CC BY
21
© Карлова О. О., Яворовський О. П.,Чайковський Ю. Б., Брежнева В. Ю. УДК 615. 916'1:546. 815/. 819:616-002
Карлова О. О., Яворовський О. П.,Чайковський Ю. Б., Брежнева В. Ю.
ПРОГНОСТИЧНИЙ ПОТЕНЦ1АЛ МАРКЕР1В 1МУНО3АПАЛЬНО1" АКТИВАЦЙ"
ПРИ ЕКСПО3ИЦИ СВИНЦЕМ
Нацюнальний медичний ушверситет ¡м. О. О. Богомольця (м. КиГв)
Дана робота виконувалась в рамках планово! НДР Нацюнального медичного уыверситету ¡м. О. О. Богомольця «Органи нервово!, ¡мунно! та сечостатево! систем в умовах експериментального пошкодження», № держ. реестрацп 0112U001413.
Вступ. Численними дослiдженнями останых рокiв доведена роль свинцю як хiмiчного фактору у формуваннi багатьох серцево-судинних захворю-вань, зокрема раннього атеросклерозу, артерiальноï гiпертензiï, iшемiчноï хвороби серця [1,2,3].
Таю доогмдження пщтверджують значну поши-ренiсть артерiальноï ппертензи у людей, якi професiйно контактують зi свинцем у вiдносно низь-ких концентрацiях. Даний стан супроводжувався формуванням початкових змiн у виглядi лабiльностi артерiального тиску з тенден^ею до формування артерiальноï гiпертензiï [2].
Так, Landrigan P. J. [1989] вказуе, що у разi три-валого контакту працiвникiв зi свинцем при низь-ких концентрацiях у виробничих умовах, вплив ксенобютика формуе пщфунтя для раннього роз-витку артерiальноï гiпертензiï та атеросклерозу у майбутньому [8].
Кундieв Ю. I. [2001] на пiдставi експеримен-тальних роб^, вказуе на пряму кардютоксичну дiю свинцю та iснування пропорцмно'| залежностi мiж дозою поглинутих сполук свинцю, тривалютю ïх надходження до оргаызму, частотою виникнення та кл^чними проявами артерiальноï гiпертензiï [4].
Таким чином, вщповщно до сучасних наукових дослщжень останнiх рокiв, свинцю належить важли-ва роль у формуванн пошкодження ендотелiю з ви-никненням судинно'| iмунозапальноï реакцiï за уча-стю цитокинiв [5,6,7]. Цитокiни - низькомолекулярн бiлковi молекули, дiя яких спрямована на забез-печення процеЫв мiжклiтинноï комунiкацiï. Кожен цитокiн виявляе синергiчну або iнгiбувальну активнiсть по вщношенню до ¡нших цитокинiв, що зумовлюе оптимальну реакцiю в межах цитоюново'| сiтки, за умов саморегуляцп. В основi формування запалень лежить порушення балансу мiж синтезом прозапальних та протизапальних цитокиыв.
З'ясовано, що пре- та постаналiтичнi помил-ки, висока бюлопчна варiабельнiсть зазначених параметрiв, не завжди досяжна прийнята точнють вимiрювання окремих показникiв та ¡ним фак-тори, створюють негативнi умови для ктычно'| iнтерпретацiï отриманих результа^в.
Метою даного дослщження стало вивчення особливостей змш про- i протизапальних цитокиыв, та оцiнка прогностичноï цЫност показникiв, що вив-чаються, приекспозицпсвинцем.
Об'ект i методи дослщження. Об'ектом бю-медичних дослiджень були 203 працiвника кабель-них мереж, вс чоловiки, вiком 38-47 р. З них 146 - електромонтера кабельних мереж, зi стажем ро-боти у професiï 8-9 роюв склали основну групу, а 57 пра^вниюв ¡нших професiй - контрольну групу.
Ктычы обстеження пра^вниюв у вiдповiдностi до наказу МОЗ Украïни вiд 21 травня 2007 року № 246 здмснювали на базi ДПС МСЧ № 18 МОЗ Украши».
В залежностi вщ кiлькостi свинцю кровi пацieнти були розподтеы на 3 групи. До I групи увмшли особи, що вщнесеы до небезпечних (загрозли-вих здоров'ю) рiвнiв свинцю кровi (2,12 ± 0,013 мкмоль/л); до II групи вщнесеы особи з допусти-мим вмiстом свинцю кровi (з вираженою астено-вегетативною симптоматикою) - рiвень свинцю 1,92 ± 0,013 мкмоль/л; до III групи вщнесеы особи з допустимим вмютом свинцю кровi (з окремими симптомами астеычного синдрому) - рiвень свинцю 1,72 ± 0,028 мкмоль/л.
Усi обстежеы працiвники були особами чоловiчоï стагп. Середнiй вiк працiвникiв I групи (51 особа) склав 43,5 ± 1,3 рокiв; II групи (46 оЫб) - 39,9 ± 1,8 роюв; III групи (49 оЫб) - 40,3 ± 1,4 роюв. У контрольну групу увмшли 57 практично здорових чоловшв, середнм вiк яких склав 44,7 ± 1,5 роки. Працiвники основноï та контрольно'| групи були репрезентатив-ними за вком та статтю.
Визначення вмюту iнтерлейкинiв (IL) проводили з використанням набору для IL ELISA kit Кат. № :108-850 050 (Diaclone, France). Для збору та обробки результа^в дослiджень була побудована база даних у формам Microsoft Excel 2007, яка включала роздти вщ демографiчних даних до результа^в монiторингу i клiнiчного спостереження. З урахуванням вiдсутностi апрiорноï ^формаци про вид розподiлу значень показниюв, що вивчалися у вибiрках, вва-жали доцiльним використовувати для |'х обробки критерiï як параметричноï так i непараметрично'| статистики. Було використано програмне забезпе-чення Statistica for Windows 6. 0 (Statsoft Inc., США). УЫ даы, розподт яких наближався до нормального, представленi як середне та стандартне вiдхилення (М ± SD), iншi данi - як М та 95 % довiрчий штервал
(95 % Д1). Кореляцмний анал1з проводили з розрахунком парного коефщенту кореляци Прсона, з визначенням його достов1рност1 та коефщен^в лЫмного р1вняння регресп.
Для оцшки д1агностично1 ефектив-ност окремих показниюв нами визна-чалась д1агностична (прогностична) значимють для окремих р1выв. Проводили розрахунок таких параметр1в: чутливють, специф1чн1сть, д1агностична точнють (ефективнють), вщносы ризи-ки. Для вЫх д1агностичних характеристик визначався дов1рчий ¡нтервал та проведена перев1рка 1х статистично! значимост на р1вы не нижче 95 %.
Результати дослщжень та 'Гх обговорення. Анал1з р1вня ФНП-а встановив, що у I групи пра^вниюв спостер1гаеться зниження його р1вня у 1,1 6 раз1в (20,8 ± 0,33 пг/ мл ) у пор1вняны з групою практично здорових оЫб (24,2 ± 0,90 пг/мл; p < 0,05) (табл. 1). Для II групи пра^вниюв було характерним в1рогщне зниження показника ФНП-а у 1,11 раз1в (21,7 ± 0,44 пг/ мл) у пор1вняны з групою практично здорових оЫб (24,2 ± 0,90 пг/мл). У III групи пра^вниюв значення ФНП- а в1рогщно перевищували значення показниюв практично здорових оЫб (24,2 ± 0,90 пг/мл; p < 0,05) у 1,4 рази та становило 33,7 ± 0,4 пг/мл. Розб1жнють показника ФНП-а у сироватц кров1 м1ж групами дослщжуваних пра^вниюв в1рог1дн1 (p < 0,05). Мак-симальне значення показника встановлено у III групи обстежених (33,7 ± 0,4 пг/мл), м^мальне значення у I групи пра^вниюв (20,8 ± 0,33 пг/мл; p < 0,05).
Вмют прозапального ¡нтерлейкшу (IЛ)-1 коли-вався в залежност вщ р1вню свинцю у кровг Так, у I групи значення показника становлять 22,5 ± 0,14пг/ мл, що у 1,15 раз1в менш вщ показника у практично здорових оЫб (26,0 ± 0,71 пг/мл; p < 0,05). Вмют IЛ-1 у II групи в1рогщно перевищуе значення показниюв у практично здорових оЫб у 1,14 рази та становить 29,7 ± 0,3 пг/мл (p < 0,05). У III групи показник !Л-1 мав найбтьше значення i становив 39,2 ± 0,5 пг/мл, що у 1,5 рази перевищуе показники групи практично здорових оЫб (26,0 ± 0,71 пг/мл). Розбiжностi мiж групами та групою практично здорових оЫб були достовiрнi (p < 0,05).
Виходячи з отриманих даних Ш-1 у III групи пра^вниюв мав максимальнi значення (39,2 ± 0,5 пг/ мл) з поступовим зниженням !х до рiвня 22,5 ± 0,14 пг/мл у I групи пра^вниюв.
Аналiзуючи вмiст прозапального цитокiну IЛ-6 з'ясовано, що у I групи значення показника (67,9 ± 0,63 пг/мл) вiрогiдно перевищували у 1,59 разiв аналопчы в группi практично здорових оЫб (42,7 ± 1,25 пг/мл) та мали найвищi рiвнi (p < 0,05). Значення показника Ш-6 у II групи обстежених ся-гали 53,5 ± 0,52 пг/мл, що у 1,25 рази перевищували показники у практично здорових оЫб (42,7 ± 1,25 пг/ мл; p < 0,05). У III групи обстежених хворих значення показника IЛ-6 становили 43,2 ± 0,49 пг/мл, що не
Таблиця 1
Ршень цитокишв та ФНП- а у працшникш, експонованих свинцем
Показники Одиниц1 вим1ру Основна група Практично ЗДОРОВ! особи
Iгрупа II група III група
Клас небезпеки Pb-K Одиниц1 вим1ру Небезпечш (загрозлив1 для життя) Допустим! (носмство металу) Допустим! (носмство металу) Оптимальт (фЫолотна норма)
ФНП-а пг/мл 20,8 ± 0,33* 21,7 ± 0,44* 33,7 ± 0,4* 24,2 ± 0,90
Ш-1 пг/мл 22,5 ± 0,14* 29,7 ± 0,33* 39,2 ± 0,5* 26,0 ± 0,71
!Л-2 пг/мл 10,06 ± 0,11* 10,5 ± 0,26* 16,4 ± 0,4* 12,75 ± 0,78
!Л-6 пг/мл 67,9 ± 0,63* 53,5 ± 0,52* 43,2±0,49 42,7 ± 1,25
!Л-8 пг/мл 73,3 ± 0,48* 78,8 ± 0,54* 47,7 ± 0,63* 50,22 ± 0,97
Примггка: *в!рог!дн! в1дм1нност1 показниюв у хворих основно! та групи практично здорових ос1б (р < 0,05).
перевищувало показники у практично здорових оЫб 42,7 ± 1,25 пг/мл.
Аналiзуючи вмiст прозапального цитоюну IЛ-8 зясоанi наступнi особливостк У I групи працiвникiв значення показника сягають 73,3 ± 0,48 пг/мл, що у 1,45 рази перевищуе показники практично здорових оЫб 50,22 ± 0,97 пг/мл (p < 0,05). Значення IЛ-8 у II групи пра^вниюв 78,8 ± 0,54 пг/мл статистично перевищуе значення практично здорових оЫб (50,22 ± 0,97 пг/мл) у 1,56 разiв. У III групи пра^вниюв рiвень Ш-8 склав 47,7 ± 0,63 пг/мл, що у 1,05 разiв нижче вщ значень показникiв практично здорових оЫб (50,22 ± 0,97 пг/мл).
Отриман у результатi дослiдження дан наведенi у табл. 1.
Таким чином, отриманi результати дослщження дозволяють стверджувати про змЫи у цитокiновому профiлi, якi вщбуваються пiд впливом свинцю, су-проводжуються формуванням системно! запально! вiдповiдi (ССЗВ), номенклатура яко! залежить вiд вмюту ксенобiотика.
У разi експозици малими дозами свинцю вже з м^мальним вмютом ксенобiотика в кровi (III група) встановлено вiрогiдне перевищення ФНП-а. В зв'язку з тим, що цей протизапальний цитокiн швидко реагуе на дiю флогогенних аген^в, зокрема, свинцю. Однак, у II групи спостер^аеться вiрогiдне зниження вмюту ФНП-а понад групу контролю та максимально цей показник знижуеться у I групи пра^вниюв.
Вiдповiдно до лтературних даних, отримана варiабельнiсть вмюту показника ФНП-а з макси-мальними значеннями в III грут пра^вниюв до вiрогiдного зниження в I грут може бути обумов-лено, по-перше, активним синтезом цитокиыв на д!ю фактору мало! iнтенсивностi, по-друге, ФНП-а швидко зв'язуеться з рецепторами оргаыв-мшеней та швидко елiмiнуeться з оргаызму. Однак, у свiтлi сучасних доогмджень, зниження рiвня фактору некрозу пухлин-а може виступати як раншнм маркер розвитку гiперкоаугуляцiйного синдрому, який при-зводить до стимуляци синтезу iнгiбiтору активаци тканинного плазмЫогену, що утворюють всi клiтини судинно! стiнки. Такi змiни сприяють порушенню
судинного гемостазу, що знижуе aKTMBHicTb ф1бринол1тично1 систе-ми та призводить до попршення реологiчниx властивостей кровi у судинах, пiдвищуe iмовiрнicтb ви-никнення судинного тромбозу.
Так, першими у систему цито-юново! кооперaцiI вступають про-зaпaлbнi iнтерлейкини 1,2 та ФНП-а, що мають мaкcимaлbнi значення у III групи пра^вниюв з поступовим зниженням рiвня нижче значень практично здорових оciб у I групи пра^вниюв.
Зважаючи на те, що ФНП-J та 1Л-1 виступають iндикторaми синтезу IЛ-6, отриман змiни вмicту якого характеризуются поступовим збiлbшенням з найбтьшим вмicтом у I групи. Вщповщно до лiтерaтурниx даних доведено дм IЛ-6 у гiперпродукцiI гостро-фазових бiлкiв - С-реактивного проте!ну, фiбриногену.
Oтримaнi змiни IЛ-8, що нале-жить до групи xемокiнiв характе-ризувалися перевищенням його вмюту у пaцieнтiв II та I груп хворих. Вщповщно до лтературних даних штерлейюн-8 виступае маркером гостроти переб^ захворювання та може розглядатися як прогно-стичний маркер його переб^.
Зважаючи на те, що важливе мicце у цитокшово! вiдповiдi вiдведено протизaпaлbним цитокiнaм, нами проведено вивчення ix вмicту у кровi прaцiвникiв, ек-спонованих свинцем (табл. 2).
В резулетат до^дження встановлено, що вмicт протизaпaлbного цитокшу IЛ-4 мае нaйбiлbше значення у III групи пра^вниюв 38,4 ± 0,72 пг/мл, та у 1,17 рaзiв перевищуе показники практично здорових оЫб (32,71 ± 0,89 пг/мл). Поступово зниження рiвню IЛ-4 вiдбувaeтbcя у II групи пра^вниюв до знaченb 30,03 ± 0,29 пг/мл, що у 1,08 рaзiв менше за значення практично здорових оЫб (32,71 ± 0,89 пг/ мл). Maкcимaлbне низbкi значення цитокшу встановлено у I групи пра^вниюв 29,5 ± 0,18 пг/мл, що у 1,1 рази менш за значення практично здорових оЫб (32,71 ± 0,89 пг/мл).
Aнaлiзуючи значення протизaпaлbного Ш-10, встановлено, що у III групи пра^вниюв рiвенb цитокiну не перевищуе значення практично здорових оЫб, вiдповiдно 65,22 ± 1,54 пг/мл та 68,3 ± 0,97 пг/мл.
При aнaлiзi вмicту протизaпaлbного iнтерлейкину -10 встановлен тaкi зaкономiрноcтi: у III групи пра^вниюв значення показника не перевищу-вали значення практично здорових оЫб та ся-гали 65,22 ± 1,54 пг/мл. У II групи пра^вниюв cпоcтерiгaeтbcя перевищення показника понад значення практично здорових оЫб у 1,05 рази,
Таблиця 2
Р1вень протизапальних цитокитв у прац1вник1в, експонованих свинцем
Показники Од. вимiру Основна група Група практично здорових оаб
Iгрупа II група III груп
Клас небезпеки Pb-K Одини^ вимiру Небезпечш (загрозлив1 для життя) Допустим! (носмство металу) Допустим! (носшство металу) OптимaлbH! ^зюлопчна норма)
IЛ-4 пг/мл 29,5 ± 0,18* 30,03 ± 0,29* 38,4 ± 0,72* 32,71 ± 0,89
IЛ-10 пг/мл 77,15 ± 1,22* 72,10 ± 1,02* 65,22 ± 1,54 68,3 ± 0,97
Примiтка: *в1рог1дн1 в1дм1нност1 показниюв у хворих основноТ та групи практично здорових осй (Р < 0,05).
Таблиця 3
Прогностична оцшка рiвнiв цитокiнiв, що асоцiюeться з небез-печними рiвнями свинцю кровi
Показник Порогов! значення чутливють, % (95 %Д!) Специф!ч- н!сть, % (95 %ÄI) Прогностична ефективн!cтb (точн!сть) ( %) Оценка аде-кватносп модел! (AUC, p)
ФНП-а < 25,85 95,45 (84,5 - 99,4) 62,79 (46,7 - 77,0) 79,1 AUC = 0,797; p = 0,0001
IL1 < 32 95,45 (84,5 - 99,4) 72,09 (56,3 - 84,7) 83,8 AUC = 0,884; p = 0,0001
IL2 < 12 97,73 (88,0 - 99,9) 72,09 (56,3 - 84,7) 84,9 AUC = 0,854; p = 0,0001
IL4 < 32 88,64 (75,4 - 96,2) 69,77 (53,9 - 82,8) 79,2 AUC = 0,790; p = 0,0001
IL6 > 56 79,55 (64,7 - 90,2) 95,35 (84,2 - 99,4) 87,5 AUC = 0,750; p = 0,0001
II10 > 73 65,91 (50,1 - 79,5) 86,05 (72,1 - 94,7) 76,0 AUC = 0,826; p = 0,0001
IL8 > 66,7 95,45 (84,5 - 99,4) 65,12 (49,1 - 79,0) 80,3 AUC = 0,704; p = 0,001
вiдповiдно 72,10 ± 1,02 пг/мл та 68,3 ± 0,97 пг/мл. Maкcимaлbне перевищення знaченb вмicту IЛ-10 у 1,12 рaзiв вщзначено у I групи пра^вниюв вiдповiдно 77,15 ± 1,22 пг/мл та 68,3 ± 0,97 пг/мл.
Таким чином, отриман змiни в cиcтемi протиза-пaлbниx цитокинiв пiдтверджуютb учacтb цитокинiв у формувaннi cпецифiчноi iмунноi вiдповiдi.
Протизaпaлbнi цитокiни -4 та -10 шп6ують за-палення та синтез протизaпaлbниx цитокинiв, акти-вування активних форм кисню, що узгоджувться з лiтерaтурними даними. Найб^ш активно в систему протизaпaлbноi вiдповiдi зaлучaeтbcя IЛ-4, що п^вер^уе^ся перевищенням цього показника у III групи пра^вниюв з поступовим зниженням його вмюту у I групи. Доведена в лггературних даних поетапню^ включення в протизaпaлbну вiдповiдb Ш-10, пiдтверджуeтbcя незмiнним рiвнем у III групи пра^вниюв та пiдвищенням вмюту IЛ-10 у II та I групи з мaкcимaлbним значенням у оcтaннbоi групи.
Таким чином, отриманий дисбаланс в cиcтемi коопераци цитокiновоi вiдповiдi мiж системою про-зaпaлbниx та протизaпaлbниx цитокиыв пiдкреcлюe вaжливicтb дiaгноcтики порушенb в залежност вiд вмicту свинцю кровк
З метою визначення прогностично! оцшки рiвнiв цитокинiв,нaми була проведено визначення прогностично! точню^ для вЫх наведених покaзникiв.
Таблиця 4
Оцшка вщносного ризику вщхилень цитокишв (RR) при небезпечнш концентрацп свинцю у кров1
Показник Порогов! значення В!дносний ризик в!дхилень в!дносно порогового р!вня показника (RR) RR (95 %Д!)
ФНП-а < 25,85 10,50 2,73 - 40,37 *
IL1 < 32 12,83 3,32 - 49,54 *
IL2 < 12 25,02 3,62 - 173,09 *
IL4 < 32 5,25 2,30 - 12,00 *
IL6 > 56 5,26 2,89 - 9,54 *
IL10 > 73 2,87 1,83 - 4,52 *
IL8 > 66,7 11,05 2,87 - 42,55 *
Примака: * - статистично значима оц!нка показника в!дносного ризику (p < 0,05) 95 % Д1 - дов!рчий ¡нтервал.
Study
ID RR (95% CI)
ФНП-а (<25,85) IL1 (<32) IL2 (<12) IL4 (<32) IL6 (>56) IMO (>73) IL8 (>66,7) Overall (l-squared
65.3%, p = 0.008)
<2>
10.50 (2.73, 40.37) 12.83 (3.32, 49.54) 25.02 (3.62, 173.08)
5.25 (2.30, 12.00)
5.26 (2.89, 9.54) 2.87 (1.83, 4.52) 11.05 (2.87, 42.54) 6.53 (4.66, 9.14)
Рис. ВГдносний ризик вГдхилення показникГв вГдносно порогових рГвнГв при небезпечних рГвнях свинцю у кровГ.
Прогностична оц!нка р!вн!в циток!н!в, що асоц!юеться з високими р!внями свинцю кров! наведено в таблицГ 3.
Прогностична точн!сть для вс!х наведених показник!в коливаеться в межах 76,0 - 87,5 %. Вс! модел! за циток!нами е статистично значимими (p < 0,05) та характеризуються високими параметрами чутливост! та специф!чност! порогових р!вн!в показник!в. При високих концентрац!ях свинцю найб!льш суттево зростае ризик зниження ФНП-а
(в 10,5 раз!в), IL1 (в 12,3 рази), IL2 (в 25 раз!в) та п!двищення IL8 (в 11,05 раза).
У таблицГ 4 наведена прогностична оц!нка р!вн!в цитокин!в, що асоц!юеться з високими р!внями свинцю кров!.
Для наведених показник!в прита-манний значний р!вень гетерогенност! в!дносних ризик!в цитокин!в - коеф!ц!ент гетерогенност! I2 = 65,3 %, р = 0,0001 (рис.).
Висновки.
1. Особливост! токсичного впли-ву свинцю на !мунозапальн! судинн! реакц!У як фактора малоУ !нтенсивност! полягають в тому, що залежно в!д р!вня свинцю кров! зд!йснюеться поетапна зм!на циток!нового проф!лю. Номенклатура ! виражен!сть цих зм!н в динам!ц! хрон!чного впливу характеризуеться каскадною зм!ною досл!джуваних цито-кин!в, у зв'язку з чим, для кожноУ стад!У циток!новоУ в!дпов!д! характерн! своУ константи: для III групи - п!двищення р!вня ФНП - а; !л-1; !л-2 при в!дсутност! зм!н !Л-6 ! зниженн! !Л-8; для II зниження ФНО- а; !л-2; при п!двищеному р!вн! !Л-1, !Л-6 та !Л-8; для I групи зниження ФНО - а, Ш-1, !Л-2, на тл! п!двищеного р!вня !Л-6, !Л-8.
2. Прогностична точн!сть для вс!х наведених показник!в коливаеться в межах 76,0 - 87,5 %. Вс! модел! за циток!нами
е статистично значимими (p < 0,05) та характеризуються високими параметрами чутливост! та специф!чност! порогових р!вн!в показник!в.
Перспективи подальшого застосування. Визначення р!вня порогових значень показник!в цитокин!в сприяе покращенню стратиф!кац!У прогнозу ризику ускладнень та формування реал!зац!У проф!лактичних заход!в. Вивчаються порогов! р!вн! показник!в для показник!в циток!нового проф!лю за умов експозицп свинцем, що створюе п!дфунтя для розробки проф!лактичних та л!кувальних заход!в.
ЛГтература
1. Гурин В. Н. Содержание свинца в организме при сердечно-сосудистых заболеваниях / В. Н. Гурин, А. Г. Мрочек, И. Н. Семененя // Здравоохранение /Минск. - Минск, 2008. - № 1. - С. 21-24.
2. Зерб!но Д. Д. Свинець: ураження судинноУ системи / Д. Д. Зерб!но, Т. М. Соломенчук // Укр. кард!олог!чний журнал. -1996. - № 2. - С. 56-58.
3. К вопросу об иммунотоксическом действии соединений тяжелых метал лов / В. А. Стежка, Н. Н. Дмитруха, Т. Н. Покровская [и др.] // Современные проблемы токсикологии. - 2003. - № 1. - С. 22-28.
4. Кунд!ев Ю. I. Профес!йн! захворювання, що виникають внасл!док впливу х!м!чних речовин / Ю. I. Кунд!ев, А. М. Нагорна // Профес!йне здоров'я в УкраУн!. Еп!дем!олог!чний анал!з. - К. : Издательский дом «Авиценна», 2006. - С. 151-165.
5. Роль молекул клеточных адгезивных и цитокинов в регуляции межклеточных взаимодействий при атеросклерозе / А. И. Тепляков, Н. Г. Кручинский, Е. В. Прищепова [и др.] // Ангиология и сосудистая хирургия. - 1999. - № 3. - С. 11-15.
6. Туморнекротизирующий фактор и состояние иммунореактивности у больных ишемической болезнью сердца: кли-нико- иммунологические сопоставления / Е. Г. Сергеева, Р. П. Огурцов, Н. А. Зиновьева [и др.] // Кардиология. -1999. - № 3. - С. 26-29.
7. Цитокининдуцирующая активность мононуклеаров периферической крови у больных со стабильной и нестабильной стенокардией / М. И. Лутай, Т. И. Гавриленко, Е. М. Корнилина [и др.] // Укр. кард!ол. журнал. - 2002. - № 5. - С. 14-17.
8. Landrigan P. J. The neurotoxicity of industrial solvents: a revier of the literature // Brit. J. Ind. Med. - 1989. - Vol. 46, № 9. -P. 593-596.
УДК 615. 916'1:546. 815/. 819:616-002
ПРОГНОСТИЧНИЙ ПОТЕНЦ1 АЛ МАРКЕР1В 1МУНОЗАПАЛЬНОТ АКТИВАЦП ПРИ ЕКСПОЗИЦП СВИНЦЕМ
Карлова О. О., Яворовський О. П.,Чайковський Ю. Б., Брежнева В. Ю.
Резюме. У статт висвгглеы питания щодо змш цитокшового профтю у пра^вниюв, експонованих свин-цем в залежностi вiд вмюту свинцю у кровi.
Pозглянутi номенклатура та вираженють змiн цитокiнових констант в залежност вiд рiвня свинцю у кровг Bизначенi пороговi рiвнi показникiв, що вивчаються. Biдзначена прогностична точнiсть для всiх наведених показниюв.
Ключов1 слова: свинець, фактор некрозу пухлини, iнтерлейкiни.
УДК 615. 916'1:546. 815/. 819:616-002
ПРОГНОСТИЧЕСКИЙ ПОТЕНЦИАЛ МАРКЕРОВ ПРОВОСПАЛИТЕЛЬНОЙ АКТИВАЦИИ ПРИ ЭКСПОЗИЦИИ СВИНЦОМ
Карлова Е. А., Яворовский А. П., Чайковский Ю. Б., Брежнева В. Е.
Резюме. Статья посвящена вопросам изменений цитокинового профиля у рабочих, экспонированных свинцом, в зависимости от содержания свинца в крови.
Рассмотрена номенклатура и выраженность изменений цитокиновых констант в зависимости от уровня свинца в крови. Определены пороговые уровни изучаемых показателей. Отмеченная прогностическая точность для всех приведенных показателей.
Ключевые слова: свинец, фактор некроза опухоли, интерлейкины.
UDC 615. 916'1:546. 815/. 819:616-002
The Prognostic Potential of the Markers the Proinflammatory Activation with Exposure by Lead
Karlova E. A., Yavorovsky A. P., Tchaikovsky Y. B., Brezhneva V. E.
Abstract. The role of lead as chemical factors in the formation of many cardiovascular diseases has been proven by numerous studies in recent years, including studies of early atherosclerosis, hypertension and coronary heart disease.
These studies demonstrate the prevalence of hypertension in people who professional contact with lead in relatively low concentrations, accompanied by the formation of the initial changes in the form of blood pressure lability with a tendency to the formation of arterial hypertension. The foundation of cardiovascular problems are the immunoinflammatory processes with cytokines.
The purpose of this study is to investigate changes of pro - and anti-inflammatory cytokines with the performance assessment of prognostic value in the exposure by lead.
The study involved 203 patients who were examined at the base of SES MSP number 18 of MOH of Ukraine in Kiev, which had a direct professional contact with lead. Patients were divided into 3 groups depending on the amount of lead levels. The persons with hazardous (dangerous to health) blood lead levels (2,12 ± 0,013 mcmol / l) included to the 1st group , patients with acceptable lead content of blood included to the second group. However, two groups of patients was identified according to clinical manifestations of the patients: second group - the level of lead 1,92 ± 0,013 mcmol / l, the third group - the level of lead 1,72 ± 0,028 mcmol / l. Studied patients were male. The average age of the patients of the 1st group (51 persons ) was 43,5 ± 1,3 years; 2nd (46 people ) - 39,9 ± 1,8 years, 3rd (49 people ) - 40,3 ± 1. 4 years. The control group included 57 healthy patients (males), average age was 44,7 ± 1,5 years. It was detected the changes of humoral immunity depending on the lead content of blood.
Results. The features of the toxic effects of lead on vascular immunoinflammatory response as a factor of low intensity lies in gradual changes of cytokine profile depending on the level of blood lead. The range and severity of these changes is characterized by a cascade change of the cytokines , and therefore, for each stage of cytokine responses characterized by its constant: for Group III - increasing TNF - a, IL-1, IL-2, no change of IL-6 and IL-8 reduction; for second group II - reduced secretion TNF - a, IL-2, which causes depletion of secretory capacity of cells and stimulating effect on IL-6, with increased levels of IL-1, there is an increase levels of IL-6 and IL-8; for the first group found depletion of secretory ability of cells for TNF - a, IL-1, IL-2, due to high levels of IL-6, IL-8.
Predictive accuracy for all of these indicators varies between 76.0 - 87.5 %. All models with cytokines are statistically significant (p < 0,05) and are characterized by high sensitivity and specificity parameters of the indicator thresholds. At high concentrations of lead in most significantly increases the risk of reduction of TNF-a (in 10.5 times), IL-1 (in 12. 3times), IL-2 (in 25 times), and increase IL-8 (in 11.05 times).
Conclusions. Complex investigations the content of proinflammatory cytokines are allow identify the main links of the developing imbalance in cytokine system, and points to their dependence on blood lead levels.
Keywords: lead, tumor necrosis factor, interleukins.
Рецензент - проф. Костенко В. О.
Стаття надшшла 18. 08. 2014 р.
