CC BY
16
УДК 331.55
О.П. KymHapeHKO
РОЗВИТОK МIЖНАРОДНОÏ ТРУДОВОÏ МIГРАЦIÏ В KOHTEKCTI
ФОРМУВАННЯ ВАЖЕЛ1В СВ1ТОВОГО EKOHOMI4HOrO РОЗВИТKУ
В cmammi дослiджeно розвиток трудово1' м^раци на мiжнaродному ринку праци Розглянуто роль грошовт пeрeкaзiв мiжнaродниx мiгрaнтiв як вaжeля розвитку нацюнальнш eкономiк. Вiдзнaчeно нeобxiднiсть удосконaлeння оргатзацтного зaбeзпeчeння систeми мiжнaродниx грошовш пeрeкaзiв трудовш мiгрaнтiв у свтовт eкономiцi.
Клю^о^^ слова: мiжнaроднa трудова мшращя, мiжнaродний ринок пращ, мiжнaроднi грошовi пeрeкaзи, свтова eкономiкa.
Для pозвиткy сyчaсноï св^ово"1 економши все бшьшого зтачення нaбyвae мiжнapоднa мiгpaцiя pобочоï сили. Iraye зтачта кшьюсть ^arn, внyтpiшньоекономiчний стан i зовнiшньоекономiчнi зв'язки якиx знaxодяться в знaчнiй зaлежностi вiд мiжнapодноï тpyдовоï мiгpaцiï.
Ключовим пpоцесом, пов'язaним з мiжнapодною мiгpaцieю, що одночaсно ствоpюe пеpедyмови aктивiзaцiï мiжнapодного економiчного pозвиткy, e гpошовi пеpекaзи, ощнга офiцiйно пiдтвеpджениx зaльниx потокiв якик свiдчить пpо знaчне пеpевищення вкaзaними пеpекaзaми сукупно"1 суми офщшно"1 допомоги, спpямовaноï нa pозвиток, якa нaдxодить з деpжaниx i пpивaтниx джеpел. [5, с.20-21]
Питaнням pозвиткy мiжнapодного pинкy пpaцi i мiжнapодноï тpyдовоï мiгpaцiï пpисвячено пpaцi вiдомиx зapyбiжниx вчениx Р. Билсбоpоy, Х. Knapra, Д. Maссi, М. Пiоpе, О. Orapra, M. Тодapо, Дж. Xapka тa iн. Пpоблеми включення деpжaв до пpоцесiв мiжнapодноï мiгpaцiï pозглядaються в пpaцяx yкpaïнськиx нayковцiв С. Бaндypa, I. Бузько, С. Kanm^!, Е. Лiбaновоï, С. Пиpожковa тa iн.
Метою дaноï стaтri e дослщження pозвиткy тpyдовоï мiгpaцiï ш мiжнapодномy pинкy пpaцi в контекст фоpмyвaння обсяпв гpошовиx пеpекaзiв мiж кpaïнaми поxодження тa пpизнaчення як вгжеля свiтового економiчного pозвиткy.
З почaткy XXI ст. обсяг гpошовиx пеpекaзiв мiж ^штами збiльшився бшьше нiж втpичi, як нaслiдок зpостaння обсягiв мiжнapодноï мiгpaцiï y св^овш економiцi. Зaгaльнy тенденцiю не змiнилa нaвiть кpизовa ситyaцiя 2008-2009 pp.: зa дaними Всесвiтнього бaнкy ^отягом 2009-2013 pp. обсяг нaдxоджень кош^в чеpез гpошовi пеpекaзи збiльшився зa всiмa гpyпaми ^arn (pис. 1). Ta^ обсяг гpошовиx нaдxоджень y 2013 p. в ^aï™ з високим piвнем доxодy збiльшився y поpiвняннi з 2000 p. та 64 %, в ^шни з сеpеднiм piвнем доxодy - та 360 %, в ^шни з низьким piвнем доxодy - бшьше шж в 6 paзiв. В останый гpyпi ^arn гpошовi пеpекaзи вистyпaють вaжливим i постiйним джеpелом доxодy для мiльйонiв pодин.
Св^овими лiдеpaми зa обсягaми гpошовиx нaдxоджень вистyпaють Iндiя тa Kитaй (габл.1). Сеpед pозвинyтиx ^arn основними pеципieнтaми нaдxодження гpошовиx коштiв вистyпaють Фpaнцiя i Нiмеччинa (пpи цьому дaнi ^aï™ лiдиpyють тaкож зa обсягами гpошовиx пеpекaзiв, здiйснювaниx yповновaженими yстaновaми). Пpи цьому слiд пiдкpеслити, що таведеш офiцiйнi дaнi можуть бути суттево зaниженими, оскiльки дaнi щодо обсягiв пеpедaчi гpошовиx коштiв чеpез неофiцiйнi кaнaли вiдсyтнi. Чеpез високу вapтiсть гpошовиx пеpекaзiв (pис. 2, p^. 3) спiльноти мiгpaнriв опеpaтивно ствоpюють пapaлельнi i aльтеpнaтивнi шляxи для пеpесилaння коштiв нa бaтькiвщинy, як пpaвило, викоpистовyючи нефоpмaльнi особист! i етшчш кaнaли i меpежi. [5, с.21]
еоо
млрд.
ВС краТни
500
400
ЗОО
200
ЮО
О
Рис. 1. Динамика обсягу грошових переказ1в в кратни з високим, середшм, низьким р1внем доходiв у 2000 - 2013 рр., млрд. дол. США [7]
Таблиця 1
Топ-10 кратн-рецишен^в грошових переказiв в залежностi вщ р1вня доходiв у _2013 р., млрд. дол. США [7]_
Крагни з високим рiвнем доходiв Крагни з середшм рiвнем доходiв Крагни з низьким рiвнем доходiв
Фраищя 21,6 Iндiя 71,0 Бангладеш 15,2
Имеччииа 14,7 Китай 60,2 Непал 5,4
Бельпя 10,8 Фшптии 26,1 Таджикистан 4,1
Iспаиiя 10,0 Мексика 22,0 Бiрма (М'яима) 2,5
Пiвдеииа Корея 9,0 Нiгерiя 21,0 Киргизстаи 2,3
Iталiя 7,7 Сгипет 20,0 Гат 1,7
Польща 7,3 Пакистан 14,9 Кешя 1,3
Росiя 6,4 В'етиам 10, Уганда 1,0
США 6,3 Украгна 9,3 Ефютя 0,6
Португалiя 4,0 Iндонезiя 7,9 Афгашстан 0,5
Високий дохщ
117 Низький дохщ
31
2000 2002 2004 2006 2008 2010
2013
Питания вартосп грошових переказiв (так, величина комiсiйних за переказ кош^в через ОПГК зазвичай перевищуе 10% вiд суми, що иадсилаеться) е особливо важливим, зважаючи на те, що суми грошових переказiв в свош осиовиiй масi е вiдиосио иезиачиими (менше 1000 дол. США иа рш i меише 100 дол. США иа одии грошовий переказ) (рис. 4).
Сальвадор
Гватемала
Еквадор
Ыкарагуа
Колумбiя
Туреччина
Грецiя
Мексика
Гондурас
Домштанська Республiка
Фiлiппiни
Га'т
Ямайка
Зiмбабве
Португалiя
Пакистан
Куба
lндiя
Египет
Рис. 2. Комшйний збiр за вiдправку суми у розм1р1 200 дол. США в окремп краУни iз США через ОргашзащУ з пересилання грошових кошт1в (ОПГК), % вiд
загальноУ суми [5, с.68] Аналiзуючи географiчну спрямованiсть грошових переказiв, можна вщзначити пропорцiйнiсть спiввiдношення обсягiв грошових надходжень в краши в залежностi вщ рiвня 1х доходу. При цьому переважна частина грошових кош^в надходить до краш iз середнiм рiвнем доходу (71 % в 2013 р. за оцшками Всесвiтнього банку) (рис. 5). Краши з низьким рiвнем доходу отримують невелику частку грошових переказiв вiдносно свiтового обсягу - 6 % в 2013 р., але даний показник подво1вся у порiвняннi з 2000 р. На краши з високим рiвнем доходу припадае 23 % вщ загальносв^ового обсягу грошових переказiв (40 % у 2000 р.).
Пакистан ( 0.4
Мозамбт 1 1
Туреччина .
Португалiя .
1нд1я
Грецiя .
Фiлiппiни
Бангладеш
V
Рис. 3. Комшйний збiр за вщправку суми в розм1р1 200 дол. США в окремп краУни iз США через банки, % вщ загальноУ суми [5, с.68]
Грошовi перекази мiграитiв стаиовлять бiльш високу частку у ВВП в бщиих крашах у порiвияииi з багатими (рис. 6). Вагомють обсягу грошових переказiв у ВВП стрiмко зросла у перюд 2000-2013 рр., склавши в бiдиих крашах 8 % иаприкшщ вказаиого перiоду (у порiвияииi з 3 % в 2000 р.), у крашах з середшм рiвнем доходiв - меише 2 %, у крашах з високим рiвнем доходiв - меише 1 %. При цьому краши з иизьким рiвнем доходу отримують иезиачиу частку вщ загальиосвiтового обсягу грошових переказiв.
Рис. 4. Середнi суми грошових переказiв з США в окремп кратни, дол. США [5,
с.69]
Безумовио, мiграити вилучають частииу ресурав з екоиомiки приймаючо! краши, але з шшого боку, оскшьки праця мiграитiв в цiлому е бшьш дешевою за працю коршного населения, трудовi мiграити стримують зростаиия шфляцп, завдяки чому цiии на бшьшють товарiв i послуг не досягають максимуму. Крiм того, внутршне споживаиия за рахуиок трудових м^анпв зростае, що стимулюе зростаиия виробиицтва i торгiвлi. Таким чином, однозначно оцшити вклад мiграитiв в економшу, як i втрати вiд вивезеиия коитв, достатньо складно.
80%........................................................................
Середн1и дох1в
БО
2000 2002 2004 2006 2008 2010
2013
Рис. 5. Частка грошових переказiв в кратни з рiзним р1внем доходiв
у 2000-2013 рр., %% [7]
Пiдсумовуючи вищевикладеие слiд вщзначити, що мiжиародиа мiграцiя вiдбуваеться внаслщок зиачиого розриву у рiвиях економiчного, демографiчиого, полiтичиого розвитку i сощально! безпеки мiж кра'1иами. Отже, краши ем^ацп i
148
приймаючi краши повиннi виробити взаeмовигiднi ршення, якi дозволять як цим крашам i 1х економiкам, так i мiгрантам, отримати вигоду вiд географiчноi мобiльностi робочо! сили. [5, с.51]
Зокрема, оскiльки зростае важливiсть питання щодо грошових переказiв як джерела катталу для краш св^ово! економши, найвищим прiоритетом мае стати питання щодо ефективних способiв 1х використання. Одне iз завдань може полягати у зменшенш комiсiйних зборiв за здшснення грошових переказiв i оптимiзащi економiчноi полiтики в данiй сферг по-перше, урядам краiн-експортерiв i краiн-iмпортерiв робочо1 сили слiд забезпечити захист потоюв грошових коштiв, що надсилаються додому пращвниками-мiгрантами; по-друге, уряди мають також сприяти збiльшенню обсяпв грошових переказiв, знижуючи плату за здшснення переказiв грошових коштiв (в даний час ця плата е достатньо високою, особливо для незаконних мгрант1в i мiгрантiв, у яких немае доступу до банювського рахунку).
10 %....................................................................................................
2 ООО 2003 2006 2009 2012
Рис. 6. Частка грошових переказ1в у ВВП краУн за рiвнем доходiв у 2000-2012рр.,
%% [7]
Вдалим прикладом може слугувати утворення розрахунково! палати мiж банкiвськими системами США i Мексики, що суттево покращило процедуру переказу коштв мiж вказаними крашами. 1ншим прикладом е заснування Всесв^ньою радою кредитних союзiв (WOCCU) в 2001 р. Мiжнародноi мережi грошових переказiв (IRnet), яка об'еднала кредитш союзи Сполучених Штатiв, шести кран Центральное' Америки i Карибського басейну (WOCCU змогла знизити середню плату за грошовий переказ до 2,6 %). Сума вщправлених грошових переказiв цими каналами постшно зростае (так, лише в перюд одразу тсля утворення - з 2,5 млн. дол. США в 2001 р. до 64 млн. дол. в 2003 р.). В 2004 р. до долучилась Польща: членом в^зано'^' мереж стала Шащональна
асощащя кооперативних ощадних банкiв i Кредитш союзи Польщу [5, с.45]
Крiм захисту i збiльшення потокiв грошових переказiв, необхiдно також об'еднати щ потоки, залучаючи до розвитку банювський i фiнансовий сектор приймаючих краш. Разом зi зростанням ринку офшшних грошових переказiв, це створить можливосп для зростання дшово! активностi для банюв i кредитних союзiв (у випадку WOCCU, кредитнi союзи приймаючоi крайни активно заохочують отримувачiв грошових переказiв вiдкривати поточнi рахунки i накопичувальнi депозити при отриманнi кош^в). При послiдовному впровадженнi дана стратепя допомогла б збiльшити вiдсоток населення, що е учасником банювського сектору, забезпечуючи йому кращий доступ до фшансових продуктiв. Крайни також можуть заохочувати мiгрантiв i членiв 1х родин використовувати грошовi перекази
149
продуктивно - не лише на витрати, а й на швестування частини отриманих кош^в (в житлове будiвництво, осв^у тощо).
Також доцiльним вбачасться надання мiгрантам доступу до спещальних рахункiв i фiнансових послуг, зокрема до кредитування, що через розширення юнуючих пiдприeмств мiгрантiв та вщкриття нових, сприяло б посиленню ix штеграцп до спiльноти приймаючо'1' краши. Одночасно економiчна дiяльнiсть мiгрантiв, заснована на етшчному пiдприeмництвi i етшчних зв'язках, може сприяти зростанню прямих шоземних iнвестицiй, туризму i торпвл^ що матиме позитивнi наслiдки як для краiн-експортерiв, так i для краiн-iмпортерiв робочо'1' сили.
Список використано1 л1тератури
1. Бондарь М. Международная интеллектуальная миграция в экономике знаний: [Электронный ресурс]/ М. Бондарь. - Режим доступу до статп: http://zneiz.pb.edu.pl/data/magazine/artide/271/L4_bondarpdf
2. Западнюк Е.А. Миграция рабочей силы и международный рынок труда: институциональная регламентация/ Е.А. Западнюк. - М.: Интеграция, 2007. - 286 с.
3. Потёмкина Т.В. Миграционные процессы в современной системе международных отношений: [Электронный ресурс]/ Т.В. Потёмкина. - Режим доступу до статп: http://www.zpu-joumal.ru/zpu/2008_3/Potemkina.pdf
4. Рощин Ю.В., Волох В.А., Куценко Т.1. Управление международной трудовой миграцией/ Ю.В. Рощин, В.А. Волох, Т.1. Куценко. - Вип. 1. - М.: Авангард, 2006. - 256 с.
5. Холзман Р., Мюнз Р. Проблемы и перспективы развития международной миграции в ЕС, входящих в него государствах, в соведних странах и регионах: вопросы политики/ Р. Холзман, Р. Мюнз. - Институт перспективних исследований. 2-й Стокгольмский семинар по режимам глобальной мобильности населения. - Стокгольм, 11 -12 июня 2004г. - Стокгольм: Intellecta Stralins, 2004. - 87с.
6. Changing Patterns of Global Migration and Remittances: [Электронный ресурс]. -Режим доступу до статп: http://www.pewsocialtrends.org/ files/2013/12/global-migration-final_12-2013.pdf
7. The Impact of International Migration on Destination Countries: [Электронный ресурс]. - Режим доступу до статп: http://www.un.org/esa/ population/ meetings/HLD2013/documents/presentations/Dumont_OECD %20UN%2005_June_2013.pdf
8. World Migration in Figures: [Электронный ресурс]. - Режим доступу до статп: http://www.oecd.org/els/mig/World-Migration-in-Figures.pdf
Стаття надшшла до редакцп 11.02.2015 р.
O. Kushnarenko
DEVELOPMENT OF INTERNATIONAL LABOUR MIGRATION IN THE CONTEXT OF FORMING OF WORLD ECONOMIC DEVELOPMENT LEVERS
In the article development of labour migration on the international labour market is investigated. The role of money orders of international migration people is considered as a lever of national economies development. Necessarily of organizational improvement of international money orders of migration people in world economy is marked.
International migration is due to a significant gap in levels of economic, demographic, political development and social security between the countries. Consequently, countries of emigration and host countries should develop mutually beneficial solutions that enable both these countries and their economies, and migrants benefit from geographical labor mobility.
In particular, as the growing importance of the issue of remittances as a source of capitalfor the global economy, top priority should be the issue of effective methods of their use. One of the problems may lie in reducing fees for money transfers and optimization policy in this area: first, governments of exporting and importing countries should workforce to protect cash flows sent home migrant workers;
ВГСНИКМАРГШОЛЬСЬКОШДЕРЖАВНОШУШВЕРСИТЕТУ
_СЕР1Я:ЕКОШОМ1КА, 2015, ВИП.9
Second, governments should also help to increase the volume of remittances, reducing a fee cash (currently this fee is quite high, especially for illegal immigrants and migrants who have no access to a bank account).
In addition to protecting and increasing flows of remittances must also combine these flows, involving the development of the banking andfinancial sector of host countries. Along with the growth of official remittances market, it will create opportunities for the growth of business activity for banks and credit unions (if WOCCU, credit unions host country actively encourage remittance recipients to open current accounts and savings deposits in obtaining funds). With the consistent implementation of this strategy would help to increase the percentage of the population that is a party to the banking sector, providing it with better access to financial products. Countries can also encourage workers and their families use remittances productively - not only on cost but also on the investment of the funds received (in housing, education, etc.).
Also expedient to provide migrants with access to special accounts and financial services, including lending that through expansion of existing businesses and the opening of new migrants would contribute to enhancing their integration into the host community. At the same time economic activity of migrants based on ethnic relations and ethnic entrepreneurship can contribute to the growth of foreign direct investment, tourism and trade, which will have positive effects for both exporting countries and importing countries for labor.
Key words: international labour migration, international labour market, international money orders, world economy.
УДК 339.13:620.9(567)
Ш.А. Кадер
ОЦЕНКА СОСТОЯНИЯ ЭНЕРГЕТИЧЕСКОГО РЫНКА ИРАКА
В статье сделан анализ ситуации на энергетическом рынке Ирака, обеспеченность запасами нефти и газа, эффективность использования на внутреннем рынке, возможности транспортировки. В результате чего автором выделены сильные и слабые стороны рынка на данном этапе. Выделены основные проблемы функционирования энергорынка Ирака. Анализ энергетического сектора Ирака проведен в сопоставлении с показателями стран - экспортеров нефти ближневосточного региона.
Ключевые слова: энергетический рынок, нефть, природный газ, уголь, энергоресурсы, энергетический сектор.
Основополагающие тенденции развития мировой энергетики на рубеже веков -глобализация энергетических рынков, создание единого энергетического пространства, возрастание взаимопроникновения региональных и страновых энергетических структур. Все это объективно способствует консолидации усилий участников мирового энергетического процесса для обеспечения устойчивого, надежного энергоснабжения стран и регионов в условиях нестабильности мировых цен на нефть и роста политической напряженности вокруг отдельных стран- производителей.
Целью данного исследования является оценка и анализ энергетического рынка Ирака и выявление сильных и слабых сторон энергетического сектора страны, имеющей один из самых больших в мире энергоресурсных потенциалов, но вследствие политических конфликтов находящейся на протяжении десятилетий в экономической изоляции.
Проблематике развития энергетических рынков посвящены труды ведущих отечественных и зарубежных ученых, таких как А.Амоша, В.Бушуев, Ю.Макогон,
