CC BY
37
УДК 657
ПСИХОЛОГ1Я ПРАЦ1 В УПРАВЛ1НН1 ПЕРСОНАЛОМ Яковенко В.Г., к.е.н., доцент (УкрДУЗТ)
Розглянуто основы ф1зюлог1чт та психолог1чн1 компоненти, що впливають на розвиток людського потенщалу. Доведено, що застосування ф1з1о-психолог1чних закате в оргатзацп трудовой д1яльност1 пращвниюв мае позитивний вплив в удосконаленш управлтня персоналу на тдприемствах. У статт1 людський каптал представляеться не менш важливим нгж матергальнг засоби виробництва та е основою для досягнення конкурентоспроможност1, економ1чного зростання й ефективности Представлено фактори активгзацп iнтелектуального потенцгалу. Встановлено i доведено т1сний зв'язок трудового та ттелектуального потенцгалу, та !х вплив на ефективтсть виробничих процеЫв, а також особистгсний розвиток кожного окремого пращвника.
Ключовi слова: людський каттал, фЫололя пращ психологiя пращ активiзащi ттелектуального потенщалу, управлтня персоналом.
ПСИХОЛОГИЯ ТРУДА В УПРАВЛЕНИИ ПЕРСОНАЛОМ Яковенко В.Г., к. э. н., доцент (УкрГУЖТ)
Рассмотрены основные физиологические и психологические компоненты влияющие на развитие человеческого потенциала. Доказано, что применение физиопсихологических законов в организации трудовой деятельности работников имеет положительное влияние на совершенствовании управления персонала на предприятиях. В статье человеческий капитал представлен не менее важным чем материальные средства производства, и является залогом для достижения конкурентоспособности, экономического роста и эффективности. Представлены факторы активизации интеллектуального потенциала. Установлена и доказана тесная связь трудового и интеллектуального потенциала, а также их влияние на эффективность производственных процессов и личностное развитие каждого отдельного работника.
Ключевые слова: человеческий капитал, физиология труда, активизация интеллектуального потенциала, управление персоналом.
A MANAGEMENT HUMAN IS FROM POSITION OF PSYCHOLOGY OF
LABOUR
Ykovenko V. G., candidate economic of sciences, associate professor (University of railway transport)
Basic physiological and psychological components that influence on development of human potential and their positive influence is well-proven in a management by a personnel are considered. The factors of activation of intellectual potential are presented. Human resource or more expedient human capital as a potential resource of economic development of countries. Rational use and piling up of human capital, as a strategic resource of community development, key factor of creation of competitive edges and increase of welfare of society. The basic
© Яковенко В.Г. Bíchhk економпки транспорту i промисловост № 57, 2017
physiological and psychological components that affect human development. It is proved that the use of physio-psychological laws of employment of workers has a positive impact in improving personnel management in enterprises. Article human capital seems no less important than the material means of production, and is a guarantee for achieving competitiveness, economic growth and efficiency. Presented factors enhance intellectual capacity. Established and proven close link labor and intellectual potential, and their impact on the efficiency of production processes and personal development of each individual employee.
Keywords: human capital, physiology of labour, activation of интmектуmbного potential, management by a personnel.
Постановка проблеми. В даний час дуже багато говориться про необхщшсть модершзацп економши та шновацшного прориву з метою виходу втизняних пщприемств на конкурентоспроможний порiвняно i3 захщними компашями рiвень. Проте все це неможливо без координально! змши пiдходiв до управлшня людськими ресурсами. Людський ресурс, або дощльшше говорити людський капiтал, як потенцшний ресурс економiчного розвитку кран, впливае на яюсть i рiвень життя населення та соцiально-трудовi вiдносини. У структурi рiзних видiв капiталу нагромадження людського капiталу, його рацiональне використання стае
стратепчним ресурсом суспiльного розвитку, ключовим чинником створення конкурентних переваг i зростання добробуту суспшьства.
Анал1з останн1х дослщжень i публ1кац1й. Велика кiлькiсть зарубiжноi та в^чизняно! спещально! лiтератури, яка присвячена теорп управлiння персоналом, практичним аспектам розвитку
штелектуального капiталу, свiдчить про безсумшвний iнтерес вчених до дано! проблеми.
Розвиток фiзiолоrii i психологи пращ пов'язаний з iменами таких видатних вчених, як I. П. Павлов[15], К.В.Анохiн[14], В. М. Бехтерев[1]. Розробкою методологiчних i науково-практичних проблем психологи пращ та управлшня персоналом й нарощування
штелектуального потенщалу активно займаються вггчизняш вченi-економiсти О. В. Молша [7], Е. М. Лiбанова [6], Я. В. Крушельницька[12], I.A. Киршин, О. В.
Варушина [2], Максименко 1.1. [8] та ш. Цшавими i корисними для подальшого застосування у вiтчизняних дослiдженнях людського розвитку та управлшня персоналом е пращ захщних економiстiв, якi розширюють iснуючi уявлення про кiнцевi цщ соцiально-економiчного розвитку, роль i мюце людини у ньому.
Тому метою даноУ статт1 е проведення аналiзу факторiв активiзащi
iнтелектуального потенцiалу. Формування основних фiзiологiчних та психологiчних компоненпв, що впливають на розвиток людського потенщалу та управлшня персоналом на пщприемствах.
Основний матер1ал статт1. Кожна людина вiдрiзняеться вiд iнших сво!ми особистими якостями. Серед цих якостей е таю, як називають професшно важливими.
Професи — явища виключно суспiльнi, яю виникають i змшюються досить швидко, особливо в умовах активного науково-техшчного розвитку, на вщмшу вiд людини, чи! властивостi обумовлеш 11 природою i вельми шертш [12]. Тому вибираючи ту або шшу професiю, людина прагне врахувати сво! особливостi, особовi меж1, темперамент, фiзичний, iнтелектуальний i творчий потенщал.
Безмежнiсть потенцiалу, не прогнозованiсть меж розвитку,
ушкальнють, виняткова складнiсть i неможливiсть модулювати поведiнку як окремо! особистостi (навiть самого себе) так i групи, вимагае переходу до якiсно ново! системи пiдходiв до персоналу, з яких найбiльш адекватним ролi людини на виробництвi, i його самовiдчуттю
В1сник економ1ки транспорту i промисловост1 № 57, 2017
представлясться пiдхiд «Персонал - головне надбання оргашзаци».
Однieю з складових людського потенцiалу е здоров'я. Це важливий фактор ефективностi пращ. У теори менеджменту термiн мае рiзне значення: включае в себе не тшьки фiзичнi, але i психосоцiальнi критерп. Згiдно iз загальноприйнятим визначенням Всесвiтньоi оргашзацп охорони здоров'я, здоров'я - це стан повного фiзичного, псиачного та соцiального добробуту, а не лише вщсутшсть фiзичних вад i захворювань [6].
Бюлопчно здоровий органiзм людини функцiонуе в оптимальному режимi i адекватно реагуе на змiни в навколишньому середовищь Для будь-якого працiвника транспортного або промислового пщприемства це основна умова повсякденно'1' ефективно'1' дiяльностi, так як '1'х робочий день часто перевищуе фiзiологiчнi норми, закрiпленi в законодавста. Крiм того, робота пращвниюв транспорту пов'язана з високими емощйними навантаженнями. За даними медикiв, не менше 50% здоров'я людини залежить вiд способу життя, 20% -припадае на спадковють, 20% - на еколопю, 10% - на медицину. Отже споаб життя це стшкий, що склався в певних суспшьно-економiчних умовах спосiб житщадяльносп людей, задоволення ними фiзiологiчних i духовних потреб, норми спiлкування i поведiнки - е визначальним чинником людського здоров'я.
Саме здоров'я населення - постшна основа його економiчноi продуктивностi, те пщгрунтя, на якому формуеться почуття персонального благополуччя кожного члена суспiльства. Збiльшення
можливостей людини у цариш збереження i полшшення здоров'я, нехай i не миттево, однак неодмiнно обертаеться суспiльними надбаннями, у тому числi й суто економiчного характеру, оскiльки забезпечуе бшьш повне використання багатогранних творчих можливостей людини, подовження перюду активноi працездатностi у життi шдивщв, сприяе
пiдвищенню iнтенсивностi трудово1 дiяльностi, власне „волi до життя i пращ", стимулюе розквiт економiчно значущих якiсних характеристик населення.
В сучасних умовах одним з найбiльш важливих завдань, i в той же час проблем активiзацii iнтелектуального потенщалу, е навчання, своечасна i високо яюсна пiдготовка, перепiдготовка, пiдвищення квалiфiкацii персоналу, адже це е важливим чинником ефективноi роботи пiдприемства, що сприяе зростанню дiапазону теоретичних знань, практичних умiнь i навичок пращвниюв. О^м того в науковiй лiтературi широко
використовуються термiни
«тдготовленють» i «готовшсть» фахiвця до дiяльностi. «Пщготовленють»
розглядаеться як наявнiсть у фахiвця особових якостей, теоретичних знань, практичних навиюв i умiнь, що дозволяють у будь-який час устшно вирiшувати завдання, що стоять перед ним, i виконувати функцiональнi обов'язки. Як сказав Козьма Прутков: «Всякий необходимо причиняет пользу,
употребленный на своем месте» [13].
В психофiзiологiчному пiдходi пщ готовнiстю розумiеться оптимальний стан псиичних i фiзiологiчних функцiй органiзму, що дозволяе виконувати будь-яку професшну дiяльнiсть. «Готовнiсть» як своерiдний стан особи, не може виникнути поза загальним пщвищенням активносп роботи мозку, рiзними системами i органами, для не! необхщш бiохiмiчне i фiзiолоriчне зрушення в органiзмi. Це забезпечуе готовнють органiзму на майбутню дiяльнiсть [12]. У процесi працi i спiлкуваннi з iншими людьми у пращвника не тiльки активiзуються тзнавальш процеси, а й виникае особисте ставлення до цiлей органiзацii, iнших людей, результа^в власноi працi, винагороди порiвняно iз затратами енергii.
Психофiзичний компонент
готовносп включае функцiонування психiки в щлому i фiзiологiчних систем (перш за все, нервово-м'язовою та ш.), що
Вкник економ1ки транспорту 1 промисловосп № 57, 2017
забезпечуе ефектившсть життедiяльностi фахiвця. Будь-яка дiяльнiсть пред'являе сво! вимоги до сприйняття, пам'ятi, мислення, уяви, властивостей вищо! нервово! дiяльностi, психодинамiчних властивостей (темпераменту) людини, а нерщко i його фiзичним якостям. О^м цього, психофiзичний компонент забезпечуе функщонування iнтелектуальних та етичних якостей фахiвця [11]. Почуття - це суб'ективш показники задоволення людських потреб. Тож при сприятливому процесi задоволення потреб, у пращвника виникають позитивнi емоцй i навпаки. Емоцп виникають у випадках незадоволення потреб або з виникненням перешкод на шляху досягнення мети [12].
Працю не можна звести до бюмехашки i фiзюлоrii. Зокрема, важюсть i тягар роботи залежить не вiд й фiзичних параметрiв, а вiд суб'ективного психологичного вщношення до процесу працi. Орник дуже легкий. Але якщо запропонувати людиш цiлий день перекладати арники злiвa направо i навпаки, то така праця здаватиметься виснажливою i важкою. Якщо ж запропонувати тш же людинi перекладати пачки грошей, при умов^ що кожна тисячна пачка буде його, то вш робитиме це з ентузiaзмом, не помiчaючи втоми. Робота здаеться важкою, коли вона безглузда, виконуеться тд примусом, коли в нш вщсутнш творчий початок. Зi слiв Рейхаш [12] головне достошство прaцi полягае в тому, щоб вона сама по собi була i метою, i засобом, щоб насолода була в нш, а не в й результатах. Тому одним iз завдань менеджерiв е створення умов для пщвищення привaбливостi трудово! дiяльностi для людини, збагачення й творчим початком i позитивними емоцiями.
Емоцй не тiльки супроводжують трудову дiяльнiсть, вiдобрaжaють п хiд i результати, а й регулюють й.
Тож мотиващя мае досить важливе значення в оргашзацп прaцi та управлшш персоналом.
Як показують теоретичнi i експериментальш дослiдження останшх роюв, мотивaцiя людини до продуктивно! пращ може з устхом здшснюватися не лише мaтерiaльним заохоченням, а й iншими «вищими» чинниками такими, як прагненням до творчо'1' сaмореaлiзaщï, дослiдницькою мотивaцieю, бажанням дютати схвалення товaришiв по роботу вiдчуттям причетностi до масштабних плашв суспiльствa.
В психологiчних дослiдженнях зауважувалось, що висока мотиващя пращ, професшш або статусш досягнення значно знижуе конфлiктнiсть персоналу на пiдприeмствaх. Висока мотиващя в деяких випадках згладжуе нaвiть психологiчну несумiснiсть.
Якiсть i продуктивнють трудовоï дiяльностi багато в чому залежать не тiльки вщ досконaлостi ïï оргaнiзaцiï, оснaщеностi, умов, але i вщ згуртовaностi колективу, вщ характеру взаемин у ньому, емоцiйноï атмосфери. Часто саме дружелюбшсть, товариська взаемодопомога,
взаемовиручка, переважання позитивних емоцiй, простота вщносин е основою для формування таких важливих соцiaльно-психологiчних феномешв, як трудовий ентузiaзм. Крiм того слщ звернути увагу на наявшсть в колективi високо'1' оргaнiзaцiйноï культури, як системи цiнностей, правил, традицш, заборон, котрi подiляють всi члени оргашзацй. Отже, сприятливий психологiчний кшмат у колективi е чинником, що ютотно впливае на ефективнiсть роботи тдприемства в цiлому.
Висновок i перспективи подальших дослiджень. В даний час психолопя професшного розвитку i психолопя пращ знаходяться на стадй осмислення нових феноменiв трудового життя наших стввтизниюв.
На основi aнaлiзу фaкторiв aктивiзaцiï iнтелектуaльного потенцiaлу можна вважати, що застосування основних критерпв психологiï прaцi сприятиме:
BicHHK економпки транспорту i промисловостi № 57, 2017
- пщвищенню прaцездaтностi та продуктивности прaцi;
- рaцiонaлiзaцii режимiв прaцi та вiдпочинку;
- оптимiзувaти виробниче середовище.
I завдяки цьому вщношення до пращ набуде активности та свщомост!
Подальшим напрямком дослiдження е дослщження взаемозв'язюв трудового потенцiaлу та зайнятост населення.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Бехтерев В.М. Избранные работы по социальной психологии [Текст] / В.М. Бехтерев - М.: 1994. - 120с.
2. Киршин И.А. Роль федеральных университетов в развитии и реализации интеллектуального потенциала страны и региона. [Электронный ресурс] / И.А.Киршин, Е.В. Вашурина. - Режим доступа:
http://ifets.ieee.org/russian/depository/v13_i3/p dfA2r.pdf
3. Вовканич С. Украшська национальна щея та й iнтелектуaльне забеспечення Украшський культурологiчний центр [Електроний ресурс] / С. Вовканич - Режим доступу: http//intellect.org.ua/index.php?lang=u&materi ^^=14987
4. Петренко В.П. Упрaвлiння процесами iнтелектокористувaння в соцiaльно-економiчних системах [Текст]: наукова моногрaфiя / В.П . Петренко. -1вано-Франювськ: Нова Зоря, 2006. - 352 с.
5. Максименко И. И. Управление интеллектуальным потенциалом региона [Текст]: Автореф. дис....к-та экон. наук: 08.00.05./ И. И. Максименко. - Пермь., 2010. - 18 с.
6. Лiбaновa Е.М. Людський розвиток региошв Укра!ни: методика ощнки i сучасний стан [Текст]: Щорiчнa доповiдь / Е.МЛбанова, Н. С. Власенко, О. С. Власюк та ш - К.: 2002. — 110 с.
7. Молша О.В. Сощально-економiчний розвиток регюшв
Украшського Причорномор'я: теорiя, методология, практика [Текст]: Монографiя / За редакщею академiка НАН Украши Б.В. Буркинського.- Одеса: 1нститут проблем ринку та економшо-екологйчних дослiджень НАН Украши, 2010. - 376 с.
8. Методология сталого розвитку: цивiлiзацiйний контекст [Текст]: монографiя / В.Х. Арутюнов, C.I. Присухiн, В.М. Свiнцiцький, Т.В. Глебова, Т.С. Штякова, Т.М. Дерев'янко, В.1. Пустовойт; Кшв. нац. екон. ун-т iм. В.Гетьмана. -К.: 2010. - 296 с.
9. Зазикин В. Г. Психологическая профилактика конфликтов в коллективе, [Электронний ресурс] / В. Г. Зазикин. -Режим доступа: http://www.elitarium.ru
10. Яковенко В.Г. Шдходи до формування мотиващйного впливу в сучасних умовах [Текст] / В.Г. Яковенко, Н.В. Гриценко, Т.О. Тимофеева // -ScienceRise. - № 5/3(10).- 2015. - С.
11. Яковенко В.Г. Управлшня людським потенщалом з позицп психолога працi [Текст] / В.Г. Яковенко, Н.В. Гриценко // Людина, суспшьство, комушкативш технолога: матерiали II мiж нар. наук.-практ. конф. - Харюв-Красний Лиман.- 2015.- С.356-359.
12. Крушельницька Я. В. Фiзiологiя i психологiя працi [Текст]: Пщручник / Я. В. Крушельницька — К.: КНЕУ, 2003.— 367 с.
13. Смирнов А. Козьма Прутков. [Текст] / А.Смирнов — М.: Молодая гвардия, 2011. — 406 с.
14. Анохин К.В. Долговременная память в нейронных сетях: Клеточные и системные механизмы [Текст] /К.В. Анохин - М.: МИФИ, 2009
15. Павлов И.П. Мозг и психика [Текст] : избр. психол. тр. / И.П. Павлов под ред. М.Г. Ярошевского ; Рос. акад. образования, Моск. психол.-соц. ин-т. - М. : МПСИ ; Воронеж : МОДЭК, 2004. - 358 с.
BicHHK економжи транспорту i промисловост № 57, 2017
