001
< 0,001
28,82
1,44
< 0,001
< 0,001
24,53
0,74
< 0,01
< 0,01
< 0,001
> 0,05
34,78
1,39
> 0,05
< 0,01
25,90
1,35
< 0,001
> 0,05
21,30
1,09
> 0,05
< 0,05
< 0,001
< 0,001
21,85
1,53
< 0,001
< 0,001
15,03
0,90
< 0,001
< 0,001
2,90
0,16
< 0,001
< 0,001
норма
128,49
9,63
вщразу
96,61
4,83
1 доба
91,56
4,39
3 доба
83,46
5,84
7 доба
39,97
2,80
Рп - порiвняння з контролем; Рр - порiвняння з попереднiм термном дослiдження
У статевозртих тварин густина мастоци^в на одиницю площi становить 65,5% контрольних даних, з яких 58,4% в стаж дегрануляцп. При ультраструктурному дослщженш пом^ш дтянки порушення цтюносп плазмолеми, що супрово-джуеться виходом гранул за меж1 кттин. Таю ж реактивы змши сполучнотканинних елеметчв виявлеш нами i у м'язовш, i адвентицшнш обо-лонцк Саркоплазма гладких мюцтчв середньоТ оболонки просвптена, ядра вiзуалiзуються слабо. При iмуногiстохiмiчному дослщженш синап-тофiзинпозитивнi дтянки у оболонках стшки сечового мiхура на даному етап експерименту, порiвнюючи з нормою, шяких особливостей не мають. Ультраструктурно у ганглiях вегетатив-них сплетень виявлено нейрони з локально зни-женою осмiофiльнiстю. 1'х ядра розмiщенi ексце-нтрично. Пiд ядерною оболонкою зосереджеш грудочки гетерохроматину. Помiтне розширення цистерн i канальцiв гранулярноТ ендоплазматич-ноТ сiтки iз невеликою кiлькiстю фксованих рибосом. Також розширенi i складовi апарату Го-льдж1. У бтьшосп просвiтлених мiтохондрiях кристи погано вiзуалiзуються, подекуди зруйно-ванi. Можна прослщкувати нейрофiламенти. Ультраструктура нервових волокон без особли-востей. А у глюцитах помiчено набряковi змiни: розширеш елементи апарату Гольджi i ендопла-зматичноТ сiтки, округленi мiтохондрiТ.
На першу добу постгiпотермiчного перiоду спазм артерш при венознiй дилятацiТ прогресу-ють. Уротелiй помiтно набряклий. Цитоплазма кл^ин перехiдного епiтелiю свiтла, вакуолiзова-на, ядра слабо забарвленi. Мiжклiтиннi промiжки розширенi, подекуди порушенi контакти мiж ба-зальним шаром i однойменною мембраною. У пухкiй сполучнш тканинi власноТ пластинки сли-зовоТ оболонки i пiдслизовiй основi теж виражеш набряковi змiни. Так, при трихромному забарв-леннi за Масоном та фукселшом за Хартом по-мiтна фрагментарна вiзуалiзацiя колагенових i еластичних волокон. Спостерiгаеться макрофа-гально-тмфоцитарна iнфiльтрацiя. Така ж тен-юн^я прослiдковуеться i в сполучнотканинних
ентах
авоТ i рдвентицтноТ оболонок. У
)^зпосеред3н2й—бяиъкосп до судинноТ стiнки
< 0,001
< 0,05
9,15
0,64
< 0,001
< 0,001
26,17
1,54
< 0,001
< 0,001
2,34
0,15
< 0,001
< 0,05
м
т
м
т
знаходяться в переважнш бшьшосп невелик св^ i дуже свiтлi тканинш базофiли, а бiльш дистанцшно - поодинок1 темш мастоцити (рис.1).
Рис. 1. Пстоструктура ст1нки сечового м'кура нестате-возрлого (А) та статевозрлого (Б) щура на першу добу постг1потерм1чного пер1оду. 1 - мастоцити, 2 - артер1о-ла, 3 - просв1т венули. Забарвлення толуТдиновим сишм.
Зб.: ок. 10, об. 100.
При електронномiкроскопiчному дослщженш теж помине зменшення цих кл^ин за розмiрами. Вони в стаж посиленоТ секреци. 1'х ядра дефор-моваш iз-за численних iнвагiнацiй ядерноТ обо-лонки, хроматин розмiщений маргiнально. Апа-рат Гольдж1 представлений великою ктькютю дрiбних пухирцiв i мiшечкiв. Малочисельш кана-льцi гранулярноТ ендоплазматичноТ атки розши-ренi. В усiх тварин тривае зменшення насичено-стi стшки мастоцитами, при цьому, бiльш вира-жено у статевозрiлих, у яких цей показник ста-новить 37,9% контрольних даних, iз них 85,1% у стаж дегрануляци. У груш нестатевозртих щурiв цi параметри складають 71,3% та 47,8% вщповн дно. Набрякових змiн зазнали i гладкi мiоцити. 1'х саркоплазма просвптена, вакуолiзована, ядра завуальованi. При ультраструктурному аналiзi: ядра неправильноТ форми, в саркоплазмi мно-жиннi вакуолi, пухирц^ мiофiламенти дезорiен-тованi, набряклi. Не так ч^ко виявляються сина-птофiзинпозитивнi дiлянки, вони мають завуа-льований вигляд. У зв'язку iз вище описаними набряковими змшами вони вщдалеш вiд стiнки кровоносних судин та гладких мюци^в, iз якими контактують. При ультраструктурному дослн дженнi нейрошв у стiнцi сечового мiхура пом^-ний полiморфiзм. Поряд iз незмшеними зустрн чаються набряклi клiтини. Щодо нервових волокон, то спостер^аються Тх набряковi змiни: ваку-олiзацiя, просвiтлення; мiтохондрiТ набряклi iз зруйнованими кристами, погано вiзуалiзуються мiкротрубочки та нейрофтаменти. Контури Тх розмитi, у мiелiнових - подекуди розволокнена мiелiнова оболонка. Поряд з цим, зус^чаються як мiелiновi, так i безмiелiновi волокна, що не зазнали змш.
На третю добу постгiпотермiчного перiоду
спостерiгаються найбiльш вираженi змши у кровоносних судинах: посилений набряк внутрш ньоклiтинних структур складових компонент судинноТ стiнки супроводжуеться деструктивни-ми процесами в них. Все це призвело до пато-морфолопчних змiн у стiнцi сечового мiхура. Уротелiй рiзко стоншений, у багатьох дтянках вiн у виглядi пласпв вiдшарувався вiд базальноТ мембрани, оголивши ТТ. Серед збережених кш-тин базального шару е нормохромнi, однак, ба-гато пiкнотичних. При субмiкроскопiчному дослн дженнi уротелiю помiтнi ознаки балонноТ дис-трофiТ. Виявляються св^ i дуже свiтлi мастоцити, як в станi iнтенсивноТ дегрануляци, тому ш-коли у полях зору вiзуалiзуеться велика кiлькiсть втьних гранул. Для усiеТ популяцiТ мастоци^в характернi малi розмiри клiтин. Дуже темш мастоцити у цей термш ми не спостерiгали, а темш могли траплятися на вiддалi вщ судин. За результатами морфометричного аналiзу та статис-тичноТ обробки насиченiсть мастоцитами стiнки сечового мiхура у групi статевозрiлих тварин зменшилась у порiвняннi з контролем на 65,9%, з яких 82,2% у сташ дегрануляци, а в нестатевозртих - на 35,1% вщповщно i дегранульованих значно менше - 41,7%. Електронномiкроскопiчне дослiдження пщтверджуе свiтлооптичнi данi. Особливим е наявнють тканинних базофiлiв iз ознаками внутршньокл^инного гранулолiзису (рис.2). Зустрiчаються i зруйноваш мастоцити в оточеннi макрофагiв. М'язова оболонка товста, набрякла, слабо забарвлена. Контури ядер гладких мюци^в завуальоваш, саркоплазма вакуо-лiзована. Ультраструктурнi даш пiдтверджують результати свiтлооптичного дослiдження. Сина-птофiзинпозитивнi термiналi дезорганiзованi. Бн льшють нервових клiтин ганглiТв вегетативних сплетень iз порушеною ультраструктурою. У волокнах сплетень також деструктивш змши: набряк, розволокнення мiелiновоТ оболонки, зруйноваш м^охондри; мiкротрубочки i нейрофта-менти слабо прослщковуються.
Рис. 2. Ультраструктура ст1нки сечового мхура на третю добу псля дп холоду. 1 - ядро ¡з марг1нально конденсо-ваним хроматином, 2 - пол1морфн1 гранули мастоцит1в, 3
Актуальт проблеми сучасно!" медицини
- внyтрiшньоклiтuннuй гранyлолiзuс, 4 - npoceim гемокап-ляра. Зб.: 4000 (А), 4800 (Б).
Ha сьoму дoбу пoстгiпoтеpмiчнoгo пеpioду спoстеpiгaeться знaчнa дилятaцiя вах склaдoвиx лaнoк кpoвoнoснoгo pуслa i пpoгpесувaння де-стpуктивниx зм1н у йoгo ст1нц1. Пoсилюються ri-стoстpуктуpнi пopушення i в oбoлoнкax сечoвoгo мixуpa. Уpoтелiй стoншений, a в бaгaтьox дтян-кax бaзaльнa мембpaнa oгoленa aбo вкpитa тонким шapoм епiтелiю. Ядpa гiпеpxpoмнi, цитoплa-змa еoзинoфiльнa. npo дистpoфiчнo-дестpуктивнi зм1ни у клiтинax пеpеxiднoгo етте-Л1Ю свiдчaть тaкoж pезультaти ультpaмiкpoскoпi-чнoгo дoслiдження. Спoлучнa ткaнинa шфтьт-poвaнa мaкpoфaгaми. Виявляеться бaгaтo вoлo-кoн i aктивoвaниx фiбpoблaстiв. У пoпуляцiï мaс-тoцитiв пpoслiдкoвуeться тенден^я дo збть-шення кiлькoстi темних кл1тин. У гpупi нест^те-вoзpiлиx щуpiв густинa мaстoцитiв нa oдиницю плoщi у пopiвняннi з пoпеpеднiм теpмiнoм змен-шилaсь i стaнoвить 31,1% в1д кoнтpoлю, 1з яких 54,7% у orarn дегpaнуляцiï. У стaтевoзpiлиx твa-pин тaкoж тpивae зменшення нaсиченoстi ст1нки цими клiтинaми i стaнoвить 19,8% кoнтpoльниx дaниx, aле дегpaнуляцiя зменшилaсь - уже тть-ки 19,3%. Електpoннoмiкpoскoпiчнo виявляються мaстoцити 1з aктивoвaним синтетичним anapa-тoм, a е i з дистpoфiчними змiнaми. Miжм'язoвi спoлучнoткaниннi пpoмiжки poзшиpенi, глaдкi М1-oцити дезopieнтoвaнi. Вже кpaще вiзуaлiзуються синaптoфiзинпoзитивнi теpмiнaлi 61ля судин, глaдкиx мioцитiв. Ультpaмiкpoскoпiчне дoслi-дження iнтpaмуpaльниx вегетaтивниx ганглив не виявилo пoзитивнoï динaмiки у пopiвняннi з no-пеpеднiм теpмiнoм.
Ha чoтиpнaдцяту дoбу експеpименту у стшц кpoвoнoсниx судин е ч™ пpoяви внутpiшньoклi-тинних кoмпенсaтopнo-пpистoсувaльниx явищ. Уpoтелiй все ще сплoщений, oднaк, ми вже не виявляли дтянки oгoленoï бaзaльнoï мембpaни. Ядpa кл1тин зaбapвленi бaзoфiльнo, a цитoплa-змa еoзинoфiльнo. Пpи ультpaстpуктуpнoму aнaлiзi теж пoмiтнi oзнaки стaбiлiзaцiï пpoцесiв 1з пpoявaми внутpiшньoклiтиннoï pегенеpaцiï. У влaснiй плaстинцi слизoвoï oбoлoнки i пiдслизo-в1й oснoвi тa в спoлучнiй ткaнинi м'язoвoï oбoлo-нки i aдвентицiï кoлaгенoвi i елaстичнi вoлoкнa дoбpе вiзуaлiзуються. У пoпуляцiï мaстoцитiв пеpевaжaють темнi, нaсиченi гpaнулaми, щo пщ-твеpджують i електpoннoмiкpoскoпiчнi дaнi. В oбидвox вiкoвиx гpупax пoчинae збiльшувaтися нaсиченiсть ст1нки сечoвoгo мixуpa цими кл1ти-нaми i зменшувaтися густинa дегpaнульoвaниx. Тaк, у нестaтевoзpiлиx ц1 пoкaзники стaнoвлять вiдпoвiднo 37,4% тa 19,0% вiднoснo кoнтpoлю, a у стaтевoзpiлиx - 34,4% тa 8,9% вiдпoвiднo. M'язoвa oбoлoнкa нaбувae пpитaмaннoгo ïй у нopмi вигляду. Субмiкpoскoпiчнo - мембpaннi тa немембpaннi opгaнели без oсoбливoстей. Синa-птoфiзинпoзитивнi теpмiнaлi пpoслiдкoвуються пoблизу судин тa глaдкиx мioцитiв. Електpoннo-
мiкpoскoпiчнo спoстеpiгaються незмiненi нейpo-ни. У деяких ядpa м1стять no двa ядеpця. У ци-тoплaзмi цистеpни тa кaнaльцi гpaнуляpнoï ен-дoплaзмaтичнoï атки 1з фiксoвaними pибoсoмa-ми, е i пoлiсoми. Дoбpе пoмiтнi мiкpoтpубoчки i нейpoфiлaменти, як1 пpoслiдкoвуються i у неp-вoвиx вoлoкнax.
Ha тpидцяту дoбу пoстгiпoтеpмiчнoгo пеpioду aнгioapxiтектoнiкa тa iнтpaopгaннa гемoдинaмiкa вiднoвлюються. Пстoстpуктуpa ст1нки сечoвoгo мixуpa тaкoж. Ядpa кл1тин уpoтелiю зaбapвлю-ються бaзoфiльнo, a цитoплaзмa еoзинoфiльнo. Пoмiтнa тaкa ж пoшapoвa стpуктуpoвaнiсть пе-pеxiднoгo епiтелiю, як i у нopмi. У влaснiй плaс-тинц1 слизoвoï oбoлoнки i пiдслизoвiй oснoвi виявляються у великш кiлькoстi кoлaгенoвi i, мен-ше, елaстичнi вoлoкнa. Бiльше елaстичниx вoлo-кoн пoмiтнo у сеpеднiй oбoлoнцi. У пoпуляцiï мa-стoцитiв пеpевaжaють темнi i дуже темы, p^o зустpiчaються св1тл1 i дуже св1тл1. Субмiкpoскoпi-чнo - у |'х цитoплaзмi вели^ к1льк1сть piзнoкaлi-беpниx пoлiмopфниx гpaнул. Тaкi дaнi пiдтвеp-джуються pезультaтaми мopфoметpичнoгo aнa-л1зу. Густинa мaстoцитiв нa oдиницю плoщi в oбидвox гpупax пpoдoвжуe збiльшувaтися, oд-нaк, кoнтpoлю не дoсягae, склaдaючи у нест^те-вoзpiлиx i стaтевoзpiлиx щуpiв 48,5% тa 57,3% вiдпoвiднo, 1з них дегpaнулюючиx - 27,7% тa 26,7% вiдпoвiднo. Глaдкi мioцити сеpедньoï o6o-лoнки м1стять стaндapтний нaбip opгaнел. св1т-лooптичнi тa ультpaстpуктуpнi дaнi дoслiдження неpвoвиx елементiв стшки сечoвoгo мixуpa без oсoбливoстей.
Вiдoмo, щo фopмувaння xoлoдoвoï aдaптaцiï opгaнiзму вiдбувaeться зa paxунoк фiзioлoгiчниx, 6юх1м1чних i мopфoлoгiчниx пеpебудoв [4, 7], щo й пiдтвеpджуeться нaшими pезультaтaми. Су-динн1 зм1ни в paннi теpмiни пoстгiпoтеpмiчнoгo пеpioду ми мoжемo тpaктувaти як тaкi, щo xapaк-теpнi для стpес-pеaкцiï, oскiльки пpи дiï xoлoду aктивуeться симпaтичнa неpвoвa системa [7] i вiдбувaeться це в умoвax aктивнoï дегpaнуляцiï мaстoцитiв. У pезультaтi виникaючиx ф1зиш-х1м1чних зсув1в пiдвищуeться пpoникнiсть кpoвo-нoсниx судин, a нaкoпичення бioлoгiчнo aктивниx pечoвин мae пpичиннo-нaслiдкoве знaчення i, зумoвлюючи aльтеpуючий вплив, вoднoчaс сти-мулюе зaxиснi пpoцеси [5]. У пoдaльшoму це пo-спpиялo нopмaлiзaцiï iнтpaopгaннoï гемoдинaмi-ки i, як нaслiдoк, стpуктуpнoï opгaнiзaцiï ст1нки сечoвoгo мixуpa.
Висновки
У paннi теpмiни вiдбувaються pеaктивнo-дестpуктивнi зм1ни, нa 7-му дoбу виpaженi де-сфуктивш пpoцеси в ус1х дoслiджувaниx сфук-туpax. Пpoяви внутpiшньoклiтинниx кoмпенсaтo-pнo-пpистoсувaльниxx явищ уже ф1ксуються нa 14-ту дoбу i дo 30-oï дoби нaближенi дo вiднoв-лення.
Перспективи подальших розробок у даному напрямку
Перспективним е вивчення в подальшому змш, як виникатимуть при повторних впливах п-потермп, шших пошкоджуючих факторiв i3 метою пошуку шляхiв Тх попередження та корекцп.
Лiтература
1. Смирнова Е.А. Влияние холецистокинина-4 на секреторную активность тучных клеток крыс / Е.А. Смирнова, Б.А. Умарова, Г.Н. Копылова [и др.] // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2003. - №1. - С. 17 - 20.
2. Возiанов О.Ф. Уролопя / О.Ф.Возiанов, О.В.Люлько. - Днтропе-тровськ : РВА «Днтро-VAL», 2002. - 830 с.
3. Граевская Е.Э. Влияние холодового стресса и адреналовой нагрузки на дегрануляцию перитонеальных тучных клеток крыс / Е.Э. Граевская, М.Я. Ахалая, Е.Н. Гончаренко // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2001. - №4. - С. 396 - 398.
4. Зиганшин А.У. Влияние температуры на сокращения мочевого пузыря морской свинки, опосредуемые Р2Х- рецепторами / А.У Зиганшин, А.В Рычков, Л.Е. Зиганшина // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. - 2000. - №10. - С. 407 -410.
5. Олшник Г.А. Клшко-експериментальш паралелi загальноТ та локально!' холодовоТ травми / Г.А.Олшник, Т.Г.Григор'ева, В.В.Нконов // Медицина неотложных состояний. - 2011. - № 4 (35). - С. 94-97.
6. Пат. 65225 А УкраТна, МПК 7 А61В5/01. СпоЫб моделювання загальноТ глибокоТ ппотермп в експеримент / Б.В.Шутка, О.Г.Попадинець, О.Я.Жураювська - № 2003065678; за-явл.19.06.03; опубл.15.03.04, Бюл. №3.
7. Шутка Б.В. Загальна глибока гiпотермiя / Шутка Б.В. - 1вано-Франювськ, 2006. - 300 с.
Реферати
РЕАКЦИЯ СТРУКТУРНЫХ ЭЛЕМЕНТОВ СТЕНКИ МОЧЕВОГО ПУЗЫРЯ КРЫС РАЗНОГО ВОЗРАСТА НА ВОЗДЕЙСТВИЕ ОБЩЕЙ ГЛУБОКОЙ ГИПОТЕРМИИ Попадинец О.Г.
Ключевые слова: мочевой пузырь, общая глубокая гипотермия
В работе представлены результаты комплексного исследования морфофункционального состояния стенки мочевого пузыря (интраорганных кровеносных сосудов, оболочек, интрамураль-ного вегетативного сплетения) в разные сроки постгипотермического периода (сразу после действия холода, на 1-ые, 3-ьи, 7-ые, 14-ые, 30-ые сутки), которое проводилось в эксперименте на 30 неполовозрелых и 30 половозрелых крысах-самцах, массой 120-150 г и 160-180 г соответственно (10 животных - контрольная группа). В исследуемых структурах в ранние сроки выявлены реактивно-деструктивные изменения, на 7-ые сутки - дистрофически-деструктивные процессы, на 14-ые уже есть компенсаторно-приспособительные проявления, которые в дальнейшем поспособствовали восстановительным процессам, что мы и наблюдали на 30-ые сутки.
Summary
RESPONSE OF RATS' URINARY BLADDER WALL STRUCTURAL ELEMENTS TO DEEP HYPOTHERMIA Popadynets O.H.
Key words: urinary bladder, deep hypothermia, rats of different age.
This paper presents the results of integrated study of morphological and functional status of urinary bladder wall (intraorganic blood vessels, membranes, intramural vegetative plexuses) dur-
ing the different time intervals of post-hypothermic period (immediately after the exposure to cold and during the 1st, 3d,7th, 14th and 30th days). The experiment was carried out on 30 immature and 30 mature male rats weighted 120-150 g and 160-180 g correspondingly (10 animals made up the control group). Some reactive and destructive changes were observed in the early time intervals, dys-trophic and destructive changes developed on the 7th day, and compensatory-adaptive manifestations occurred on the 14th day, which further contributed to the reparative processes observed on the 30th day.
УДК: 617.001.41-021.4 Полясный В.А.
ОСОБЕННОСТИ ВОСПАЛИТЕЛЬНЫХ ИЗМЕНЕНИЙ МЯГКИХ ТКАНЕЙ РОТОВОЙ ПОЛОСТИ В УСЛОВИЯХ ПРИМЕНЕНИЯ КЕТОГЕННОЙ ДИЕТЫ И ПЕНТОКСИФИЛЛИНА
Одесский национальный медицинский университет
У крыс с моделируемым применением крото-нового масла воспалением слизистой оболочки полости рта отмечалось местное снижение активности лизоцима, повышение уровня активности протеолитических ферментов, увеличение активности щелочной и кислой фосфатаз, а также возрастание содержания фактора некроза опухоли-альфа в соскобах слизистой оболочки. Применение пентокси-филлина (50,0 мг/кг, в/бр) и кетогенной диеты на протяжении двух недель сопровождалось формированием потенцированного лечебного эффекта в отношении исследованных показателей воспалительной реакции слизистой оболочки.
Ключевые слова: воспаление слизистой оболочки ротовой полости, кротоновое масло, цитокины, кетогенная диета, пентоксифиллин.
В активации воспалительного процесса важную роль играют провоспалительные цитокины-фактор некроза опухолей-альфа (ФНО-альфа), а также интерлейкин-1-бета [8, 9]. Применение кетогенной диеты (КД) сопровождается развитием эффектов нормализации повышенной возбудимости нейрональных образований, а также развитием противовоспалительного действия [5]. Однако, до последнего времени не исследовались особенности экспериментальных воспалительных реакций слизистой оболочки полости рта, моделируемой у животных в условиях применения КД.
Поэтому целью настоящего исследования явилось изучение выраженности показателей воспалительной реакции, местной иммунологической реактивности у крыс с моделируемым локальным применением кротонового масла воспалением слизистой оболочки полости рта и особенностей воспалительного процесса в ус-
