CC BY
21
УДК 636.2.085.13:591.132.
Дубшський В.В. ®
1нститут бюлогп тварин НААНУ, м. Львгв
ПУЛ В1ЛЬНИХ АМ1НОКИСЛОТ КРОВ1 ТА ВМ1СТУ РУБЦЯ КОР1В ПРИ ГОД1ВЛ1 СИЛОСОМ З Р1ЗНИМ Р1ВНЕМ ЧИСТОГО ПРОТЕШУ
У статт1 представленi результати дослгджень вмкту вшьних амшокислот у кровi та вмiстi рубця корiв тмецьког чорно-рябог породи при згодовуванш трав'яного силосу 3i злакового рiзнотрав'я з рiзною тльтстю чистого протегну. Встановлено, що у кровi корiв, яким згодовували силос зi зниженим рiвнем чистого протегну (40,9 % вiд сирого протегну), порiвняно з контрольними, реестрували зменшення вмкту выьних незамшимих амшокислот (цистегну, аргшшу, глщину, аланшу, тирозину, метюншу, валшу, фетлаланшу, лейцину, iзолейцину). У дослiдi in vitro встановлено зростання концентрацп выьних амшокислот у соц рубця тд впливом силосу si зниженим рiвнем чистого протегну.
Ключовi слова: корови, кров, силос, чистий протегн, выьш амшокислот и.
Вступ. Одшею з важливих особливостей процеЫв травлення у жуйних тварин е дiяльнiсть pi3Hoi' мжрофлори в передшлунках. Пщ дieю мiкроорганiзмiв поживш речовини кормiв тдлягають рiзноманiтним перетворенням, внаслщок цього утворюються амшокислоти та мжробш бшки, речовини лшщно! природи, втамши та iншi бюлопчно активш речовини [1, 2, 3]. У багатьох регюнах Шмеччини устшно використовують трав'яний силос у якост основного корму при годiвлi високопродуктивних молочних корiв. Останнiм часом при згодовуванш такого силосу почастiшали випадки захворювання корiв, якi не зустрiчалися ранiше при годiвлi сiном. Хвороба проявляеться хрошчними порушеннями травлення, схудненням, порушенням координаци рухiв, зниженням продуктивности
Припускаеться, що захворювання може виникати як наслщок порушень ферментативних процеав у рубцi корiв пiд впливом трав'яного силосу 3i зниженим рiвнем чистого протешу [4, 5].
Метою нашо! роботи було проаналiзувати трав'яний силос, дослщити корiв клiнiчно та визначити пул вшьних амiнокислот кровi в корiв у господарствi, де дiагностуються захворювання. Визначити концентрацiю вшьних амшокислот у вмют рубця корiв при ферментаци трав'яного силосу in vitro.
Матерiал i методи. Матерiалом для дослiджень були корови шмецько! чорно-рябо! породи iз двох господарств: контрольного, благополучне щодо захворювань, та дослщного, де дiагностували захворюванiсть. Проби кровi
® Науковий кер1вник - док. вет. наук, професор, академж НААНУ Вл1зло В.В. Дубшський В.В., 2010
76
вщбирали з яремно! вени вранщ через три години тсля годiвлi. Концентрацш вiльних амшокислот у кровi та вмiстi рубця визначали методом високоефективно! рщинно! хроматографа.
Дослiд з ферментаци силосу проводили використовуючи iнкубацiйну систему "штучний рубець". Прилад складаеться з шести щентичних ферментерiв, помiщених у водяну баню. Дана система дозволяе симулювати прийом корму, скорочення рубця та тдтримку стало! кшькосп рiдини всерединi ферментерiв впродовж тривалого перiоду за рахунок надходження буферного розчину та вщтоку надлишку рiдини.
Аналiз силосу проводили в 1нститут годiвлi Вищо! ветеринарно! школи м. Ганновер, Нiмеччина.
Результати дослщження. При клiнiчному дослiдженнi тварин з дослiдного господарства встановлювали запори або проноси, схуднення, зниження продуктивности хрошчний ламiнiт, набряки, залежування. 1нколи хвороба закiнчувалась смертю. Оскiльки захворювання корiв частiше рееструеться при згодовуванш трав'яного силосу першого покосу, тому вш був вiдiбраний для дослщжень. Встановлено (табл. 1), що у господарство де дiагностували захворювання тварин, рiвень чистого протешу в трав'яному силос першого покосу був низьким i складав 40,9 % вщ сирого протешу. У контрольному господарствi вiн дорiвнював 48,2 %.
Таблиця 1
Показник Контрольне господарство Дослвдне господарство
СР г/кг корму 341 321
СЗ г/кг корму 39,8 35,3
СП г/кг корму 59,3 55,8
ЧП г/кг корму 28,6 22,8
ЧП % вщ СП 48,2 40,9
СЖ г/кг корму 11,1 11,0
СК г/кг корму 94,8 89,8
НДК г/кг корму 180 167
КДК г/кг корму 108 102
рН 4,70 4,37
Примтка: СР - суха речовина, СЗ - сира зола, СП - сирий протет, ЧП - чистий протет, СЖ - сирий жир, СК - сира клгтковина, НДК - нейтральна детергентна клгтковина, КДК - кисла детергентна клгтковина
Вшьш амшокислоти кровi в багатьох випадках служать маркерами повнощнного живлення та порушення функщонального стану оргашзму [6]. Для високопродуктивних корiв лiмiтуючими амшокислотами е лiзин, метюнш, треонiн та аргiнiн [7]. При визначенш концентраци вiльних амiнокислот у плазмi кровi встановлено, що у корiв, якi споживали силос з низьким вмктом чистого протешу, вона була за вЫма показниками нижчою. Так, проведенi нами дослiдження показали, що кшькють метiонину в кровi корiв дослiдного
77
господарства, була yTpmi нижчою (р<0,001) вщ контрольних. Концентращя аргшшу в плазмi кровi значно (р<0,01) знижувалася у корiв, яю споживали силос з низьким вмктом чистого протешу. Вмют лiзину та треоншу в кровi обох груп корiв не вiдрiзнявся мiж собою, хоча в дослщних реестрували тенденцш до зменшення.
Крiм цього, у кровi дослiдних корiв нами встановлено вiрогiдно нижчi значення цисте1ну (р<0,05), глiцину (р<0,01), аланiну (р<0,01), тирозину (р<0,001), валiну (р<0,01), фенiлаланiну (р<0,01), iзолейцину (р<0,01) та лейцину (р<0,01). Вмiст iнших амiнокислот також дещо знижувався (табл. 2).
Таблиця 2
BiviicT вшьних амшокислот у плазм1 кров1 кор1в дослвдного та
контрольного господарств (мкмоль/л)
Контрольне господарство Доcлiдне господарство
Показник (n=5) (n=9)
M±m M±m
Цистеш 14,8±1,84 8,6±1,91*
Арпнш 99,5±5,90 58,6±10,66**
Аспарапнова кислота 32,4±7,86 18,8±5,05
Глутамшова кислота 14,7±12,36 4,3±2,10
Треонш 61,3±16,74 50,8±15,02
Глщин 167,3±7,61 100,8±16,89**
Аланш 115,4±11,36 56,5±13,96**
Тирозш 37,7±0,69 14,3±3,57***
Пролш 106,9±2,73 96,0±6,48
Метюнш 35,7±5,66 10,0±2,28***
Валш 116,4±12,40 47,6±11,17**
Феншаланш 41,6±2,18 19,0±5,04**
1золейцин 58,6±6,73 25,4±5,94**
Лейцин 75,0±7,51 34,7±9,17**
Л1зин 50,5±5,01 35,6±13,37
Примггка: * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001, пор1вняно з контролем
У дослвд in vitro ми встановили зростання концентраци вiльних амшокислот у вмiстi рубця корiв тд впливом силосу зi зниженим рiвнем чистого протешу (табл. 3). Вiрогiдним було зростання концентраци аргiнiну та лейцину (р<0,001), аспарагшово! кислоти, метюншу, глiцину, аланiну, треонiну, iзолейцину (р<0,01), серину, глутамшово! кислоти та валшу (р<0,05).
Мiкроорганiзми рубця з амшокислот утворюють проте1н, який у жуйних засвоюеться у тонкому кишечнику. Для корiв, продуктивнiсть яких складае 15 -20 кг/день молока, цього протешу недостатньо. Тому таю корови мусять отримувати протеш та амшокислоти, яю захищеш вiд мiкрофлори рубця, i лише в тонкому кишечнику перетравлюються i всмоктуються [8, 9].
78
Таблиця 3
Вмпст вшьних аминокислот у BMiCTi рубця кор1в при (ферментацп трав'яного силосу з дослвдного та контрольного господарств in vitro __(мкмоль/л) _
Дослiдне господарство Контрольне господарство
Показник (n=12) (n=12)
M±m M±m
Серин 3,94±0,707* 2,51±0,285
Арпнш 5,56±0,402*** 3,46±0,127
Аспараг1нова кислота 15,01±2,731** 5,18±0,820
Глутам1нова кислота 28,85±3,034* 25,33±4,734
Пстидш 5,53±0,578* 2,70±0,516
Гл1цин 8,34±0,634** 5,88±0,379
Алан1н 4,72±0,329** 4,43±0,325
Тироз1н 1,08±0,325 0,47±0,055
Треонш 3,50±0,395** 1,53±0,144
Мет1он1н 0,69±0,087** 0,44±0,108
Вал1н 2,06±0,303* 1,66±0,333
1золейцин 0,88±0,043** 0,38±0,086
Лейцин 0,94±0,015*** 0,59±0,088
Л1зин 21,65±5,870 12,24±1,946
Примггка: * - р<0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001, пор1еняно з контролем
Зниження рiвня чистого протешу в силос призводить до зростання рiвня небшкового азоту. До цих сполук належать вшьт амiнокислоти [10]. Як видно з нашого дослiду, концентрацiя вшьних амшокислот вища у пробах соку рубця тих ферментерiв, куди вносили силос зi зниженим рiвнем чистого протешу. Проте, щ амiнокислоти швидко розкладаються мiкроорганiзмами рубця. Тому згодовування такого силосу можливо i призвело до зниження концентраци вiльних амшокислот у кровi корiв, у результат зменшення надходження у тонкий кишечник чистого протешу.
Висновки. У кровi корiв, якi споживали трав'яний силос iз низьким вмiстом чистого протешу, встановлено вiрогiдне зниження рiвня вшьних, зокрема незамшимих амiнокислот, а саме: цисте!ну, глiцину, аланiну, тирозину, метюншу, валiну, фенiлаланiну, лейцину, iзолейцину. Разом з тим, встановлено зростання концентраци вшьних амшокислот у вмкт рубця. Це дозволяе зробити припущення про негативний вплив силосу зi зниженим рiвнем чистого протешу на ферментативш процеси в рубщ i, як наслщок, недостатнiм засвоенням органiзмом корiв життево необхiдних амiнокислот, що може спричинити розвиток захворюваностг
Лiтература
1. Дубш А.М. Проблеми та перспективи розвитку молочного скотарства в Укршш / Дубiн А.М. // Аграрнi вiстi. - 2002. - №3. - С. 24-26.
2. Зшов'ев С.Г. Вплив мiкроорганiзмiв на яюсть та поживнiсть кормiв / Зшов'ев С.Г. // Укра1нський бiохiмiчний журнал. - 2002. - Т.74., №46. - С.17-19.
79
3. Столярчук П.З. Оргашзащя ращонально! годiвлi рогато! худоби / Столярчук П.З., Петришак Р.А., Наумюк О.С., Гурич М.1.// Наук. Вкник Львiв. Держ. акад. вет. медицини iM. С.З. Гжицького. - Львiв. - 1998. - Вип.1. -С.103-108.
4. Eicken K. Moeglische Gesundheitliche Problemme von Milschkuehen bei Grassilage-betonten Rationen / Klaus Eicken // Nutztierpraxis Aktuel. - 2005. - Vol. 13. - S. 13 - 16.
5. Eicken K. Erfahrungen aus der Tieraerztlichen Praxis bei Umsetzung bestimmter gezielter Fuetterungsempfehlungen / Klaus Eicken // Nutztierpraxis Aktuel. - 2005. - Vol. 14. - S. 62 - 67.
6. Kellogg D.W. Alterations of Amino Acids in Plasma of Lactating Cows During the Experimental Induction of Ketosis/ D.W. Kellogg, D.W. Darnalu// J. of Dairy Sci. - 1972. - Vol. 5.- № . 12. - Р. 1768 -1774.
7. Eschenlauer S. Ammonia Production by Ruminal Microorganisms and Enumeration, Isolation, and Characterization of Bacteria Capable of Growth on Peptides and Amino Acids from the Sheep Rumen/ S. Eschenlauer, N.D. Walker, N R. McEwan et al.// Appl. Environ. Microbiol. - 2002. - 68. - Р. 4925-4931.
8. Невосгруева I. В., Вудмаска I. В. Перетравлення поживних речовин у шлунково-кишковому тракп кор1в при зниженш в рацют юлькосп розщеплюваного в рубщ проте!ну / I. В. Невоструева, I. В. Вудмаска. // Бюлопя тварин. - 2008, т. 10, № 1-2. - 184-210 .
9. Невоструева I. В. Надходження амшокислот у 12-палу кишку корiв при рiзнiй розщеплюваност проте!ну ршакового шроту / I В. Невоструева // НТБ !нституту бюлогп тварин i ДНДКТ ветпрепараив та кормових добавок. — 2008. — Вип. 9, № 3. - С. 120-124.
10. Richardt W. Proteinqualitaet wichtig bei der Silierung / Richardt W, Hoffmann M, Steinhoefel O // Veredlungs Produktion. - 2007. - Vol. 2. - S. 14 - 15.
Summary Dubinskiy V.V.
The Institute of Animal Biology of the Academy of Agricultural Sciences of Ukraine POOL OF FREE AMINO ACIDS IN BLOOD AND RUMINAL FLUID OF COWS WHEN FEEDING GRAS SILAGES WITH VARIYING PURE
PROTEIN CONTENTS
The results of free amino acids content in blood of German black-and-white breed cows at feeding different cereal herbs with different content ofpure protein are presented in this article. It was established, that in the blood of cows fed silage with pure protein level — 48,2 % from raw protein, all investigated biochemical indices were within the frames ofphysiological fluctuations. In blood of cows fed silage with decreased level of pure protein (40,9 % from protein) the decrease of free nonsubstitution amino acids (cysteine, arginine, glycine, alanine, tyrosine, methionine, valine, phenylalanine, leucine, isoleucine).
Стаття надшшла до редакцИ 5.04.2010
80
