CC BY
201
Р.Е. Гуляк
м. XapKie
РОЗРОБКА МЕТОДОЛОГ1ЧНИХ ПРИНЦИП1В ЕКОНОМ1ЧНО1 Д1АГНОСТИКИ ТА IX ЗАСТОСУВАННЯ ПРИ СТВОРЕНН1 МЕХАН1ЗМУ Д1АГНОСТИКИ РОЗВИТКУ РЕСУРСНО! КОМПОНЕНТИ ЕКОНОМ1ЧНОГО ПОТЕНЦ1АЛУ М1СТА
Вступ. Розвиток складних соцiально-економiчних систем, а особливо сучасних украшських мiст часто не задо-вольняе вимогам !х мешканцiв та все рщше характеризуемся реалiзацieю поставлених органами мюцевого управлiння ц1лей. Зазначена ситуация виявляе протирiччя м1ж бажаним та реальним характером розвитку мiст, вирiшення якого активiзуe зростання потреби у такому вщносно новому пiзнавальному процесi, як економiчна дiагностика.
1снуюча методологiя дослщження економiчних про-цесiв мае ус пiдстави для свого розвитку шляхом синтезу методiв пiзнання соцiально-економiчних систем, що iснують на сьогодншнш день. Саме результатом такого синтезу i може виступати дiагностичний процес, поглиб-лення методологiчних основ якого i визначае акту-альнiсть дослщження.
Огляд останшх дослщжень 1 публкащй. Значний вклад у розробку проблем дiагностики соцiально-економiчних систем рiзних рiвнiв здiйснено украшськими та закордон-ними науковцями-економютами. Так теоретичнi, мето-дичш та прикладнi аспекти економiчноl дiагностики на рiвнi регiону знайшли вщображення у працях [1, 3, 6, 7, 8, 11, 15], на рiвнi пщприемства — у роботах [4, 5, 9, 10,
в 2011/№1
12,13, 14]. У бшьшосл дослщжень за даною тематикою при освгтленш окремих аспекпв eK0H0Mi4H0i дiaraоcти-ки головною проблемою е вщсутнють единих принципiв проведення дiaгноcтичного процесу, що складають основу для формування тeорeтико-мeтодологiчних положень eкономiчноl дiaгноcтики. Узагальнення рeзультaтiв досл-iджeння наукових праць за представленим напрямком дозволяе зробити висновок, що, незважаючи на високий рiвeнь наукових розробок та профeciонaлiзм вчених, ме-тодологiчнi та методичш засади eкономiчноl дiaгноcтики перебувають у стади формування.
Постановка завдання. Метою дано! cтaттi е поглиб-лення та розвиток мeтодологiчних основ дiaгноcтичного процесу та формування мехашзму дiaгноcтики розвитку ресурсно! компоненти eкономiчного потeнцiaлу мicтa.
Основний матерiал i результати. Перш н1ж присту-пити до рeaлiзaцil бeзпоceрeднiх завдань дослщження cлiд звернутися до морфологiчного aнaлiзу слова едаг-ноз» (diagnosis). З грецько! корiнь «gnosis» перекладаеть-ся як «знання», а прeфiкc «dia» означае «помгж», «через», «с^зь», «роз». У такому раз виходить, що зазна-чений прeфiкc надае знанню чистий, прозорий, ютин-
181
ний характер, тобто ми розумieмо, або намагаемось розушти «об'екти, речi як вони е» — якими вони е на-справдь Дiагностика, в свою чергу, трактуеться, як про-цес розпiзнавання об'екта, або як учення необхiдне для отримання дiагностичного iстинного знання про об'ект.
Здатшсть людини впливати на реальшсть завдяки регулюванню та управлшню соцiально-економiчними об'ектами роздiляe дiагностичне знання на двi частини, а саме на позитивну та нормативну. З позитивним аспектом все зрозумшо, — людина, здшснивши певний вплив, аналiзуe наслiдки та встановлюе його результа-тивнiсть. Виходить, що дiагностичне знання — це не тшьки споглядання об'екта, але i, в першу чергу, його розумшня, встановлення навколишшх та внутрiшнiх зв'язкiв об'екту, його структури i т. п. На цьому етат розкриття сутност дiагнозу доцiльно видiлити фунда-ментальний (фiлософський) принцип детермiнiзму, що очолюе сукупнiсть дiагностичних принципiв.
Разом iз принципом детермiнiзму, який виступае перш за все у формi причинност (каузальностi) як сукуп-ностi обставин, яю передують в часi стану об'екта та обумовлюють його, регулятором дiагностичного процесу виступае базовий дiагностичний загальнонауковий принцип системностi. Дiагностична цiннiсть цього принципу проявляеться не тшьки у його безпосереднш участ в отриманнi й узагальненнi системного нормативного знання про об'ект, а i взагалi при формуванш понятшно-ка-тегорiального апарату економiчноí' дiагностики.
Вищесказане обГрунтовуе при уточненнi та розвит-ку понятiйно-категорiального апарату економiчноl дiаг-ностики доцiльнiсть використання системно-оргашза-цiйного пiдходу, основи якого представлеш у роботi Вiнограя Е. Г. [2]. За його думкою системний синтез категорiального апарату можливо здшснити, дотримую-чись наступного методологiчного алгоритму проектуван-ня та пiзнання великих та складних систем, який дещо модифiковано автором з метою надання йому дiагнос-тично! орieнтацií:
1. етапи, що обумовлюють виникнення системи:
1.1.виявлення актуального протирiччя в об'ект дiагностування;
1.2.визначення головного та другорядних дiагнос-тичних питань;
1.3.структурно-функцiональний аналiз актуального середовища, яке складае систему бiльшого ieрархiчного рiвня вiдносно об'екту дiагностування;
2. етапи, що утворюють систему:
2.1. проектуеться оргашзацшна структура (конструкция) дiагностичноl системи, визначаються И елементи;
2.2.встановлюються вiдношення м1ж елементами оргашзацшно! структури дiагностичноí системи;
3. етап, що оргашзовуе систему:
3.1. виявляються iнформацiйний та ресурсний зв'яз-ки м1ж елементами дiагностичноí системи, при тому, що в ролi останнього типу зв'язку виступае методичне за-безпечення дiагностичного процесу.
Ефект вщ застосування системно-органiзацiйного пiдходу полягае в тому, що о^м уточнення та розвитку категорiального апарату економiчноí дiагностики одно-часно забезпечуеться i створення мехашзму И реалiзацií, в якому присутш як загальнi так i специфiчнi ознаки дiагностування соцiально-економiчних систем. Нижче
182
на прикладi формування механiзму дiагностики ресурсно! компоненти економiчного потенцiалу мiста (далi -РКЕП) докладно зупинимось на кожному з представле-них вище етатв алгоритму.
Початковим у системi економiчних протирiч е про-тирiччя м1ж постiйно зростаючими потребами та мож-ливостями щодо !х задоволення. Звюно, це протирiччя е загальним для вах соцiально-економiчних систем макро - та мезорiвня, тому необидною е його подальша конкретизацiя. Для надання специфiчностi у зазначено-му протирiччi достатньо лише встановити зв'язок м1ж активною стороною протирiччя (потреби) та об'ектом дiагностування (РКЕП), що входить до складу економ-iчних можливостей мiста (економiчний потенцiал). Звiдси випливае, що для зменшення загострення почат-кового протирiччя необхiдно прискорювати темпи зро-стання складових (РКЕП) тае! протилежностi, яка вiдстаe (економiчнi можливоста).
Для вирiшення виявленого протирiччя звершмося до головного та другорядних питань, яю адаптованi пiд РКЕП. Головним постае питання: «Що необхщно роби-ти для прискорення розвитку РКЕП». Другорядними виступають наступш питання: «Яким е реальний розвиток?», «Яким мае бути розвиток?», «Яким розвиток буде, якщо..?». Виходячи з цих дiагностичних питань стае зрозумiлим, що ключовим поняттям, яке так чи шакше пронизуе зазначенi вище питання е поняття «норма», яке розглядаеться з двох принципово протилежних по-зицiй. Норма може бути статичною, якщо оптимальни-ми параметрами виступають та, що притаманш функ-цiонуванню об'екта без значних юльюсно-яюсних змiн iз збереженням його первюно! функцiональностi та ефективность Динамiчною нормою вважаеться та, яка описуеться сукупшстю оптимальних параметрiв, яю вiдповiдають постiйному розвитку об'екта та вказують на пiдвищення його функцюнальност й ефективностi функцiонування. Звернемо увагу на те, що динамiчний тип норми без виключно властивий вшм сощально-еко-номiчним системам, для яких розвиток е об'ективно необхщним.
Сукупшсть параметрiв, якi вiдповiдають нормi, встановлюеться в залежносп вiд того, на який саме аспект об'екта дослщження направлено дiагностичний процес. Зазначимо, що антиподом норми, на виявлен-ня якого саме i сфокусовано дiагностичний процес, е патологiя, яка визначаеться як вщхилення вiд нормального стану або процесу розвитку об'екта. Поняття «па-толопя» перебувае у сташ протирiччя з поняттям «норма», натомють аномалiя, яка близька за змютом до останнього, — у сташ протилежность Виходить, що м1ж умовними полюсами норми i патологГ! знаходиться широкий спектр вщхилень — аномалiй розвитку, тобто таких вщхилень, яю вказують на перехщний стан та динамку об'екта дiагностування. Соцiально-економiчнi системи, яким iманентно притаманний розвиток та са-моорганiзацiя, можуть дiагностуватися за аспектами, що вщповщають таким фундаментальним системним якос-тям об'екта дослiдження, як шерцшшсть, функцiональ-на анiзотропiя, цшсшсть, складнiсть, органiзованiсть. Зауважимо, що кожна системна яюсть в залежностi вщ позицГ! дослiдника при дiагностуваннi може висвггаю-ватися по-рiзному через вщповщш !м принципи.
В1СНИК ЕКОНОМ1ЧНО1 НАУКИ УКРА1НИ ^
Така системна властивють, як оргашзовашсть сис-теми вiдображаeться завдяки принципу функцюнально! комплiментарностi. Сутнiсть цього принципу полягае у поeднаннi елеменпв в системi за рахунок ïx взаемодо-повнюваностi у функцiональному напрямку, що надае системi можливiсть реалiзовувати певну функцiю, кот-ра не характерна для окремих елементав. З цим принципом тюно пов'язаний принцип фокусу дй', змiст якого проявляеться у фокусуванш другорядних приватних цшей усix рiвнiв системи на досягненш il головно'1 мети.
Цшсшсть розкриваеться пiд час дiагностування за допомогою наступних принципiв: ieрарxiчноï зв'язноста, що потребуе дослiдження системи або процесу не тшьки в рамках власного масштабу, а i в межах системи бшьшо-го ieрарxiчного рiвня; корелятивностi, котрий вказуе на юнування певних пропорцiй мгж складовими системи або il характеристиками; емерджентноста, який проявляеться в тому, що властивост системи неможливо зве-сти до суми властивостей ïï складових; функцiональноï завершеностi, котрий виражае безумовне структурно-функцiональне домiнування системи у повному складi над ïï окремими складовими; фрактальностi, що вказуе на певну подiбнiсть системи з ïï складовою частиною завдяки виявленню властивостей у останнiй, що харак-тернi для системи в цшому.
Для дiагностування тако'1' базово'1' системно'1' власти-востi, як складнiсть, застосовуються наступш принци-пи: розма'1'ття, альтернативности стоxастичностi. Принцип розма'1'ття потребуе рiвностi складностi об'екта уп-равлшня системи i складностi суб'екта управлшня. Дот-римання принципу альтернативностi зосереджуе увагу на виявленнi та аналiзi альтернативних напрямкiв розвитку системи. Принцип стохастичноста, в свою чергу, по-силюе попереднiй принцип та вказуе на те, що кожен з альтернативних варiантiв розвитку системи мае свою вiрогiднiсть.
Функцюнальна ашзотропшсть представляе собою функцiональну нерiвнозначнiсть та нерiвноцiннiсть еле-ментiв системи, ïx рiзну чутливiсть до змiн зовшшнього та внутрiшнього середовища та проявляеться за допомогою наступних принцитв. Принцип функцюнально'1' нерiвноцiнностi елементiв вказуе на ïx рiзну участь у функцюнуванш системи та на ïx рiзний вклад у досягненш мети системи. З iншого боку, проявом функцю-нально'1' анiзотропностi е асиметрiя функцiональниx можливостей реалiзацïï дисфункцюнальних змiн у сис-темi. Посилаючись на те, що певнi елементи у функш-ональному планi рiзняться i домiнують один над одним з точки зору внесення ефекту щодо реалiзацïï мети системи, то стутнь порушень елементiв та ïx наслщки у системi в цшому також будуть рiзними, що i створюе дисфункцюнальну асиметрiю.
Принцип шерцшносл, за яким можливо вщстежити однойменну системну властивiсть, проявляеться у посту-повому переxодi системи до нового стану при умовi дести-мулюючих факторiв, а також в юнуванш гальмуючих ме-xанiзмiв у системi пiд час il поступового руйнування.
Розкривши загальний змiст принцитв, ят видiленi на основi аналiзу фундаментальних властивостей систем, доцiльним буде ïx угрупування за ознакою приналеж-ност до певного етапу дiагностичного процесу (табли-ця 1). Доречшсть визначення дiагностичниx етапiв, що
функцюнально взаемодоповнюють один одного, з вщпо-вiдними 1'м принципами, узгоджуеться з представленим вище етапом алгоритму формування елементав понятш-но-категорiального апарату економiчноï дiагностики.
Надамо характеристику кожному з видшених етапiв дiагностування. Перший семютико-ретроспективний етап е головним та свого роду пщготовчим. Вiн характе-ризуеться дослщженням основних структурно-функць ональних особливостей об'екту дiагностування й актуального середовища його функцюнування, виявленням протирiч i формуванням дiагностично-iнформативного простору показниюв, якi характеризують реальний стан об'екту та його вщхилення вiд бажаного.
Мета етюлопчно-перспективного етапу полягае у виявленш причин, якi обумовили негативш наслiдки та призвели до вщхилення реального стану об'екта дiагно-стування вiд бажаного. Нацiленiсть цього етапу на роз-криття сутностi змш у станi об'екта дiагностування та ïx причин, в результата чого вщбуваеться виявлення зако-номiрностей розвитку об'екта та меxанiзмiв його само-регуляцп', доповнюеться й необxiднiстю визначення можливих тенденцiй розвитку об'екта за умов, що вже сформувалися. Така додаткова функцюнальшсть зазна-ченого етапу надае дiагностичному процесу прогнозний характер.
Етап встановлення дiагнозу завершае дiагностичний процес, тому вш е заключним i носить рекомендацш-ний характер, який обумовлений синтезом отриманих пiд час всього дiагностичного аналiзу висновкiв. Проте характерним для даного етапу е не тшьки здшснення висновтв щодо отримано'1' iнформацïï у попереднix ета-пах, а i подальша ïï обробка, пщ час яко'1' висновки ста-ють взаeмопов'язанi та набувають бшьшо'1' обГрунтова-ностi.
Далi до дiагностичного процесу, який укрупнено представлений видшеними вище етапами, застосовуеть-ся процесний пщхщ, ефект вiд застосування якого полягае у подальшш декомпозицй' дiагностичниx етапiв на процеснi складовь Вiдзначимо, що процесний пiдxiд нацшений не тiльки iдентифiкацiю процесiв, яю розк-ривають сутнiсть видiлениx етатв, а i на визначення ïx послщовноста та взаемозв'язку. Отже, з цього виходить, що результат декомпозицй' дiагностичниx етатв на ос-новi процесного пiдxоду уособлюеться у меxанiзмi дiаг-ностики, який представлено на рисунку 1. Блоки мехашзму дiагностики мають однойменну назву з етапами дiагностичного процесу, а модуш, що представляються процесами, виступають у ролi складових блотв. Заува-жимо, що змют модулiв меxанiзму в сво'1' бiльшостi обу-мовлюеться описаними у таблиш 1 можливостями конкретного практичного застосування системно^агнос-тичних принцитв.
Якщо функцй' блокiв мехашзму дiагностики при змiнi об'екту дiагностування залишаються незмiнними, то змiст модушв, з яких складаються блоки, звюно, заз-нае суттевих змiн та приймае специфiчний характер в залежноста вiд особливостей соцiально-економiчноï системи, що дiагностуeться, та виявленого у нш протирi-ччя. Сукупнiсть дiагностичниx принципiв не вичер-пуеться описаними вище системно^агностичними та фундаментальним (фшософським) принципами, необ-xiдними е також i специфiчнi (конкретно-науковi). Слiд
Таблиця 1
Етапи та системно^агностичт принципи дiагностичного процесу
Етапи д1агностичного процесу Можливосп застосування системно-д!агностичних принцитв у д!агностуванш розвитку РКЕП
Семютико-ретроспективиий Функшонально!' комшнментарность Застосовуеться при формуванш д1агностичних показнимв, яю характеризуют, обов'язково ва складов! РКЕП, в результат! чого кожен з показниюв вщграе свою особливу роль при встановленш лип мочу розвитку.
Корелятивностг Вказуе на необхщшсть дослдажння порушень у пропорщях м1ж складовими РКЕП у чаЫ та в межах одше! складово! завдяки пор1внянню темшв зростання параметр1в, що характеризують 1х кшьюсно-ягасний стан.
Функшонально! завершеность Напряму пов'язаний ¡з двома иопередшми та наголошуе на необхщносп здшснення д1агностування по вЫх складових РКЕП за вщповщними д1агностичними показниками, що в результат! утворюе сшергетичний ефект, який збшьшуе ефективнють поставленого д1агнозу.
Фрактальностг Проявляеться при дослшженш актуального середовища РКЕП, а саме економ1чного потеншалу. На основ! цього принципу автором припускаеться фрактальнють ефективнос-п використання РКЕП вщносно ефективносп використання економ1чного потенщапу в шлому.
Функцюнально! нер1вноцшност! елемент1в. Деякл складов! РКЕП вносять бшьший вклад у и розвиток, а деяю менший. Вщповщно р1зною е I ефективнють використання складових РКЕП за ¡нших р1вних умов при досягненш загально! мети економ1чного потеншалу мюта.
Етюлопчно-перспективний Фокусу ди. Виявляючи та дослщжуючи утвореш аномал!! та !х взаемозв'язок, ефективнють д1агностування п1лг'.ип|\гг|>ся за рахунок його зосередження не "ильки на фжсуванш в1дхилень, а \ на пошуку Ух причин виникнення. У зв'язку з цим очевидним с розподш д1агностичних показниюв на показники причини та наслщку. Чим бшьше сфокусований д1агностичний мехашзм на виявленш та виршенш першочергових \ иочаткових проблем, тим бшьший ефект очжусться при знятп або згладжуванш виявленого в об'екп д1агностування протир1ччя. Така нашлешсть процесу д1агностування забезпечуе передумови для рездпзацп програмно-щльового пщходу.
Альтернативность Цей принцип дозволяе дослщити характер розвитку РКЕП, застосовуючи сценарний пщхщ при його моделюванш, що забезпечус краще розумшня не тшьки розвитку об'екта, а \ розвитку його аномалш. Це дае змогу розкрити причини виникнення аномалш, спрогнозувати !х подалыш змши та сформувати ефективш напрямки покращення розвитку РКЕП.
Стохастичносп. Доповнюе попереднш принцип тим, що враховуе ймов1рносп кожного ¡з розроблений сценарп'в розвитку РКЕП, яю, поеднуючись ¡3 розрахунками можливих ¡мпульЫв змш д1агностичних показникш. надають можливють здшснення прогнозу розвитку РКЕП та аномалш у п розвитку.
Асиметрп функцншальних можливостей реап1зацп дисфункцюнальних ;\пи Складов! РКЕП володшть р1зною функцюнальшстю, а отже 1 р1зняться один вщ одного з точки зору ефективност1 решизацп мети системи. На п1дстав1 цього порушення у розвитку складових призводять до р1зних насл1дк1в у сташ РКЕП, що \ створюе дисфункшональну асиметр1ю у порушеннях.
1нерщйност1. Принцип використовуегься при розум1нн1 сутност1 змш у стан1 складових РКЕП, дослщженш и захисних механ1зм1в та визначенш швидкост1 та характеру розвитку аномалш.
Встановлення д1агнозу 1ерарх1чно'1 зв'язност1. Принцип с необх1дним при досл1дженн1 актуального середовища РКЕП у рол1 якого виступае економ1чний потеншал м1ста як система бшьшого ¡ерарх1чного р1вня. Також лежить в основ1 формування ¡ерархЛ' д1агностичних одиниць, в якш кожний р1вень вщзначаеться своею функц1ональн1стю та вкладом у постановку д1агнозу розвитку РКЕП.
Емерджентность Д1агностичн1 показники (симптоми) мають бшьшу д1агностичну ц1нн1сть, якщо анал1зуються не окремо, а разом, утворюючи при цьому д1агностичш одиниц1 р)зних ¡ерарх1чних р1вн1в. До того ж корисним при постановш д1агнозу е звернення уваги на результати д1агностування не тшьки за останнш р1к функцюнування РКЕП, а за весь перюд досл1дясення, що включае лскч. п.ка ршав
Розмшття. Даний принцип е результатом синтезу двох попередн1х принцип1в, але проявляеться не в повн1й м1р1, так як вказуе на те, що структура системи розроблених д1агностичних одиниць повинна прагнути до збшьшення складносп, точн1ше до оптимально!' складносп.
тдкреслити, що при змш об'екту дiагностування трансформаций пiдлягаe не тшьки модульний склад мехашзму, а i специфiчнi методологiчнi принципи.
Зокрема, автор у блощ встановлення дiагнозу пред-ставленого мехашзму наполягае на використанш таких дещо контрадикторних принципiв, як:
— домшування дiагностичних одиниць мш собою та у часовому аспект^
— врахування переходного та змшаного характеру перебiгу «хвороби» об'екту дiагностування (патогенетич-ний принцип).
Контрадикторнiсть у вiдносинах цих двох прин-ципiв обумовлюеться наступним. З одного боку перебк «хвороби» мае пщдаватися аналiзу на протязi всього перiоду дiагностування, при цьому вщхилення, що заф-iксованi у розвитку РКЕП за роками всього перюду дiаг-ностування, знаходяться у сташ дiагностичноí' рiвностi. З шшого боку акцент здiйснюeться на диференшаци перiоду дiагностування за ступенем дiагностичноí' важ-ливостi його рокiв, шшими словами, найбiльш важли-вим з точки зору принципу домшування при постановщ
дiагнозу е стан об'екта наприкшщ перiоду дiаraостуван-ня, а менш важливим — на початку. Умовою дотриман-ня принципу домшування е використання коефщентав зважування, що характерш для кожного року перюду дiагностування та на якi помножуються значення роз-рахованих дiагностичних одиниць. В результата це доз-воляе розробити регулюючий вплив на об'ект дiагнос-тування на основi визначено!' провiдноï дiагностичноï одиницi, тобто тае1, яка домiнуе над iншими.
Нагадаемо, що останшм етапом формування кате-горiально-понятiйного апарату економiчноï дiагности-ки е виявлення шформацшних та ресурсних зв'язив м1ж елементами дiагностичноï системи. Якщо шформацшш зв'язки мiж блоками та модулями вже висвгглеш на рисунку 1, то в якост ресурсного забезпечення дiагно-стичного процесу постае методичне. Тому, зважаючи на це, у таблиц 2 представлено шформацшне та методич-не забезпечення, що використовуеться у представлених процесах дiагностичного мехашзму.
Висновки. Шдсумовуючи вищесказане, най-суттевiшi науковi результати розкриваються у наступних
184
В1СНИК EKOHOMI4HOÏ НАУКИ УКРАШИ ^
1. Семштико-ретроспективний блок
| 1.1 Формування шформацшно-д1агностичного простору
! з первюних показниюв, що характеризують стан РКЕП -
! 1.2 Перетворення ¡нформацшно-д1агностичного простору
| - отримання вцшосних показниюв та анал1зу IX тенденцш •
! 1.3 Звуження перетвореного простору 1 розрахунок ¡комплексных та ¡нтегральних показниюв р1вня розвитку
1.4 Перетворення шформацшно-д1агностичного простору - отримання
¡ндикагивних сгпввшношень м1ж темпами зростання показниюв
1.5 Формування матриц! узгодженого розвитку складових РКЕП 1.6 Звуження перетвореного простору - ошнка узгодженост1 розвитку РКЕП 1.7 Оцшка мшливост! узгодженого розвитку РКЕП та и складових
2. Етюлопчно-перспективний блок
! 2.1 Обгрунтування рол1 первкних показниюв шляхом ; встановлення причинно-наслщкових заемозв'язюв
т
| 2.2 Визначення комплексу можливих змш
; та IX наслиюв у сташ складових РКЕП
,
| 2.3 Визначення ймов1рностей можливих змш та Тх ; наслщюв у сташ складових РКЕП
2.4 Розробка альтернативних сценарпв розвитку РКЕП | та и складових Г
2.5 Встановити залежжеть м1ж позитивними га негативними змшами у стаж складових РКЕП
3. Блок встановлення д!агнозу
¡3.1 Анал1з динамжи узагальненого д1агностичного образу, що складаеться з 11нтегральних показниюв узгодженост1, мшливосп та р1вня розвитку РКЕП
3.2 Формування модифжованоУ матриш узгодженого розвитку з урахуванням принципу випереджувального розвитку елемен™ РКЕ11
3.3 Визначення сильних та слабких сторш у розвитку РКЕП завдяки розрахунку зваженого нровыного симпотмокомилсксу узгодженого розвитку та анал1зу комплексних показниюв р1вня розвитку
3.4 Визначення прюритетних напрямюв узгодженого розвитку РКЕП за допомогою розрахунку зважених провщних симшом1в
3.5 Конкретизация напрямюв узгодженого розвитку РКЕП шляхом розрахунку зважених провшних ушкальних симнтом1в
3.6 Постановка Д1агнозу розвитку РКЕП з урахуванням виявлених особливостей псаморегуляцп
Рис. 1. Мехатзм економ1чног д1агностики розвитку РКЕП
1нформащйне та методичне забезпечення механ1зму економ1чно*1 д1агностики розвитку РКЕП
Таблиця 2
Модуль Вхщна ¡нформащя 1нструментарш Використання результату
1.1 База даних Головного управлшня статистики. Анал1з системно!' модел1 перетворення ЕП м1ста та виб1р передних показнигав, що характеризують стан складових РКЕП. Модул 1 1.2, 1.4, 2.1.
1.2 Модуль 1.1. Розрахунок вщносних показнигав та анал1з 1х динамжи факторограф1чним методом та методом анал1зу Тх базисних темгив зростання. Модуль 1.3.
1.3 Модуль 1.2. Методика оцшки р1вня розвитку. Модул1 3.2,3.3.
1.4 Модуль 1.1. Теоретико-методолопчш аспекти узгодженого розвитку РКЕП, лопко-аксюматичних метод встановлення шдикативних сшввщношень м1ж темпами зростання показниюв. Модул1 1.5, 3.1.
1.5 Модуль 1.4. Положения теорп граф1в для визначення транзитивних взаемовщносин м1ж темпами зростання показнигав, евристичний метод при розмщенш шдикативних сшввщношень у матриц! узгодженого розвитку. Модул 1 1.6, 1.7,3.2.
1.6 Модуль 1.5. Метод пор1вняння та адитивно! згортки сшввщношень м]ж темпами зростання показниюв, яга складають матрицю узгодженого розвитку РКЕП. Модуль 3.1.
1.7 Модуль 1.5. Модуль 3.1.
2.1 Модуль 1.1. Когштивне моделювання, метод експертних ошнок, аиашз чутливосл показниюв. Модул1 2.2,2.3.
2.2 Модуль 2.1. 1мпульсна технолопя сценарного моделювання, принципи марковських ланцюпв, елементи апарату неч1тко! математики Модуль 2.4.
2.3 Модуль 2.1. Положения теори в1рогщност1, моделювання в1ропдних сташв, елементи апарату неч1ткоГ математики. Модуль 2.4.
2.4 Модул 1 2.2, 2.3. Використання математичного очжування при розрахунку величини ¡мпульсу змш з урахуванням його в1ропдностг Модуль 2.5.
2.5 Модуль 2.4. Анал1з динамжи ¡мпульав змш у складових РКЕП, граф1чний метод. Модуль 3.6.
3.1 Модул1 1.3, 1.6, 1.7. Дослщження граф1чним методом траектори змш узагальненого д1агностичного образу розвитку РКЕП. Модуль 3.6.
3.2 Модул1 1.4, 1.5. Принцип випереджувального розвитку. Модул13.3, 3.4, 3.5.
3.3 Модул1 1.3,3.2. Кореляцшно-регресшний аиашз залежносп комплексних показниюв р1вня розвитку вщ штегрального, використання модифжовано! матрищ узгодженого розвитку та зважених коефщеьтв для розрахунку провщного симптомокомплексу узгодженого розвитку РКЕП за весь перюд дослщження. Модуль 3.6.
3.4 Модул1 3.2. Використання модифжовано! матриц! узгодженого розвитку та зважених коефщкнпв для розрахунку таких провщних д1агностичних одиниць, як симптом, та унжальний симптом узгодженого розвитку РКЕП за весь перюд доелдакення. Модуль 3.6.
3.5 Модул1 3.2. Модуль 3.6.
3.6 Модул1 2.5, 3.1, 3.3, 3.4,3.5. Метод синтезу отриманих висновюв щодо особливостей розвитку РКЕП та и складових, яга отримаш у д1агностичному процесг —
висновках. Отримали розвиток методолопчш засади економiчноï дiагностики, а саме розроблеш автором системно-дiагностичнi та специфiчнi принципи, якi формують базис для подальшого розвитку iншоï части-ни методологй' економiчноï дiагностики, що направлена на створення il засобiв, прийомiв та методiв, оптим-iзують та поглиблюють дiагностичний процес, який у багатьох сучасних дослiдженнях приймае елементарис-тський характер. Системно-дiагностичнi принципи розроблеш на основi таких системних властивостях, як шерцшшсть, функцюнальна анiзотропiя, цiлiснiсть, складнiсть, органiзованiсть, та згруповаш по видiленим етапам дiагностичного процесу. Специфiчнi принципи, що запропоноваш у дослiдженнi, мають характер дiалек-тичного протирiччя та значним чином посилюють у методичному аспекта найголовнший етап встановлення дiагнозу у дiагностичному процесi, надаючи йому диференцшного характеру, багатоаспектностi вiдносно об'екта дiагностування, бiльшоï обГрунтованостi та об'-ективность
Також у дослщженш удосконалено мехашзм дiагно-стики РКЕП, який, на вщмшу вщ iснуючих, е приклад-ним результатом застосування системно-органiзацiйного пщходу до формування понятiйно-категорiального апарату економiчноï дiагностики, а також на основi процес-ного пiдходу складаеться з логiчно та послiдовно поедна-них процесiв, якi представляють собою результат деком-позицй' таких видшених автором етапiв дiагностичного процесу, як семютико-ретроспективний, етюлопчно-пер-спективний та етап встановлення дiагнозу. Така структура мехашзму надае вщповщ на виявлеш автором мето-дологiчнi питання: «Яким е реальний стан об'екта?», «Яким мае бути стан об'екта?», «Що буде, якщо...?», «Що необидно для того, щоб...?» та дозволяе не тшьки оцши-ти вщхилення м1ж реальним i бажаним розвитком, а i визначити можливi причини цих вщхилень, зрозумiти ix сутнiсть та визначити майбутш тенденцй' розвитку РКЕП, що, в сукупноста, доповнюючись iерарxiчною системою дiагностичниx одиниць, заснованою на розроблених автором дiагностичниx принципах, надае дiагнозу науково-обГрунтованого характеру.
Лггература
1. Василенко В. Н. Методология экономической диагностики регионов / В. Н. Василенко // Экономика Украины. — 2008. — № 9 (554) — С. 4-17.
2. Винограй Э. Г. Общая теория организации и системно-организационный подход / Э. Г. Винограй. — Томск: Изд-во Том. ун-та, 1989. — 336 с.
3. Диагностика развития регионов: структура, границы, методы : моногр. / [Василенко В. Н., Гудзь П. В., Кратт О. А и др.] ; под науч. ред. В. Н. Василенко. — Донецк : Юго-Восток, 2009.—286 с.
4. Дiагностика стану пщприемства: теорiя i практика : монографiя / за заг. ред. А. Е. Воронково!. — Харюв : ВД «1нжек», 2006. — 448 с.
5. Елисеева О. К. Диагностика и управление производственно-экономическими системами : монография / О. К. Елисеева, А. Н. Марюта, В. Н. Узунов. — Днепропетровск : Наука и образование, 2004. — 191 с.
6. Забалдша Ю. Б. Економ1чна д1агностика та прогно-зування розвитку репонального ринку туристичних по-слуг: автореф. дис.... канд. екон. наук: 08.10.01 / Ю. Б. Забалдша — К. : Б. в., 2006. — 20 с.
7. Зеленская С. Г. Инвестиционный потенциал: методы диагностики экономического развития региона / С. Г. Зеленская // Инновационный вестник. — 2007. — № 2. — С. 35-37.
8. Иватанов Н. П. Методология выбора стратегии устойчивого социально-экономического развития региона. Дис.. д. е. н.: 08.00.05. / Н. П. Иватанов. — М., 2003. — 283 с.
9. Костирко Л. А. Диагностика потенциала финансово-экономической устойчивости предприятия: монография / Л. А. Костирко. — Луганск : Изд-во СНУ им. В. Даля, 2004. — 240 с.
10. Крепкий Л. М. Экономическая диагностика предприятия. Методология, методика, организация, диагнозы и пути совершенствования / Л. М. Крепкий. — М. : ЗАЛ «Издательство «Экономика», 2006. — 215 с.
11. Максимова Т. С. Репональний розвиток (аналiз i прогнозування) : монографiя / Т. С. Максимова. — Лу-ганськ : вид-во СНУ iм. В. Даля, 2003. — 304 с.
12. Рапопорт В. Ш. Диагностика управления. Практический опыт и рекомендации / В. Ш. Рапопорт. — М., Экономика, 1988. — 127 с.
13. Скрипник Н. 6. Удосконалення мехашзму анти-кризового управлшня через шструментарш економiчноí' дiагностики: автореф. дис. канд. екон. наук: 08.00.03 / Н. 6. Скрипник. — Д., 2008. — 20 с.
14. Швиданенко Г. О. Сучасна технолопя дiагности-ки фiнансово-економiчноi дiяльностi пщприемства: монографiя / Г. О. Швиданенко, О. I. Олексик. — К. : Вид-во КНЕУ, 2002. — 192 с.
15. Экономический потенциал региона: анализ, оценка, диагностика: Монография / А. Н. Тищенко, Н. А. Кизим, А. И. Кубах, Е. В. Давыскиба. — Х. : ИД «ИНЖЭК», 2005. — 176 с.
186
В1СНИК ЕКОHОМIЧHОÏ НАУКИ УКРАШИ
