CC BY
24
Проанализированы статистические структуры текстов поэзии Дж. Г. Байрона и Т. Мура. Доказано наличие в текстах общих элементов, обусловленных принадлежностью к одному историческому периоду и литературному направлению. Сделана попытка определить статистическим методом действие фактора манеры авторского повествования в сравниваемых текстах на фонологическом уровне. Степень действия упомянутого фактора определена по количеству групп согласных фонем, по которым определены существенные расхождения между сравниваемыми текстами. На основании полученных результатов создана модель, которая представляет действие авторского фактора в подстиле поэзии художественного стиля английского языка.
Ключевые слова: средняя частота групп согласных фонем, нормальное распределение, критерий Стьюдента, статистическая структура.
Khomytska I. Yu., Teslyuk V.M. Statistical Analysis of English Poetical Texts
The statistical structures of the texts of poetry by G.G. Byron and T. Moore have been analyzed. The texts are proved to have common elements caused by belonging to one and the same historic period and literary trend. An attempt is made to determine by statistical method the effect of the factor of the author's style in the compared texts of poetry on the phonological level. The degree of the effect of the mentioned factor is established by a number of groups of consonant phonemes by which the essential difference is determined between the compared texts. On the basis of the obtained results a model representing the author's factor effect in the substyle of poetry of the belles-lettres style of the English language is built.
Key words: mean frequency of occurrence of groups of consonant phonemes, normal distribution, Student's t-test, statistical structure.
УДК 004;621.398;681.5 Доц. Г.С. Погромська, канд. пед. наук -
Миколахвський НУ ¡м. В.О. Сухомлинського
РАЦЮНАЛ1ЗАЦ1Я ВИЗНАЧЕННЯ ОБ'€КТНО-ОР1€НТОВАНОГО CASE-ЗАСОБУ В ЖИТТ6ВОМУ ЦИКЛ1 ПРОГРАМНО1 СИСТЕМИ
Запропоновано концепщю визначення оцшок CASE-засобiв для проектування та розроблення програмних систем на осжга застосування однопараметрично! моделi су-часно! теори вишрювань ШТ. Розглянуто характерш особливост CASE-засобiв та !х можливостей для проектування програмних систем. Визначено основш ознаки, за яки-ми можна проводити ощнювання та вибiр. Розроблено i рекомендовано застосування методу статистичного вишрювання на основi використання однопараметрично! моделi Раша для визначення оцшок CASE-засобiв, як характеризуются великою кшьюстю рiзноманiтних ознак, бiльшiсть з яких мають яюсний характер.
Ключовi слова: CASE-засоби, життевий цикл програми, програмна система, вибiр CASE-засобу, модель Раша.
Актуальшсть дослщження. Комп'ютернi програми е основним засобом працi для велико!' кшькосп користувачш персональних комп'ютерш. Процес ви-рiшення безлiчi професiйних завдань змшився, i комп'ютер став його не-вiд'емною частиною. Дiяльнiсть, яка рашше виконувалася в реальному середо-вищ шляхом перемiщення та перетворення реальних об'ектш, з впровадженням комп'ютерiв отримала форму вiртуального вiдображення. Багато ручних опера-цiй автоматизувалися, а сам процес виртення професiйних завдань перейшов в дiалог " людина - комп'ютер".
На сьогодш спостерiгаеться сплеск iнтересу до проблем рацiоналiзацií у зв'язку з розвитком теорц оргашзацц, теорц систем, теорц прийняття ртень. Формулюються принципи рацiоналiзацií, йде пошук варiантiв включения мето-
дiв рацюн^зацл в систему органiзацiйних перетворень. Тому не дивно, що щ питання постали й з точки зору процеав розроблення програмних систем.
У процес розроблення програмного забезпечення зазвичай використову-ються моделi, а також шструментальш засоби для пiдтримки та ушфгкаци моде-лювання. Але створення програмно' системи - це не тшьки побудова моделi. Чим складшший й ширший проект, тим бшьшою мiрою вiн вимагае шструмен-тально' пiдтримки всiх етапiв життевого циклу програмного забезпечення. Ращ-оналiзацiя покликана забезпечити узгоджену та ефективну роботу всх елемен-тiв i прогресивний розвиток всiеí системи.
CASE-засоби (Computer-Aided Software Engineering) е шструмеш^ем рацiоналiзацií процесiв розроблення програмних систем. Зазвичай до CASE-за-собiв ввдносять будь-який програмний засiб, що автоматизуе один процес або сукупнiсть процесш життевого циклу програмного забезпечення [1]. Викорис-тання CASE-засобiв дае змогу автоматизувати моделювання та проектування програмних компонент, надае можливосп документування та опису програмно!' системи, повторно використовувати ефективш рiшення, а також автоматично генерувати програмний код.
Вибiр CASE-засобу у створеннi програмно!' системи е важливим з погля-ду ефективностi та надiйностi роботи групи проектувальникiв та програмiстiв. Це зумовлюе актуальнiсть дослiдження питань вибору CASE-засобiв та ращ-оналiзацií оргашзацшно-виробничих процесiв розроблення програмних систем.
Аналiз останшх дослщжень i публiкацiй. Теоретичний доробок у сферi програмно' шженерц достатньо значний. Питання життевого циклу програмних продукпв розглянуто у [2-7]. Автори укра'нсько' теоретично' школи програму-вання П.1. Андон, ДБ. Буй, В.М. Глушков, С.С. Гороховський, КМ. Лаврщева, О. Цейтлiн та ш. [2-5] розглядають рiзноманiтнi пiдходи до виртення проблем програмування. Зокрема, можна шдкреслити особливу увагу до CASE-засобiв пiдтримки процес1в життевого циклу програмно' системи [2, 8].
Варто зауважити, що у бшьшосп робiт, ят розглядають питання щодо CASE-засобiв, описано переваги та можливосп певних шструмеипв [8-10]. У багатьох робах, наприклад в [11, 12], висвiтлено особливосп CASE-засобiв як особливих типiв програмних систем. У них основну увагу придшено опису уза-гальнюючих характеристик певного типу шструмештв. Так, за типом технологи, яка використовуеться для створення програмних систем, видшяють об'ект-но-орiентованi та структурнi засоби [8]. Кр1м того, деякi автори розглядають ш-тегрованi CASE-засоби, ят забезпечують пiдтримку всiх етапiв життевого циклу.
Аналiз публiкацiй показав, що достатньо висвилено питання щодо вико-ристання CASE-засобiв у життевому цикт програмно' системи, натомiсть проб-леми вибору певного CASE-засобу залишаються ввдкритими. Це зумовило нап-рям дослщжень у цiй роботi.
Постановка завдання. Зважаючи на викладене вище, метою роботи е розроблення методолопчно!' основи для виршення задач iз вибору CASE-засо-бiв як напрямку рацiоналiзацií процес1в пiдтримки життевого циклу програмних систем i пiдвищення !'х ефективностi.
Виклад основного MaTepiany. CASE-технологií утворюють певне сере-довище розроблення iнформацiйноí або програмно1 системи та забезпечують процес розроблення складних програмних систем загалом: аналiз, формування вимог, проектування прикладного програмного забезпечення та баз даних, гене-рацiя коду, тестування, документування, забезпечення якосп, конфiгурацiйне керування та управлшня проектом, а також iншi процеси [9]. Сучаснi CASE-засоби мають таю характерш складовi:
• методолог1я (Method Diagrams) - задае едину граф1чну мову та правила роботи з нею;
• граф1чт редактори (Graphic Editors) - допомагають створювати д1аграми;
• генератор - дае змогу за граф1чним поданням модел1 згенерувати вихщний код для р1зних платформ;
• репозиторш - своер1дна база даних для збереження результат1в роботи програ-м1ст1в.
На цей час у технологи розробки програмних систем кнуе два основних пiдходи, ят вiдрiзняються критерiями декомпозицií: функцiонально-модульний (або структурний) та об'ектно-орiентований [8-10].
Структурним аналiзом прийнято називати метод до^дження статичних характеристик системи шляхом видшення в нiй пiдсистем i елемеипв рiзного ргвня iерархií i визначення вiдношень i зв'язкiв мiж ними. Сутнкть структурного пiдходу до розроблення моделi полягае в подш аналiзованоí системи на час-тини - "чорш ящики", та iерархiчнiй органiзацií цих "чорних ящиюв". Перевага оперування "чорними ящиками" полягае в тому, що немае потреби знати, як вони працюють, досить мати шформащю про íх входи i виходи, а також функци, якi вони виконують.
У структурному аналiзi i проектуваннi бiзнес-процесiв використовують рiзнi моделi, якi описують [8, 9]:
• функщональну структуру системи;
• послщовтсть виконуваних дш;
• передачу шформаци м1ж функщональними процесами;
• в1дносини м1ж даними.
Найбшьш поширеними моделями перших трьох груп е:
• функц1ональна модель SADT (Structured Analysis and Design Technique);
• модель IDEF3 (Integration Definition for Function Modeling);
• DFD (Data Flow Diagram) - д1аграма потоюв даних.
Метод SADT - це сукупшсть правил i процедур, призначених для побу-дови функцюнально!' моделi об'екта будь-яко1 предметно!' области Технологда SADT (перейменована в IDEF0) традицшно використовують для моделювання органiзацiйних систем (бiзнес-процесiв). Достошствами застосування моделей SADT для опису бiзнес-процесiв е:
• повнота опису б1знес-процесу (управл1ння, шформацшт та матер1альн1 потоки, зворотт зв'язки);
• жорстю вимоги методу, що забезпечують отримання моделей стандартного виду;
• вщповщтсть шдходу до опису процеав стандартам ISO 9000.
IDEF е досить поширеним сшейством методав моделювання оргашзацш-них систем, на основi якого в рiзних кранах розроблено множину рiзних норма-тивних документов. На цей час до сшейства IDEF вщносять таш методологií [8]:
• IDEF0 - методологя функц1онального моделювання, забезпечена наочною гра-ф1чною мовою. Дае змогу подати модельовану систему у вигляд1 набору взаемозалежних функц1й. Як правило, моделювання засобами IDEF0 е першим етапом вивчення системи;
• IDEF1 - методологя моделювання шформацшних поток1в усередин1 системи, що дае змогу вщображати та анал1зувати !х структуру та взаемозв'язки;
• IDEF1X (IDEF1 Extended) - методолог1я моделювання, яку застосовують для побудови шформацшно! модел1, що становить структуру шформацп, необхщ-но! для п1дтримки функцш виробничо! системи або середовища. IDEF1X часто використовують для моделювання реляцшних баз даних, що мають вщношення до Це! системи;
• IDEF4 - методолога об'ектно-ор1ентованого проектування. IDEF4 реатзуе об'ектно-ор1ентований анал1з великих систем, надаючи користувачев1 граф1чну мову для зображення клас1в, д1аграм успадкування, таксономп метод1в;
• IDEF5 - методолопя онтолог1чного досл1дження складних систем. Застосову-ючи методолог1ю IDEF5, онтолог1ю системи можна описати за допомогою пев-ного словника термшв i правил, на шдстав1 яких можуть бути сформоват дос-тов1рн1 твердження про стан анатзовано! системи в певний момент часу. На ба-з1 цих тверджень формуються висновки про подальший розвиток системи та проводиться ii оптим1зац1я.
Дiаграми потокДв даних DFD - це ieрархiя функцюнальних процесiв, пов'язаних потоками даних. Мета такого подання - продемонструвати, як ко-жен процес перетворюе сво! вхДднД данi у вихiднi, а також виявити вiдносини мiж цими процесами.
Модель системи визначаеться як ieрарxiя дiаграм потокДв даних, що опи-сують асинхронний процес перетворення iнформацií вiд ii введения в систему до видачi споживачевi. DFD з самого початку створювалися як засДб проектування iнформацiйниx систем (тодi як SADT - як засДб моделювання систем вза-галД) i мають бДльш багатий набiр елементш, що адекватно вiдображають специ-фiку таких систем (наприклад, сховища даних е прообразами файлiв або баз даних, зовшшш сутностД вiдображають взаемодiю модельовано! системи iз зов-нiшнiм свiтом).
Розглянутi вище методи структурного аналiзу приблизно однаковi з точки зору можливостей виразних засобiв моделювання, тому одним з основних критерiiв вибору того чи iншого методу е стушнь володiния ним з боку консультанта або аналДтика. Концептуальною основою об'ектно-орiентованого ана-лiзу i проектування (ООАП) е об'ектна модель. Ii основш принципи (абстрагу-вання, шкапсулящя, модульнiсть та iерарxiя) i поняття (об'ект, клас, атрибут, операцiя, штерфейс та Дн.) найбiльш чiтко сформульоваш у Г. Буча [8, 10].
БДльшДсть сучасних методов ООАП базуються на використаннi мови UML [10]. УнДфДкована мова моделювання UML (UnifiedModeling Language) -це мова для визначення, подання, проектування та документування програмних систем, органiзацiйно-економiчниx систем, техшчних систем та iншиx систем рДзно! природи. UML мiстить стандартний набiр дiаграм i нотацiй найрДзнома-нiтнiшиx видав. Ix можна роздДлити на тi, якi моделюють статичну структуру системи (статичну модель), i тД, якД моделюють динамiчну структуру системи (динамДчну модель). Статична модель фДксуе сутностД та структурнД вДдносини
мiж ними. Динамiчна модель вiдображаe те, як сутносп взаемоддать для фор-мування необхвдно!' поведанки системи.
До дааграм структури належать:
• дiаграма клаив (class diagram);
• дiаграма складово'1 структури (composite structure diagram);
• дiаграма K0Mn0HeHTÍB (component diagram);
• дiаграма розгортання (deployment diagram);
• дiаграма об'екпв (object diagram);
• дiаграма naKeTiB (package diagram);
• дiaгрaмa профiлiв (profile diagram).
До дааграм поведанки належать:
• дiaгрaмa дiяльностi (activity diagram);
• дiaгрaмa прeцeдeнтiв (use-case diagram);
• дiaгрaмa стaнiв (скшченних aBTOMaTiB) (state machine diagram);
• дiaгрaми взаемодп (interaction diagrams):
• дiaгрaмa послiдовностi (sequence diagram);
• дiaгрaмa комунiкaцií (communication diagram);
• дiaгрaмa огляду взaeмодií (interaction overview diagram);
• дiaгрaмa синхронiзaцií (timing diagram).
Методи структурного проектування допомагають спростити процес роз-роблення складних систем за рахунок використання алгоритмiв як готових бу-дгвельних блокiв. Аналопчно, методи об'eктно-орieнтованого проектування створенi, щоб допомогти розробникам застосовувати потужнi засоби об'ектного та об'eктно-орieнтованого програмування, яке використовуе в ролi блоюв класи та об'екти. Об'eктно-орieнтоване проектування та об'eктно-орieнтоване програмування покращуе можлпвосп структурного проектування, концентруючи бшь-ше уваги на даних системи, а не на тому, що система робить. Цей шдавд дае змогу створювати системи, ят краще супроводжувати, вони бшьш гнучкi, бшьш стшт та бiльш пристосованi до багатократного використання.
Поширеними представниками реалiзацií методологи структурного моде-лювання е програмш засоби CA ERWin Process Modeler (BPwin) та CA ERWin Data Modeler (ERWin). Структурне проектування працюе добре, тому що воно дае змогу одночасно зосереджуватися на меншш кшькосп деталей. Ця методика передбачае зменшення ступеня iнтеграцií на кожнш з наступних стадiй проекту. Такий тип проектування шдходить краще за все до проблем, ят мають чiтко виражений iерархiчний характер.
Концепцií об'ектно-орiентованого пiдходу та розподшених обчислень стали базою для створення консорцiуму Object Management Group (OMG), членами якого е понад 50 провiдних комп'ютерних компанш (Sun, DEC, IBM, HP, Motorola та ш.) [8]. Основним напрямком дiяльностi консорцiуму е розроблення специфжацш та стандартiв для створення розподшених об'ектних систем у рiз-норвдних середовищах.
1снуе кiлька комерцiйних CASE-засобiв, спрямованих на застосування об'ектно-орiентованого тдходу у проектуваннi програмних систем (з шдтрим-кою мови UML). Найбшьш вiдомими е IBM Rational Rose, MS Visio. Засоби, як мають верси вiльного розповсюдження - Borland Together, Enterprise Architect,
Poseidon, тощо. Також створено та знаходиться у вДльному розповсюджент ба-гато засобДв об'ектно-орДентованого проектування з вДдкритим кодом для неко-мерцДйного використання, наприклад Topcased, Modelio, Visual Paradigm for UML (Community Edition), Dia.
Дамо стислу оцДнку найбДльш вДдомих продуктов та ix можливостей: Computer Associates, Rational Software, Oracle, Arena тощо. Rational Software - це лД-нДйка продуктов, яка тдтримуе весь цикл проектування та створення програмного забезпечення. Починаючи вДд створення моделД на UML та закДнчуючи рДзними видами тестування готового програмного забезпечення (функц^ональне, наванта-жувальне тощо). Виконуеться автоматичне документування усДх етапДв розробки, автоматизований контроль задоволення техшчним вимогам та управлiния конфД-гуращями та версДями, як компонент, так i готового програмного забезпечення.
Computer Associates - три CASE-засоби, якД добре iигегрованi мДж собою та з продуктами Днших компашй. BPwin - моделювання та опис бДзнес-проце-сДв, ERwin - моделювання даних (моделювання та реДнжиринг структури баз даних, сховищ даних), AllFusion Component Modeler (Paradigm Plus) - об'ектно-орДентований CASE-засДб, який шдтримуе UML. У Computer Associates е також дуже потужний Днструмент управлДння конфДгурацДями та версДями AllFusion Harvest Change Manager (CCC/Harvest).
У Oracle е потужний Днтегрований продукт Oracle Development Suite, що включае попередт Designer та Developer, а також додатковД продукти. ВДн ре-алДзуе UML та IDEF, дае змогу моделювати бДзнес-логДку, данД, шформацшт системи тощо. Цей CASE-засДб потребуе спецДальних практичних навичок для засвоення та експлуатацп. Як засоби конфДгурацДйного управлшня Oracle вико-ристовуе Rational ClearCase.
Rockwell Software (Systems Modeling) пропонуе засДб Дштащйного моделювання - Arena. Якщо дДяльнДсть пДдприемства достатньою мДрою формалДзо-вана, то за допомогою Arena можна вирДшувати рДзномаштш бДзнес-задачД типу "що буде, якщо" завдяки поданню бДзнес-процесДв у динамщД.
Класична постановка задачД розробки програмно! системи - це спДраль-ний цикл штерактивно! змДни еташв об'ектно-орiеигованого анашу, проектуван-ня та реалДзацц. У реальнДй практицд у бДльшостД випадкДв е переддсторДя у вигля-да сукупностД розроблених та впроваджених програм, якД доцдльно використову-вати при розробцД ново! програмно! системи. Процес проектування в такому разД засновано на реДнжинДрингу програмних кодДв, за якого шляхом аналДзу текстДв програм вДдновлюеться вихДдна модель програмного середовища. СучаснД CASE-засоби шдтримують процеси ДнжинДрингу та автоматизованого решжишрингу.
Можна видДлити чотири основт компоненти, за якими можлива оцшка CASE-засобДв: аналДз, проектування, розроблення та Днфраструктура. Характеристики цих компонентов поданД в таблицД.
Незважаючи на безлДч переваг, можна зазначити деякД фактори, якД ус-кладнюють визначення можливого ефекту вДд застосування CASE-засобДв:
• широке розмаигя можливостей CASE-засобiв;
• в1дносно невеликий час використання CASE-засобу у р1зних орган1зац1ях та
нестача досвщу ix застосування;
• широке розмаггтя в практиц1 впровадження р1зних орган1зац1й;
• в1дсутн1сть детальних метрик та даних для вже виконаних поточних проекпв;
• великий д1апазон предметних галузей проект1в;
• р1зна ступ1нь штеграцп CASE-засобiв в р1зних проектах.
Табл. Стисла характеристика KOMnonenmiB об'eктно-орieнтованого CASE-засобуу
Аналiз Проектування Реалiзацiя
Можливiсть до-давати поясню-вальш надписи до дiаграм та у документацш Можливiсть ство-рювати pÍ3HÍ уяв-лення та скривати зайвi в певний час шари системи Можливкть переглядати та обирати елементи та бiзнес-об'eкти для використання в системi Можливiсть генерува-ти заготавки програм-ного коду на декшь-кох об'ектно-оркнто-ваних мовах
Середовище для створення дiаграм рiзнорiдних моделей Можливiсть створення ко-ристувацького iнтерфейсу (пiдтримка OLE, ActiveX, Open Doc, HTML) Можливкть перевiр-ки коду на синтетич-ну коректнiсть
Пiдтримка рiзних нотацш Можливкть динамiчного моделювання подiй в системi Можливкть визначення бiзнес-моделi та бiзнес-правил Можливiсть генерува- ти код для 4GL та клкнт-серверних про-дуктiв (Power Builder, Forre, Visual Age, Visual Works)
Можливiсть генерацн документаци для друку Можливiсть динамiчноí корекци одше! дiаграми з шшо! Можливiсть зв'язку з об'eктно-орieнтованими базами даних та розподшеними модулями (пiдтримка COBRA, DCOM, HOP, HTML)
1нфраструктура
Контроль версiй. Блокування та узгодження частин системи при груповш розробцi Репозиторш Можливкть решжиш- рингу програмного коду, 4gL, клкнт-сер-верних систем у дiаг-рами моделей
Навколо визначення ефективностi використання CASE-технологiй iснуе дю точки зору: перша, що реальна вигода ввд застосування деяких тишв CASE-засобiв може бути отримана тiльки пiсля одного-двох роюв досвщу íх застосування та друга, що позитивний вплив може реально проявитися у фазi експлу-атацц життевого циклу програмно! системи, коли технолопчш покращення призведуть до зниження експлуатацiйних затрат.
Таким чином, можна видшити основнi кригерп оцiнювання та вибору CASE-засобiв:
1) функцюнальшсть;
2) надшшсть;
3) супровщ;
4) здатшсть до перенесення.
Крш цього, як кригерп варто враховувати також варткть, витрати i ефект впровадження.
Велика кiлькiсть критерй'в оцiнки, якiсний характер та складносп зби-рання необхiдних даних, зумовлюють потребу в розробленнi методологiчного шдходу до вирiшення задачi оцiнювання та вибору CASE-засобiв з метою шд-
вищення ефективностД виробничих процесДв шдтримки життевого циклу прог-рамних систем.
Проведений аналДз Дснуючих шдходДв до оцiнювания складних багатооз-накових об'ектДв дае змогу видДлити два основних напрямки: експертш методи та статистичт моделД ощнювання [13]. Ураховуючи складшсть використання експертних методДв на практицД, запропоновано використання статистичноi процедури оцДнки CASE-засобДв з метою подальшого вибору певного Днстру-менту. Традицшт методи збирання даних орДентовано на анкетування, опиту-вання або обробку офщшних звтв. На практицД реалДзацДя таких методДв мае певнД недолДки, якД пов'язано з оргашзащею процедури збирання даних.
ОцДнка i накопичення вДдповДдних даних може виконуватися такими способами:
• анал1з CASE-засобiв та документацн постачальника;
• опитування реальних користувач1в;
• анал1з результаив проект1в, як1 використовували дан1 CASE-засобу;
• перегляд демонстрац1й i опитування демонстратор1в;
• виконання тестових приклад1в;
• застосування CASE-засобiв у пшотних проектах;
• анал1з будь-яких доступних результат1в попередн1х оц1нок.
З Дншого боку, автоматизацДя процесДв збирання даних дасть змогу органД-зувати збДр даних щодо використання рДзномаштних CASE-засобДв з урахуван-ням рДзних точок зору. У цьому разД постае питання подальшо! оброблення ста-тистично! шформацц. З цДею метою запропоновано використання результатов, якД отримано в рамках сучасно! теорц вимДрювань [14, 15]. ПДд сучасною теорДею ви-мДрювань розумДють теорДю IRT (Item Response Theory), що призначена для ощнювання латентних параметров шляхом застосування математично-статистичних моделей вимДрювання. На вДдмДну вДд бДльшостД Дснуючих тдходДв, для IRT характерно прагнення до фундаментального теоретичного пДдходу та розв'язання практичних задач. До найбДльших значущих переваг IRT належать такД:
1. IRT перетворюе вимiрювання, виконанi в дихотомiчних i порядкових шкалах, у лшшш вимiрювання, внаслiдок якiснi данi аналiзуються за допомо-гою к1льк1сних методiв.
2. Miра вимiрювання параметрiв моделей IRT е лшшною, що дае змогу вико-ристовувати широкий спектр статистичних процедур для анал!зу результа-т1В вимiрювань.
3. Оцiнка складностi ознак, за якими проводиться вимiрювання, не залежить в1д ви61рки, на яый вона була отримана.
4. Оцшка показника не залежить в1д використовуваного набору ознак.
5. Неповнота даних (пропуск деяких комбшацш об'ект-ознака) не е критичним. НайвДдомДшою моделлю вимДрювання, яку розроблено в IRT, е модель
Раша [14]. У шй встановлюеться зв'язок мДж двома множинами значень латентних змДнних. Першу множину становлять значення латентно! змшно!, що виз-начае оцшку показника q, де i - номер об'екта, що змДнюеться в ДнтервалД вДд 1 до N (наприклад, N - кДлькДсть осДб, якД брали участь в опитуванш). Другу множину становлять значення латентно! змДнно!, що характеризуе складшсть j-то
ознаки bj. 1ндекс j змiнюeться в межах вщ 1 до M, де M - юльккть ознак, за якими проводиться оцiнювання.
Для кожно' ознаки j модель Раша виражае ймовiрнiсть вiдповiдi xj як функщю вiд в i параметра Pj, що характеризуе складнкть ознаки: f (xj,e,Pj).
P ( Xj = Ц,р, ) = f ( x„q,p ) = ¥(e}-P ),
де: Xj - значенняj-то ознаки, яке дорiвнюе 1, якщо за щею ознакою можна оха-рактеризувати об'ект (наприклад можливiсть додавати коментарi до дааграм у певному CASE-засобО, 0 - якщо ще1 ознаки немае; 0j - показник, за яким ощ-нюеться об'ект j; Pi - показник складносп ознаки i; ¥() - логктична функцiя.
Георг Раш припустив, що ргвень 0j i ргвень Pi розмiщенi на однiй шкалi i вимiрюються в одних i тих самих одиницях - лоптах [14,15]. Аргументом функцiï е рiзниця (q - pi). Оскшьки модель Раша описуе ймовiрнiсть наявносп ознаки як функцда одного параметра (q - P), то iнодi ïï називають однопара-метричною моделлю IRT [14].
Таким чином, якщо побудувати систему ознак, за якими можна охарак-теризувати певш CASE-засоби, то можна оцiнити кожне з них на основi одно-параметрично' моделi Раша. Для практичного застосування цього пiдходу необидно зiбрати первiснi данi, за якими можна ощнити ознаки Xj. Це можна реаль зувати або шляхом створення анкети та проведения анкетування, або викорис-товуючи автоматизоваш засоби збирання даних, зокрема в мережi 1нтернет.
Висновки. Таким чином, аналiзуючи сучасний стан органiзацiï 6Дзжс-процесгв виробництва програмних продуктiв, можна зробити висновок, що об'ектно-оркнтоваш CASE-засоби дають змогу пiдвищити ефективнiсть вироб-ничих процесiв на всiх етапах життевого циклу програмних систем. З шшого боку, кнуе велике розмайтя CASE-засобiв, якi вiдрiзияються функцiональними можливостями, характеристиками якостi, а також фшансовими показниками. Це зумовило проведення дослщження щодо можливостей ощнювання та вибо-ру CASE-засобу.
Внаслiдок проведеного дослщження запропоновано застосування методу статистичного вимiрювания на основi використання однопараметрично' мо-делi Раша для визначення ощнок CASE-засобiв, яш характеризуються великою кшькктю рiзноманiтних ознак, бшьшкть з яких мають яккний характер. Подальше дослщження буде присвячено створенню механiзмiв автоматизованого збирання даних для визначення ощнок CASE-засобiв.
Лiтература
1. Назарова Д.Б. Разработка реляционных баз данных с использованием CASE-средства AllFusion Data Modeler / Д.Б. Назарова. - М. : ФЛИНТА, 2013. - 74 с.
2. Лаврищева К.М. Базовые основы индустрии программ, вычислений и данных/ К.М. Лаврищева // Спецвыпуск Восьмой межд. научн.-практ. конф. УкрПРОГ' 2012 "Проблемы программирования". - К., 22-24 мая 2012 г. - С. 57-68.
3. Серпенко 1.В. 1нформатика та комп'ютерш технологи / 1.В. Серпенко. - К. : Наук. думка, 2004. - 430 с.
4. Основы инженерии качества программных систем / Ф.И. Андон, Г.И. Коваль, Т.М. Ко-ротун, Е.М. Лаврищева, В.Ю. Суслов. - К. : Академпериодика, 2002. - 504 с.
5. Дедуктивные, индуктивные и аналитические методы представления и обработки компьютерных знаний в интеллектуальных системах / З.М. Асельдеров, К.П. Вершинин, А.В. Лялецкий, А.Ю. Паскевич, В.П. Клименко, Ю.С. Фшман // Математические машины и системы. - 2003. - № 3-4. - С. 51-74.
6. Лукин М.А. Разработка и автоматическая верификация параллельных автоматных программ / М.А. Лукин, А.А. Шалыто // Информационно-управляющие системы. - 2013. -№ 5(66). - С. 43-50.
7. Харченко С.Л. Генерация компонент программного обеспечения системы управления по формальному описанию их моделей поведения и ограничений / С.Л. Харченко // ВЕЖПТ. -2010. - № 3(44). - С. 33-36.
8. Вендров А.М. CASE-технологии. Современные методы и средства проектирования информационных систем / А.М. Вендров. - М. : Финансы и статистика, 1998. - 176 с.
9. Похилько А.Ф. CASE-технология моделирования процессов с использованием средств BPWin и ERWin : [учеб. пос.] / А.Ф. Похилько, И.В. Горбачев. - Ульяновск : УлГТУ, 2008. - 120 с.
10. Rational Rose Modeler // Программное обеспечение IBM. [Электронный ресурс]. -Доступный с http://www-03.ibm.com/software/products/ru/rosemod.
11. Бориско С.Н. Оптимизация выбора объектно-ориентированного CASE-средства в жизненном цикле программного продукта / С.Н. Бориско, И.Н. Васильев, В.И. Лобейко // Известия ВолгГТУ. - 2011. - № 10. - С. 42-45.
12. Канжелев С.Ю. Автоматическая генерация автоматного кода / С.Ю. Канжелев, А.А. Шалыто // Информационно-управляющие системы. - 2006. - № 6. - С. 35-42.
13. Лаврищева Е.М. Подход к экспертного оценивания в программной инженерии / Е.М. Лаврищева, О.А. Слабоспицкая // Кибернетика и системный анализ. - 2009. - № 4. -С. 151-168.
14. Челышкова М.Б. Теория и практика конструирования педагогических тестов : [учебн. пособие] / М.Б. Челышкова. - М. : Логос, 2002. - 432 с.
15. Ким В.С. Тестирование учебных достижений : монография / В.С. Ким. - Уссурийск : Изд-во УГПИ, 2007. - 169 с.
Погромская А. С. Рационализация определения объектно-ориентированного CASE-средства в жизненном цикле программной системы
Предложена концепция определения оценок CASE-средств для проектирования и разработки программных систем на основе применения однопараметрической модели современной теории измерений IRT. Рассмотрены характерные особенности CASE-средств и их возможностей для проектирования программных систем. Определены основные признаки, по которым можно проводить оценку и выбор. Разработано и рекомендовано применение метода статистического измерения на основе использования однопарамет-рической модели Раша для определения оценок CASE-средств, характеризирующихся большим количеством признаков, большинство из которых носит качественный характер.
Ключевые слова: CASE-средства, жизненный цикл программы, программная система, модель Георга Раша.
Pogromska H.S. Rationalization of the Definition of Object-Oriented CASE Tools in the Life Cycle of a Software System
The concept of determining estimates of CASE-tools for the design and development of software systems through the application of a one-parameter model of modern measurement theory IRT. The characteristic features of CASE tools and their capabilities for designing software systems. We have examined the characteristics of CASE-tools and their capabilities for designing software systems. Developed and recommended the use of the method of statistical measurement with a one-parameter Rasch model to determine the grade of CASE-tools.
Key words: CASE tools, life cycle of the program, software system, Georg Rasch model.
