CC BY
9Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Биология, химия». Том 24 (63). 2011. № 1. С. 26-33.
УДК 612.821.3
ПСИХОФ1З1ОЛОГ1ЧН1 АСПЕКТИ АДАПТАЦП Г1МНАСТ1В МОЛОДШОГО ШКОЛЬНОГО В1КУ ДО НАВЧАЛЬНИХ НАВАНТАЖЕНЬ
Запорожець О.П.
Херсонський державний ушверситет, Херсон, Украгна
E-mail: elen-zaporozhec@yandex.ru
Дана стаття присвячена вивченню особливостей психофiзiологiчних властивостей дiтей молодшого шкшьного в1ку, якi займаються гiмнастикою. Визначено, що у дггей, якi займаються спортом, рiвень функцiонального стану ЦНС знаходиться в межах вiкових норм, однак спостерiгалося достовiрне покращання точноста реакци на рухомий об'ект, характеристик пам'ята та уваги, а також бiльш висока успiшнiсть навчання у порiвняннi iз однолетками контрольно1 групи. Виявлено, що заняття спортом тдвищують рiвень адаптаци молодших школярiв до навчальних навантажень.
Ключов1 слова: центральна нервова система, функцюнальний стан, функцюнальна рухливiсть нервових процес1в, пам'ять, увага, успiшнiсть, адаптацiйнi можливостi, навчальш навантаження.
ВСТУП
Одшею з найактуальшших проблем сучасного суспшьства е проблема адаптаци дитини до навчання у школь Як вщомо, освгга виконуе винятково важлив1 сощальш функцп, що полягають, по-перше, у забезпеченш неперервносп функцюнування суспшьства через передачу новому поколшню певно! сукупносл «норм д1яльност1» - цшностей, установок, знань, умшь, навичок, правил поведшки; по-друге - у шдготовщ шдивща до життя у сустльсга, допомоз1 знайти в ньому пдне мюце, належним чином адаптуватися до його вимог [1, с.29]. В той же час сучасш змши в системи освгги, а саме - значна штенсифшащя навчального процесу, використання нових форм i технологш навчання та бшьш раннш початок систематичного навчання висувають бшьш висок умови до адаптацшних можливостей учнiв.
У шкiльному вщ навчання е провiдною дiяльнiстю, якш пiдпорядковуеться iншi види дiяльностi дггей (гра, праця, суспiльно корисна робота). Практика сучасно! школи в останш роки висувае цiлий ряд гострих проблем, пов'язаних з вираженою негативною тенденщею до попршення психосоматичного здоров'я учшв. Щорiчно зростае загальна захворюванють дiтей та кiлькiсть часто хвордачих дiтей, значно збiльшився вiдсоток дггей, що мають морфо-функцiональнi вiдхилення або хрошчш патологи (часто вже в дошкшьному в1щ). У прагненнi штенсифшувати процес навчання, реалiзувати сво! вузькопрофесшш дидактичнi цш педагоги нерiдко створюють умови, при яких виникае перенапруга функцюнальних систем органiзму учня, що й приводить до несприятливих наслщюв. Пiдвищенi фГзичш та психГчш навантаження негативно впливають на здоров'я учшв, викликаючи дезадаптащю, хрошчну перевтому, провокуючи рют
захворювань. Зниження рiвня здоров'я, як правило, призводить до труднощiв у навчанш, особливо якщо в школi не створеш умови для нормально! життeдiяльностi органiзму учня. Спецiалiсти з вГково! фГзюлоги вiдзначають зростання кiлькостi дггей, не здатних без особливого напруження адаптуватися до шкiльних навантажень, та вважають, що на теперiшнiй час труднощi у навчаннi мають 15-40% школярiв. Зрозумшо, що успiшно i повнiстю опанувати шкiльну програму без надмГрно! напруги в змозi тшьки здорова дитина.
Загальновiдомо, що початок систематичного навчання у школi е стресогенним фактором, незалежно вщ того, у якому вщГ починаеться навчання. Тому одшею з характерних особливостей навчання учшв молодших класiв е необхщшсть адаптацп дитини до школи, процес яко! у деяких дггей може тривати бiльше року i здiйснюеться на такими напрямками: адаптащя до систематичного навчання, до особистосп вчителя та його iндивiдуального стилю взаемодп, сощально-психологiчна адаптацiя до колективу класу та школи, адаптащя до достатньо жорсткого розпорядку життя [2, с.100].
Перехщ дитини до режиму шкшьного навчання викликае глибоку функщональну перебудову в його оргашзмг адже будь-яю впливи опосередковуються функщональними можливостями органiзму дитини, Г в першу чергу мозку, та дають виражений формуючий Г розвиваючий ефект. В 7-8 роюв змшюються базовГ мехашзми оргашзацп усГх психГчних функцш, зростае напруга адаптащйних процесГв [3, с.199].
Якщо дитина у цей важкий для не! перюд додатково ще й займаеться у спортивних секщях, то досить актуальним стае питання про характер впливу додаткових фГзичних навантажень на Г! оргашзм, який ще недостатньо сформований Г тому особливо чутливий до зовшшшх впливГв. Адже обмежене фГзичне навантаження мало впливае на розвиток, а надмГрне - пригшчуе.
Навчальна дГяльшсть дГтей Г шдлптав - це розумова дГяльнють, в основГ яко! лежать фГзюлопчш процеси сприйняття Г обробки шформацп, пам'ятг мислення, що базуються на взаемодп нейронних популящй мозку. ДослГдженнями останнього часу [4; 5] показано залежшсть усшшносп навчання учшв молодшого шкшьного вшу вщ ступеню розвитку кори та стовбурових структур головного мозку. Зважаючи на те, що корковГ нейрони мають певну межу працездатносп, а надмГрш навантаження викликають !хне функщональне виснаження та стомлення, нашу увагу привернули учш молодшого шкшьного вГку, яю одночасно Гз навчанням у школГ займаються пмнастикою у спортивних секщях, а отже, отримують додаткове фГзичне навантаження. Низка дослщжень [6-10] дала змогу вважати додатковГ фГзичш навантаження одним з шляхГв покращання показниюв розумово! дГяльносп в процес навчання. Результатами вивчення мехашзмГв впливу фГзичних навантажень на розумову працездатнють стали загальш позитивш висновки про покращення рГзних сторш розумово! дГяльносп тд впливом занять спортом Г фГзичними вправами. Але лГтературш даш розрГзнеш, часто не тдтверджуються достатньо об'ективним матерГалом фГзюлопчних дослщжень, а в деяких випадках мають суперечливий характер. До того ж бшьшють дослщжень проведено на старших вГкових категорГях обстежених, зокрема студентах. В той же час для
сучасного спорту характерним е початок тренувань у дуже молодому вщь ДГти приходять в спортивш школи у 5-6 роюв, а школи i у 4-рГчному вщГ, тобто ще до початку систематичних занять в школг Отже, питання адаптаци дггей, що займаються спортом, до високих шкшьних вимог у такий сенситивний перюд онтогенезу залишаються недостатньо вивченими.
Тому метою нашого дослщження стало вивчення характеристик психофГзюлопчних властивостей молодших школярГв, що займаються пмнастикою, як вщображення !х адаптацшних можливостей до навчальних навантажень .
МАТЕР1АЛИ I МЕТОДИ
Дослщження проводилося на репрезентативних об'емах вибГрки. Обстежено 180 учшв висом молодшого шкшьного вшу, з яких було видшено двГ групи. До контрольно! групи увшшли 94 учня загальноосвгтшх шкш м. Херсону, яю не займалися у спортивних секщях, але були фГзично здоровими. Другу групу ("пмнасти") склали 86 школярГв, яю займались пмнастикою у профшьних навчальних закладах (ДЮСШ) додатково до занять у школг Вс дгш-спортсмени тренувались у вибраному видГ спорту не менше року i мали спортивну квалГфшащю. Дослщження проводилися у жовтш - листопад i, тобто на початку навчального року, коли у дггей ще не виникае перевтомлення.
Обстеження проводили в режимГ експрес-дГагностики за спещальною комп'ютерною програмою, розробленою на кафедрГ ФЛТ Ки!вського ушверситету, яка дозволяе визначити низку параметрГв психофГзюлопчних функцш. Визначалася точнють реакци на рухомий об'ект (РРО) та функцюнальний стан ЦНС, який ощнювали за такими критерГями, як функцюнальний рГвень системи (ФРС), що вщображае рГвень функцюнування регуляторних систем мозку, та рГвень функцюнальних можливостей (РФМ). Даш показники визначалися для простих рухових реакцш за методикою Т.Д. Лоскутово!.
Проведено дослщження властивостей уваги (обсяг, продуктившсть, переключення i розподш) та короткочасно! зорово! пам'ят (на слова, склади, числа i фГгури) за допомогою стандартних бланкових методик.
Усшшшсть навчання (УН) ощнювали за умовною десятибальною системою. Враховували усшшшсть з основних у молодшш школГ предмета: математика, письмо, читання. Середнш бал (СБ) усшшносп обчислювали за результатами навчального року. Усшшшсть за такими предметами, як природознавство, малювання, сшви, праця та фГзкультура не враховувалася.
Статистична обробка результата дослГдження виконувалася за методами параметрично! та непараметрично! статистики.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
ПорГвняльний аналГз параметрГв ФРС та РФМ протягом дослГджуваного вГкового перюду (7-9 роюв) свщчить про поступове зростання кшьюсних характеристик як у дггей контрольно! групи, так i у груш пмнаста, причому темпи цього зростання особливо штенсивш у 9-тирГчному вщг В обох групах параметри
ФРС та РФМ 9-рГчних школярiв були статистично (р<0,05) бшьш високими у порГвнянш i3 школярами 7-ми та 8-ми роюв.
Дослщження середнiх значень показникiв ФРС та РФМ у групи пмнаспв не виявило статистично достовiрних вiдмiнностей вщ показниюв дiтей контрольно! групи, що свщчить, на нашу думку, про достатньо висою адаптацiйнi можливостi дитячого оргашзму до додаткових фiзичних навантажень.
Точнють РРО, яку можна вважати одним з "швидюсних" показникiв нейродинамiчних функцiй, покращувалася з вiком в усГх групах школярiв, що приймали участь у дослщженнях. Це свщчить про поступовий розвиток зорово-моторно! координацп, тобто, вiдбуваeться формування моторно! програми. Однак якщо у 7-рГчному вiцi показники точностi реакцп на рухомий об'ект школярiв, яю спортом не займаються, та школярiв-гiмнастiв статистично не вiдрiзнялися, то вже починаючи з 8-рiчного вшу пмнасти показували вiрогiдно кращi (p<0,05) результати. За лiтературними даними [3, с. 198], дуже важливий момент в онтогенетичному розвитку центрального мехашзму управлшня рухами -програмування рухiв i у просторi, i у чаш - вiдмiчений у 9-ти рiчних дiтей. Отриманi нами данi свщчать про те, що у дггей, якi займаються гiмнастикою, суттeвi змши механiзмiв регуляци довшьних рухГв вщбуваються ранiше, у 8 роюв.
Зважаючи на те, що зорово-моторш координацп е одшею з найважливших штегративних функцш, як визначають формування базисних навчальних навичок [3, с.255], можна припустити, дпи-пмнасти швидше адаптуються до високих шкшьних вимог до оргашзацп та регуляцп рухГв руки, пов'язаних з навчанням письму. Додатковим доказом вказаному е вищий рГвень навчальних досягнень з письма у пмнаспв. Отримаш результати статистично достовГрш з 95% вГрогщшстю.
Вивчення динамГки показниюв уваги учшв молодшого шкшьного вГку виявило, що цей перюд онтогенезу характеризуемся прогресивним, хоча i гетерохронним, розвитком довшьно! уваги. ВГкова динамша функцп уваги (обсягу, продуктивносп, розподшу та швидкосп переключення) у дней, що мають додатковГ фГзичш навантаження, i в тих, яю !х не мають - однакова. Однак у пмнаспв параметри характеристик уваги були бшьшими. Темпи розвитку властивостей уваги в дпей-спортсмешв, на вщмшу вщ тих, як в секщях не займалися, характеризувалися бшьшою штенсивнютю та виразнютю. Особливо це спостерГгалося у пмнаспв 8-ми-та 9-тирГчного вшу. З дослщжуваних характеристик уваги у пмнаспв найкращими були розподш та швидюсть переключення уваги. Можливо, це пов'язано з тим, що пмнастика пред'являе дуже висок вимоги до здатносп людини вибГрково реагувати на подразники, як раптово з'являються, та виконувати рухи у пщвищеному темт, в умовах, що швидко змшюються. Вщ спортсмена вимагаеться швидка та точна диференщащя рухових реакцш та розвинута здГбнють до негайного гальмування непотрГбних рухГв. Можна припустити, що кращГ характеристики уваги у пмнаспв зумовлеш бшьш активним характером процесу сприйняття, який забезпечуеться у них бшьш прогресивним розвитком зорово-моторно! координацп.
Даш нашого дослщження цшком узгоджуються з лггературними даними про змши, як вщбуваються в оргашзмГ дитини, а саме у нервовш систему в перюд молодшого шкшьного вГку. Удосконалюеться нейронна оргашзащя кори великих
швкуль, продовжусться подальше формування ансамблiв нервових клiтин, з якими пов'язане здшснення iнтегративних процесiв. У корково-пщюрковш взаeмодiï очолюе кора, ïï дозрiвання приводить до виражених перебудов нейрофiзiологiчних MexaHÎ3MÎB, вiдповiдальних за сприйняття зовнiшньоï iнформацiï i довiльну регулящю функцiй. До третього класу, коли нейрофiзiологiчнi механiзми уваги, особливо довщьно1', досягають значно1' зрiлостi, усi показники уваги полшшуються. Удосконалювання механiзмiв довшьно1' уваги сприяе здiйсненню контролю за дiями, що вiдбуваються одночасно. Однак щ змiни вiдбуваються не самi по собi. Дозрiвання функцiй мозку тшьки створюе основу для розвитку уваги, а розвиваеться вона в процес навчально1' дiяльностi [11]. I ми вважаемо, що додатковi фiзичнi навантаження можуть вносити корективи у розвиток, здшснюючи помiтний вплив змюту iндивiдуального досвiду на мехашзми, якi склалися у вiдповiдностi до онтогенетично1' програми.
Виявлено також, що у пмнаспв молодшого шкiльного вшу, як i у учшв контрольно!' групи, вщбуваеться прогресивний розвиток короткочасно1' зорово1' пам'ятi. Була виявлена чпка залежнiсть показникiв обсягу пам'ятi вщ виду матерiалу, який надавався для запам'ятовування (геометричнi фiгури, слова, числа та беззмютовш склади). У школярiв i контрольноï i експериментальноï груп обсяг пам'ятi залежав вiд складносп пред'явленоï для запам'ятовування iнформацiï: вш був бiльш високим при запам'ятовуванш простого матерiалу - фiгури i слова, i бшьш низьким за умов пред'явлення складнiшого матерiалу - беззмютовних складiв.
Отриманi нами даш збiгаються з даними лiтератури, що у дней молодшого шкiльного вшу вщбуваеться переключення системи пам'ятi на шший рiвень - вщ беспосереднього запам'ятовування, яке властиве дошкшьнятам, до запам'ятовування, опоредкованого конкретними змютовними завданнями [3, с.193], та збiльшення ваги вербальноï пам'ятi. Однак у пмнаспв параметри пам'ятi на геометричнi ф^ури та слова були вiрогiдно вищими у порiвняннi iз однолiтками, яю спортом не займаються, що свщчить про бшьш прогресивний розвиток мнемiчноï функци, очевидно, обумовлений впливом динамiчного фiзичного навантаження, тобто специфiкою виду спорту, яким займаеться дитина додатково до занять у школь
В лiтературi висловлюеться думка, що процес формування пам'яп обумовлений не тшьки дозрiванням мозку, а й пов'язаний з навчанням, пщ час якого вщбуваеться тренування мнемiчноï дiяльностi та засвоення рацiональних прийомiв запам'ятовування [12; 13]. На нашу думку, вищi показники пам'яп у пмнаспв свiдчать, що у них пщвищуеться якiсть мимовiльного запам'ятовування, яке вщбуваеться на основi осмислення матерiалу, а не його формального повторення. Це i створюе передумови для успiшноï навчальноï дiяльностi школярiв-спортсменiв.
Аналiз УН учшв контрольноï групи виявив незначш статистично недостовiрнi вiдмiнностi середнього балу протягом дослщжуваного перiоду, що цшком узгоджуються з лiтературними даними про дещо хвилеподiбний характер динамiки усшшносп навчання молодших школярiв [5]. У пмнаспв, на вiдмiну вiд контролю, спостерк-алося односпрямоване зростання рiвня УН з вшом, особливо з математики та письма. Ми вважаемо отримаш результати свщченням того, що заняття фiзичною культурою е одним з важливих факторiв ефективноï адаптаци учшв до школи [14;
15], а саме - акробатичш вправи розвивають точшсть та координащю рухГв Г сприяють бшьш ранньому оволодшню навичками письма, суворо регламентований розпорядок дня, до якого дгш звикли ще до початку систематичних занять у школГ, сприяе бшьш ращональному використовуванню часу, що вщведено для навчання.
АналГз устшносп навчання за вщносною кшьюстю учшв, що навчаються „вщмшно, „добре" та „задовшьно", дозволив виявити, що кшьюсть дней, якГ займаються спортом та навчаються „задовшьно", неухильно з року в рш зменшувалася. Пмнасти, яю мають додаткове фГзичне навантаження, переважно навчалися „добре". Це дозволяе зробити висновок про доцшьнють занять фГзичною культурою Г спортом як одного Гз важливих чинниюв, що позитивно впливають на усшшшсть навчання молодших школярГв.
За лпературними даними, учш-вщмшники характеризуються найвищими показниками розвитку властивостей психофГзюлопчних функцш [4; 5]. Нас зацшавило, що параметри функцюнального рГвня системи були бшьш високими у пмнаспв, що навчаються „добре". Отриманий результат можна вважати природним, оскшьки вш тдтверджуе вплив додаткового фГзичного навантаження на оргашзм дитини, Г, на нашу думку, е ознакою втоми та вщбивае тдвищену психофГзюлопчну «цшу» значних устхГв у навчант пмнаспв-„вщмшниюв" у порГвнянт Гз тими, що навчаються „добре".
ВИСНОВКИ
1. РГвень функцюнального стану ЦНС, ощнюваний за характеристиками функцюнальнного рГвня системи (ФРС), що вщображае рГвень функцюнування регуляторних систем мозку, та рГвня функцюнальних можливостей (РФМ), у пмнаспв молодшого шкшьного вшу знаходиться в межах вшових норм. Але вищГ параметри функцюнального рГвня системи у пмнаспв, що навчаються „добре", свщчать про тдвищену психофГзюлопчну «цшу» значних устхГв у навчант пмнаспв -„вщмшниюв ".
2. Точшсть реакцп на рухомий об'ект школярГв-пмнастГв статистично вГропдно краща (р<0,05) вже починаючи з 8-рГчного вшу, що свщчить про бшьш ранш початок суттевих змш мехашзмГв регуляци довшьних рухГв. Отже, дпи-пмнасти швидше адаптуються до високих шкшьних вимог до оргашзаци та регуляцп рухГв руки, пов'язаних з навчанням письму. Додатковим доказом вказаному е вищий рГвень навчальних досягнень з письма (р<0,05) пмнаспв у порГвнянш Гз контрольною групою.
3. У пмнаспв 8-ми- та 9-тирГчного вшу параметри дослГджуваних характеристик уваги були бшьшими (р<0,05). Найкращими були розподш та швидюсть переключення уваги. КращГ характеристики уваги у пмнаспв зумовлеш бшьш активним характером процесу сприйняття, який забезпечуеться у них бшьш прогресивним розвитком зорово-моторно! координацп. Отже, додатковГ фГзичш навантаження можуть вносити корективи у розвиток, здшснюючи помпний вплив змюту шдивщуального досвщу на мехашзми, яю склалися у вщповщносп до онтогенетично! програми.
4. Усшшшсть навчання пмнаспв молодшого шкшьного вшу вiрогiдно вища, шж у 1х однолiток, що спортом не займаються. Показово, що кшьюсть дггей, якi займаються спортом та навчаються „задовшьно", неухильно з року в рш зменшувалася. Це свщчить про доцшьшсть занять ФГзичною культурою i спортом як одного ¡з важливих чинниюв, що позитивно впливають на усшшшсть навчання молодших школярГв. Очевидно, додатковi ФГзичш навантаження, яю отримують молодшГ школяр^ що займаються пмнастикою, не справляють помггаого негативного впливу на оргашзм дитини. Навпаки, у наш час майже тотальноï гiподинамiï переключення з розумовоï дГяльносп на фГзичну (а юш спортсмени мають тренування протягом 1,5 години щодня) дозволяе, по-перше, пщтримувати та полшшувати жигтедiяльнiсть органiзму в цшому, а по-друге, вдосконалювати координацшш механiзми його функцiонування.
5. Отримаш результати доводять, що заняття спортом шдвищують рiвень адаптаци молодших школярГв до навчальних навантажень i можуть служити базою для оптимiзацiï засобiв i методiв виховання та навчання, що спираються на знання вшових особливостей i можливостей оргашзму школярГв .
Список лггератури
1. Балл Г. О. Психолопчш засади становления гуманiтарно-орiентованноï освгш (концепцiï комплексного дослщження) / Г.О. Балл // Актуальш проблеми психологи: Наук. зап. 1н-ту психологи ш. Г.С.Костюка АПН Украïии. - К., 1999. - Вип. 19. - С. 29-36.
2. Кокун О.М. Оптим1защя адаптащйних можливостей людини: психофГзГологГчний аспект забезпечення даяльностг [Монограф1я] / Кокун О.М. - К.: Милешум, 2004. - 265 с.
3. Безруких М.М. Психофизиология ребенка: Учеб. пособие / М.М. Безруких, Н.В. Дубровинская, Д.А. Фарбер. - 2-е изд., доп. - М.Издательство Московского психолого-социального института; Воронеж: Издательство НПО "МОДЭК", 2005. - 496 с. - (Серия "Библиотека психолога").
4. Борейко T.I. Стан властивостей основних нервових проце^, пам'ят!, уваги, устшносл навчання у д^гей молодшого шкшьного вжу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук / T.I. Борейко - К., 1993. - 20 с.
5. Куценко Т.В. Стан психоф1зюлопчних функцш у д1тей молодшого шильного вшу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. бюл. наук : 03.00.13 «Ф1зюлопя людини та тварин» / Т.В. Куценко- К., 2000. - 18 с.
6. Бачериков Н.Е. Влияние занятий по физическому воспитанию на психофизиологическое состояние студентов в период обучения / Н.Е. Бачериков, Э.И. Добромиль // Физическая культура в научной организации учебного труда студентов педагогического института: Тр. Московского пед. ин-та им. Ленина. - М., 1981. - С.15-28.
7. 1ванюра 1.О. Динамика формування властивостей основних нервових процеов i деяких психоф1зюлопчних функций у учтв середнього шильного вжу тд впливом тривалих ф1зичних навантажень / 1.О. 1ванюра, Н.С. Лебедева, С.М. Полщук // Матер1али симпояуму "Особливосп формування та становлення психоф1зюлопчних функций в оитогеиезi". - Кшв-Черкаси. - 1995. - С. 28.
8. Лизогуб В.С. Онтогенез психоф1зюлопчних функцш людини : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. бюл. наук / В.С. Лизогуб- Черкаси, 2001. - 36 с.
9. Маглеваный А.В. Влияние физической нагрузки «до отказа» на умственную работоспособность студентов с различным уровнем двигательной активности / А.В. Маглеваный // Физиол. Журнал. -1991. - Т. 37, № 27. - С. 98-102.
10. Харченко Д.М. Усшшшсть навчання та спортивна квал1фжащя у студеплв з р1зними властивостями основних нервових процеав / Д.М. Харченко // Вюник Черкаського ушверситету. Актуальш проблеми ф1зюлоги. - 1998. - Вип.11. - С. 117-120.
11. Фарбер Д.А. Физиология Школьника / Фарбер Д.А., Корниенко И.А., Сонькин В.Д. - М.: Педагопка, 1990. - 64 с.
12. Антонова И.П. Особенности развития памяти у детей 6-7 лет в процессе обучения / И.П. Антонова // Вопросы психол. - 1985. - № 5. - С.151-158.
13. Лукьяненко Г.Ф. Память и скорость реакций у детей 7-9 лет / Г.Ф. Лукьяненко // Физиол. журн. -1981. - 27, № 4. - С.552-554.
14. Клименко В.В. Розроблення норм психГчного розвитку дитини / В.В. Клименко // Актуальш проблеми сучасно! укра!нсько! психологи. До 60-рГччя вщ дня народження академгка С.Д.Максименка: Наук. зап. 1н-ту психологи гм. Г.С.Костюка АПН Укра!ни / За ред. Н.В.Чепелево!. - К.: Нора-пршт. - 2002. - Вип. 22. - С. 106-118
15. Сиваков В.И. Теоретико-методическое обоснование психического состояния школьников в процессе физического воспитания и спорта / Сиваков В.И. - Челябинск, 2001. - 169 с.
Запорожец Е.П. Психофизиологические аспекты адаптации гимнастов младшего школьного возраста к учебным нагрузкам / Е.П. Запорожец // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Биология, химия». - 2011. - Т. 24 (63), № 1. - С.26-33 Данная статья посвящена изучению особенностей психофизиологических свойств детей младшего школьного возраста, которые занимаются гимнастикой. Определено, что у детей, занимающихся спортом, уровень функционального состояния ЦНС находится в пределах возрастных норм, однако наблюдалось достоверное улучшение точности реакции на движущийся объект, характеристик памяти и внимания, а также более высокая успеваемость по сравнению с ровесниками контрольной группы. Выявлено, что занятия спортом повышают уровень адаптации младших школьников к учебным нагрузкам.
Ключевые слова: центральная нервная система, функциональное состояние, функциональная подвижность нервных процессов, память, внимание, успеваемость, адаптационные возможности, учебные нагрузки.
Zaporozhets O.P. Psychophysiological aspects of adaption of junior school gymnasts to educational loads / O.P. Zaporozhets // Scientific Notes of Taurida V.Vemadsky National University. - Series: Biology, chemistry. - 2011. - Vol. 24 (63), No. 1. - P. 26-33.
This article presents the analysis of psychophysiological characteristics of junior schoolchildren going in for gymnastics. How it has been established, the functional state level of central nervous system of children going in for sport is in keeping with limits of age norms. Theese children showed the reliable improving of the response precision on moving objects, memory and attention parameters and also higher successfulness of studies compared with their contemporaries in the control group. Also it has been showed, the sports studies improve an adaptation level of junior schoolchildren to educational loads.
Keywords: central nervous system, functional state, functional mobility of nervous processes, memory, attention, successfulness of studies, adaptational possibilities, educational loads.
Поступила в редакцию 21.03.2011 г.
