Научная статья на тему 'Психофизиологический аспект научной организации труда учащихся'

Психофизиологический аспект научной организации труда учащихся Текст научной статьи по специальности «Науки об образовании»

CC BY
354
72
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
НАУКОВА ОРГАНіЗАЦіЯ ПРАЦі УЧНіВ / ПСИХОФіЗіОЛОГіЯ / НЕЙРОПЕДАГОГіКА / НАУЧНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ ТРУДА УЧЕНИКОВ / ПСИХОФИЗИОЛОГИЯ / НЕЙРОПЕДАГОГИКА / PSYСHOPHYSIOLOGY / SCIENTIFIC ORGANIZATION OF LABOUR OF STUDENTS / NEYROPEDAGOGICS

Аннотация научной статьи по наукам об образовании, автор научной работы — Анищенко Е. В.

В статье освещен психофизиологический аспект научной организации труда учащихся общеобразовательных и профессионально-технических заведений. Автором проанализирована сущность психофизиологической составляющей научной организации труда учащихся, обоснована необходимость разработки и внедрения мероприятий по НОТ в учебный процесс исследуемых институций.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Students' scientific labour management in psy

The psyсhophysiology aspect of scientific organization of labour of studying in vocational and secondary schools is lighted up in the article. An author analyses essence of psyсhophysiology making scientific organization of labour of studying, the necessity of development and introduction of measures is grounded on scientific organization of labour of students in the educational process of explored educational establishments.

Текст научной работы на тему «Психофизиологический аспект научной организации труда учащихся»

ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНИЙ АСПЕКТ НАУКОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ ПРАЦІ УЧНІВ

Аніщенко О.В.

Інститут педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України

Анотація. Статтю присвячено висвітленню психофізіологічного аспекту наукової організації праці учнів загальноосвітніх і професійно-технічних закладів. Автором проаналізовано сутність психофізіологічної складової НОП учнів, обґрунтовано необхідність розробки і запровадження заходів з НОП у навчальний процес досліджуваних інституцій.

Ключові слова: наукова організація праці учнів, психофізіологія, нейропедагогіка.

Аннотация. Анищенко Е.В. Психофизиологический аспект научной организации труда учащихся. В статье освещен психофизиологический аспект научной организации труда учащихся общеобразовательных и профессионально-технических заведений. Автором проанализирована сущность психофизиологической составляющей научной организации труда учащихся, обоснована необходимость разработки и внедрения мероприятий по НОТ в учебный процесс исследуемых институций.

Ключевые слова: научная организация труда учеников, психофизиология, нейропедагогика.

Annotation. Anishchenko O.V. Students’ scientific labour management in psy^ophysiology aspect. The psy^ophysiology aspect of scientific organization of labour of studying in vocational and secondary schools is lighted up in the article. An author analyses essence of psy^ophysiology making scientific organization of labour of studying, the necessity of development and introduction of measures is grounded on scientific organization of labour of students in the educational process of explored educational establishments.

Key words: scientific organization of labour of students, psy^ophysiology, neyropedagogics.

Вступ.

Створення сприятливих умов для праці, різнобічний розвиток особистості, формування творчих здібностей людини зумовили необхідність врахування специфічних законів пристосування організму людини до праці та розробки на цій основі заходів, що дозволяють оптимізувати використання психічних і фізіологічних функцій людини до праці. В умовах зростання захворюваності серед учнів загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів порушена проблема набула актуальності для вітчизняних освітніх інституцій.

Вивчення фізіологічних засад різних видів фізичної та розумової праці, раціональне використання законів фізіології та психології для удосконалення трудових процесів є завданням психофізіології праці. У свою чергу, наукова організація праці (НОП) у галузі навчання охоплює комплекс проблем, серед яких найбільш вагомими є економія, раціональне використання часу, сприятливі умови праці й відпочинку, максимальне піклування про здоров’я та всебічний розвиток суб ’ єктів педагогічного процесу.

Деякі проблеми фізіології розумової праці розроблені видатними вченими, зокрема П. К. Ано-хіним (теорія функціональних систем), засновником

вчення про вищу нервову діяльність І.П. Павловим, основоположником фізіології праці І.М. Сєчєновим. Фізіологічні процеси, що відбуваються при функціонуванні різноманітних домінант розумової праці, досліджували невропатолог, фізіолог, психіатр і психотерапевт В.М. Бєхтєрєв, фізіолог О.О. Ухтомсь-кий, фізіологію активності - відомий учений М.О. -Бернштейн.

У ряді праць з психології опосередковано розглядаються проблеми НОП (С.Л. Виготський, В.В. Рибалка, С.Л. Рубінштейн, В.В. Семиченко, В. Синявський). Розуміння особистості у поєднанні з творчою продуктивною діяльністю відображено у науковому доробку Л. І. Анциферової, Г.С. Кос-тюка, О.М. Леонтьєва та ін. Психології навчальної діяльності присвячені окремі праці 1.1. Гольдіна, Л.Х. Каганова, Д.Ф. Крюкової, Г Куценка, В.В. -Рибалки. Особистісний підхід як принцип вивчення і формування психіки трудівника розробляв зокрема К.К. Платонов.

Робота виконана відповідно до плану НДР Інституту педагогічної освіти і освіти дорослих АПН України.

Формулювання цілей роботи.

Ми поставили за мету висвітлити психофізіологічний аспект наукової організації праці учнів загальноосвітніх і професійно-технічних закладів. Мета конкретизується у таких завданнях: проаналізувати сутність психофізіологічної складової НОП учнів; виходячи з позицій психофізіології, обґрунтувати виокремлення заходів з НОП учнів, необхідних для запровадження у навчальний процес досліджуваних інституцій.

Результати дослідження.

Передусім зазначимо, що дефініція „наукова організація праці учнів” є комплексним поняттям, яке можна розглядати у контексті педагогіки, менеджменту, психології, психофізіології, гігієни, ергономіки та інших наук. Оскільки психофізіологія є галуззю міждисциплінарних досліджень на перетині психології та нейрофізіології [2, с. 517], особливого значення набуває використання результатів досліджень нейропсихології у галузі педагогіки. У контексті НОП привертає увагу низка принципів ней-ропедагогіки. Наприклад, сприйняття мозку як паралельного процесору дозволяє використовувати поєднання різних форм подачі інформації, реалізовувати навчання у малих групах, командах, передбачати варіативність форм і методів навчання; розуміння функціонування мозку в умовах спрямованої та периферійної уваги актуалізує нагальність правильного оформлення навчального кабінету, ергономічно відповідного оснащення робочих місць, використання елементів фонової музики тощо [1, с. 89-90]. За С. Блейком, С. Пейпом, М.А. Чошановим, навчання без урахування нейропсихологічних принципів є „сліпим” навчанням, яке може призвести до послаблення або порушення природних механізмів діяльності мозку учнів. У такому випадку відновлення цих механізмів або перенавчання буде відбу-

з

ватися більш складно й повільно, ніж процес „природного” навчання.

Для планування та реалізації заходів з НОП суб ’ єктів педагогічного процесу важливого значення набувають результати досліджень зокрема з таких напрямів: психофізіології мови та мислення, психофізіології уваги, диференціальної психофізіології [2, с. 517].

На думку С.Я. Батишева, психофізіологічний аспект НОП учнів професійно-технічних закладів освіти охоплює таке коло питань: визначення раціональності та ефективності трудових прийомів, яких набувають учні (виважена побудова прийомів, що виключає зайві непродуктивні рухи). Йдеться про обладнання робочих місць суб ’ єктів навчально-виробничого процесу відповідно до вимог ергономіки, а пристосувань, матеріалів, технічної документації - із урахуванням зручності користування ними за найменших витрат сил і часу, відповідність планування, кольорового клімату навчальних майстерень, лабораторій вимогам санітарії та гігієни праці, технічної естетики [10, с. 133-134].

Ще за радянських часів у галузі вітчизняної загальної та професійно-технічної освіти особлива увага приділялася заходам з НОП суб ’ єктів педагогічної діяльності. Проводилися відповідні з’їзди, наради, семінари. Створювалися численні спеціальні науково-дослідні установи, експериментальні кафедри, комісії. Зокрема, 1921 р. було організовано Харківський інститут праці. Серед різних напрямів діяльності інституту у 1921-1923 рр. особливої уваги заслуговує діяльність 2-х відділів - професійної гігієни та фізіології. Фізіологічний відділ зокрема „здійснював підготовчі роботи та ставив досліди, які дозволяють встановити стійкі гігієнічні та індивідуальні відмінності” у фаховому навчанні та професійній самореалізації. Рекомендації інституту запроваджувалися у діяльність фахових навчальних закладів, промислових установ [7, с. 14, 27].

У 1949 р. у країнах Європи (спочатку в англомовних) було організовано „Товариство ергономістів” або „Міжнародну асоціацію ергономічних досліджень”. Загальновідомим є те, що ергономіка - наука, що досліджує оптимальні пристосування машин, інструментів, обладнання та умов праці до психофізичних властивостей людини. Академік С.У-. Гончаренко називає ергономіку також антропотех-нікою, інженерною психологією. С.О. Косілов розрізняє ці поняття. На його думку, ергономічний напрям відрізняється від інженерно-психологічного передусім тим, що у першому переважно представлені фізіологічні дослідження. Проте обидва напрями мають спільне завдання - оптимізувати умови роботи системи, створеної людиною [4, с. 21].

Наголосимо, що для НОП, окрім психологічних даних, необхідні дані фізіології, антропометрії, токсикології, медицини, біології, техніки та ін. З метою застосування всіх цих наук для вирішення зокрема завдань підвищення інтенсивності, безпеки праці 1957 р. у США було створено „Товариство

з вивчення людського фактору”. Діяльність цього товариства набула переважно техніко-психологічно-го спрямування.

Переходячи до проблем навчання зазначимо, що свого часу у педагогічній психології велася гостра полеміка з приводу співвідношення психічного розвитку і навчання. Наслідком дискусії були результати досліджень Л.С. Виготського про те, що лише те навчання може вважатися хорошим, а отже, мати право на існування, яке сприяє розвиткові, а не просто пристосовується під „дозрівання” (дослідження Г. Куценко, Г. Тенькової]. Рівень складності навчання має бути дотичним зоні найближчого розвитку.

Таким чином, визначальним принципом педагогіки є єдність навчання та розвитку. Повною мірою він реалізується у технологіях розвивально-го навчання. Вони забезпечують ефективний розвиток здібностей молоді до самоосвіти, саморозвитку, творчої самореалізації, самоконтролю, самокорекції, самореалізації та ін. (за Д. Крюковою).

На думку академіка Г.С. Костюка, людина стане суб’єктом власної діяльності за умови, якщо вона цю діяльність планує, передбачає кінцевий результат, контролює та несе за неї відповідальність.

При проектуванні навчального процесу важливо враховувати умови, методи і форми організації ефективної, спланованої педагогом і вихованцем самостійної навчальної діяльності, що поступово ускладнюється з розв’язанням проблемних завдань, якість якої всебічно оцінюють усі суб ’ єкти педагогічного процесу.

На сучасному етапі розвитку психолого-пе-дагогічної науки навчання розглядають як творчий процес, а тих, хто навчається - суб ’ єктами творчої діяльності (В.В. Рибалка, С.О. Сисоєва та ін.). Запоруку успішної творчої навчальної діяльності складають зокрема природні задатки, які розвиваються відповідним чином, а також копітка, систематична праця. У НОП людини, навчання якої є творчим процесом, необхідно враховувати взаємодію соціальних та природних чинників, оскільки вони сприяють розвиткові творчих здібностей.

Визнаючи творчість як вид людської діяльності, В. Андрєєв виокремлює ознаки, що характеризують її як цілісний процес [9]: наявність протиріччя, проблемної ситуації або творчого завдання; соціальна та особиста значимість і прогресивність, яка певним чином сприяє розвиткові особистості та суспільства; наявність об’єктивних (соціальних, матеріальних) передумов для творчості; наявність суб ’ єктивних передумов для творчості (знань, умінь, позитивної мотивації, творчих здібностей); новизна та оригінальність процесу, результату.

З точки зору фізіології, для забезпечення плідної творчої діяльності необхідно формувати особливо стійку, організовану систему рефлексів -робочого динамічного стереотипу за участі різноманітних, передусім коркових, нервових центрів [4, с. 137]. Відповідно до психофізіології, умовою усп-

ішної творчої діяльності є формування відповідної домінанти. Як зазначав В.М. Бєхтєрєв, для творчої думки „подразником є проблема, а відповідною на неї реакцією або кількома рефлексами у відповідь є діяльність, що призводить до творчих здобутків” [4, с. 138, 143]. Завданням психофізіології праці є підтримка функціонування домінанти на високому рівні, підвищення її сталості.

Слід нагадати, що навчання є одним із провідних питань фізіології вищої нервової діяльності (ВНД). Прийнято розрізняти такі його (навчання) форми: 1) облігатне, стимулозалежне (сумація, звикання, імпринтинг, наслідування); 2) факультативне, ефектзалежне (умовні рефлекси, класичні та інструментальні); 3) когнітивне (засноване на образній пам’яті, елементарній розумовій діяльності, вірогі-днісному прогнозуванні) [8, с. 370].

Зазначимо, що найважливішими принципами діяльності мозку є принцип умовного рефлексу (І .П. Павлов), принцип домінанти (О.О. Ухтомсь-кий), поєднання яких забезпечує активно-творчий та високоадаптивний характер цілісної поведінки. Го -ловним субстратом управління інтегративною діяльністю мозку розглядають вищі асоціативні системи. Що ж стосується психіки людини, то біологічні передумови її формування залежать від потреб -вітальних, соціальних та ідеальних.

Педагогам слід пам’ятати, що мозок людини характеризується функціональною та міжпівкульною асиметрією: права півкуля працює за принципом дедукції (спочатку здійснюється синтез, а потім аналіз), ліва - за принципом індукції (спочатку відбувається аналіз, а потім - синтез). В усіх випадках розумової діяльності у корі великих півкуль одночасно взаємодіють потужні процеси протилежного спрямування - збудження та гальмування. У формуванні мовленнєвої діяльності та мислення людини особливу роль відіграють асоціативні системи великих півкуль мозку, що розвиваються в онтогенезі.

Таким чином, для підтримки на високому рівні працездатності у розумовій (навчальній) праці необхідно забезпечити оптимальну реалізацію нервових процесів у вищих відділах центральної нервової системи. З метою наукової організації розумової праці важливо не лише встановити наявність різкого зниження працездатності, але й попередити його. При нормуванні інтенсивності розумової праці необхідно враховувати ступені розвитку розумової втоми. Оптимальним пристосуванням людини до умов розумової праці є така діяльність, за якої високий рівень продуктивності праці поєднуються з помірним підвищенням активності реакції, концентрацією уваги і процесів нервового збудження та гальмування, із збільшенням обсягу пам’яті та тривалості асоціацій.

Заслуговують на увагу результати досліджень щодо впливу психофізіологічних особливостей учнів на ефективність навчальної діяльності. Як свідчить дослідження В.М. Макарової, існує за-

лежність між властивостями нервової системи і поведінкою учнів у різних аспектах навчальної діяльності. Було виокремлено чотири типи учнів (із слабкою, сильною, інертною та рухливою нервовими системами) з метою розробки та запровадження у навчально-виховний процес відповідних рекомендацій щодо роботи з учнями у залежності від властивостей їхньої нервової системи [5, с. 32]. Такий підхід дозволяє вибудовувати особистісно орієнтований педагогічний процес, в якому максимально враховуються особливості темпераменту, властивості нервової системи (рухливість, урівноваженість, збудливість, загальмованість), пізнавальні психічні процеси (увага, пам’ять), мотивація діяльності.

Якщо адаптувати результати дослідження Г.А. Назаренка до порушеної нами проблеми, то психофізіологічний аспект НОП учнів передбачає врахування типологічних особливостей їхньої нервової системи, функціональної асиметрії мозку, адаптаційних можливостей, стану фізичного та психологічного здоров’я, дотримання санітарно-гігієнічних норм навчання, забезпечення оптимального рухового режиму тощо [6, с. 26].

Останнім часом і лікарі, й психологи, і педагоги акцентують увагу на проблемі поширення у навчальному середовищі дидактогеній, викликаних психотравмуючими факторами. З метою попередження дидактичних неврозів російські науковці розробили та запроваджують у загальноосвітніх закладах уроки психологічного розвитку (мінімум 1 раз на тиждень) [3, с. 123-124]. Ці заняття забезпечують створення позитивного емоційного фону для ефективного засвоєння знань, виконання вправ для покращення мозкової діяльності, які дозволяють збільшувати обсяг пам’яті, підвищувати стійкість уваги, прискорювати психомоторні процеси тощо. За Д. Журавльовим, такі заходи сприяють формуванню більш високого рівня працездатності, що позитивно впливає на успішність навчальної діяльності. Для кожного уроку добираються спеціальні вправи, які стимулюють розвиток тих психічних функцій, які необхідно розвивати на даному занятті.

Висновки.

Підсумовуючи вищесказане зазначимо, що як міждисциплінарне поняття наукова організація праці учнів передбачає тісний зв’язок із нейропеда-гогікою, а також психофізіологією, яка дає причинне пояснення психічних явищ шляхом розкриття нейрофізіологічних механізмів, що лежать в їх основі [2, с. 517]. При плануванні та реалізації навчального процесу у закладах освіти різних типів необхідно враховувати результати досліджень динаміки ВНД, зокрема: критерій оптимального пристосування вихованців, зайнятих розумовою працею, до даного виду діяльності; критерій необхідності профілактики дій проти можливої перевтоми учнів; критерій необхідності радикальних змін усієї обстановки, в якій виконується певний вид розумової праці (за С.О. Косіловим).

Урахування психофізіологічної складової

НОП дозволяє лікарям використовувати комплекс ефективних методів, які у будь-який момент розумової, й зокрема навчальної діяльності уможливлюють кількісне визначення стану ключових фізіологічних функцій учнів: формування й підтримку трудової домінанти, активацію кори великих півкуль за підтримки домінанти та при компенсації виснаження нервових клітин кори, наближення до „межі працездатності” нервових клітин, до розвитку фазових станів гальмування та порушенню рівноваги основних нервових процесів. Дані, одержані в результаті використання відповідних методик, дозволяють розробляти профілактичні дії, що попереджають зниження працездатності, розвиток патологічних процесів і функціонального виснаження школярів і вихованців професійно-технічних закладів освіти.

Психофізіологічне обґрунтування норм розумової та фізичної праці учнів забезпечує нормальний рівень інтенсивності та певної змістовності праці, що дозволяє уникнути монотонності та надмірної утоми у процесі діяльності, зберегти високу працездатність учнів упродовж певного періоду. На нашу думку, ефективність реалізації психофізіологічної складової НОП учнів можлива за умови співпраці лікарів, психологів, інженерів, педагогів, відповідного підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, їх обізнаності на сучасних здоров’язберігаючих освітніх технологіях, розроблених на засадах НОП.

Перспективними напрямами дослідження порушеної проблеми вважаємо ґендерний та зарубіжний (порівняльно педагогічний) аспекти НОП суб ’ єктів педагогічної діяльності.

Література

1. Блейк С., Пейп С., Чошанов М.А. Использование достижений нейропсихологии в педагогике США // Педагогика.

- 2004. - №5. - С. 85-90.

2. Душков Б. А., Смирнов Б. А., Королев А.В. Психология труда, профессиональной, информационной и организационной деятельности: Словарь / Под. ред. Б.А. Душкова. - 3е изд. - М.: Мир, 2005. - 848 с.

3. Журавлев Д. Дидактический невроз - цена образования // Народное образование. - 2003. - №6. - С. 119-124.

4. Косилов С.А. Психофизиологические основы научной организации труда. - М.: Экономика, 1979. - 176 с.

5. Макарова В.М. Влияние психофизиологических особенностей учащихся на эффективность учебной деятельности // Профессиональное образование. - 2004. - №12. - С. 32.

6. Назаренко Г.І. Анатомо-фізіологічний аспект наступності перших двох ланок загальної системи освіти // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2005. - №19. - С. 21-26.

7. Общий курс физиологии человека и животных. В 2 кн. / Под ред. А. Д. Ноздрачева. - М.: Высш.шк., 1991. - Кн. 1.

- 512 с.

8. О деятельности Научного Комитета Наркомпроса и научных учреждений Украины (1921-1923 гг.). - Х.: Путь Просвещения, 1923. - 28 с.

9. Сидоренко Т. Творчість у діяльності вчителя // Рідна школа. - 2001. - №5. - С. 55.

10. Энциклопедия профессионального образования. В 3 т. / Под ред. С.Я. Батышева. - М.: АПО, 1999. - Т. 3 (Р-Я). -488 с.

Надійшла до редакції 04.09.2007р.

СТРАТЕГІЯ ВІДБОРУ ГРАВЦІВ В НАСТІЛЬНОМУ ТЕНІСІ

Арзютов Г.М., Зюзь В.М. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова Приазовський Державній технічний університет

Анотація. У статті вивчалися основні фактори техніко-тактичної підготовки гравців настільного тенісу в ускладнених умовах тренування. Ціль системи початкової спортивної підготовки кадетів у настільному тенісі полягає в тім, щоб рівень підготовленості юних спортсменів відповідав вимогам команд юніорського спорту. Відбір визначав придатність до спортивного вдосконалення для того, щоб вони володіли потенційними можливостями для досягнення в перспективі цілей системи підготовки тенісистів високого класу.

Ключові слова: настільний теніс, цільова точність, швидкість польоту, час рухової реакції.

Аннотация. Арзютов Г.Н., Зюзь В.М. Стратегия отбора игроков в настольном теннисе. В статье изучались основные факторы технико-тактической подготовки игроков настольного тенниса в усложнённых условиях тренировки. Цель системы начальной спортивной подготовки кадет в настольном теннисе заключается в том, чтобы уровень подготовленности юных спортсменов отвечала требованиям команд юниорского спорта. Отбор определял пригодность к спортивному усовершенствованию с тем, чтобы они владели потенциальными возможностями для достижения в перспективе целей системы подготовки теннисистов высокого класса. Ключевые слова: настольный теннис, целевая точность, скорость полёта, время двигательной реакции. Annotation. Arzyutov G.N., Zyuz’ V.M. The strategy of selection of players in table tennis. In paper major factors of engineering tactical preparation of players of table tennis in the complicated conditions of training were studied. The purpose of a system of initial sports preparation the cadet consists in table tennis in a volume that a level of readiness of juvenile sportsmen met the requirements of teams youth sports. Selection defined fitness to sports refinement so that they owned potentialitys for reaching in the long term the purposes of a system of preparation of tennis players of the tall class-room.

Keywords: table tennis, target accuracy, velocity of flight, time of a motor reaction.

Вступ.

Від тренера в спорті залежить багато що. Його погляди на розвиток гри і систему підготовки спортсменів зрештою визначає стратегію відбору. Необхідно відмітити, що тренери необов’язково дотримуються єдиних думок навіть по кардинальних професійних питаннях (існують різні школи, що відрізняються іноді протилежними поглядами).

Виходячи з філософії гри на перше місце в моделі гравця треба, мабуть, поставити відбір і всебічну якісну підготовку.

Проблема відбору вельми багатогранна. Що повинен побачити тренер в майбутньому учневі, яким його якостям і властивостям віддати перевагу, як передбачати його майбутні спортивні успіхи? На ці та багато інших питань необхідно знайти відповідь, щоб зробити відбір науково обґрунтованою, організованою і ефективною системою визначення спортивних талантів. Головна трудність спортивного відбору полягає в тому, що відбір повинен бути

б

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.