Научная статья на тему 'Процесуальні повноваження оперативних підрозділівна стадії досудового розслідування'

Процесуальні повноваження оперативних підрозділівна стадії досудового розслідування Текст научной статьи по специальности «Право»

CC BY
126
17
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ОПЕРАТИВНИЙ ПіДРОЗДіЛ / СЛіДЧИЙ / СЛіДЧА (РОЗШУКОВА) ДіЯ / ПРОЦЕСУАЛЬНИЙ СТАТУС / УПОВНОВАЖЕНА СЛУЖБОВА ОСОБА

Аннотация научной статьи по праву, автор научной работы — Швидкова О.В.

В науковій статті розглядаються проблемні питання визначення процесуального статусу оперативних підрозділів. Робиться висновок щодо обсягу процесуальних повноважень співробітника оперативного підрозділу під час виконання доручень слідчого, прокурора. Розкриваються підходи до нормативно-правової регламентації процесуального статусу оперативних підрозділів на досудовому провадженні.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Процесуальні повноваження оперативних підрозділівна стадії досудового розслідування»

Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 2-1 (Ч. 2). С. 369-376.

УДК 343.102

ПРОЦЕСУАЛЬН1 ПОВНОВАЖЕННЯ ОПЕРАТИВНИХ ПВДРОЗДЫШ НА СТАДП ДОСУДОВОГО РОЗСЛ1ДУВАННЯ

Швидкова О. В.

Национальна академш служби безпеки Украгни м. Кигв, Украгна

В науковш статл розглядаються ироблемш питання визначення процесуального статусу оперативних тдроздшв. Робиться висновок щодо обсягу процесуальних повноважень сшвробпника оперативного тдроздшу тд час виконання доручень сл1дчого, прокурора. Розкриваються тдходи до норматив-но-правово! регламентаци процесуального статусу оперативних тдроздш1в на досудовому ировадженш.

Ключовi слова: оперативний тдроздш, слщчий, слщча (розшукова) дя, процесуальний статус, уповноважена службова особа.

Вступ. Чинний КПК Укра!ни запроваджуе новий тдхщ до визначення суб'екпв кримшального провадження та !х класифшацп. Вщповщно до положень параграфу 2 глави 3 КПК Укра!ни, оргашв внутршшх справ, оргашв безпеки, оргашв, що здшсню-ють контроль за додержанням податкового 1 митного законодавства, оргашв Державно! пештенщарно! служби Укра!ни, оргашв Державно! прикордонно! служби Укра!ни до суб'екпв, яю представляють сторону обвинувачення у кримшальному судочинствг

КПК Укра!ни 1960 року не мютив прямо! норми, яка б над1ляла оперативш шдрозд1-ли процесуальними повноваженнями. У ст. 101 КПК Укра!ни 1960 року визначалось коло оргашв д1знання. Серед них, в тому числ1, називались державш органи, яю, зпдно з1 ст. 5 Закону Укра!ни «Про оперативно-розшукову д1яльнють», мали право проводити оперативно-розшукову д1яльнють (мшщя, податкова мшщя, органи безпеки, органи прикордонно! служби та ш). У зв'язку з цим виникало питання щодо розмежування кримшально-процесуальних та оперативно-розшукових повноважень зазначених оргашв. Дана проблематика розроблялась представниками вщомчо! науки кримшального процесу 1 висв1тлювалась в роботах Андрушко О., Зеленецького В., Письменного Д., Погорецького М., Стецюка М., Фастовця В., Шумила М.

Виклад основного матер1алу. У КПК Укра!ни 2012 року вперше запроваджена норма, яка прямо визначае кримшально-процесуальний статус уповноважених оперативних тдроздшв. Зпдно з ч. 2 ст. 41 КПК Укра!ни, сшвроб1тник оперативного шдроздшу тд час виконання доручень слщчого, прокурора про проведення слщчих (розшукових) дш та негласних слщчих (розшукових) дш користуеться повноваженнями слщчого. Питання щодо процесуальних прав \ обов'язюв уповноважених оперативних тдроздшв частково висв1тлюеться в роботах Глушкова О. та Скулиша С., присвячених проведенню негласних слщчих (розшукових) дш.

В цш науковш статп пропоную розглянути проблему визначення процесуальних повноважень спiвробiтникiв оперативних пщроздшв на стадп досудового розслщування. Для правильного виршення цього питання необидно з'ясувати: 1) особливосп правово! регламентацп процесуальних повноважень оперативних пiдроздiлiв; 2) яю процесуальнi дп мае право здшснювати спiвробiтник оперативного пiдроздiлу шд час виконання дору-чень слщчого, прокурора; 3) чи мають сшвробггники оперативного пiдроздiлу процесу-альнi повноваження, не обумовленi виконанням доручень слщчого, прокурора.

На мою думку, в КПК Укра!ни юнуе два тдходи до нормативно-правово! регламента^! процесуальних повноважень оперативних шдроздшв. Згщно з першим пщходом, в текстi кримшально! процесуально! нормi прямо вказано, що оператив-ний пiдроздiл здiйснюе кримшальну процесуальну дiяльнiсть. Так, у п. 5 ч. 2 ст. 36 КПК Укра!ни зазначено, що прокурор уповноважений доручати проведення слщчих (розшукових) дш та негласних слiдчих (розшукових) дiй вiдповiдним оперативним пiдроздiлам. Зпдно з п. 3 ч. 2 ст. 40 КПК Укра!ни, такими саме повноваженнями надшений слiдчий. Крiм цього, ст. 41 КПК Укра!ни прямо визначае, що органи вну-трiшнiх справ, органи безпеки, органи, що здшснюють контроль за додержанням по-даткового i митного законодавства, органи Державно! пештенщарно! служби Укра!-ни, органи Державно! прикордонно! служби Укра!ни здiйснюють слiдчi (розшуковi) дн та негласнi слiдчi (розшуковi) дн за письмовим дорученням слiдчого, прокурора.

Закон не конкретизуе, проведення яких саме слщчих дш може бути доручено оперативному шдроздшу. Проте слщ враховувати, що, згiдно iз ч. 1 ст. 92 КПК Укра!ни, саме на слiдчого, який здшснюе досудове розслiдування, покладаеться обов'язок до-казування (тобто збирання, перевiрки та оцiнки доказiв), саме вш несе вщповщаль-нiсть за законшсть i своечаснiсть здiйснення процесуальних дш (ч. 1 ст. 40 КПК Укра!ни) та надiлений правом приймати процесуальнi рiшення у випадках, визначе-них Кодексом (ч. 2 ст. 40 КПК Укра!ни). Вочевидь, неприпустимо доручати оперативному шдроздшу проведення слщчих (розшукових) дш, яю здшснюються за участю пiдозрюваного або потерпшого, особливо допитiв зазначених осiб. Це пов'язано з формуванням внутршнього переконання слiдчого, необхiднiстю безпосередньо пе-ревiрити та оцiнити докази, що пщтверджують чи спростовують пiдозру у конкретному кримшальному провадженнi. Вбачаеться, що перевiрка та оцiнка таких доказiв на досудовому розслiдуваннi мае здшснюватись тим слiдчим, який провадить досудове розслщування, складае за погодженням з прокурором повiдомлення про пщозру та приймае (самостiйно чи за погодженням з прокурором) пiдсумковi процесуальш рiшення в цьому кримiнальному провадженш.

З тих самих мiркувань недоцшьно доручати оперативному пiдроздiлу проведення деяких слiдчих (розшукових) дiй, спрямованих на перевiрку ранiше отриманих до-казiв. Наприклад, таких, як одночасний допит двох та бшьше осiб (ч. 9 ст. 224 КПК Укра!ни), слщчий експеримент (ст. 240 КПК Укра!ни).

Також не мае потреби доручати оперативному шдроздшу проведення тих слщчих (розшукових) дш, безпосереднш виконавець яких ч^ко визначений законом. Так, вщповщно до ч. 1 ст. 242 КПК Укра!ни, експертиза проводиться експертом.

Ч. 2 ст. 41 КПК Укра!ни передбачае, що пщ час виконання доручень слщчого, прокурора сшвробггник оперативного шдроздшу користуеться повноваженнями слщчого.

Ч. 2 ст. 40 КПК Украши уповноважуе слщчого: 1) починати досудове розслщування за наявносп пщстав, передбачених КПК Украши; 2) проводити CTi^i ( розшуковi) дй' та негласш слiдчi (розшуковi) дiï у випадках, встановлених КПК Украши; 3) доручати проведення слщчих (розшукових) дш та негласних слiдчих (розшукових) дiй вщповщ-ним оперативним пiдроздiлам; 4) призначати ревiзiï та перевiрки у порядку, визначено-му законом; 5) звертатися за погодженням iз прокурором до ^дчого суддi з клопотан-нями про застосування заходiв забезпечення кримшального провадження, проведення слiдчих (розшукових) дш та негласних слiдчих (розшукових) дш; 6) повiдомляти за погодженням iз прокурором особi про пiдозру; 7) за результатами роз^дування скла-дати обвинувальний акт, клопотання про застосування примусових заходiв медичного або виховного характеру та подавати ix прокурору на затвердження; 8) приймати про-цесуальнi рiшення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому чи^ щодо закрит-тя кримiнального провадження за наявносп пiдстав, передбачених статтею 284 цього КПК Украïни; 9) здшснювати iншi повноваження, передбаченi КПК Украши [1].

Виникае питання, чи вшма повноваженнями слщчого, визначеними у КПК Укра> ни, можуть користуватись сшвробпники оперативного шдроздшу. I якщо можуть, то в якому обсязь У ч. 2 ст. 41 КПК Украши уточнюеться, що сшвробпник оперативного пiдроздiлу не мае права здшснювати процесуальш дiï у кримшальному провадженнi за власною iнiцiативою або звертатися з клопотаннями до слщчого сувд чи прокурора. Тобто його повноваження обмежуються проведенням тих слщчих дш, якi вказанi в дорученш. Водночас здiйснення деяких слщчих (розшукових) дш неможливо без застосування заxодiв забезпечення кримiнального провадження. Так, вщповщно до ч. 1 ст. 65 та ст. 133 КПК Украши, для залучення особи до учасн в допин як свщка ïï необхщно викликати для давання показань, тобто застосувати виклик - захщ забезпечення кримiнального провадження, передбачений ст. 133 КПК Украши.

Порядок проведення обшуку та огляду передбачае застосування такого заходу за-безпечення кримшального провадження, як тимчасове вилучення майна (ч. 7 ст. 236, ч. 5, 7 ст. 237 КПК Украши). При цьому не шзшше наступного робочого дня шсля вилучення цього майна мае бути шщшовано виршення питання про накладення на нього арешту (ч. 5 ст. 171 КПК Украши).

Однак ст. 41 КПК Украши не надае слщчому та прокурору можливосн доручити вiдповiдному оперативному пiдроздiлу проведення iншиx процесуальних дiй, ^м слiдчиx (розшукових) та негласних ^дчих (розшукових). Чи означае це, що в деяких випадках сшвробгтник оперативного шдроздшу змушений здiйснювати процесуальнi дп за власною iнiцiативою для забезпечення виконання доручення слiдчого, прокурора, тобто виходити за його меж1? В наукових джерелах висловлена думка, що поло-ження ч. 2 ст. 41 КПК Украши слщ розумтти таким чином, що сшвробггник оперативного шдроздшу, «по-перше, повинен виконувати будь-яку слiдчу дiю вщповщно до процесуально1' форми, встановлено1' кримшальним процесуальним законом, i, по-дру-ге, може, користуючись повноваженнями слiдчого, застосувати примус при виконанш певно1' слщчо1' дiï, якщо застосування його передбачено вщповщною нормою КПК» [2, с. 144]. Наведена точка зору потребуе певного уточнення. На мою думку, сшвробгтник оперативного шдроздшу пщ час виконання доручення може застосовувати норми КПК Украши, що регламентують порядок проведення ^дчих (розшукових) дш, вказаних у

дорученш KpiM цього, вш уповноважений здiйснювати iншi процесуальш дп, яю про-водяться без ухвали слiдчого суцдi чи погодження з прокурором, та без яких виконання доручено1' слiдчоï (розшуковоГ) дп стае неможливим.

Наприклад, правомiрним буде застосування спiвробiтником оперативного пiдроздiлу норм, що визначають порядок виклику особи на допит, оскшьки без такого виклику проведення допиту свiдка за мюцем досудового розслiдування стае неможливим (ст.ст. 133, 135-137 КПК Украши). Однак, якщо пiд час виконання доручення виникають пiдстави для проведення процесуальних дш, якi мають здiйснюватись за ухвалою слiдчого судщ, спiвробiтник оперативного пiдроздiлу не вправi шщюва-ти винесення такоï ухвали. Так, у разi неприбуття особи без поважних причин за викликом на допит, до такоï особи за ухвалою слщчого суддi може бути застосова-ний привiд. Виходячи з положень ст. 41 КПК Украши, сшвроб^ник оперативного пiдроздiлу мае невщкладно повiдомити слiдчого або прокурора, яю надавали доручення на проведення допиту, про наявшсть шдстав для здiйснення приводу i не мае права звертатись з клопотання про привщ до слщчого судщ.

Другий пiдхiд до правовоï регламентаци процесуального статусу оперативних пiдроздiлiв передбачае опосередковане закршлення процесуальних повноважень зазначених суб'екпв у КПК Украïни. У зв'язку з цим прийти до висновку про наявшсть у оперативного шдроздшу процесуальних прав та обов'язюв можна ильки на пiдставi комплексного аналiзу положень КПК Украши та шших спещальних закошв.

Наприклад, ст. 191 КПК Украши визначае порядок виконання уповноваженою службовою особою ухвали слщчого суддi про дозвш на затримання з метою приводу, а ст. 208 КПК Украши встановлюе порядок затримання уповноваженою службовою особою шдозрюваного без ухвали слщчого суддь Вiдповiдно до ч. 6 ст. 191, ч. 3 ст. 207 КПК Украши, уповноваженою службовою особою е особа, якш законом надано право здшснювати затримання. Отже, для визначення кола суб'екпв, уповноважених на застосування вказаних заходiв процесуального примусу, необхщно проаналiзува-ти норми спещальних закошв. Пропоную звернути увагу на законодавчi положення, що визначають правовий статус державних оргашв, як мають право здшснювати оперативно-розшукову дiяльнiсть.

По перше, вщповщно до п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону Украши «Про мшцда», мшцп на-даеться право «затримувати i тримати у спещально вiдведених для цього примщеннях: осiб, пiдозрюваних у вчиненш злочину, обвинувачених, якi переховуються вiд слiдства чи суду, засуджених, яю ухиляються вiд виконання кримшального покарання, - на строки i в порядку, передбачеш законом» [3]. Вщповщно до п. 9 ч. 1 ще1' ж статп, мшщя мае право «за дорученням слщчого органу досудового розслiдування, прокурора проводити або брати участь у проведенш процесуальних дiй у кримшальному провадженш...» [3].

По-друге, у п. 7 ч. 1 ст. 7 Закону Украши «Про контррозвщувальну дiяльнiсть» передбачено, що «в ходi контррозвщувально1' дiяльностi органи, пiдроздiли та сшв-робiтники Служби безпеки Украши1 мають право: затримувати i тримати у спещально вщведених для цього мюцях: ошб, пiдозрюваних у пiдготовцi чи проведенш розвщу-

1Згiдно i3 Законом Украши «Про Службу безпеки Украгни» та ст. 5 Закону Украши «Про контрро-36idyeanbHy дiяльнiсть» повноваженнями на здтснення контррозвiдyвaльноï dimbmcmi надтет eid-meidm функцюнальш оперативш тдроздти Служби безпеки Украти.

вально-тдривно1', терористично1' дiяльностi та вчиненнi iншиx злочишв, розслщу-вання яких вiднесено до компетенци органiв Служби безпеки Украши, - на строки i в порядку, що передбачеш законами Украши» [4].

Наведеш вище положення закошв дають пiдстави вiднести до кола суб'екпв, надiлениx оперативно-розшуковими повноваженнями, яю мають право затримувати особу за шдозрою у вчиненнi злочину: 1) мшщю, повноваження яко1' щодо затри-мання пiдозрюваного мають унiверсальний характер; 2) органи, шдроздши та сшв-робiтникiв Служби безпеки Украши, що здшснюють контррозвiдувальну дiяльнiсть. ïx повноваження щодо затримання обмеженi колом ошб, пiдозрюваниx у пiдготовцi чи проведенш розвiдувально-пiдривноï, терористично1' дiяльностi та вчиненш ш-ших злочинiв, розслiдування яких вщнесено до компетенцiï органiв Служби безпеки Украши.

Проте зазначеш вище особи не назваш в нормах КПК Украши як таю, що мають право здшснювати затримання шдозрюваного. Це, на мою думку, е недолшом норма-тивно-правово1' регламентацiï, який мае бути виправлений шляхом доповнення КПК Украши вщповщною статтею, яка б визначала коло службових ошб, уповноважених на затримання особи за пщозрою у вчиненнi злочину без ухвали слщчого судд (ст. 208 КПК Украши) та уповноважених на виконання ухвали слщчого судд про дозвш на затримання з метою приводу (ст. 191 КПК Украши).

Окремо пропоную звернути увагу на те, що чинний КПК Украши неоднозначно виршуе питання щодо наявносп у сшвробпниюв оперативних пщроздшв обов'яз-ку надавати допомогу слщчому пщ час проведення слiдчиx (розшукових) дш. Ст. 71 КПК Украши мютить загальну норму, яка дозволяе слщчому залучати спешалюта для надання консультацш та допомоги пiд час досудового розслщування. Це положення конкретизуеться у ч. 1 ст. 236, ч. 3 ст. 237 КПК Украши, яю передбачають право слщчого запросити спешалюта до учасн в обшуку й огляди Отже, якщо сшвробгтник оперативного шдроздшу вщповщае вимогам ст. 71 КПК Украши, вш може бути залучений до проведення слщчих (розшукових) дш як спешалют для надання допомоги з питань, що потребують спешальних знань. Водночас в чинному КПК Украши вщсутня норма, яка б надавала слщчому право вимагати допомоги вщ оперативних пщроздшв при провадженш окремих процесуальних дГй. Згщно з ч. 1 ст. 236, ч. 3 ст. 237 КПК Украши, слщчий вправi залучити до обшуку i огляду шших учасниюв кримiнального провадження. Але мета i пщстави такого залучення законом не визна-ченi. З'ясуемо, чи включае в себе поняття «ГншГ учасники кримшального провадження», яке згадуеться у ч. 1 ст. 236, ч. 3 ст. 237 КПК Украши, оперативш шдроздши. Вщповщно до п. 25 ч. 1 ст. 3 КПК Украши, учасники кримшального провадження -це «сторони кримшального провадження, потерпший, його представник та законний представник, цившьний позивач, його представник та законний представник, цившь-ний вщповщач та його представник, особа, стосовно яко1' розглядаеться питання про видачу в шоземну державу, заявник, свщок та його адвокат, понятий, заставодавець, перекладач, експерт, спешалют, секретар судового засщання, судовий розпорядник» [1]. Вщповщно до положень параграфу 2 глави 3 КПК Украши, оперативш пщрозд> ли вщнесеш до сторони обвинувачення. Однак у п. 9 ч. 1 ст. 3 КПК Украши, яка тлу-мачить поняття сторони обвинувачення у кримшальному провадженш, оперативш

шдроздши не назваш. Таким чином, неузгоджешсть правових норм залишае вщкри-тим питання щодо правомiрностi залучення спiвробiтникiв оперативних шдроздшв до проведення огляду i обшуку як iнших учасникiв кримiнального провадження. Вбачаеться, що для усунення ща правово1' невизначеностi доцiльно доповнити ч. 2 ст. 40 КПК Украши пунктом, зпдно з яким слщчий матиме повноваження залучати спiвробiтникiв вщповщних оперативних пiдроздiлiв до проведення слщчих (розшукових) дiй та негласних слщчих (розшукових) дш для надання допомоги.

На пiдставi викладеного вище приходимо до таких висновкiв. По-перше, в кримiнальному процесуальному законодавствi слщ видiлити два пiдходи до регламентаци процесуального статусу оперативних шдроздшв: 1) шляхом прямого за-кршлення у текстi кримiнальноï процесуально1' норми процесуальних повноважень вщповщних оперативних шдроздшв; 2) шляхом опосередкованого закршлення процесуальних повноважень оперативних шдроздшв, в результат чого дшти висновку про юнування таких повноважень у зазначених суб'ектiв можна лише на пiдставi комплексного аналiзу норм КПК Украши та шших спецiальних законiв.

По-друге, хоча сшвроб^ник оперативного пiдроздiлу i користуеться повноважен-нями слiдчого тд час виконання доручення на проведення слщчих (розшукових) дш та негласних слщчих (розшукових) дш, проте вш не надiлений процесуальною са-мостшшстю слiдчого. У зв'язку з цим сшвробггник оперативного пiдроздiлу не мае права виходити за меж доручення i шщативно виконувати процесуальнi дн та звер-татись з клопотаннями до слщчого суддi або прокурора.

По-трете, неузгоджешсть окремих норм КПК Украши створюе перешкоди для залучення оперативних шдроздшв до проведення слщчих (розшукових) дш для надання допомоги слщчому.

Висновок. Розглянута проблематика потребуе подальшо1' науково1' розробки, за результатами яко1' може бути запропоновано внесення вщповщних змш до кримшального процесуального закону. У свiтлi того, що оч^е розгляду Верховною Радою Укра1-ни проект Закону Украши «Про внесення змш до Кримшального кодексу Украши щодо введення шституту кримшальних проступюв», перспективним е дослiдження питання щодо можливосп доручення оперативним пiдроздiлам проведення дiзнання на пiдставi ч. 3 ст. 38 КПК Украши.

Список лггератури:

1. Кримшальний процесуальний кодекс Украши : Закон Украши вщ 13.04.2012 № 4651-VI // Ввдо-мост Верховноï Ради Украïни. - 2013. - № 9-10, № 11-12, № 13. - Ст. 88.

2. Гончаренко В. Г. Кримшальний процесуальний кодекс Украши. Науково-практичний коментар / В. Г. Гончаренко, В. Т. Нор, М. С. Шумило та ш - Х. : Видавництво: Нацюнальний ушверситет «НЮАУ ш. Я. Мудрого», Нац1ональна академiя правових наук Украïни, 2012. - 1424 с.

3. Про мшщю : Закон Украши ввд 20.12.1990 № 565-XII // В1домосп Верховноï Ради УРСР. - 1991. - № 4. - Ст. 20.

4. Про контррозв1дувальну д1яльшсть : Закон Украши ввд 26.12.2002 № 374-IV // Ввдомосп Верхов-rnï Ради Украгни. - 2003. - № 12. - Ст. 89.

Швыдкова Е. В. Процессуальные полномочия оперативных подразделений на стадии досудебного расследования / Е. В. Швыдкова // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013. - Т. 26 (65). № 2-1. - Ч. 2. - С. 377-383.

В научной статье рассматривается проблема определения процессуального статуса оперативных подразделений. Делается вывод об объеме процессуальных полномочий сотрудника оперативного под-

разделения во время исполнения поручения следователя, прокурора. Раскрываются подходы к нормативно-правовой регламентации процессуального статуса оперативных подразделений на досудебном производстве.

Ключевые слова: оперативное подразделение, следователь, следственные (розыскные) действия, процессуальный статус, уполномоченное служебное лицо.

PROCEDURAL POWERS OF OPERATIONAL UNITS AT THE STAGE OF PRELIMINARY INVESTIGATION

Shvydkova O. V.

National Academy of Security Service of Ukraine, Kyiv, Ukraine

The issues of empowered operational units' criminal-procedure status definitions are considered in the scientific paper. The author suggests solving following scientific tasks for this purpose: 1) to find out operational units' procedural powers legal regulation peculiarities; 2) to define the procedural actions that operating officer can take during investigator and prosecutor's orders commitment; 3) to determine whether the operational officers have procedural powers, which are not specified by the investigator and prosecutor's orders fulfillment.

Valid legislation regulation's analysis allowed concluding that there are two approaches to procedural status of operational units' regulation in criminal-procedural legislation. The first one is by means of the direct fixing of the appropriate operational units' powers in the criminal-procedure norms (rules). The example of such approach is the article 41 of Criminal Procedural Code of Ukraine. The second is by the indirect procedural operational units' powers fixing. The conclusion about such powers existence in the mentioned subjects is available only after a complex norms analysis of Criminal Procedural Code of Ukraine and other special laws. The examples of such approach are the articles 143, 191, 208 of the Criminal Procedural Code of Ukraine.

The peculiarities of operational officer procedural status consist in his inability to use all the investigator's powers, but only those which are necessary for conducting investigating (searching) and secret investigating (searching) actions fixed in an order and realization of which does not require an application with the appropriate petition to the prosecutor or an investigating magistrate.

Furthermore, the attention to some Ukraine' Criminal Procedural Code norms inconsistency results into barriers for the operational units attraction to fulfilling the investigative (searching) actions as the aid for an investigator.

Key words: operational unit, investigator, investigative (searching) action, procedural status, empowered serviceman.

Spysok literatury:

1. Kryminal'nyj procesual'nyj kodeks Ukrai'ny : Zakon Ukrai'ny vid 13.04.2012 № 4651-VI // Vidomosti Verhovnoi' Rady Ukrai'ny. - 2013. - № 9-10, № 11-12, № 13. - St. 88.

2. Goncharenko V. G. Kryminal'nyj procesual'nyj kodeks Ukrai'ny. Naukovo-praktychnyj komentar / V. G. Goncharenko, V. T. Nor, M. Je. Shumylo ta in. - H. : Vydavnyctvo: Nacional'nyj universytet «NJuAU im. Ja. Mudrogo», Nacional'na akademija pravovyh nauk Ukrai'ny, 2012. - 1424 s.

3. Pro miliciju : Zakon Ukrai'ny vid 20.12.1990 № 565-XII // Vidomosti Verhovnoi' Rady URSR. - 1991. - № 4. - St. 20.

4. Pro kontrrozviduval'nu dijal'nist' : Zakon Ukrai'ny vid 26.12.2002 № 374-IV // Vidomosti Verhovnoi' Rady Ukrai'ny. - 2003. - № 12. - St. 89.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.