CC BY
15
separately or together with TCM (2 ml/kg). The animals were taken out of the experiment in 3, 6 and 48 hours after the administration of the nanotubes and TCM. In serum and liver the total activity of NO synthase, level of NOx and oxidative-modified proteins were measured.
Results. It has been shown that only multi-walled carbon nanotubes changed significantly the studied parameters. The administration of tetrachloromethane to rats caused significant changes of all indices. Maximal changes of all parameters were registered in the group of animals that were co-administered with carbon nanotubes and tetrachloromethane. In this case, a number of the studied parameters in blood and liver significantly changed compared to the similar indicators in the group of animals, which were administered with the chemical toxicant only.
Conclusion. Carbon nanotubes increase the capability of the chemical toxicant tetrachlormethane to cause ni-trooxidative stress and increase the oxidative modification of proteins in liver and serum. Key words: carbon nanotubes, tetrachloromethane, nitrooxidative and oxidative stress.
Рецензент - проф. Непорада К. С. Стаття надшшла 22.01.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-1-142-144-147 УДК 616.858
Макаренко О. В., Криворучко Т. М. ПРОТИПАРК1НСОН1ЧНИЙ ПРОФ1ЛЬ АМАНТАДИНУ З ГЛ1ЦИНОМ У ЩУР1В ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО МФТП-ПАРК1НСОН1ЗМА
ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МОЗ Украши» (м. Днтро)
olgamakarenko977@gmail.com
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слщними роботами. Доотдження проведено в рамках науково-дослщно! роботи кафедри фармакологи та ктмычно! фармакологи ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украши» на тему: «Системна фармаколопя неопюдних анальгетиюв та засоби медикаментозного захисту мозку в умовах патолопчних стаыв» (ДР № 0114Ш00935).
Вступ. Хвороба Парюнсона, яку також визнача-ють як тремтливий паралiч, являе собою тривалий прогресуючий стан, що супроводжуеться порушен-ням рухових функцм та нейропсихолопчного стану хворого. Вщомо, що хвороба Парюнсона, симптоми яко! з плином часу поступово посилюються, розви-ваеться унаслщок нейродегенерацп в головному мозку дофамшових рецепторiв, що вщповщають за контроль над чиненими рухами. Захворювання пщ-лягае певним коригуванням симптоматики, може тривати протягом багатьох роюв i е невилковним [7]. Так, на початкових стадiях хвороби одним з за-собiв вибору антипаркшсоычно! терапiI е iнгiбiтор NMDA-рецепторiв - амантадин, який завдяки бло-кадi глутаматно! передачi знижуе надмiрний стиму-люючий вплив кортикальних глутаматних нейроыв на неостриатум, що розвиваеться на фон недо-статностi дофамЫу. Крiм того, амантадин пригнiчуе NMDA - рецептори нейронiв чорно! субстанци, тим самим зменшуючи внутрiшньоклiтинний вхщ до них Са2+, завдяки чому знижуеться можливiсть деструк-цi! вказаних нейроыв [4].
Проте, окрiм традицмно вiдомих рухових по-рушень, кгмычна картина ХП включае рiзноманiтнi неруховi розлади - сенсорнi, диссомнiчнi, нерво-во-психiчнi (когнiтивнi, емоцiйно-афективнi, пове-дЫков^ та вегетативно-вiсцеральнi змiни [8]. Серед зазначених змш в клiнiчнiй картин паркiнсонiзму за-
слуговуе уваги когнггивний дефiцит та депресiя, якi спостер^аються майже у 70-90% хворих на паркш-соызм [9].
У попередых роботах нами проаналiзованi мож-ливост використання глiцину за умов експеримен-тального паркiнсонiзму (стани каталепсiI та тремору) з урахуванням базово! антипарюнсоычно! терапiI амантадином [6], де було встановлено що оптимальним стввщношенням в дозовому режимi амантадину та глщину була комбiнацiя Амантадин 50 + Глщин 200 мг/кг, що i стало в подальшому об'ектом нашого дослiдження.
Метою ж дано! роботи було провести оцшку протипаркшсоычно! дiI, а саме, проявiв каталепсп, ригiдностi та тремору, при вн/шлунковому введенi глiцину та глiцину сумюно з амантадином за умов експериментально! змiшаноI форми паркшсоыз-му, викликано! нейротоксином МФТП (Ы-метил-4-фенiл-1,2,3,6-тетрагiдропiридин).
Об'ект i методи дослiдження. Дослiди про-веденi на 32 бiлих щурах-самцях масою 280-320 г котрi утримувались в стандартних умовах вiварiю ДЗ «ДМА МОЗ Укра!ни» [2]. ВЫм тваринам моделювали МФТП - шдукований паркiнсонiзм шляхом вн/оче-ревинного введення нейротоксину 30 мг/кг одноразово. Проте, до моделювання паркшсоызму твари-ни вибiрково були подiленнi на 4 дослщних групи по 8 тварин в кожнм, котрим на протязi 5 днiв вн/шлун-ково вводились: I гр. - фiз. розчин (група контролю), II гр. - амантадин 50 мг/кг (А), III гр. - глщин 200 мг/кг (Г200) та IV гр. - А + Г200.
Експериментальн доогмдження було проведено з дотримання вимог гуманного ставлення до тддо-слщних тварин, регламентованих Законом Укра!ни «Про захист тварин вщ жорстокого поводження» (№ 3447-IV вщ 21.02.2006 р.) та бвропейською конвен-
цiю про захист хребетних тварин, як використову-ються для дослiдних та Ыших наукових цiлей (Страсбург 18.03.1986 р.).
Оцшку антипаркiнсонiчноI активностi проводили згщно комплексу загально прийнятих методик, а саме, показники ригщност та тремору - за бальною школою [5], змши дослiдно-орieнтовноI функци рее-стрували в тестi «вщкрите поле» [1]. Статистичну об-робку результатiв проводили за методом ANOVA [3].
Результати дослiдження та Ух обговорення. Встановлено, що на протязi 5 днiв тваринам вводили зазначен лiкарськi засоби (А, Г200, та А+Г200), за цей час поведшка тварин характеризувалась як активна з виразним дослщно-емоцмним станом. Так, горизонтальна активнють (кшькють перетнутих квадра^в) коливалась в межах вiд 31,3±2,31 (гр. II) до 32,5±3,01 (гр. I), кшькють вертикальних стiйок вщ 8,88±1,38 (гр. III) до 10,4±1,88 (гр. IV), щодо до-слщно! функцiI: кiлькiсть заглядань у ырки колива-
квадраш
-♦- ВС ^VFTT
А
квадраш
-♦- ВС -П— ЕП
В
Рис. 1. Змши дослщно-ор;ентованоТ активност за умо дослщжуваних засобiв та "Гх композицГГ (А — група ко
лась вщ 6,88±0,91 (гр. I) до 7,5±1,5 (гр. II). Емоцiйний стан щурiв по показникам актiв грумiнгу та кшькост болюсiв характеризувався як споюйний.
Показано, що за умов вн/очеревиного введення нейротоксину МФТП (30 мг/кг) в гр. I та гр. III спосте-рталися змши рухово! активной по типу гiпокiнезií для (рис. 1). Введення амантадину та амантадину сумюно з глщином сприяло вщновленню кiлькостi перетнутих квадратiв практично до показниюв вихщ-ного стану; однак емоцмно-дослщницька активнiсть в цих групах залишалася ослабленою: так, кшькють заглядань у ырки рееструвалася у 1,9 (р<0,05) та у 1,96 (р<0,05) разiв меншою у порiвняннi з показ-никами вихiдного стану. В груп 5-денного призна-чення глщину показники горизонтально! активностi рееструвались зниженими на 77,8% (р<0,05) у по-рiвняннi з показниками вихiдного стану, дослщниць-ко-емоцiйна дiяльнiсть була дещо загальмована та не зафiксовано жодного вертикального пщйому.
квадраш
-♦- RC =П=ЕП
Б
квадраш
-♦- ВС —П—FTT
Г
МФТП-шдукованого паркiнсонiзму на фонi отримання тролю, Б — амантадин, В — глщин 200, Г — А + Г200).
Рис. 2. Оцшка тремору в балах на фонi отримання дослiджуваних композицiй за умов експериментального паркшсошзму.
Прим1тка: * - р<0,05 у порiвняннi з показниками групи контролю.
Варто зазначити, що в груп1 контролю та груп1 глщи-ну у тварин зареестрован тривожн1 част1 рухи гру-м1нгу та зб1льшена к1льк1сть акт1в болюсу, що свщ-чить про посилення тривожного стану тварин.
Показано, що в груп1 контролю ригщнють (стан згорбленостО спостер1галась у 100% тварин з оц1н-кою у 1,89 бала (при максимально можливих - 2 бала). Однак за умов 5-денного введення аманта-дину та А сумюно з глщином число гризуыв у стан1 згорбленост1 скорочувалось: риг1дн1сть спостер1га-лась у 62,5% та 37,5% щур1в вказаних груп з оц1нкою у 0,5 бала та 0,31 бала вщповщно. На тт введення гл1цину прояви ригщност спостер1гались у 100%
тварин з оц1ночним критер1ем у 1,95 бал1в.
Зареестровано, що про-тягом першо!' години п1сля введення МФТП у щур1в вс1х спостер1гався тремор р1зно-го ступеню вираженост1 (рис. 2). Однак, на фон1 базово' антипарюнсоычно!' терапп амантадином та амантади-ном сум1сно з глщином прояви тремору рееструвались у 75% тварин в кожнм груп1, проте його Ытенсивнють за бальною шкалою оц1нюва-лась у 2,8 рази (р<0,05) та у 2,9 рази (р<0,05) нижчою у пор1внянн1 групою контролю (2,81±0,23 бали). На фон1 введення глщину прояви тремору оц1нювалася у 2,5±0,25 бали при наявност1 його у 100% тварин що майже вщповщало показни-кам групи контролю, також у тварин спостер1гались вегетативн порушення (птоз та сал1вац1я).
Висновок. Таким чином, за умов МФТП-Ыдукованого парк1нсон1зму спостер1гаеться до-статня антипарк1нсон1чна д1я комб1нацп амантадин + глщин в доз1 200 мг/кг що проявляеться в зниженн1 прояв1в риг1дност1 та тремору, також зареестроване вщновлення рухово' активност1 тварин в тест1 «вщ-крите поле».
Л^ература
Kaluev AV. Stress, trevozhnost y povedenye. Aktualnie problemi modelyrovanyia trevozhnoho povedenyia u zhyvotnykh. Kyev; 1998. 95 s. [in Russian].
Kozhemiakin YuM, Khromov OS, Filonenko MA, Sairetdynova HA. Naukovo-praktychni rekomendatsii z utrymannia laboratornykh tvaryn ta roboty z nymy. K.; 2002. 155 s. [in Ukrainian].
Lapach SN, Chubenko AV, Babych PN. Statystycheskye metodi v medyko-byolohycheskykh yssledovanyiakh s yspolzovanyem EXCEL. K.: «Moryon»; 2001. 408 s. [in Russian].
Makarenko OV. Khvoroba Parkinsona: osnovni napriamky farmakoterapii (pohliad farmakoloha). Visnyk psykhiatrii ta psykhofarmakoterapii. 2008;1(13):91-6. [in Ukrainian].
Makarenko OV, Mamchur VI. Suchasnyi pohliad na doklinichne vyvchennia antyparkinsonichnykh zasobiv. Liky. 2007;3-4:3-11. [in Ukrainian]. Mamchur VI, Kryvoruchko TM, Makarenko OV. Porivnialnyi analiz antyparkinsonichnoi dii litsynu sumisno z amantadynom za umov zmin neirosynaptychnoi peredachi. Medychni perspektyvy. 2017;XXII(3):11-6. [in Ukrainian]. Protokol vedenyia bolnikh. Bolezn Parkynsona. M.: Yzdatelstvo NIuDYAMED; 2006. 184 s. [in Russian].
Shtoka VN, Yvanovoi-Smolenskoi YA, Levyna OS, redaktory. Ekstrapyramydnie rasstroistva: rukovodstvo po dyahnostyke y lechenyiu. M.: MEDpress-ynform; 2002. 608 s. [in Russian].
Sauerbier A, Cova I, Rosa-Grilo M, Taddei RN, Mischley LK, Chaudhuri KR. Treatment of Nonmotor symptoms in Parkinsons Disease. Int. Rev. Neurobiol. 2017;132:361-679.
ПРОТИПАРК1НСОН1ЧНИЙ ПРОФ1ЛЬ АМАНТАДИНУ З ГЛ1ЦИНОМ У ЩУР1В ЗА УМОВ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО МФТП-ПАРК1НСОН1ЗМА Макаренко О. В., Криворучко Т. М.
Резюме. Метою дано' роботи було провести оц1нку протипарюнсоычно!' дм: прояв1в каталепсп, ригщ-ност1 та тремору, при вн/шлунковому введен! амантадину, гл1цину та глщину сумюно з амантадином за умов експериментально' зм1шано'| форми парк1нсон1зму, викликано' нейротоксином МФТП (Ы-метил-4-фен1л-1,2,3,6-тетрагщроп1ридин). Показано, що введення амантадину та амантадину сумюно з глщином сприяло вщновленню к1лькост1 перетнутих квадрат1в практично до показниюв вих1дного стану в тест1 «в1дкрите поле». При оц1нки протипарк1нсон1чно' феноменологи зареестровано, що за умов 5-денного введення амантадину та амантадину сумюно з глщином число гризуыв у стан1 згорбленост1 скорочувалось: ригщнють спостер1-галась у 62,5% та 37,5% щур1в вказаних груп з ошнкою у 0,5 бала та 0,31 бала вщповщно. Схожа картина
спостерiгаeться при оцшц проявiв тремору. Таким чином, за умов МФТПчндукованого парюнсоызму спо-стерiгаeться достатня антипаркiнсонiчна дiя комбшаци амантадин + глiцин в дозi 200 мг/кг.
Ключовi слова: глщин, амантадин, протипаркiнсонiчна дiя, МФТП-паркiнсонiзм.
ПРОТИВОПАРКИНСОНИЧЕСКИЙ ПРОФИЛЬ АМАНТАДИНА С ГЛИЦИНОМ У КРЫС В УСЛОВИЯХ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО МФТП-ПАРКИНСОНИЗМА
Макаренко О. В., Криворучко Т. Н.
Резюме. Целью данной работы было провести оценку противопаркисонического действия: проявлений каталепсии, ригидности и тремора при вн/желудочном введении амантадина, глицина и глицина совместно с амантадином в условиях экспериментальной смешанной формы паркинсонизма, вызванной нейроток-сином МФТП (1Ч-метил-4-фенил-1,2Д6-тетрагидропиридин). Показано, что введение амантадина и аман-тадина совместно с глицином способствовало востановлению количества пересеченных квадратов при-ктически до показателей исходного фона в тесте «открытое поле». При оценке противопаркинсонической феноменологии зарегистрировано, что на фоне 5-дневного введения амантадина и амантадина совместно с глицином число грызунов в состоянии сгорбленности сокращалось: ригидность наблюдалась у 62,5% и 37,5% крыс указаных групп с оценкой в 0,5 баллов и 0,31 балла соотвественно. Похожая картина наблюдается при оценке проявлений тремора. Таким образом, в условиях МФТП-индуцируемого паркинсонизма наблюдается достаточная антипаркинсоническая активность амантадин + глицин в дозе 200 мг/кг.
Ключевые слова: глицин, амантадин, противопаркинсоническое действие, МФТП-паркинсонизм.
ANTIPARKINSONIAN PROFILE OF AMANTADINE AND GLYCINE IN RATS UNDER EXPERIMENTAL MPTP-PARKINSON'S DISEASE
Makarenko O. V., Kryvoruchko T. M.
Abstract. This work is a fragment of the research work of the Department of Pharmacology and Clinical Pharmacology at the SE "Dnipropetrovsk Medical Academy of the Ministry of Health of Ukraine" on the topic: "Systemic pharmacology of nonopioid analgesics and drugs for medical protection of the brain in conditions of pathological conditions" (SR № 0114U000935).
It is known that Parkinson's disease, which is also defined as tremulous paralysis, is a prolonged progressive condition that is accompanied by impaired motor function and neuropsychological state of the patient. At the initial stages of the Parkinson's disease the NMDA-receptor inhibitor Amantadine, due to blockade of glutamate transmission, reduces the over-stimulating effect of cortical glutamate neurons on neostriatum that develops against the backdrop of insufficiency of dopamine. However, in addition to traditionally known motor disorders, the clinical picture of the Parkinson's disease includes various non-muscular disorders - dyssomnia, sensory, neuro-psychic (cognitive, emotional-affective, behavioral) and vegetative-visceral changes. In previous works, we analysed the possibilities of using Glycine in conditions of experimental Parkinsonism (catalepsy and tremor states), taking into account the basic amantadine therapy, where it was established that the optimal Amantadine and Glycine dose ratio was Amantadine 50 mg/kg + Glycine 200 mg/kg, which is became the further object of our study.
Therefore, the objective of this work was to evaluate the manifestations of catalepsy, rigidity and tremor in intra gastric administration of Glycine and Glycine in combination with Amantadine in the experimental mixed form of Parkinsonism caused by neurotoxin MPTP (N-methyl-4-phenyl- 1,2,3,6-tetrahydropyridine). It was established that after 5-days administration indicated drugs (A, G200, and A + G200), the behaviour of animals in the «open field» test was characterized as active with a distinct experimental and emotional state. It was shown that under conditions of intraperitoneal administration of neurotoxin MPTP (30 mg/kg) there were changes of motor activity by type of hypokinesia. The administration of Amantadine and Amantadine in combination with Glycine contributed to the reduction of the number of crossed squares to almost the baseline. However, the emotional and research activity in these groups remained weakened: the number of visits to the mink was recorded at 1.9 (p<0.05) and 1.96 (p<0.05) times smaller than the baseline. In the evaluation of antiparkinsonological phenomenology, it has been found that in the control group rigidity (slouch state) was observed in 100% of animals with an estimate of 1.89 points (at the maximum possible - 2 points). However, with 5-day administration of Amantadine and Amantadine in combination with Glycine, the number of rats in the state of slouch was reduced: rigidity was observed in 62.5% and 37.5% of rats of these groups with a score of 0.5 and 0.31, respectively. A similar picture is observed in evaluating the manifestations of tremor: against the background of the basic antiparkinsonal therapy Amantadine and Amantadine in combination with Glycine, the manifestations of tremor were recorded in 75% of animals in each group, with a score of 2.8 times the intensity on the scale (p<0.05) and at 2.9 times (p<0.05) lower compared to control group (2.81±0.23 points). Thus, in conditions of MPTP-induced parkinsonism, there is a sufficient antiparkinsonian effect of Amantadine + Glycine in a dose of 200 mg/kg.
Key words: Glycine, Amantadine, antiparkinson action, MPTP-Parkinsonism.
Рецензент - проф. Литвиненко Н. В.
Стаття надшшла 09.01.2018 року
