CC BY
36
9. Покровский М. Н. Русская история с древнейших времен М. Н. Покровского при участии М. Н. Никольского и В. Н. Сторожева / М. Н. Покровский, М. Н. Никольский, В. Н. Сторожев. - Т. III. - М., 1911. - 232 с. + 72 с.
10. Ю.Соловьев С. М. Сочинения в 18 кн. - Кн. VI. - Т. 11-12. История России с древнейших времен / С. М. Соловьев / [Отв. ред. : И. Д. Ковальченко, С. С. Дмитриев]. - М. : Мысль, 1990. - 671 с.
11. 11.Эйнгорн В. Очерки из истории Малороссии в XVII в. Сношения малороссийского духовенства с московским правительством в царствование Алексея Михайловича / В. О. Эйнгорн. - М., 1899. - 1104 с.
12. Яковлева Т. Гетьманщина в другій половині 50-х років XVII століття: Причини і початок Руїни / Т. Г. Яковлева. - К. : Основи, 1998. - 447 с.
Стаття надійшла до редакції 20.03.2011 р.
S. V. Tarasov
LEFT-SIDE UKRAINE AT THE BEGINNING OF THE 60-S OF THE XVII-TH CENTURY. HIGHLIGHTING THE PROBLEM IN THE RUSSIAN PRE-REVOLUTIONARY HISTORIOGRAPHY
The article is devoted to the events of «interhetmanship» in Left-Band Ukraine in the 1660-1663. Research works of Russian historians of the second half of the XIX century and the beginning of the XX centuaries dealing with the events of the given period are reviewed.
Key words: Ruin, «mizhgetmanuvannya», Left Bank, Kozeletskaya Council in 1662, Nezhinskaya Council in 1663, the Russian historiography.
УДК 303.1:001(477)
В. В. Шевченко
РОЗВИТОК ТЕОРІЇ ІННОВАЦІЇ В КОНТЕКСТІ ЗВ'ЯЗКІВ МІЖ НАУКОВИМИ, ТЕХНІЧНИМИ ТА СОЦІАЛЬНИМИ ФАКТОРАМИ
У статті висвітлено основні етапи еволюції інноваційної теорії та розкрито сутність окремих концепцій впливу соціальних чинників на технологічний та інноваційний процеси.
Ключові слова: теорія інновації, наукові, технічні та соціальні фактори, наукові концепції.
Постановка проблеми. Історично так склалося, що розвиток наукового потенціалу розглядається у взаємозв'язку з поступом технологічного та інноваційного потенціалів, адже вони являють собою єдину систему повного інноваційного циклу. Отже, соціальні аспекти розвитку наукового потенціалу не можна чітко відокремити від соціальних аспектів розвитку технологічного й інноваційного потенціалів, а проблема соціалізації інноваційного процесу набула особливого значення в умовах глобального науково-технологічного прискорення.
Аналіз попередніх досліджень. Закладання основ загальної теорії інновацій відбувалося в межах становлення теорії циклів і криз в економічній та технологічній сферах. Одним із перших позитивну роль інновацій у виході з економічних криз, а також важливість соціальних факторів у гармонізації диференційованих витрат суспільства для їх подолання визнав М. Туган-Барановський [1]. Він також заклав підвалини для розробки подальших теоретичних підходів до пріоритетності соціальних важелів [2], які були враховані і вдало впроваджені в ряді соціально-економічних
моделей розвитку багатьох країн, що за рівнем соціально-економічного забезпечення зайняли авангардні позиції у світі.
У подальшому теоретичні надбання у цій площині були наповнені новими концепціями й дослідженнями. Можна вважати, що нового значення проблема соціальних аспектів набула після обґрунтування Й. Шумпетером положень про те, що численні інновації з'являються не поодиноко, а у певному часовому вимірі зливаються у вигляді пучків (об'єднав їх у таке поняття, як кластер) і спричиняють порушення статичної рівноваги [3]. Отже, виокремлювалась роль наукового потенціалу (вчених, винахідників) і тих соціальних факторів, які змушували в певні періоди прискорювати хід інноваційного процесу. Крім того, автор кластеризації новацій наголосив, що загальне прагнення до створення нових комбінацій (інновацій) формується соціально орієнтованими чинниками в їх най-ширшому розумінні [4].
Подальший період розвитку інноваційної теорії в галузі розкриття зв'язків між науковими, технічними інноваціями та соціальними факторами поповнився працями Д. Бернала, який відзначив, що періоди розквіту науки, звичайно, проходять паралельно або збігаються з соціально-економічним і технічним розвитком. Не можна не погодитись із думками Д. Бернала про те, що наукові знання, попри їх заслуги, мають не тільки творчий, але й руйнівний, антисоціальний характер, адже вони використовуються не тільки для поліпшення умов життя, але і для вдосконалення знарядь руйнування [5].
Уважаючи, що в основі радикальних змін лежить науково-технічний прогрес, а знання, генеровані науковим потенціалом, стали головним джерелом соціально-економічного зростання, С. Кузнець увів термін «епохальні інновації» [6]. У подальшому, досліджуючи соціальні, як позитивні, так і негативні, аспекти нововведень, вчений обґрунтував необхідність державного втручання для запобігання соціальним конфліктам.
У роботах Ґ. Менша, А. Кляйнкнехта та інших дослідників інноваційного процесу не тільки підтримуються основні положення концепції про нерівномірність науково-технічної активності, але й аналізується поява великої кількості винаходів та їх соціальні наслідки. Саме за соціальними аспектами факторів, які формують інноваційний процес, Ґ. Менш дійшов висновку про дискретність технічного прогресу (такого, що переривається та має зупинки), чим визначив існування регулярної, закономірної паузи, назвавши її «технологічним патом» [7]. Розширюючи межі теоретичних узагальнень, А. Кляйнкнехт за допомогою статистичних показників ділової активності, дійшовши висновків про циклічність динаміки інновацій, все ж мав відмінний погляд на час та причини появи кластерів інновацій [8].
Сучасні теоретичні обґрунтування інноваційного розвитку, соціальних аспектів державної політики у процесах управління науково-технічним прогресом були виражені у концепціях економічного розвитку (теорія інноваційної економіки і підприємницького суспільства) П. Друкера і теорії інтелектуальної технології Ф. Хайека. П. Друкер в основу інноваційної теорії поклав визначення нового інформаційного суспільства, яке характеризується постійними змінами, а головним двигуном економіки визначив процес генерування ідей [9]. Таким чином, автор концепції надав соціальним аспектам особливого статусу, відповідні «творчі деструкції» відніс до основ прогресивного руху суспільства, а трансформації (докорінні структурні перетворення) - до норми життя. При цьому, згідно з думками П. Друкера, у періоди корінних структурних перетворень особливого значення для підприємців, держави і некомерційних установ набуває розбудова соціальної інфраструктури суспільства, яка активно формується разом з інноваційною економікою, має практичну цінність для економіки та подальшого генерування науковим потенціалом нового знання [10].
Дослідженням розвитку й управління науково-технічним прогресом, організації та соціально-економічних аспектів інноваційної діяльності займалися в різні періоди визнані російські вчені - А. Анчишкін, Л. Бляхман, С. Валдайцев, С. Глазьєв, П. Завлін,
А. Казанцев, Д. Львов, А. Пригожин, Ю. Яковець.
Виклад основного матеріалу. Враховуючи основи вищезгаданих теорій російським вченим С. Глазьєвим була розроблена концепція технологічних укладів (груп технологічних сукупностей, які пов'язані однотипними технологічними ланцюгами, що створюють процес оновлення матеріальних цінностей), які за даною теорією відповідають визначеному еталону світових рівнів галузевого розвитку. Щодо прогнозу техніко-соціально-економічного розвитку, то С. Глазьєв вказує на досягнення п'ятим укладом межі свого зростання у другому десятилітті нового століття, коли розпочне формуватись початкова система наступного шостого технологічного укладу (зокрема розробки та впровадження біотехнологій, систем штучного інтелекту, глобальних інформаційних мереж, космічних технологій, виробництво матеріалів із попередньо заданими характеристиками, ядерна енергетика тощо) [11-12].
Розглядаючи основні складові даного (шостого) технологічного укладу стає зрозуміло, що його впровадження можливе не лише за умови побудови попередніх п'яти укладів, але й адекватно високого соціального забезпечення наукового потенціалу, адже суспільство, побудоване на знаннях - це, у першу чергу, суспільство високого соціально-економічного рівня, яке має можливість спрямовувати у наукову сферу значний фінансовий ресурс (від 3% ВВП).
Водночас важливу увагу автор концепції технологічних укладів приділив соціалізації (наповненню соціальним змістом) майбутніх трансформацій, адже динамічне збільшення очікується в галузі інтелектуалізації виробництва, а перехід до безперервного інноваційного процесу у більшості галузей економіки та безперервної освіти в більшості професій призведе до переходу від «суспільства споживання» до «інтелектуального суспільства». Не можна не погодитись із думкою С. Глазьєва про те, що саме процес розвитку інформаційних, комунікативних технологій надасть нового імпульсу подальшій глобалізації, формуванню єдиного світового ринку товарів та послуг, капіталу, а також із тим, що розвинені країни, перебуваючи в авангарді науково-технічного прогресу, будуть використовувати з «приватною» метою дані переваги, змушуючи решту держав імітувати власні досягнення та йти слідом [13].
Наголошуючи, що поняття інновації не тільки розповсюджується на нові продукти чи послуги, засоби їх виробництва, новації в організаційній, науково-технічній і інших сферах, П. Завлін доводить, що процес використання результатів науково-дослідних розробок повинен серед іншого бути направлений на вдосконалення соціальних відносин у науці [14-15], а А. Пригожин окремо виділив соціальні (стимули, показники системи оплати праці) та соціально-управлінські новації. Крім того, для віддзеркалення соціальних аспектів розвитку інноваційного потенціалу А. Пригожиним обґрунтовано використання ознак соціальних наслідків, які дозволяють виявити інновації, що негативно впливають на соціальне середовище (втрата соціального статусу, зниження престижу тощо), та інновації, що позитивно впливають, утворюючі соціальні ефекти від їх ринкового впровадження [16-17].
Розробці теорії циклів і інновацій присвячені роботи Ю. Яковця [18-19], в яких інновації розглядаються як частина науково-технічних і економічних циклів, а заходи по виходу з кризи досліджуються у взаємозв'язку за науковими, технічними, інноваційними, освітніми, організаційними циклами. Важливим внеском Ю. Яковця в економічну теорію інноваційного розвитку є дослідження актуальних питань щодо прискорення науково-технічного прогресу, аналіз епохальних інновацій нового століття та проблем глобальної взаємодії цивілізацій [19-23].
Актуальні питання щодо включення наукового потенціалу в сучасну систему продуктивних сил, нарощування ним впливу на всі сторони суспільного життя та власного соціального забезпечення були розроблені в окремих працях А. Авдулова й А. Кулькіна. Визнаючи науково-технічний потенціал основним чинником соціально-економічного розвитку як в окремих країнах, так і в глобальному масштабі автори вивчили зовнішні ознаки нового положення науки в суспільстві [24], а також на фоні різкого й багаторазового зростання кількісних параметрів сфери науки розглянули період формування та світовий потенціал існуючого ринку наукоємних технологій [25].
Таким чином, не підлягає сумніву думка про важливість науково-технічного потенціалу, про його основоположну роль і вплив на процес відтворення та зв'язки з соціальними чинниками. Значні наукові результати у визначенні факторів, тенденцій та закономірностей, які стосуються формування наукового потенціалу, використання й оновлення технологій наукових досліджень тощо були викладені у другій половині минулого століття у ряді робіт Г. Доброва. Досліджуючи організаційні питання розвитку вітчизняної науки, він неодноразово порушував питання, пов'язані з соціальними аспектами, адже саму науку він визначав як найбільш швидко прогресуючий соціальний організм суспільства [26].
Зростання науково-технічного потенціалу, проблеми його вимірювання та соціально-економічної ефективності були досліджені і представлені у працях П. Кульвеця [27-28], а актуальні питання соціальної психології науки порушувалися
В. Карцевим [29]. При цьому у більшості праць розглядались соціальні аспекти функціонування наукового потенціалу у межах проблеми соціалізації, яка являє собою надзвичайно широке і багатогранне питання.
Ряд сучасних досліджень, присвячених науковій та інноваційній діяльності, стану науково-технічного потенціалу, соціальним аспектам національної науково-технологічної й інноваційної політики був виконаний вітчизняними вченими-наукознавцями. Найбільш важливим проблемам розвитку науки, зокрема соціальним аспектам розвитку, присвячено роботи Б. Маліцького, в яких порушується актуальне питання про соціально-економічний зміст наукового потенціалу. При цьому проблема соціальної відповідальності науки стала одним із пріоритетних напрямів у концепції науково-технічного й інноваційного розвитку, розробленій Б. Маліцьким [30]. Автором концепції було досліджено основні риси інноваційно-орієнтованої економіки, визначено соціальні підходи до її формування, а також розроблено сучасну методологію державної науково-технологічної політики, направленої на ефективне використання наукового потенціалу країни [31-32].
Актуальні проблеми на шляху трансформації національного наукового потенціалу, дослідження синергетичних ефектів, проблеми оцінки потенціалу конкуренції й інноваційних проектів висвітлено у наукових студіях В. Соловйова [3335]. Сучасна оцінка ролі фінансування (зокрема соціальної складової) наукового потенціалу в Україні, проблем адекватності державного фінансування існуючим завданням розвитку науково-технічного потенціалу, проблем стратегічного планування науково-технологічного розвитку висвітлюється у роботах І. Булкіна [36-38]. Окремі соціальні аспекти у розрізі державної науково-технологічної й інноваційної політики в Україні, визначення відповідних пріоритетів, проведення прогнозно-аналітичних досліджень розкриваються в роботах О. Поповича [39-41].
Важливі положення щодо ролі наукового потенціалу, соціальних аспектів функціонування академічної науки України містяться в роботах В. Онопрієнка [42-43], в яких соціальним аспектам науки надано особливого значення, адже саме науковий потенціал, на думку вченого, виступає як особлива сила суспільства, яка поліпшує якості виробничих сил за рахунок матеріалізації створених нових знань, і як одна із впливових сил духовного виробництва створює необхідні передумови та науково
обґрунтовує культурні парадигми, впровадження яких у суспільну практику визначає відповідні напрями духовного розвитку суспільства, прискорюючи або стримуючи їх об'єктивний хід.
Висновки. Таким чином, опираючись на попередників, сучасні дослідники науково-технічного потенціалу у загальній теорії інновацій проводять власні пошуки у межах установленої теорії циклів і криз, науково-технічній, соціальній сферах. Водночас, пов'язуючи дані сфери життєдіяльності суспільства, виділяючи їх окремі взаємозв'язки, науковці віддають перевагу вивченню проблеми соціалізації.
Сучасні уявлення щодо соціалізації суспільства є значно змістовнішими, ніж в минулі періоди, адже суттєвим можна вважати внесок іноземних і вітчизняних учених у теоретичні і практичні аспекти проблеми соціалізації економіки, соціальної переорієнтації промислового виробництва, зменшення соціальної диференціації та ризиків. Проте актуальним залишається питання: чи всі сторони процесу соціалізації науково-технічного потенціалу досліджені, й у т. ч. такі, які набули свого загострення у сучасну епоху глобалізації і нової науково-технічної революції. Окремо треба наголосити, що складність у дослідженні проблеми соціалізації полягає в її багатоаспектності та багатовекторності, адже не існує таких суспільно важливих соціально-економічних питань, які б не можна було пов'язати з нею. Ці аспекти потребують подальшого дослідження.
Отже, проблема соціалізації (насамперед економічної) виокремилась у самостійну течію наукової думки впродовж минулого століття. Водночас в сучасній Україні питання щодо концентрації науково-технологічного та соціального капіталу актуалізуються з новою силою. Наразі є потреба у подальших дослідженнях проаналізувати сучасні проблеми розвитку інноваційної теорії в Україні.
Список використаної літератури
1. Туган-Барановский М. И. Промышленные кризисы в современной Англии, их причины и ближайшие влияния на народную жизнь / М. И. Туган-Барановский. -СПб. : Тип. Правительствующего Сената, 1894. - 35 с.
2. Туган-Барановский М. И. Избранное. Периодические промышленные кризисы. История английских кризисов. Общая теория кризисов / М. И.Туган-Барановский.
- М. : Наука, РОССПЭН, 1997. - 574 с.
3. Shumpeter J. Business Cycles: A Theoretical, Historical and Statistical Analysis of the Capitalist Process. - N. Y. ; L., 1939.
4. Шумпетер Й. А. Капитализм, социализм и демократия / Й. А. Шумпетер ; общ. ред. и предисл. B. C. Автономова. - М. : Экономика, 1995. - 311 с.
5. Бернал Дж. Наука в истории общества / Бернал Дж. ; под ред. Б. М. Кедрова, И. В. Кузнецова. - М. : Изд-во иностр. лит-ры , 1956. - 735 с.
6. Кузнец С. Современный экономический рост: результаты исследований и размышлений // Нобелевские лауреаты по экономике: взгляд из России / под ред. Ю. В. Яковца. - СПб. : Гуманистика, 2003. - 212 с.
7. Mensh G. Stalemate in Technology: Innovation Overcome the Depression. -Cambridge, Mass., 1979.
8. Kleinknecht A. Innovationcn Patterns in Crisis and Prosperity. Schumpeter's Long Cycle Reconsidered. - London: Macmillan and New York: St. Martin's Press, 1987. -253 p.
9. Друкер П. Рынок: как выйти в лидеры. Практика и принципы / П.Друкер ; пер. с англ. - М. : Экономика, 1992. - 332 с.
10. Друкер П. Як забезпечити успіх у бізнесі: новаторство і підприємництво / П. Друкер ; пер. з англ. В. С. Гуля. - К. : Україна, 1994. - 319 с.; Глазьев С. Ю. Теория долгосрочного технико-экономического развития / С. Ю. Глазьев. - М. : ВлаДар, 1993. - 356 с.
11. Глазьев С. Ю. О стратегии экономического роста на пороге XXI века : науч. доклад / С. Ю. Глазьев. - М. : ЦЭМИ РАН, 1997. - 245 с.
12. Глазьев С. Ю. Длинные волны: научно-технический прогресс и социальноэкономическое развитие / С. Ю. Глазьев, Г. И. Микерин, Н. П. Тесля и др. -Новосибирск : Наука, 1991. - 224 с.
13. Завлин П. Н. Оценка эффективности инноваций / П. Н. Завлин, А. В. Васильев. -СПб. : Издательский дом «Бизнес-пресса», 1998. - 216 с.; Завлин П. Н. Инновационная деятельность в условиях рынка / П. Н. Завлин, А. А. Ипатов, А. С. Кулагин. - СПб. : Издательский центр «Наука», 1994. - 192 с.; Приго-жин А. И. Нововведения: стимулы и препятствия / А. И. Пригожин. - М. : Политиздат, 1989. - 270 с.
14. Пригожин А. И. Социологические аспекты управления / А. И. Пригожин. - М. : Знание, 1974. - 154 с.
15. Яковец Ю. В. Повышение эффективности общественного производства / Ю. В. Яковец. - М. : Экономика, 1978. - 188 с.
16. Яковец Ю. В. Ускорение научно-технического прогресса: теория и экономический механизм / Ю. В. Яковец. - М. : Экономика, 1988. - 355 с.
17. Яковец Ю. Эпохальные инновации 21 в. / Ю. В. Яковец. - М. : Экономика, 2004. -145 с.
18. Яковец Ю. В. Циклы. Кризисы. Прогнозы / Ю. В. Яковец. - М. : Наука, 1999. -448 с.
19. Яковец Ю. В. Глобализация и взаимодействие цивилизаций / Ю. В. Яковец. - 2-е изд. - М. : Экономика, 2003. - 411 с.
20. Яковец Ю. В. Россия - 2050. Стратегия инновационного прорыва / Ю. В. Яковец, Б. Н. Кузык. - М. : Экономика, 2004. - 632 с.
21. Авдулов А. Н. Власть, наука, общество / А. Н. Авдулов, А. М. Кулькин. - М. : ИНИОН РАН, 1994. - 284 с.
22. Авдулов А. Н. Научные и технологические парки, технополисы и регионы науки / А. Н. Авдулов, А. М. Кулькин. - М. : ИНИОН РАН, 1992. - 166 с.
23. Добров Г. М. Наука о науке / Г. М. Добров. - 3-е изд., доп. и перераб. - К. : Наук. думка, 1989. - 304 с.
24. Кульвец П. А. Проблемы экономической эффективности использования научнотехнического потенциала / П. А. Кульвец. - Вильнюс: Минтис, 1978. - 192 с.
25. Кульвец П. А. Научно-технический потенциал. Сущность и измерение / П. А. Кульвец. - Вильнюс : МВ ССО ЛитССР, 1978. - 56 с.
26. Карцев В. П. Социальная психология науки и проблемы историко-научных исследований / В. П. Карцев ; под ред. С. Р. Микулинского. - М. : Наука, 1984. -324 с.
27. Маліцький Б. А. Прикладне наукознавство / Б. А. Маліцький. - К. :Фенікс, 2007. -464 с.
28. Тематика досліджень ЦДПІН ім. Г. М. Доброва НАН України в 2006 році, основні наукові результати та їх впровадження в практику // Наука та наукознавство. -2007. - №4 (Додаток). - С. 5-12.
29. Актуальні питання методології та практики науково-технологічної політики / під ред. Б. А. Маліцького. - К. : УкрІНТЕІ, 2001. - 204 с.
30. Соловьёв В. П. Инновационная деятельность как системный процесс в конкурентной экономике (Синергетические эффекты инноваций) / В. П. Соловьёв.
- К. : Феникс, 2004. - 560 с.
31. Соловйов В. П. Проблеми оцінки потенціалу конкуренції у високотехнологічній економіці / В. П. Соловйов // Наука та наукознавство. - 2008. - №1. - С. 11-18.
32. Соловьёв В. П. Оценка инновационного проекта, подлежащего реализации, при прогнозировании / В. П. Соловьёв // Наука та наукознавство. - 2006. - № 3. -
С. 33-39.
33. Булкін І. О. До оцінювання ролі базового фінансування науково-технічної діяльності у контексті завдань реформування науки в Україні / І. О. Булкін // Наука та наукознавство. - 2004. - №4. - С. 26-31.
34. Булкін І. О. Деякі аспекти стратегічного планування науково-технологічного розвитку / І. О. Булкін // Наука та наукознавство. - 2005. - № 4. - С. 134-140.
35. Булкін І. О. До питання щодо адекватності механізму базового бюджетного фінансування сучасним завданням розвитку науково-технічної діяльності в Україні / І. О. Булкін // Наука та наукознавство. - 2006. - №4. - С. 204-218.
36. Попович О. С. Науково-технологічна та інноваційна політика: основні механізми формування та реалізації / О. С. Попович ; під ред. д-ра екон. наук, проф. Б. А. Маліцького. - К. : Фенікс, 2005. - 226 с.
37. Попович О. С. Основні ідеї запропонованої нової системи формування і реалізації державних пріоритетів розвитку науки і техніки / О. С. Попович // Наука та наукознавство. - 2007. - №4. - С. 58-67.
38. Попович А. С. Научно-техническая информация и инновационное развитие / А. С. Попович // Наук.-техн. інформація. - 2002. - №2. - С. 29-31.
39. Оноприенко В. И. Науковедение: поиск системных идей / В. И. Оноприенко. - К. : ГП «Информационно-аналитическое агентство», 2008. - 288 с.
40. Оноприенко В. И. Социальный портрет академической науки Украины последнего десятилетия / В. И. Оноприенко // Науковедение. - 2003. - № 1. - С. 86-94.
Стаття надійшла до редакції 13.03.2011 р.
V. V. Shevchenko
DEVELOPMENT OF THEORY OF INNOVATION IN THE CONTEXT OF CONNECTIONS BETWEEN SCIENTIFIC, TECHNICAL AND SOCIAL FACTORS
In the article the basic stages of evolution of innovative theory are reflected and essence of separate conceptions of influence of social factors on technological and innovative processes is exposed.
Key words: theory of innovation, scientific, technical and social factors, scientific concepts.
