Научная статья на тему 'Протромботичні стани як фактор ризику невдач екстракорпорального запліднення в жінок з психосоматичними розладами'

Протромботичні стани як фактор ризику невдач екстракорпорального запліднення в жінок з психосоматичними розладами Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
98
24
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ЭКСТРАКОРПОРАЛЬНОЕ ОПЛОДОТВОРЕНИЕ / ПСИХОСОМАТИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА / АНТИФОСФОЛИПИДНЫЙ СИНДРОМ / СИСТЕМА ГЕМОСТАЗА / IN VITRO FERTILIZATION / PSYCHOSOMATIC DISORDERS / ANTIPHOSPHOLIPID SYNDROME / HEMOSTASIS SYSTEM

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Камінський А.В., Бойчук О.Г., Коломійченко Т.В.

Протромботические состояния как фактор риска неудач экстракорпорального оплодотворения у женщин с психосоматическими расстройствами. Каминський А.В., Бойчук А.Г., Коломийченко Т.В.. Неудачи экстракорпорального оплодотворения (ЭКО) могут быть связаны с протромботическими состояниями, циркуляцией антифосфолипидных антител (АФА). Обследовали: 1 группа 32 женщины без выраженных психосоматических расстройств; 2 группа 61 женщина с психосоматическими расстройствами. Контрольную группу составили 30 фертильных женщин. Проводили определение в сыворотке крови уровня АФА к мембранным фосфолипидам, антител к β2-гликопротеину (β2-GPI), показателей системы гемостаза, гомоцистеина. Частота значимых титров АФА в группе женщин без психосоматических нарушений была 18,9%, а при их наличии 44,3%, частота β2-GPI 9,6% против 24,5% соответственно. Только у 11,5% женщин 2 группы повышенный уровень АФА сочетался с выявлением β2-GPI и / или одним и более клиническими критериями антифосфолипидного синдрома (АФС). У пациенток с бесплодием и психосоматическими расстройствами обнаружили повышение агрегации тромбоцитов на фоне относительной тромбоцитопении, высокий уровень фибриногена, растворимых фибрин-мономерных комплексов, удлиненное АЧТВ при повышенном уровне D-димера. У части пациенток отмечена гипергомоцистеинемия. Выделены факторы, негативно влияющие на эффективность применения ЭКО у пациенток с психосоматическими расстройствами: повышение уровня АФА; снижение количества тромбоцитов; рост индекса АДФ-индуцированной агрегации; удлинение АЧТВ; повышение уровня фибриногена, D-димера; гомоцистеина. Наличие протромботических состояний, ассоциированных с АФС, необходимо учитывать при подготовке к ЭКО и проводить соответствующую их коррекцию.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Камінський А.В., Бойчук О.Г., Коломійченко Т.В.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

PROTHROMBOTIC STATES AS RISK FACTOR OF IN VITRO FERTILIZATION FAILURES IN WOMEN WITH INFERTILITY AND PSYCHOSOMATIC DISORDERS

Failures of in vitro fertilization (IVF) may be associated with prothrombotic states, the circulation of antiphospholipid antibodies (APA). 93 women with infertility were screened: 1 group 32 women without severe psychosomatic disorders; 2 group 61 women with psychosomatic disorders. The control group consisted of 30 fertile women. The level of AFA to membrane phospholipids (phosphatidylethanolamine, phosphatidylserine, cardiolipinum), antibodies to β2-glycoprotein (β2-GPI), hemostasis (platelet count, ADP-induced platelet aggregation index, fibrinogen concentration, prothrombin index, activated partial thromboplastin time APTT, test for soluble fibrin-monomeric complexes, D-dimer), homocysteine in the blood serum was defined. The frequency of significant AFA titres in the group of women without psychosomatic disorders was 18.9%, and if they were present 44.3%, the rate of β2-GPI 9.6% versus 24.5%, respectively. Only in 11.5% of women in 2 groups, elevated levels of APA were associated with β2-GPI and/or one or more clinical criteria for antiphospholipid syndrome (APS)... Failures of in vitro fertilization (IVF) may be associated with prothrombotic states, the circulation of antiphospholipid antibodies (APA). 93 women with infertility were screened: 1 group 32 women without severe psychosomatic disorders; 2 group 61 women with psychosomatic disorders. The control group consisted of 30 fertile women. The level of AFA to membrane phospholipids (phosphatidylethanolamine, phosphatidylserine, cardiolipinum), antibodies to β2-glycoprotein (β2-GPI), hemostasis (platelet count, ADP-induced platelet aggregation index, fibrinogen concentration, prothrombin index, activated partial thromboplastin time APTT, test for soluble fibrin-monomeric complexes, D-dimer), homocysteine in the blood serum was defined. The frequency of significant AFA titres in the group of women without psychosomatic disorders was 18.9%, and if they were present 44.3%, the rate of β2-GPI 9.6% versus 24.5%, respectively. Only in 11.5% of women in 2 groups, elevated levels of APA were associated with β2-GPI and/or one or more clinical criteria for antiphospholipid syndrome (APS). In patients with infertility and psychosomatic disorders, increased platelet aggregation in the context of relative thrombocytopenia, higher fibrinogen levels, soluble fibrin-monomeric complexes, and prolonged APTT with elevated D-dimer levels was revealed. Some patients have hyperhomocysteinemia. Factors that adversely affect the efficiency of IVF in the patients with psychosomatic disorders were noted: elevation of APA; reduction in the number of platelets; growth of the ADP-induced aggregation index; extension of APTT; increase of fibrinogen, D-dimer; homocysteine. The presence of prothrombotic states associated with APS should be taken into account when preparing for IVF and perform their appropriate correction. function show_eabstract() { $('#eabstract1').hide(); $('#eabstract2').show(); $('#eabstract_expand').hide(); } ▼Показать полностью

Текст научной работы на тему «Протромботичні стани як фактор ризику невдач екстракорпорального запліднення в жінок з психосоматичними розладами»

REFERENCES

1. Alperovitch BI. [Liver surgery]. Meditsinckie nauki. Klinicheckaia meditsina. 2010;3:352. Russian.

2. Achaladse GG, Zereteli Iju. Liver abscesses. An-naly khirurhicheckoi gepatologii. 2006;1(11):97-105. Russian.

3. Moshkivskyi GJu. [Methodological and tactical and technical bases for the implementation of percutaneous echo-controlled interventions]. Klinich. hirur-giia. 2012;9:25-28. Ukrainian.

4. Moshkivskyi GJu. [The role of percutaneous interventions under the control of ultrasound examination in the treatment of extraordinary post-operative limited limestone fluid]. Klinich. hirurgiia. 2010;5(6):31. Ukrainian.

5. Moshkivskyi GJu. [Features of treatment of cho-langiogenic abscesses of the liver through percutaneous interventions under the control of ultrasound examination]. Klinich. hirurgiia. 2010;8:45-50. Ukrainian.

6. Shevchuk IM, Shevchuk MG, Dronya MM, Vatseba AO. [Modern aspects of surgical treatment of patients with abscesses of the liver, complicated by abdominal sepsis]. Shpital'na khirurgiya. 2010;3:46-48. Ukrainian.

7. Shapovalianc ST, Mylnykov AT. [Liver abscesses]. Klinicheskaia khirurhiia. Natsionalnoe rukovodstvo. 2009;3:188-96. Russian.

8. Shatalov OD. [Modern treatments for abscesses and purulent cysts liver]. AML. 2011;XVII(3):35-38. Ukrainian.

9. Kalita NYa, Nichitaylo ME, Kotenko OG. [Etiology, pathogenesis and clinical diagnostic aspects of liver abscess]. Klinichna khirurgiya. 2004;10:54-58. Russian.

10. Alvarez Perez JA. Clinical course, treatment, and multivariate analysis of risk factors for pyogenic liver abscess. Am. J. surg. 2001;181(2):177-86.

Стаття надшшла до редакцп 16.10.2018

УДК 618.177-097.3:[616.89-008:159.923.31]:616-005.3-08 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2018.4.153000

ПРОТРОМБОТИЧН1 СТАНИ ЯК ФАКТОР РИЗИКУ НЕВДАЧ ЕКСТРАКОРПОРАЛЬНОГО ЗАПЛ1ДНЕННЯ В Ж1НОК З ПСИХОСОМАТИЧНИМИ РОЗЛАДАМИ

Нащоналъна медична академiя тслядипломноЧ освти iMeni П.Л. Шупика 1

вул. Дорожицъка, 9, Кшв, 04112, Украша

1вано-Франювсъкий нацюналъний медичний yHieepcumem 2

вул. Галицъка, 2,1вано-Франювсък, 76018, Украша

Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education

Dorohozhytska str., 9, Kyiv, 04112, Ukraine

Ivano-Frankivsk National Medical University

Halytska str., 2, Ivano-Frankivsk, 76018, Ukraine

e-mail: tanyakolom@gmail.com

Ключовi слова: екстракорпоралъне заплiднення, психосоматичнi розлади, антифосфолiпiдний синдром, система гемостазу

Ключевые слова: экстракорпоралъное оплодотворение, психосоматические расстройства, антифосфолипидный синдром, система гемостаза

Key words: in vitro fertilization, psychosomatic disorders, antiphospholipid syndrome, hemostasis system

А.В. Камтський 1, О.Г. Бойчук 2, Т.В. Коломшченко 1

18/ Том XXIII/ 4

63

Реферат. Протромботические состояния как фактор риска неудач экстракорпорального оплодотворения у женщин с психосоматическими расстройствами. Каминський А.В., Бойчук А.Г., Коломийченко Т.В..

Неудачи экстракорпорального оплодотворения (ЭКО) могут быть связаны с протромботическими состояниями, циркуляцией антифосфолипидных антител (АФА). Обследовали: 1 группа - 32 женщины без выраженных психосоматических расстройств; 2 группа - 61 женщина с психосоматическими расстройствами. Контрольную группу составили 30 фертильных женщин. Проводили определение в сыворотке крови уровня АФА к мембранным фосфолипидам, антител к в2-гликопротеину (@2-GPI), показателей системы гемостаза, гомоцистеина. Частота значимых титров АФА в группе женщин без психосоматических нарушений была 18,9%, а при их наличии - 44,3%, частота P2-GPI 9,6% против 24,5% соответственно. Только у 11,5% женщин 2 группы повышенный уровень АФА сочетался с выявлением P2-GPI и / или одним и более клиническими критериями антифосфолипидного синдрома (АФС). У пациенток с бесплодием и психосоматическими расстройствами обнаружили повышение агрегации тромбоцитов на фоне относительной тромбоцитопении, высокий уровень фибриногена, растворимых фибрин-мономерных комплексов, удлиненное АЧТВ при повышенном уровне D-димера. У части пациенток отмечена гипергомоцистеинемия. Выделены факторы, негативно влияющие на эффективность применения ЭКО у пациенток с психосоматическими расстройствами: повышение уровня АФА; снижение количества тромбоцитов; рост индекса АДФ-инду-цированной агрегации; удлинение АЧТВ; повышение уровня фибриногена, D-димера; гомоцистеина. Наличие протромботических состояний, ассоциированных с АФС, необходимо учитывать при подготовке к ЭКО и проводить соответствующую их коррекцию.

Abstract. Prothrombotic states as risk factor of in vitro fertilization failures in women with infertility and psychosomatic disorders. Kaminskyi A.V., Boychuk O.G., Kolomiichchenko T.V. Failures of in vitro fertilization (IVF) may be associated with prothrombotic states, the circulation of antiphospholipid antibodies (APA). 93 women with infertility were screened: 1 group - 32 women without severe psychosomatic disorders; 2 group - 61 women with psychosomatic disorders. The control group consisted of 30 fertile women. The level of AFA to membrane phospholipids (phosphatidylethanolamine, phosphatidylserine, cardiolipinum), antibodies to в2-glycoprotein (@2-GPI), hemostasis (platelet count, ADP-induced platelet aggregation index, fibrinogen concentration, prothrombin index, activated partial thromboplastin time - APTT, test for soluble fibrin-monomeric complexes, D-dimer), homocysteine in the blood serum was defined. The frequency of significant AFA titres in the group of women without psychosomatic disorders was 18.9%, and if they were present - 44.3%, the rate of P2-GPI 9.6% versus 24.5%, respectively. Only in 11.5% of women in 2 groups, elevated levels of APA were associated with P2-GPI and/or one or more clinical criteria for antiphospholipid syndrome (APS). In patients with infertility and psychosomatic disorders, increased platelet aggregation in the context of relative thrombocytopenia, higher fibrinogen levels, soluble fibrin-monomeric complexes, and prolonged APTT with elevated D-dimer levels was revealed. Some patients have hyperhomocysteinemia. Factors that adversely affect the efficiency of IVF in the patients with psychosomatic disorders were noted: elevation of APA; reduction in the number of platelets; growth of the ADP-induced aggregation index; extension of APTT; increase of fibrinogen, D-dimer; homocysteine. The presence of prothrombotic states associated with APS should be taken into account when preparing for IVF and perform their appropriate correction.

Причини безплщдя надзвичайно рiзноманiтнi, але найчастше спостертаеться сукупний вплив 2-5 факторiв. Зростае штерес до значення психо-лопчних чинниюв при безплщд^ яке багато дослщниюв зараховують до психосоматичних захворювань [3].

Активно розвиваються допомiжнi репродук-тивш технологи (ДРТ), яю поступово стають рутинною процедурою при виршенш проблеми народження дитини в безплщному шлюб^ Основним методом ДРТ е екстракорпоральне заплщнення (ЕКЗ). Однак, незважаючи на по-чатковi суттевi устхи, ефектившсть програм ЕКЗ зупинилась на рiвнi 20-35%, причому в деяких пащенпв щ невдачi повторюються, що спонукае до подальшого пошуку причин та можливостей шдвищення ефективносп ЕКЗ [6]. Деякими дослщниками встановлено зв'язок рецидивуючих невдач ЕКЗ з психолопчними факторами [2].

На думку низки aBTopiB, невдачi ЕКЗ можуть бути пов'язаш з тдвищеною схильшстю до згор-тання кров^ протромботичними станами, цир-кулящею антифосфолшщних антитш (АФА) [1].

Наявшсть АФА може супроводжуватися рiзними ктшчними ситуащями. При «класич-ному» АФС виникають рецидивуючi судинш тромбози (венозш або артерiальнi). 1ншим варiантом, обмеженим патолопею ваптносп, е акушерський АФС. Можливо безсимптомне «носшство АФА» або розвиток нетромботичних клшчних проявiв АФС [7].

Антифосфолшщш антитша впливають на систему гемостазу, пошкоджуючи вс його захисш ланки: ендотелiальний бар'ер, функщю природних антикоагулянпв, ендогенний фiбри-нолiз, i активують тромбоцитарну ланку гемостазу i прокоагулянтш фактори.

Важливим фактором репродуктивних та аку-шерських порушень е riпергомоцистеlнемiя, яка

64

МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / MEDICNIPERSPEKTIVI

призводить до пошкодження та активаци ендо-телiальних клiтин, що значно шдвищуе ризик розвитку тромбозiв [4]. З шшого боку, гшергомо-цистеïнемiя може супроводжуватися розвитком вторинних аутоiмунних реакцiй i на цей час розглядасться як одна з причин АФС. Гомо-цистеïн iндукуe апоптоз кттин трофобласта i значно знижуе вироблення хорiонiчного гона-дотропiну, що може бути причиною розвитку акушерських ускладнень, пов'язаних iз пору-шенням iмплантацiï [5].

Окрiм того, тромботичш ускладнення е найбiльш серйозними, потенцшно смертельно небезпечними ускладненнями ДРТ, що пов'язано iз застосуванням високих доз гормональних препаратiв. У жiнок з надмiрною реакцiею на екзогеннi гонадотрошни може розвиватися синдром гiперстимуляцiï яечниюв (СГЯ), який асощюеться з бшыл глибокими змiнами в сис-темi гемостазу i вираженою гiперкоагуляцiею. Ризик венозноï тромбоемболiï пiсля ЕКЗ зростае в 20-30 разiв порiвняно iз загальною популяцiею, що свiдчить про необхщшсть оцiнювати такий ризик при шдготовщ до ДРТ та проводити необхiднi профiлактичнi заходи [8].

Наявшсть у жiнки з безплiддям психосома-тичних розладiв також може бути пов'язана з АФС, адже в тепершнш час пiд антифос-фолшдним синдромом (АФС) розумiють симптомокомплекс, що поеднуе клiнiчнi ознаки та лабораторш данi: циркуляцiя АФА в поед-наннi з артерiальними i венозними тромбозами, синдромом втрати плода, iмунною тромбоци-топенiею i / або невролопчними розладами [7]. Передбачаеться можливють АФА безпосередньо зв'язуватися з нервовими тканинами, тим самим порушуючи ïx функцiю [9].

Мета дослiдження - встановити значення антифосфолiпiдниx антитш в ефективностi лшу-вання безплщдя методами допомiжниx репродук-тивних технологш у жiнок з психосоматичними розладами.

МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ

Обстежили 93 жшки з трубно-перитонеаль-ним фактором безплщдя, якi направленi на лшування безплiддя методами ДРТ (основна група). Контрольну групу склали 30 фертильних жiнок, якi мали народжених дiтей i звернулися до жшочо1' консультаци для передгравiдарноï пiдготовки перед запланованою вагiтнiстю.

Пiсля проведення анкетування жшок та консультаци психолога пащентки основно1' групи були розподiленi на 2 групи залежно вiд наяв-ностi та вираженостi психосоматичних розладiв: 1 група - 32 жшки без виражених психосо-

матичних розладiв; 2 група - 61 жшка з вира-женими психосоматичними розладами.

Визначення в сироватщ периферично1' веноз-но1' кровi рiвня антифосфолiпiдниx антитiл (АФА) до мембранних фосфолшадв (фосфати-дилетаноламiну РЕ, фосфатидилсерину PS, кар-дiолiпiну CL) проводили методом iмунофер-ментного аналiзу з використанням набору антитш "Nobiwell" до двох клашв iмуноглобулiнiв: Ig G та IgM ("Amеrsham Pharmacia Biotech", Вели-кобританiя). Пiдвищеним вважали рiвень АФА бiльше нiж 20 Од/мл. Визначали також антитiла до кофактора АФА ß2-глiкопротеïну (ß2-GPI) двох клашв iмуноглобулiнiв: Ig G та IgM (шдвищений рiвень бiльше шж 20 Од/мл).

Дослiдження системи гемостазу (кшькють тромбоцитiв, iндекс АДФ-iндукованоï агрегацп тромбоцитiв, концентрацiя фiбриногену, про-тромбшовий iндекс, активований частковий тромбопластиновий час - АЧТЧ, D-димер) проводили iз застосуванням бiоxiмiчного ана-лiзатора. Також здшснювали тест на розчиннi фiбрин-мономернi комплекси (РФМК-тест).

Piвень гомоцисте1'ну визначався методом ферментативно1' циклiчноï реакци, за допомогою набору Diasyis (Нiмеччина) з використанням ана-лiзатора «Respons 920» (Шмеччина) за методикою виробника.

Статистичну обробку отриманих даних здшснювали за допомогою програмних паке^в Microsoft Office 2007 for Windows XP Professional, STATISTICA 6.0 (Stat. Soft. Inc. США). Достовiрнiсть рiзницi мiж вибiрками оцiнювали за t-критерiем Стьюдента, для показниюв, вира-жених у частках, використовували критерiй кутового перетворення Фшера, розбiжностi вважали достовiрними при р<0,05.

РЕЗУЛЬТАТИ ТА ÏX ОБГОВОРЕННЯ

Щцвищений рiвень АФА (бiльше нiж 10 GPL-U-ml для IgG та бшыле нiж 10 MPL-U-ml для IgM) виявлено лише в 2 (6,7%) жшок контрольно!' групи i в третини жшок з без-плщдям (34 пащентки, 36,6%, p<0,05), тобто встановлено бшьше шж п'ятикратне тдвищення цього показника, що вказуе на можливють аутоiмунниx та тромбоваскулярних порушень, якi зумовлюють ризик неефективносп ДРТ та невиношування вагiтностi. При цьому в спек^ виявлених АФА переважала частка антикардiолiпiновиx антитш (76,5% проти 35,8 та 27,2% АФА до PE та PS вщповщно).

При цьому антитша до кофактора АФА ß2-GPI виявили у 18 (19,4%) пащенток i лише в однiеï (3,3%) жшки контрольноï групи (p<0,05).

18/ Том XXIII/ 4

65

Анатз виявлення АФА залежно вiд наявностi та вираженостi психосоматичних порушень показав, що частота значущих титрiв АФА у 1-й груш була 18,9%, а при психосоматичних розладах вона була б№ше шж у два рази вищою i становила 44,3% (р<0,05). Частота виявлення Р2^Р1 у 1 групi становила 9,6% проти 24,5% у жшок 2-1 групи.

Поглиблений аналiз анамнестичних даних показав, що лише в 7 (11,5%) жшок 2 групи тдвищений рiвень АФА сполучався з наявшстю значущого рiвня Р2^Р1 та/або одним або кшькома клiнiчними критерiями АФС (випадки пiдтвердженого iнструментально або морфо-логiчно судинного тромбозу, втрата морфоло-гiчно нормального плода тсля 10 тижнiв вапт-ностi, передчасш пологи до 34 тижнiв ваптност внаслiдок прееклампси або виражено! плацентарное' недостатностi, 3 i бшьше послiдовнi випадки спонтанних абортiв до 10 тижшв вапт-ностi без анатомiчних аномалiй матки або хромо-сомних порушень). У цих випадках дiагноз АФС вважали пiдтвердженим, в шших 23 (37,7%) жiнок 2 групи та вшх 7 (18,9%) жшок 1 групи не тдтверджений клшчно пiдвищений рiвень АФА визначають термiном «сумшвний АФС».

Дослiдження системи гемостазу (табл. 1) виявило в пащенток з безплщдям та психо-соматичними розладами пiдвищення агрегаци тромбоцита на тт вщносно! тромбоцитопенп (кшьюсть тромбоцитiв 231,4±15,5 проти 278,2±17,4 та 341,3±18,4 109/л у жшок 1-1 та контрольно! груп, р<0,05), достовiрно вищий, нiж у 1-й груш та в контролi рiвень фiбриногену, розчинних фiбрин-мономерних комплексiв (8,4±1,2 проти 4,8±0,76 та 3,7±0,32 мг/мл вщповщно, р<0,05), суттево подовжений АЧТЧ (до 34,9±1,2 с вщ-носно 29,2±1,0 та 26,3±1,2 с у жшок 1-1' та контрольно! груп, р<0,05) при достовiрно шдви-щеному рiвнi D-димеру (328,1±37,6 вiдносно 186,2±15,4 та 158,3±18,4 нг/мл, р<0,05). Такi змши вказують на певну схильнiсть до гшер-коагуляци i тромбоутворення та часто асощюють з АФС. При цьому вщм^или також гшергомо-цисте!немда в частини пацiенток цiе! групи: середне значення концентрацп показника стано-вило 10,5±0,36 мкмоль/л проти 5,7±0,32 та 5,0±0,24 мкмоль/л у 1-й та контрольнш групi (р<0,05), що вказуе на можливють пошкодження ендотелiю судин i також асоцiюеться з АФС.

Таблиця 1

Показники системи гемостазу та р1вень гомоцистеТну в жшок з безплщдям (М±т)

Показник 1 група (п=32) 2 група (п=61) Контрольна група (п=30)

К1льк1сть тромбоципв, 109/л (278,2±17,4)* (231,4±15,5)* # 341,3±18,4

1ндекс АДФ-шдуковано1 агрегаци, % 48,3±6,2 (58,8±4,6)* 39,7±-6,8

Ф1бриноген, г/д 3,0±0,21 (4,2±0,26)* # 2,8±0,40

Протромб1новий 1ндекс, % 92,2±8,5 107,4±13,6 85,1±6,7

АЧТЧ, с 29,2±1,0 (34,9±1,2)* # 26,3±1,2

РФМК-тест, мг/мл 4,8±0,76 (8,4±1,2)* # 3,7±0,32

D-димер, нг/мл 186,2±15,4 (328,1±37,6)* # 158,3±18,4

ГомоцистеУн, мкмоль/л 5,7±0,32 (10,5±0,36)* # 5,0±0,24

Примгтки: * - р1зниця достов1рна щодо показника жшок контрольно! групи (р<0,05); # - р1зниця достов1рна щодо показника жшок групи 1 (р<0,05).

Аналiз ефективностi застосування ДРТ у пащенток обстежених груп показав таке: вапт-нють настала майже в половини жшок 1 групи (46,8%) i лише в 14 (23,0%) пащенток з психо-соматичними розладами (р<0,05), що може бути зумовлено високою частотою встановлених у них протромботичних показникiв, якi асо-

цiюються з АФС i можуть бути прогностичними факторами ризику неефективностi ДРТ:

• -шдвищення рiвня АФА (вiдношення шанав ВШ=2,4; довiрчий iнтервал Д1 0,7-8,7, р>0,05);

• зниження кiлькостi тромбоцитiв (ВШ=3,1; Д1 0,4 - 26,7, р>0,05);

66

МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / ЫЕШСМ РЕЯЗРЕКТШ

• 3pocraHHa iHgeKcy AA^-iHgyKoBaHoï aipe-

ra^ï (Bm=2,8; AI 0,6 - 14,2, p>0,05);

• nigBH^eHHa piBHa $i6pHHoreHy (Bm=3,4; AI 0,7 - 17,0, p>0,05);

• nogoB^eHHa AHTH (Bm=3,1; AI, 0,6 -15,6, p>0,05);

• nigBH^eHHa piBHa D-gHMepy (Bm=1,3; AI 0.3 - 5.3, p>0,05);

• nigBH^eHHa piBHa гомоцнстeïнy (Bm=2,8; AI 0,6 - 14.2, p>0,05).

BHCHOBKH

1. Ana mhok 3 6e3nniggaM Ta ncHxocoMa-thhhhmh po3nagaMH xapaKTepHa BHCOKa nacTOTa nigBH^eHHa piBHa aHTH^oc^oninigHHx aHTHTin, aHTHTin go amurina go ß2-raiKonpoTei.Hy Ta iHmHx npoipoM6oTHHHHx CTaHiB (3pymeHHa b CHCTeMi reMOcra3y b 6iK TpoM6oyTBopeHHa Ta nigBH^eHHa кoaгynaцiннoгo nore^iany, гiпepгoмoцнcтeïнeмia), ^o aco^rororbca 3 affra^oc^onimgHHM cuHgpoMOM.

2. Buginem ^aKTopu, ^o HeraTHBHO BnnH-BaroTb Ha e$eKTHBHicTb 3acrocyBaHHa gonoMi^Hux penpogyKTHBHHx TexHonoriM y пaцieнтoк 3 ncuxo-coMaTHHHHMH po3nagaMu: nigBH^eHHa piBHa AOA

(Bm=2,4); 3HH^eHHa KinbKocTi тpoм6oцнтiв (Bm=3,1); 3pocTaHHa iHgeKcy AA^-ingyKoBaHoï aгpeгaцiï (Bm=2,8); nigBH^eHHa piBHa ^i6pu-HoreHy (Bm=3,4), nogoB^eHHa AHTH (Bm=3,1); nigBH^eHHa piBHa D-gHMepy (Bm=1,3); nigBH-

^eHHa piBHa гoмoцнcтeïнy (Bm=2,8).

3. nepepaxoBaHi noKa3HHKH Mo^yTb 6yTH пpoгнocтннннмн MapKepaMH Hee^eKTHBHocri go-noMi^HHx penpogyKTHBHHx TexHonoriM y na^eH-tok 3 ncHxocoMaTHHHHMH po3nagaMH. HaaBHicTb npoTpoM6oTHHHHx CTaHiB, ^o aco^rororbca 3 AOC, Heo6xigHo BpaxoByBarH npu пigгoтoвцi go gonoMi^HHx penpogyKTHBHHx TexHonoriM Ta npo-BoguTH BignoBigHy ïx Kope^iro.

CnHCQK .ÏÏITEPATYPH

1. Цнpкyпнцнa aHTH$oc$o^HnHgHMx amure^ h Heyganu ЭКО / H.C. Ory^eBa, ,3,.X. XropoeBa, T..3. MamROBa, r.P. A6paMaH // AKymepcTBO, rHHeRono-rua h penpogy^ua. - 2015. - №3. - C.6-10.

2. A comparison of psychological stress among women with and without reproductive failure / C. Coughlan, S. Walters, W. Ledger, T.C. Li // Int. J. Gynaecol Obstet., 2014. - Vol. 124, N 2. - P. 143-147.

3. Boivin J. Evolution of psychology and counseling in infertility / J.Boivin, S.Gameiro // Fertil Steril. - 2015. - Vol. 104, N 2. - P. 251-259.

4. Lai W.K. Homocysteine-Induced Endothelial Dysfunction / W.K. Lai, M.Y. Kan // Ann Nutr Metab. -2015. - Vol. 67, N 1. - P. 1-12.

5. Maternal homocysteine in pregnancy and offspring birthweight: epidemiological associations and Mendelian randomization analysis / C.S.Yajnik, G.R. Chandak, C. Joglekar [et al.] // Int. J. Epidemiol. -2014. - Vol. 43, N 5. - P. 1487-1497.

6. Messerlian C. Epidemiologic Approaches for Studying Assisted Reproductive Technologies: Design, Methods, Analysis and Interpretation / C. Messerlian, A.J. Gaskins // Curr Epidemiol Rep. - 2017. - Vol. 4, N 2. - P. 124-32.

7. The antiphospholipid syndrome: from pathophy-siology to treatment / S. Negrini, F. Pappalardo, G. Mur-daca [et al.] // Clin. Exp. Med. - 2017. - Vol. 17, N 3. -P. 257-267.

8. Thromboembolism and in vitro fertilization - a systematic review / M. Sennstrom, K. Rova, M. Hellgren [et al.] // Acta Obstet Gynecol Scand. - 2017. - Vol. 96, N 9. - P. 1045-1052.

9. Yelnik C.M. Non-stroke Central Neurologic Manifestations in Antiphospholipid Syndrome / C.M.Yel-nik, E.Kozora, S.Appenzeller // Curr. Rheumatol. Rep. -2016. - Vol. 18, N 2. - P. 11.

REFERENCES

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

1. Stuleva NS, Khizroeva DKh, Mashkova TIa., Abramian G.R. [Circulation of antiphospholipid antibodies and IVF failures]. Akusherstvo, ginekologija i repro-dukcija. 2015; 9 (3): 6-10. Russian. doi: 10.17749/20704968.2015.9.3.006-010

2. Coughlan C, Walters S, Ledger W, Li TC. A comparison of psychological stress among women with and without reproductive failure. Int J Gynaecol Obstet. 2014; 124(2):143-7. doi: 10.1016/j.ijgo.2013.08.006.

3. Boivin J, Gameiro S. Evolution of psychology and counseling in infertility.Fertil Steril., 2015; 104(2):251-9. doi: 10.1016/j.fertnstert.2015.05.035.

4. Lai WK, Kan MY. Homocysteine-Induced Endothelial Dysfunction. Ann Nutr Metab. 2015; 67(1):1-12. doi: 10.1159/000437098.

5. Yajnik CS, Chandak GR, Joglekar C, Katre P, Bhat DS, Singh SN, Janipalli CS, Refsum H, Krishnaveni, G, Veena S, Osmond C, Fall CH. Maternal homocysteine in pregnancy and offspring birthweight: epidemiological associations and Mendelian randomization analysis. Int J Epidemiol. 2014; 43(5):1487-97. doi: 10.1093/ije/dyu132.

6. Messerlian C, Gaskins AJ. Epidemiologic Approaches for Studying Assisted Reproductive Technologies: Design, Methods, Analysis and

18/ TOM XXIII/ 4

67

Interpretation. Curr Epidemiol Rep. 2017; 4(2):124-32. doi: 10.1007/s40471-017-0105-0.

7. Negrini S, Pappalardo F, Murdaca G, Indiveri F, Puppo F. The antiphospholipid syndrome: from pathophysiology to treatment. Clin Exp Med, 2017; 17 (3): 257267. doi: https://doi.org/10.1007/s10238-016-0430-5

8. Sennstrom M, Rova K, Hellgren M, Hjertberg R, Nord E, Thurn L, Lindqvist PG. Thromboembolism and

in vitro fertilization - a systematic review. Acta Obstet Gynecol Scand. 2017; 96(9):1045-52. doi: 10.1111/aogs.

9. Yelnik CM, Kozora E, Appenzeller S. Non-stroke Central Neurologic Manifestations in Antiphospholipid Syndrome. Curr Rheumatol Rep. 2016;18(2):11. doi: 10.1007/s11926-016-0568-x.

Стаття надшшла до редакцп 12.10.2018

УДК 618.132-002-009.7-036.1-085-048.56 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2018.4.153001

Л.П. Грек МОЖЛИВОСТ1 ПЕРСОШФ1КОВАНО1

ТЕРАПП В ПАЩеНТОК З ХРОН1ЧНИМ ТАЗОВИМ БОЛЕМ, ЗУМОВЛЕНИМ ЗАПАЛЬНИМИ ЗАХВОРЮВАННЯМИ ОРГАН1В МАЛОГО ТАЗА

ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украши» кафедра акушерства, гiнекологii та перинатологИ ФПО (зав. - д. мед. н., проф. Ю.А. Дубоссарська) вул. Вернадського, 9, Днтро, 49044, Украша SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» Department of Obstetrics, Gynecology and Perinatology FPE V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine e-mail: Mila_Grek@3g.ua

Ключовi слова: хронiчний тазовий бшь, запальнi захворювання оргатв малого таза, iнтерлейкiни, персонал1зована терапiя

Ключевые слова: хроническая тазовая боль, воспалительные заболевания органов малого таза, интерлейкины, персонализированная терапия

Key words: chronic pelvic pain, inflammatory diseases of the pelvic organs, interleukins, personalized therapy

Реферат. Возможности персонализированной терапии у пациенток с хронической тазовой болью, обусловленной воспалительными заболеваниями органов малого таза. Грек Л.П. Целью работы было создание патогенетически обусловленного системного подхода для повышения эффективности лечения и улучшения психоэмоционального состояния женщин с хронической тазовой болью (ХТБ) и воспалительными заболеваниями органов малого таза. Проведена сравнительная оценка цитокинового (IL-10, IL-6, TNF-a) и гормонального профиля (лютеинизирующего гормона (ЛГ), фолликулостимулирующего гормона (ФСГ), эстрадиола, прогестерона, пролактина, кортизола); мониторинга болевых ощущений и психоэмоциональных нарушений. В динамике наблюдения, после проведенного лечения в течение 6 месяцев было отмечено: уменьшение провоспалительной активности цитокинового профиля: IL-6 на 43,28%, TNF-a на 63,27%; восстановление гормональных соотношений - у 76% пациенток; 88% пациенток определили значительное улучшение общего и психоэмоционального состояния; уменьшение реактивной тревожности и депрессивных расстройств до показателей нормы определены у 84% пациенток, регресс болевого синдрома до минимальных показателей по шкале ВАШ был определен у 96% пациенток, что свидетельствует об эффективности персонализированной терапии и целесообразности расширения лечебно-диагностического алгоритма у больных с хронической тазовой болью.

68

МЕДИЧН1ПЕРСПЕКТИВИ / MEDICNIPERSPEKTIVI

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.