CC BY
126
19. Стовба Т.А. Методика побудови збалансовано! системи показниюв тдприемства [Електронний ресурс] / Т.А. Стовба. - Режим доступу: http://lit.govuadocs.com.ua/docs/469 /index-202749.html
20. Матерiали сайту Business studio: система бiзнес-моделювання [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.businessstudio.ru/procedures/ business/kpi/
Рецензент О. М. Криворучко, докт. екон. наук, проф., ХНАДУ. Стаття надшшла до редакцп 15.02.2014 р.
УДК 658.011.12
ПИПЕНКО I. С., канд. екон. наук,
Харювсъкий нацюнальний автомобтъно-дорожнш унгверситет ПРОЦЕС ОЦ1НЮВАННЯ ПОТЕНЦ1АЛУ ШДПРИСМСТВА
Анотаця. Розглянуто теоретичш та методичш положення щодо оцтювання потенщалу тдприемства. Основною метою статт1 е удосконалення процесу оцтювання потенщалу тдприемства, обтрунтування зм1сту його етатв, а також розробка блок-схеми реал1заци цъого процесу, враховуючи здаттстъ тдприемства до пошуку зусилъ ви-користання ресурЫв. Запропонований процес оцтювання потенщалу тдприемства, на вгд-мту в1д iснуючих, трунтуетъся на област1 перерозподту наявних ресурЫв i зусилъ, пошуку прихованих ресурЫв i зусилъ шляхом 1х перетворення та (або) вна^док саморозвитку. Цей процес дозволяе врахувати областъ виникнення та умови доступу до ресурЫв тдприемства для 1х оптималъного групування за сферами дiялъностi. Реалiзацiя такого процесу дае можлив^тъ виявити вiдповiднiстъ фактичних величин складових елементiв потенщалу тдприемства встановленим щлям дiялъностi, а також тдвищувати обтрунтоватстъ управлiнсъкихршенъ з полтшення використання сукупного потенщалу тдприемства.
Ключовi слова: потенщал, ресурси, зусилля, елементи, процес, ощнка, оцтювання.
ПИПЕНКО И. С., канд. экон. наук,
Харъковский националъный автомобильно-дорожный университет ПРОЦЕСС ОЦЕНИВАНИЯ ПОТЕНЦИАЛА ПРЕДПРИЯТИЯ
Аннотация. Рассмотрено теоретические и методические положения относи-телъно оценивания потенциала предприятия. Основной целъю статъи является усовершенствование процесса оценивания потенциала предприятия, обоснование содержания его этапов, а также разработка блок-схемы реализации этого процесса, учитывающая способностъ предприятия к поиску усилий исполъзования ресурсов. Предложенный про-
цесс оценивания потенциала предприятия, в отличие от существующих, базируется на области перераспределения имеющихся ресурсов и усилий, поиске скрытых ресурсов и усилий путём их преобразования и (или) вследствие саморазвития. Этот процесс позволяет учитывать область возникновения и условия доступа к ресурсам предприятия для их оптимальной группировки по сферам деятельности. Реализация такого процесса даст возможность выявить соответствие фактических величин составных элементов потенциала предприятия установленным целям деятельности, а также повышать обоснованность управленческих решений по улучшению использования совокупного потенциала предприятия.
Ключевые слова: потенциал, ресурсы, усилия, элементы, процесс, оценка, оценивание.
I. PYPENKO, Cand., Econ. Sc.
Kharkiv National Automobile and Highway University
THE PROCESS OF ENTERPRISE POTENTIAL EVALUATION
Abstract. The theoretical and methodical fundamentals of evaluating the enterprise potential are studied. The main purpose of the article is to improve the process of enterprise potential evaluation, to substantiate the content of its stages and also to develop a block scheme for performing this process, taking into account the ability of an enterprise to search efforts of resources use. The suggested process of enterprise potential evaluation, as opposed to existing ones, is based on the reallocation of available resources, efforts and the search of hidden resources and efforts by their transformation and (or) as a result of self-development. This process allows us to consider the area of origin and the conditions of accessing enterprise resources for their optimum grouping by fields of activity. The implementation of such process makes it possible to detect the correlation between the actual quantities of component elements of enterprise potential and the fixed aims of enterprise activity, as well as to improve the substantiation of management decisions enhancing the use of enterprise cumulative potential.
Key words: potential, resources, efforts, elements, process, estimation, evaluation.
Постановка проблеми. Для складання np0rH03ÍB, плашв, ухва-лення ефективних ршень тдприемству необхщно володгги об'ектив-ною шформащею про стан його потенщалу, який е узагальненою динамiчною характеристикою внутршшх pесуpсiв шдприемства та зусиль щодо 1х оптимального використання для досягнення встанов-лених щлей. Шд час формування бажаного (проектного) стану потенщалу шдприемства особливе мюце займае процес його ощню-вання: результати ощнювання виступають основою для ухвалення ршень щодо ступеня залучення внутршшх pесуpсiв та необхщнос-т пошуку додаткових зусиль 1'х оптимального поеднання. Тому пи-тання ощнювання потенщалу шдприемства набувае актуальность
Аналiз останнiх дослiджень i публiкацiй. У сучаснiй науко-вш лiтературi з оцiнювання потенцiалу шдприемства [1-8] розгля-даються певнi аспекти цього процесу. Так, у бшьшосп робгг [1-6] процес оцiнювання зводиться до визначення вартостi потенцiалу шд-приемства. В iнших роботах [7, 8], поряд iз вартiсною, розглядаеть-ся вiдносна (порiвняльна) оцiнка потенщалу пiдприемства.
З позицiй вчених [1-6], вартюний пiдхiд е найбiльш ушверса-льним та методично обгрунтованим. У цьому випадку визначення величини потенщалу шдприемства пов'язано iз ощнкою його вар-тостi та вартостi складових елеменлв.
Аспект оцiнювання потенцiалу шдприемства набув певного розвитку у державних нормативних документах. Так, у Нащональ-ному стандарт № 1 наведена послщовшсть проведення оцiнки ру-хомого та нерухомого майна пiдприемства. При цьому застосовано поняття об'екта ощнки, методичного пiдходу, методу оцiнки (як способу визначення вартост об'екта ощнювання, послiдовнiсть оцiночних процедур якого дае змогу реамзувати певний методич-ний тдхщ: дохiдний, витратний, порiвняльний). У щлому, оцiнка майна розглядаеться як процес визначення його вартост на дату ощнювання i е результатом дiяльностi суб'екта оцiнки.
Отже, вченi-прихильники вартiсного пiдходу [1-6] грунтують-ся на теоретичних положеннях та методичному шструментарш На-цiонального стандарту № 1.
Перевагою такого шдходу ощнювання потенщалу шдприемства е те, що шдприемство як об'ект, який характеризуеться певним рiвнем потенщалу (певною вартiстю), може бути об'ектом ринково'1 угоди, тобто власник шдприемства мае право продати його, заклас-ти, застрахувати.
Разом з тим, визначення величини потенщалу шдприемства за його вартютю мае певш недолжи. По-перше, вартiсть деяких видiв ресурсiв важко визначити прямим способом. Наприклад, вартюне оцiнювання трудових ресурсiв здiйснюеться лише непрямим способом з певним ступенем умовностi, оскшьки для живо'1 працi вирша-льне значення мають його якiснi характеристики. По-друге, не-можливiсть застосування юнуючого методичного iнструментарiю для iнших щлей оцiнювання потенцiалу пiдприемства, окрiм цш придбання/продажу пiдприемства. По-трете, не зрозумшим залиша-
еться встановлення ступеня залучення та використання ресурсiв ш-дприемства рiзних областей виникнення - ресурсiв внутрiшнього та зовнiшнього середовища, умов доступу до них - прямий/опосе-редкований, а також сфер 1х застосування. Окрiм цього, дискусш-ним залишаеться аспект тлумачення оцiнки. Не досить лопчно вод-ночас розглядати ощнювання майна як процес визначення вартост майна та як результат дiяльностi суб'екта оцiнювання, тобто вико-ристовувати однаковий термiн («ощнка») для опису дш рiзного характеру та спрямування.
Подальший розвиток теоретико-методичних основ оцiнювання спостер^аеться у роботах [7, 8], де автори, до^джуючи економiч-ний потенщал пiдприемства, пропонують певнi види ощночних ро-бiт згiдно з вщносним (порiвняльним) пiдходом.
Перш за все, дощльно придiлити увагу категорiйному апарату оцiнювання потенцiалу пiдприемства. На думку вчених [7, 8], ощн-ка економiчного потенцiалу пiдприемства являе собою процес визначення та аналiзу яюсних i кiлькiсних характеристик ощнюваного об'екта. При чому вченi, поряд iз термiном «ощнка» як близького за змютом застосовують термiн «ощнювання». Тобто спостер^аеть-ся ототожнення двох термЫв, що, на нашу думку, е досить нело-гiчним.
Процес ощнки економiчного потенцiалу пiдприемства запро-поновано роздiлити на такi етапи [7, 8]: формування категорiй (об'ект, суб'ект ощнки, цш оцiнки); встановлення критерив оцiнки; вибiр показникiв та встановлення одиниць вимiру; вибiр способу ощнки; проведення ощнки i отримання результату. Слiд зауважити, що наведений перелж вiдповiдае структурi оцiночного процесу у загальноприйнятому розумiннi. Для характеристики зазначених еташв пропонуються певнi види робгг, якi здебiльшого носять зага-льний iнформативний характер. Лише етап вибору способу ощнки мютить змютовний опис методiв вартюно'1 оцiнки, а також перелж методiв, якi характеризують вiдносний (порiвняльний) пiдхiд.
Позитивним у точщ зору науковцiв аналiзованих робгг е визначення структурних елеменпв оцiночного процесу.
Разом з тим, така точка зору не позбавлена певних недолшв. По-перше, спостерiгаеться переплггання понять оцiнки та ощню-вання потенщалу пiдприемства. По-друге, потребуе обгрунтування
кожен iз зазначених еташв оцiнювання потенцiалу пiдприeмства шляхом встановлення конкретних видiв робiт iз змютовною 'х характеристикою. По-трете, ощнювання економiчного потенцiалу шдп-риемства не дозволяе розглянути усi елементи сукупного потен-цiалу, вiдокремленi за шшими iснуючими сферами застосування ресурсiв. У зв'язку з цим, не зрозумшим залишаеться встановлення ступеня залучення, умов доступу до ресурсiв внутрiшнього та зов-нiшнього середовища пiдприемства.
Загальний недолiк iснуючих пiдходiв до ощнювання потенща-лу пiдприемства - вщсутшсть схеми реалiзаци цього процесу iз змь стовним описом усiх його блоюв робiт.
Невирiшенi складовi загальноТ проблеми. Аналiз iснуючих пiдходiв до ощнювання потенщалу пiдприемства дозволяе зробити висновок про вщсутшсть единих теоретичних та методичних положены по-перше, потребуе уточнення категорiйний апарат ощнювання; по-друге, не обгрунтовано порядок i змiст робiт, необхiдних для проведення ощнювання потенщалу шдприемства; по-трете, не юнуе схеми реалiзаци процесу ощнювання елемент1в потенцiалу, зокрема, та сукупного потенщалу шдприемства, взагаль
Формулювання щлей статтi. Удосконалити процес ощнювання потенщалу шдприемства, обгрунтувати змют його етапiв, а також розробити блок-схему реалiзащi' цього процесу, враховуючи здатнiсть пiдприемства до пошуку зусиль використання ресурсiв.
Виклад основного матерiалу дослiдження. Сучасний катего-рiйний апарат передбачае одночасне застосування двох термов: «ощнка» та «ощнювання». Так, зпдно з Тлумачним словником росш-сько'' мови [9, С. 486] ощнка е думкою про щннють, рiвень чи зна-чення кого-небудь або чого-небудь; ощнювання - це процес судження про щнност або вимiр цiнностей кого-небудь або чого-небудь. Тобто ощнка являе собою тдсумок, кшцевий результат оцiночного процесу; ощнювання - процедура отримання такого результату.
Радянський енциклопедичний словник [10, С. 965] ощнку трактуе як вщношення до соцiальних явищ, людсько'' дiяльностi, поведiнки, встановлення 'х значущостi, вщповщност певним нормам або принципам. При цьому ощнка розглядаеться як процес ви-значення ступеня вщповщност чого-небудь.
Для розмежовування рiзних штерпретацш пропонуеться пiд оцiнкою розумiти кшцевий результат, отриманий в ходi оцшочного процесу або процесу оцiнювання.
Оцшювання потенцiалу пiдприемства являе собою процес ви-значення потенцiалу пiдприемства та його елеменлв в натуральному, вартюному або будь-якому iншому виразь Результат такого процесу - встановлення величини потенщалу пiдприемства.
Оцiнювання потенщалу шдприемства грунтуеться на загаль-них засадах: визначенш складу та структури, послiдовностi оцшоч-ного процесу. Складовi елементи оцiнювання обгрунтовано у робот [11, С. 79-87].
Пiд час уточнення структури процесу оцшювання потенщалу шдприемства слщ:
- по-перше, сформувати категори, якi використовуються в ощ-ночному процесi: об'ект, суб'ект, цш оцiнювання потенцiалу шдп-риемства;
- по-друге, обгрунтувати критери отримання ощнки потенща-лу пiдприемства;
- по-трете, визначити показник (систему показникiв) та оди-ницi вимiру для отримання результату;
- по-четверте, обрати методи (способи, прийоми), як використовуються шд час оцшювання потенщалу шдприемства;
- по-п'яте, провести оцшювання та отримати результат (ощнку).
Безпосередньо сам процес оцшювання протжае у визначенш
послщовност та мае бути добре оргашзованим.
Процес оцшювання потенщалу шдприемства мютить три ета-пи робгг: пiдготовчий, розрахунковий та пiдсумковий. Схематично етапи цього процесу наведеш на рис. 1.
Вщокремлеш етапи передбачають виконання комплексу пев-них робгг, яю визначають структуру, змiст, а також умови i послщов-шсть процесу оцiнювання потенцiалу пiдприемства.
Так, на першому (пiдготовчому) етапi визначаються об'ект та суб'ект оцшювання, формулюються цш оцшювання, обгрунтову-ються критери отримання ощнки як результату оцшочного процесу, формуеться комплекс показниюв оцшювання та обираються методи 1х розрахунку.
Рис. 1. Етапи оцшювання потенщалу пiдприeмства
Оцшюванню шдлягае як загальна величина потенцiалу шд-приемства, так i величина його елементного складу. Тому об'ектом оцшювання е елементи внутршнього та зовшшнього потенцiалу ш-дприемства: маркетинговий, трудовий, виробничий, НДДКР, фшан-совий [12].
Як суб'ект оцшювання потенщалу шдприемства виступають пращвники пiдприемства, надiленi вiдповiдними правами щодо проведення оцiночного процесу (наприклад, пращвники вщщлу маркетингу, фiнансового вщдшу), а також рiзнi групи защкавлених сто-рiн процесу оцiнювання потенщалу шдприемства (кредитори, швес-тори, акщонери, страховi компани).
Цiлi оцiнювання визначають те, що необхiдно досягти в результат реалiзащi деяких дш у певних умовах та фжсованому пе-рiодi часу.
Так, коли Ыщаторами оцiнювання потенцiалу пiдприемства виступають защкавлеш сторони (кредитори, iнвестори, акщонери, страховi компани), вони бажають реалiзувати сво'1 iнтереси, тому формулюються таю варiанти цiлей: визначення кредитоспромож-ност пiдприемства i вартостi застави за кредитування; укладання страхово!" угоди, в процесi яко'1' виникае необхiднiсть визначення вар-тост активiв; здiйснення швестицшного проекту розвитку бiзнесу; реструктуризацiя шдприемства тощо. У будь-якому випадку основна мета оцшювання потенщалу шдприемства зводиться до встановлення величини потенщалу шдприемства в щлому та/або його елеменлв зо-крема у натуральному, вартюному або будь-якому iншому виразi.
Шсля формулювання цiлей обгрунтовуються критери отримання ощнки та формуеться комплекс показниюв оцшювання потенщалу шдприемства.
Шдготовчий етап завершуеться вибором методiв оцiнювання потенцiалу пiдприемства. Це можуть бути юльюсш та якiснi спосо-би i прийоми (експертний, бальний, аналогiй, рейтинговий порiвня-льний аналiз, факторний аналiз, методи моделювання, економжо-математичнi тощо). Використання того чи шшого методу залежить вiд щлей оцiнювання, вiд повноти та якост вихщно'1" шформаци, вiд коштiв, яю видiленi на процедуру оцiнювання, вщ квалiфiкацii спе-цiалiстiв, що проводять оцiнювання, вiд специфiки та особливостей елементу потенщалу шдприемства, що шдлягае оцшюванню, та ш-ших факторiв.
Другий (розрахунковий) етап ощнювання потенщалу шдприемства передбачае розрахунок одиничних та узагальненого показни-юв; зютавлення та порiвняння 'х iз критерiями оцiнювання; визна-чення результату ощнювання - встановлення фактично'1 величини потенщалу шдприемства, тобто його ощнку.
Виходячи iз сутностi та елементного складу потенщалу шдприемства, комплекс показниюв ощнювання (одиничних, узагальненого) характеризуе ресурси, 'х оптимальне поеднання, а також здат-нiсть шдприемства здшснювати пошук додаткових зусиль та/або перерозподiлу наявних зусиль щодо сфери використання ресурсiв.
За результатами зютавлення та порiвняння одержаних показ-ниюв i критерив здiйснюеться визначення фактично'1 величини по-тенцiалу пiдприемства (ощнка потенщалу шдприемства).
На третьому (шдсумковому) етапi визначаеться вiдповiднiсть отриманого результату ощнювання потенщалу шдприемства сфор-мульованш метi процесу та розробляеться комплекс заходiв щодо полiпшення використання потенщалу шдприемства.
Таким чином, розглянуто загальш засади процесу ощнювання потенщалу шдприемства. Розроблений процес ощнювання грунту-еться на принциповому положенш розмежування понять «ощнка» та «ощнювання» та розкривае порядок i змют робгг, необхщних для отримання оцiнки потенцiалу шдприемства.
Порядок реалiзацii робiт процесу ощнювання потенщалу шдприемства надано у виглядi блок-схеми (рис. 2).
Блок 1 передбачае накопичення й упорядкування усiеi вихщно' шформаци для проведення ощнювання потенщалу шдприемства. Така шформащя стосуеться усiх видiв ресурсiв шдприемства, об-ластi 1х виникнення, умов доступу та сфери 'х застосування. Уся су-купнiсть ресурсiв шдприемства (трудов^ фiнансовi, технiчнi, техно-лопчш, просторовi, ресурси системи управлiння, шформацшш) формуеться зовнiшнiм i внутрiшнiм середовищем пiдприемства. При цьому, коли областю виникнення ресурсiв пiдприемства висту-пае внутршне середовище, то до цих ресурсiв iснуе прямий доступ, коли областю виникнення ресурсiв виступае зовшшне середовище -то iснуе опосередкований доступ. Незалежно вiд областi виникнення та умов доступу усi види ресурсiв можуть застосовуватись у таких сферах: персонал, фшанси, виробництво, маркетинг, НДДКР.
Вихщна шформащя про область виникнення /-го виду ресурсiв шдприемства. умови доступу та_/-у сферу !х застосування
52
Генерування альтернативних варiантiв ресурсного наповнення 1с-го елементу^отеищалу пiдприемства
Вибiр одного або сполучення кшькох варiантiв ресурсного наповнення _^го елементу потенцiалу пiдприемства_
АХ
Формування комплексу показникiв оцiнювання k-го елементу потенцiалу пiдприемства
Визначення значень та значущостей показниюв оцiнювання k-го елементу потенцiалу шдприемства
-
Розрахунок фактичних величин ^го елементу потенцiалу пiдприемства (П) та сукупного потенцiалу пiдприемства (ПП)
Виявлення рiвня використання £-го елементу потенцiалу пiдприемства та сукупного потенщалу шдприемства
3
Г
7.1.1 Реалiзований рiвень (активна частина) 7.1.2 Нереалiзований рiвень (пасивна частина) 7.1.3 Бажаний рiвень (резервна частина)
наявш ресурси та зусилля. якi на момент ощнювання використовуються наявнi ресурси та зусилля. яю на момент ощнювання не використовуються приховаш ресурси та зусилля, яю на момент ощнювання ще не залученi
7.2.1 Пошук наявних, а також прихованих ресурсiв та зусиль непотрiбний
7.2.2 Пошук областi пере-розподшу наявних ресурсiв та зусиль шляхом перетворення
7.2.3 Пошук прихованих ресурав та зусиль шляхом перетворення й (або) внаслщок саморозвитку
Так/
*! г
С наявш ресурси та зусилля?,
■Щ
7.4 Перевiрка областi виникнення та умов доступу до ресурсiв пiдприемства
Встановлення вщповщносп отриманих результата ощнювання встановленим цшям д1яльност1 шдприемства
Розробка комплексу заходiв щодо полшшення використання потенцiалу пiдприемства
1
2
3
4
5
6
7
8
9
Рис. 2. Блок-схема реал1зацп процесу ощнювання потенщалу шдприемства
Отже, вихiдною iнформацiею (блок 1) е область виникнення /'-го виду ресурсiв пiдприемства, прямий/опосередкований доступ до них, ]-а сфера 1х застосування. Виходячи з цього, як елементи розг-лядаемо такi потенщали пiдприемства: трудовий, фiнансовий, виро-бничий, маркетинговий, НДДКР.
Слщ звернути увагу на те, що один i той самий за сво'1'м яюс-ним та кiлькiсним складом набiр ресурсiв може використовуватися з рiзним ступенем ефективностi залежно вiд рiвня 1'х концентраций оптимальностi структури, штенсивност та спроможностi ефективно iх розподшяти. Все це враховуеться у блощ 2, де генеруються аль-тернативш варiанти ресурсного наповнення к-го елементу потенцiалу пiдприемства. Тобто обов'язковою умовою при генеруваннi варiан-тiв ресурсного наповнення е спроможшсть ефективно використати наявний /'-й вид ресурсiв шдприемства.
У блоцi 3 здiйснюеться вибiр одного або сполучення кiлькох варiантiв ресурсного наповнення к-го елементу потенщалу шдприемства для виршення конкретно'1 мети. При цьому структура еле-ментiв потенцiалу пiдприемства може ютотно змiнюватися в ре-зультатi ухвалення вiдповiдного управлiнського рiшення щодо збереження збалансованост використання ресурсiв.
Блок 4 призначений для формування комплексу показниюв ощнювання к-го елементу потенщалу шдприемства. Для цього за кожним елементом обгрунтовуються одиничш показники з ураху-ванням особливостей сфер застосування ресурсiв. Так, пiд час формування показниюв ощнювання маркетингового потенщалу слщ врахувати, що зусилля групуються за елементами розширеного комплексу маркетингу. Наприклад, за елементом «просування» вь докремлюються таю характеристики маркетингового потенщалу: наявнють реклами, використання засобiв стимулювання збуту, застосування особистого продажу, наявнють суспшьних зв'язкiв. Пiд час формування показниюв ощнювання трудового потенщалу слщ врахувати квалiфiкацiйну, соцiальну, мотивацiйну характеристики, яю виражаються вiдповiдними показниками. Аналопчно встанов-люються характеристики за шшими елементами потенцiалу пiдпри-емства.
Сформований комплекс показниюв може бути виражений ю-льюсними та якiсними ощнками. Кiлькiсна оцiнка здiйснюеться за
допомогою вщповщних критерив за певною шкалою. До складу та-ко'1 шкали входять змiстовний (словесний) опис видшених градацiй та вщповщт останнiм чисельнi значення. Для розробки критерив оцiнки показниюв, якi не можливо визначити кшьюсно, застосову-еться бальна шкала з градацiями (наприклад, «добре» - 1 бал, «за-довшьно» - 0,5 балiв, «незадовшьно» - 0 балiв).
Визначення кшьюсних i якiсних оцiнок здiйснюeться у блощ 5, де, поряд з цим, встановлюеться значущiсть к-го елементу потенщалу тдприемства (при чому сума значущостей усiх елементiв до-рiвнюе одиницi). Iнформацiя такого роду отримуеться шляхом екс-пертного опитування суб'ектiв оцiночного процесу.
Блок 6 передбачае розрахунок фактичних величин к-го елементу потенщалу тдприемства Пк та сукупного потенщалу тдприемства ПП. 1ншими словами, саме блок 6 визначае результат процесу ощнювання - встановлення фактично'1 величини потенщалу тдприемства, тобто його ощнку.
Виявляючи рiвень використання (блок 7) к-го елементу потенщалу тдприемства та сукупного потенщалу тдприемства, слщ вра-хувати наявт ресурси i зусилля, якi на момент ощнювання викори-стовуються (блок 7.1.1), як на момент оцiнювання не використовуються (блок 7.1.2), та прихованi ресурси i зусилля, якi на момент ощнювання не залучет (блок 7.1.3). При цьому наявт ресурси i зусилля характеризують активну i пасивну частини потенщалу тдприемства, а приховат - резервну частину.
Далi можливi декiлька варiантiв дiй тдприемства. Для актив-но'1' частини потенщалу тдприемства пошук наявних, а також при-хованих ресурсiв та зусиль непотрiбний (блок 7.2.1). Для пасивно'1' -здiйснюеться пошук областi перерозподшу наявних ресурсiв та зусиль шляхом перетворення (блок 7.2.2). Для резервно'1 - здшсню-еться пошук прихованих ресурсiв та зусиль шляхом перетворення та(або) внаслщок саморозвитку (блок 7.2.3).
У блоках 7.3.1-7.3.2 виявляються наявт/приховат ресурси та зусилля. Якщо е наявнi ресурси та зусилля для перерозподшу (блок 7.3.1), е приховат ресурси та зусилля (блок 7.3.2), то слщ по-вернутися до блоку 2.
У протилежному випадку слщ перейти до блоку 7.4, де здшс-нюеться перевiрка област виникнення та умов доступу до ресурсiв тдприемства, якщо необхщно слщ повернутися до блокiв 7.3.1, 7.3.2.
На n^craBi тако'1 шформаци робиться висновок про в^дповщ-шсть отриманих результатiв оцiнювання потенцiалу шдприемства встановленим цiлям дiяльноcтi пiдприeмcтва (блок 8).
Завершуеться порядок реалiзащï робгг процесу оцiнювання по-тенцiалу шдприемства (блок 9) розробкою комплексу заходiв щодо полiпшення використання потенцiалу шдприемства.
Висновки. Отже, удосконалено процес оцшювання потенщалу шдприемства, який, на вщмшу вiд юнуючих, грунтуеться на област перерозподiлу наявних реcурciв i зусиль та пошуку прихованих ре-cурciв i зусиль шляхом перетворення та (або) внаслщок самороз-витку. Розроблений процес дозволяе врахувати область виникнення та умови доступу до реcурciв шдприемства для 1'х оптимального групування за сферами дiяльноcтi. Реалiзацiя такого процесу дае можливють виявити вщповщнють фактичних величин складових елементiв потенщалу шдприемства встановленим щлям дiяльноcтi, а також шдвищувати обгрунтованicть управлiнcьких ршень з по-лiпшення використання сукупного потенщалу шдприемства.
Лггература
1. Краснокутська Н.С. Потенщал пiдприемcтва: формування та ощнка /
H.С. Краснокутська. - К.: Центр навчальноï лiтератури, 2005. - 352 с.
2. Потенщал шдприемства: формування та оцшка / О.К. Добикша,
B.С. Рижиков, С.В. Касьянюк, М.С. Кокотько. - К.: Центр учбовоï лггератури, 2007. - 208 с.
3. Федонш О.С. Потенщал шдприемства: формування та ощнка: навч.-метод. посГ6. / О.С. Федонш, 1.М. Решна, О.1. Олексюк. - К.: КНЕУ, 2005. - 216 с.
4. 1ванов В.Б. Потенщал шдприемства: навч.-метод. по^б. / В. Б. 1ва-нов, О.М. Кохась, С.М. Хмелевський. - К.: Кондор, 2009. - 300 с.
5. Гавва В.Н. Потенщал шдприемства: формування та оцшювання: на-вчальний по^бник / В.Н. Гавва, Е.А. Божко. - К.: Центр навчальноï лггератури, 2004. - 224 с.
6. Бачевський Б.С. Потенщал i розвиток шдприемства / Б.С. Бачевський,
I.В. Заблодська, О.О. Решетняк. - К.: Центр учбовоï лгтератури, 2009. - 400 с.
7. Балацкий О.Ф. Экономический потенциал административных и производственных систем: монография / О.Ф. Балацкий. - Сумы: Университетская книга, 2006. - 972 с.
8. Лашн С.В. ЕкономГчний потенщал шдприемств промисловостг формування, ощнка, управлшня / С.В. Лашн // Вюник СумДУ. - 2007. - № 1. -
C. 59-64.
9. Ожегов С.И. Толковый словарь русского языка / С.И. Ожегов, Н. Ю. Шведова. - М.: Азбуковник, 1997. - 944 с.
10. Советский энциклопедический словарь / под ред. А.М. Прохорова. -М.: Сов. энциклопедия, 1989. - 1632 с.
11. Шинкаренко В.Г. Управлшня маркетинговими можливостями шдприемства: монографiя / В.Г. Шинкаренко, О.М. Криворучко, 1.С. Пипенко. -Х.: ХНАДУ, 2011. - 180 с.
12. Пипенко 1.С. Сутшсть та особливост елементного складу потенщалу АТП / 1.С. Пипенко // Економша транспортного комплексу: зб. наук. праць. -Х.: ХНАДУ, 2013. - Вип. 21. - С. 162-170.
Рецензент О. М. Криворучко, докт. екон. наук, проф., ХНАДУ
Стаття надшшла до редакцп 16.01.2014 р.
УДК 658:656.13.033
_ _ ^
ЛЕГКИИ С. А., канд. екон. наук,
Донецька академ1я автомобтъного транспорту
ФОРМУВАННЯ ЦШОВО1 СТРАТЕГИ НА ПАСАЖИРСЬКИХ АВТОТРАНСПОРТНИХ ПЩПРИСМСТВАХ
Анотаця. У ц1й статт1 обговорюетъся питання формування щново'г стратеги на тдприемствах пасажирсъкого автомобшъного транспорту. Метою статт1 е обхрунту-вання складу й посл1довност1 етатв формування щновог стратеги пасажирсъких автотранспортник тдприемств в умовах маркетинговой ор1ентацгг гх д1ялъност1. У статт1 проведено анал1з Iснуючих п1дход1в до складу й посл1довност1 етатв формування щново'г стратеггг тдприемств р1зних галузей народного господарства, виявлеш гх недол1ки й переваги. На тдстав1 резулътатгв цъого анал1зу, використовуючи метод системного анал1зу, розроблено моделъ формування щново'г стратеги пасажирсъких автотранспортних тдприемств в умовах маркетинговой ор1ентацгг гх д1ялъност1. Ця моделъ дозволяе тдпри-емствам, що функщонуютъ на ринках, якг в1др1зняютъся жорсткою конкурентною боро-тъбою, розробити ефективну ц1нову стратегт, що дозволяе встановити ргвенъ I динамту цгни, якг будутъ в1дображати вимоги пасажир1в до послуги й забезпечувати п1д-приемствам максималът ф1нансов1 резулътати. Ми пропонуемо формувати щнову стра-тегт тдприемства на основ1 його стратеги маркетингу, Iнтегруючи при цъому в процес розробки щново'г стратеги процеси розробки стратеги маркетингу й цгноутворення. За-пропонований процес дозволяе використовувати його для розробки щнових стратегт тдприемств Ыших галузей народного господарства з урахуванням специфти гх цгноутворення.
Ключовi слова: стратег1я щнова, формування, схема, ¡нтегращя.
