CC BY
14
7. Найдина Е.И. Стратегические приоритеты развития санаторно-курортной отрасли Крыма / Е.И. Найдина, Л.И. Баранова // Культура народов Причерноморья. - 2012. - № 229. - С. 59-61.
8. Доброчаева Д.Н. Определитель высших растений Украины / Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин и др. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1987. - 548 с.
9. Рубцов Н И. Определитель высших растений Крыма / Н.И. Рубцов. - Л. : Изд-во "Наука". - 555 с.
10. Maarten J.M. Christenhusz. A new classification and linear sequence of extant gymnosperms / Ma-arten J.M. Christenhusz, James L. Reveal, Aljos Faijon [and oth] // Phytotaxa, 2011. - Vol. 19. - Pp. 55-70.
11. An update of the Angiosperm Phylogeny Group classification for the orders and families of flowering plants: APG III // Botanical Journal of the Linnean Society. - 2009. - Vol. 161. - Issue 2. -Pp. 105-121.
12. The Plant List. [Electronic resource]. - Mode of access http://www.theplantlist.org.
Севастьянов В.Е., Потемкина Н.В., Великоредчанина В.С. Результаты изучения древесно-кустарниковых насаждений на территории пансионата "Дубна" города Алушта
Представлены результаты таксономической инвентаризации автохтонной и аллох-тонного дендрофлоры растущей на территории пансионата "Дубна" в Алуште. Выявлено 113 видов, разновидностей и культиваров, которые относятся к 26 порядков, 42 семейств и 76 родов. Коренная древесно-кустарниковая растительность на территории пансионата - это пушистодубово-грабовый шибляк с вечнозеленым подлеском из ладанника крымского и иглицы понтийской. Из редких растений, занесенных в Красную книгу Украины, здесь растут представители пяти видов. На основании проведенного биоэкологического и ландшафтного анализа дендрофлоры поданы рекомендации по ее оптимизации и рациональному использованию.
Ключевые слова: древесно-кустарниковые растения, таксономическое разнообразие, биоэкологический анализ.
Sevastyanov V.Ye., PotyomkinaN.V., Velikoredchanina V.S. The results of woody plantations' study at the territory of Alushta's pension "Dubna"
The results of taxonomic inventories autochthonous and allochthonous dendroflora that increases in the pension "Dubna", Alushta. We found 113 species, varieties and cultivars that belong to 26 orders, 42 families and 76 genera. Root tree and shrub vegetation in the boarding house is lanuginous oak and hrabinnykovyy shyblyak with evergreen undergrowth of resinoid Crimean and Pontic butcher. With rare plants listed in the Red Book of Ukraine is growing representatives of five species. Based on the bio-ecological and landscape analysis dendroflo-ra given recommendations for optimization and management.
Key words: woody plants, taxonomic diversity, bio-ecological analysis.
УДК 630*812 Ст. наук. спiвроб. 1.М. Скольський, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
ПРОХОДЖЕННЯ ОСНОВНИХ ФЕНОЛОГ1ЧНИХ ФАЗ ВЕГЕТАТИВНИХ I ГЕНЕРАТИВНИХ ОРГАН1В В'ЯЗА ШОРСТКОГО
Дослщжено фенолопчш ритми та особливост плодоношення в'яза шорсткого. Вивчено особливост проходження фаз розвитку генеративних i вегетативних оргашв виду. Здшснено аналiз фенолопчних рттшв виду в умовах Захщного Люостепу Укра-ши. Виявлено ранню i шзню форми в'яза шорсткого за проходженням фенолопчних фаз. Шзня форма в'яза шорсткого щ^вняно з ранньою е стшкшою за життевим станом. Проаналiзовано динамшу температурних показнигав пов^я у перюд проходження фенолопчних фаз. Визначено середш температурш показники, яю зумовлюють проходження певно! фенофази.
Ключовi слова: в'яз шорсткий, фенофаза, плодоношення, середня температура.
Вступ. Фенолопчш спостереження мають важливе значення для уза-гальнення результатiв розвитку порвд у тих чи iнших погодно-^матичних умо-вах конкретних регiонiв. За настанням окремих фенологiчних фаз можна вияви-ти раннi та шзш форми дерев i кушдв, використовуючи для розведення найбiльш придатнi з них. Це особливо актуально при вивченш рiзних екотипiв деревних рослин щодо 1хньо1 стiйкостi до хвороб та штднитв. Зокрема, в'яз шорсткий в умовах Захiдного Лiсостепу Украши успiшно росте i рясно плодоносить, але рiзнi форми виду проявляють i рiзнi бiоекологiчнi властивосп, пере-дусiм - неоднакову бютичну стiйкiсть до ураження голландською хворобою.
Об'екти та методика. Фенологiчнi спостереження виконано зпдно з ме-тодичними положениями Б.1 1ваненка [5], 1.Н. Бейцемана [1], 1.Д. Юркевича та ш. [6], Н.е. Булигiна [2, 3], Г.Н. Зайцева [4].
Проведет дослщження протягом трьох роюв за переб^ом тих чи iнших фенолопчних фаз показують, що 1хне настання залежить передусш вiд погодно-клшатичних умов. Неоднаковою е тривалiсть проходження окремих фенофаз, що також залежить вщ погодних умов вегетацiйного перюду. Упродовж трьох рокiв проведено фенолопчш спостереження за 9-ма деревами в'яза шорсткого. Дослiдженi дерева розмiщенi невеликими групами у парковiй частинi Львова. Ус дерева, за якими проводили феноспостереження, ростуть у подiбних умовах.
Результати дослщження. Отриманi результати фенолопчних спостере-жень за в'язом шорстким наведено в табл. 1. Як бачимо, коливання у час мiж пiдфазами i фазами у рiзнi роки значно рiзняться. Так, мiж початком бубиявiння листкових бруньок i до 1х повного набубнявiння iснуе перiод часу вiд 10 до 22 дшв. Така тенденщя пояснюеться тим, що в цей перюд вiдбуваються значнi коливання температури, пiд впливом яких розвиток бруньок то посилювався, то послаблювався. Таке значне коливання в датах ми спостертаемо i для пiдфази "початок появи листюв" (вiд 12 квггня до 27 квiтия), а термш настання пiдфази "повна поява листюв" змiнюеться вiд 2 до 8 травня. Фенофаза "цвiтiния" проходить у подiбний час в ус роки спостереження, а перiод часу мiж набубиявiниям i масовим цвтнням практично однаковий i тривае 28-31 дш. За нашими спосте-реженнями, цвiтiния на дослiджуваному об'екп у 2007 р. не вщбувалось. Мож-ливо, це пов'язано з рiзким похолоданням, яке збiглося з бубн^нням квiткових бруньок: 14 березня нiчна температура знизилась до -1 °С.
Значне коливання у часi тривае i для фази "достигання плодiв", початок яко! протягом дослвджуваного перiоду часу може наставати в перюд 1-15 травня, а завершення - 19-25 травня. Особливктю в'яза шорсткого е те, що плоди шсля дозр1вання одразу ж опадають. Для прикладу, фаза "достигання плодiв" у 2006 р. припадала на 22 травня, а вже 23 травня вони почали опадати. Швидке опадання плод1в було також зумовлене настанням дощово! прохолодно! погоди, яка тривала до кшця травня. Зображення тих чи шших фенофаз в'яза шорсткого представлено на рис. 1.
Час проходження тк! чи iншоí фенологiчноí фази у в'яз1в тiсно пов'язане з погодними умовами. На рис. 2-4 представлено динамшу температурних показ-ник1в повiтря з конкретною прив'язкою 1х до проходження тих чи шших фаз i пiдфаз. Початок i закiичения тих чи iнших фаз умовно позначено прямими вер-тикальними лiнiями, перпендикулярних до осi абсцис.
__^т
■ИИИ^^М I\ Ш—■ ■111)
Рис.1. Фенофази в'яза шорсткого:
1-2) Розвиток листкових брунъок (тдфаза Пб2та 116J; S-4) Цвтпння (тдфаза Цб0Цб J ; 5) Поява листюв (тдфаза Пл J ; 6-8) Дозр1вання modie (тдфаза Tin г6, Пп-7, Пп3-8)
Табл. 1. Результати фенологiчних спостережень за особинами Штш scabra МШ на територи ботсаду НЛТУ Украти (м. Львiв)
Показник Рiк спостережень та час проходження фаз i пiдфаз
Основна фаза Пiдфаза* 2006 2007 2008
Розвиток початок бубнявшня Пб1 20/Ш 16/111 24/Ш
листкових набубнявшня Пб2 04/1У 20/111 10/1У
бруньок набуття нормально!' величини Пб3 10/1У 27/111 11/1У
набубнявiння квiткових бруньок Цб0 27/Ш 14/111 24/Ш
Цвтння початок Цб1 22/1У - 16/1У
масове Цб2 27/1У - 21/1У
завершения Цб3 30/1У - 25/1У
Поява початок Пл1 27/1У 12/1У 18/1У
листюв повна Пл2 8/У 2/У 3/У
Достигання плодiв початок Пп1 15/У - 01/У
масове Пп2 22/У - 18/У
завершення Пп3 25/У - 19/У
Опадання плодiв початок Оп1 23/У - 20/У
масове Оп2 25/У - 26/У
завершення Оп3 6/У1 - 01/У1
Пожовтшня початок Ж1 26/1Х 25/1Х 16/1Х
листкiв повне Ж2 5/Х 10/Х 9/Х
Опадання листкiв початок Ол1 20/1Х 14/1Х 2/Х
масове Ол2 20/Х 3/Х1 12/Х
завершення Ол3 4/Х1 10/Х1 12/Х1
Ступiнь цвтння, бали** 5 0 5
Тривалiсть вегетацiйного перiоду, дшв 184 194 188
* Тут i далi позначення шдфаз прийнято за методикою 1.Д. Юркевича., Д.С. Голода., Е.П. Ярошевича (1980) (дод. А.2) [181]; ** За В.Г. Катером (1930) [70].
Як бачимо, у в'яза спостертаеться чггке "накладання" окремих феноло-гiчних фаз, а час !х настання чiтко залежить вiд температурних показниюв. Як-що ж тсля тривалого перiоду низьких температур настае раптове потеилшня, то настання шдфаз Цб0 i П61 збiгаеться (рис. 4). Подiбнi приклади можна навести по "сшвпаданню" чи не "сшвпаданню" iнших фенологiчних фаз i пiдфаз.
Також проаналiзовано середню температуру за основними фенолопчни-ми фазами (рис. 2-4). Узагальнюючi результати достду представлено на рис. 5. Для характеристики було вибрано п'ять фенолопчних фаз: 1) Розвиток листко-вих бруньок (Пб); 2) Цвiтiння (Цб); 3) Поява листюв (Пл); 4) Достигання плодiв (Пп); 5) Опадания плодiв (Оп). Як бачимо з рис. 5, за даними З^чних спостережень для розвитку та проходження кожно! фази характерне певне значення се-редньо! температури. Так, для фенофази "Розвиток листкових бруньок" (1) значення 11ср становить 8,2-10,4 0С, " а для фенофази "Достигання плодiв" (4) - 16,517,3 °С. У перюд опадання илодав (5) спостерiгалось попршення погодних умов як у 2006, так i 2008 р.
Щд час проведення фенологiчних спостережень за видом Шшт зааЪга у центральнш частиш Львова виявлено помiтну часову вiдмiннiсть у проходжен-нi певних фенологiчних фаз i пiдфаз окремих особин.
Рис. 2. Динамта температурних показнишв повтря в перюд проходження фенолог1чних фаз в'яза шорсткого у 2006р.
Рис. 3. Динамта температурних показнишв повтря у першд проходження фенологгчних фаз в'яза шорсткого у 2007р.
Рис. 4. Динамта температурних показнишв повтря в першд проходження фенолог1чних фаз в'яза шорсткого у 2008р.
Анал1з цих вщмшностей полягае у такому (табл. 2). Так, у особин Ышт яеаЬга., яю ростуть на пл. Д. Галицького, майже на тиждень рашше почи-наеться розвиток листкових бруньок та цвтння; на 3-4 дш рашше вщбуваеться достигання плод1в 1 на 7-10 дшв воно рашше опадае. Кр1м цього, помггно рашше починають жовт1ти та опадати листки. В1ропдно, тут ми спостер1гаемо р1зш форми в'яза шорсткого за проходженням фенолопчних фаз - ранню та тзню.
Фенофазр
Рис. 5. Середт температурт показники фенофаз виду Ulmus scabra впродовж 3-р1ч-ного циклу спостережень: 1) Розвиток листкових бруньок (Пб); 2) ЦвШШня (Цб); 3) Поява листюв (Пл); 4) Дозрiвання nлодiв (Пп); 5) Опадання nлодiв (Оп)
Табл. 2. Результати фенологiчних спостережень за особинами Ulmus scabra
Показник Мюце i дата спостережень
Основна фаза Пiдфаза Ботсад НЛТУ Украши Площа Данила Галицького
Розвиток листкових бруньок початок бубнявшня Пб1 24/III 24/III
набубнявiння Пб2 10/IV 03/IV
набуття нормально!" величини Пб3 11/IV 08/IV
Цвтння набубнявiння кв^кових бруньок Цб0 24/III 15/111
початок Цб1 16/IV 10/IV
масове Цб2 21/IV 15/IV
завершення Цб3 25/IV 25/IV
Поява листав початок Пл1 18/IV 15/IV
повна Пл2 3/V 4/V
Достигання плодiв початок Пп1 01/V 01/V
масове Пп2 18/V 14/V
завершення Пп3 19/V 16/V
Опадання плодiв початок Оп1 20/V 17/V
масове Оп2 26/V 19//V
завершення Оп3 01/VI 21/V
Пожовтшня листав початок Ж1 16/IX 10/1Х
повне Ж2 9/X 5/Х
Опадання листав початок Ол1 2/X 5/Х
масове Ол2 12/Х 12/Х
завершення Ол3 12/Х1 28/Х
Ступшь цвтння, бали 5 5
Як видно i3 даних табл. 2, OKpeMi фенолопчш фази двох форм в'яза збгга-ються. Так, в один i той же час настае початок бубнявшня листкових бруньок. Початок цвтння в'яза на пл. Д. Галицького настае майже на тиждень рашше, але завершуеться одночасно з в'язами, як ростуть у Ботсаду НЛТУ Украши. Подiбна тенденцiя спостерiгаеться i для початку та завершення фенофази "Дос-тигання плодiв".
Висновки. Отже, для проходження тiеí чи iншоí фенологiчноí фази пот-рiбне нагромадження певно' кiлькостi сумарних температур. Пониження темпе-ратури гальмуе проходження фенофази i видовжуе перiод ii проходження. 1н-
тенсивнiсть розвитку та тривалкть кожно!' фази проходить вщповвдно до погодних умов. Пришвидшеному проходженню фенофази "Опадания плодiв" сприяе погiршення погодних умов - зниження середньодобово!' температури повiтря та настания дощового перiоду.
Для устшного проходження фенологiчних фаз "цвiтiния" та "плодоно-шення" у видiв Ulmus scabra середньодобова температура пов^я повинна ста-новити, вiдповiдно, 13 °С, а для пiдфази "початок розпускания квiткових бруньок" - 7-8 °С. В'яз шорсткий на територií Захщного Лiсостепу Украши ввд-значаеться добрим плодоношениям, яке залежить вiд освггления крон дерев, погодних умов, форми породи. Ц чиииики визначають часовий перiод проходження riei чи iншоí фенофази, фенодати яко!' можуть вiдрiзиятися на 8-10 дшв. Пiзия форма в'яза шорсткого порiвияно з ранньою е стiйкiшою за життевим станом. В умовах Захвдного Лкостепу у разi сприятливих погодних умов ряснi урожа!' плодiв в'яза шорсткого повторюються через рж.
Лiтература
1. Бейдеман И.Н. Методика изучения фенологии растений и растительных сообществ / И.Н. Бейдеман. - Новосибирск : Изд-во "Наука", 1974. - 155 с.
2. Булыгин Н.Е. Дендрология / Н.Е. Булыгин. - Изд. 2-ое, [перераб. и доп.]. - Л. : Агропро-миздат. - 1991. - 352 с.
3. Булыгин Н.Е. Фенологические наблюдения над древесными растениями / Н.Е. Булыгин. - Л. : Изд-во ЛТА, 1976. - 70 с.
4. Зайцев Г.Н. Фенология Древесных растений / Г.Н. Зайцев. - М. : Изд-во "Наука", 1981. - 120 с.
5. Иваненко Б.И. Фенология древесных и кустарниковых пород / Б.И. Иваненко. - М. : Изд-во "Сельхозиздат", 1962. - 184 с.
6. Юркевич И.Д. Фенологические исследования древесных и травянистых растений : метод. пособ. / И.Д. Юркевич, Д.С. Голод, Э.П. Ярошевич. - Минск : Изд-во "Наука и техника", 1980. - 88 с.
Скольский И.М. Основы фенологических фаз вегетативных и генеративных органов ильма горного
Исследованы фенологические ритмы и особенности плодоношения вяза шершавого. Изучены особенности прохождения фаз развития генеративных и вегетативных органов породы. Осуществлен анализ фенологических ритмов вида в условиях Западной Лесостепи Украины. Выявлены ранняя и поздняя формы вяза шершавого по прохождению фенологических фаз. Поздняя форма ильма по сравнению с ранней является устойчивее жизненным состоянием. Проанализирована динамика температурных показателей воздуха в период прохождения фенологических фаз. Определены средние температурные показатели для прохождения определенной фенофазы.
Ключевые слова: ильм горный, фенофаза, плодоношения, средняя температура.
Skolskyi I.M. Main Phenological Phases of Vegetative and Generative Organs of Mountain Elm Ulmus Scabra
Phenological rhythms and distinguishing features of Mountain Elm Ulmus Scabra fruiting are researched. The peculiarities of generative and vegetative organs phases of the species are investigated. The analysis of phenological rhythms of the species in Western Ukrainian forest steppes is made. The early and late forms of Ulmus Scabra phenological phases are defined. The late form of Mountain Elm comparing to the early form of life is proved to be more sustainable by the state of life. The dynamic of air thermal index during the period of phenological phases is analysed. Average temperature indicators which cause some phenophases are determined.
Key words: Ulmus scabra, phenophase, fruiting, species, average temperature.
