CC BY
16
HayKOBHH BicHHK .HbBiBCbKoro Ha^0Ha№H0ro ymBepcurery BeTepHHapHOi MegnuUHH Ta öioTexHonoriH iMeHi C.3. f^H^Koro Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2519-2698 print ISSN 2518-1327 online
http://nvlvet.com.ua/
УДК 638.19:638.1:633.31
Пилковий аналiз вмктимого ректуму медоносних бджш
А.Й. Дружбяк, А.М. Миронович, Л.М. Ковальська, Ю.В. Ковальський
prikarpatmed@ukr.net
Львiвський нацюнальний унгверситет ветеринарног медицини та бютехнологт iMeHi С.З. Гжицького,
вул. Пекарська, 50, Львiв, 79010, Украгна
У cmommi nроаналiзовано можливкть застосування в ращот медоносних бджш, крiM меду, цукрового сиропу. Подано органолептичну оцтку основних cортiв меду. Встановлено, що споживання бджолами меду рiзного боташчного похо-дження призводить до збтьшення калового навантаження протягом пeрiоду гтобюзу до 32,0% (Р < 0,001). До^дження-ми доведено, що при споживанш цукрового сиропу у рeктумi виявлено поодиною пилковi зерна. При такому cпоcобi кормо-забезпечення можна покращити пeрeбiг фiзiологiчних процеЫв взимку. У бджш до^дних груп при використант меду виявлено неперетравлет пилковi зерна рiзних медоносних рослин. Проте домтантну кыьюсть становили зерна мeдiв, яш спо-живали бджоли в безобльотний пeрiод. Детально проаналiзовано морфологiчну будову пилкових зерен, видыених з вмicти-мого прямоi кишки бджш при споживанн таких мeдiв: робжя звичайна (акащя), липа дрiбнолиcта, ртак, соняшник, гречка. В 1 г натурального меду мicтитьcя близько 3000 (коливаеться вiд 60 до 28000) пилкових зерен рослин, зазвичай 20 видiв. Найбыьша кыьтсть пилкових зерен мктиться у гречаному (близько 5-6 тис. у 1 г) мeдi, найменше - в акащевому i липовому (близько 15-20 шт. у 1 г).
Ключовi слова: медоносн бджоли, квтковий пилок, мед, ацeтолiз пилкових зерен, пряма кишка.
Пыльцевой анализ вмистимого ректума медоносных пчел
А.И. Дружбяк, А.М. Миронович, Л. Ковальская, Ю.В. Ковальский
prikarpatmed@ukr.net
Львовский национальный университет ветеринарной медицины и биотехнологий имени С.З. Гжицкого,
ул. Пекарская, 50, г. Львов, 79010, Украина
В статье проанализирована возможность применения в рационе медоносных пчел, кроме меда, сахарного сиропа. Подано органолептичну оценку основных сортов меда. Установлено, что потребление пчелами меда различного ботанического происхождения приводит к увеличению каловых нагрузки в течение периода гипобиоза до 32,0% (Р < 0,001). Исследованиями доказано, что при потреблении сахарного сиропа в ректуме выявлены единичные пыльцевые зерна. При таком способе кормообеспечения можно улучшить течение физиологических процессов зимой. У пчел исследовательских групп при использовании меда обнаружены непереваренные пыльцевые зерна различных медоносных растений. Однако доминантную количество составляли зерна меда, которые потребляли пчелы зимой. Детально проанализированы морфологическое строение пыльцевых зерен, выделенных из вмистимого прямой кишки пчел при потреблении таких медов: робиния обыкновенная (акация), липа мелколистная, рапс, подсолнечник, гречиха. В 1 г натурального меда содержится около 3000 (колеблется от 60 до 28000) пыльцевых зерен растений, обычно 20 видов. Наибольшее количество пыльцевых зерен содержится в гречишном (около 5-6 тыс. в 1 г) меду, наименьшее - в акациевый и липовый (около 15-20 шт. в 1 г).
Ключевые слова: медоносные пчелы, цветочная пыльца, мед, ацетолиз пыльцевых зерен, прямая кишка.
Citation:
Drujbiak, A., Mironovich, A., Kovalska, L., Kovalskyi, Y. (2017). Pollen analysis included rectum of honey bees. Scientific Messenger LNUVMB, 19(79), 135-139.
Pollen analysis included rectum of honey bees
A. Drujbiak, A. Mironovich, L. Kovalska, Y. Kovalskyi prikarpatmed@ukr.net
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine
When consuming bees with honey and pollen, the necessary biologically active substances enter into the body. At the same time, in their rectum, during the period of the pituitary gland, a considerable mass of non-permeable remnants accumulate. The main part of them is pollen grains. Covering the issue offorage for wintering bees. Materials for laboratory studies were specimens of honey of different botanical origin, as well as containing rectum honey bees. The article analyzed the possibility of application in the diet of honey bees, except for honey, sugar syrup. Organoleptic evaluation of the main varieties of honey is given. It has been established that consumption of honey of different botanical origin by bees leads to an increase in fecal load during the period of hypobiosis up to 32.0% (P < 0.001). Studies have shown that when consuming sugar syrup in the rectum, isolated pollen grains were detected. With this method of forage can improve the course of physiological processes in the winter. Untreated pollen grains of different honey plants were detected in honey from experimental groups when using honey. However, the dominant number was the grain of honey, which consumed bees in a bleak period. Detailed analysis of the morphological structure of pollen grains isolated from the contents of the rectum of bees during the consumption of such honey: robinium common (acacia), linden small-leaf, rape, sunflower, buckwheat. In 1 g of natural honey contains about 3000 (varies from 60 to 28000) pollen grains of plants, usually 20 species. The largest number ofpollen grains is found in buckwheat (about 5-6 thousand in 1 g) of honey, the least in acacia and lime (about 1520 pcs in 1 g). The pollen grains of entomophilic plants are usually large, sticky, have a pronounced form. The morphological description of pollen grains is carried out at an increase of 1350 times, and measurements - 400 times. To calculate the amount of pollen grains a drop of honey solution is placed on the camera glass Goryaev. The following groups ofpollen grains sizes are determined, depending on the length of the axis: very fine pollen grains are 10 microns, small ones are 11-25 microns, medium ones are 26-50 microns, large ones are 51-100 microns, and very large ones are 101-200 microns.
Key words: honey bees, flower pollen, honey, acetolysis ofpollen grainsm, rectum.
BcTyn
PaqioH Meg0H0CHHx 6g®ig By3bKocneqiagi3oBaHHH. Bohh cno^HBarorb TigbKH Meg i kbItkobhh nugoK. EoTa-HinHi copTH Megy Hag3BHnaHHo pi3HoMaHiTHi i Marorb pi3Hi CMaKoBi aKocri h apoMar (Kovalsky and Cyriliv, 2016). Bohh BH3HanaroTbca pocgHHaMH, 3 HeKTapy mux 6g®ogu Bupo6garoTb Meg, Ta HaBiTb Megu ogHoro 6oTa-HinHoro noxog^eHHH 3a cboimh BgacTHBocTaMH 6yBarorb He ogHaKoBHMH. Ix BigMiHHicTb 3age®HTb Big reorpa^i-HHoro po3Mi^eHH_a MegoHociB, nopu poKy Mego36opy, norogu, xiMinHoro cKgagy rpymy, nopogu MegoHocHHx 6g®ig Ta rnmux ^aKTopiB. norogHi yMoBH BngHBaroTb Ha KoHueHTpaqiro qyKpiB y HeKTapi. Eg^ogu pi3HHx nopig Ha ogrnn i Tin ®e MicqeBocri 36HparoTb pi3HHH Meg. Meg, 3i6paHHH BecHoro i BoceHH nacre B^HBaroTb caMi 6g®ogu. KbItkobhh Meg orpuMyroTb b pe3ygbrari 36upaHHH i nepepo6KH 6g®ogaMH HeKTapy KBiToK. BiH Mo^e 6yTH MoHo^gopHHM, to6to orpHMaHHH 3 HeKTapy ogHoro a6o nepeBa^Ho ogHoro MegoHoca.
npu cno^HBaHHi 6g®ogaMH Megy i nugKy b opraHi3M nocrynaroTb Heo6xigHi 6iogorinHo aKTHBHi penoBHH (Taranov, 1986; Bogdanov et al., 2005). npu qboMy, b IxHin npaMiH Kumqi npoTaroM nepiogy rino6io3y Harpo-Mag^yeTbca 3HanHa Maca HeneperpaBHux pemToK (Kovalsky and Cyriliv, 2013). Ochobhy ix nacTKy 3a-HMaroTb nugKoBi 3epHa. nopag 3 uhm, 3 MeToro KopeKqii $i3iogorinHHx npoqeciB, geaKi nacinHHKH 3acTocoByroTb rogiBgro 6g®ig qyKpoBHM cuponoM. OgHaK 3agumaeTbca BigKpuTHM nuraHHa aKHH KopM e onTHMagbHUH gga 3HMiBgi 6g®ig.
Memom po6oTH 6ygo BHBneHHa BnguBy 6oTamnHoro noxog^eHHa Megy npu cno^HBaHHi Horo 6g®ogaMH Ha noKa3HHKH KagoBoro HaBaHTa^eHHa.
MaTepiag i MeTogu gocgig^eHt
MaTepiagoM gga ga6opaTopHux gocgig^eHb 6ygu 3pa3KH MegiB pi3Horo 6oTaHinHoro noxog^eHHa, a Taxo® BMicTHMe peKTyMiB MegoHocHHx 6g®ig. Aga BHKoHaHHa nocTaBgeHoro 3aBgaHHa 3a MeTogoM aHagoriB 6ygo c$o-pMoBaHo 6 rpyn 6g®oguHHx ciMeH no 3 b ko^hIh. Eg^ogu KoHTpogbHoi rpynu cno^HBagu bhhhtkobo qyKpoBHH cupon. Eg^ogu gocgigHHx rpyn cno^HBagu Meg pi3Horo 6oTamnHoro noxog^eHHa. y aKocTi KopMy BHKopucTagu Meg 3 pinaKa, aKaqii, gunu, coHamHHKa Ta rpenKH.
Big6ip npo6 Megy 6g®oguHoro pi3Horo 6oTaHinHoro noxog^eHHa (aKaqieBoro, gunoBoro, pinaKoBoro, coHa-mHHKoBoro, rpenaHoro) 3gincHroBagu 3rigHo ACTy 4497:2005 «Meg HarypagbHHH. Texmnm yMoBH» (DSTU, 2007).
Ha nepmoMy eTani npoaHagi3oBaHo geaKi $i3HHHi BgacTHBocTi Megy. HacTynHi gocgig^eHHa nogaragu y BH3HaneHHi BugoBoro cKgagy nugKoBux 3epeH, aKi bh-3Hanagu MiKpocKoninHHM MeTogoM (Burmistorov and Nikitin, 1990). ,3ga qboro b xiMinHoMy cTaKaHi 3Ba®yBa-gu 20 r Megy, gogaBagu 40 cm3 gucTugboBaHoi Bogu, BMi^yBagu po3nuH y BogaHy 6aHro 3a TeMneparypu 45 °C i HarpiBagu go noBHoro po3nuHeHHa Megy. Aagi po3nuH Megy nepeguBagu y qeHTpu^y^Hi npo6ipKH Ta qeHTpu^yryBagH 3i mBugKicTro 2500-3000 o6/xb. npo-TaroM 15 xb. 3 Ko5KHoi npo6ipKH 3guBagu BepxHiH map, go ocagy gogaBagu no 2 cm3 gucrngboBaHoi Bogu, nepe-MimyBagu Ta BuguBagu Bci po3nuHH b ogHy npo6ipKy. Цeнтpн$yryвagн aK onucaHo BH^e. y npo6ipKy 3 oca-
goM KpangaMH, ^o6 3ano6irTH po36pucKyBaHHa, gogu-
1 3
Bagu 3 cm cyMimi oqToBoro aHrigpugy i KoHqeHTpoBa-Hoi cipnaHoi KucgoTH (9:1). yMicT npo6ipKH peTegbHo nepeMimyBagu Ta BMi^yBagu i'i' y BogaHy 6aHro 3a TeM-
ператури 800 °С на 2 хвилини. Проб1рку знову центригували 15 хвилин 3Í швидк1стю 25003000 об/хв. Осад промивали льодяною оцтовою кислотою, а потам 2-3 рази дистильованою водою до зникнення запаху оцтово! кислоти. Рщину зливали з осаду тсля кожного промивання та центрифугували протягом 15 хвилин. До осаду додавали 0,1 см3 дис-тильовано! води, розм1шували, брали краплю та вмь щували И в камеру Горяева для тдрахунку пилкових зерен та визначення !х видового складу.
Щд мжроскопом нараховували не менше 200 пилкових зерен. Юльшсть пилкових зерен кожного виду розраховували за формулою:
Х = 100 а/ b,
де Х - кшьшсть пилкових зерен кожного виду, %;
а - тдраховане число пилкових зерен кожного виду, шт;
b - загальне число пвдрахованих пилкових зерен,
шт.
Для визначення вм1стимого ректуму ввдбирали по 10 бдж1л з кожно! групи. Вм1ст прямо! кишки гомоге-шзували в ступщ з додаванням 1 мл дистильовано! води. На наступному етап проводили вивчення пилкових зерен у неперетравлених залишках дослщжува-них зразшв корму.
Результати та ix обговорення
При дослвдженш соняшникового меду характерною особливютю е його свиле жовте забарвлення, приемний, шжний, терпкуватий смак з слабким ароматом. Протягом м1сяця кристатзуеться в крупнозер-нисту масу. На поверхш закристатзовано! маси часто утворюеться бшьш рихлий шар кристатв глюкози, який нагадуе шну.
Пилков1 зерна трьохбороздно-оров^ кулепод1бно! форми (рис. 1). У д1аметр1 (з шипами) 37,4-44,8 мкм. В окресленш з полюса i екватора майже кругла Боро-зни шириною 4-5 мкм, коротш, з нерiвними краями, часто зi слабопомiтними контурами, з притупленими к1нцями. Ори овальнi, екваторiально витягнуп, шириною 4-5 мкм, довжиною 6-6,5 мкм. Ширина мезоко-льтума 22-25 мкм, дiаметр апокольпiума 1114,2 мкм. Товщина екзини (без шитв) 1,2-1,8 мкм. Пiдстилаючi i низько лежачi шари тонк1. Висота сте-ржнiв пiд шипами до 1 мкм, м1ж шипами - 0,30,4 мкм. Скульптура шиповата, висота шитв 3,55 мкм, дiаметр основи 1,2-1,5 мкм, шнщ !х витягнутi i загостренi; шипи розмщеш рiвномiрно, на мезоколь-пiумi в полярнiй проекцй' знаходиться 5 шитв.
Пилок золотистого кольору.
Акащевий мед, який ввдкачали мае свгглий, прозо-рий, майже безбарвний, з зеленуватим вiдтiнком ко-лiр, кристалiзуеться дуже повiльно (ввд одного до трьох рок1в), дрiбнозернистими кристалами, набува-ючи колiр вiд бiлого до золотаво-жовтого. При трива-лому зберйанш на поверхнi з'являеться бiльш темна м1жкристальна рiдина. Акацiевий мед мае рН 4,0. Проявляе помiрно виражеш протимiкробнi властиво-стi. Пилковi зерна трьохбороздно-поровi або трьохбо-роздно-поровиднi, сплющено-кулеподiбно! форми (рис. 2).
Рис. 1. Пилкове зерно соняшника (Helianthus L.)
(Збтшення х 400)
Рис. 2. Пилкове зерно робшп звичайноТ (Robinia pseudoacacia) (Зб№шення х 400)
Довжина полярно! осi 22-27 мкм, екваторiальний дiаметр 30,4-34 мкм. В окресленш з полюса округло-трикутнi, з прямими або злегка випуклими сторонами, з екватора - елштичш. Борозни шириною 8-9 мкм, коротш, з нерiвними краями i нерiвно притупленими шнцями. Пори округлi, 8-9 мкм в дiаметрi, або оваль-ш, повздовжньо витягнутi, довжиною 11,5-13 мкм, часто бувають ширшi вiд борозд; на багатьох пилкових зернах вони слабо помпш. Мембрана борозни i пор зерниста. Ширина мезокольпума 20-25 мкм, дiаметр апокольшума 10-14 мкм. Екзина в цен^ мезокольшума мае товщину 1-1,3 мкм, б™ борозн вона злегка тонша i приподнята. Текстура дрiбно пля-миста. Пилок жовтого кольору.
Ршаковий мед мае колiр вiд кремово-бшого до блвдо-жовтого. Аромат невираженний, безпосередньо тсля збору, вiн мае легкий, ледь помггаий квигсово-трав'яний запах, який через юлька тижнiв зникае. Смак солодкуватий, ненасичений, з легкою пркувать стю. Швидко кристалiзуеться, рН = 3,5. Погано роз-чиняеться у водi i при тривалому зберiганнi швидко закисае. Характеризуеться тдвищеним вмiстом виа-мiнiв, мiкроелементiв. Пилюш зерна трьохбороздш, кулеподiбно! або елiпсоподiбно! форми (рис. 3).
• &
Гречаний мед бджоли збирають у Bcix perioHax, але головним чином в центральнiй зош нашо! кра!ни. Колiр меду вщ темно-жовтого i червонуватого до темно-коричневого. Вiдрiзняeться своeрiдним гострим смаком i рiзким ароматом. При кристалiзацi! перетворюеться в дрiбнозернисту або крупнозернисту масу темно-жовтого кольору. Мютить 36-37% глюко-зи i 40-42% фруктози, бтше бiлкiв i залiза, порiвня-но з свiтлими сортами меду. Пилковi зерна трьохбо-роздно-поровi, елшсо!дально! форми (рис. 5).
Довжина полярно! ос 44,2-51,0 мкм, екваторiаль-ний дiаметр 42,5-47,6 мкм.
Рис. 3. Пилкове зерно pinaKy озимого (Brassica napus L.) (Збшьшення х 400)
Довжина полярно! оа 18,7-20,4 мкм, екваторiаль-ний дiаметр 18,7-20,4 мкм. При оглядi з полюса пил-ковi зерна округлi трьохлопатев^ з екватора округлi або елiпсоподiбнi. Ширина борозни 5-7 мкм. Вiдрiз-няються довгими i нерiвними краями та притуплени-ми кiнцями. Мембрана борозн зерниста. Ширина ме-зокольтума 12-14 мкм, дiаметр апокольпiума 34 мкм. Пилок яскраво-жовтого кольору.
Липовий мед вважаеться одним з кращих сортiв, мае надзвичайно сильний i приемний аромат, специ-фiчний смак, що легко розтзнаеться навiть у сумiшi з iншим медом. Колiр меду бший, iнодi зовсiм прозо-рий, нерщко свiтло-бурштиновий, рщше жовтуватий або зеленуватий. Кристалiзуеться швидко (протягом одного-двох мюящв) в тверду однорщну масу, набу-ваючи салоподiбного, дрiбнозернистого, iнодi крупнозернистого вигляду i злегка кремового вщтшку. Липовий мед не мае амшокислот лiзину i пстидину. Мiстить 39,27% фруктози i 34,96% глюкози, рН = 3,7. Мае добре виражеш поживнi i лшувальш властивостi, проявляе антибактерiальну дш вщносно грампозити-вних i грамнегативних мiкроорганiзмiв, а також вщ-носно шфузорш, амеб i трихомонад. Мiстить лети, нелетш i мало летк1 протимшробш речовини. Пилковi зерна трьохбороздно-поровi. Форма зерен округла дещо сплюснута (рис. 4).
wm
Рис. 4. Пилкове зерно липи дрiбнолистоT (Tilia cordata Mill). (Збшьшення х 400)
Рис. 5. Пилкове зерно гречки (Polygonaceae).
(Збшьшення х 400)
При огаад з полюса пилюш зерна округа або не виражеш трьохлопатев^ з екватора широкоелштичш 1нколи зус^чаються пилковi зерна округло! форми дiаметром 37-40 мкм. Борозни шириною 4-6 мкм, з рiвними краями з зогостреними або притупленими к1нцями, якi не торкаються бiля полюсiв. Мембрана борозн вкрита зернистою скульптурою. Пори непомь тш Покривнi i пщстилаючи шари тонк1. Скульптура сiтчаста. Пилок темно-жовтого кольору.
При дослвдженш вмiстимого ректуму медоносних бдджл виявлено, що живлення бджш медом рiзного ботанiчного походження призводить до збiльшення величини калового навантаження вiд 16,0 до 32,0% (Р < 0,001).
В 1 г натурального меду мютиться близько 3000 (коливаеться вщ 60 до 28 000) пилкових зерен рослин, зазвичай 20 видiв. Найбiльша кшьшсть пилкових зерен мiститься у гречаному (близько 5,5 тис) медi, найменше - в акацiевому i липовому (близько 1520 шт у 1 г). Пилковi зерна ентомофшьних рослин звичайно великi, клейка, мають яскраво виражену форму. Встановлено там групи розмiрiв пилкових зерен залежно вiд довжини осi: дуже дрiбнi пилковi зерна - 10 мк, дабш - 11-25, середнi - 26-50, велик - 51-100, дуже велик - 101-200.
Висновки
При споживанш цукрового сиропу зменшуеться маса ректуму iз неперетравленими рештками до 32,0% (Р < 0,001). У бджш дослщних груп при вико-
pucTaHHi Megy BuaBgeHo HenepeTpaBgeHi nugKoBi 3epHa pi3HHx MegoHocHHx pocgHH. npoTe goMiHaHTHy Kigb-KicTb cTaHoBugu 3epHa MegiB, aKi cno^HBagu 6g®ogu B3HMKy.
EiS^iorpa^inm iiocii. lanim
Bogdanov, G O., Polishchuk, V.P., Rivis, Y.F. (2005). Biological value of bee obnizhya. Biology of Animals. 5(1), 149-159 (in Ukrainian). Burmistorov, A.N., Nikitin, V.A. (1990). Honey plants and their pollen. Moscow: Rosagropromizdat (in Russian).
DSTU 4497:2005 (2007). Honey is natural.
Specifications. K.: Derzhspozhyvstandart of Ukraine (in Ukrainian).
Kovalsky, Y.V., Cyriliv, Y.I. (2013). Consequences of wintering of honey bees at cultivation of additional amount of breeding. Scientific-theoretical collection of ZNNU. Zhytomyr. 1(34), 3, 74-79 (in Ukrainian).
Kovalsky, Y.V., Cyriliv, Y.I. (2016). Technology of production of bee products. Lviv (in Ukrainian).
Taranov, G.F. (1986). Forage and feeding of bees. Moscow (in Ukrainian).
Received 18.09.2017 Received in revised form 20.10.2017 Accepted 25.10.2017
