CC BY
34
мониторинг микрофлоры верхних дыхательных путей (ВДП). Было изолировано 186 штаммов бактерий, дрожжеподобных и мицелиальных грибов. После окончания приема пробиотика у пациентов наблюдали элиминацию из данных биотопов микроорганизмов родов Corynebacterium, Enterococcus и Aspergillus, видов: S.aureus, S.epidermidis, S.saprophyticus. У 10 (46%) человек после проведенного курса пробиотикотерапии были выявлены «скрытые патогены» -микроорганизмы, которые не изолировались в начале исследования - S.epidermidis и S.aureus, Moraxella catarrhalis, Micrococccus, Enterococcus, Actynomyces, Aspergillus и Candida. Выявленный феномен «скрытых патогенов» позволяет всесторонне охарактеризовать микробиоценозы больных, получить дополнительный диагностический эффект с точки зрения определения этиологических факторов.
Ключевые слова: острый миелоидный лейкоз, микробиоценоз, верхние дыхательные пути, пробиотики, «скрытые патогенны».
Стаття надшшла 22.01.19 р.
of the upper respiratory tract microbiota was performed. The 186 strains of bacteria, yeast and mycelial funguses were isolation. After the end of probiotic intake, in the patients observed elimination from the biotopes of upper respiratory tract opportunistic microorganisms such as Corynebacterium, Enterococcus, Aspergillus, S.aureus, S.epidermidis, S.saprophyticus. "Hidden pathogens" -microorganisms that were not isolated at the beginning of the study - S.epidermidis and S.aureus, Moraxella catarrhalis, Micrococccus, Enterococcus, Actinomyces, Aspergillus and Candida were detected in 10 (46%) patients after the course of probiotics. Established phenomenon of "hidden pathogens" allows us comprehensively to characterize the microbiocenosis of patients and obtain an additional diagnostic effect in terms of determining the etiological factors.
Key words: acute myeloid leukemia, microbiocenosis, upper respiratory tract, probiotics, «hidden pathogens».
Рецензент Срошенко Г.А.
DOI 10.26724/2079-8334-2019-4-70-117-122 УДК 159.923:616.34-056.24
М.М. Мель ммчу к. В.М. Павленко1
Мол 1 анськмм машома, и-ммм не i:ii ог i чммм у мм'.ерсмич i\H4ii В.1. К'оро. ¡емка. Полива
1 \;||жчвс1.кмм машома, и.ммм у мм'.ерсмич пнчм В.Н. К'арашма. Харкт
ПСИХОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 ХВОРИХ НА ХРОН1ЧНИИ КОЛ1Т У СТАДН РЕМ1СН
e-mail: igopolt@ukr.net
У статт проаналiзовано особливост акцентуацш характеру хворих на хрошчний ютт в стадп ремюп, визначено переважаюч типи !х ставлення до хвороби i мехашзми психолопчного захисту. Встановлено значущi зв'язки мiж акцентуащями характеру хворих, 1х внутршньою картиною хвороби i мехашзмами психолопчного захисту. В дослщженш показано, що тшьки у 7% хворих на хрошчний ютт не мають проблем з сощальною адаптащею, викликаних особливостями !х внутршньо! картини хвороби. Переважна ж бшьшють рано чи тзно стикаеться з подiбними проблемами iнтрапсихiчноl спрямованостi (5%), iнтерпсихiчноl спрямованостi (15%) або 1х поеднання (73%). Виявлено особливостi даних параметрiв в залежностi вiд статево! приналежностi хворих та тривалостi 1х захворювання. Виявлено також суттевi вiдмiнностi щодо ВКХ у хворих з рiзною тривалiстю хвороби: у пащенив зi стажем хвороби менше 5 роюв значуще рiдше зустрiчаються сенситивний та егоцентричний типи ВКХ, i, навпаки, значуще частiше спостерiгаеться ейфоричний тип порiвняно з пацiентами, тривалють захворювання яких перевищуе 15 роюв.
Ключовi слова: акцентуацiя характеру, мехашзм психологiчного захисту, внутрiшня картина хвороби, хрошчний юмпт.
Робота е фрагментом НДР «Синергетичний nidxid до психологiчних процеЫв у системах рiзного рiвня оргашзацй», № держреестраци 0117U003062.
Проблема взаемозв'язку псих1чних i соматичних чинниюв для розвитку р1зиомаштиих оргашчиих i фуикцюиальиих захворювань кишювиика остаишм часом стае все бшьш актуальною, в тому числ1 для персошфшацп терапп, що застосовуеться. Публшуються числеиш дослщження, присвячеш як особистюио-психолопчиим особливостям хворих [1, 2, 4, 5], так i сощальним чинникам, що впливають на вииикиеиия та рецидив вщповщних хвороб. Контингентом дослщжеиь виступають як доросл^ так i д1ти та шдл1тки [3].
Певиою м1рою цьому сприяе й те, що в остаиш роки зиачио зросла кшьюсть хрошчиих захворюваиь кишювиика. В результат зростае число хворих, яю часом дуже гостро переживають тимчасову або постшиу втрату свое! працездатиосп, неможливють продовжувати колишиш спос1б життя. Цей чиииик зумовлюе иеобхщшсть иадаиия д1ево! психолопчио! допомоги таким пащеитам. Сощальио-психолопчиа реабшггащя хворого, повериеиия його до активного повиоцшиого життя в с1м'1 та сусшльсга, зиижеиия ризику повторного захворювання, багато в чому залежить вщ ставлеиия людиии до хвороби, ii вол1, формуваиия д1евих захисних мехашзм1в, активно! позицп, спрямоваио! иа боротьбу з иедугою.
В роботах останшх роюв, присвячеиих захворюваииям кишювника, довол1 часто розглядаються емоцшио-особистюш характеристики пащенпв [1], типи !х емоцшиого реагуваиия иа хворобу, змши самовщчуття та активиосп [2], формуваиия афективно-рипдного вар1аиту
© М.М. Мельничук, В.М. Павленко, 2019
117
дезадаптаци та декомпенсаци особистост [5] тощо. В той же час в доступних лггературних джерелах нам не вдалося знайти робгг, пов'язаних з вивченням взаемозв'язку типiв вiдношення до хвороби з акцентуащями характеру i механiзмами психологiчних захистiв, що i зумовило вибiр теми даного дослщження.
Метою роботи було дослiдити взаемозв'язок типiв вiдношення до хвороби з акцентуащями характеру i захисними мехашзмами у хворих на хронiчний колГт в стади ремюи.
Матерiал i методи дослiдження. В дослiдженнi загалом взяли участь 80 хворих середнього вшу (40-45 роюв) з дiагнозом хрошчний колiт в стади ремюи з рiзним стажем захворювання. Вони склали 2 пiдгрупи за статевою ознакою (40 чоловiкiв i 40 жшок) та 2 пiдгрупи за тривалютю хвороби (тi, що хвордать менше 5 рокiв, та ri, у яких тривалiсть захворювання бшьше 15 рокiв).
Обробка даних: в методичному комплекс було використано опитувальник для визначення акцентуацiй характеру К. Леонгарда, методику для психолопчно! дiагностики типiв ставлення до хвороби ЛОБ1; тест для дiагностики механiзмiв психолопчного захисту - опитувальник Плутчика Келлермана Конте «1ндекс життевого стилю (Life Style Index, LSI)», а також методи математично! статистики: дескриптивний аналiз, кореляцшний аналiз за критерiем Ирсона та визначення значущостi статистичних вщмшностей мiж пiдгрупами за t-критерiем Стьюдента.
Результати дослiдження та ix обговорення. Акцентуаци характеру хворих на хрошчний колт. Аналiз акцентуацш характеру хворих на хрошчний колгг показав, що 58% дослщжуваних належать до змшаного типу, тобто !х особистостi властива присутшсть декiлькох типiв акцентуацiй, у 27% хворих виявлено чистий тип акцентуаци, тобто !х особистосп притаманний тiльки один виражений тип акцентуаци, в той час як у 15 % дослщжуваних взагалi не було виявлено явних акцентуацiй. Звертае на себе увагу суттеве переважання у хворих на колгг емотивного типу акцентуацш (23%). Для таких пащенпв характерш глибока чутливють, вразливють, чуйшсть, м'яюсть. Вони люблять природу, мистецтво, легко плачуть i вщ горя, i вщ радостг Душевш потрясшня, справляючи на таких людей хворобливо глибоке враження, можуть спричинити реактивну депресГю. Людина емотивного складу не може вщчути безпричинних веселощГв, щастя. Так пацieнти надзвичайно вразливГ, слiзливi, будь-якi життeвi поди сприймають серйознiше, нiж iншi люди.
Суттево рiдше виявляеться застряючий i екзальтований (по 12%) типи aкцентуaцiй, демонстративний (11%), гшертимний (10%), збудливий i тривожний (по 8%), циклотимний (7%) типи. Найрщше в нашому дослщженш спостерiгaлися хворi з педантичним (5%) i дистимiчним (4%) типами акцентуацш. Останне говорить про те, що пащентам i3 хронiчним колiтом не влaстивi тaкi риси, як пригшчений нaстрiй, фiксaцiя на похмурих сторонах життя, ригiднiсть, iнертнiсть психiчних процесГв, довге переживання травмуючих подiй.
Анaлiз проведених дослiджень показав, що для пащенпв, хворих на хронiчний колГт, нaйбiльш типовим е ейфоричний тип ставлення до хвороби (40%). Також досить часто спостериаються таю дезадаптивш вaрiaнти вiдношення до хвороби, як анозогнозичний (22,5%), паранойяльний i сенситивний (по 17,5%) та неврастешчний (15%). ПомГтно рiдше зустрiчaються ергопатичний (12,5%), обсесивно-фобiчний, тривожний та егоцентричний типи (по 7,5%). У одного хворого встановлено гармоншний тип ВКХ. 1похондричний, мелaнхолiйний та апатичний типи ставлення до хвороби не виявлено у жодного з дослщжуваних. Таким чином, як свщчать наведеш результати, в нашому дослщженш тшьки один хворий мав гармоншне, адекватне ставлення до свого захворювання - нормонозогнозичну реакщю на хворобу. Спостерiгaлося суттеве переважання гшонозогнозичних реaкцiй (ейфоричний, анозогнозичний, ергопатичний типи), коли хвороба не сприймаеться належним чином i, вiдповiдно, лшуванню не придiляеться належна увага. В межах цього блоку три можливих вaрiaнти подiбного ставлення до хвороби виявлялися з наступною частотою: ейфоричний тип (необгрунтовано пiдвищений нaстрiй, зневага, легковажне ставлення до хвороби i лiкувaння) - у 58,3%, анозогнозичний тип (активне вщкидання думки про хворобу) - у 33,3% випадюв та ергопатичний тип (тдкреслене прагнення заперечувати вплив хвороби на життевий уклад) - у 8,33 % випадюв. Тобто, як виявилося, найбшьш психологiчно проблемним для хворих на хрошчний колгг е виразне домшування ейфоричного типу внутршньо! картини хвороби, тобто вaрiaнту, коли хворГ вщчувають необгрунтовано пiдвищений нaстрiй, легковажне ставлення до хвороби та лшування, надГю на те, що «все само якось обГйдеться», бажання отримувати вщ життя все, незважаючи на хворобу, що викликае легюсть порушень режиму, хоча щ порушення можуть несприятливо позначатися на перебиу хвороби. Тшьки у 7% хворих на хрошчний колГт не було проблем з сощальною адаптащею, викликаних особливостями 1х внутршньо! картини хвороби. Переважна ж бшьшють рано чи шзно стикаеться з подГбними
проблемами штрапсих1чно1 спрямованост (5%), штерпсих1чно1 спрямованост (15%) або !х поеднання (73%). Так, до блоку, шо включае типи реагування переважно з iнтрапсихiчною спрямованiстю вiдносять тривожний, iпохондричний, неврастешчний, меланхолiйний та апатичний типи ВКХ. Емоцшно-афективна сфера вiдносин у хворих з цими типами реагування ктшчно проявляеться у дезадаптивнiй поведiнцi: реакщях за типом драпвливо! слабкостi, тривожному, пригшченому станi, «вщходом» в хворобу, вщмову вiд боротьби - «каштуляци» перед захворюванням i т. п. До наступного блоку входять типи реагування з штерпсихичною спрямованютю. Цей блок включае типи з таким сенсибшзованим ставленням до хвороби, яке найбшьшою мiрою залежить вiд преморбщних особливостей особистостi хворих: сенситивний, ейфоричний, егоцентричний, паранойяльний та обсесивно-фобiчний типи ВКХ. У цих випадках, реакци хворих характеризуються дезадаптивною поведiнкою, що порушуе мiжособистiсну взаемодiю хворих з шшими людьми. Як видно з наведених результапв, цей блок переважае перший, хоча найбшьш характерним варiантом е !х поеднання.
Проведене дослщження дозволяе стверджувати, що пацiенти iз хронiчним колiтом в стади ремюи здебiльшого використовували такi механiзми психолопчного захисту, як рацiоналiзацiя та проекщя. Рацiоналiзацiя (виявлена у 75% хворих) - захисний мехашзм приховування суб'ектом вщ свое! свiдомостi (шляхом самовиправдання, вигадування штучних виправдувальних причин) ютинних мотивiв, причин сво!х дiй, вчинюв з метою забезпечення стану психiчного комфорту, релаксаци, збереження почуття власно! гiдностi, цiлiсностi свого «Я», запобиання небажаних психiчних станiв (почуття провини, сорому i т. п.). Ц пацiенти не хочуть слухати про результати аналiзiв, або не хочуть !м вiрити. Вони використовують для позначення свого дiагнозу слова, як не нагадують !м про хворобу, намагаються не помiчати очевидних проявiв захворювання. Механiзм «проекцiя» (спостерiгалася у 70% хворих), полягае в тому, що шдивщ приписуе iншим сво! неприйнятнi бажання як рацiональну основу для !х неприйняття i прийняття себе на цьому тлi. У таких хворих вщзначаються наступнi риси: зарозумшсть, самолюбство, его!зм, злопам'ятнiсть, мстивють, вразливiсть, загострене вiдчуття несправедливостi, ревнивють, нетерпимiсть до заперечень, песимiзм, шдвищена чутливiсть до зауважень, пiдозрiлiсть. Найрщше хворими на хронiчний колiт використовуеться такий захисний механiзм як замщення. Вiн був виявлений тiльки у 7,5% пащенпв. Це означае, що для хворих не характерно зняття напруги шляхом звернення гнiву i агреси на бiльш слабкий живий чи неживий об'ект або на самого себе.
Виявлеш особливосп взаемозв'язку мiж типами ставлення до хвороби i характерологiчними особливостями хворих представлеш в табл. 1.
Таблиця 1
Кореляцшш зв'язки м1ж акцентуацiями характеру та ВКХ
Типи акцентуацш характеру гшернозогнозичш реакц11 гшонозогнозичш реакци
Пара-нойяльн. Обсесивно-фоб. Сенситив. Егоцентр. Ейфорич. Анозогн. Ергопат.
Ппертимний Корелящя Шрсона Знач. (двостороння) N ,379* ,016 40 -,240 ,135 40 -,119 ,466 40 -,184 ,256 40 ,368* ,019 40 ,249 ,121 40 ,405** ,010 40
Дистим1чний Корелящя Шрсона Знач. (двостороння) N -,087 ,594 40 -,107 ,510 40 ,138 ,397 40 ,296 ,063 40 -,347* ,028 40 ,004 ,982 40 ,106 ,514 40
Тривожний Корелящя Шрсона Знач. (двостороння) N ,330* ,038 40 ,332* ,036 40 ,207 ,199 40
Збудливий Корелящя Шрсона Знач. (двостороння) N -,236 ,142 40 ,389* ,013 40 ,454** ,003 40 ,094 ,566 40 -,239 ,137 40 -,316* ,047 40 -,091 ,577 40
Педантичний Корелящя Шрсона Знач. (двостороння) N ,131 ,421 40 ,325* ,041 40 ,439** ,005 40
Демонстративн. Корелящя Шрсона Знач. (двостороння) N ,343* ,030 40 ,069 ,672 40 ,023 ,888 40 -,139 ,391 40 ,350* ,027 40 ,187 ,248 40 ,192 ,234 40
Примггка. * Корелящя значуща на р1вн1 0,05 (двостороння). ** Корелящя значуща на р!вш 0,01 (двостороння).
Наведенi данi свщчать про те, що ейфоричний тип ВКХ мае два позитивш зв'язки: з акцентуащями за гiпертимним (г=0,368*) i демонстративним (г=0,350*) типами, а також характеризуеться зворотшм зв'язком з дистимiчним (г=-0,347*) типом. Сенситивний тип ВКХ мае
3 значущих позитивних кореляцй: з тривожним (г=0,332*), збудливим (г=0,454**) i педантичним (г=0,325*) типами акцентуацiй. Для хворих з паранойяльним i обсесивно-фобiченим типами ВКХ характерш позитивнi кореляцiйнi зв'язки з гiпертимiчною (г=0,379*) i демонстративною (г=0,343*) акцентуацiями у першому випадку та з тривожною (г=0,330*) i збудливою акцентуацiями (i г=0,389*) - у другому. Егоцентричний i ергопатичний типи ставлення до хвороби мають по одному прямому кореляцiйному зв'язку з педантичною (г=0,439**) i з ппертишчною акцентуацiями (г=0,405*) вiдповiдно. Анозогнозичний тип мае зворотний кореляцшний зв'язок з збудливою акцентуащею (г =-0,316*).
Таким чином, зважаючи на те, що акцентуацн характеру мають 5 значущих кореляцшних зв'язкiв з ппонозогнозичними типами ВКХ i 8 - з гшернозогнозичними, можна припускати, що ппонозогнозичш реакцн в меншiй мiрi корелюють з акцентуацiями характеру, шж гiпернозогнозичнi реакцн. Результати дослiдження представлен в таб. 2.
Таблиця 2
Взаемозв'язок мiж типами ВКХ та мехашзмами захисту
Гармоншний Сенситивний
Група механ1зм1в психолопчного Проекщя Корелящя П1рсона ,402* ,362*
захисту пов'язана з Знач. (двостороння) ,010 ,022
перетворенням (спотворенням) N 40 40
змюту думок, почутпв, поведшки Замщення Корелящя Шрсона ,320* ,199
хворого. Знач. (двостороння) ,044 ,219
N 40 40
Реактивн1 Корелящя Шрсона ,431** ,446**
утворення Знач. (двостороння) ,005 ,004
N 40 40
Як видно з наведених даних, гармонiйний тип ставлення до хвороби позитивно корелюе з такими мехашзмами психолопчного захисту, як проекщя (г=0,402*), замiщення (г=0,320*) та реактивш утворення (г=0,431**). Особливостi гармоншного типу: твереза оцiнка свого стану без схильност перебiльшувати його тяжюсть i без пiдстав бачити все в похмурому свгт, але й без недоощнки тяжкостi хвороби. Прагнення у всьому активно сприяти усшху лiкування. Небажання обтяжувати iнших тяготами догляду за собою. У випадку несприятливого прогнозу в сенс швалщизацн переключення iнтересiв на тi сфери життя, якi залишаться доступними хворому. Тому цшком закономiрна i очшувана позитивна кореляцiйна зв'язок з даними видами психолопчних захистiв.
Сенситивний тип ставлення до хвороби також позитивно корелюе з такими мехашзмами психолопчних захиспв як проекщя (г=0,362*) i реактивш утворення (г=0,446**). Особливостi типу ставлення до хвороби при використанш сенситивного типу: надмiрнi переживання щодо можливого несприятливого враження, яке можуть справити на оточуючих вiдомостi про хворобу. Побоювання, що оточуючi стануть уникати хворого, вважати його неповнощнним, зневажливо ставитися, розпускати плiтки або несприятливi вiдомостi про причини i природу хвороби. Побоювання стати тягарем для близьких. Прямий взаемозв'язок з проекщею i реактивними утвореннями, з одного боку, може говорити про те, що неусвщомлюваш i неприйнятш для особистостi почуття i думки локалiзуються зовнi, приписуеться iншим людям. А з шшого - що особистють запобiгае виразу неприемних або неприйнятних для не! думок, почутпв i вчинкiв шляхом перебiльшеного розвитку протилежних прагнень.
Тюний взаемозв'язок мiж ВКХ та мехашзмами психолопчного захисту у хворих на коли, виявлений в нашому дослщженш, добре узгоджуеться з висновком, зробленим В.Л. Федоровою [4] щодо взаемообумовленост цих психiчних феноменiв, хоч i з використанням iншого методичного комплексу. Разом з тим слщ зауважити, що в дослiдженнi В.Л. Федорово! показано суттеве переважання ергопатичного варiанту внутршньо! картини хвороби у дослщжуваних, за якого для хворих е характерним активне прагнення компенсувати фруструючий вплив хвороби за рахунок «занурення в роботу», в дiяльнiсть задля збереження сощального статусу й попереднього рiвня активносп, не зважаючи на фiзичнi обмеження. В нашому ж дослщженш, як зазначалося вище, переважаючим був ейфоричний тип ВКХ. Ми припускаемо, що ця розбiжнiсть може бути викликана певною рiзницею в контингент дослiджуваних (запальнi хвороби кишювника загалом у дослiдженнях В.Л. Федорово! i тiльки хронiчний коли у випадку нашого дослiдження), стащею хвороби (загострення у дослiдженнях В.Л. Федорово! та ремюн - у нашому дослщженш), а також рiзницею в методах виявлення ВКХ (методика ТОБОЛ у дослщженнях В. Л. Федорово! та ЛОБ1 - у нашому дослщженш).
Анал13 результата досл1дження статевих в1дм1нностей респондента з хрон1чним кол1том свщчить про вщсутшсть статистично значущих вщмшностей за типами ставлення до захворювання i за мехашзмами психолопчного захисту. У той же час м1ж даними групами хворих виявлеш вщмшносп за типами акцентуацш Жiнкам, на B^Mi^ вiд чоловiкiв, бiльшою мiрою властивi ознаки емотивного, тривожного i демонстративного тишв акцентуацiй.
У пацieнтiв з рiзною тривалiстю хвороби iснують значущi вiдмiнностi щодо рiвня прояву педантичного типу акцентуацп [1, 4, 5]. Для групи зi стажем менше 5 рокiв, характерний менший рiвень прояву цього типу у порiвняннi з групою зi стажем захворювання понад 15 рокiв [4]. Виявлено також суттeвi вiдмiнностi щодо ВКХ у хворих з рiзною тривалютю хвороби: у пацieнтiв зi стажем хвороби менше 5 роюв значуще рiдше зустрiчаються сенситивний та егоцентричний типи ВКХ, i, навпаки, значуще частше спостериаеться ейфоричний тип порiвняно з пацieнтами, тривалiсть захворювання яких перевищуе 15 рокiв [5]. Виявлеш також суттeвi розбiжностi мiж цими пiдгрупами, що стосуються механiзмiв психологiчного захисту, якi вони використовують. Так, пацieнти 3i значною тривалiстю захворювання бiльшою мiрою використовують компенсацшний мехашзм психологiчного захисту у порiвняннi з пацieнтами, у яких захворювання тривае не бiльше 5 роюв [2, 5].
За результатами експериментального дослщження можна говорити про вщмшш особливостi розглянутих психолопчних феноменiв у пацiентiв з рiзною тривалiстю захворювання. Чим довше тривае захворювання, тим гострше виявляються гшернозогнозичш реакцiï i тим слабше - гшонозогнозичш реакцiï, як типи емоцшного ставлення до своеï хвороби в зютавленш з особливостями проявiв хвороби. Прояв даних закономiрностей характеризуються посиленням дезадаптивноï поведiнки, що порушуе мiжособистiсну взаемодiю хворих з iншими людьми по мiрi збiльшення тривалостi захворювання. Також iз збiльшенням тривалостi захворювання у пащенпв загострюються педантичнi риси характеру i такий мехашзм психолопчного захисту як компенсацiя. Вiдмiннi особливосп у пацiентiв, що вiдрiзняються за статевою ознакою виявлеш тшьки за акцентуащями темпераменту i характеру. Жшкам бiльшою мiрою характернi ознаки емотивного, тривожного i демонстративного тишв акцентуацш, шж чоловiкам.
Перспективи подальших дослгджень полягають у з'ясувант вжових особливостей взаемозв 'язку munie вiдношення до хвороби з акцентуащею характеру i захисними мехатзмами у хворих на хротчний колт.. Теоретичш положення та висновки емтричного дослiдження дають можлив^ть використання резульmаmiв у робоmi клШчного психолога з хворими на хрошчний колт для надання дiевоï nсuхологiчноï допомоги, соцiально-nсuхологiчноï реабштаци та повернення таких nацiенmiв до активного повноцшного життя в с1.м 'ï та сусniльсmвi.
1. Esaulov V.I. O nekotorykh emotsionalno-lichnostnykh kharakteristikakh patsiyentov s sindromom razdrazhennogo kishechnika. European research. 2015. 6: 12-17. [inRussian]
2. Kozlova I.V., Myalina YU.M., Lekareva L.I., Badieva O.E., Tykhonova T.A. Psikhologicheskiye osobennosti patsiyentov s funktsionalnymi i vospalitelnymi zabolevaniyami kishechnika. Saratovskiy nauchno-meditsinskiy zhurnal. 2014. 1: 80-85. [inRussian]
3. Svyrydova T.V., Lazurenko S.B., Venher A.L., Komarova O.V., Potapov A.S., Buslayeva A.S. Issledovaniye psikhologicheskikh osobennostey detey i podrostkov s zabolevaniyami organov pishchevareniya. Vestnik RAMN. 2015. 5: 519525. [inRussian]
4. Fedorova V.L. Psikhologicheskiye mekhanizmy formirovaniya vnutrenney kartiny bolezni i sovladayushchego so stressom povedeniya u bolnykh s vospalitelnymi zabolevaniyami kishechnika [dissertatsiya]. SPb.; 2009. 23 s. [inRussian]
5. Chopey K.I. Psykholohichni Osoblyvosti u khvoroho na nespetsifichniy virazkoviy kolit. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. 2011. 40: 190-194. [in Ukrainian]
IY<|h|>:iiii
ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМ КОЛИТОМ В СТАДИИ РЕМИССИИ Мельничук М.М., Павленко В.М.
В статье проанализированы особенности акцентуаций характера больных хроническим колитом в стадии ремиссии, определены преобладающие типы их отношение к болезни и механизмы психологической защиты. В исследовании показано, что только 7% больных хроническим колитом не имеют проблем с социальной адаптацией, вызванных особенностями их внутренней картины болезни. Подавляющее же большинство рано или поздно сталкивается с подобными проблемами интрапсихической направленности (5%), интерпсихической направленности (15%) или их сочетания (73%).Установлены значимые связи между
PSYCHOLOGICAL PECULIARITIES OF PATIENTS WITH CHRONIC COLITIS AT THE STAGE OF REMISSION Melnichuk M.M., Pavlenko V.M.
The article analyzes the peculiarities character's accentuation of patients with chronic colitis in remission. The types of their attitude to the disease and mechanisms of psychological defense are identified. The study shows that only 7% of patients with chronic colitis do not have problems with social adaptation caused by features of their internal picture in the disease. The overwhelming majority sooner or later face similar problems of intrapsychic orientation (5%), interpsychic orientation (15%) or their combination (73%). Significant correlations between patients' accentuations of character, their internal picture of the disease, and
акцентуациями характера больных, их внутренней картиной болезни и механизмами психологической защиты. Выявлены особенности данных параметров в зависимости от половой принадлежности больных и стажа их заболевания. Выявлены также существенные различия по ВКБ у больных с различной продолжительностью болезни: у пациентов со стажем болезни менее 5 лет значимо реже встречаются сенситивный и эгоцентричный типы ВКБ, и, наоборот, значительно чаще наблюдается эйфорический тип по сравнению с пациентами, продолжительность заболевания которых превышает 15 лет.
Ключевые слова: акцентуация характера, механизм психологической защиты, внутренняя картина болезни, хронический колит.
Стаття надшшла 15.04.2019 р.
mechanisms of psychological defense are revealed. The peculiarities of these parameters depending on patients' gender and their experience of the disease are shown. Significant differences were also found for internal picture of the disease (IPD) in patients with different disease duration: patients who have been diseased less than 5 years were significantly less likely to have sensitive and self-centered IPD types, and, conversely, euphoric type was observed more frequently than in patients whose disease has lasted for over 15 years.
Key words: accentuation of character, mechanism of psychological defense, internal picture of the disease, chronic colitis in remission.
Рецензент Скрипшков А.М.
DOI 10.26724/2079-8334-2019-4-70-122-127 UDC 616.132-002-008-036.82
R.V. Neslerak. M.B. Ilasiiik USEE "Ivano-lrankivsk National Medical I niversily". Ivano-lrankivsk Stale Pedagogical I niversily "Vasyl Sielanyk I'recarpalhian National I niversity".
Ivano-Frankivsk
CLINICAL-PSYCHOLOGICAL REHABILITATION OF CARDIAC PATIENTS THROUGH OPTMIZATION OF THE SELF-PERCEPTION OF HEALTH
e-mail: roxolana.nesterak@gmail.com
Clinical-psychological rehabilitation with the author's "Program of clinical and psychological rehabilitation of cardiologic patients by optimizing the self-perception of health " can be used to control the quality and effectiveness of rehabilitation of patients after acute coronary syndrome. It was established that the use of such an approach contributed to the change in objective and subjective data of patients, as well as to a healthy lifestyle. Along with this, the factors of improving the quality of rehabilitation are the use of complex medical therapy, close cooperation of a multidisciplinary team consisting of a cardiologist, a physician of physical and medical rehabilitation, a psychologist, a physical therapist and a patient.
Key words: acute coronary syndrome, percutaneous coronary intervention, rehabilitation, self-perception of health.
The present study is a fragment of the research project "Non-alcoholic fatty liver disease: influence on the course of cardiovascular diseases, optimization of treatment", state registration No. 0118U004756.
The development of modern medical science suggests that over the past three decades, there has been a general tendency in Europe to reduce mortality from ischemic disease, although it remains the most common cause of death worldwide. The leading method of treatment with STEMI is percutaneous coronary intervention (PCI), according to the Percutaneous Coronary Interventions Register data during the 2017, nearly 7500 PCI were performed in patients with acute myocardial infarction with ST segment elevation (STEMI) [2, 5]. Also, current research studies show that the reduction of mortality in STEMI is provided by both through reperfusion therapy, primary percutaneous coronary intervention (PCI) and the performance of secondary prevention [8]. Secondary prophylaxis, in particular rehabilitation and recovery period after STEMI, is an integral part of effective comprehensive treatment for patients with STEMI [8, 6]. An important task at the present stage of development of rehabilitation practice is to improve and unify the procedure for the rehabilitation of patients with coronary heart disease.
The rehabilitation involves the close collaboration of the patient with the interdisciplinary team providing of the rehabilitation process, respectively it is important to control the factor of the patient's attitude towards his/her health in general and the rehabilitation procedure in particular. The reflection of a person's attitude towards his/her health has become the phenomenon of the self-perception of health(SPH), whose main function is the regulation of the individual's activities in relation to his/her behavior in support of health and the response to the disease, and that this function should be realized, the SPH should be uncontroversial [1]. The definition of the structural components of the SPH allows performing the control of rehabilitation more qualitatively. Thus, the sensitive component of the SPH is interpreted as an image of a body that manifests itself in the extended or limited possibilities of possession of his/her own body. The emotional component of the SPH - is the usual way of experiencing their own life situations, as well as responsibility for their recovery, the ability to accept emotional support for the family. The cognitive component of the SPH is considered as an awareness of the patient's complexity of the disease, the role of the psychological factors in the development of the disease and the acceptance of the consistent patterns of
© R.V. Nesterak, M.B. Hasiuk, 2019
