CC BY
27
REFERENCES
1. Antonenko AM, Vavrinevych OP, Omel'chuk ST ta in. [Actuality of using and hygienic estimation of changes of assortment and application of scope of fungicides for vineyards protection in Ukrainian and European agriculture]. International scientific-practical forum of pedagogues, psychologists and medics "October scientific forum'15", the 15th of October, Geneva, Switzerland. 2015;197-202. Ukrainian.
2. Vavrinevych OP, Omel'chuk ST, Bardov VH. [Evaluation of current assortment and volume of application of fungicides in the agriculture of Ukraine as a component of state social-hygienic monitoring]. Medicni perspektivi. 2013;XVHI(4):95-103. Ukrainian.
3. Volgina TN, Novikov VT, Reguzova DV. [Ways of spreading of pesticides in the environment]. Regio-naltnye probemy. 2010;13(1):76-81. Russian.
4. [Hygienic classification of pesticides according to the degree of danger: DSanPiN 8.8.1.002-98. Approv. 28.08.98]. Kyev. Ministry of health of Ukraine, 1998;20. Ukrainian.
5. Nyukhina YV. [Modeling of azoxystrobin behavior in soils in 9 regions of the Russian Federation]. Russian Agricaltural Science Review. 2015;6(6-2):5-7. Russian.
6. Yatsyk AV. [Water Management Ecology]. Heneza. 2004;4(6-7):434. Ukrainian.
7. Categories of fungicide solubility, persistence and mobility in soils (adapted from Karmin). IUPAC. Pesticide Properties Database; 1997.
8. PPDB: Pesticide Properties Data Base. [Electronic resource]. Available from: http://si-tem.herts.ac.uk/aeru/footprint/en/.
9. Antonenko A, Vavrinevych O, Omelchuk S et al. Prediction of Pesticide Risks to Human Health by Drinking Water Extracted From Undergriund Sources. Georgian Medical News. 2015;7-8(244-245):99-106.
10. Papa E, Castiglioni S, Gramatica P et al. Screening the leaching tendency of pesticides applied in the Amu Darya Basin (Uzbekistan). Water research. 2004;38:3485-94.
11. SSLRC classification: Classification of mobility. Soil Survey and land research centre. Cranfield University, UK.
12. Water Models. Pesticides: Science and Policy. [Electronic resource]. Available from: http://www.epa.gov/oppefed1/models/water/#scigrow
Crarra Hagium^a go pega^ii' 21.12.2015
♦
УДК 613.96:314.44:614
О.В. Бердник, ПРОСТОРОВО-ЧАСОВА ХАРАКТЕРИСТИКА
О.П. Рудницька, ЗАХВОРЮВАНОСТ1 ЯК 1НСТРУМЕНТАР1Й
ОВ Добрянська УПРАВЛ1ННЯ ПРОЦЕСАМИ ФОРМУВАННЯ
ГРОМАДСЬКОГО ЗДОРОВ'Я
ДУ «1нститут ггггени та медичног екологИ ¡м О.М. Марзеева НАМН Украгни» вул. Попудренко, 50, Кигв, 02660, Украгна
SI «O.M. Marzyeev Institute of Hygiene and Medical Ecology NAMS of Ukraine» Popudrenko str., 50, Kiev, 02660, Ukraine e-mail: oberdnyk@ukr.net
Ключовi слова: динамжа захворюваностг, прогноз захворюваностг, dimu старшого доштльного в1ку Key words: dynamics of morbidity, prognosis of morbidity, preschool age children
Реферат. Пространственно-временная характеристика заболеваемости как инструментарий управления процессами формирования общественного здоровья. Бердник О.В., Рудницкая О.П., Добрянская О.В.
Пространственно-временная характеристика заболеваемости населения и прогнозирование ситуации на перспективу являются необходимым условием для обоснования управленческих решений и наиболее действенных мер, направленных на оптимизацию процессов формирования здоровья населения. Целью работы было определить тенденции изменения показателей заболеваемости детей 6-летнего возраста в динамике
16/ Том XXI/1 123
1972-2014 годов и их прогнозные уровни. Анализ заболеваемости проводился на основании материалов учетной документации дошкольных учебных заведений и включал характеристику временной (за 42 года) и пространственной (различные с экологической точки зрения микрорайоны) компонент. Установлены негативные изменения в состоянии здоровья детей старшего дошкольного возраста, а именно - рост суммарной заболеваемости, распространенности болезней органов дыхания, воспалительных заболеваний глаза, болезней аллергической природы и т.п.. Более высокие уровни заболеваемости регистрируются в микрорайонах, прилегающих к крупным автомагистралям города, что может свидетельствовать о негативном влиянии выбросов передвижных источников загрязнения атмосферного воздуха на процесс формирования заболеваемости детей. Расчет прогнозных показателей на 2020 год показал дальнейшее повышение уровней распространенности болезней, этиопатогенетически связанных с загрязнением окружающей среды.
Abstract. Spatial-temporal characteristics of the diseases as a tool of management of public health formation. Berdnyk O.V., Rudnytska O.P., Dobrianska O.V. Spatial-temporal characteristics of the population's morbidity and prognosis of the situation are the main conditions for substantiation of the management decisions directed at the optimization ofpublic health formation. Determination of the tendencies of morbidity 6-years children of during 1972 -2014 years and their prognosis levels was the aim of the study. The analysis of morbidity based on the preschool institution's health documents involved both temporal (42-years period of time) and spatial (different ecological districts) assessments. The negative changes in older preschool age children's health have been revealed: growth of total morbidity, prevalence of respiratory diseases, inflammatory diseases of the eye. The higher levels of morbidity are registered in the districts located near the highways of the city. It testifies to the negative influence of transport-related air pollution on the children's health formation. The estimation of prognostic levels (till 2020 year) showed future growth of diseases prevalence etiologically linked with air pollution.
Зпдно з «Нащональною стратепею ре-формування системи охорони здоров'я в Украш на перюд 2015-2020 роюв», основною функщею держави у сферi профшактично! медицини i громадського здоров'я повинна бути «розробка пол^ики i стратеги у галузi профшактики хвороб, охорони i промоци здоров'я» [5]. Вико-нання цього завдання передбачае реоргашзащю служби медико-профшактичного забезпечення населення з «переносом» уваги лiкарiв-про-фшактиюв з контролю за безпекою умов жит-тедiяльностi населення на забезпечення на-лежного рiвня його здоров'я.
До цього часу дiяльнiсть саштарно-ешде-мюлопчно! служби (а саме вона мала «за-безпечити» профшактичну складову у форму-ванш здоров'я населення) базувалася на т.з. факторному шдходк якщо чинники (еколопчш, виробнич^ навчальш тощо) будуть у межах ri-пешчних нормативiв, вони не впливатимуть негативно на здоров'я. Звщси i превалювання контролюючих функцш у дiяльностi СЕС. По-казниками дiяльностi СЕС були не показники здоров'я населення району (мюта, област^, а кшьюсть обстежень, лабораторних дослщжень, питома вага проб з вщхиленнями вщ нормативiв тощо. Поза увагою саштарних лiкарiв зали-шалося саме здоров'я населення, що не давало змоги простежити й ощнити ефектившсть дiяльностi СЕС, тобто шдтримку чи тдвищення рiвня здоров'я населення. Це й зумовило не-обхщшсть змши прюрите^в i корегування функцш дiяльностi лiкарiв-профiлактикiв [2, 3, 6].
В Угодi про асощащю мiж Укра!ною та Свропейським Союзом е глава 22 «Громадське здоров'я», у 427-й статп яко! зазначаеться, що одним з основних напрямюв спiвробiтництва Укра!ни та €С мае бути «попередження та контроль за нешфекцшними хворобами». У те-перiшнiй час Укра!на проводить реформування медико-профшактично! служби в напрямку, спорiдненому европейському - «вiд саштарного нагляду i боротьби з шфекцшними хворобами до «нового» громадського здоров'я» [1].
Вивчення та аналiз здоров'я не е самоцшлю. Сучасна медична статистика спрямована за потреби лшувально! ланки системи охорони здоров'я - на пiдставi И показникiв може про-водитися оцiнка ефективностi диспансеризаци та лiкування; визначатися потреба в лшарях певного профiлю, корегуватися i перепрофiлю-ватися лiжковий фонд тощо. Але щ данi не дають повною мiрою уявлення про здоров'я населення, оскшьки збираються на пiдставi генералiзуючого пiдходу, тобто не «зводяться на одну особу» i не можуть, зокрема, вщповюти на питання, якою в певному районi (мют^ областi) е частка «здо-рових» людей. У той же час, саме лшар-профiлактик е фахiвцем, який мае опiкуватися збереженням здоров'я практично здорових людей, процесами його формування, визна-ченням та характеристикою детермшант здоров'я i на цш основi обгрунтовувати управлiнськi ршення щодо збереження та полiпшення здоров'я населення.
Пщставою для прийняття управлiнських рiшень щодо визначення дieвих iнструментiв впливу на процеси формування здоров'я населения мають бути данi монiторингу (просто-рово-часово1 характеристики) захворюваностi населення i прогнозування ситуаци на перспективу. Цш проблемi присвячена робота, метою яко! було дослiдити тенденци змши показникiв захворюваностi дiтей 6-рiчного вшу за 42^чний перiод та визначити на цш основi прогнознi !х рiвнi до 2020 року.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
У лабораторп популяцiйного здоров'я ДУ «1ГМЕ НАМНУ» з 70-х роюв минулого сторiччя ведеться монiторинг стану здоров'я дитячого населення, яке проживае у рiзних, з еколопчно1 точки зору, мшрорайонах мiста. В цiлому спосте-реженням були охоплеш дiти всiх вшових груп (вiд 3 до 14 роюв), але в цiй роботi об'ектом дослщження обранi лише контингенти дтей старшого дошкiльного вiку. Вибiр ще! вшово1 групи зумовлений, з одного боку, тим, що вiк 6-7 роюв вiдноситься до т.з. екосенситивних перiодiв розвитку дитини, а з шшо! - тим, що д^и 6-рiчного вiку перед вступом до школи проходять поглибленi медичш огляди, i це дае змогу отримати досить вичерпну шформащю щодо стану !х здоров'я. Данi щодо патолопчно! ура-женостi (за результатами медоглядiв) доповню-валися матерiалами звернень за медичною до-помогою в полшлшчш установи за 2 роки. Методика збору даних про захворювашсть була щентичною в усiх часових зрiзах (1972-73; 197778; 1983-84; 1989-90; 1995-96; 2001-02; 2007-08; 2013-14), що дозволяе проводити !х порiвняння.
Стратифiкацiя масиву отриманих даних пе-редбачала розподiл за ознакою «мюце прожи-вання дитини i розташування дитячо! установи, яку вiн вщвщуе»: територи, розташованi вздовж автомагiстралей мюта («А»), та територи, прилей до промислових пiдприемств («П»).
На першому етапi дослiдження був проведений аналiз динамiки показникiв захворю-ваностi дiтей 6-рiчного вiку за 8 перiодiв спосте-реження. Оскшьки старатифiкацiйною ознакою були умови довкшля, основна увага була зо-середжена на тих видах патологи, розвиток яких етюпатогенетично може бути пов'язаний зi станом атмосферного пов^ря. 1нтервальш часовi ряди (з 6-рiчним штервалом) характеризувалися загальновизнаними показниками динамiчних рядiв [4].
Отриманi данi щодо iснуючих та ретро-спективних рiвнiв захворюваносп, а також по-
казникiв часових рядiв, були статистичною пiдставою для визначення !х майбутнiх значень на перюд 2020 року, що проводилося на другому етапi роботи. Прогнозування проводилося iз застосуванням методу ковзно1 середньо1, який вiдноситься до групи методiв екстраполяци, i спираеться на припущення, що основнi тенденци минулого збершатимуться i в майбутньому. Для характеристики точност прогнозу визначалася похибка апроксимаци (е), i на И основi про-водилася оцiнка точност прогнозiв [7].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Аналiз захворюваностi вщбраного контингенту дiтей передбачав характеристику часово1 (динамiка 1972-2014 роки) та просторово1 (рiзнi за станом довкшля мшрорайони) компонент.
За весь перюд спостереження рiвень за-хворюваностi дтей 6-рiчного вiку збiльшився на 62,2%. Однак зростання рiвня захворюваностi всього контингенту майже виключно зумовлено збшьшенням захворюваностi дiтей, якi про-живають бiля автомагiстралей. Так, якщо у дитячого населення в мшрорайонах групи «П» рiвень зрiс на 46,7%, то в мшрорайонах групи «А» - на 117,5 % (рис. 1).
У 1972-73 роках рiзниця в показниках су-марно1 захворюваносп дiтей у мiкрорайонах, прилеглих до промпiдприемств i до автомап-стралей, становила 78,2 випадки на 100 обсте-жених (рiвень був вищим у мiкрорайонах, прилеглих до великих промшдприемств); через 11 роюв (1983-84) показники практично зрiв-нялися; а ще через 12 роюв (1995-96) показники захворюваностi дтей, якi мешкають бiля авто-магютралей, вже перевищували аналогiчнi у дтей, якi проживають бiля пiдприемств, на 15,9 випадку. У 2013-14 роках ця рiзниця становить вже 270,1 випадку на 100 дггей. Вщповщно до цього змшюеться i сшввщношення рiвнiв су-марно1 захворюваностi (промтдприемства/авто-магiстралi).
Так, якщо в 1972-73 роках воно становило 1,27, тобто превалювала захворювашсть у мшро-районах бшя промпiдприемств, то в 2013-14 роках воно становить 0,56, тобто превалюе за-хворюванють у мiкрорайонах бiля автошляхiв (рис. 2). Перетин рiвня сшввщношення 1:1 спо-стерiгався в перюд 1983 - 1996 роюв та був зумовлений, головним чином, збшьшенням автопарку мюта. Ще суттевше змшюеться показ-ник сшввщношення починаючи з 1996 року i пов'язано це, вочевидь, зi спадом виробництва i, вiдповiдно, зi зменшенням викидiв промшд-приемств в атмосферне пов^ря мiста.
16/ Том XXI/1
125
вимадюв на 100 д^ей 800-|
70060050040030020010001972-73
1977-78
1983-84
1989-90
1995-96
I у бiля автомапстралей бiля промзон
2001-02
2007-08
2013-14
Рис. 1. Динамжа змши р1вн1в сумарноТ захворюваност д1тей дошк1льного в1ку, якч проживають у рпних м1крорайонах
Аналогiчна ситуацiя виявлена i для хвороб органiв дихання, оскшьки саме на них припадае близько 75% всiх випадкiв захворювань у дiтей дошкiльного вiку.
Вщношення рiвнiв захворюваностi органiв
мiкрорайонiв «П» становить - 1:1,1; а в групi мiкрорайонiв «А» - 1:2,8. Така ж ситуащя про-стежуеться i по групi гострих ресшраторних iнфекцiй (1:1,1 та 1:2,7 вщповщно); хвороб алергшно! природи (1:1,1 та 1:2,1) та шших груп
дихання в 1972-73 та 2013-14 роках у груш та клашв хвороб, о^м хвороб вуха та шюри.
ыдношення
П / А
1,5 1,25 1
0,75 0,5 0,25 0
1972-73 1977-78 1983-84 1989-90 1995-96 2001-02 2007-08 2013-14
Рис. 2. Динамша змши смшшдиошеиии сумарноТ захворюваност д1тей дошк1льного в1ку,
якч проживають у р1зних м1крорайонах
Привертае увагу динамша розповсюдженосп хвороб алерпчно! природи (рис. 3). До ще! групи нами були вiднесенi захворювання рiзних класiв хвороб за МКХ-10, такi як алергiчний ринiт, алерпчний кон'юнктивiт, бронхiальна астма, алергiчний дерматит тощо. Згiдно з даними багаторiчних спостережень, в обох групах мшро-районiв простежуються два пiки тдвищення
захворюваностi: в 1983-84 та 2007-08 роках. Зва-жаючи на синхроншсть цього явища, воно не може бути пояснене виключно змiною стану довкшля: вочевидь, у тi перюди мали мiсце негативнi змiни погодно-ктматичних умов, якi призвели до посилення негативного впливу забруднень атмосферного повпря (смоги тощо), але це питання потребуе додаткового вивчення.
Рис. 3. Динамика зм1ни р1вн1в розмовсюдженост1 хвороб алергшноТ природи у д1тей дошк1льного вжу, якч мроживають у р1зних микрорайонах
На другому етапi роботи було проведено прогнозування рiвня захворюваностi на на-ступний 6-рiчний перiод.
Як свщчать отриманi данi (табл. 1), до 2020 року прогнозуеться подальше зростання су-марно! захворюваностi дтей 6-рiчного вiку на 10,7%. При цьому рiвень поширеностi хвороб оргашв дихання i ГР1, у тому числ^ залишиться практично на юнуючому рiвнi. Це можна було б розглядати як позитивний факт, якби не суттеве прогнозоване збшьшення рiвня шфекцшно!
захворюваносп (на 22,8%). Зазвичай, в етде-мiологiчних дослiдженнях як показники ре-зистентностi органiзму розглядаються частота ГР1 та iнфекцiйних хвороб. В обох випадках велику роль вщграе неспецифiчна складова резистентностi, але, крiм того, у другому випадку мае значення i специфiчний iмунiтет. Вочевидь, у цьому й полягае причина рiзноl спрямованосп змiни прогнозованих показникiв; це питання потребуе детально! перевiрки й аналiзу з боку епiдемiологiв.
16/ Том XXI/1
127
Таблиця 1
Прогнозован1 (на 2019-2020 роки) показники р1вшв захворюваносп д1тей 6-р1чного в1ку
Клас/група хвороб Р1вень захворюваносп (2013-14); на 100 датей Прогноз на 2019-20 роки
р1вень захворюваносп; на 100 датей С (похибка апроксимаци, %) ощнка точност прогнозу тенденщя
Хв. оргашв дихання 427,2 423,6 7,6 висока ~
Запальт хв. ока 5,9 7,8 33,0 задов1льна т
Хв. вуха 13,1 13,7 6,4 висока т
Хв. штри 1 тдштрно1 кл1тковини 9,5 9,1 46,8 задов1льна ~
Хв. алергшно!' природи 8,5 9,3 24,3 задов1льна т
1нфекц1йн1 хвороби 18,4 22,6 16,9 добра т
Сумарна захворюван1сть 488,7 541,1 16,2 висока т
Аналiз отриманих прогнозованих показникiв захворюваностi з урахуванням мюця проживання (табл.2) показав, що зростання сумарно1 за-хворюваностi спостершатиметься в обох групах мiкрорайонiв («А» - на 10,3%; «П» - на 17,2%). Незважаючи на бшьш iнтенсивний прирiст за-хворюваностi в мшрорайонах друго1 групи («П»),
рiвень И в мiкрорайонах бiля автомапстралей («А») залишатиметься бiльш високим. Зпдно з отриманими даними, в обох групах мшрорайошв залишатимуться практично без змш рiвнi розповсюдженостi хвороб оргашв дихання i, в тому числ^ ГР1.
Таблиця 2
Прогнозован1 (на 2019-20 роки) показники р1вшв захворюваносп дггей 6-р1чного в1ку, як1 проживають б1ля автомаг1стралей м1ста («А») та б1ля промислових п1дприемств («П»)
Клас / група хвороб Мшро-райони спосте-реження Р1вень захворюваносп (2013-14); на 100 д1тей Прогноз на 2019-20 роки
р1вень захворюваносп; на 100 датей £ (похибка апроксимаци, %) ощнка точносп прогнозу тенденщя
Хв. орган1в дихання А 538,6 531,5 12,8 добра ~
П 316.4 315,5 6,3 висока ~
Хв. вуха А 13,8 15,5 27.0 задовшьна т
П 12,3 12,0 14,1 добра ~
Хв. штри 1 щдштрно1 А 10,8 10,6 29,7 задовкльна ~
клпковини
П 8,2 4,7 14,8 добра 4
Хв. алергшно!' природи А 10,8 11,0 32,8 задов1льна ~
П 6,2 7,5 28,7 задов1льна т
1нфекщйщ хвороби А 32,6 31,1 10,1 добра ~
П 4,1 14,0 27,4 задовкльна т
Сумарна захворюван1сть А 623,7 688,1 17,2 добра т
П 353,6 414,3 4,0 висока т
ВИСНОВКИ
1. Анашз динамiки рiвнiв захворюваносп дiтей 6-ти рiчного вiку за перюд 1972-2014 рокiв виявив негативт тенденцп у станi !х здоров'я, а саме: зростання сумарно! захворюваносп, поширеностi хвороб органiв дихання, запальних хвороб ока та вуха тощо. Бiльш висою рiвнi захворюваностi рееструються в мiкрорайонах, прилеглих до великих автомапстралей мiста, що е свщченням негативного впливу на процес формування захворю-ваностi дiтей викцщв в атмосферне повiтря вiд пересувних джерел забруднення.
2. Розрахунок показниюв на перспективу до 2020 року показав, що, попри зниження темтв зростання захворюваносп, рiвнi розповсюдже-ностi хвороб, етiопатогенетично пов'язаних iз забрудненням довкiлля, будуть тдвищуватися. Незважаючи на бiльш iнтенсивний прирют за-хворюваностi у мiкрорайонах бшя промтд-приемств, рiвень и в мшрорайонах бiля автомап-стралей залишатиметься бiльш високим.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Гульчий О.П. Профшактична медицина -модне гасло чи нова парадигма охорони здоров'я? [Електронний ресурс] / О.П. Гульчий. - Режим доступу: http://www.vz.kiev.ua/profilaktichna-meditina-modne-gaslo-chi-nova-paradigma-oxoroni-zdorovya/
2. Гущук I. До питань оргашзацп системи гро-мадського здоров'я в Украíнi / I. Гущук // Довшлля та здоров'я. - 2015. - № 2. - С. 78 - 79.
3. Литвинова О.Н. Лжар, який охороняе здоров'я / О.Н. Литвинова. - Тернотль, 2008. - 235с.
4. Научно-методические рекомендации по вопросам диагностики социальных рисков и прогнозирования вызов, угроз и социальных последствий [Электронный ресурс] / Российский государственный социальный университет - Москва, 2010. - Режим доступа: http:www.ekonomika-st.ru/drugie/metodi/me-todi-prognoz-1 -2 .html.
5. Нацюнальна стратепя реформування системи охорони здоров'я в УкраМ на перюд 2015-2020 рошв [Електронний ресурс]. - Режим доступу: -http ://www.apteka.ua/article/327094
6. Шрамща громадського здоров'я - який щабель належить лiкарю? [Електронний ресурс]. - 2015. -Режим доступу: http://www.vz.kiev.ua/piramida-gro-madskogo-zdorovya-yakij-shhabel-nalezhit-likaryu/
7. Садовникова Н.А. Анализ временных рядов и прогнозирование: учебное пособие [Электронный ресурс] / Н.А. Садовникова, Р.А. Шмойлова; Московский государственный университет экономики, статистики и информатики. - М., 2001. - 67 с. - Режим доступа: http://techlibrary.ru/b/2z1a1e1p1c1o1j1l1p-1c1a_2v.2h._2001.pdf.
REFERENCES
1. Gul'chiy OP. [Preventive medicine - a trendy slogan or a new paradigm of health care?]. Ukrainian. Available from: http://www.vz.kiev.ua/profilaktichna-medi-cina-modne-gaslo-chi-nova-paradigma-oxoroni-zdorovya
2. Gushchuk I. [Issues of the system of public health in Ukraine]. Dovkillya ta zdorov'ya. 2015;2:78-79. Ukrainian.
3. Litvinova ON. [The doctor who protects health]. Ternopil'. 2008:235s. Ukrainian.
4. [Scientific guidelines for the diagnosis and prediction of the risk of social challenges, threats and social impacts]. Russian State Social University. Moscow. 2010. Russian. Available from: http: www.ekonomika-st.ru/drugie/metodi/metodi -prognoz-1-2. html.
5. [National Strategy for health care reform in Ukraine in 2015-2020 years]. Ukrainian. Available from: http ://www.apteka.ua/article/327094
6. [Pyramid of public health - which belongs to the physician level?]. 2015. Ukrainian. Available from: http://www.vz.kiev.ua/piramida-gromadskogo- zdorovya-yakij-shhabel-nalezhit-likaryu /
7. Sadovnikova NA, Shmoylova RA. [Time series analysis and forecasting: a tutorial ]. Moskovskiy gosudarstvennyy universitet ekonomiki, statistiki i infor-matiki. 2001:67s. Russian. Available from: http://tech-library.ru/b/2z1a1e1p1c1o1j1l1p1c1a_2v.2h._2001.pdf.
Стаття надшшла до редакцп 18.12.2015
♦
16/ Том XXI/1
129
