CC BY
18
УДК 636.4; 612,6
Шостя A.M., к.б.н., старший науковий сшвробггник © E-mail: pigbreeding@ukr.net Incmumym свинарства i агропромислового виробництва НААН, м. Полтава, Украгна
ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНИЙ ГОМЕОСТАЗ У СПЕРМ1 КНУРЦ1В МИРГОРОДСЬКО! ПОРОДИ У ПЕРЮД СТАНОВЛЕНИЯ
CTATEBOI ФУНКЦ11
У cmammi висвтлено особливост1 прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в cnepMi кнурщв миргородськог породи в nepiod становления статевог функцгг. Встановлено, що в цей nepiod процеси ВРПО у cnepMi молодых кнурщв найбыъш ттенсивно прискорюютъся протягом 6 - 8-го м1сяц1в розвитку. Pieenb антиоксидантних ernuMie (СОД i КТ) icmomno зростае eid 150-i до 240-г доби життя, а насичетстъ антиоксидантами (ГТ, АК i ДАК) знижуетъся зг збыъшенням вгку тварин. 1нкубування спермы призводитъ до суттевого прискорення процеав ВРПО та виснаження системы АОЗ. Найбыъш вразливою до дптемпературного фактора ця дослгджувана тканина булау кнурщв 5 - 7-м1сячного ежу.
Ключов1 слова: кнури, сперма, прооксидантно-антиоксидантнии гомеостаз, антиоксиданти, каталаза, dienoei кон 'югати, малоновии диалъдеггд.
УДК 636.4; 612,6
Шостя А.М., к.б.н., старший научный сотрудник Институт свиноводства и агропромышленного производства НААН,
г. Полтава, Украина
ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНЫЙ ГОМЕОСТАЗ В СПЕРМЕ ХРЯЧКОВ МИРГОРОДСКОЙ ПОРОДЫ В ПЕРИОД СТАНОВЛЕНИЯ
ПОЛОВОЙ ФУНКЦИИ
В статье представлены отдельные особенности прооксидантно-антиоксидантного гомеостаза в сперме хрячков в период становления половой функции. Установлено, что в этот период процессы СРПО ускоряется в сперме молодых хрячков на протяжении 6-8 месяцев развития. Уровень антиоксидантных ензимов (СОД, КТ) возрастает с 150-х до 240-х суток развития, а неэнзимных антиоксидантов (ГТ, АК и ДАК) снижается с увеличением возраста животных. Инкубирование спермы приводит к существенной интенсификации протекания процессов СРПО и истощению системы АОЗ. Особенно чуствительная эта ткань к действию температурного фактора была в 5- 7-ми месячных хрячков.
Ключевые слова: хряки, сперма, прооксидантно-антиоксидантный гомеостаз, антиоксиданты, каталаза, диеновые коньюгати, малоновый диальдегид.
© Шостя А. М., 2014
227
UDC 636.4; 612.6
A. M. Shostia, a candidate of biological sciences, a senior research worker Institute of Pig Breeding and agroindustrial production of NAAS, Poltava, Ukraine
PROOXIDANT AND ANTIOXIDANT HOMEOSTASIS IN SPERM OF BOARS OF MIRGOROD BREED IN THE PERIOD OF A FORMATION OF
SEXUAL FUNCTION
In the article it is lit up peculiarities of prooxidant and antioxidant homeostasis in sperm of boars of Mirgorod breed in the period of a formation of sexual function. It was determined that processes FRPO are accelerated in sperm of young boars the most intensively during 6-8 months of the development in this period. The level of antioxidant enzymes (SOD and CT) substantially is increased from 150 day to 240 day of life and the saturation by antioxidants (CT, AA and DC) is lowered at increasing the age of animals. The incubation of sperm causes to the essential increasing processes FRPO and the exhaustion of a system AO3.The most sensitive to the action of a temperature factor this research tissue was in 5th -7th months young boars.
Key words: boars, sperm, prooxidant and antioxidant homeostasis, antioxidants, catalase, dirnconjugates, malonaldehyde.
Вступ. Комерцшне використання сперми кнур1в для штучного оаменшня свиней вимагае бшьш раннього вшу i'x введения в основне стадо та забезпечення господарств спермою високо! якост1, а отримання кожно! додатково! спермодози з ввдбраного еякуляту мае суттеве економ1чне значения. Це вимагае розроблення ефективних метод1в прогнозування якост1 спермопродукци, особливо в аспект! окислювального стресу, розкриття рол1 неферментних та ферментних антиоксидант1в.
Статев1 кл1тини, особливо сперми е дуже чутливими до змши прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в оргашзм1 тварин. Надм1рний вм1ст активних форм кисню (АФК) у зовшшньому i внутршньому середовищ1 гамет часто викликае пошкодження органел та порушення i'x функцюнування.
Джерелами реактивних форм оксигену у cnepMi е м1тохондрп i плазматичш мембрани сперматозовдв. Одшею з властивостей сперматозовдв е продукування власного ф1зюлопчного р1вня вшьних радикал1в i анюшв пероксид1в, що е необхщним фактором для стимуляцп процеЫв i'x гшерактивацп i капацитацп, реакцп прилипания до зони пелюциди ооциту, а також злиття з ооцитом. Однак, надм1рний р1вень АФК може спричинити зниження рухливост1 спермпв та порушення процеЫв заплщнення [1, 2, 3].
Змша складу мембран у сперм1ях, конденсащя хроматину, набуття ними здатност1 рухатися, створення потенщалу (здатшсть генерувати АФК i пероксид) для капацитацп, перебувають пщ динам1чним контролем прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу середовища. Будь-яю pi3Ki змши цього гомеостазу призводять до зниження бюлопчно! повноцшносп сперматозовдв: порушення процеав i'x формування, здатност1 до заплщнення, цшсност1 ДНК - одше! з основних причин загибел1 зигот, ембрюшв i аномалш у потомства.
228
Розкриття законом1рностей переб1гу процеав вшьнорадикального перекисного окисления (ВРПО) у сперм1 дасть можливкть розробити ефективш методи I способи для корекци якост1 спермопродукци з подальшим отриманням повнощнного потомства.
Основною метою дослщжень було з'ясувати законом1рност1 I особливосп прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в сперм1 кнурщв миргородсько! породи у перюд становления статево! функци.
Матер1ал I методи дослщжень. В експериментах використовували кнурщв миргородсько! породи, яких ощнювали за показниками власно! продуктивное^, привчали до садки на чучело, брали сперму за розробленим нами оригшальним способом [4] I дослщжували !х яюсть спермопродукци. Утримували кнурщв у примщенш елеверу по 2 голови в станку за вшьно-вигульного режиму.
Год1влю пщдослщних тварин проводили дв1ч1 на добу згщно з кормовими нормами 1С 1 АПВ НААН комбкормом за рецептом СК-55-25. Ус1 пщдослщш тварини були клмчно здоровими, за ростом I розвитком належали до першого класу та класу ел1та.
Упродовж 5-го I до 10-м1сячного вшу вщ кнурщв одержували сперму мануальним методом. У дослда використовували таке статеве навантаження кнурщв: вщ 5 до 8 мюяця - 4 садки на мкяць, аз 9 по 10 мкяць - 8 садок. Показники спермопродукци визначали за такими методами: об'ем -вим1рюванням цилшдром, концентращю - фотоколориметричним, рухливкть I виживашсть - мжроскотчним, терморезистентну пробу сперматозодав шляхом визначення рухливост1 до та теля шкубування при 1-380С.
Для ощнки прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу вщбирали зразки сперми вщ 5-ти кнурщв у процеЫ !х вирощування та використання, щом1сячно вщ 5-го до 10-го мюяця життя. Ощнювали р1вень переб1гу ВРПО у сперм1 за концентращею первинних продукт1в пероксидацп - д1енових коньюгат1в (ДК) спектрофотометрично [5, 6] та вторинних продукт1в - альдегщи I кетони, що реагують ¿з 2-тиобарбитуровою кислотою, яю визначали фотоколориметрично. Серед них найбшьшу частку (до 40%) становить малоновий диальдегщ (МДА)
[7].
Р1вень антиоксидантного захисту в сперм1 кнурщв ощнювали, використовуючи наступи! показники та методи !х дослщження. Актившсть супероксиддисмутази (СОД) визначали фотометрично [8]. Для визначення активное^ каталази (КТ) у сперм1 було застосовано спектрофотометричний метод [9]. Вмют глутатюну (ГТ) визначали за допомогою реактиву Елмана [10]. Кшьккть аскорбшово! (АК) 1 дегщроаскорбшово! кислот (ДАК) визначали фотометрично [7]. Актившсть ферментних I вмкт неферментних антиоксидант1в та метаболтв у сперм1 кнурщв розраховували на 0,2 мшьярди спермпв в 1 мл.
Результата дослщжень. Отримаш результата експерименту евщчать, що в кнурщв об'ем еякуляту протягом дослщжуваного пер ¿оду пщвищувався в 2,7 раза (р<0,001), при цьому найбшьш штенсивно зростав впродовж 6-го м1сяця в 1,8 раза (р<0,001) (табл. 1). Упродовж 7-го I 8-го мкящв життя також
229
встановлено суттеве зростання об'ему еякуляту в - 1,2 раза, а в наступний перюд, вщ 8-го до 10-гомюяця продовжувалось пщвищення на 25,7%.
Анал1з концентраци сперматозощ1в в еякулят1 показав, що вщ 150 -1 до 210 -1 д1б розвитку кнур1в спостер1галось суттеве пщвищення цього показника до максимального р1вня в 1,7 раза (р<0,001). Впродовж 9-го 1 10-го мкящв розвитку цей показник зменшувався.
Таблиця 1
Динамжа показннкчв якосп спермопродукщ! у кнурщв миргородськоТ
породи, (М+ш)
Вк тварин, мюящв Кшьшсть дослщних доз спермпв Показники
об'ем еякуляту, мл концентращя сперматозощв, млрд/мл загальна кшьшсть живих сперматозощв, млрд.
5 16 60,63±5,48 0,204±0,01 7,90±0,84
6 16 107,13±6,43*** 0,271±0,01*** 21,55±0,68***
7 16 121,38±4,62*** 0,342±0,022*** 32,98±1,58***
8 16 129,94±4,70*** 0,333±0,02*** 35,78±2,15***
9 32 152,81±3,9*** 0,283±0,01*** 37,09±2,57***
10 32 163,38±5,08*** 0,241±0,01* 29,49±3,5***
Примггка: р1вень в1ропдност1 р1знищ пор1вняно 1з 5-м м1сяцем розвитку - *- р< 0,05, **-р<0,01, ***- р<0,001;
В еякулят1 кшьккть живих сперматозодав з1 збшьшенням в1ку тварин ютотно зростала протягом експериментального перюду з 7,90 до 37,09 млрд. Найбшьш штенсивно пщвищувалась кшьюсть цих гамет вщ 150 - 1 до 180 - 1 д1б життя у 2,7 раза (р<0,001). Слщ зазначити, що кшьккть живих сперматозощ1в в еякулят1 при досягненш кнурцями 9-мюячного вшу досягала максимальних значень, пор1вняно з початковим перюдом, зросла в 4,7 раза (р<0,001). Упродовж 10-го мкяця розвитку кнурщв вщбувалось зниження цього показника.
Дослщження рухливост1 I переживаност1 сперматозовдв у кнурщв 5-10-мюячного вшу показало, що 1х актившсть коливалась вщ 63,7 до 83,1%. У кнурщв з1 збшьшенням в1ку спостер1галось зростання активное^ гамет. Так, упродовж 6-го мкяця життя вщбувалось пщвищення активное^ сперматозощ1в у кнурщв на 14%, у той час як 1х периживанють зросла вщповщно в 1,9 раза. Р1вень дослщжуваних показниюв продовжував пщвищуватись до досягнення тваринами 240- денного в1ку, а в наступи! мкящ спостер1галась стабшзащя цього показника. Отже, р1вень спермопродукщ! в молодих кнурщв вщ 5-го до 8-го мюяця життя ктотно збшьшуеться. Одержання по два еякуляти на тиждень вщ кнурщв 9-10 - мкячного вшу, в основному, не викликало зниження якосп спермопродукщ!.
У сперм! ростучих кнурщв актившсть СОД змшювалась у таких межах вщ 0,18 до 0,66 УО/мл, де мЫмальний показник зареестровано на 150- ту добу, а максимальний 240-у, що вщображае загальне зростання р1вня цього ензиму протягом зазначеного пер ¿оду (р<0,001) (Табл. 2).
У подальшому при збшьшенш статевого навантаження актившсть цього ензиму знижувалась протягом 9 I 10-го мкяця розвитку на 30,3%.
230
Р1вень функщонування СОД у сперм1 кнурщв, теля И шкубування, знижувався, але цей вплив зменшувався ¿з збшьшенням 1х в1ку. Так, у 5-мкячному вщ1 актившсть цього ензиму у цш прошкубованш тканиш знижувалась на 33,3%, а по досягненш ними 6- { 7- мкячного в1ку зменшення И р1вня становило 40%. Зниження актившсть СОД у прошкубованш сперм1 спостер1галось { по заюнченш 9-го \ 10-го м1сящв розвитку, будучи в межах 4 -13%.
Даш дослщжень евщчать про лабшьшеть р1вня КТ у сперм1 кнурщв, який змшювався з 26,63 по 43,35 мкмоль Н202/хв.мл, де перша величина зареестрована на 150 - й, а друга - 240 - й день розвитку. У цшому загальною законом1ршстю змши цього ензиму було зростання активное^ вщ 5 - го до 8 -ми мюячного вшу на 62,8%(р<0,05), з подальшим його зниженням. 1стотний спад активное^ КТ у цш тканиш вщбувався теля шкубування зменшуючись на 25,1 (150-та), 22,5 (180-та), 21,3% (210-тадоба життя). П!сля закшчення 240-1 та 2701 д1б розвитку р1вень цього ферменту майже не знижувався. Впродовж 10-го мкяця розвитку спостер1галось незначне пщвищення р1вня дослщжуваного ензиму теля шкубаци зразюв сперми.
Концентращя ГТ у сперм1 кнурщв знаходиться в межах вщ 0,405 до 0,748 мкмоль/л. Насичешсть ГТ у дослщжуванш тканиш протягом експерименту зменшилась на 42,4% (р<0,01). Особливктю динамши ще! речовини було зниження И кшькост1 вщ 150-1 до 270-1 доби в 1,8 раза (р<0,001), з наступним зростанням упродовж 10-го мюяця на 6,4%. Процес шкубування сперми суттево знижував концентрацш ГТ у сперм1 кнурщв 5-, 6-, 7- \ 8-мкячного в1ку вщповщно на 23,5; 17,8; 33,6 та 28,8%. У цшому в подальш1 перюди вплив температурного фактора на кшьккть цього метабол1ту зменшувався. Кшькють АК у сперм1 молодих кнурщв знаходилась в д1апазош вщ 44,42 до 66,63 мкмоль/л, а ДАК з 42,49 по 54,21 мкмоль/л, залежно вщ в1ку. Мммальним вмктом АК у дослщжуванш тканиш впродовж експериментального перюду характеризувались тварини у в1щ 10 мкящв, а максимальним - 5 мюящв. Даш вказують на те, що з1 збшьшенням вшу кнурщв насичешсть сперми аскорбшовими кислотами зменшуеться: вщновлено! форми в 1,4 (р<0,05), а окислено! в 1,3 раза. Встановлено, що найбшьш ктотний спад концентраци АК, на 32,2%, вщбувся протягом 6-го мюяця життя, з наступним плато впродовж 7-го, 8-го мкящв. Проте вже протягом останшх двох мюящв експерименту спостер1галось подальше зменшення И концентраций Р1вень ДАК протягом експерименту поступово знижувався. Кшьккть окислено! форми аскорбшово! кислоти пор1вняно з вщновленою була вищою з 7-го по 9-й мкящ розвитку, а р1зниця м1ж ними становила на 210-ту добу - 12,6, 240-ту - 7,1, 270-у - 17,9%.
231
I
g
с <ч i ъЦ r-- r-' 'Vi Ti" il qS, CD •ri г-- s tí a\ 04 C5 rV-| 7 i » S3 ÜQ . -•fi rV| (J*. ст. с? 31¡
ч 1—1 г- ЧЭ СТ, -h ■=■ "'it Г-- Г"* щ 4D чс> г-" ГП II ^ -t ÇS, îi i—i 04 Tf l/'l Г-- i-« II CT-, Г—--+ oo 511 ir, f 4 lí-l ' ■ ■'Ti ïi'H
г г-н 04 ю г--i- '—1 "'it f=i CTi •Vi I—I ÏÏ 'Vi so o sc« •rí r^-1 II — 11—1 04 sil 45 g •Vi ^ ■ ■'Ti -rf os Tt; t=i t=i fN II
1—1 .i. 'i Í4 Tf- in S3 •Vi 4D CD Z-i ÍN 1-Й Tf -i- II L">. C4 Sil ■ a -r ■ CO LTi Tf Ci S 11
и H 0 H u Я ni г-н f чэ -t ■=■ "i ■ • SD Tf i i e'H Tt CT". Г-- 04 iri rn II U*ï o ^ Tf i i 04 i—i ЧО ЧО Щ f J — Il
1—1 чо ЧС> rV| MP f— >Г\ о гn СТ. »Vi II f=i 04 ГЧ о s-TÍ 04 Г---t ГЧ Г - Г H ÍTl Г-- S Ti ¡Q 2 -n rí "Г. I> Tf 311
я и 4 И H M И' г-н -t- (M 04 n"i Г~- С/О 5 11 f-j ™ a-, ¡vi ЧС- ЧО C-J Wl Г- « 3 3 IM (4 Г 1 п 1^1 щ п-| ■ i ■ ' II
1—1 IM Tf ^ -r ■=■ m ^н L>! Tf П II »Î ■ ■ -1- ní f=í 'Vi 3 = Г 1 гл 'M О ■ i — II
41 (Ч 04 'Vi rV| г* ф "TÍ O ÍN 04 04 U*ï rv, г* и ■Vi ^ ЧО 4D Tf es o r-%%
1—1 m 'M (N o "TÍ 04 Г-1' i*i Tf m a Г í L>j "!■ ^ Wl •—■ IM II "Vi Ch Tf д 3 eí s ^
г-н 1 г-Н r i ■ ■ ■=■ "TÍ ЧО Tt-Ch r^i 211 r i £ g ГЧ. f-H ifl t II 04 Ch 4D i 54 3 Г! S Ч1 r г-н ■
1—1 tf L*J Tf i'l Tf Ml . . M Ti îi r^l Wl Ifl ■л. II i—i i—! fN O S3 в" «î
i О с о SI вя hi н*1 i h¡ i o sí h¡ Ц11 1 j h¡ и a \ h| 1 О 1
232
Шсля шкубування сперми кнурщв встановлено зниження кшькосп аскорбшових кислот. Це пщтверджують отримаш дат, а саме: на 150-ту добу розвитку концентращя АК зменшувалась на 30,6%, а ДАК майже не змшювалась. Шсля закшчення 6-го мюяця розвитку вплив 3-х годинного шкубування майже не позначився на кшькосп ДАК, а вмют АК у цш тканиш зменшився на 23,6%. У наступи! м1сящ також вщбувалось ютотне зниження АК I ДАК теля дп цього температурного фактора вщповщно на 8,6 1 14,9 (7-й М1сяць), 20,1 та 20,8 (8-й М1сяць), 21,1 1 23,4% (9-й шсяць), 35,7 та 3,3% (10-й м1сяць життя).
Концентращя ДК у сперм1 кнурщв протягом дослщжуваного перюду була лабшьною, коливаючись у д1апазош 0,55 ... 1,55 мкмоль/л. Перший показник встановлено на початку (150 - тадоба), другий - теля закшчення (300 - та доба) експерименту, що евщчить про зростання концентраци цих речовин у 2,8 (р<0,001) рази. Особливютю динамжи ДК пщ час дослщження було зростання кшькост1 цих речовин вщносно початку дослщжень на 25,5 (180-а доба) 1 87,2%(р<0,05) (210-а доба життя). Упродовж 8-го 1 9-го мкящв концентращя дослщжуваного метабол1ту в тварин суттево не змшювалась, але протягом 10-го мюяця вщм1чалось незначне зростання на 5,4%. Процес шкубування сперми суттево впливав на збшьшення вмкту ДК на 32,7 у 150-денному вщ1, а в наступи! перюди !х концентращя пщвищувалась у межах 6,111,7%, за винятком 10 мюяця розвитку, коли вш ютотно зростав на 20,6%.
Концентращя МДА в сперм1 кнурщв залежно вщ в1ку становила вщ 2,85 до 18,48 мкмоль/л. Млшмальний показник виявлено на 5-й мкяць, а максимальний на 9-й мюяць життя. Вмют ще! речовини змшювався таким чином: стр1мке збшьшення концентраци в 1,7 раза впродовж 6-го мюяця (р<0,05), з подальшим ютотним И пщвищенням в 2,1 раза протягом 7-го мюяця життя. Така законом1ршсть спостер1галась упродовж 8 - 10 - го мюящв розвитку до максимальних значень.
Даш експерименту вказують на те, що 3-годинне шкубування сперми кнурщв протягом дослщжуваного перюду призводить до прискорення переб1гу процеЫв ВРПО, що пщтверджуеться пщвищенням р1вня МДА. 1нтенсившсть накопичення МДА в шкубованш сперм1 цих тварин зменшувалась з1 збшьшенням 1х вжу. Найбшьше утворення МДА у цш тканиш теля И шкубування спостер1галось у 5- мюячному в1щ в 2,8 рази (р<0,001). Проте, вже теля закшчення 6-го I 7-го м1сяця розвитку вщбувалось зниження показниюв приросту МДА пщ д1ею температурного фактора вщповщно на 1,64 та 1,3 рази. Менш вразливою до шкубування була сперма 8 та 9- мюячних кнурщв, де вмкт цде! речовини зростав на 13 - 15,5%. Шсля закшчення дослщжень встановлено суттеве продукування МДА, яке становило 24,8%.
Висновки.
1. Р1вень спермопродукци в молодих кнурщв миргородсько! породи вщ 150-1 до 240-1 доби розвитку суттево збшьшуеться. Одержання по два еякуляти на тиждень вщ кнурщв 9 - 10-мкячного вшу, в цшому, не викликае зниження якост1 спермопродукци.
2. У перюд становления статево! функци в сперм1 молодих кнурщв процеси ВРПО найбшьш штенсивно прискорюються протягом 6-го, 7-го I 8-го
233
мюящв розвитку. Р1вень антиоксидантних ензим1в (СОД i КТ) ютотно зростае вщ 150-1 до 240-1 д1б життя, а насичешсть антиоксидантами (ГТ, АК i ДАК) знижуеться 3i збшьшенням в1ку тварин.
3. 1нкубування сперми призводить до суттевого прискорення процеЫв ВРПО та виснаження системи АОЗ, найбшьш вразливою дослщжувана тканина до ди температурного фактора булау кнурщв 5-, 6- i 7- мшячного в1ку.
Перспективи подальших дослщжень. Наступи! дослщження з вивчення прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу у cnepMi кнурщв у перюд становления статево! функци будуть спрямоваш на з'ясування його особливостей у кнурщв м'ясного типу продуктивное^ та розробки засоб1в регуляци i'x репродуктивно! здатност1, шляхом впливу на цей гомеостаз.
Л1тература
1. Oeda L., Schill O. Reactive oxygen species influence the acrosome reaction but not acrosin activity in human spermatozoa// International Journal of Andrology. -1999.-Vol 22.- Issue 1.- P. 37.
2. Lamirandea E., Gagnona C. Capacitation-associated production of superoxide anion by human spermatozoa// Free Radical Biology and Medicine. -1995. -Vol. 18.- Issue 3.- P. 487-495.
3. Aitkena R. J., Buckinghama D. W., Carrerasb A. Superoxide dismutase in human sperm suspension: relationship with cellular composition, oxidative stress, and sperm function// Free Radical Biology and Medicine. -1996. -Vol. 21.- Issue 4.- P. 495-504.
4. Декларацшний патент на винахщ № 66662 А Украша, A61D19/00. Cnoci6 ефективного привчання кнурщв до садки на чучело / Коваленко В.Ф., Шостя A.M., Бшдюг О.А.; заявник 1нститут свинарства ¿м. О.В. Квасницького УААН. -№ U2003098146 заявл. 01.09.2003; опубл. 17.05.2004, Бюл. № 5
5. Стальная И. Д. Метод определения диеновой конъюгации ненасыщенных высших жирных кислот//В кн.:Современные методы биохимии.-Медицина, -1977.-С.63-64.
6. Владимиров Ю.А., Арчков А.И. Перекисное окисление в биологических мембранах// -М.:Наука, 1972.-С.272.
7. Поабник з експериментально-кл1н1чних дослщжень з 61олог11 та медицини. Заредакщею 1.П.Кайдашева. -1996.-Полтава. -С.123-128 с.
8. Брусов О.С., Герасимов A.M., Панченко Л.Ф. Влияние природных ингибиторов радикальных реакций на автоокисление адреналина //Бюлл. эксп. биол. имед. -1976. -N1. -С.33-35,
9. Королюк М.А., Иванова Л.И., Майорова И.Г., Токарев В.Е.. Метод определения активностикаталазы/Лабораторноедело. - 1988. -№1. С. 16-19.
10. Elmann G.L. Tissue sulphydril grups //Arch. Biohem. -1959.- №82.-P.70-
77.
Рецензент - д.вет.н., професор Стефаник В.Ю.
234
