CC BY
23
RADIATION-AND-HYGIENIC ASSESSMENT OF RADIATION ANXIETY OF THE UKRAINIAN POPULATION IN THE LATE PHASE OF THE CHORNOBYL ACCIDENT
Vlasiuk N.V.
PAfllAUIHHO-nriBHmHA OUIHKA PAfllOTPHBOWHOCTI HACEflEHHfl VKPAlHH V ni3HIH QA3I MOPHOEHflbCbHOI ABAPII
ВЛАСЮК Н.В.
ДУ "1нститут громадського здоров'я iM. О.М. Марзеева НАМН Укра'ши", м. КиТв
УДК
613.648.4:614.876:621.039.58
K^40Bi слова: Чорнобильська аварiя, наслщки аварп, анкетне опитування, радиотревожность, sядерна енергетика.
а тривалiстю та рiзноплановi-стю наслiдкiв Чорнобильська аварiя 1986 року е одшею з наймасштабшших атомних катастроф. Найбiльшою неспо-дiванкою наслiдкiв Чорно-бильськоТ аварií став сощаль-но-психологiчний удар по насе-ленню у зв'язку з вщсутнютю iнформацií про неТ. Генеральна асамблея ООН своею резолю-цiею вщ 20 листопада 2007 року подтвердила, що Чорнобильська катастрофа призвела до значних сощаль-но-психологiчних та еколопч-них наслщюв [1]. Со^ально-психологiчнi наслiдки аварп змiнили традицмний спосiб життя та дiяльностi багатьох людей, якi живуть не ттьки на радiоактивно забруднених територiях, а й на «умовно чистих». Журналютам заборо-нялося першi пiвроку писати про причини ЧорнобильськоТ
аварií [2]. Серед домшуючих факторiв, якi впливали на Ыформацмну дiяльнiсть, були намiри уряду переконати насе-лення у вiдсутностi глобальних наслiдкiв аварií i необхiдностi проводити широкий спектр обмежувальних заходiв. У до-слiдженнях ряду авторiв [3] показано, що суб'ективш оцн ки шкоди радiацií принципово вiдрiзняються вiд об'ективно!' радiацiйно-гiгiенiчноí ситуацií. У дорослого населення, яке пам'ятае поди 1986 року, сфор-мувався особливий стан, який отримав 1988 року назву радю-тривожнють [4]. Радютривож-нiсть визначаеться як особливий емоцмний i психологiчний стан людини, при якому суб'ек-тивно завищуеться небезпека для здоров'я реально юнуючо-го пiдвищеного ризику за умови додаткового радiацiйно-го впливу [5].
РАДИАЦИОННО-ГИГИЕНИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА РАДИОТРЕВОЖНОСТИ НАСЕЛЕНИЯ УКРАИНЫ В ПОЗДНЕЙ ФАЗЕ ЧЕРНОБЫЛЬСКОЙ АВАРИИ Власюк Н.В.
ГУ «Институт общественного здоровья им. А.Н. Марзеева НАМН Украины», г. Киев
Цель: определить осведомленность населения Украины в вопросах радиационного фактора и восприятия последствий Чернобыльской аварии в поздней фазе; установить уровень радиотревожности детей и их родителей; выяснить отношение населения к развитию ядерной энергетики в Украине. Методы: аудиторное очное анкетирование детей и заочное анкетирование их родителей в Донецкой, Житомирской, Киевской, Ровенской, Одесской областях, г. Киеве и г. Славутиче.
Результаты. Всего в каждом регионе было опрошено от 342 до 859 детей и их родителей, к анализу взяты анкеты 3197 респондентов, корректно ответивших на поставленные вопросы. Установлено: в исследуемых областях Украины субъективные оценки детей и их родителей последствий Чернобыльской аварии в ее поздней фазе свидетельствуют о низком уровне знаний радиационной безопасности и противорадиационной защиты; в связи с секретностью, неосведомлен-
ностью населения о радиационной аварии и о реальном состоянии радиационной обстановки в ранней фазе привели к тому, что и в поздней фазе радиационной аварии дети (60-73% для разных областей) и их родители (62-75%) считают, что информация о реальных последствиях аварии на ЧАЭС скрывается от общественности до сих пор. Исследованиями доказано, что максимальное количество респондентов, поддерживающих строительство новых блоков на атомных станциях, зарегистрировано в Славутиче, Киеве и Киевской области, в тоже время против строительства — респонденты Одесской и Донецкой областей.
Зарегистрированные высокие уровни радиотревожности (4,14-4,47 баллов) детей и их родителей не зависят от радиоактивного загрязнения территорий. Уровни радиотревожности населения обусловлены отсутствием знаний о радиационном факторе и его влиянии на состояние здоровья, несвоевременной и недостоверной информацией об аварии на ЧАЭС и ее последствиях, отсутствием санитарно-просветительской работы по радиационной безопасности и противорадиационной защите среди населения.
Ключевые слова: Чернобыльская авария, последствия аварии, анкетный опрос, радиотревожность, ядерная энергетика.
© Власюк Н.В. СТАТТЯ, 2016.
19 Environment & Health №22016
RADIATION-AND-HYGIENIC ASSESSMENT OF RADIATION ANXIETY OF THE UKRAINIAN POPULATION IN THE LATE PHASE OF THE CHORNOBYL ACCIDENT Vlasiuk N. V.
SI "O.M. Marzeiev Institute for Public Health of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine "
Objective. We determined a level ofknowledge of the Ukrainian people concerning a radiation factor and a perception of the consequences of the Chor-nobyl accident in the late phase, established a radiation anxiety level of the children and their parents andfound out the attitude of the population to the development of nuclear industry in Ukraine. Meth ods. We used the methods of audience survey of the children and correspondence questionary of their parents in Donetsk, Zhytomyr, Kyiv, Rivne, Odesa regions, in Kyiv city and Slavutych town. Results. A total from 342 to 859 children and their parents were interviewed in each region, we analyzed 3197 questionnaires with the correct answers. In the studied regions of Ukraine the subjective assessments of the consequences of the Chornobyl accident in the late phase by the children and their parents are the evidences of the low level of the knowledge in the field of radiation safety
and anti-radiation protection. In connection with a secrecy and lack of the information about radiation accident and real state of radiation situation in the early phase the children (60-73% for different regions) and their parents (62-75%) consider that information about real consequences of the Chornobyl accident in the late phase of radiation accidents concealed from the public. Maximum amount of the respondents who advocated building of the new NPP units were recorded in Slavutych, Kyiv and Kyiv region. At the same time the respondents in Donetsk and Odesa regions were against such a building. Recorded high levels of radiation anxiety (4.14-4.47 points) in the children and their parents don't depend on radioactive contamination of the territory. Levels of the radiation anxiety of the population are determined by the lack of knowledge about radiation factor among population and its impact on the health state, inopportune and unauthentic information about the Chornobyl accident and its consequences, lack of sanitary-and-educational work on radiation safety and anti-radiation protection among population.
Keywords: Chornobyl accident, consequences of the accident, questionnaire survey, radiation anxiety, nuclearindustry.
Протягом перших роюв топя аварп лiкарi фксувапи у насе-пення симптоми пригшченого сощапьно-психопопчного стану: рiзке попршення здо-ров'я, оспабпення пам'ял, радютривожнють за долю д^ей, страх перед невизначе-нютю життевих перспектив, вщчуття тотально! загрози [6].
Доспщженнями В.П. Ференц та В.А. Припипко [7] встанов-пено: радютривожнють у потерпУпого насепення мае масовий (89%) та довготрива-пий характер i не мае тенденци до зниження.
Доспщження, проведет у Бторусп [8], показапи, що незапежно вщ радюактивного забруднення територи вс рес-понденти визначають вппив радiацN на здоров'я: 54,7% (м^мапьний) — на чистих територiях та 74,6% (макси-мапьний) — серед пересепен-щв. Найвищий ступЫь сприй-няття радiацiйноi небезпеки виявпено у пюдей вком вщ 30 до 40 роюв, прогресивно зро-стае - вщ 20 до 40 роюв, а зни-жуеться - вщ 61 до 70 роюв. У шженерно-техшчних роб^ни-юв, спужбов^в та робочих зареестровано найбУпьш три-вожне ставпення до радiацiй-ного ризику, у сепян та пенсю-нерiв - м^мапьне.
Проведене у Росп анкету-вання насепення радюактив-но забруднених територш i «чистих» свщчить, що небез-
пека радiацil дпя здоров'я оцшюеться насепенням за п'ятибапьною системою дуже високо: 4,2-4,5; рiвень радю-тривожност не запежить вщ рiвня забруднення територи; в уЫх групах респонденлв зареестровано низький рiвень радiацiйно-гiгiенiчних знань; бтьшють респонден-лв упевнена, що спе^апюти з радiацiйноi безпеки та лiкарi приховують реапьну шфор-мацю про наспщки аварп на ЧАЕС. Недовiра до шформацп про наспщки аварп негативно вппивае на насепення i поси-пюе почуття радютривожно-стi [9].
Мета роботи - за резупьта-тами аудиторного очного анкетування д^ей та заочного анкетування батьюв у До-нецькiй, Житомирсьюй, Кшв-ськiй, Рiвненськiй, Одеськiй обпастях, мютах Кшв i Спавутич визначити рiвень обiзнаностi насепення УкраУни у питаннях радiацiйного фактора та сприйняття наспщюв ЧорнобипьськоУ аварii у тзтй фазi II пiквiдацiij рiвень радю-тривожностi дiтей та Ухшх батькiв; ставпення насепення до розвитку ядерно! енергети-ки в УкраУш.
Об'ект доспiдження: учнi та студенти, як народипися пiспя 1986 року, а також Ухш батьки.
Методи доспщження: ш-струмент збору даних - анке-
та, яка мютить питання сто-совно наслщюв Чорнобиль-сько'У аварп i безпечно'У екс-плуатацп АЕС, радiацiйного забруднення територм та хар-чових продук^в, питання щодо радiацiï та ризикiв. За результатами бюетично'У експертизи у ходi проведення анкетування передбачено заходи з забез-печення безпеки для здоров'я д^ей, дотримання 'Ухшх прав, людськоï гiдностi та мораль-но-етичних норм вiдповiдно до принцитв Гельсiнськоï декла-рацiï прав людини, Конвенцiï Ради бвропи про права людини i бюмедицини та вщповщ-них законiв Украïни.
Обробка результа^в викону-валася за допомогою стан-дартних програм у середовищi Microsoft Office 2010.
OcHOBHi результати до-слiджень. Виявлено низький рiвень знань з радiацiйноï безпеки та протирадiацiйного захисту у респонденлв усiх областей, мiст Киïв i Славутич. Дiти та ïхнi батьки не знають, якi заходи е найбiльш ефектив-ними у разi виникнення радiа-цiйноï аварiï, нав^ь про при-йом препаратiв стабтьного йоду, якi е найбiльш ефектив-ними для захисту населення у разi виникнення серйозно'У аварiï на АЕС.
Аналiзуючи результати опи-тування респондент стосов-но iнформування населення про наслщки аварiï, виявлено:
№ 2 2016 Environment & Health 20
д™ та ïxнi батьки дocлiджeниx oблacтeй Укpaïни вважають, щo iнфopмaцiя пpo peaльнi нacлiдки aвapiï на 4AEC пpиxo-вyeтьcя i y тзнм ïï фaзi.
HBO6X^O вiдзнaчити, щo pecпoндeнти пo-piзнoмy став-лятьcя дo джepeл iнфopмaцiï щoдo нacлiдкiв aвapiï на 4AEC. У peзyльтaтi дocлiджeнь нами вcтaнoвлeнo: нaйбiльшy дoвipy pecпoндeнти виявляють гpo-мад^ким eкoлoгaм (45% дiтeй i 50% батьюв), вчвним (37% дiтeй i 38% батьюв) та медич-ним пpaцiвникaм (29% дiтeй i 25% батьюв). Дeщo меншу дoвipy oтpимaли iнoзeмнi фaxiвцi (16% дiтeй i 18% бать-кiв), жypнaлicти (4% батьюв i 2% дiтeй), вчитeлi та виклaдaчi (1% бaтькiв i 3% дтей). Haймeншy дoвipy pecпoндeнти виявляють мicцeвiй влaдi (1% батьюв i 1% дтей).
Aнaлiз peзyльтaтiв дocлiд-жвння cвiдчить, щo pe^o^ двнти вважають пpoдyкти xap-чyвaння, якi вoни cпoживaють, зaбpyднeними paдioнyклiдaми чopнoбильcькoгo пoxoджeння (49% дiтeй i 59% батьюв).
вiдзнaчити, щo най-бiльш нбббзпбчними пpoдyк-тами xapчyвaння, згiднo з вд пoвiдями pecпoндeнтiв, e дикopocлi гpиби та ягоди, вoдa, oвoчi i фpyкти, pибa, м'яco. Вapтo вiдзнaчити, щo дpyгим пpoдyктoм за небез-печнютю, на думку pecпoндeн-тiв, e вoдa. Aлe нacпpaвдi вмicт paдioнyклiдiв у вoдi, як cвiдчaть peзyльтaти paдioлoгiчниx дo-cлiджeнь вeликoï юльш^ пpoб вoди, не пepeвищye нop-мaтивниx значень.
Oтpимaнi peзyльтaти пpoвe-дeниx дocлiджeнь cвiдчaть пpo те, щo pecпoндeнти п'яти oблacтeй Уфаши та мicт Kиïв i Опавутич нaйбiльш актуальни-ми нacлiдкaми Чopнoбильcькoï aвapiï вважають paдioaктивнe зaбpyднeння тepитopiï; cтyp-бoвaнicть за здopoв'я ciм'ï; мoжливi нeгaтивнi ефекти для здopoв'я дiтeй у мaйбyтньoмy; зaбpyднeння пpoдyктiв xapчy-вання та вoди.
Kpитepieм oцiнки paдioтpи-вoжнocтi нaceлeння e пcиxoлo-гiчнe здopoв'я (вiдчyття cвoeï небезпеки та небезпеки cвoïx близькиx). Meтoдикa кiлькicнoï oцiнки paдioтpивoжнocтi за-cнoвaнa на cyб'eктивнiй п'яти-бальнм oцiнцi небезпеки paдiaцiï для здopoв'я: 1 бал —
ПРОБЛЕМИ ЧОРНОБИЛЯ =
виявлeнo виcoкий piвeнь (4,14-4,47 бaлiв) paдioтpивoж-нocтi у дтей та ïxнix бaтькiв згiднo з cyб'eктивними oцiнкa-ми (за п'ятибaльнoю ^сте-мoю) небезпеки paдiaцiйниx aвapiй для здopoв'я.
Дaнi cтocoвнo нeбeзпeчнocтi paдiaцiйнoï aвapiï для влacнoгo здopoв'я та здopoв'я ciм'ï (piвeнь paдioтpивoжнocтi дiтeй та ïxнix бaтькiв за cyб'eктивнoю п'ятибaльнoю cиcтeмoю o^^ ки) нaдaнo у тaблицi 1.
Рiвнi paдioтpивoжнocтi cto-coвнo небезпеки paдiaцiйниx aвapiй у нaceлeння (дiти та ïxrn батьки) мoжнa oб'eднaти у двi гpyпи. Дo пepшoï фупи належать тpи peгioни (м. Олaвyтич, Kиïвcькa та Oдecькa oбл.), де paдioтpивoжнicть cтaнoвилa вiд 4,14 ± 0,07 дo 4,27 ± 0,06 бал i в (pиc.). Дo дpyгoï гpyпи yвiйшли Дoнeцькa, Рiвнeн-^ка, Житoмиpcькa oблacтi, де зapeecтpoвaнo бтьш ви^-кi piвнi paдioтpивoжнocтi: вщ 4,45 ± 0,04 бали.
Oцiнки небезпеки paдiaцiй-ниx aвapiй мoлoддю мю-та Cлaвyтич cклaдaють 4,16 ±
Табл и ця
Вiдповiдi реcпондентiв опитaних регiонiв cтоcовно небезпеки рaдiaцiйних aвaрiй для влacного здоров'я тa здоров'я ЫмТ^вень рaдiотривожноcтi 3a cyб'eктивною п'ятибaльною здстемою оцiнки)
зoвciм бeзпeчнo, 2 бали — бeзпeчнo, 3 бали — мaлo нeбeзпeчнo, 4 бали — небез-пeчнo, 5 бaлiв — дуже небез-пeчнo. Meтoдикa дoзвoляe o^-нити piвeнь paдioтpивoжнocтi як oднieï людини (у бaлax вщ 1 дo 5), так i фупи людей (у тому чиот i peпpeзeнтaтивнoï гpyпи нaceлeння) у cepeднix бaлax oцiнки для ycieï гpyпи. Пepeвищeння у гpyпi cepeднix oцiнoк у 3 бали cвiдчить пpo пepeвaгy виcoкиx («нeпpипy-cтимocтi» pизикy) oцiнoк небезпеки фaктopa. Ця методика oднaкoвo мoжe бути викopиcтaнa для мoнiтopингy coцiaльнo-пcиxoлoгiчниx наотдюв paдiaцiйнoï aвapiï в ycьoгo нaceлeння (peпpeзeн-тaтивнi гpyпи) та в oкpeмиx гpyпax чиceльнicтю вiд 25 ocí6, oднopiдниx за coцiaльними i в^вими xapaктepиcтикaми [10].
Впepшe в Уфа!ш пpoвeдeнo дocлiджeння paдioтpивoжнo-CTÍ нaceлeння Дoнeцькoï, Житoмиpcькoï, Kиïвcькoï, Рiвнeнcькoï, Oдecькoï, oблa-cтeй, мicт ^в i Cлaвyтич та
Oблacть Cepeднe (M) та пoxибкa cepeдньoгo (± m), бали
Дiти (n) Батьки (n) Haceлeння ^ти+батьки) (n)
Рiвнeнcькa 4,44±0,05 (453) 4,49±0,05 (406) 4,46±0,03 (859)
Житoмиpcькa 4,49±0,05 (291) 4,41±0,10 (106) 4,47±0,05 (397)
м. Kmïs та Kиïвcькa 4,09±0,06 (383) 4,34±0,08 (202) 4,18±0,05 (585)
м. Cлaвyтич 4,16±0,07 (280) 4,02±0,16 (62) 4,14±0,07 (342)
Дoнeцькa 4,43±0,05 (324) 4,47±0,06 (264) 4,45±0,04 (588)
Oдecькa 4,21±0,08 (261) 4,36±0,08 (165) 4,27±0,06 (426)
Уci oблacтi та м. Kmïs i Cлaвyтич 4,33±0,02 (1992) 4,43±0,03 (1205) 4,37±0,02 (3197)
21 Environment & Health №2 2016
0,07 бапiв, батьками - 4,02 ± 0,16 балiв. Резупьтати досто-вiрно вiдрiзняються (р<0,001) дпя моподi Житомирсько! обпастi (4,49 ± 0,05), а також з вiрогiднiстю р<0,01 дпя моподi Рiвненськоi (4,44 ± 0,05), Донецько! обпастей (4,43 ± 0,05). Отримано вщмшносл в оцiнках радiацiйних аварiй на рiвнi значущостi р<0,01 мiж дороспими мюта Спавутич та Рiвненськоi обпасл (4,49 ± 0,05).
У кожному регюш бупо опи-тано вiд 342 до 859 д^ей та !хшх батькiв, загапом до ана-лiзу запучено анкети 3197 респондентiв, як коректно вiдповiпи на поставпенi пи-тання. Рiвень радютривожно-стi стосовно фактора «радiа-цiйнi аварп» у д^ей заре-естровано у межах (4,09 ± 0,06) - (4,49 ± 0,05) бапiв, у батьюв - у межах (4,02±0,16) -(4,49 ± 0,05) бапiв. Макси-мапьний рiвень радютривож-ностi визначено у Жито-мирськiй обпастi у д^ей (4,49 ± 0,05 бапа) та у Рiвненськiй
обпастi у батьюв (4,49 ± 0,05 балiв), а мiнiмапьний - у Кшвськш обпастi у дiтей (4,09±0,06 ба^в) та у м. Спавутичi у батьюв (4,02 ± 0,16 балiв). Середне значення по Украiнi рiвня радютривож-ностi респондентiв (п = 3197) стосовно небезпеки радiацiй-них аварш скпадапо 4,37 ± 0,02 ба^в.
Резупьтати доспiджень анкетного опитування д^ей та iхнiх батьюв стосовно перспектив будiвництва нових енергобпоюв АЕС на територii Укра!ни свiдчать, що тiпьки незначна ктькють дiтей та iхнiх батькiв схвапюе будiв-ництво нових атомних енерго-бпокiв та подапьший розвиток ядерно! енергетики в Украiнi. Це, можпиво, пов'язане з тим, що респонденти виявпяють вепику занепокоенють стосовно можпиво! у найбпижчому майбутньому аварп, подiбноi на ЧАЕС. Однак у мюл Спавутич частка респондентiв, як вважають будiвництво нових енергобпокiв можпивим та схвапюють його, значно вища за показники в iнших регюнах Украiни.
Як видно з отриманих резупьталв, респонденти негативно ставпяться до будiв-ництва нових енергобпоюв АЕС та переважно проти таких дм. Апе спiд вiдзначити, що д™ ставпяться менш критично до цього питання. Не-гативне ставпення респонден-тiв до майбутнього розвитку ядерно! енергетики базуеться
Рисунок
Суб'ективш оцiнки (у балах) небезпеки для здоров'я радiацiйних аварiй, де 1 бал — "зовЫм безпечно", 5 балiв — "дуже небезпечно"
4,7 4,6
Житомирська Рiвненська Донецька Одеська Кшвська м. Спавутич
■ Д1ти Батьки
не пише на реапьшй небезпецi АЕС, апе й бтьшою мiрою на недостатньому висв^пенш наспiдкiв аварii на ЧАЕС i особ-пивостей протирадiацiйного захисту при робол ядерних технопогiй у засобах масово! iнформацii та наявностi досить сипьного психопопчного вщ-чуття радютривожносл, пов'я-заного з аварiйними ситуа^я-ми на об'ектах ядерно-папив-ного цикпу.
Висновки
Виявпено низький рiвень знань з радiацiйноi безпеки та протирадiацiйного захисту у респондентiв Донецько!, Жи-томирсько!, Кшвсько!, Рiв-ненсько!, Одесько!, обпастей, мiст Ки!в i Спавутич. Дiти та iхнi батьки не знають, як заходи е найбтьш ефективними у разi виникнення радiацiйноi авари, навiть про прийом пре-паратiв стабiпьного йоду.
Надмiрна секретнiсть, непо-iнформованiсть насепення про радiацiйну аварiю та про реапьний стан радiацiйноi обстановки у ранню и фазу призвепи до того, що i у тзню фазу радiацiйноi аварii дiти (60-73% дпя рiзних обпастей) та !хш батьки (62-75%) вважають, що шформа^я про реапьнi наспiдки аварп на ЧАЕС приховуеться вщ гро-мадськостi i дотепер.
Встановпено, що у випадку радiацiйноi аварii д™ та iхнi батьки в уЫх доспiджених обпастях вважають, що ткяу-ватися про пюдей мають пе-редусiм уряд, мiсцева впада, медичш та соцiапьнi спужби.
Визначено рейтинг довiри респондентiв (дiтей та !хшх батькiв) усiх обпастей щодо питань захисту насепення вщ радiацii. Найменше респонденти довiряють журнапiстам (1-6%) та представникам мю-цево! впади (1-3%). Найбтьше респонденти довiряють вче-ним (33-55%), громадським екопогам (33-52%), медичним пра^вникам (12-32%) та Ыо-земним фахiвцям (15-22%).
Максимапьна ктькють рес-пондентiв, як пiдтримують будiвництво нових бпокiв, у м. Славутичi (55% дiтей та 63% батьюв) i Киiвськiй обпасл (38% дiтей та 34% батьюв). Максимапьно проти будiв-ництва - д™ (55%) i батьки (63%) Одесько! та Донецько! обпастей.
№ 2 2016 Еоттошшт & Иеаьти 22
Встановлено: 3apeecTpoBaHi висок piBHi радютривожност (4,14-4,47 балiв) населення УкраУни у ДонецькоУ, Жито-мирськоУ, Ки'Увсько'У, PiB-ненськоУ, ОдеськоУ, областей, мют КиУв i Славутич не зале-жать Big радiоактивного за-бруднення територiй. Piвнi радiотривожностi населення зумовлеш вiдсутнiстю знань про радiацiйний фактор та його вплив на стан здоров'я, несвоечасною та недостовiр-ною iнформацiею про аварiю на ЧАЕС та УУ наслiдки, непро-веденням серед населення санiтарно-просвiтницькоУ роботи з радiацiйноУ безпеки та протирадiацiйного захисту.
Для мiнiмiзацiУ радютривож-ност населення УкраУни у тз-шй фазi ЧорнобильськоУ аварiУ необхiдно
— розробити новi та удоско-налити дiючi нормативно-пра-вовi документи стосовно наслщюв аварiУ;
— проведення серед насе-лення роз'яснювальноУ роботи з ра^ацмноУ безпеки та проти-радiацiйного захисту;
— для пщвищення рiвня знань ввести у рамках курсу «Основи здоров'я» у програми шкУпьного, середнього специ ального, вищого та пюляди-пломного навчання питання з радiацiйноУ безпеки та проти-радiацiйного захисту.
Л1ТЕРАТУРА
1. Двадцять п'ять рокiв ЧорнобильськоУ катастрофи. Безпека майбутнього. - К. : К1М, 2011. - 356 с.
2. Чорнобильська катастрофа в документах, фактах та долях людей : збiрка. - К. : Азимут-УкраУна, 2006. - 624 с.
3. Прилипко В.А. Медико-со^альш аспекти наслщюв авари на ЧАЕС / В.А. Прилипко // Со^альш наслщки ЧорнобильськоУ катастрофи: результати соцюлопчних дослщжень 1986-1995 рр. -Харюв : Фолiо, 1996. -
С. 165-177.
4. Архангельская Г.В. Мониторинг радиотревожности / Г.В. Архангельская,
И.А. Зыкова // Международный журнал радиационной медицины. -2003.- № 1-2.-С. 146-150.
5. Зыкова И.А. Радиотревожность населения и меры по ее снижению / И.А. Зыкова,
Г.В. Архангельская // Радиационная гигиена.- 2008.Т. 1, № 4.- С. 65-72.
6. Чорнобиль i со^ум. Вип. 2. Со^ально-психолопчна динамка наслщюв катастрофи. - К.
: 1С НАНУ, 1995. - 161 с.
7. Ференц В. П. Образ жизни населения, подвергшегося радиационному воздействию, как фактор, формирующий здоровье / В.П. Ференц,
B.А. Прилипко // Вестник АМН СССР. - 1991. - № 11. -
C. 45-46.
8. Агеева Л.А. Восприятие радиационной опасности для здоровья жителями различных территорий Беларуси /
Л.А. Агеева // Актуальные и прогнозируемые нарушения психического здоровья после ядерной катастрофы в Чернобыле: материалы меж-дунар. конф. (Киев, 24-28 мая 1995 г.). - К., 1995. -С. 128.
9. Архангельская Г.В. Оптимизация информационной работы по проблемам радиационной гигиены с населением, проживающим на территории радиоактивного загрязнения / Г.В. Архангельская, И.А. Зыкова // Радиационная гигиена. - 2008. - Т. 1. - № 3.
- С. 4-10.
10. Мониторинг социально-психологических эффектов у населения радиоактивно-загрязненных территорий: пособие для врачей / Санкт-Петербургский НИИ радиационной гигиены. - М., 1999.
- 48 с.
REFERENCES
1. Dvadtsyat piat rokiv Chornobylskoi katastrofy. Bezpeka maibutnoho [Twenty Five Years of the Chornobyl Catastrophe. Safety of the Future]. Kyiv : KIM ; 2011 : 356 p. (in Ukrainian)
2. Chornobylska katastrofa v dokumentakh, faktakh ta doliakh liudei : zbirka [The Chornobyl Catastrophe in the Documents, Facts and People's Fates]. Kyiv : Azymut-Ukraina ; 2006 : 624 p. (in Ukrainian).
3. Prylypko V.A. Sotsialni naslidky Chornobylskoi katastrofy: rezultaty sotsiolohichnykh doslidzhen 1986-1995 rr. [Social Consequences of the Chornobyl Catastrophe: Results of Sociological Studies of 19861995]. Kharkiv : Folio ; 1996 : 165-177 (in Ukrainian).
4. Arkhangelskaia G.V., Zykova I.A. Mezhdunarodnyi zhurnal radiatsionnoi meditsiny. 2003 ; 1-2 : 146-150 (in Russian).
5. Zykova I.A., Arkhangelskaia G.V. Radiatsionnaia gigiena. 2008 ; 1 ( 4) : 65-72 (in Russian).
6. Chornobyl i sotsium. Vyp. 2. Sotsialno-psykholohichna dynamika naslidkiv katastrofy [Chornobyl and Society. Issue 2. Social-Psychological Dynamics of the Consequences of Catastrophe]. Kyiv ; 1995 : 161 p. (in Ukrainian).
7. Ferents V.P., Prilipko V.A. Vestnik AMN SSSR. 1991 ; 11 : 45-46 (in Russian).
8. Ageeva L.A. Vospriiatie radiatsionnoi opasnosti dlia zdorovia zhiteliam irazlichnykh territorii Belarusi [Perception of Radiation Danger for the Health by the Residents of Different Territories of Belarus]. In : Aktualnye iprognoziruemye narusheniia psikhicheskogo zdorovia posle yadernoi katas-trofy v Chernobyle : materialy konf. [Topical and Prognosticating Disorders of Mental Health after the Nuclear Catastrophe in Chernobyl : Mater. Intern. Conf.]. Kiev ; 1995 : 128-128
(in Russian).
9. Arkhangelskaia G.V., Zykova I.A. Radiatsionnaia gigiena. 2008 ; 1 (3) : 4-10 (in Russian).
10. Saint-Peterburg SRI of Radiation Hygiene Monitoring sotsialno-psikhologicheskikh effektov u naseleniia radioak-tivno-zagriaznennykh territorii : posobie dlia vrachei [Monitoring of Social-Psychologic Effects in the Population of the Radioactive-Contaminated Territories: Manual for Physicians]. Moscow ; 1999 : 48 p. (in Russian).
HagiMwna go pegaK^'i 12.08.2015
23 Environment & Health №22016
