CC BY
11
Suprun N.P., Osypenk N.I., Ozimok H.V. Definition of influence of insulation upon the quality of fabrics for window curtains
Influence of insulation as an important factor of formation consumer characteristics and qualities of fabrics for window curtains of different producers are considered. Realizable researches witnessed that greater part of standards of portiere fabrics have high indexes of durability on a break. _
УДК 674.023:338 Проф. М. У. Тепнадзе, канд. техн. наук -
Грузинський техшчний утверситет, м. Тбiлiсi
РАЦ1ОНАЛЬНЕ ПЕРЕРОБЛЕННЯ ТОНКОМ1РНО1 НИЗЬКОСОРТНО1 ДЕРЕВИНИ В ГРУЗ11
Наведено результати дослщження розмiрно-якiсноi характеристики круглих ль соматерiалiв з вшьхи, що заготовлюються в Грузп. Ц даш дають змогу бшьш обгрунтовано виршувати питання з рацюнального та комплексного перероблення тонкомiрних вшьхових колод дiаметром 8-16 см на пиломатерiали та отриманих до-щок на паркетну фризу. Встановлено вихiд пиломатерiалiв, баланс деревини з вшь-хи, вихщ фризи з пиломатерiалiв.
Ключов1 слова: вшьха, круглi лiсоматерiали, пиломатерiали, комплексне вико-ристання, тонкомiрна сировина, паркетна фриза.
Залучення до промислового перероблення тонкомiрноi вiльховоi сиро-вини та рацюнальне ii використання дасть змогу не тшьки пiдняти ефектив-нiсть виробництва, забезпечити потреби в пилопродукци, але й зробити пев-ний внесок в збереження люових ресурсiв, що мае важливе значення для Грузи, яка мае недостатню люосировинну базу [1]. При цьому, на основi результат виробничих дослiджень та iх анашзу, можна зробити обгрунтованi вис-новки про рацюнальш методи перероблення та використання ще" сировини на заго^вки рiзного призначення та якостi, зокрема i на паркетну фризу.
Вивчення розмiрно-якiсноi характеристики сировини мае важливе те-оретичне та практичне значення для виршування питань, пов'язаних з и ращ-ональною та комплексною переробкою, з вибором та обгрунтуванням облад-нання i найбiльш рацюнального способу розкрою. З щею метою було вщбра-но та запаспортизовано 600 колод. Шд час обмiрювання кожно" колоди фж-сували дiаметри вершинного та комлевого торцiв, довжину, стршу прогину, кiлькiсть та розмiри сучкiв на кожному погонному метрi довжини колоди, а також наявшсть iнших сортоутворювальних вад. Отриманi даш були оброб-ленi методом математично" статистики, що пiдтвердило "х достовiрнiсть.
За даними паспортизацii було побудовано графж розподiлу колод за дiаметрами у вiдсотках вiд "х загального обсягу (рис.). Видно, що питома вага дрiбних лiсоматерiалiв (ё=8-13 см) становить близько 60 %, середшх (ё=14-18 см) - 40 %. Основна маса сировини (76,5 %) мае дiаметр 10-15 см, колоди дiаметром бiльше за 18 см, в загальному обсязi обстежених колод, становили приблизно 5 %.
Шд час перевiрки експерименту для кращого врахування якост сировини всi колоди були умовно подшеш на три групи за величиною дiаметрiв: I - 8-10 см; II - 11-13 см; III - 14-18 см. Група колод дiаметром бшьше 18 см не розглядалась. Для кожно" розмiрноi групи колод визначали середш зна-
чення таких параметра: д1аметр вершинного торця, довжина, ефщент зб1жност1 (табл. 1).
зб1жшсть, ко-
5 10 15 20 Д1аметр,см Розподт колод з втъхи за дiаметрами
Табл. 1. Характеристика втъхових колод, як були використаш в експериментi
0
Рис. 1.
Середт величини колод
Розм1рна група колод, см д1аметр вершинного торця, см довжина, м зб1жтсть, см/м коефщ1ент зб1жност1
8-10 9,4 2,03 0,82 1,18
11-13 12,0 1,96 0,84 1,14
14-18 15,2 1,93 0, 93 1,12
Усереднет дат для д1аметр1в 8-18 см 12,1 1,96 0,86 1,14
З табл. 1 видно, що середнш д1аметр вшьхових колод становить 12,1 см. Зб1жшсть, по м1р1 збшьшення д1аметр1в колод, збшьшуеться та в се-редньому становила 0,86 см/м, а коефщент зб1жност1, вщповщно, змен-шуеться 1 в середньому становив 1,14. На основ! паспортизаци колод було складено яюсну характеристику сировини з вшьхи, з яко! виявлено, що основною сортоутворювальною вадою сировини з деревини вшьхи е кривизна, середня величина яко! дор1внюе 1,5 %. Даш розподшу колод по кривизш та сортах наведеш в табл. 2., з яко! видно, що по вЫх розм1рних групах колод значна !х кшьюсть (63,8 %) мае кривизну бшьше 1 %.
Табл. 2. Розподт колод за величиною кривизни
Розм1рна група колод, см Всьо- го, % Кшьтсть колод з кривизною, не бшьше Кшьюсть колод з кривизною бшьше 3 %
1 % 2 % 3 %
8-10 100,0 32,3 42,7 17,5 7,5
11-13 100,0 38,7 45,3 11,2 4,8
14-18 100,0 37,8 46,0 12,2 4,8
У середньому 100,0 36,2 44,7 13,6 5,5
Такий показник кривизни вказуе на необхщшсть впровадження бшьш рацюнальних способ1в розкрою як вшьхових хлислв на сортименти, так 1 от-риманих з них колод на пиломатер1али. Ц способи повинш сприяти знижен-ню кривизни в колодах та тдвищенню виходу пилопродукци. Окр1м кривизни, сортоутворювальноювадою е також сучки. Вони впливають на яюсть колод тшьки для третьо! групи л1соматер1ал1в, д1аметром 14-18 см, обсяг яких з кривизною не бшьше 1 % склад 37,8 %. Внаслщок розподшу за сортами в цш
82
Збiрник науково-технiчних праць
груш лiсоматерiалiв спостер^али таке: I сорт - 15,1 % ^з сучками розмiром до 10 мм); II - 20,7 % ^з сучками розмiром не бiльше 30 мм); III - 2 % ^з сучками розмiром не бiльше 60 мм). Основна маса вшьхових круглих люоматерь алiв належить до II та III сорту (76,0 %). Отже, видно, що тонкомiрна деревина вшьхи характеризуемся наявнiстю сучюв, несправжнього ядра та бшь-шою мiрою кривизни. Це i визначае таку сировину як низькояюсну.
З метою розрахунку та визначення балансу вшьхово! деревини, по-сортного виходу пилопродукци залежно вiд сорту та розмiрiв розпалювано! сировини, а також можливого взаемозв'язку мiж розрахунковими та фактич-ними виходами пилопродукци, у виробничих умовах були проведет експе-риментальш розпилювання таких лiсоматерiалiв на паркетну фризу. Для цього було вщбрано вiльховi колоди II та III сор^в двох розмiрних груп дь аметром 8-10 см i 11-13 см. Кiлькiсть колод за кожною розмiрною групою було прийнято - 75. Середня довжина колод була 2,0 м, коефщент збiжностi -1,16, основною сортоутворювальною вадою - кривизна.
Кожна вщбрана колода паспортизувалася, на не! ставився номер, який по^м повторювався на кожнш дошцi, яка була випиляна з ще! колоди. Це дозволило вести облш та визначити вихiд отриманих пиломатерiалiв окре-мо по кожнш колодь Розпилювання колоди проводилося на фрезерно-брусу-вальному агрегатi кривизною вниз. Колоди дiаметром 8-10 см розпилювалися врозвал, а колоди дiаметром 11-13 см - з брукуванням поставами, наведени-ми в табл. 3.
Табл. 3. План розкрою вшьхових круглих лiсомаmерiалiв
Д1аметр колоди, см 8-9 10 11 12-13
Постав 22-22 22-22-22 22 - 40 - 22 22 - 50 - 22
22 - 22 - 22 - 22 22 - 22 - 22 - 22
Номшальш розмiри паркетно! фризи були прийнят такими: 22 мм, довжина 0,42 м, ширина вщ 40 до 90 мм з градащею через 5 мм. Розкрш отриманих необрiзних дощок проводився за поздовжньо-поперечною схемою. Дошки з кривизною бшьше за 1 % попередньо розпилювалися по довжиш на двi частини з врахуванням кратност заготовок.
Данi про фактичш виходи пиломатерiалiв з колоди та паркетно! фризи з дощок, а також вщповщт розрахунковi об'емш виходи та вiдношення (К) фактичних виходiв продукци (пФ) до розрахункових (цР) наведенi в табл. 4.
З табл. 4 видно, що в середньому для колод дiаметрами 8-13 см ПФ(1) =0,955 пР(1). Це свщчить про досить точну збiжнiсть фактичного виходу пиломатерiалiв з розрахунковим, шдтверджуе правильнiсть теоретичних роз-рахункiв та визначае практичну значушдсть теоретично обгрунтованих опти-мальних умов розкрою сировини. Середне значення вщношення (К2) фактичного виходу паркетно! фризи з дощок до розрахункового виходу становить 0,517, що вказуе на низьку яюсть отриманих пиломатерiалiв, у яких було вщ-значено значну кшьюсть сучюв, що не допускаеться стандартом на паркетну фризу. Отже, низьким, вщповщно, е значення коефщента К3.
На основi проведених дослiдних розпилювань виявлено витрат люо-матерiалiв з вшьхи, з наступним складом компоненпв: паркетна фриза -
22,44 %; кусковi вiдходи - 53,76 %; зокрема технологiчна щепа - 48,38 %; опилки - 18,84 %; розпил - 2,00 %; всихання - 2,96 %.
Табл. 4. Розрахунковi та експериментальт дат об'емного виходу
Розм1рна група колод, см Сорт колод || Вихвд пило-матер1ал1в з колод Вихвд иаркетио! фризи, % Ввдношення фактичного виходу до розрахункового
з пиломате-рталтв з колод к _ пф(1) к _пф(2) к _ пф(3)
Ф пф(1) Р* пр(1)
Ф* пф(1) Р* пр(1) Ф* пф(1) Р* пр(1) пр(1) л2 пр(2) пр(3)
8-9 2 59,51 62,93 34,33 69,41 20,43 43,68 0,946 0,485 0,468
3 59,43 62,96 34,71 69,41 20,63 43,71 0,944 0,500 0,472
Сер. 59,45 62,84 34,58 69,41 20,56 43,65 0,946 0,498 0,471
10 2 59,51 60,23 41,71 77,1 24,82 46,46 0,988 0,541 0,534
3 59,43 62,69 40,71 77,1 22,91 46,47 0,948 0,528 0,493
Сер. 59,45 61,8 41,68 77,1 23,57 46,49 0,962 0,541 0,507
11-13 2 59,56 61,28 40,09 78,15 23,19 45,38 0,972 0,513 0,511
3 57,15 60,35 40,66 78,64 22,06 45,39 0,947 0,517 0,486
Сер. 59,98 61,26 40,28 78,45 22,44 45,43 0,955 0,513 0,494
Примггки: Ф - фактичний, Р - розрахунковий
Ц даш показують, що у разi розкрою колод та дощок лише на паркет-ну фризу корисне використання деревини вшьхи малих дiаметрiв е досить низьким. Отже, доцiльним е переробка вшх кускових вiдходiв на технолопч-ну щепу. II вихщ з кускових вiдходiв становить 90 % [2], вихщ технолопчно! щепи у наведеному балансi - 48,38 %. Отже, в такому випадку корисне використання деревини шдвищиться до 70,82 %.
Висновки. Враховуючи зростаючу необхщшсть в пилопродукци, не-обхiдно зазначити, що пiд час розпилювання колод на дошки, як iдуть на цiльове розпилювання на паркетну фризу, доцшьно одночасно отримувати з бiчних зон колод бшьш тонкi пиломатерiали, якi можуть бути використаш для виробництва дрiбноl продукци. Крiм того, частина паркетно! фризи, яюсть яко! не задовольняе вимогам стандарту, також може бути використана для виготовлення менш вщповщально! продукци з масивно! деревини.
Виробiток паркетно! фризи з дрiбних круглих матерiалiв у разi комплексно! перероблення на пилопродукщю та технологiчну щепу iз застосу-ванням фрезерно-брусуючого агрегату 1-го ряду забезпечуе рацюнальне та ефективне використання сировини. У разi перероблення сировини середшх дiаметрiв на паркетну фризу та подальшу переробку кускових вiдходiв на технологiчну щепу, перевагу треба надати технолопчним потокам, як облад-нанi лiсопильними рамами [3]. Таке спрямування комбшовано! перероблення дасть змогу отримати висок економiчнi показники.
Л1тература
1. Тепнадзе М.У. Размерно-качественная характеристика ольховых лесоматериалов в Грузии / М.У. Тепнадзе, Г. Л. Цотадзе // Комплексное и рациональное использование древесного сырья и материалов : сб. научн. трудов. - Тбилиси. - 1985. - С. 50-54.
2. Лахтанов А.Г. К нормированию расхода тонкомерного сырья при применении фре-зерно-брусующих станков / А.Г. Лахтанов, Л. А. Зайцева // Механическая технология древесины : сб. научн. трудов. - Минск : Изд-во "Вышейшая шк.". - 1979. - 147 с.
84
Збiрник науково-техшчних праць
3. Руководящие технико-экономические материалы по нормированию расхода сырья и материалов в производстве пиломатериалов // ЦНИИМОД. - Архангельск, 1983. - 126 с.
Тепнадзе М. У. Рациональная переработка тонкомерной низкосортной древесины в Грузии
Приведены результаты исследования размерно-качественной характеристики круглых лесоматериалов из ольхи, которые заготавливаются в Грузии. Эти данные дают возможность более обоснованно решать вопрос по рациональной и комплексной переработке тонкомерных ольховых колод диаметром 8-16 см на пиломатериалы и полученных досок на паркетную фризу. Установлены выход пиломатериалов, баланс древесины из ольхи, выход фризы из пиломатериалов.
Ключевые слова: ольха, круглые лесоматериалы, пиломатериалы, комплексное использование, тонкомерное сырье, паркетная фриза.
TephnadzeM.U. Rational treatment of thin low quality timbers in Georgia
The results of research of dimensioning and qualitative characteristics of alder round forest products prepared in Georgia are resulted. These data will allow more grounded to decide the questions of rational and complex treatment of thin logs in diameter of 8-16 cm sow-timbers and the received boards on parquet to the frieze. Are established output of saw-timbers, balance of alder wood and output of frieze from saw timbers.
Keywords: alder, round forest, saw timbers, complex treatment, thin logs, parquet frieze.
УДК 681.621.53 Астр. С.В. Терницький1 - Укратська академЬя друкарства
КАРТОН - ЙОГО БУДОВА, Р1ЗНОВИД, ХАРАКТЕРИСТИКИ I СФЕРА ДОЦ1ЛЬНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ДЛЯ ВИГОТОВЛЕННЯ ПАКУВАНЬ
Проаналiзовано будову видiв картону, що використовуються для виготовлення картонних пакувань. Наведено вимоги до пакувальних картошв та класифшащю па-кувального картону зпдно iз чинними стандартами Украши. Проаналiзовано основш характеристики пакувального картону.
Ключов1 слова: штанцювання, картон пакувальний, розгортка картонна, паку-вання.
На сьогодш чггко! меж1 м1ж папером та картоном немае. Папером на-зивають матер1ал 1з масою квадратного метра до 250 г, що складаеться пере-важно 1з рослинних волокон, з'еднаних м1ж собою силами поверхневого зчеп-лення, в якому можуть мютитися проклеююч1 речовини, мшеральш напов-нювач1, х1м1чш та оргашчш волокна, тгменти та фарбники [1]. Картоном ж вважають матер1ал, що складаеться переважно 1з рослинних волокон, який вщр1зняеться вщ паперу бшьшою товщиною та масою квадратного метра (250 грам) [2]. Товщина волокон становить 0,02-0,05 мм, а довжина в 1001000 раз1в перевищуе товщину [3]. Макромолекули целюлози в рослинних клггинах розмщуються паралельно одна до одно!, утворюючи ф1брили, що е структурними елементами целюлозного волокна.
Пакувальний картон - картон, з доброю здатшстю до згину та рилю-вання, що використовуеться для виготовлення пакування [2]. Будь-який кар-
1 Наук. керiвник: проф. Я.1. Чехман, д-р техн. наук - Украшська академш друкарства
