CC BY
84
9. Nesvetajlova А. Za predelami polite'konomii Minski: likvidnost' i finansovy'e innovatsii v kontekste global'nogo finansovogo krizisa / А. Nesvetajlova [Outside of the political economy of Minsk liquidity and financial innovation in the context of the global financial crisis] // Voprosy' e'konomiki. - 2011. - № 6. - S. 107-122.
10. Problemni pozyky pereprodadut' faktorynhovym kompaniyam [Problem loans pereprodadut factoring companies] : http://ubr.ua/uk/finances/ bankingsector/problemnpozikipereprodadut-faktoringovim-kompaniam-86634
11. Real'nyj portfel' problemnoi zaborhovanosti bankiv mayzshe v 6 raziv bil'shyi za ofitsiynyi [The actual portfolio of bad debts of banks almost 6 times more than the official]. - Рeжим docmyny: http://news.finance.ua/ua/news/~Z327329
12. Rozvytok rynku avtokonfiskatu ta prodazsh zastavnoho avto [Development confiscated market and Sale of confiscated cars] : http://www. zalog-auto.org.ua/ index-ua.html
13. Shamova I.V. Hroshovo-kredytni systemy zarubizshnyh krayin [Monetary systems of foreign countries] / I.V. Shamova : http://buklib.net/ component/option, comjbook/itemid,99999999/catid,28/
ДАН1 ПРО АВТОРА
Кривошеева Вiкторiя Вггалмвна, астрантка кафедри фннанав Кшвський нацюнальний торговельно-економ1чний ун1верситет вул. Кюто, 19 м. Ки'в, Укра'на, 02156 e-mail: Viktory7777@gmail.com
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Кривошеева Виктория Витальевна, аспирантка кафедры финансов Киевский национальный торгово-экономический университет ул. Киото, 19, г. Киев, Украина, 02156 e-mail: Viktory7777@gmail.com
DATA ABOUT THE AUTHOR
Krivosheeva Viktoria Vitalevna, graduate of the finance department of Kiev National University of Trade and Economics Kioto street, 19, Kiev, Ukraine, 02156 e-mail: Viktory7777@gmail.com
УДК 336.148
РОЗВИТОК ДЕРЖАВНОГО Ф1НАНСОВОГО КОНТРОЛЮ В УКРА1Н1
Лисяк Л.В.
Предмет досл1дження - сукупнсть теоретичних та практичних питань сут1 та еволюци контролю \ реформування державного финансового контролю в УкраТн1. Мета роботи - на основ\ ретроспективного анал1зу практики та розкриття теоретичних засад становлення та розвитку системи державного финансового контролю виявити напрями його модермзаци в УкраТн1. Метод \ методолог1я проведення роботи - використано загальнонауков\ та спец/альм методи: ретроспективного анал1зу, пор1вняння, науковоТ абстракцИ' та ¡н.
Результати роботи - на основ\ ретроспективного анал1зу практики та теоретичних засад становлення та розвитку системи державного финансового контролю виявлено недолки чинноТ методологи финансового контролю в Укран та запропоновано напрями його подальшоТ модерн1зацГ. Галузь застосування результат1в - теоретичн та практичн результати досл1дження можуть бути використан у процеа удосконалення системи державного финансового контролю в УкраТн1.
Висновки. В русл\ сучасних економ1чних реформ (децентрал1зац1Т бюджетних в1дносин, розширення бюджетних прав мсцевих оргамв влади \ надання самостЮност1 в бюджетних повноваженнях регонам та органам мсцевого самоврядування) контрольна фунщя господарського механизму, а в1дтак \ финансового контролю отримуе ¡стотний ¡мпульс подальшого розвитку. Позитивний результат в1д цих реформ може бути досягнутий на основ\ повноц1нноТ демократизацТ суспльних в1дносин та д1евоТ системи финансового контролю, функц1онуючоТ на засадах м1жнародного права, зафксованих у положеннях ГИмськоТ декларацТ. Зг1дно ¡з ними державний фнансовий контроль, аудит та громадський контроль мають охоплювати ус ланки фнансових в1дносин. Це потребуе критичноТ оц1нки чинних моделей контролю, внесення належних змн у мехамзм зовншнього \ внутршнього контролю, запровадження в1дпов1дальност1 за забезпечення суспльного прогресу не лише Ыдконтрольних об'ект1в, а насамперед - суб'ект1в контролю за рауональним \ високо результативним використанням усього продуктивного потенц1алу краТни за критер1ем забезпечення годного р1вня життя населення.
Ключов'1 слова: фнансова пол1тика, фнансовий контроль, аудит, громадський контроль, бюджетн кошти.
РАЗВИТИЕ ГОСУДАРСТВЕННОГО ФИНАНСОВОГО КОНТРОЛЯ В УКРАИНЕ
Лысяк Л.В.
Предмет исследования - совокупность теоретических и практических вопросов сущности, эволюции контроля и реформирования государственного финансового контроля в Украине. Цель работы - на основе ретроспективного анализа практики и раскрытия теоретических основ становления и развития системы государственного финансового контроля выявить направления его модернизации в Украине. Метод и методология проведения работы - использованы общенаучные и специальные методы: ретроспективного анализа, сравнения, научной абстракции и др.
Результаты работы - на основе ретроспективного анализа практики и теоретических основ становления и развития системы государственного финансового контроля выявлены недостатки действующей методологии финансового контроля в Украине и предложены направления его дальнейшей модернизации. Область применения результатов - теоретические и практические результаты исследования могут быть использованы в процессе совершенствования системы государственного финансового контроля в Украине.
Выводы. В русле современных экономических реформ (децентрализации бюджетных отношений, расширение бюджетных прав местных органов власти и предоставления самостоятельности в бюджетных полномочиях регионам и органам местного самоуправления) контрольная функция хозяйственного механизма, а затем и финансового
200
Економ1чний вюник ун1верситету | Випуск № 26/1
© Лисяк Л.В., 2015
контроля получает существенный импульс дальнейшего развития. Положительный результат от этих реформ может быть достигнут на основе полноценной демократизации общественных отношений и эффективной системы финансового контроля, функционирующей на основе международного права, зафиксированных в положениях Лимской декларации. Согласно им государственный финансовый контроль, аудит и общественный контроль должны охватывать все звенья финансовых отношений. Это требует критической оценки действующих моделей контроля, внесения надлежащих изменений в механизм внешнего и внутреннего контроля, введение ответственности за обеспечение общественного прогресса не только подконтрольных объектов, а прежде всего - субъектов контроля за рациональным и высоко результативным использованием всего производительного потенциала страны по критерию достойного уровня жизни населения.
Ключевые слова: финансовая политика, финансовый контроль, аудит, общественный контроль, бюджетные средства.
DEVELOPMENT OF PUBLIC FINANCIAL CONTROL IN UKRAINE
Lysiak L.V.
Purpose of the research - a complex of theoretical and practical issues of the essence and evolution of control and reform of public financial control in Ukraine. Purpose of the paper - on the basis of retrospective analysis of practice and opening theoretical principles of formation and development of system of public financial control to detect areas of its modernization in Ukraine. Method and methodology of work - general scientific and special methods: a retrospective analysis, comparison, scientific abstraction and others were used.
The results - on the basis of retrospective analysis of practices and theoretical principles for the formation and development of public financial control detected shortcomings of the current methodology of financial control in Ukraine and directions for its further modernization were proposed. Area of using results - theoretical and practical research results can be used in the process of improving system of public financial control in Ukraine.
Conclusions. In line with current economic reforms (decentralization of budgetary relations, expanding budgetary rights of local administration and giving independence in budgetary authority to regions and governments) control function of the economic mechanism and thus financial control receives significant impulse for further development. The positive result of these reforms can be achieved on the basis of full democratization of social relations and effective system of financial control, which is functioning on the principles of international law set forth in the provisions of the Lima Declaration. In order with them public financial control, audit and public control should cover all aspects of financial relations. This requires a critical assessment of current models of control, making appropriate changes in the mechanism of internal and external control, introduction responsibility for ensuring of social progress not only controlled facilities, but first of all - the subjects of control for rational and efficient use of all productive potential by providing criteria decent standard of living.
Key words: financial policy, financial control, audit, public control, budget funds.
Постановка проблеми. У сферi державно! фЫансовоТ пол^ики протягом останых роюв здмснено прогресивн заходи щодо посилення рольових функцм бюджетноТ системи держави. Зокрема, внаслщок впорядкування бюджетного мехаызму з прийняттям Бюджетного кодексу УкраТни у 2001 р. та його новоТ редакцп в 2010 р. ютотно вдосконапено: бюджетне законодавство; впроваджено казначейське обспуговування бюджетних коштв та облк зобов'язань розпорядниюв коштв у системi оргаыв казначейства; створено центра^зовану модель управлЫня державними ресурсами; запроваджений i реа^зуеться на практик в державному бюджет програмно-цтьовий метод складання та виконання бюджету, що дозволяе простежити досягнення конкретного результату; запроваджено вщкриття та видтення асигнувань пщ зареестрован зобов'язання. Перелiченi заходи - це важливi кроки у напрямi створення досконалоТ системи планування бюджетних показнигав та використання бюджетних коштв.
Одыею з найбтьш важливих функцм держави е забезпечення керованост та пщконтрольност державних фЫансових ресурав, створення умов для використання Тх в якост найважлившого управляючого фактору розвитку краТни, що потребуе удосконалення теоретико-методичних засад подальшого розвитку системи державного фЫансового контролю. Водночас ретроспективний аналiз розвитку державного фЫансового контролю надасть можливють виявити недолки та проблеми оргаызацмного характеру, окреслити шляхи його подальшоТ модерызацп.
Аналiз ocTaHHix дослщжень i публiкацiй. Довготривалий перiод еволюцп органiзацiйних форм контролю зумовив становленню у господарських системах контрольних оргаыв, а потреба посилення Тх дiевостi призводила до формування вщповщних служб та удосконалення правових засад i методологи Тх дiяльностi. Проблематикою господарського (економiчного) контролю в усiх його проявах займались вiдомi вченi, зокрема: С. Бардаш [1], Ф.Ф. Бутинець [2], В.В. Глущенко [3], Н.Г. Виговська [4], 1.М. 1ванова [5], В.е. Калюга [6], е.В.Мних [8], В.Ф. Пхоцький [9], 1.Б.Стефанюк [11], В.О. Шевчук [12] та Ы.
Одним iз напрямiв методологiчних дос^джень, що набув особливоТ важпивостi в сучасних умовах трансформацмних змiн нацюнальноТ економ^ i розбудови послiдовно-ринкового господарського мехаызму е визначення предмета i об' екта економiчного контролю. Висхщною умовою е категорiальна сутнiсть контролю, яка зумовлюе сприйняття його як самосшноТ сфери економiчних вiдносин, а вщтак i самостiйноТ гапузi наукових знань, що знаходяться в динамiчному розвитку. Вщповщно зi змiною рольових функцм держави набувае в ринкових умовах новоТ якост i господарський мехаызм, включаючи i таку його важливу компоненту як контроль. Зокрема, в переходi вiд переважно наглядовоТ функц^Т (з великим нахилом до каральних дiй) до регулювання ефективност нацiональноТ економiки коригуючими засобами. Процес удосконалення державного фЫансового контролю потребуе визначення сутносп контрольноТ функцiТ та дос^дження ТТ втiлення у службах економiчного та фiнансового контролю в краМ
Мета стaттi - на основi ретроспективного аналiзу практики та розкриття теоретичних засад та проблем становлення i розвитку системи державного фЫансового контролю виявити напрями його модерызацп в Украп-л.
Виклад основного мaтерiaлу дослiдження. Термiн «контроль» уособлюеться з поняттям «перевiрка», спостереженням за певними процесами з метою встановлення Тх вщповщност до встановлених вимог. У системi економки це вщносини, що виникають мiж розпорядником i виконавцем. Поняття «controle» (фр.) мае давне, латинське походження, що е словосполученням «contra» i «role». Перша складова частка «contra» це префкс, що означае протидю тому явищу, що виражено словом «role» - яке виражае мiру впливу, ступЫь участi у чомусь, величину значення. Нин широко вживаний термiн «роль» сприймаеться як вагомють певноТ дм, тож у поеднаннi iз зазначеним префксом набувае виразу протидiТ чомусь небажаному. На цм основi термЫ «контроль» сприймаеться насамперед як застережливий захiд проти небажаних вiдхилень вщ установленого порядку.
На зазначенiй пiдставi сферою вiдносин «контроль» у широкому його розумЫы е встановлення певного «порядку», тобто оцЫка поточного стану явища за критерiем вiдповiдностi до вимог, виявлення вщхилень i порушень вимог та застосування заходiв Тх запоб^ання чи усунення.
У досить тривалому iсторичному перiодi цивiлiзацiйного поступу людства вщбувалася трансформацiя органiзацiйних форм господарського мехаызму та вiдповiдно iз цим i його складового елементу - контролю. Мета контролю змщувалась вщ
першопочаткових завдань пщкорення пiдлеглих волi господаря, а у виробничм сферi - до пщпорядкування дiяльностi вимогам технологiчних систем.
Безумовно, в процеа суспiльного поступу наростали прогресивнi змiни у вщносинах базису i надбудови (власностi i влади) суспiльного устрою. З розмежуванням власностi монарха i держави вщбулося утворення державного господарства та системи державного господарства, отже i системи державного контролю. Крупномасштабна i розгалужена система державного господарства -национальна економка зумовила формування рiзноманiтних форм цтьового контролю - вiд оргаыв полiтичного нагляду, правопорядку до виробничо-техычного, економiчного, бухгалтерського, аудиторського контролю тощо. Тобто в процесi еволюцiï контрольна функця вiдокремилась вiд безпосереднього IT ноая - особи-власника i перетворилась у певну сусптьну iнституцiю, реалiзацiя якоï здiйснюeться спецiалiзованими службами. Вщповщно iз цим контроль набувае самоспйного значення.
1з формуванням нацiональних економк особливого значення набув контроль економiчний. Дiевiсть економiчного контролю як оргаычно!' складовоï компоненти господарського механiзму е безумовним чинником ефективност управлiння, а вщтак i продуктивностi економiчних систем вщ окремого суб'екта господарювання до национально' економiки в цiлому. Це зумовлюе необхiднiсть постiйного удосконалення економiчного контролю на засадах економiчних теорм, що формують його наукову парадигму.
Враховуючи дiю принципу системностi, результативнють контролю визначаеться успiшнiстю функцiонуючоï системи, що зумовлюе певну змютовнють застосування контролю.
Як засвщчуе аналiз наукових публкацм у частинi визначення предмету контролю виокремлюеться три позицп. Згщно iз першою позицiею предмет науки складатимуть елементи теорiï контролю; згщно iз другою - науковi знання як продукт науки; вщповщно до третьо! - предмет науки ототожнюеться з предметом практичного тзнання, що нелопчно ототожнюеться з вивченням i розробкою способiв усунення безгосподарностц В частин ж видiлення об'екту контролю мае мюце дискусiя стосовно того, до яш сфери економiчних вщносин мае вiдноситись контроль: макро-, чи мкроекономки [12].
Разом з тим, згщно iз унiверсальною теорiею тзнання об'ект е частиною об'ективно iснуючоï дiйсностi, а предмет - як суб'ективне сприйняття властивостi об'екта. При до^джены сутностi категорiï «контроль» об'ект i предмет стввщносяться мiж собою як загальне i часткове. Тому об'ектом контролю е об'ект матерiального свiту, об'ективноï дiйсностi, що конкретно сприймаеться об'ектом управлiння, оскiльки контролювати його неможливо без прав щодо йог управлiння. У вiдповiдностi iз цим, контроль як функцiя управлЫня мае своïм об'ектом господарську дiяльнiсть, що безумовно iснуе як об'ективна дiяльнiсть. Предметом контролю е певна властивють об'екта, яка пiдлягае до^дженню контролем. В системi господарського контролю предметом до^дження е така властивють об'екта (господарськоï дiяльностi) як вщповщнють його заданим або очiкуваним параметрам.
На основi узагальнення наукових положень, концепцм i теорiй багатьох в^чизняних i зарубiжних дослiдникiв у перцлй украïнськiй «Економiчнiй енциклопедiï» С.В. Мочерний надае таке визначення економiчного контролю: «Економiчний контроль -комплекс знань та заснована на них сукупнють спостережень i перевiрок контролюючими органами функцюнування й розвитку економiчноï системи вщповщно до вимог економiчних закоыв, чинного законодавства, прийнятих управлiнських ршень з метою ïх виконання (а отже, усунення можливих негативних явищ) та забезпечення процесу планомiрного сусптьного вiдтворення, динамiчного й ефективного розвитку ïï елементiв в iнтересах всього населення. В сферi суспiльного вщтворення контроль здiйснюеться за вiдтворенням сукупного сусптьного продукту (або його сучасною формою - валовим внутршым продуктом; за функцюнуванням i розвитком продуктивних сил, технiко-економiчних вщносин; за удосконаленням економiчних вщносин властивост та господарського мехаызму [13].
В цiлому економiчний контроль виступае сервiсною службою менеджменту, та займае постмне мiсце в сучасних концеп^ях управлiння. Спостерiгаеться трансформащя i цiльовоï змiстовностi економiчного контролю: вщ переважного нагляду за дотриманням вимог стандар^в (у безпосереднiх формах перевiрки, ревiзiй, аудиту) до оцЫки ефективностi господарськоï дiяльностi, виявлення наявних можливостей пiдвищення функцiональноï результативностi та напрямiв подальшого розвитку економiчних систем рiзного рiвня - вiд окремого пщприемства до нацiональноï економiчноï системи загалом.
Таким чином, профеайы служби економiчного контролю певноï спецiалiзацiï не лише вщслщковують минулий i поточний тренд руху розвитку певноï економiчноï систем, оцiнюють ступiнь вiдповiдностi фактичних досягнень до планових управлiнських ршень та партнерiв, а й нацтюють керiвництво на формування i досягнення перспективних довго-термiнових цiлей. Саме на основi реалiстичноï оцiнки виявлених.
Недолшв, упущень та утворених у процеа функцюнування нових можливостей (як сприймаються виробничими резервами) стае можливим формування оперативних завдань, на виршення яких нацтюеться дiяльнiсть менеджменту. Це означае, що контроль змЫюе свою вiковiчну орiентацiю, обмежену на виявленнi вщхилень вщ вимог у пiдконтрольному пер^ (що на час пiдведення пщсумгав уже минув i тому фксуеться у режимi post-factum без можливост своечасного коригування контрольованих процесiв), а все бтьше орiентуеться на перспективний перюд на основi набутого практичного досвщу. У цьому вiдношеннi необхщно досягти бiльш високоï оперативностi контролю у поточному режимi з своечасним коригуванням ситуацiï, яка постiйно знаходиться пщ дiею зовнiшнiх i внутршых ризикiв, зумовлюваних об'ективними i суб'ективними чинниками. Зазначене надае новi вимоги до економiчного контролю, що забезпечуе його мiсiю, трансформуючи його функцп до статусу своерiдного штурмана економiчного процесу.
З розвитком товарно-грошових вщносин i розбудови ринковоï системи економки посилилось значення фiнансових вiдносин. Успшнють функцiонування економiчних систем визначаеться ступенем конкурентоспроможносп, а темп економiчного вщтворення - ступенем спроможност генерацiï доходiв (як на рiвнi окремих суб'екпв господарювання - обсягу прибутку, так i на рiвнi нацiональних економк - внутрiшнього валового продукту, нацюнального доходу), оптимального ïх розвитку за потребами соцiально-економiчного розвитку та результативного використання. За цих умов визначальним регулятором суспiльно-економiчних процеав стае досконалють фiнансових вiдносин, виражених в результативному фЫансовому механiзмi, як органiчнiй частин механiзму економiчного.
Фiнансовий механiзм, як складова економiчного механiзму, виконуе двi рольовi функцiï у процесi регулювання суспiльного розширеного вiдтворення. Зокрема, розподтьчу - встановлення пропорцiй цiльового розподту добавленоï вартостi (заново створеного продукту) i контрольну - забезпечення економiчного i результативного використання фЫансових ресурав, тобто тих, яга генеруються в процеа фЫансових (розподтьчих) вiдносин.
Система державного фЫансового контролю почала формуватися в Укра1ы з початку XX ст. - за чаав становлення УНР (Украïнськоï народноï республiки). Урядовi особи, громадськi установи, приватнi оргаызацп звiтували перед Державним контролером щодо використання коштв, що були отримаы ними iз державноï казни.
У 1920 р. розпорядженням уряду УРСР уа установи контролю було об'еднано в единий контрольний орган - Всеукрашську робiтничо-селянську Ыспещю, яка у подальшому була реорганiзована у Народний комiсарiат робiтничо-селянськоï iнспекцiï. Фiнансова Ыспещя була складовою цiеï структури. Поступово вщбувалися змiни у системi фЫансового контролю, вiн розширювався i поглиблювався, розширювалася чисельнiсть ревiзорiв-контролерiв. В 1937 р. фЫансово-бюджетну iнспекцiю було реоргаызовано та створено Контрольно-ревiзiйне управлiння (КРУ).
У нeзaлeжнiй Укpaïнi було пpийнято Зaкон Укpaïни «Пpо Дepжaвнy контpольно-peвiзiйнy cлyжбy в Укpaïнi», який визнaчaв ïï функцп. Контpольно-peвiзiйнa cлyжбa виcтyпaлa однieю з пiдcиcтeм дepжaвного фiнaнcового контpолю. Нин - цe Дepжaвнa фiнaнcовa ^cnew.^ Укpaïни.
3a cyчacними yявлeннями дepжaвний фiнaнcовий контpоль - зacновaнa нa cyкyпноcтi знaнь cиcтeмa cпоcтepeжeнь, доcлiджeнь i пepeвipок (монiтоpинг) контpолюючими оpгaнaми ycпiшного фyнкцiонyвaння, pозвиткy тa викоpиcтaння дepжaвноï влacноcтi, зокpeмa - бюджeтниx i позaбюджeтниx фiнaнcовиx pecypciв, paцiонaльноcтi пpийнятиx y цiй cфepi yпpaвлiнcькиx piшeнь, cвоeчacноcтi виявлeння нeобфyнтовaниx вiдxилeнь вiд вcтaновлeниx вимог тa ïx нeобxiдного вpaxyвaння вiдповiдно до положeнь чинного зaконодaвcтвa.
Дepжaвний фiнaнcовий контpоль e оpгaнiчною пiдcиcтeмою дepжaвного yпpaвлiння. У оpгaнiзaцiйномy acпeктi дepжaвний ф^ндовий контpоль подiляeтьcя нa зовнiшнiй i внyтpiшнiй, вiдповiдно з подiлом влaди нa зaконодaвчy тa виконaвчy. Ta^ пpинцип cтоcовно до дepжaного фантового контpолю зaфiкcовaного у Лiмcькiй дeклapaцiï, пpийнятiй у 1997 p. нa Конгpeci Miжнapодноï оpгaнiзaцiï вищиx контpольниx оpгaнiв [7]. Вищим оpгaном дepжaвного фiнaнcового контpолю зaконодaвчоï влaди у б^ьное! кpaïн виcтyпae paxyнковa пaлaтa, a у виконaвчоï влaди - вщповщн ypядовi cлyжби (в Укpaïнi цe Дepжaвнa фiнaнcовa iнcпeкцiя).
В cyчacниx yмовax cтpiмкого збiлышeння мacштaбiв фiнaнcовоï дiялыноcтi дepжaв, юpидичниx i фiзичниx оciб, a тaкож ycклaднeння зв'язкiв i вiдноcин у фiнaнcово-eкономiчнiй cфepi i життeдiялыноcтi кожноï ^an-rn вiдбyвaeтыcя поcилeння pолi дepжaвного фiнaнcового контpолю у доcягнeннi нaцiонaлыниx cтpaтeгiчниx цiлeй. Maйжe в ycix кpaïнax з pинковою eкономiкою дepжaвa зд^нюе нaйвaжливiшi фyнкцiï yпpaвлiння чepeз монeтapнy, бюджeтнy, кpeдитнy, cтpaxовy, подaтковy, митну aнтимонополынy полiтики. Одночacно з поcилeнням дeмокpaтизaцiï вce бiлышого знaчeння нaбyвaюты контpолынi оpгaни гpомaдcыкоcтi тa нeзaлeжного ayдитy, якi фyнкцiонyюты нeзaлeжно вщ дepжaвного aпapaтy yпpaвлiння. Пpотe у пpaктичномy cпiвпaдaннi cтpaтeгiчноï цiлi зaзнaчeниx видiв фiнaнcового контpолю (дepжaвного, гpомaдcыкого, ayдитy) у доcягнeннi cycпiлыного пpогpecy, мiж ними e icтотнi вщмЫностк пpiоpитeт нaлeжиты дepжaвномy фiнaнcовомy контpолю. Сaмe вiн xapaктepизyeтыcя тaкою вэжливою cпeцифiкою: його обов'язковоcтi для ycix cyб'eктiв гоcподapювaння, cyвоpiй ноpмaтивно-пpaвовiй peглaмeнтaцiï, конкpeтноcтi cфepи дм тa виключно гpошовiй оцiнцi пapaмeтpiв. ^ випливae iз cycпiлыноï пpиpоди Ыституту дepжaви, що пiдпоpядковye його контpолынy фyнкцiю нacaмпepeд зaгaлыноcycпiлыним iнтepecaм i полягae у зaбeзпeчeннi ycпiшноï peaлiзaцiï фiнaнcовоï полiтики дepжaви як у зaгaлыномy пpоявi ycпiшноï життeдiялыноcтi cycпiлыcтвa, вiтчизняниx cyб'eктiв гоcподapювaння тa домогоcподapcтв.
Виpоблeння зaгaлыниx пpинципiв фiнaнcового контpолю, якi yзaгaлынююты cвiтовий доcвiд, здiйcнeно Miжнapодною оpгaнiзaцieю вищиx контpолыниx оpгaнiв (INTOSAI), peкомeндовaниx для зacтоcyвaння у npa^^ дiялыноcтi вiдповiдниx оpгaнiв кpaïн, якi вxодитимyты до дaноï оpгaнiзaцiï. Цe знaйшло вiдтвоpeння у Лiмcыкiй дeклapaцiï, пpийнятiй IX Конгpecом INTOSAI у жовтн 1977 p. [7] Визнaчaлыними пpинципaми фiнaнcового контpолю визнaно тaкi:
• нeзaлeжнicты фiнaнcового контpолю як нeвiд'eмного aтpибyтy дeмокpaтiï й обов'язкового eлeмeнтa yпpaвлiння фiнaнcовими pecypcaми;
• зaконодaвчe зaкpiплeння нeзaлeжноcтi оpгaнiв фiнaнcового контpолю;
• визнaчeння нeобxiдноcтi здiйcнeння попepeдныого контpолю й контpолю зa фaктичними peзyлытaтaми;
• нaявнicты внyтpiшныого тa зовнiшныого контpолю як обов'язковоï умови icнyвaння фiнaнcового контpолю;
• глacнicты i вiдкpитicты контpолыниx оpгaнiв з обов'язковою вимогою додepжaння комepцiйноï тa iншоï тaeмницi, що зaxищaeтыcя зaконом [9].
Зaзнaчeнi пpинципи Лiмcыкоï дeклapaцiï INTOSAI знaйшли вiдобpaжeння у нaцiонaлыниx зaконодaвcтвax peглaмeнтaцiï дepжaвного фiнaнcового контpолю eвpопeйcыкиx кpaïн. Впpовaджeння у пpaктикy пpинципiв фiнaнcового контpолю, визнaчeниx Лiмcыкою дeклapaцieю, нa поcтpaдянcыкомy пpоcтоpi вiдбyлоcя в пpоцeci pозбyдови pинковоï cиcтeми гоcподapювaння. Taк, 8 чepвня 2001 p. кepiвникaми вищиx оpгaнiв фiнaнcового контpолю дepжaв-yчacницы СНД у м. Киeвi нa оcновi Лiмcыкоï дeклapaцiï було пpийнято Дeклapaцiю пpо зaгaлынi пpинципи дiялыноcтi вищиx оpгaнiв фiнaнcового контpолю циx дepжaв, включaючи й Укpaïнy.
3гiдно iз зaзнaчeним, вiтчизнянa cиcтeмa дepжaвного ф^н^вого контpолю pозвивaeтыcя нa мeтодологiчниx пpинципax, eдиниx для бiлышоcтi кpaïн œiïy. Пpотe цeй пpоцec, нaцiлeний нa пpaктичнe виpiшeння питaны peгyлятивниx функцм дepжaви у pозбyдовi pинковоï cиcтeми cycпiлыниx вiдноcин cтpимyвaвcя iнepцiйнicтю колии^о! cиcтeми компapтiйноï монополiï влaди i контpолю. Тому у тpaнcфоpмaцiйнiй eкономiцi Укpaïни одночacно з pинковими peфоpмaми впpовaджyвaлиcы eлeмeнти контpолю, aдeквaтнi новим cоцiaлыно-eкономiчним yмовaм. Водночac, контpолы нe мaв cиcтeмного xapaктepy i окpeмi eлeмeнти контpолю нe зaвжди випов^ли вимогaм чacy.
У зв'язку з цим чиннa в Укpaïнi ^ci^a дepжaвного фiнaнcового контpолю мae вeликy кiлыкicты нe повнicтю зaвepшeниx зaxодiв пepexодy нa фyнкцiонaлынy оcновy пpинципiв Лiмcыкоï дeклapaцiï. Xочa окpeмi eлeмeнти cиcтeми yжe фyнкцiонyюты, пpотe вони дюты pозpiзнeно, нecкооpдиновaно зa умов нeдоcконaлоï i, нepiдко, cyпepeчливоï ноpмaтивно-пpaвовоï бaзи, що peглaмeнтye 1жню дiялынicты. Пpотe cepeд icнyючиx aктyaлыниx питaны yдоcконaлeння вiтчизняноï cиcтeми фiнaнcового котролю нaйбiлыш пpоблeмним e поcилeння його дieвоcтi, що оpгaнiчно поeднyeтыcя з пpiоpитeтaми cyчacниx eкономiчниx peфоpм.
Чиннa в Укpaïнi оpгaнiзaцiя фiнaнcового конфолю нaцiлeнa нa peaлiзaцiю контpолыниx функцм у тaкиx cфepax:
- дepжaвнe yпpaвлiння i peгyлювaння;
- caмоyпpaвлiння i caмоpeгyлювaння;
- pинковe peгyлювaння.
3гiдно iз концeптyaлыними зacaдaми чинноï в Укpaïнi клacичноï модeлi фiнaнcового контpолю, його оpгaнiзaцiйнa бyдовa зyмовлeнa положeннями Конcтитyцiï тa вiдповiдae cтpyктypi влaди. Розгляд оpгaнiзaцiйноï cтpyктypи peaлiзaцiï контpолыноï фyнкцiï оpгaнaми влaди зacвiдчyюты ïx вiдповiднicты оpгaнiзaцiйним пpинципaм Лiмcыкоï дeклapaцiï. Рeгyлятоpний acпeкт контpолыноï функцп зaбeзпeчyeтыcя aдмiнicтpaтивними, пpaвовими i eкономiчними мeтодaми, що гeнepyютыcя yciмa плгами влaди, cтвоpюючи пpaвовe тa aдмiнicтpaтивнe полe фyнкцiонyвaння ycix piзновидiв контpолю:aдмiнicтpaтивного, тexнiко-тexнологiчного, eкологiчного, фiнaнcового !a iншиx фоpм. Цeнтpaлынe мicцe cepeд ниx нaлeжиты контpолю фiнaнcовомy, який подiляeтыcя нa тpи види: дepжaвний фiнaнcовий контpолы, фiнaнcовий контpолы влacникiв (бeнeфiцiapiв) пiдпpиeмcтв тa ayдит.
Дepжaвний фiнaнcовий контpолы бyдyeтыcя зa фоpмaми, що вiдповiдaюты вимогaм чacтини дpyгоï cтaттi 19 Конcтитyцiï Укpaïни, якою пepeдбaчeно, що «^гани дepжaвноï влaди тa оpгaни мicцeвого caмовpядyвaння, ïx поcaдовi оcоби зобов'язaнi дiяти лишю нa пiдcтaвi в мeжax повновaжeны тa у cпоciб, що пepeдбaчeнi Конcтитyцieю тa зaконaми Укpaïни». Нин в Укpaïнi нe icнye бaзового зaконy, який би peглaмeнтyвaв cфepy дepжaвного контpолю, тому контpолынi функцп виконуюты зa нeобxiдноcтi тa в мeжax cвоeï компeтeнтноcтi piзномaнiтнi оpгaни дepжaвноï влади тa пiдвiдомчi 1м оpгaнiзaцiï: Вepxовнa Рaдa Укpaïни, Пpeзидeнт Укpaïни, Кaбiнeт Miнicтpiв Укpaïни, Miнicтepcтво фiнaнciв Укpaïни, Рaxyнковa пaлaтa, мicцeвi дepжaвнi aдмiнicтpaцiï тa виконaвчi оpгaни вiдповiдниx paд (ïxrn фiнaнcовi yпpaвлiння, Дepжaвнa фiнaнcовa iнcпeкцiя Укpaïни, Дepжaвнa кaзнaчeйcыкa cлyжбa Укpaïни, Дepжaвнa фicкaлынa cлyжбa Укpaïни, Нaцiонaлыний бaнк Укpaïни, Дepжaвнa комiciя з цiнниx пaпepiв i
фондового ринку, Фонд державного майна Укражи, рiзнi служби та iнспекцiï. Функцiонування державного фжансового контролю без базового закону, який би встановлював основы поняття у цж сфер^ чiтко розмежував би повноваження та завдання мiж органами державноï та мiсцевоï влади, регламентував вщносини мiж суб'ектами та об'ектами контролю, визначав вiдповiдальнiсть та незалежних вщповщних уповноважених посадових оаб.
Згiдно iз свiтовими тенденцiями розвитку контрольних оргаыв, вони мають бути роздтеы на пiдвiдомчi законодавчоï та виконавчоï влади. В Украïнi такий подт здiйснено лише на центральному рiвнi: функцiонують центральнi контрольнi органи Верховноï Ради - Рахункова палата та КабЫету Мiнiстрiв - Державна фжансова iнспекцiя. Лише цi двi органiзацiï (Рахункова палата та Державна фжансова iнспекцiя) е спецiальними органами фжансового контролю, тобто контроль у них - едине i основне 1хне завдання.
Рахункова палата в структурi системи державного фжансового контролю е суб'ектом безпосереднього i опосередкованого парламентського контролю. Цей орган здмснюе контроль за виконанням Державного бюджету УкраЖи та фжансуванням загальнодержавних бюджетних програм, за використанням органами виконавчоТ влади коитв державних цтьових та позабюджетних фондiв, за iнвестицiйною дiяльнiстю органiв виконавчоï влади. Крiм того Рахункова палата контролюе процес управлжня Державною казначейською службою коштами Державного бюджету, а також законнють i своечаснють руху цих коитв у Нацюнальному банку Укражи, уповноважених бангав та iнших кредитних установ.
До повноважень РахунковоТ палати Украïни у сферi фiнансового контролю вiднесено контролювання за такими процесами:
- за вчасним виконанням видатковоТ частини Державного бюджету Укради, витрачанням бюджетних коитв за цтьовим призначенням;
- за утворенням в погашенням зовнiшнього i внутршнього державного боргу Украïни, визначенням ефективност та доцiльностi видаткiв державних коитв, валютних та кредитно-грошових ресурсiв;
- за дотриманням законност фiнансових вщносин як сукупност взаемозалежних соцiальних, пол^ичних i юридичних вимог i 1х реалiзацiю шляхом неухильного i точного дотримання норм i правил, установлених чинним законодавством, вама органами, що зджснюють державний фЫансовий контроль, i 1х посадовими особами.
Державна фжансова iнспекцiя Украïни утворена згiдно iз указом Президента Украïни вiд 09.12.2010 № 1085 шляхом реоргаызацп Головного контрольно-ревiзiйного управлiння. Положенням про Державну фжансову iнспекцiю Украïни (ДФ1У) визначено, що це центральний орган державноТ виконавчоï влади, дiяльнiсть якого спрямовуеться i координуеться Кабжетом Мiнiстрiв через МУстерство фiнансiв. До повноважень ДФ1У вiднесено забезпечення реалiзацiï державноï полiтики у сферi державного фiнансового контролю та внесення пропозицж щодо ïï формування.
Згiдно iз своïми повноваженнями ДФ1У здiйснюе контроль за такими процесами:
• за використанням i збереженням державних фжансових ресурав, необоротних та жших активiв; правильнiстю визначення потреби в бюджетних коштах вщповщно до взятих зобов'язань; контролюе рiвень ефективност використання коитв i майна, стан i достовiрнiсть бухгалтерського обл^ i фiнансовоï звiтностi у мУстерствах та iнших органiзацiях державноï виконавчоï влади, в державних фондах, фондах забезпечення загальнообов'язкового державного соцiального страхування, в бюджетних установах i суб'ектах господарювання державного сектору економки, а також на пщприемствах, в установах i оргаызащях, якi отримують бюджеты кошти, кошти державних фондiв або використовують державы кошти чи комунальне майно;
• за виконанням функцж з управлжня об'ектами державноï власносп; за цiльовим використанням i своечасним поверненням креди^в; за своечасним i достовiрним складанням бюджетноï звiтностi, паспор^в бюджетних програм, кошторисiв; за станом внутршнього контролю та аудиту у розпоряднигав бюджетних коштiв; участують у державних ревiзiйних комiсiях пiдприемств з часткою понад 50% державноï власносп ïх активiв;
• за розробку i реалiзацiю заходiв з усунення виявлених порушень; за дотриманням вимог бюджетного законодавства; за систематичнютю i дiевiстю проведення контрольно-ревiзiйноï роботи у мУстерствах та вiдомствах; за дiяльнiстю територiальних державних фiнансових iнспекцiй.
Не зважаючи на те, що за оргаызацжною формою система контролю в УкраУ вщповщае принципам Лiмськоï декларацп, але за своею iдеологемою вона зберегла i продовжуе використовувати ще радянськ традицп, успадкувавши усi недолки староï системи. Зокрема: не юнуе чiткого розмежування зовнiшнього i внутршнього контролю; не визначено ступiнь вщповщальносп контрольних органiв за реалiзацiю управл^сь^ компоненти контрольноï функцiï у трьох головних формах: попереднього, поточного i послщовно-подальшого контролю; не реалiзуеться консолщарнють державного, аудиторського i громадського контролю; не забезпечено незалежност дiяльностi контрольних оргаыв; незаперечною е надлишковiсть компоненти фюкального та карального тиску контрольних оргаыв на пiдконтрольних суб'ектiв.
Значним недолгом нинiшньоï системи фiнансового контролю е значне дублювання функцж контрольними органами, що спостер^аеться навiть на центральному рiвнi. Насамперед це проявляеться у вщсутносп фактичного розмежування на зовышый i внутрiшнiй фiнансовий контроль, яга зджснюють вiдповiдно центральнi органи законодавчоТ (представницькоï) та виконавчоï влади.
Центральним органом зовышнього державного фжансового контролю е рахункова палата, яка своТ повноваження отримала вiд ВерховноТ Ради. Як верховний орган фжансового контролю краГни, рахункова палата предметною сферою свое^ контрольноï функцiï мае дiяльнiсть виконавчоï влади, центральним органом яко^ е Кабiнет Мiнiстрiв. Змютовнють зовнiшнього фiнансового контролю, здiйснюваного Рахунковою Палатою стосовно дiяльностi виконавчоï влади не зводиться до банальное перевiрки вiдповiдностi ïхньоï дiяльностi до нормативно-правових вимог. Згщно iз принципами Лiмськоï декларацiï зовнiшнiй контроль здiйснюеться за Ышим критерiем: за успiшнiстю дiяльностi виконавчоï влади у вирiшеннi стратепчних завдань суспiльного розвитку, що вщображаеться темпом позитивного динамiзму розширеного економiчного вiдтворення. Зокрема: за темпом генерацп фiнансових ресурсiв нацiональною економiкою; за встановленням рацiональноï пропорцiï ïх розподту на поточне споживання i розвиток; за процесами використання державних фЫансових ресурав iз забезпеченням належноï ^^ально^ результативностi витрат та економiчноï ефективносп iнновацiно-iнвестицiйних вкладень i господарськоï дiяльностi державного сектору економiки). Саме ця мiсiя е передумовою надання Рахунковм палатi компетенцiй фiнансового контролю за дiяльнiстю центральних органiв влади за сукупним критерiем ïï оцiнки - за ступенем динамiзму генерацiï ВВП кражи як ф^н^во^ основи сусптьного прогресу. Безумовно, в процеа зовышнього фжансового контролю Рахункова Палата у сво1х пiдконтрольних суб'ектах здiйснюе i традицмний контроль на предмет вщповщносп ïхньоï дiяльностi вимогам i нормам.
Другою прерогативою дiяльностi Рахунковоï Палати е формування загально^ методологiï фжансового контролю, нормативно-правових акпв регламентацiï дiяльностi контрольних органiв усiх рiвнiв у краУ та ïх взаемодiï мiж собою, що пiдпорядковуеться змiсту стратепчного критерiю оцiнки мiсiï зовнiшнього контролю. Без цього тотальнють методологiï фжансового контролю будуть здавати тi, кого перевiряють. А вони схильнi замжяти критерiй оцiнки своеï дiяльностi: замють економiчноï результативностi - на чисельнють перевiрок, кiлькiсть виявлених порушень тощо.
Основними оргаызацжно-функцюнальними недолiками дiяльностi Рахунковоï Палати УкраГни е такi:
- Рaxyнковa Плaтa обмeжeнa в повновaжeнняx, визнaчeниx Лiмcыкою дeклapaцieю, тобто нe зд^нк^ контpолы зa пpоцecом cycпiлыно pозшиpeного вiдтвоpeння. Цe ознaчae, що зa peaлыний cоцiaлыно-eкономiчний pозвиток в Укpaïнi нixто конкpeтно нe вiдповiдae. Ocb чому у поpiвняннi з yciмa дepжaвaми, що yтвоpилиcы нa поcтpaдянcыкомy пpоcтоpi тa cоцiaлicтичного лaгepю лишю Укpaïнa зa 23 pоки i^e нe змоглa вийти нa piвeны пpодyкyвaння обcягy, який був у 1990 p. до pозпaдy СРСР. Рaxyнковa Пaлaтa Укpaïни як цeнтpaлыний i нeзaлeжний зa cвоïм а^ту^м оpгaн пpeдcтaвницыкоï влaди (тобто влади, отpимaноï вiд нapодy) нe зд^ню^ зовнiшныого контpолю зa виконaнням полiтичними пapтiями ïxнix пpогpaм, нa оcновi якиx ïм нapод окaзaв довipy нa вибоpax i нaдaв владу. Тобто Рaxyнковa Пaлaтa в Укpaïнi щe нe нaбyлa cвого пpиpодного cтaтycy - оpгaнy вceнapодного кокфолю;
- Рaxyнковa Плaтa здiйcнюe конфолы зa вчacним виконaнням видaтковоï чacтини бюджeтiв. Алe зовciм нe пpиймae yчacтi у фоpмyвaннi бюджeтy чepeз пpизмy cпpямовaноcтi його нa динaмiзм ВВП як оcновy cycпiлыного pозвиткy. Кpiм того, caм контpолы Рaxyнковоï пaлaти у цiй cфepi rne дieвий: в Укpaïнi peкоpдний piвeны коpyпцiï у cиcтeмi бюджeтниx витpaт, оcобливо у cфepi дepжaвниx пpоeктiв, бeзпоcepeдныо пiдконтpолыниx Рaxyнковiй пaлaтi;
- Рaxyнковa Пaлaтa Укpaïни обмeжeнa дiялынicтю контpолю лишe нa piвнi цeнтpaлыниx оpгaнiв влaди i нe мae cвоïx cтpyктypниx cлyжб нa piвнi облacтeй i paйонiв. Тобто ц оpгaни виконaвчоï влади взaгaлi зaлишeнi бeз зовнiшныого фiнaнcового контpолю як нapодного.
Ocb чому, з мeтою оптимiзaцiï цeнтpaлыниx оpгaнiв влади Поcтaновою чинного ypядy зa № 442 пpийнято piшeння пpо cкоpочeння чиceлыноcтi yкpaïнcыкиx дepжaвниx контpолыниx оpгaнiв вщ 56 до 27. Пpотe peaлыного cкоpочeння конфолыно-нaглядовиx фyнкцiй rne змeншeно: вони вiд лiквiдовaниx оpгaнiв пepeдaнi до тиx, що збepeглиcя, aбо пepepозподiлeнi мiж ними. Понaд 14 цeнтpaлыниx оpгaнiв виконaвчоï влaди, якi здiйcнювaли контpолы зa бiзнecом, нe були iдeнтифiковaнi як контpолынi, зокpeмa: iз 16 yкpaïнcыкиx мiнicтepcтв 12 нaдiлeнi пpaвaми контpолю. ^м того, ypяд yтвоpив чотиpи контpолыниx оpгaни з нaдзвичaйно шиpокими повновaжeннями i можливоcтями. Цe cпeцiaлiзовaнi Дepжcлyжби: з питaны пpaцi, з лiкyвaлыниx зacобiв i контpолю нapкотикiв; з бeзпeки нa тpaнcпоpтi; з бeзпeки xapчовиx пpодyктiв тa iз зaxиcтy пpaв cпоживaчiв. Пpaктично ж лiквiдовaно лишe одну контpолынy cлyжбy: з питaны зaxиcтy пepcонaлыниx дaниx.
MeTO^i пpовeдeноï peфоpми контpолыноï cиcтeми визнaчeно змeншeння витpaт нa yтpимaння контpолыниx cлyжб. Ane в 1_ц;й cфepi нeобxiдно коpiнним чином мiняти мeтодологiю контpолю: вiдмiнити плaнyвaння обcягiв штpaфiв, збоpy подaткiв нaпepeд нaвiты тaм, дe пpибyтки вiдcyтнi, пepeйти вщ пepeвaжноï нинi фicкanыно-кapanыноï змicтовноcтi дiялыноcтi контpолыниx cлyжб до cтимyлюючоï pозвиток eкономiки. У цыому випадку фiкcaцiï поpyшeны тa зaxодiв ïx зaпобiгaння i знeшкоджeння, оcновнi зу^лля мaюты бути cпpямовaнi нa ви^^ння пpичин, що зумовлююты цi поpyшeння, тa виявлeння peзepвiв eкономiчного зpоcтaння.
4ac вжe зpобити виcновок пpо тe, що щоpiчнe виявлeння вeликоï кiлыкоcтi поpyшeны e пpоcто iндикaтоpом чиceлыноcтi пpотиpiч iнтepeciв в cиcтeмi фiнaнciв як piзновидy eкономiчниx в^но^н. Вони повиннi бути yпоpядковaнi цивiлiзaцiйним cпоcобом з доcягнeнням пeвноï гapмонiï.
Покaзовим пpикnaдом e бюджeтнa ^o^a i xapaктepнi для нeï поpyшeння, що визнaчaютыcя як «нeцiлыовe викоpиcтaння бюджeтниx коштв». Фeномeн «нeцiлыового викоpиcтaння бюджeтниx коштв» мae бeзлiч пpичин, cepeд якиx оcновними e фaктичнe вiдcтоpонeння оpгaнiв caмовpядyвaння у cкnaдaннi cвоïx мicцeвиx бюджeтiв. Вони лишю «зaтвepджyюты» ïx, одepжaвши ïx «^epxy» вiд вiдповiдниx дepжaвниx aдмiнicтpaцiй. Дepжaвнi aдмiнicтpaцiï aбcолютно aбcтpaктно, у повному вiдpивi вiд peanыниx потpeб, доводяты !м бюджeт «caмовpядyвaння», нaв'язyючи видaтки зa пpинципом «вщ доcягнyтого» !a «вщ можnивоcтi». Якщо який кepiвник оpгaнy caмовpядyвaння (a ïx в Укpaïнi понад 12,2 тиcяч) cпpобye пepeaдpecyвaти отpимaнi у cвоe pозпоpяджeння бюджeтнi кошти для виpiшeння бтыш aктyanыниx зaвдaны, нiж зaконодaвчо визнaчeно, то кepiвник тaкого оpгaнy caмовpядyвaння, як pозпоpядник бюджeтниx коштiв, потpaпляe в чиcло поpyшникiв. Тобто пpоцec pозвиткy як pyxy пpогpecy (вiдкидaння того, що вiджило i ввeдeння нового, нeобxiдного i зyмовлeного новими потpeбaми) пpи icнyючiй cиcтeмi фоpмyвaння бюджeтy (коли зaмicты плaнyвaння пщ cвою вiдповiдanынicты з опоpою rna влacнy бaзy доxодiв зacтоcовyeтыcя ^o^a yтpимaння оpгaнy мicцeвоï влади) нecyмicнe з тим cтaтycом, який визнaчeний Конcтитyцieю Укpaïни як caмовpядний.
Слщ звepнyти yвaгy й нa !e, що кiлыкicты поpyшeны зa crarre^! «нeцiлыовe викоpиcтaння бюджeтниx коштiв» бyлa б нaбaгaто мeншою пpи ч^кому визнaчeннi змicтy цыого положeння у його викоpиcтaннi контpолыними оpгaнaми. Як зaзнaчae один iз нaйбiлыш aвтоpитeтниx cпeцianicтiв у вiтчизнянiй cфepi контpолю 1.Б. Стeфaнюк, у чинному зaконодaвcтвi Укpaïни чiткого i однознaчного зa змicтом тpaктyвaння зaзнaчeного поняття нeмae, оcкiлыки воно iзолыовaнe вiд cвоeï cyтноcтi cyбcтaнцiï -дeтepмiнaнти «rn^a» i «збитки», чiткого визнaчeння змicтовноcтi якиx тaкож нe icнye [11]. ^ пpизводиты до доcиты довтыного тpaктyвaння контpолepaми циx поняты у ш^окому дiaпaзонi зacтоcyвaння: вiд cпpийняття ïx як тотожниx до мотивaцiï дiй поpyшникiв - зyмиcниx i нeзyмиcниx, поpоджeниx злочинною дiялынicтю чи злочинною бeздiялынicтю тощо.
Зaзнaчeний нeдолiк зyмовлeний нeдоcконaлicтю iдeологeми чинноï мeтодологiï фiнaнcового контpолю в Укpaïнi. Haцiлeнicты контpолю нa доcягнeннi «вiдповiдноcтi» i викоpiнeння «нeвiдповiдноcтi» фiнaнcовиx pecypciв «пpизнaчeнням» пpaктично мотивyeтыcя лишe одним кpитepieм оцiнки: «пpaвилыним» оcвоeнням коштiв. Рeзyлытaтивноcтi ж «оcвоeння» коштiв фiнaнcовим мeнeджмeнтом пiдконтpолыного об'eктa в пpоцeci пpовeдeння контpолю мaйжe нe пpидiляeтыcя yвaги. Цe зaкономipно: aджe контpолы зaлeжний вiд оpгaнiв влaди, якa пepeконaнa, що ïï piшeння, зaкnaдeнi у «вимог^», e eдино вipними, бeзcyмнiвними, тобто - диpeктивними. Логiчно з цим, yci виконaвчi оpгaни повинн лишe дотpимyвaтиcы «вимог», якi згщно iз пpaктикою позитивного eфeктy для cycпiлыного pозвиткy нe пpиноcяты.
Розглядaючи повновaжeння оpгaнiв Дepжaвноï фiнaнcовоï iнcпeкцiï Укpaïни (ДФ1У) тaкож cлiд зayвaжити, що дeякi ïï фyнкцiï дублююты фyнкцiï iншиx iнcтитyцiй. Taк, нaпpикnaд, контpолы зa цiлыовим викоpиcтaнням коштв, вiдповiднicтю взятиx бюджeтниx зобов'язaны бюджeтним acигнyвaнням дyблюe фyнкцiï ДКСУ, контpолы зa eфeктивним викоpиcтaнням бюджeтниx коштв дyблюe фyнкцiï РП. Iншa фунщя - контpолы зa доcтовipнicтю визнaчeння потpeби в бюджeтниx коштax пpи cкnaдaннi плaновиx бюджeтниx покaзникiв, мae здiйcнювaтиcя нe нa eтaпi контpолю зa викоpиcтaнням бюджeтниx коштiв, a rna eтaпi плaнyвaння бюджeтy. Ha rnaiiiy думку, фyнкцiï ДФ1У отщ зоcepeдити нa yноpмyвaннi тa iмплeмeнтaцiï внyтpiшныого фiнaнcового контpолю тa внyтpiшныого ayдитy в pоботy головниx pозпоpядникiв бюджeтниx коштiв. Цыому питaнню бaгaто yвaги пpидiляeтыcя в Стpaтeгiï pозвиткy cиcтeми yпpaвлiння дepжaвними фiнaнcaми [10].
В cyчacниx yмовax оcновним нaпpямом yдоcконaлeння i pозвиткy фiнaнcового контpолю в Укpaïнi e iмплeмeнтaцiя от^ового доcвiдy пepeоpieнтaцiï його дiялыноcтi вщ пpоcтого cпоcтepeжeння eкономiчниx пpоцeciв ^a кpитepieм «вщповщнюты-нeвiдповiднicты вимогaм») до оцЫки ïx peзyлытaтивноcтi, фiкcaцiï rne упущены, a peзepвiв i можливоcтeй подaлышого pозвиткy в eкономiчномy, cоцianыномy, тexнiко-тexнологiчномy, eкологiчномy тa iншиx arne^ax пpогpecивного поcтyпy.
Зaзнaчeнa пepeоpieнтaцiя фiнaнcового контpолю потpeбye впpовaджeння aдeквaтниx вимог до його дiялыноcтi, a caмe -оцiнки зa кpитepieм коpиcноcтi, що пepeдбaчae визнaчeння пapaмeтpiв iндикaтоpiв:
- оптимanынicты cпiввiдношeння мiж витpaтaми нa дiялынicты контpолыниx оpгaнiв i отpимaним ними коpиcним eфeктом;
- вiдcyтнicты нeпотpiбниx (нeпpодyктивниx) витpaт - ощaдливicты;
- доcягнeння мeти з мiнiмaлыними витpaтaми - eфeктивнicты.
Крiм того, необхщно запровадити поеднання дiяльностi фжансового контролю з аудитом i громадським контролем в оргаычну еднють, що може забезпечити реалiзацiю мультицiльового та мультикритерiального ефекту.
Висновки. В ру^ сучасних економiчних реформ (децентралiзацiï бюджетних вщносин, розширення бюджетних прав мюцевих оргаыв влади i надання самостжносл в бюджетних повноваженнях регiонам та органам самоврядування) контрольна функщя господарського мехаызму, а вiдтак i фжансового контролю отримуе ютотний iмпульс подальшого розвитку. Позитивний результат вiд цих реформ може бути досягнутий на основi повноцiнноï демократизацiï суспiльних вщносин та дiевоï системи фiнансового контролю, функцiонуючоï на засадах мiжнародного права, зафксованих у положеннях Лiмськоï декларацп. Згiдно iз ними державний фжансовий контроль, аудит та громадський контроль мають охоплювати ус ланки фжансових вщносин. Це потребуе критичное оцжки чинних моделей контролю, внесення належних змж у механiзм зовнiшнього i внутршнього контролю, запровадження вiдповiдальностi за забезпечення сусптьного прогресу не лише пщконтрольних об'екпв, а насамперед -суб'екпв контролю за рацiональним i високо результативним використанням усього продуктивного потенщалу кражи за критерiем забезпечення зростаючих потреб громадян.
Список використаних джерел
1. Бардаш С. Предмет i об'ект контролю як галузi наукових знаь та практичноï д1яльност1 / С. Бардаш // Бухгалтерский обл к i аудитю - 2008, № 6. - С. 55-61
2. Бутинець Ф.Ф. Аудит: стан i тенденцИ' розвитку в Укран i та свт: монографiя / Ф.Ф. Бутинець, Н.М. Малюга, Н.1. Петренко. За ред. Ф.Ф. Бутинца. - Житомир. - 2004. - 564 с.
3. Глущенко В.В. Фнансовий контроль в Укран: вектори розвитку / В.В. Глущенко, А.В.Хмельков // Фнанси Украни. -2012. - №6. - С. 97-103.
4. Виговська Н.Г. Господарський контроль в Укран: теорiя, методологiя, органзаця: монографiя / Н.Г. Виговська. -Житомир: ЖДТУ. - 2008. - 532 с.
5. 1ванова 1.М. Державний ф нансовий контроль: Парадигми розвитку: монографiя / 1.М. 1ванова. - К.: Академвидав. -2010. - 168 с.
6. Калюга С.В. Фнансово-господарський контроль у системi управл ння: монографiя. - К., - 2002. - 360 с/
7. Лiмська деклараця керiвних принципв аудиту державних фнансв. Керiвнi принципи аудиту державних ф нансв. - К.: Вид.пдгот.за сприяння прорами ПРООН з врядування, 2003.
8. Мних С.В. Державний фнансовий аудит: методологiя та органiзацiя: монографiя. - К.: КНТЕУ. - 2009. - 319 с
9. Пiхоцький В.Ф. Нарями розвитку та вдосконалення системи державного фнансового контролю / В.Ф.Пiхоцький // Ефективнсть державного управлння: зб.наук. праць, ЛР1ДУ НАДУ при Президентовi Украни. - 2011. - Вип.27. - С.445-450.
10. Про стратегю розвитку системи управлння державними фнансами: розпорядження Кабнету Мiнiстрiв Украни вiд 01.08.2013 № 774-р.
11. Стефанюк I. Б. Вплив дефiнiцiй на яксть фнансового контролю /1. Б. Стефанюк // Фнанси Украни. - 2008, № 9. - С. 25-34
12. Шевчук В.О. Державний фнансовий контроль: наукова парадигма/В.О. Шевчук//Всник КНТУ. - 2011, № 1. - С. 41-50
13. Економiчна енциклопедiя: у трьох томах. т .1. / Вiдп. ред. С.В. Мочерний та iн. - К.: Видавн. центр «Академiя». -2000. - С.829.
References
1. Bardash S. Predmet i ob'ekt kontrolju jak galuzi naukovih zna' ta praktichnoïdijal'nost. Buhgalters'kij oblik i auditju. 2008. № 6. P. 55-61
2. Butinec' F.F., N.M. Maljuga, N.I. Petrenko. Audit: stan i tendenciï rozvitku v Ukraïni ta sviti: monografija/ Za red. F.F. Butinca. Zhitomir. 2004. 564 p.
3. Glushhenko V.V. Hmel'kov A.V. Finansovij kontrol' v Ukraïni: vektori rozvitku. Finansi Ukraïni. 2012. №6. P. 97-103.
4. Vigovs'ka N.G. Gospodars'kij kontrol' v Ukraïni: teorija, metodologija, organizacija: monografija. Zhitomir: ZhDTU. 2008. 532 p.
5. Ivanova I.M. Derzhavnij finansovij kontrol': Paradigmi rozvitku: monografija. - K.: Akademvidav. 2010. 168 p.
6. Kaljuga C.V. Finansovo-gospodars'kij kontrol' u sistemi upravlinnja: monografija. - Kiev/ 2002. 360 p.
7. Lims'ka deklaracija kerivnih principiv auditu derzhavnih finansiv. Kerivni principi auditu derzhavnih finansiv. K. Vid.pdgot.za sprijannja prorami PROON z vrjaduvannja, 2003.
8. Mnih C.V. Derzhavnij finansovij audit: metodologija ta organizacija: monografija. Kiev. KNTEU. 2009. 319 p.
9. Pihoc'kij V.F. Narjami rozvitku ta vdoskonalennja sistemi derzhavnogo finansovogo kontrolju. Efektivnist' derzhavnogo upravlinnja: zb.nauk. prac', LRIDU NADU pri Prezidentovi Ukraïni. 2011. Vip.27. P.445-450.
10. Pro strategiju rozvitku sistemi upravlinnja derzhavnimi finansami: rozporjadzhennja Kabinetu Ministriv Ukraïni vid 01.08.2013 № 774-r.
11. Stefanjuk I.B. Vpliv definicij na jakist' finansovogo kontrolju. Finansi Ukraïni. 2008, № 9. P. 25-34.
12. Shevchuk V.O. Derzhavnij finansovij kontrol': naukova paradigmа. Visnik KNTU. 2011. № 1. P. 41-50.
13. Ekonomichna enciklopedija: u tr'oh tomah. t .1. / Vidp. red. S.V. Mochernij ta in. Kiev. Vidavn. centr «Akademija». 2000. P.829. ДАН1 ПРО АВТОРА
Лисяк Любов Валентиывна, доктор економiчних наук, професор, проректор, Дыпропетровська державна фЫансова академiя вул. Аржанова, 12, м. Дыпропетровськ, 49082, УкраЖа e-mail: Lisyak Lubov@mail.ru
ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ
Лысяк Любовь Валентиновна, доктор экономических наук, профессор, проректор, Днепропетровская государственная финансовая академия ул. Аржанова, 12, г. Днепропетровск, 49082, Украина e-mail: Lisyak Lubov@mail.ru
ABOUT THE AUTHOR
Liubov Lysiak, Doctor of Science (Economics), Professor, Vice-Rector
Dnipropetrovs'k State Financial Academy
str. Arzanova, 12, Dnipropetrovs'k, 49082, Ukraine
e-mail: Lisyak Lubov@mail.ru
