CC BY
56ИСТОРИЧЕСКИЕ НАУКИ
РОЗВИТОК ТЕОРП 1НБРИДИНГУ У ТВАРИННИЦТВ1 У НАУКОВИХ ПРАЦЯХ АКАДЕМ1КА НААН М. В. ЗУБЦЯ
Апостол Михайло Володимирович,
K.i.H., Нащоналъна наукова сшъсъкогосподарсъка б1бл1отека Нац1оналъно1 академи аграрних наук Украгни
(м. Кигв, Украгна)
Анотащя. Вщтворено передумови становлення та розвитку теорп шбридингу, обгрунтовано значення даного методу в системi племшно1 ро-боти у тваринництвi Украши. Узагальнено запропонованi класифжацп спорiднених спаровувань i пошуки ефективних методiв його ощнки, а та-кож розробки зарубiжних i вiтчизняних учених 3i з'ясування природи яви-ща шбридинг-депресп, його впливу на формування господарськи корисних ознак худоби. Особлива роль вщводилася висвггленню внеску доктора сшьськогосподарських наук, професора, академiка НААН М. В. Зубця у розвиток окремих положень теорп шбридингу. Учений довiв ефективнють застосування методу на рiзних етапах створення нових порiд вели^' рога-тоi худоби, розглядав феномен шбридингу у бюлопчнш площинi вщтвор-ного схрещування.
Ключовi слова: тваринництво, порода сшьськогосподарських тварин, методи розведення, шбридинг, продуктивнють.
Annotation. The backgrounds of forming and development of the inbreeding theory were recreated, this method place in the system of breeding of breeding work in Ukraine was proved. The classification of inbreeding and finding effective methods of its evaluation, development of foreign and domestic scientists to clarify the nature of the phenomenon of inbreeding depression, its impact on the formation of economically useful characteristics of cattle were summarized. A special role was given to highlighting the contribution of doctor of agricultural sciences, professor, academician NAAS M. V. Zubets to the theory of inbreeding. Scientists have shown the effectiveness of this method at different stages of creation of new breeds of cattle, examined this phenomenon in biological plane of reproductive crossing.
Keywords: animal husbandry, farm animal breed, methods of breeding, inbreeding, productivity.
Вступ. За сучасних умов перехщ до ринкових методiв господарювання в Украт ознаменувався кризою вшх сфер народного господарства. Постала потреба у формуванш iнновацiйноi моделi розвитку тваринництва, спро-можноi забезпечити його вщновлення та стшке прискорене зростання, виршити проблеми оновлення засобiв виробництва, шновацшно-швестицшного забезпечення розвитку галуз^ створити умови для вироб-
ництва безпечно1 та яюсно1 продукцii для власного населення, зменшити за-грозу глобальноi продовольчоi безпеки.
Пошук оптимальних шляхiв розвитку тваринництва неможливий без звернення до свггового та власного юторичного досвiду, накопиченого кшь-кома поколшнями вчених. Особливе зацiкавлення викликае творча спадщи-на талановитих учених у галузi тваринництва М. Ф. 1ванова, М. Д. Потьомкiна, М. А. Кравченка, Ф. Ф. Ейснера, М. В. Зубця, В. П. Бурката та шших, зусиллями яких розвинуто концептуальш теоретич-нi та методолопчш основи науки про розведення сшьськогосподарських тварин.
Постановка проблеми i мета дослщження. Окремi питання становлен-ня та розвитку зоотехнiчноi науки знайшли висвiтлення в наукових працях М. А. Кравченка, В. П. Бурката, Ю. Д. Рубана, I. С. Бородай та ш. [11, 12, 2, 1]. Однак до цього часу не узагальнено внесок академша М. В. Зубця у розвиток теорп шбридингу у тваринництв^ обгрунтування ефективностi застосування цього методу на рiзних етапах створення порiд велико1' рога-тоi худоби. Тому дане дослщження спрямовувалося на вирiшення зазначе-них завдань. Методологiя дослiдницького пошуку грунтуеться на застосуваннi системно-iсторичного шдходу.
Викладення основного матерiалу. Спорiднене спаровування е селек-цiйним методом, який застосовуеться як на еташ виведення породи (для розщеплення спадковостi i створення нових ознак), так i на етапi ii кон-солщацп (для закрiплення в породi певних властивостей). Iсторiя тваринництва не знае жодно!' породи, яка б не була створена чи вдосконалена без використання iнбридингу. Зазначена проблема набула особливо!' актуаль-ностi на сучасному етат, коли використовуеться обмежена кшьюсть плiдникiв, якi е лидерами певних порiд, що неминуче призводить до зрос-тання ймовiрностi стихшних спорiднених спаровувань.
Виникнення проблеми пов'язане з першим свщомим використанням шбридингу, що датуеться другою половиною ХУШ ст., англшським заводчиком Р. Беквеллом, який використовував цей метод при створенш нових порщ з метою закршлення цiнних ознак родоначальника у потомства До-свiд англшських заводчикiв набув широкого застосування у племшнш практицi iнших краш свггу, у результатi дiзналися й про шшу сторону да-ного феномену - шбредну депресiю [2].
Питання щодо доцiльностi застосування iнбридингу у твариннищга вперше на наукову основу тдняв Ч. Дарвiн. На основi узагальнення фактичного матерiалу обгрунтував негативний вплив тривалого тiсного спорщненого спаровування, що позначився у зменшенш життедiяльностi i вiдтворювальноi здатностi породи. Водночас вiдмiчав, що якщо мова йде про збереження щнних ознак, користь вщ схрещування близьких родичiв е безперечною.
У другiй половинi XIX ст. Г. Натузиус, Е. Давенпорт, К. Кронахер, М. М. Щепкш, П. М. Кулешов довели ефективнють застосування спорщ-
нених спаровувань у скотарствi з метою закршлення та посилення спадко-вост видатних тварин. На початку ХХ ст. зi становленням генетично! тео-рii iнбридингу в. А. Богданов, Д. А. Кисловський теоретично обгрунтували основну причину його позитивних i негативних проявiв як результат тдвищення гомозиготностi. Довели, що iнбридинг дае змогу пiдтримувати в гомозиготному сташ необхiднi для високо! продуктивностi спадковi задатки тварин, розщеплювати гетерозиготний генотип родоначальника i на цш основi створювати новi спадковi комбшацп для перебудови типу стада чи породи [1].
У кшщ Х1Х - на початку ХХ ст. розроблено першi методи оцiнки сту-пеня iнбридингу. Досить простий метод, який отримав широке визнання у свгговш практицi тваринництва, запропонував А. Шапоруж. Його сутнiсть зводилася до вщлшу рядiв родоводу, в яких зустрiчався загальний предок. Бiльш вiрогiдний метод обчислення ступеня спорiднених спаровувань був запропонований у 1921 р. С. Райтом, який полягав у обчисленш ступеня гомозиготност пробанда за рiзних варiантiв пiдбору i визначався числовим значенням у вщсотках. Даний метод враховував таю важливi процеси, як зростання гомозиготност та генетично! подiбностi потомства. Згодом вiн був модифжований Д. А. Кисловським i передбачав вiдлiк рядiв предкiв вщ батькiвських рядiв родоводу [1].
У вггчизнянш зоотехнii спорiдненим спаровуванням надавали особливого значення при виведенш нових порщ сiльськогосподарських тварин. Зокрема, розроблена академжом М. Ф. 1вановим методика породотворення грунтувалася на широкому використанш цiлеспрямованих тiсних шбри-динпв. Ученим доведено наступнi факти: 1) за умови вдалого добору плщниюв iнбридинг впродовж двох-трьох поколiнь не зумовлюе шюдли-вого впливу; 2) спорщнеш спаровування i ретельне вибраковування е ефективними методами швидкого закршлення спадкових ознак тварин; 3) шбридинг на батька дае кращi результати, шж iнбридинг «брат х сестра»
[7].
У другш половинi ХХ ст. - на початку ХХ1 ст. визначено ефективш рiзновиди спорщненого пiдбору. Так, О. О. 1ванова, залежно вiд мюце-знаходження спшьного предка у родоводi, видiлила чотири типи шбридин-гу: 1) батько i мати належать до одше! заводсько! лiнii, спiльний предок знаходиться по прямш чоловiчiй лiнii; 2) батьки - представники рiзних лшш, але у родоводi матерi пробанда повторюеться через и жiночих пред-кiв представник лiнii батька; 3) батько та мати належать до рiзних лшш, при цьому батько отриманий у результат кросу з лтею, до яко! належить мати пробанда; 4) батьки - представники рiзних лшш, але обое отримаш вщ кросу з однiею i тiею самою третьою лiнiею, родоначальник яко! зустрiчаеться у родоводi i матерi, i батька пробанда [11]. Згодом М. А. Кравченком обгрунтовано п'ятий тип шбридингу - комплексний, який здшснюеться одночасно на кшькох загальних предкiв [100шибка! сточник ссылки не найден.].
У цей перюд ютотно розширено уявлення щодо сутностi явища iнбредноi депресп. Так, О. О. 1вановою обгрунтовано ефективнiсть гетерогенного пiдбору за типом конституцп, доведено, що прояв шбредно1' де-пресii менший, якщо тварини, якi спаровуються, вiдрiзняються одне вщ одного за основними шдексами будови тiла [8]. Ф. В. 1льев встановив, що для зменшення iнбредноi депресii необхiдно використовувати тварин, ви-датних за сво1'ми продуктивними та племшними якостями, з добрим здо-ров'ям i мiцною конститущею, позбавлених явних недолiкiв i вад. 1нбредне потомство повинно знаходитися в оптимальних умовах годiвлi, утримання i ретельного добору [9].
Пошуки провiдних учених друго1' половини ХХ - початку XXI ст. спрямовувалися на визначення мюця iнбридингу при створенш нових порiд сiльськогосподарських тварин. Глибше шзнання генетичних зако-номiрностей, що лежать в основi методу, сприяло його визнанню як обов'язкового елемента прискореного породотворення. Зокрема, М. В. Зубець та iншi дослщники запропонували методику, яка передбачала щонайширше застосування, особливо на перших етапах виведення нових порiд i типiв, тiсних iнбридингiв. Це сприяло розщепленню генотипу родоначальника на ряд нових, гомозиготних комбшацш, здатних забезпечити створення нових спадкових ознак. Вчеш також довели, що застосування шбридинпв на завершальному етапi породотворення забезпечуе кон-солiдацiю видатних якостей окремих тварин i плiдно впливае на ство-рюванi популяцii у цшому. На етапах розведення помюей бажаного типу «в собЬ>, що супроводжуеться розщепленням, iнбридинги дозволяють значно зменшити його. На думку дослщниюв, на етат консолiдацii порiд доцшьно застосовувати помiрний та вiддалений шбридинг при лiнiйному, пiдтримуючому i комплексному типах тдбору [4, 5, 6].
Питанням цiлеспрямованого застосування спорiднених спаровувань на рiзних етапах породотворення присвячеш такi науковi працi М. В. Зубця: «Теория скрещивания: методологический аспект научного синтеза» (1988), «Принципы создания красно-пестрой молочной породы (теоретические основы, методы селекции, организационные мероприятия)» (1986), «Основш концептуальш засади новггньо1' вггчизняно1' теорп поро-доутворення» (2002), «Рекомендации по формированию генеалогической структуры красно-пестрой молочной породы крупного рогатого скота» (1992).
М. В. Зубець довiв, що проблему схрещування не слщ розглядати вь дiрвано вiд питань iнбредноi депресп. Тривалий тiсний iнбридинг часто призводить до швелювання ознак статевого диморфiзму i затримки стате-вого дозрiвання, порушення заплiдненостi та статевих цикив у самок, зниження статево1' потенцп i якостi сперми чи повного безплщдя як край-нього ступеня шбредно1' депресii. Помiрнi ступенi спорщнення не супрово-джуються важкими депресивними явищами. З нарощуванням ступеня
вщдаленост схрещування потомство характеризуеться посиленням вира-женостi статевого диморфiзму i зростанням плодючост [3].
Вивчаючи зазначену закономiрнiсть, М. В. Зубець дав власну штер-претацiю природи депресii. Чггко виражений статевий диморфiзм розгля-дав як важливий критерiй правильно! будови i здорового стану статевих оргашв, узгоджено! роботи систем залоз внутршньо!' секрецii, особливостi яко! передаються потомству, складае невiд'емну частину конституцii. З нарощуванням ступеня вiддаленостi схрещування потомство характеризуеться посиленням статевого диморфiзму, а значить i пiдвищеною жит-тездатнiстю. При цьому крайнi ступеш вiддалених схрещувань (мiжвидових, мiжродових), а також тiснi iнбридинги призводять до по-слаблення вираженостi статевого диморфiзму потомства i його безплiддя.
На основi зiставлення численних фактiв у вщношенш ознак, що по-терпають вiд iнбредноi депресii, i ознак, найбшьш ефективних щодо про-яву гетерозису, М. В. Зубець подтвердив !'хнш зв'язок з явищем стаи i статевого диморфiзму. Встановив, що гетерозис i iнбредна депресiя за пев-ною ознакою в бшьш високому ступенi проявляються в гаметно! або навпаки у гетерогаметно! стат^ хоча значення статi вивчено ще недостат-ньо. Таким чином, гетерозис i депресiя матерiалiзуються завдяки полярним ступеням вираженост статi i ознакам статевого диморфiзму. У зв'язку з цим доцшьно обгрунтувати новий шдхщ до селекцii, що грунтуеться на доборi i пiдборi тварин за статевим типом i статевим диморфiзмом [3].
Висновки. Науково обгрунтоване уявлення про бюлопчну сутнiсть та практичну значимють iнбридингу, як методу закршлення бажано! спадко-востi, зростання гомозиготност та препотентностi iнбредного потомства, сформувалося в першiй половинi ХХ ст. Розвиток теорп iнбридингу в тва-ринництвi друго! половини ХХ - початку ХХ1 ст. здiйснювався за напря-мами: з'ясування природи явища iнбридинг-депресii, 11' впливу на формування господарськи корисних ознак тварин, визначення ролi шбри-дингiв на рiзних етапах створення нових порiд, пошуки ефективних ме-тодiв !х ощнки. У вивчення основних закономiрностей спорщненого розведення вагомий внесок зробили: М. Ф. 1ванов, О. О. 1ванова, М. А. Кравченко, Ф. В. 1льев, А. Шапоруж, С. Райт, М. В. Зубець, В. П. Буркат, В. I. Ладика, I. П. Петренко та ш.
Обгрунтовано визначальну роль у розробленш концептуальних поло-жень теорii iнбридингу академша НААН М. В. Зубця, як покладено в основу сучасно! методики породотворення, апробовано! при виведенш вiтчизняних порiд i типiв велико! рогато! худоби молочного i м'ясного напрямiв продуктивностi. Ученим доведено, що шбредна депресiя е тiсно пов'язаною з таким еволюцшним феноменом як статева диференщащя. Обгрунтовано новий тдхщ до селекцii на основi добору та тдбору тварин за статевим типом i статевим диморфiзмом.
Лггература
1. Бородай I. С. До юторп вивчення проблеми iнбридингу у селекцп велико1' рогато1' худоби // Вюник Сумського нац. аграр. ун-ту : наук.-метод. ж-л. Суми. 2003. Вип.7. С. 34-44. (Серiя «Тваринництво»).
2. Буркат В. П., Бородай I. С. 1сторичш аспекти розвитку теорп селек-цii у скотарствi Украши : монографiя. К. 2006. 584 с.
3. Зубец М. В. Теория скрещивания: методологический аспект научного синтеза // Вестник сельскохозяйственной науки. 1988. № 10. С. 93-98.
4. Зубец М. В., Буркат В. П. Принципы создания красно-пестрой молочной породы (теоретические основы, методы селекции, организационные мероприятия) // Быки-производители, используемые при выведении красно-пестрой молочной породы крупного рогатого скота: каталог. К. 1986. Вып. 2. С. 3-14.
5. Зубець М. В., Буркат В. П. Основш концептуальш засади новггньо1' вггчизняно1' теорп породоутворення // Розведення i генетика тварин: мiжвiд. тем. наук. зб. К. 2002. Вип. 36. С. 3-10.
6. Зубец М. В., Буркат В. П., Хаврук А. Ф. Рекомендации по формированию генеалогической структуры красно-пестрой молочной породы крупного рогатого скота. К. 1992. 43 с.
7. Иванов М. Ф. Методы разведения // Полн. собр. соч.: в 7-ми т. М. 1964. Т. 4. С. 420-574.
8. Иванова О. А. Некоторые особенности родственного спаривания при разведении по линиям // Животноводство. 1964. № 9. С.47-51.
9. Ильев Ф. В. Инбридинг и гетерозис в селекции сельскохозяйственных животных. Кишинев. 1987. 181 с.
10. Кравченко Н. А., Майборода И. И. Техника вычисления коэффициентов инбридинга и генетического сходства // Цитология и генетика. 1968. Т. 2, № 2. С. 104-118.
11. Племшна робота з породами велико1' рогато1' худоби / за ред. М. А. Кравченка. К. 1963. 369 с.
12. Рубан Ю. Д. История зооинженерной науки и современность. К. 2001. 184 с.
