CC BY
385
1.В. Орлов
РОЗРАХУНКИ ШДПРИСМСТВ ЗА ОПЕРАЦ1ЯМИ ПРИДБАННЯ: ЕКОНОМ1КО-ПРАВОВИЙ ЗМ1СТ
У процес господарсько! дiяльностi пiдприeмства вступають у взаемовщносини з iншими суб'ектами господарювання щодо придбання товарно-матерiальних цiнностей, робгг чи послуг iз метою забезпечення !х безперервного функцiонування. Основними наслщками проведення господарських операцiй е виникнення зобов'язань, що призводить до появи кредиторсько! заборгованостi, у тому чи^ перед постачальниками та пiдрядниками.
Негативш явища у вiтчизнянiй економiцi (зокрема, и тiнiзацiя) значно погiршують розрахункову дисциплiну суб'ектiв господарювання та створюють проблеми платежв. Економiсти вважають, що тшзащя економiки Укра!ни набула тотального характеру й оцшюеться окремими експертами та дослщниками в обсязi 60% ВВП. Бшьшють експертiв вважае, що 25-50% обороту приватних пiдприемств не вщображеш в документах бухгалтерського облшу (тiньовий оборот). На !х думку, рiвень тшзаци залежить вiд того, що це за шдприемство, "хто за ним стоиъ". У бшьшосп малих пiдприемств "тшь" сягае 80-90% [13].
У таких умовах господарювання на перший план шдприемства висувають задоволення власних потреб i порушують виконання фiнансових зобов'язань перед партнерами. Таю явища негативно вщображаються на розвитку економши Укра!ни та потребують пошуку шляхiв для !х усунення.
Метою статп е вивчення економiчноl сутност процесiв придбання, заготiвлi, постачання, поставки тощо; завдань, видiв та еташв розвитку процесу постачання; iнструментiв взаемодп пiдприемства i постачальника, зокрема договiрних вiдносин.
Розрахунки з постачальниками та шдрядниками виникають унаслiдок договiрних вщносин, що опосередковують процес придбання, вщповщно детального аналiзу потребуе цей процес. Поняття "придбання" значно ширше понять "заго^вля", "постачання", оскiльки для
створення запашв цiнностей пiдприемство мае !х придбати.
На пiдприемствi здiйснюються операци з постачання, якi забезпечують дiяльнiсть оборотними засобами, необхвдними для досягнення основно! мети створення пiдприемства - одержання прибутку. Досить часто шд процесом постачання розумiють поставку та загоивлю цiнностей.
Вiдповiдно "поставка" означае передачу одним суб'ектом економiчних вщносин iншому на певних умовах товарно-матерiальних цiнностей. Постачання розглядаеться як процес передачi товарiв одним суб'ектом господарювання шшому.
Термiни "поставка" та "постачання" вживаються переважно як синошми. Поняття "процес постачання" доцшьно вживати, коли йдеться про пiдприемство-постачальника, який оргашзовуе цей процес i задовольняе потреби споживача. Пiд постачанням слщ розумiти динамiчний процес руху цшностей вiд одше! сторони iншiй, "поставка" вщображае статику i стосуеться моменту часу, у який вщбуваеться передача цшностей.
Термш "заготiвля" можна розглядати як процес, що полягае в забезпечент безперервносп дiяльностi суб'екта господарювання через акумулювання засобiв виробництва на складах. Щцприемство самостiйно дослiджуе фактори зовшшнього середовища, наявнi на ринку ресурси, знаходить постачальниюв. Для того, щоб здiйснювати будь-яку дiяльнiсть, суб'ект господарювання, насамперед, мае здiйснити ряд активних дiй щодо налагодження зв'язюв iз зовнiшнiм середовищем iз приводу руху цшностей - як надходження, так i !х вибуття. Налагодження таких зв'язюв та !х надшне функцiонування забезпечують пiдприемству успiшну та прибуткову дiяльнiсть.
Оскiльки процес заготiвлi передбачае формування запасiв на майбутне, вш пов'яза-ний iз нагромадженням активiв. Разом iз цим щодо необоротних засобiв вживання такого термша е недоцiльним, оскiльки виробниче шдприемство не утримуе, наприклад, основнi
© Орлов 1гор Вiталiйович - кандидат eKOHOMiHHHx наук, професор. Житомирський державний технолопчний унiверситет.
ISSN 1562-109X
засоби на складах iз метою !х експлуатацп через декiлька рокiв. Вщповщно поняття заготiвлi стосуеться оборотних активiв -запасiв, наявнiсть яких мае забезпечувати безперервшсть виробничого процесу.
Суб'ект господарювання отримуе необхiднi засоби в результат !х придбання чи обм^, що створюе процес руху ресурав. Звiдси, придбання можна визначити як процес руху щнностей вiд шдприемства-продавця до пiдприемства-покупця, що виконання договiрних умов i задоволення потреб сторш економiчних вiдносин.
Основне завдання процесу постачання полягае в забезпеченш потреб виробничого
1з даних табл. 1 простежуеться стрiмкий розвиток процесу постачання та перетворення його з функцп поставки, орiентованоl на виконання замовлень, на функщю здiйснення стратепчно! взаемоди у сферi постачання, що ютотно впливае на успiх шдприемницько! дiяльностi й потребуе використання вщповщного iнструментарiю управлiння.
Постачання може здшснюватись iз певними особливостями, що розкриваються у видах постачання (табл. 2) [6,153].
У свою чергу, можна видшити фактори, що впливають на вибiр постачальника:
1) умови платежу;
процесу в ресурсах - сировиш, матерiалах, паливi, тарi, запасних частинах, малоцiнних i швидкозношуваних предметах тощо. Таким чином, процес постачання предмеив працi е важливою передумовою здiйснення основно! дiяльностi пiдприемства. Цей процес мае вщбуватися безперервно й рiвномiрно, оскiльки надлишок або нестача щнностей негативно впливае на кшцевий результат господарсько! дiяльностi [5, 408].
Процес постачання еволющонував iз точки зору змши цiльових показникiв та використання нових методiв обслуговування покупщв (табл. 1) [10, 34].
Таблиця 1
2) щнова конкурентоспроможнiсть;
3) гарантшш строки;
4) географiчне мюце розташування;
5) ремонт i шсляпродажне обслуговування;
6) вiдповiднiсть продукци постачальника стандартам якосп;
7) виробнича потужнiсть та обсяги випуску продукци за останш роки;
8) можливiсть закупiвель безпосередньо у виробниюв або оптовикiв.
Ршення з постачання приймаються в умовах, коли змшюються як зовнiшнi фактори господарювання (економiчнi, полiтичнi, соцiальнi, культурш, технiчнi,
Етапи розвитку процесу постачання
Етапи Цiльовi показники Методи i концепцil, якi використовуються
До 1975 р. - постачання, орiентоване на виконання замовлень кшьюсть i цiна дослiдження ринку постачання; розмщення замовлень на матерiали
1975-1985 рр.-штегроване матерiально-технiчне постачання витрати i якiсть маркетинг постачання; аналiз вартостi i стандартизацiя; "пошук глобальних джерел"
1985-1995 рр.-управлiння постачанням загальнi витрати на володшня вартiстю; термiн виведення продукту на ринок; гнучюсть аутсорсинг i ршення "виробляти або купувати"; передчасне визначення обсяпв закупiвель у постачальникiв; "точно у строк"; лопстика постачання
1995 р. - тепершнш час - зовшшне управлiння ресурсами вартiсть пiдприемства i спроможнiсть до змiн управлшня мережами i кооперативними об'еднаннями; створення команд, що ддать спiльно; управлшня постачальниками; електронне постачання
законодавч^ юридичш, ринок, кон'юнктура, взаемовiдносини з
пропозищя), так i внутрiшнi (план постачання i завдання, зв'язки тдприемства,
Таблиця 2
Види постачання
Види Характеристика
Поставка Особливий вид кушвл^продажу: оплачувана передача товарiв продавцем (постачальником) покупцевi (замовниковi)
Поставка вщфактурована Поставка, що е наслщком реально здшснено1 угоди, за якою виписано та подано покупцевi товарний документ (рахунок iз перелшом, вiдправленого товару чи наданих послуг iз зазначенням !х вартостi, дати виписування, назви й адреси продавця i покупця, iншими даними)
Поставка негайна Умова угоди кушвл^продажу, за якою куплений товар передають покупцевi безпосередньо тсля укладання угоди
Поставка невщфакту- рована Надходження матерiальних щнностей на шдприемство (до оргашзаци, установи) без рахунюв постачальникiв, !х оприбутковують за актами приймання. Пiсля надходження документа постачальниюв записи сторнують i показують фактичну вартiсть поставки
Постачання складське Форма матерiально-технiчного постачання, за яко! надходження продукци вщ пiдприемства-виробника до шдприемства-споживача здiйснюеться через бази та склади постачально-збутових органiзацiй. Складське постачання зумовлюе для шдприемства-споживача додатковi витрати, пов'язаш з переробкою та зберiганням товарiв на складах
Постачання транзитне Форма матерiально-технiчного постачання, за яко! тдприемство-виробник здiйснюе поставки безпосередньо шдприемству-споживачев^ не використовуючи баз та складiв постачально-збутових органiзацiй. На вiдмiну вiд складського постачання, транзитне постачання забезпечуе скорочення часу перебування засобiв виробництва у сферi обшу, зниження витрат на завантажувально-розвантажувальнi роботи й на збершання товарiв на складах
вщдшами, змiна асортименту), що породжуе наявшсть проблеми й обмеження.
Узагальнена схема шструмен^в взаемоди пiдприемства i постачальника наведена на рис. 1 [31, 277-278].
До складу основних шструменпв взаемоди постачальниюв та пiдприемств входять:
пол^ика зi складання програми постачання: розподш об'ектiв постачання за видами, властивостями та якостями;
створення стратеги пошуку джерел: використовуючи таю змшш показники, як: постачальник (безконкурентний, або монопольний, единий, два постачальники, декiлька постачальниюв); строк поставок (зi складу вщповщно до попиту, "точно у строк"); суб'ект постачання (один, декшька) i масштаб постачання (локальне, глобальне), вiддiл постачання розробляе власну стратепю пошуку джерел;
цiнова полiтика та полгтика у сферi договiрних вщносин: готовнiсть
постачальникiв та клiентiв обмшюватися товарами визначаеться цiною, кiлькiстю, яюстю й договiрними умовами. Вiддiл постачання створюе мiж суб'ектами господарських вщносин такi взаемозв'язки, якi дозволяють оптимально використовувати можливоси, наданi ринком;
пол^ика у сферi комунiкацiй: вiддiл постачання мае забезпечувати отримання шформаци й передавати И далi. Отже, вщдш постачання володiе зовнiшньою та внутршньою iнформацiею, стежить за контактами iз клiентами, створенням iмiджу й постачальницькою рекламою. Вiн бере активну участь у дослщженш ринку постачання;
оргашзацшна структура вiддiлу постачання, що безпосередньо впливае на: якiсть iнформацiйних потоюв мiж пiдприемством i ринком постачання;
управлшня внутршнши взаемовiдносинами вiддiлу постачання з такими шдроздшами пiдприемства, як вщдш науково-дослiдних i конструкторських розробок, виробничими пiдроздiлами, вiддiлом маркетингу;
1
можливють реагувати на обсяги попиту; реалiзацiю переваг консолщаци;
структура управлшня вщносинами з постачальниками: зi зростанням значення i стратегiчних завдань постачання на перший план висуваються постачальники й управлш-
Пол^ика зi складання програми постачання
2 - +
-1 Створення стратеги пошуку джерел постачання
3 " 1 1 1
Цшова полiтика i полiтика у сферi договiрних вщносин
4 1 г 1 г 1'
Полiтика у сферi комунiкацiй
5 1 г 1 г л '
Органiзацiйна структура вщдшу постачання
6 " 1 1 1
Структура управлшня вщносинами з постачальниками
3
Об'ект постачання (що купувати?)
Ринок постачання (де купувати?)
Постачальник (у кого купувати?)
Рис. 1.1нструменти взаемодп тдприемств у сферг постачання
ня вщносин iз ними. Органiзацiя та управлiння вщносинами з постачальниками грунтуються на цшому рядi стратегiчних дiй (розробцi пол^ики вiдносин iз постачальниками, маркетинг зi зворотним зв'язком, концепцп впливу на постачальниюв, маркетинг партнерських вiдносин iз постачальниками).
Процес постачання можна вщнести за ознаками до лiнiйного бiзнес-процесу на малих пiдприемствах, оскiльки, якщо шдприемство мае незначш обсяги дiяльностi, у такому випадку наявнiсть лише вщдшу постачання може задовольнити потреби в управлiннi рухом виробничих запашв вiд постачальникiв (рис. 2).
Умовш позначення:
функцп вiддiлу постачання; шдзв^шсть вiддiлу постачання
Рис. 2. ЛтШний б1знес-процес постачання на малих тдприемствах
Вщповщно менеджер iз постачання надае зв^шсть як керiвництву пiдприемства, так i бухгалтерськiй службi для здшснення ними сво1х функцiй i контролю за дiяльнiстю вiддiлу постачання.
У випадках, коли шдприемство мае розгалужену оргашзацшну структуру та
значнi обсяги дiяльностi, вiддiлу постачання досить складно врахувати вс сторони постачальницького процесу. У такому разi
вiддiл постачання може повноваження iншим пiдроздiлам за центрами (рис. 3).
делегувати сво1 структурним вщповщальносп
Умовнi позначення:
безпосередне шдпорядкування та звiтнiсть; iнтерпретацiя отримано1 звггносп вiд нижчих вiддiлiв адмшютративно1 ланки управлшня
Рис. 3. Функщональний б1знес-процес постачання на великих тдприемствах
Вщдши, яю шдпорядковуються вiддiлу постачання, опосередковано зв^уються перед керiвництвом пiдприемства. Розмежування обов'язюв та завдань кожного структурного шдроздшу, забезпечуе ефективну органiзацiю роботи всього
шдприемства, оскiльки кожен вщдш, будучи окремим центром вiдповiдальностi, буде прагнути полiпшити дiяльнiсть у межах сво1х повноважень.
Iнструментарiй стратегiчного
управлшня постачанням мае чотири важелi.
Це вщповда на питання: що? (об'ект постачання), де? (ринок постачання) i у кого? (постачальник) i на яких умовах? (умови придбання). Звщси центральним питанням процесу постачання е розрахунковi операцп з постачальниками та шдрядниками. Процес постачання полягае в тому, що тдприемство укладае договори з постачальниками на необхiднi йому фактори виробництва, оргашзовуе !х доставку та складування, перераховуе кошти постачальникам за отримаш цiнностi [10, 34].
Заборговашсть у бухгалтерському облiку тдприемства вiдображаеться як наслiдок його цившьних зобов'язань, що виникають у результат визначено! домовленостi. Домовленiсть, оформлена договором, е визначеною дiею суб'ектiв, яю беруть у нiй участь (юридичних чи фiзичних осiб), результатом яко! е виникнення товарних i грошових зобов'язань. Договiр зобов'язуе одну сторону - кредитора -надати певш щнносп або виконати роботи та послуги надежно! якост (товарна частина угоди), а шшу сторону - деб™ра, - оплатити в установлений договором термш виконанi першою стороною зобов'язання (грошова частина угоди) [15, 320].
Питання договiрних вiдносин е актуальним у юридичнш практицi, про що свщчать захищенi iз ще! проблематики дисертаци таких дослiдникiв, як Н.М. Процьюв [23] (2003 р.), А.М. Блащук [2] (2006 р.), В.М. Черешнюк [30] (2007 р.), О.1. Мiхно [18] (2007 р.).
Питаннями сутностi договорiв займалися не лише фах1вщ правово! сфери, а
й дослщники з бухгалтерського облiку: Ю.В. Болотова [3], М.1. Брагiнський [4], Ю.А. Доманiн [11], 1.В. Кладова [14], Ю.В. Кольцов [16], А Н. Медведев [17], С. Новiков [20], О.М. Петрук [22], К.В. Романчук [24].
Питанням договiрноl роботи в наукових дослщженнях придiляеться багато уваги, що зумовлене значним розвитком економiчних вiдносин мiж суб'ектами господарювання.
У колишньому СРСР договори, яю пов'язували мiж собою головних учасникiв господарського обороту, а точшше державнi, кооперативнi та iншi громадсью оргашзацп, укладалися для виконання планових актiв. Волевиявлення контрагентiв у таких договорах складалося пiд прямим чи опосередкованим впливом отриманих вщ державних оргашв завдань [1, 74].
В умовах ринкових вiдносин договiр е основним юридичним актом, з якого випливають зобов'язадьнi правовiдносини. Вiн е головним засобом регулювання товарно-грошових зв'язюв, що визначають змiст правовiдносин та обов'язки !х учасникiв. Загадьнi положення договорiв, умови i порядок укладання, внесення змiн та розiрвання передбачеш в Цивiльному та Господарському кодексах Украши.
Господарський кодекс Украши проголошуе "свободу договорiв" i створюе необхщш гаранта для И здiйснення [10, 34].
Вщповщно до ст. 179 ГКУ при укладанш договорiв сторонами враховують-ся принципи визначення змюту договору (рис. 4).
Принципи визначення змюту договору
Рис. 4. Принципи визначення змгсту договору
Наведет принципи базуються на таких положеннях:
вшьне волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свш розсуд будь-яю умови договору, що не суперечать законодавству;
примiрний договiр, рекомендований органом управлiння суб'екта
господарювання для використання при укладаннi договорiв, коли сторони мають право за взаемною згодою змшювати умови, передбачеш примiрним договором, або доповнювати його змют;
типовий договiр, затверджений Кабшетом Мiнiстрiв Укра1ни, iншим органом державно1 влади, чи у випадках, передбачених законодавством, коли сторони не можуть вiдступати вiд змiсту типового договору, але мають право конкретизувати його умови;
договiр приеднання, запропонований однiею стороною для шших можливих суб'ектiв, коли щ суб'екти в разi вступу в договiр не мають права наполягати на змш його змюту.
На будь-якому ефективно
функцiонуючому пiдприемствi процеси укладання договорiв вiдбуваються постiйно. Вони формують залежнють пiдприемства вiд навколишнього середовища та забезпечують безперебiйнiсть його дiяльностi.
Функцiонування пiдприемства може розглядатися як набiр договорiв мiж суб'ектами, яю тим чи iншим чином причетш до його роботи. Цi договори можуть бути рiзними: явними або неявними, короткостроковими або довгостроковими
[28,13].
Одним iз вцщв договiрних вiдносин е кутвля-продаж, коли одна сторона передае або зобов'язуеться передати майно (товар) у власшсть другiй сторонi (покупцевi), а покупець приймае або зобов'язуеться прийняти майно (товар) i сплатити за нього певну грошову суму. Товаром за договором кушвл^продажу можуть бути будь-яю речi з дотриманням правил, передбачених ЦКУ. Договiр може бути укладений на кутвлю-продаж товару, що е в наявносп у продавця в
момент укладання договору, а також товару, що буде створений чи придбаний продавцем у майбутньому. У договорi купiвлi-продажу, крiм зобов'язань передати у власшсть покупця товар та одержати за нього визначену договором щну, наводяться вимоги до якостi, умов постачання, визначаеться порядок розрахункiв, вщповщальшсть сторiн тощо.
Договiр купiвлi-продажу мае таю властивосп:
двостороннiсть, оскiльки кожна сторона, що бере участь у вщносинах, набувае вщповщних прав та обов'язюв;
платнiсть, що випливае iз само1 сутностi такого договору. У випадках, коли одна сторона передае шшш будь-яке майно на безоплатнш основ^ такий договiр не можна вважати договором кушвл^продажу;
консенсуальнiсть (процесу укладання договорiв передуе згода сторш вступати в такi економiчнi вщносини, вони доходять стльно1 згоди щодо сво1х прав та обов'язкiв);
каузальнють (правова основа мае розкриватися змютом договору).
Такi властивостi як платшсть, двостороннiсть та консенсуальнiсть притаманнi також i договору поставки.
Метою договору кушвл^продажу е отримання права власност або повного господарського ведення будь-якого майна однiею стороною та цши цього майна -шшою. Основною ознакою договору кушвл> продажу е перехiд майна у право власносп покупця.
Важливим фактом у господарському життi пiдприемства е визначення моменту переходу права власносп, у який виникнення права власностi на майно в одного суб'екта супроводжуеться одночасним припиненням цього права в шшого суб'екта.
Право власносп у набувача майна за договором виникае з моменту передачi майна, тобто вручення його набувачевi або перевiзниковi, органiзацil зв'язку тощо для вщправлення, пересилання набувачевi майна, вщчуженого без зобов'язання доставки, якщо шше не встановлено договором або законом.
Також до передачi майна прирiвнюeться вручення коносамента або iншого товарно-розпорядчого документа на майно.
Разом iз цим е випадки, коли обов'яз-ковим е нотарiальне засвiдчення договорiв або обов'язкова реестрацiя в органах державно! влади. У такому випадку право власносп на майно за договором виникае в набувача з моменту такого засвщчення або з моменту набрання законно! сили ршенням суду про визнання договору, не засвщченого нотарiально, дшсним, або з моменту державно! реестраци договору.
Втизняним законодавством
передбачаеться можливiсть укладання договору поставки, коли продавець (постачальник) зобов'язуеться передати в установлений строк товар у власшсть покупця з метою використання його в пiдприемницькiй дiяльностi або в iнших
цiлях, не пов'язаних з особистим, сiмейним, домашшм або iншим подiбним використанням, а покупець зобов'язуеться прийняти товар i сплатити за нього певну грошову суму. Порiвняльна характеристика договору поставки з договором кушвл^про-дажу наведена в табл. 3.
Будь-яка сторона договiрних вiдносин може виступати боржником або кредитором. Це залежить вщ того, що сторона плануе отримати в результатi укладання договору: дохщ чи блага, необхiднi для ведення дiяльностi.
У договорi поставки особливою умовою е те, що отримаш за ним активи не мають використовуватися для власних потреб, а тшьки для ведення господарсько! дiяльностi. Таким чином, при виконанш договору поставки дотримуеться принцип бухгалтерського облiку - автономность
Таблиця 3
Пор1вняння договорю кутвлг-продажу та поставки_
Ознаки Процес кушвл^продажу Процес поставки
Пщстава, виникнення вiдносин Договiр купiвлi-продажу Договiр поставки
Сторони економiчних вщносин Продавець, покупець1 Продавець (постачальник), покупець
Предмет вiдносин Товар (майно), майновi права, право вимоги Товар
Призначення отриманого товару Не визначаеться Лише на господарсью потреби суб'екта господарювання
Виконання зобов'язань2 Визначаеться договором Визначаеться договором
1 Суб'екти догов1рних ввдносин не обов'язково мають займатися господарською д!яльшстю.
2 Якщо у договор! не визначено чггких строк1в, або зазначеного посилання на подш, виконання зобов'язання мае ввдбутися одразу п!сля зд!йснення ц!е! под!!'. У раз!, якщо така умова вщсутня, кредитор мае право вимагати в будь-який строк виконання боржником сво!х зобов'язань. Боржник, у свою чергу, тсля одержання вимоги в 7-денний строк мае виконати свое зобов'язання, якщо законодавством не передбачено негайного виконання.
Процеси кушвл^продажу й поставки договорах, якими оформлюють щ процеси мають вщмшносп, якi вiдображаються в (рис. 5).
г Договори
Договiр купiвлi-продажу Договiр поставки
в
я
/■ \ Сфера застосування Ч У
Г \ Сторони договору Ч )
Може застосовуватися в будь-якiй сферi, незабороненш законом, зокрема для задоволення особистих потреб; як правило, носить неплановий характер
Можуть бути вс учасники цившьних вiдносин (громадяни юридичнi особи, держава) за наявност у них повно!
Може використовуватися лише в господарськiй дiяльностi або в шших цiлях, не пов'язаних з особистим використанням; мае, як правило, плановий характер
Суб'екти, що здшснюють господарську дiяльнiсть i зареестрованi вiдповiдно до чинного законодавства
Визначений родовими або iнди-
п г
Рiзновиди майна, зокрема
Рис. 5. Ознаки договоров кутвлг-продажу та поставки
Ознакою, яка суттево вирiзняе договiр поставки вщ договору кушвл^продажу, е цiльове використання набутого в результат таких вiдносин майна. Постачання, яке здшснюеться за цим договором, мае плановий характер, вщбуваеться у строки, що часто не притаманно процесу кушвл> продажу.
У будь-яких договiрних вiдносинах особливе значення мае момент переходу права власностi, що е необхщною умовою процесу кушвл^продажу. При переходi права власностi мають дотримуватися таю умови [25]:
наявшсть права на майно, що передаеться, у його вщчужувача; наявшсть договору;
здшснення факту реалiзацil такого намiру.
Договори на разове постачання однора-зовим погодженням, що передбачае постачання визначено1 кiлькостi товару на
Важливим питанням процесу постачання за укладеними договорами е термши й порядок постачання. Якщо договором передбачене постачання окремими париями протягом термiну ди договору, але перiоди поставок не визначенi, постачання мае здiйснюватися рiвномiрними партiями помiсячно, якщо iнше не передбачено чинним законодавством, випливае iз сутностi зобов'язань чи звича1в дiлового обiгу [28].
Окрiм розглянутих особливостей договорiв купiвлi-продажу й поставки в господарсьюй дiяльностi можуть
використовуватися й iншi види договорiв, пов'язанi з надходженням на шдприемство активiв (рис. 6).
Договiр тдряду
певну дату, строк та перюд часу. Пiсля виконання сторонами сво1х зобов'язань юридичнi вiдносини припиняються. Таю
Рис. 6. Договори, пов 'язат з надходженням активгв на шдприемство
договори можуть мати малi та трив^ строки поставки.
Основною вщмшнютю договору за перюдичним постачанням е те, що постачання здшснюеться регулярно протягом установленого в договорi строку.
Особливють договору постачання комплектного обладнання полягае в тому, що постачальник несе вщповщальшсть за органiзацiю, повну комплектацiю, яюсть та своечаснiсть поставки.
Постачання може вщбуватися також за бартерних угод, що передбачають товарообмiннi та компенсацшш погодження при обмiнi одше! кшькосп товару на iнший. Вiдмiннiстю простого компенсацшного погодження вiд товарообмшно! угоди е значна кшьюсть ТМЦ, що виступають об'ектами господарських вiдносин.
За договором тдряду одна сторона (тдрядник) зобов'язуеться на свiй ризик виконати роботу за завданням друго! сторони (замовника), а замовник зобов'язуеться прийняти й оплатити виконану роботу. Договiр тдряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт або на виконання шшо! роботи з передачею l! результату замовнику [29].
Також важливим е погашення заборгованостi, що е виконанням одшею стороною сво!х зобов'язань. За формою оплати договори класифшують на договори з оплатою у грошовш i товарнiй формi.
Невiд'емною складовою процесу придбання та договiрних вщносин е його суб'екти, зокрема постачальники та пiдрядники.
Бiльшiсть авторiв дотримуються думки, що постачальники - це шдприемства (установи, оргашзаци), якi здшснюють постачання товарно-матерiальних цiнностей, продукци. Ф.Ф. Бутинець зазначае, що постачальник, о^м забезпечення
шдприемства необхщними товарно-матерiальними цiнностями, також може надавати послуги та виконувати роботи. Крiм того, В.С. Сухарський вважае, що постачальник виступае виробником продукци, а В.П. Пантелеев та О.С. Снiжко зазначають, що постачальник може виступати як ll виробником, так i лише брати
участь в o6iry продукци. Бiльша частина aBTopiB звертае увагу на те, що постачальниками можуть бути як юридичш, так i фiзичнi особи (В.Т. Бусел [8], Ф.Ф. Бутинець [7], С.В. Мочерний, В.П.Пантелеев [12], О.С. Сшжко [21], О. Сл^шко [26], В.С. Сухарський [27]).
У науковому розумшш доцшьшше використовувати таке тлумачення: "постачальник" - це суб'ект
господарювання, який вводить в обш товар чи безпосередньо бере в цьому участь, здшснюючи постачання товарно-матерiальних цшностей (необоротних активiв, сировини, матерiалiв, палива, бyдiвельних матерiалiв, запасних частин тощо), надаючи послуги (подачу електроенергiï, газу, води, пари тощо), i виконуючи роботи (поточний i каштальний ремонт основних засобiв тощо).
Розкриваючи поняття "тдрядник", бшьшють дослiдникiв вважае, що тдрядник - це шдприемство (установа, оргашзащя або особа), яка виконуе бущвельно-монтажш роботи для замовника за договором тдряду. У науковому вжитку доцшьшше використовувати таке визначення: "тдрядник" - це бyдiвельно-монтажна оргашзащя, яка виступае учасником бyдiвництва, основною дiяльнiстю яко'' е виконання i передача замовнику передбачених контрактом бyдiвельних i монтажних робiт (спорудження бyдiвель i споруд, здшснення 'х реконстрyкцiï та каштального ремонту), виконаних на свш ризик i за обумовлену щну в yстановленi строки.
С.В. Мiщyк, Ю.П. Товпаш [19] звертають увагу на те, що юнуе проблема щодо використання взаемозв'язку мiж категорiями "розрахунки", "зобов'язання" та "заборгованiсть" i зазначають, що поняття "розрахунки" та "зобов'язання" здебшьшого мiстять посилання на "заборговашсть".
Наведенi поняття е пов'язаними мiж собою i вiдображають наявнiсть постшних взаемовiдносин з контрагентами, якi е невщ'емними складовими господарсько'' дiяльностi шдприемства.
1снують певнi вiдмiнностi у трактуванш поняття "розрахунки" рiзними
авторами. Так, Ф.Ф. Бутинець вважае, що розрахунки - грошовi взаемовiдносини, що виникають
мiж пiдприемствами за операщями товарного та нетоварного характеру. С.В. Мочерний, В.П. Пантелеев, О.С. Сшжко О.С. видшяють два варiанти тлумачення цього термша й зазначають, що розрахунок - це сплата грошей за зобов'язаннями або документ, складений на основi розрахунку.
Проведений аналiз поняття
"заборгованють" виявив подiбнiсть поглядiв авторiв у трактуваннi цього поняття. Так, зокрема, Ф.Ф. Бутинець, Г.Л. Вознюк,
A.Г. Загороднш, С.В. Мочерний, Г.О. Партин, О. Слiпушко вважають, що заборгованiсть - це сума фшансового зобов'язання чи грошового боргу, яка пiдлягае погашенню (поверненню) протягом певного термiну.
Розкриваючи поняття "зобов'язання" Ф.Ф. Бутинець, А.Г. Загороднiй Г.Л. Вознюк,
B.П. Пантелеев, Г.О. Партин, О.С. Сшжко зазначають, що це заборгованють шдприемства, що виникла внаслщок минулих подш i погашення яко! в майбутньому, як очiкуеться, призведе до зменшення ресурсiв пiдприемства, що втшюють у собi економiчнi вигоди.
1нша група авторiв (А.Б. Агеева, Ю.Б. Агеева, Г.Л. Вознюк, А.Г. Загороднш,
C.В. Мочерний, Г.О. Партин) стверджуе, що зобов'язання - це правовщносини, вщповщно до яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь шшо! сторони (кредитора) певну дда (передати майно, виконати роботу, сплатити грошi тощо) або утриматися вщ тако! дИ", а кредитор мае право вимагати вщ боржника виконання зобов'язань.
С.В. Бичик трактуе поняття зобов'язання як договiр, за яким одна сторона (боржник) зобов'язана здшснити на користь друго! сторони (кредитора) певш ди або ж утриматися вщ них. Проте розглядати поняття зобов'язань як договору мiж двома сторонами е неприпустимим, оскшьки зобов'язання вiдображають задокументоваш вiдносини мiж рiзними суб'ектами i засвщчують заборгованiсть пiдприемства, що виникла внаслщок минулих подiй i
погашення яко! в майбутньому, як очшуеться, призведе до зменшення ресурсiв шдприемства, що втшюють у собi економiчнi вигоди.
Первинною ланкою економiчних вщ-носин виступае заборгованють, яка внаслщок свого виникнення зумовлюе наявнiсть зобов'язань i необхiднiсть проведення розра-хунюв за ними. Тобто заборгованiсть визна-чае обсяг фiнансового зобов'язання чи грошового боргу, який шдлягае погашенню (поверненню) протягом певного термшу й ви-магае проведення вщповщних розрахункiв.
Пiд зобов'язаннями слщ розумiти розрахунковi взаемовiдносини мiж шдприемствами у процесi господарсько! дiяльностi в результат чого виникають незакiнченi розрахунки. Через зобов'язання одна особа (боржник) повинна здшснити на користь шшо! особи (кредитора) певну дда: передати майно, виконати роботу, сплатити кошти чи утриматися вщ певно! ди, а кредитор мае право вимагати вщ боржника виконання його зобов'язання.
Порядок i форми розрахункiв мiж постачальниками та пiдрядниками визначаються в господарських договорах (безготiвкова, готвкова, бартер, закупiвля у кредит чи з передоплатою). Розрахунки е важливою основою виконання зобов'язань, основною формою реалiзацi! товарно-грошових вiдносин.
Розрахунки проводяться шляхом готвкових або безготiвкових перерахункiв через установи банюв. Готiвку використовують в окремих випадках для розрахункiв за товари та послуги. Мiж пiдприемствами, оргашзащями та фiнансово-кредитними установами розрахунки здiйснюються в безготвковш формi. Платеж шляхом безготiвкових перерахунюв через банк е основною формою розрахунюв [9, 4]. Сутнiсть безготвково! форми розрахункiв полягае в тому, що платеж! за товари та послуги, здшснюються шляхом
перерахування грошових коштв iз рахунку платника на рахунок постачальника або одержувача коштв вiдповiдною установою банку.
Органiзацiя безготвкових розрахункiв базуеться на таких принципах:
платеж здшснюються до або шсля вщвантаження продукци, виконання робiт, послуг або одночасно з ними;
платеж здшснюються за згодою платника;
покупець може вщмовитися вщ оплати розрахункових документiв (при
обгрунтуванш вимоги згiдно з шструкщями банкiв);
платеж здiйснюються за рахунок коштв платника або в установленому порядку за рахунок банювського кредиту;
кошти на рахунок одержувача зараховуються лише шсля списання цих сум iз рахунку платника.
Розрахунки з постачальниками-нерези-дентами, яю здшснюються в шоземнш валют, перераховуються в еквiвалентi грошово1 одинищ Укра1ни (гривнi) за курсом, установленим НБУ для здшснення розрахунково-платжних операцш.
Безготiвковi розрахунки рiзноманiтнi за видами та формами, що залежить вщ рiвня економiчного розвитку, банювсько1 системи, методiв регулювання грошового обiгу, традицш, iсторично сформованих платiжних звича1в та стереотишв.
У сучаснiй практицi грошових розрахунюв розвинених кра1н
використовуеться велика кшьюсть платiжних iнструментiв, але переважна роль выводиться автоматизованим безготiвковим платежам.
При побудовi системи розрахункiв пiдприемства необхщно виходити з вимог найбiльшого наближення моменту здiйснення платежу до моменту отримання продукци, товарiв, послуг, недопущення утворення необгрунтовано1 кредиторсько1 заборгованостi, максимальное' економи платiжних ресурсiв для розрахунюв та можливостi забезпечення ефективного контролю за використанням грошових коштв та станом розрахункiв iз кредиторами.
Дослщження проблеми економшо-пра-вового змiсту операцш, пов'язаних iз виконанням зобов'язань за операщями придбання, дозволило дiйти таких висновюв.
1. P03paxyHK0Bi операцiï е одним i3 найбiльш масових у дiяльностi суб'ектв господарювання. Найбiльша кшьюсть розрахункових операцiй на пiдприемствi виникае у процес придбання цiнностей. Цей процес е основою проведення господарсько1' дiяльностi, оскiльки забезпечуе пiдприемство необхщними факторами виробництва. Результатом процесу придбання е наявшсть та рух придбаних активiв, що у процесi господарсько1' дiяльностi виступають безпосередньою основою для здшснення виробництва.
Процес придбання е комплексним яви-щем та включае процеси постачання та заку-пiвлi. У результат дослiдження економшо-правового змюту цих процесiв установлено, що процес придбання пов'язаний iз витрачанням коштв - для однiеï сторони, та грошовими надходженнями - для шшоь Таким чином, в однiеï зi сторiн формуються доходи, а шша - несе витрати.
Пiд "постачанням" слiд розyмiти безпосередньо рух цшностей вщ однiеï сторони до шшо1', "поставка" стосуеться моменту часу передачi прав власностi на активи, що е об'ектом кушвльпродажу. Сyтнiсть "заготвлГ' виявляеться в забезпеченнi безперервностi дiяльностi суб'екта господарювання через збiр засобiв виробництва на складах. Пiдприемства частше здiйснюють операцiï з постачання, оскшьки, цей процес забезпечуе дiяльнiсть оборотними засобами, необхщними для дiяльностi шдприемства.
2. Для здшснення процесу придбання шдприемство вступае з шшими учасниками ринку в економiчнi взаемовщносини, правовою основою яких е укладання договорiв. Процес договiрноï роботи регулюеться на рiвнi пiдприемства (мiкрорiвнi) i на рiвнi держави через законодавчi акти (макрорiвень).
Процес придбання може грунтуватися на договорi постачання та договорi кушвл> продажу. Принципова рiзниця мiж цими договорами полягае у здшсненш постачання у встановленi сторонами строки та цшьовому використаннi майна, набутого в результат
укладання договору постачання, що найчастiше не притаманно процесу кутвль
Дослiдження показало, що значку актуальнють мають таю питання, як: вщсутнють eдностi тлумачення понять "розрахунки", "зобов'язання" та
"заборгованють"; недосконалють
документального оформлення операцiй та !х вiдображення на рахунках бухгалтерского облiку; вiдсутнiсть чiткого законодавчого регулювання окремих умов розрахункiв iз постачальниками та пiдрядниками.
Лiтература
1. Беликов О. Договорные отношения / О. Беликов // Экспресс анализ законодательных и нормативных актов. - 2010. - № 56 (735-736). - С. 74-79.
2. Блащук А.М. Припинення договiрних зобов'язань у цившьному правi Украши: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / А.М. Блащук. - К., 2006. - 195 с.
3. Болотова Ю.В. Существенные условия гражданско-правового договора для бухгалтерского и налогового учета / Ю.В. Болотова // Бухгалтерский учет. - 2002. - № 18.-С. 43-46.
4. Брагинский М.И. Хозяйственный договор: каким ему быть? / М.И. Брагинский. -М., 1990.- 176 с.
5. Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський фшансовий облш шдруч. [для студенпв спещальносп 7.050106 "Облш i аудит" ВНЗ] / Ф.Ф. Бутинець. - Житомир: IIII "Рута",
2003.-726 с.
6. Бутинець Ф.Ф. Теорiя бухгалтерського облшу: [шдруч.] / Ф.Ф. Бутинець. - [3-е видання. доп. i перероб.]. - Житомир: ПП "Рута" 2003. -444 с.
7. Бухгалтерський словник / [за ред. проф. Ф.Ф. Бутинця]. - Житомир: IIII "Рута", 2001.-224 с.
8. Великий тлумачний словник сучасно! украшсько! мови / [уклад. i голов. ред. В Т. Бусел]. - К.; 1ртнь: ВТФ "Перун",
2004. - 1440 с.
9. Гаркавш Р. Розрахунковi операци / Р. Гаркавш // Дебет-Кредит: школа бухгалтера. - 2004. - № 27. - С. 4.
10. Гурша Г.С. Формування ринкових вщносин в Украш / Г.С. Гурша. - 2008. -№ 6. - С. 34.
11. Доманин Ю.А. Учет и контроль выполнения договоров поставки товаров в оптовой торговле с помощью ПВМ и ЭВМ / Ю.А. Доманин // Бухгалтерский учет. - 1978. -№3.- С. 31-34.
12. Економiчна енциклопедiя: [у трьох томах / редкол.: С.В. Мочерний (вщп. ред.) та ш.]. - К.: Видавничий центр "Академiя", 2002.-Т. 3.- 952 с.
13. Експерти: тшзащя економши Украши набула тотального характеру [Елект-ронний ресурс] // УН1АН економка: [сайт]. -Режим доступу: http://economics.unian.net/ukr/ detail/31208. - Назва з екрану.
14. КладоваИ.В. Налоговые расчеты в бухгалтерском учете по видам типовых договоров: дис. ... канд. экон. наук: 08.00.12 / И.В. Кладова. - М., 2000. - 218 с.
15. Ковалев В.В. Введение в финансовый менеджмент / В.В. Ковалев. -М.: Финансы и статистика, 2003. - 768 с. -С. 320.
16. Кольцов Ю.В. Хозяйственные договоры: правовое регулирование и отражение в бухгалтерском учете / Ю.В. Кольцов // Аудиторские ведомости. -1997.-№9. -С. 59-64.
17. Медведев А.Н. Хозяйственные договоры и сделки: бухгалтерский и налоговый учет / А.Н. Медведев. - М.: ИНФРА-М, 1998. - 504 с.
18. Мiхно О.1. Припинення договору за цившьним законодавством Украши: автореф. дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / О.1. Мiх-но; НД1 приватного права i шдприемництва Академи правових наук Украши. - К., 2007.
- 23 с.
19. Мщук С.В. Проблемш аспекти облшу розрахунюв з дебиторами та кредиторами: матерiали Всеукр. наук.-практ. конф. "Майбутне - аудит", (м. Кривий Рш, 1 грудня 2008 р.) / С.В. Мщук, Ю.П. Товпаш. -Кривий Рш, 2008. - С. 184-185.
20. Новшов С. Договори в шдприемницьюй дiяльностi / С. Новшов // Податки та бухгалтерський облш (спецвип.).
- 2004. - № 15-16 (111-112). - С. 4-8.
21. Пантелеев В.П. Словник бухгалтера та аудитора / В.П. Пантелеев, О.С. Сшжко. -К.: ДП "1нформ.-аналгг. агентство", 2009. -239 с.
22. Петрук О.М. Облш та аналiз договiрних вщносин: проблеми теорп та практики: [моногр.] / О.М. Петрук. -Житомир:
Ж1Т1, 1999. - 332 с.
23. Процьюв Н.М. Правове регулювання розiрвання цивiльно-правових договорiв за цивiльним законодавством Укра1ни: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.03 / Н.М. Процьюв. - К., 2003. - 180 с.
24. Романчук К.В. Класифшащя господарських договорiв: облiковий, анал^ичний та контрольний аспекти / К.В. Романчук // Вюник Житомирського державного технолопчного унiверситету / Економiчнi науки. Ч. I. - Житомир: ЖДТУ, 2005.-№ 1(31).-С. 206-215.
25. Саморядов А.Н. Хозяйственные договора и сделки. Теория, практика, споры / А.Н. Саморядов. - М.: Книжный мир, 2000. -182 с.
26. Слiпушко О. Пол^ичний i фiнансово-економiчний словник / О. Слшушко. - К.: Криниця, 1999. - 389 с.
27. Сухарський В.С. Економiчний словник-довщник / В.С. Сухарський. -Тернопшь: Навчальна книга - Богдан, 2002. -328 с.
28. Теорiя бухгалтерського облшу: моногр. / [Л.В. Нападовська, М. Добiя, Ш. Сандер, Р. Матезiч та iн.]; за заг. ред. Л.В. Нападовсько1. - К.: Кшв. нац. торг.-екон. ун-т, 2008.-С. 13.
29. Цившьний кодекс Украши вiд 16 ачня 2003 р. [Електронний ресурс]. - К.: СБ-вид-во "1нфодиск", 2008. - 1 електрон. опт. диск (СБ-ЯОМ). - Заголовок з титул. екрану.
30. Черешнюк В.М. Правове регулювання укладення i виконання господарських договорiв: дис. ... канд. юрид. наук: 12.00.04 / В.М. Черешнюк. - К., 2007. -214 с.
31. Шемаева Л.Г. Управлшня стратепчною взаемодiею тдприемств з постачальниками / Л.Г. Шемаева // Регюнальна економша. - 2007. - № 2. -С. 277-278.
