CC BY
14
СЕЛЕЗЁНКИ ЛЯГУШКИ ОЗЁРНОЙ И ЛЯГУШКИ ПРУДОВОЙ ОСОБЕННОСТИ УЛЬТРАМИКРОСКОПИЧЕСКОГО СТРОЕНИЯ Дунаевская О.Ф., Горальский Л.П., Стеченко Л.А., Колесник Н.Л Кривошеева О.И Световая микроскопия и морфометрия не выявляют различий в гистоструктуре селезёнки лягушек озерной и прудовой. Наличие или отсутствие их важно было выяснить на ультрамикроскопическом уровне для выбора биоиндикаторов в мониторинге окружающей среды. Это позволит обеспечить получение экологически чистой и безопасной продукции питания на территориях рыбных хозяйств. В белой и красной пульпе селезёнки лягушек обнаружено функционально активные и неактивные нейтрофильные гранулоциты. Идентифицировано
характерные для селезёнки клетки и составляющие: макрофаги, эритроциты, эозинофилы, кровеносные и лимфатические капилляры и тому подобное. У лягушки прудовой наблюдали несколько больше жировых включений, количество которых коррелирует с увеличением канальцев незернистой эндоплазматической сети. Предлагаем использовать лягушку озерную и лягушку прудовую в качестве биоиндикаторов геосистем.
Ключевые слова: ультрамикроструктура, селезёнка, лягушка прудовая и озерная, адипоциты, нейтрофилы, биоиндикация, биомаркер, эозинофилы, эндотелиоциты.
Стаття надшшла 10.05.18р.
FEATURES OF ULTRAMICROSCOPIC STRUCTURES OF THE SPLEEN IN MARSH AND POOL FROGS Dunayevska O.F., Goralskyi L.P., Stechenko L.O., Kolesn N.L., Krivosheyeva O. I.
Light microscopy and morphometry do not reveal differences in the histological structure of the spleen in lake and pond frogs. Their presence or absence was important to be clarified at the ultramicroscopic level to select bioindicators for monitoring the environment. This will ensure obtaining environmentally friendly and safe food products in the fishery areas. In the white and red pulp of the frog spleen, functionally active and inactive neutrophil granulocytes were detected. Spleen cells and components were identified: macrophages, erythrocytes, eosinophils, blood and lymphatic capillaries and the like. In the pond frog, some more fat inclusions were observed, the number of which correlates with the increase in the tubules of the smooth endoplasmic reticulum. We suggest using the lake frog and the pond frog as bioindicators of geosystems.
Key words: ultra microstructure, spleen, pond and lake frog, adipocytes, neutrophils, bioindication, biomarker, eosinophils, endotheliocytes
Рецензент Срошенко Г.А.
DOI 10.26724 / 2079-8334-2018-2-64-198-203 УДК 612.014, 636.4.
ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНИЙ ГОМЕОСТАЗ У ТКАНИНАХ МАТКИ СВИН1 ЗАЛЕЖНО В1Д ПЕР1ОД1В В1ДТВОРЮВАЛЬНОГО ЦИКЛУ
E-mal: sveta_usenko@ukr.net
Висв^лено результати дослщжень про особливост формування прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу у тканинах матки свинок у рiзнi перюди статевого циклу та поросность У дослщах за принципом аналопв використано 40 клшчно здорових свинок велико! бшо! породи вком 8 мюящв та масою тша 125-130 кг. Тварин утримували в станках, групами по 10-11 свинок. Холостих i поросних свиноматок годували зпдно з нормами з урахуванням !х фiзiологiчного стану. Встановлено, що у тканинах ропв матки свинок стан прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу е лабшьним i залежить вщ перюду вщтворювального циклу. Виявлено, що в ендометрп i мюметрп iз настанням перюду еструса - вщбуваеться зростання активност каталази (р<0,001), супероксиддисмутази i рiвня дiенових кон'юга™ (р<0,01), при тдвищеному використанш аскорбшово! i депдроаскорбшово! кислот, що вщображае посилення штенсивност процеав вшьнорадикального пероксидного окиснення в зв'язку з процесом заплщнення та друго! половини поросность Таю змш спрямоваш на забезпечення оптимальних умов для заплщнення i початку розвитку ембрюшв. Виявлено, що у матщ свинок юнуе значна мiжтканинна диференщащя у формуваннi проосидантно-антиоксидантного гомеостазу у ендометрii' - вищий рiвень каталази та юлькост неферментних антиоксидантiв порiвняно iз мiометрiем майже у всi дослiджуванi перюди вщтворювального циклу.
Ключовi слова: свинки, вщтворювальний цикл, ендометрiй, мiометрiй, каталаза, аскорбшова кислота, BiTaMiH А, в1тамш Е.
Робота е фрагментом НДР «Розробити технологЮ штракорпорального штучного о^мешння свинок» (№ державноiреестраци 0116U005011).
Упродовж останшх десятир1ч накопичено значну кшьюсть експериментальних даних щодо регулюючо! д1! активних форм Оксигену на основш процеси життед1яльносп тварин, як перебувають тд дннам1чннм контролем прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу [13].
Дослщженнями Y. Zhang [14], M. C. Gomez-Cabrera [9] i Pereira R.D. [12] розкрито © Л.М. Кузьменко, А.А. Полщук,, 2018
позитивний вплив активних форм Оксигену на функцюнальну активнють м'язiв, печiнки, серцево-судинно1 системи та, особливо, процеси розмноження. Враховуючи суттевий вплив активних форм Оксигену на процеси репродукцп, актуальним е вивчення !х ролi в дозрiваннi статевих клiтин, заплiдненнi, неонатальному та постнатальному перiодах розвитку тварин [10, 5].
Найбшьш чутливими до змш прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в органiзмi тварин е статевi клiтини та тканини репродуктивних органiв. Доведено, що зниження антиоксидантного захисту через пiдвищений рiвень активних форм Оксигену може бути одним iз основних факторiв зниження !х заплщнюючо1 здатностi, порушення вщтворно! функци, ушкодження ДНК - одшею з основних причин загибелi зигот, ембрюшв та потомства [8].
У джерелах лтератури недостатньо висвiтлено питання щодо розроблення методiв, спрямованих на зниження ембрюнально! смертностi як у людини, так i тварин, особливо в критичш перiоди ембрiогенезу, коли вона досягае максимуму. Оскшьки у свиш епiтелiохорiальний тип плаценти i практично впродовж усього перiоду ембрюнального розвитку мае мiсце гiстотрофний тип живлення, вважаемо, що розкриття закономiрностей та особливостей метаболiчних процесiв у системi «мати-плщ» цього виду матиме суттеве значення у вирiшеннi окремих проблем фiзюлоги репродукцп тварин. У цьому напрямi актуальними е дослщження особливостей формування прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в матщ, як у середовищi для розвитку ембрюшв та з'ясування !х взаемозв'язку з материнським органiзмом [7].
Серед невиршених проблем у фiзiологil репродукцп ссавцiв залишаеться питання щодо з'ясування взаемозв'язюв мiж компонентами прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу у тканинах репродуктивних оргашв. Ц особливостi матимуть суттеве наукове i практичне значення для спрямованого впливу на формування та прояв захисних сил органiзму, пiдтримуючи гомеостаз. Отже, розкриття закономiрностей формування прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу у свиней може стати основою для створення методiв i способiв, спрямованих на регуляцiю росту та розвитку ембрюшв, а тому е актуальними як iз теоретично1, так i практично1 точок зору.
Метою роботи було встановити особливост формування прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу у тканинах матки свинок у рiзнi перюди статевого циклу та поросносп.
Матерiал та методи дослщження. У дослiдах за принципом аналопв використано 45 кшшчно здорових свинок велико1 бшо1 породи вшом 8 мюящв та масою тiла 125-130 кг. Тварин утримували в станках групами по 10-11 голiв. Холостих i поросних свиноматок годували згiдно з нормами 1С i АПВ НААН з урахуванням !х фiзiологiчного стану. Перiод еструса в свинок встановлювали за допомогою кнура-пробника один раз на добу о 7 годит ранку. З цих тварин, 40 голiв було забито в рiзm перiоди статевого циклу та поросносп. Свинок i поросних свиноматок забивали на саштарнш бiйнi по 5 голiв у рiзm перiоди вiдтворювального циклу: лютеальна фаза (10 доба тсля встановлення рефлексу нерухомостi), еструс (через 24 години тсля початку охоти), на 10, 15, 20, 30, 60 i 90 доби поросносп. Пюля забою у свиноматок вщбирали зразки тканин: слизово1 та м'язово1 оболонок матки. Зразки дослщжуваних тканин занурювали в посудини Дьюара з рщким азотом, де вони зберiгались до визначення в них компонентiв проосидантно-антиоксидантного гомеостазу (ПАГ). У ендометрп та мюметрп дослiджували таю показниками ПАГ:
1. для визначення активних джерел Оксигену (супероксиду) у тканинах свиней дослщжували активнють ксантиноксидази (КСО), як одного з !х потенцшних генераторiв [2];
2. для оцшки рiвня пероксидного окиснення визначали: концентращю первинних продуктiв пероксидацп - дiенових, кон'югатiв (ДК) - спектрофотометрично [4]; вмют вторинних продуктiв пероксидного окиснення - ТБК-активних сполук (альдегiди i кетони) -фотоелектроколориметрично [3].
3. для оцшки рiвня антиоксидантного захисту у зразках тканин визначали: активнють супероксиддисмутази (СОД) - фотометрично за швидкютю пригшчення аутоокиснення адреналiну [4]; активнють каталази (КТ) за кшькютю перетвореного пероксиду гiдрогену за одиницю часу [6], концентрацil аскорбiновоl кислоти (АК) i дегiдроаскорбiновоl кислоти (ДАК) у тканинах - за кшькютю озозошв [3], вмiст вiтамiну А - анпдрометодом [3], концентрацiю вiтамiну Е за допомогою тонкошарово1 хроматографп [3].
Результати дослiдженя та Тх обговорення. Данi експерименту свiдчать, що в ендометри циклюючих свинок у фазi еструса, порiвняно iз лютеальною, спостер^аеться загальна закономiрнiсть до зниження активностей КСО та взаемопов'язано1 з нею СОД (табл.1). Таю змши вщбувались на тлi пiдвищення активнють КТ (р<0,001) i iнтенсивного використання
аскорбшових кислот. Однак, необхщно зазначити, що саме в перюд еструса - штатного фiзiологiчного збудження, виявлено значне зростання концентрацiй ДК на 77,1 % (р<0,001) 1 ТБК-активних комплексiв - 38,05 %.
У ендометрн в перюд еструса встановлено зростання вмюту вгамшу А в 1,2 раза, що очевидно, обумовлено створенням оптимальних умов для нормального заплщнення i iмплантацil ембрiонiв. Саме в цей перюд даний вгамш забезпечуе нормальне функцюнування епiтелiальних клiтин слизово! оболонки матки та маткових залоз, а також запоб^ае кератишзацн епiтелiю. Кiлькiсть вгамшу Е пiд час еструса ютотно зростала 7,2 раза (Р<0,001), що можливо пов'язано з його антиоксидантними властивостями, що полягають в шактивацн токсичних продуктiв
метаболiзму, котрий особливо штенсивний в цей перiод.
Таблиця 1
Динамика ПАГ в ендометрi'l' циклюючих i поросних свиноматок, М ± т, г наптноТ тканини, п=30
Показники Фази вщтворювального циклу
лютеа-льна еструс Доби по росносп
10-й 15-й 20-й 30-й 60-й 90-й
Ксантиноксидаза, нкат/сек кг 33,71± 1,04 24,53± 1,07 26,80± 1,20 13,22± 0,51** 4,81± 0,21*** 26,97± 0,79 17,72± 0,52** 38,84 ±1,06
Дiеновi конюгати, нмоль/г 110,05 ±2,65 194,89± 4,65** 286,60 ±8,65*** 142,04± 5,09 218,20± 6,73** 213,40± 7,50** 242,20± 8,32*** 253,42± 5,52***
ТБК-активш комплекси, нмоль/г 29,17± 1,23 40,27± 2,21 75,91± 2,11*** 26,56± 0,91 41,23± 1,29* 68,13± 2,00*** 47,41± 0,89*** 41,14± 0,65*
Супероксид-дисмутаза, од. акт/г 2,54± 0,69 2,26± 0,39 1,49± 0,244 1,24± 0,35 2,09± 0,44 1,96± 0,29 4,17± 1,43 3,79± 0,99
Каталаза, мольН2О2 / хв-кг 41,33± 1,22 72,23± 2,84*** 54,10± 2,46* 24,46± 1,18** 32,08± 1,20 42,77± 1,38 49,91± 2,44 56,82*± 2,53
Асорбшова кислота, ммоль/г 591,8± 76,77 504,4± 145,0 666,3± 98,3 306,3± 5,9 274,6± 27,8 241,9± 32,3 163,7± 15,7 114,2± 15,96
Дегiдро-аскорбiнова кислота, ммоль/г 585,1 ±88,5 533,2 ±133,5 649,3 ±73,0 504,9 ±44,1 354,3 ±36,6 353,4 ±30,6** 304,9 ±25,7*** 244,5 ±18,9***
В™мш А, ммоль/г 4,47 ±0,16 5,30 ±1,73 4,49 ±0,35 2,64 ±0,27** 3,58 ±0,18*** 6,63 ±0,40*** 1,9 6±0,21*** 2,91 ±0,59*
Вiтамiн Е, мкг/г 7,16 ±0,46 51,77 ±12,49*** 4,32 ±0,16*** 4,47 ±0,18*** 4,77 ±0,23*** 9,72 ±1,10* 2,41 ±0,13*** 2,35 ±0,19***
Примака: р1вень в1ропдност р1знищ пор1вняно 1з лютеальною фазою - *- р< 0,05, **- р<0,01, ***-р<0,001
Встановленi особливостi формування ПАГ у перюд еструса у свинок в першу чергу обумовлеш ци^чними змшами гормонального фону у сполучнш тканинi - кровi: зменшенням рiвня прогестерону (iнгiбiтора процесiв пероксидацн) та ютотного зростанням кiлькостi тироксину - стимулятора продукування пероксиду водню у тканинах [1]. Перша декада поросносп у свинок супроводжувалась незначним шдвищення рiвня функцiонування КСО та ютотним зниженням активностi СОД i КТ у слизовш оболонцi мати. Водночас вщбувалося збiльшення концентрацiй обох форм аскорбшово! кислоти та зменшення вгамшв А та Е. Цi змши проходили при пiдвищеннi кiлькостi ДК в 1,5, а МДА в 1,9 раза в порiвняннi з фазою еструса. Щд час iмплантацil ембрiонiв (15-20 доби поросностi) вiдмiчено подальше зменшення активностей КСО, СОД i КТ у ендометрн. При цьому динамша вмiсту неферментних антиоксиданпв мала тененцiю до !х зниження. Такi змiни очевидно свiдчать про сповшьнений перебiг процесiв пероксидацн лшщв, що пiдтверджуеться зменшенням вмiсту ДК i МДА Закiнчення фази плацентацн зародкiв (30-та доба поросностi) у порiвняннi iз другою декадою поросносп характеризувалось iнтенсифiкацiею процесiв пероксидацi: збшьшенням активносп прооксидантного ензиму - КСО у 5,6 раза та вмюту вторинних продукпв ТБК-активних комплекшв у 1,7 раза. Водноча зростала активнють КТ на 25 %. Динамша неферментно! системи антиоксидантного захисту в цш фазi поросностi в порiвняннi з лютеальною фазою i 20-ю добою поросностi була неоднаковою: с^мке зниження кiлькостi аскорбiнових кислот та ютотне зростання вмiсту вiтамiнiв А та Е до максимальних значень. Це може бути викликано штенсивним транспортом вгамшв до плаценти, в якш вони накопичуються.
З настанням бiльш тiсного зв'язку мiж оргашзмом матерi i плодами, в перюд штенсивного росту останнiх (60-та доба поросносп), у слизовiй оболонцi матки на тш незначного гальмування активносп КСО вiдбулась активiзацiя антиоксидантних ензишв - КТ i СОД, а вмют ДК наближався до максимальних значень. Така динамiка не викликала патологiчних проявiв в системi «мати-плацента-плiд». Це пiдтверджуегься як зниженням концентрацл вторинних продуктiв пероксидацil -ТБК-активних комплекав. Зменшення концентрацiй низькомолекулярних ангиоксидангiв - АК, ДАК, впашшв А i Е обумовлено штенсивним !х транспортом до плодiв. Встановлена особливiсть формування ПАГ по заюнченню першо1 половини поросностi, очевидно викликана iстотними змiнами
гормонального фону, перш за все зростанням концентрацп тироксину - стимулятора переб1гу процеав вшьнорациального пероксидного окиснення [1, 12].
Впродовж третього мюяця поросносп активнють КСО стр1мко зростала у 2,2 раза до максимального р1вня, саме така динамша даного ензиму, очевидно стимулювала переби пероксидного окиснення, що пщтверджуеться збшьшенням вмюту первинних продукпв даного процесу - ДК. Р1вень ТБК-активних комплексiв незначно зменшувався, що очевидно обумовлено високою активнютю каталази. У слизовш оболонщ ропв матки вмют неферментних антиоксиданпв - аскорбшово! 1 дегщроаскорбшових кислот вщ 60-1 до 90-1 д1б розвитку ембрюшв ютотно зменшився вщповщно на 30% та 19,8%. Важливо зазначити, що концентращя вщновлено! форми аскорбшово! кислоти була меншою вщносно окиснено! форми у 2,1 раза, це очевидно обумовлено транспортною функщею останньо!. На тт вщносно стабшьно! концентрацп в1там1ну Е протягом даного перюду, вмют в1тамшу А зрю на 53,2%.
Процеси пероксидаци в мюметрп в р1зних фазах репродуктивного циклу свиноматок протшали наступним чином: в естральнш фаз1 !х р1вень був вищим, у пор1внянш з лютеальною фазою (табл. 2). Це проявлялося у шдвищенш активност КТ на 45,8% (р<0,01) i СОД - 23,8%, а також iнтенсивному використаннi АК i ДАК. Суттеве фiзiологiчне зрушення супроводжувалось збшьшенням кшькосп ДК (р<0,001) { ТБК-активних комплексiв. В перюд заплщнення вмют низькомолекулярних антиоксиданпв - впашшв А та Е зростав вщповщно на 16,5 та 62,2 % (р<0,001).
Пюля ос1меншня свинок до 10 доби поросносп, в перюд розвитку до1мплантацшних ембрюшв, у мюметрп вщбувалась акумулящя неферментних антиоксиданпв (АК, ДАК, в!там1шв А 1 Е), зростання функцюнально! активност КТ i СОД вiдповiдно на 25,5 та 222,2%. Таю змши вщбувались на тл вщносно стабшьного р1вня продукнв пероксидаци.
У м'язовш матковш тканин вщ 15 до 20-1 д1б поросносп (фази !мплантацп 1 початку плацентацп), спостерпалась активащя функцюнування ензимних антиоксиданпв - СОД та КТ вщповщно у 2,3 та у 2 рази. Ц змши не супроводжувались накопиченням продукпв пероксидаци - зниження вмюту ДК та ТБК-активних комплекшв. Саме в цей перюд вщм1чалась суттева акумулящя аскорбшових кислот !з переважанням вщновлено! форми. На тш вщносно стабшьно! концентрацп в1тамшу Е, вщбувалось двохкратне зменшення вмюту в1там1ну А.
Таблиця 2
Фази вщтворювального циклу
Показники лютеа- еструс День поросносп
льна 10-й 15-й 20-й 30-й 60-й 90-й
Д1енов1 конюгати, 147,71 423,6± 138,08 142,59 127,72 104,37±2,29 253,46 307,13
нмоль/г ±5,18 13,30*** ±4,74 ±4,89 ±3,96 ±6,62** ±7,86**
ТБК-активш 29,93 35,38 35,96 44,88 34,63 44,02 46,98 40,61
комплекси, нмоль/г ±0,96 ±0,75 ±0,90 ±0,96** ±0,82 ±1,04* ±0,89** ±0,75*
Супероксид- 1,85 2,29 4,11 1,29 2,96 1,43 2,65 2,39
дисмутаза, од.акт/г ±0,57 ±0,54 ±0,96* ±0,22 ±0,59 ±0,21 ±0,29 ±0,67
Каталаза, 29,34 42,79 36,82 12,80 24,67 26,97 32,78 34,32
мольН2О2 / хв-кг ±1,87 ±3,12** ±2,14 ±1,02*** ±0,91 ±1,03 ±2,50 ±1,48
Асорбшова кислота, 512,2 324,5 498,9 475,9 644,1 221,8 163,4 99,26
ммоль/г ±46,1 ±35,4 ±48,3 ±44,9 ±75,9 ±14,4 ±21,5 ±11,2
Депдро-аскорбшова 331,36 213,3 394,5 392,5 449,3 225,2 316,3 163,7±
кислота, ммоль/г ±22,69 ±40,2** ±9,3** ±56,2 ±52,8** ±12,8*** ±23,3 21,4***
В1тамш А, 2,79 3,25 3,97 3,71 1,55 7,43 2,05 1,19
ммоль/г +0,34 +0,48 +0,20** +0,27* +0,19** +0,54*** +0,35 +0,09***
В1тамш Е, 5,10 8,27 4,73 3,82+0,16* 3,75 8,39 1,92 2,64
мкг/г +0,48 +0,46*** +0,21 +0,17** +0,88*** +0,13*** +0,13***
Примака: р1вень в1ропдност р1знищ пор1вняно 1з лютеальною
)азою - *- р< 0,05, - р<0,01, -р<0,001
Встановлено, що в перюд еструса у кров1 зростае вмют ТБК-активних комплекшв до 1 пюля шкубацп, активнють КТ, при зниженнi кшькосп вiдновленого глутатiону. Динамiка процес1в вшьнорадиккального пероксидного окиснення в кров1 свиноматки вельми лабшьна 1 обумовлена стащями { фазами репродуктивного циклу. Пюля закшчення фази плацентацп (30-та доба поросносп) спостерпалося збшьшення навантаження на мюметрш, про що свщчить шдвищення р1вня КТ для знешкодження надлишкових кшькостей пероксищв та ютотне збшьшення кшцевих продукпв - ТБК-активних комплекшв. Важливо вiдзначити, що в цей перюд вщбувався спад кшькосп обох форм аскорбшових кислот: вщновлено! в 2,9 раза 1 окислено! 2 раза. Зниження концентрацп в1тамшу С, очевидно, викликано не тшьки його участю у окислювально-вщновних процесах, а ще 1 синтез! колагену та формуванш кютково-зв'язкового апарату плод1в. У даний перюд штенсивного розвитку плаценти виявлено суттеве накопичення вгамшв А 1 Е вщповщно в 4,8 та 2,2 раза бшьше проти 20-1 доби поросностт
BcraHoBneHo, ^o no 3aKiHHeHHi nepmoi' nonoBHHH nopocHocri b MioMeTpii' Big6yBanacb im-eHcu^iKa^a npo^ciB BinbHopaguKanbHoro oKucHeHHa, aKa npoaBnanacb y pi3KoMy gBoKpaTHoMy 36inbmeHHi KinbKocTi flK, MaKcuManbHoMy BMicri TEK-aKTHBHHx KOMnneKciB i nigBH^eHHi aKTHBHOCTi
COfl Ha 85,3% Ta KT Ha 21,5%.
KoH^mpa^a He^epMemnux aHTHoKcugamiB y M'a3ax MaTKH 3 30-i go 60-i gi6 nopocHocri 3HH^yBanacb - BiTaMiHy A y 3,6 pa3a Ta BiTaMiHy E - 4,6 pa3a. BMicr acKop6iHoBoi KucnoTH 3MeHmyBaBca Ha 26,3%, a Ii oKucHeHoi $opMH 3poeraB Ha 40,5%.
no 3aKiHneHHi TpeTboro Mica^ nopocHocTi, i3 36inbmeHHaM ^yH^ioHanbHoro HaBama^eHHa Ha gocnig^yBaHy TKaHHHy, nepe6ir пpoцеciв nepoKcugHoro oKHcHeHHa Big6yBaBca Ha BHcoKoMy piBHi, ^o nigTBepg^yeTbca 3pocraHHaM flK go MaKcuManbHoro piBHa Ha Tni bhcokoi KoH^mpa^i TEK-aKTHBHHx KOMnneKciB. AKTHBHicTb aHTHOKCHgaHTHHx eH3HMiB - COfl i KT b ^h nepiog 36epiraeTbca Ha BHcoKoMy piBHi. KoH^mpa^a acKop6iHoBHx KucnoT Ta BiTaMiHy A icTOTHo 3MeHmyBanacb gocararonu MimManbHux 3HaneHb, ^o oneBugHo o6yMoBneHo ix oco6nuBoro ponnro b пpoцеcaх po3BHTKy ^eTanbHoi i MaTepuHcbKoi nacraH nna^HTH i noTpe6aMH nnogiB.
OTpHMaHi MaTepianu gocnig^eHb cBignaTb npo Te, ^o b MioMeTpii' cbhhok nig nac ecTpycy i nepmy geKagy nopocHocTi y cbhhok Big6yBaeTbca npucKopeHHa npo^ciB nepoKcugHoro oKucHeHHa. nepiogu iMnnaHTa^i i nonaTKy nna^HTauji 3apogKiB xapaKTepu3yroTbca nigBH^eHHaM piBHa BinbHux paguKaniB h nepoKcugiB y ^h TKaHHHi Ta HaKonuneHHaM AK i AAK, ^o cBignurb npo BignoBigHy ix aKyMyna^ro gna noganbmoro 3agoBoneHHa noTpe6 opraHi3My nig nac gpyroi nonoBHHH nopocHocTi. ^ nigTBepg^yeTbca icroTHHM 3HH^eHHaM KinbKocri BKa3aHux KucnoT 3 nepeBa^aHHaM oKucHeHoi $opMH Ha 30, 60 Ta 90 go6u nopocHocTi. Цi 3MiHH Big6yBaroTbca Ha Tni cyTTeBoro nigBH^eHHa aKTHBHocTi aHTuoKcugaHTHux ^epMemiB y opraHi3Mi cBHHoMaTOK nig nac $i3ionoriHHoro HaBaHTa^eHHa Ha MaTepuHcbKHH opraHi3M Ta MaKcuManbHoi iHTeHcuBHocT pocTy eM6pioHiB. TaKi 3MiHH nAr OHeBHgHO, noB'a3aHi 3 $i3ionorinHoro ^yH^iero MioMeipiro b цi nepiogu, a caMe, 3a6e3neneHHaM TpaHcnopTyBaHHa cnepMH b aö^npoBogu, Mirpa^ero 3uroT i eM6pioHiB, nigTpuMKoro ToHycy poriB MaTKH, 3axucroM nnogiB Big MexamnHux nomKog^eHb Ta nigroTOBKoro go onopocy.
1 .y TKaHHHax poriB MaTKH cbhhok cTaH npooKcugaHTHo-aHTHoKcugaHTHoro roMeocTa3y e na6inbHHM i 3ane^HTb Big nepiogy BigTBoproBanbHoro цнкny. BcraHoBneHo b eHgoMeTpii i MioMeTpii i3 HacTaHHaM nepiogy ecTpyca - 3pocraHHa aKTHBHocTi KT (p<0,001), COfl i piBHa flK (p<0,01), npu nigBH^eHoMy BHKopucTaHHi AK i AAK, ^o Bigo6pa^ae nocuneHHa iHTeHcuBHocri npoxog^eHHa BinbHopaguKanbHoro nepoKcugHoro oKucHeHHa b 3B'a3Ky 3 npoцecoм 3annigHeHHa Ta gpyroi nonoBHHH nopocHocTi. TaKi 3MiH cnpaMoBaHi Ha 3a6e3neneHHa onTHManbHux yMoB gna 3annigHeHHa i po3BHTKy eM6pioHiB.
2.y мaтцi cbhhok icHye 3HanHa Mi^TKaHHHHa gu^epeH^a^a y ^opMyBaHHi nAr y eHgoMeTpii -bh^hh piBeHb KaTana3H Ta KinbKocTi He^epMeHTHux aHTHoKcugamiB nopiBHaHo i3 MioMeTpieM Maö^e y Bci gocnig^yBam nepiogu BigTBoproBanbHoro цнкny. Cnu3oBa o6onoHKa Bigpi3HaeTbca 6inbmuM cTyneHeM MmnuBocri gocnig^yBaHux noKa3HHKiB, oco6nuBo He^epMeHTHux aHTHoKcugamiB цe BHKnuKaHo iHTeHcuBHHM BHKopucTaHHaM ix aK opraHi3MoM MaTepi npu cTBopeHHi onTHManbHux yMoB gna HopManbHoro po3BHTKy nnogiB, TaK i ocTaHHiMH nig nac iHTeHcuBHoro pocTy. M'a3oBa o6onoHKa Ha oKpeMux ^a3ax BigTBoproBanbHoro цнкny BHKoHye ^yнкцiro geno HH3bKoMoneKynapHux aHTuoKcugaHTiB y мaтцi.
nepcneKmueu nodanbrnux docnidwenb nonmawmb y po3po6neHi HOBimHix efoeKmmHux HopM годiвm cbuhok 3anewHO Bid $iзiоnогiцного cmaHy dnn onmuMÜa^i wuBneHHn eMÖpiomB y KpumuuHi nepiodu po3BumKy.
1. Kovalenko VF, Shostya AM. Fiziologicheskiye aspekty metabolizma v sisteme mat-placenta-plod svinyi: monografiya. Poltava: 2012. 204 p. [in Russian]
2. Kyseliova IK, Maidaniuk AV, Imedadze SP. Vyznachennia aktyvnosti ksantynoksydaznoi aktyvnosti reaktsiyi tymusa shchuriv. Visnyk KNU im Tarasa Shevchenka. 2005; 28. [in Ukrainian]
3. Rybalko VP. Suchasni metodyky doslidzhen u svynarstvi. Poltava: 2005; 114-123. [in Ukrainian]
4. Shabunyn SV. Metodycheskye polozhenyia po izuchenyiu protsessov svobodnoradikalnogo okyslenyia i sistemy antioksydantnoy zashchity orhanyzma. Voronezh. 2010: 36-37; 51-52. [in Russian]
5. Shostya AM. Rol aktyvnykh form kisnyu v regulyatsiyi spermatogenezu ta zaplidnenni u ssavciv. Ukrayinskyi biokhimichnyi zhurnal. 2009; 81: 14-22.
6. Velychko AK, Solovyov VB, Henhyn TM. Metody laboratornogo opredeleniya obshchey perekys razrushaiushchey aktyvnosti fermentov rasteniy. Yzv. Penzenskoho hos. ped. un-ta.2009; 14 (18); 44-8. [in Russian]
7. Al-Gubory KH, Faure P, Garrel C. Different enzymatic antioxidative pathways operate within the sheep caruncular and intercaruncular endometrium throughout the estrous cycle and early pregnancy. Theriogenology. 2017; 99: 111-118.
8. Duhig K, Chappell LC, Shennan AH. Oxidative stress in pregnancy and reproduction. Obstet Med. 2016: 9(3): 113-116.
9. Gomez-Cabrera MC. Antioxidants in skeletal muscle physiology, a radically different approach. Free Radic Biol Med. 2014; 75: 1-2.
10. Ogbodo SO, Okaka AN, Nwagha UI, Ejezie FE. Free Radicals and Antioxidants Status in Pregnancy: Need for Pre- and Early Pregnancy Assessment. Am. J. Med. and Med. Sc. 2014; 4(6): 230-235.
11. Peepre K, Deshpandey U, Choudhary PS. Role of Antioxidants on Thyroid Hormones in Wister Rats. Int J Sci Res Sci . 2014; 3(1): 34-38.
12. Pereira RD, De Lon NE, Wang RC, Yazdi FT, Holloway AC. Angiogenesis in the placenta: the role of reactive oxygen species signaling. Biomed Res Int. 2015; Article ID 814543: 12.
13. Purdey MS, Connaughton HS, Whiting S. Boronate probes for the detection of hydrogen peroxide release from human spermatozoa. Free Radic Biol Med. 2015; 81: 69-76.
14. Zhang Y, Tocchetti CG, Krieg T, Moens AL. Oxidative and nitrosative stress in the maintenance of miocardial function. Free Radic Biol Med. 2012; 53: 1531-1540.
ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНЫИ
PROOXIDANT-ANTIOXIDANT HOMEOSTASIS
ГОМЕОСТАЗ В ТКАНЯХ МАТКИ СВИНЬИ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ПЕРИОДОВ ВОСПРОИЗВОДИТЕЛЬНОГО ЦИКЛА Кузьменко Л. М., Полищук А. А., Усенко С. О., Шостя А. М., Булавенко Р. В.
Изложены результаты исследований об особенностях формирования прооксидантно-антиоксидантного гомеостаза в тканях матки свинок в разные периоды полового цикла и супоросности. В экспериментах по принципу аналогов использовано 40 клинически здоровых свинок крупной белой породы возрастом 8 месяцев и массой тела 125-130 кг. Животных содержали в станках, группами по 10-11 голов. Холостых и супоросных свиноматок кормили согласно нормам с учетом их физиологичного состояния. Свинок и супоросных свиноматок убивали в разные периоды воспроизводительного цикла: лютеальна фаза (10 сутки после установления рефлекса неподвижности), эструс (через 24 часа после начала охоты), на 10, 15, 20, 30, 60 и 90 сутки супоросности. После убоя у свиноматок отбирали образцы тканей: слизистой и мышечной оболочек матки для определения в них компонентов прооксидантно-антиоксидантного гомеостаза. Установлено, что в тканях рогов матки свинок состояние прооксидантно-антиоксидантного гомеостаза является лабильным и зависит от периода воспроизводительного цикла. Выявлено, что в эндометрии и миометрии с наступлением периода эструса происходит рост активности каталазы (р<0,001), супероксиддисмутазы и содержания диенових коньюгатов (р<0,01), при повышенном использовании аскорбиновой и дегидроаскорбиново! кислот, что отображает усиление интенсивности процессов свободнорадикального перекисного окисления в связи с периодом оплодотворения и второй половины супоросности. Такие изменения направлены на обеспечение оптимальных условий для оплодотворения и начала развития эмбрионов. Выявлено, что в матке свинок существует значительная межтканевая дифференциация в формировании проосидантно-антиоксидантного гомеостаза в эндометрии - более высокий уровень каталазы и количества неферментных антиоксидантов в сравнении с миометрием почти во все исследуемые периоды воспроизводительного цикла. Слизистая оболочка отличается большей степенью лабильности исследуемых показателей, особенно неферментных антиоксидантов, это вызвано интенсивным использованием их как организмом матери при создании оптимальных условий для нормального развития плодов, так и последними во время интенсивного роста. Мышечная оболочка в матке на отдельных этапах воспроизводительного цикла выполняет функцию депо низкомолекулярных антиоксидантов.
Ключевые слова: свинки, воспроизводительный цикл, эндометрий, миометрий, каталаза, аскорбиновая кислота, витамин А, витамин Е.
Стаття надшшла 11.01.18p.
IN THE TISSUES OF THE UTERUS OF PIG, DEPENDING ON THE PERIODS OF THE REPRODUCTIVE CYCLE Kuzmenko L. M., Polishchuk A. A., Usenko S. O., Shostya A. M., Bulavenko R. V.
The article highlights studying results of disclosure of the peculiarities of formation prooxidant-antioxidant homeostasis in the tissues of the uterus of pig in the different periods of the reproductive cycle and pregnancy. In experiments on the basis of analogies were used 40 clinically healthy pigs of large white breed aged 8 months and weighing 125-130 kg. The pigs were kept in fences, 10-11 animals in each group. Not inseminated and pregnant sows were fed according to the rules taking into account their physiological state. The pigs and pig sows were slaughtered at different periods of the reproductive cycle: luteal phase (10 days after ascertainment of the immobility reflex, estrus (24 hours after the beginning of the estrus), 10, 15, 20, 30, 60 and 90 days of pregnancy. After slaughter, samples of tissues were taken from the sows: the mucous membrane and muscle of the uterus to determine components of prooxidant-antioxidant homeostasis in them. It has been established that the state the prooxidant-antioxidant homeostasis in tissues of the horns of the pig uterus of are labile and depends on the period of reproductive cycle. It was revealed that in the endometrium and myometrium with the beginning of the period of the estrus - the growth of activity catalase (р<0,001), superoxidedismutase and the level of diene conjugates (р<0,01), with increased use ascorbic acid and dehydroascorbic acid, reflecting the strengthening of the intensity passing free radical peroxide oxidation in connection with the insemination process. and the second half of pregnancy. These changes are aimed at providing optimal conditions for insemination and starting of embryo development.It has been discovered that there is a significant inter-tissue differentiation in the formation of prooxidant-antioxidant homeostasis in the endometrium in the uterus of the pigs - higher levels of catalase and nonenzyme antioxidants compared to myometrium in almost all of the study periods of the reproductive cycle. The mucous membrane was characterized by a higher degree of variability of the studied parameters, especially nonenzyme antioxidants, it is caused by the intensive use of them both the mother's body for creation of optimal conditions for the normal embryo development, and embryos during their intensive growth. The mucous membrane at various stages serves as a depot of low antioxidants in the uterus.
Key words: pigs, reproductive cycle, endometrium, myometrium, catalase, ascorbic acid, vitamin A, vitamin E.
Рецензент Срошенко Г. А.
