CC BY
13
УДК 616.126:616.9-037-053.2
Н.Г. Порохня ПРОГНОСТИЧН1 КРИТЕР11 РОЗВИТКУ
1НФЕКЦ1ЙНОГО ЕНДОКАРДИТУ У Д1ТЕЙ 3 ПАТОЛОПеЮ СЕРЦЯ
ДЗ «Днтропетровсъка медична академгя МОЗ Украти» кафедра гостталъног nediampi'i№ 1 (зав. - д. мед. наук, проф. В. О. Кондратьев) Днтропетровеък, 49044, Украта e-mail: dsma@dsma.dp.ua
КЗ «Днтропетровсъка обласна дитяча клтгчна лгкарня ДОР» Днтропетровеък, 49100, Украта e-mail: kz-dodkb@yandex.ru
Ключов! слова: dimu, тфекцшний ендокардит, прогноз, патологгя, еерце Key words: children, infective endocarditis, prognosis, pathology, heart
Реферат. Прогностические критерии развития инфекционного эндокардита у детей с патологией сердца. Порохня Н.Г. Для определения наиболее информативных прогностических признаков развития инфекционного эндокардита у детей с патологией сердца на фоне бактериальных инфекций проведено исследование клинического течения 15 случаев инфекционного эндокардита у детей в возрасте от 1 месяца до 17 лет. Группу сравнения составили 40 детей в возрасте от 5 до 17 лет с пролапсом митрального клапана. Из 19 проанализированных клинико-анамнестических диагностических признаков высокую прогностическую информативность для развития инфекционного эндокардита у детей имели: наличие фебрильной лихорадки во время проведения инфузионной терапии, оперированный врожденный порок сердца, лечение в отделении интенсивной терапии с проведением искусственной вентиляции легких, проведение внутривенных инфузий через катетер более трех суток, положительная гемокультура при обследовании во время заболевания, диагностическая катетеризация крупных сосудов. При положительном прогнозе развития инфекционного эндокардита с вероятностью 95% и больше детям проводился комплекс лечебно-профилактических мероприятий с последующим наблюдением в диспансерной группе у детского кардиоревматолога.
Abstract. Prognostic criteria for the development of infective endocarditis in children with heart pathology. Porokhnya N.G. To determine the most informative prognostic signs of infectious endocarditis development in children with heart pathology on the background of bacterial infections clinical course of 15 cases of infective endocarditis in children aged from 1 month to 17 years was performed. The comparison group consisted of 40 children aged 5 - 17 years with mitral valve prolapse. Of 19 analyzed clinical-anamnestic predictive diagnostic features for the development of infective endocarditis in children, presence of febrile fever during infusion therapy, the operated congenital heart disease, treatment in an intensive therapy unit with mechanical ventilation, intravenous infusions through a catheter lasting more than three days, a positive blood culture during the disease course, diagnostic catheterization of large vessels were of high informative value. In a positive prognosis of infective endocarditis development with a probability of 95% and more, children underwent complex of therapeutic measures with the following observation of pediatric cardio-rheumatologist.
Незважаючи на сучаст досягнення у д1агно-стищ та лшувант шфекцшиого ендокардиту (1Е), це захворювання залишаеться суттевою проблемою кттчио! медицини, що зумовлено несвоечасною постановкою д1агнозу (50-85%), високою летальтстю (70-80%) внаслщок труд-нощ1в диференщальио! д1агностики, тортдносп перебггу, а також часто! необхщиога раннього х1рурпчного лшування [4]. При первинному звериент до лшаря точний д1агноз установлю-еться лише в 19-40% хворих. В шших випадках середнш строк верифшаци д1агнозу становить до 1,5-2 )шсящв, а при залучент правих вщдЫв серця - 1 бшьш довгий термш. Але навиъ при своечасному комплексному лшувант у 20%
пащен™ медикаментозна тератя е неефектив-ною, що призводить у таких хворих до форму-вання рефрактерно! серцево! недостатнога, яка потребуе х1рурпчного втручання [1, 8, 9].
На сьогодт розповсюджетсть 1Е становить 30 випадюв на 1 млн населения, при цьому спо-стер1гаеться постшне збшьшення частота ви-падюв 1Е в популяци молодих ос1б за рахунок д1тей з уродженими вадами серця (оперованих 1 не оперованих) та передуючими захворюваниями серця. При цьому частота 1Е у д1тей з уродженими вадами серця у 15-140 раз1в вища, н1ж у загальнш популяц1!, 1 за даними р1зних автор1в сягае в1д 2 до 21% [3, 5, 10].
Наявтсть фактор1в ризику розвитку шфек-цшного ендокардиту, порушення цтсноел ендотел1ю у поеднант з бактер1ем1ею е пусковим механ1змом утворення MÍKpoarperaTÍB або великих вегетацш. Але бактер1ем1я не завжди при-зводить до розвитку IE. При цьому на практищ у бшьшоеп випадюв не завжди вдаеться спрогно-зувати, у яких хворих тфекщя реал1зуеться в IE, навггь за наявносп вщомих фактор1в ризику [5]. Okpím урахування юнуючих категорш ризику розвитку тфекцшного ендокардиту (високого, noMipHoro та мшмального) [5], при обстежент дггей необхщно придшяти увагу шшим станам, як1 супроводжуються пщвищеним ризиком бак-TepieMii': проведения внутршньовенних шфузш, наявтсть фебрильно! лихоманки тд час проведения шфузшно! терапи, наявтсть флебггу в м1сщ стояния катетера, а також таю анамнес-thhhí дат, як субфебрилитет неуточнено! етю-логи, сепсис, гострий телонефрит, стрепто-, cтaфiлoкoкoвa шфекщя в анамнез^ порожнинт операцй', тонзило- та аденектом1я, екстракщя зуба, пломбування зуб1в нижче р1вня ясен, шва-3hbhí д1агностичт маншуляци (цисто- бронхо-, гастроскотя) [7].
Метою роботи було визначення найбшьш шформативних д1агностичних ознак для прогно-зування розвитку IE у дгтей з патолопею серця на тт бактер1альних шфекцш.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Проведено спостереження кттчного nepe6iry 15 випадюв IE у дгтей bíkom вщ 1 м1сяця до 17 poKÍB, як1 перебували на стацюнарному обстежент та лшувант у кардюревматолопчному вщдшент Дтпропетровсько1 обласно! дитячо! кттчно!' лшарт. Групу пор1вняння склали 40 дгтей вщповщного в1ку Í3 пролапсом морального клапана I-II ступеня.
При обстежент дгтей використовувались за-гальноприйнят1 кттчт, лабораторт, шстру-ментальт (ЕКГ у споко1, допплерехокардюгра-ф1я) методи дослщження згщно з протоколами д1агностики i лшування кардюревматолопчних хвороб у дгтей (Наказ МОЗ Украши №362 вщ 19.07.2005р.). Ультразвукове обстеження серця проводилось на ультразвуковому сканер! "Acusón CV70" (Siemens) в М- та 2D- режим1, а також Í3 застосуванням допплера в 1мпульсному режим1 (PW) за стандартною методикою [2].
Математичний анатз та статистичне опрацю-вання цифрового матер1алу проводилося Í3 використанням альтернативного i вар1ацшного статистичного анатзу. В1рогщтсть вщмшносп оцшювалась за допомогою параметричного кри-
тер1ю Фшера-Стьюдента. Р1зницю вважали ста-тистично значущою при р<0,05. Для виявлення провщних анамнестичних 1 кттчних прогно-стичних фактор1в ризику розвитку 1Е вико-ристовували послщовний анал1з Вальда та оцтку шформативност1 ознак за розрахованою м1рою Кульбака (I) з поправкою Иейтса на безперер-втсть. 1нформативними вважали ознаки з коефь щентом (I) бшьше 0,6 [6].
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Проведет дослщження анамнестичних 1 кттчних ознак можливого розвитку 1Е в обсте-жених дозволили визначити нaйбiльш тфор-мативт прогностичт критери (таблиця) цього захворювання у дггей з патолопею серця на тт бактер1альних шфекцш. Слщ вщзначити, що найбшьш тформативними для розвитку 1Е в дггей були: проведения внутршньовенних ш-фузш через катетер протягом трьох дтв 1 бшьше; наявтсть фебрильно! лихоманки тд час проведения тфузшно! терапи; лшування у вщдшент штенсивно!' терапи з проведениям штучно! вентиляци легень; оперована уроджена вада серця. Для найбшьш шформативних ознак розвитку 1Е були розраховат д1агностичт коефь щенти (ДК), при пщсумовувант яких накопи-чувалася д1агностична шформащя. Для здш-снення диференцшно1 д1агностики м1ж високою 1мов1ртстю розвитку 1Е та його вщсуттстю д1агностичт ознаки були розподшет в таблищ вщповщно до порядку зниження !х шформа-тивностг Пщставляючи отримат тд час обстеження хворого д1агностичт симптоми в таб-лицю, знаходили вщповщт 1м ДК. При сум1 ДК (+13) прогнозували 1мов1ртсть розвитку 1Е з в1рог1дн1стю помилки <5% (р<0,05); при сум1 (+20) - в1ропдтсть прогнозу становила 99 % (р<0,01). При сум1 (-13) приймалася г1потеза про в1дсутн1сть розвитку 1Е з 1мов1рн1стю помилки <5 % (р<0,05); при сум1 (-20) - ймов1ртсть помилки була <1 % (р<0,01). Якщо сума знаходи-лась у межах вщ (-13) до (+13), робився висновок про недостатн1сть наявно! 1нформац11 для прий-няття р1шення 1з задании р1внем помилок («не-визначена вщповщь»).
Перев1рка ефективност1 прогнозування ризику розвитку 1Е у д1тей за запропонованими д1агностичними ознаками показала, що зб1г прог-нозованих результат1в з фактичними даними ста-новив для розвитку 1Е (чутлив1сть) 80,0%; для вщсутносп цього ускладнення (специф1чн1сть) -92,5%, при цьому точтсть (безпомилков1сть) прогнозу становила 89,1%.
14/ Том XIX/ 3
63
Д1агностична таблиця прогнозування розвитку ¡нфекцшного ендокардиту у дгтей з патолопею серця на тш бактер1альних ¡нфекцш
Д1агностична ознака ГрадацК ознаки Д1агностичний коефщкнт 1нформатившсть загальна (I)
Наявшсть фебрильно! лихоманки тд час проведения Так +17 6,61
¡нфузшно1 терап11 Hi -4,3
Уроджена вада серця - оперована Так +16,7 5,82
Hi -3,7
Л1кування у вщдшенш ¡нтеисивио!' терапи з Так +16,6 5,60
проведениям штучно!' вентиляц11 легень Hi -3,6
Проведения внутр1шньовенних ¡нфузш через катетер Бшьше 3-х дшв +9,5 4,61
До 3-х дшв +0,3
Не було -6,0
Д1агностична катетеризащя великих судии Так +12,7 1,52
Hi -1,1
Позитивна гемокультура при обстежент пщ час Так +12,7 1,52
захворювання Hi -1,1
Бронхоскотя Так +11,2 0,92
Hi -0,7
Порожнинш операци в анамнез! Так +9,0 0,87
Hi -0,9
Д1агностична таблиця використовувалась для визиачения прогнозу розвитку IE шфекцшного ендокардиту у дгтей в1ком вщ 1 м1сяця до 17 рок1в з патолопею серця на тт бактер1альних шфекцш. Вщомога щодо анамнезу, кттчт ознаки, лабораторт показники для роботи з таблицею рееструвалися у дитини з патолопею серця на тт бактер1альних шфекцш, що викликат мшрооргатзмами Viridans streptoccoci, Streptoccocus bovis, Staphylococcus aureus, Enterococci HACEK - групи та шшими, на етат уточнения клшчного д1агнозу. При позитивному прогноз! щодо розвитку IE здшснювалися загальноприйнят1 у таких випадках дослщження, лшувальт заходи i вщповщне спостереження за хворою дитиною.
висновки
1. Високу прогностичну шформативтсть для розвитку IE у д1тей з патолопею серця на тт бактер1альних шфекцш мали д1агностичт оз-
наки, що виявляються при збирант анамнезу: наявтсть фебрильно! лихоманки тд час проведения шфузшно! терапи, оперована уроджена вада серця, лшувания у вщдшент штенсивно! терапи з проведениям штучно! вентиляци легень, проведения виутршньовеиних шфузш через катетер бшьше трьох Д1б, позитивна гемокуль-тура при обстежент тд час захворювання, д1агностична катетеризащя великих судин.
2. Для визначення високо! ймов1рност1 розвитку 1Е у д1тей в1ком вщ 1 м1сяця до 17 рок1в з иатолог1ею серця на тл1 бактер1альних 1нфекц1й доц1льним е застосування розроблених ирогно-стичних критерИ'в. При позитивному прогноз! розвитку 1Е з 1мов1ртстю 95% 1 б1льше д1тям рекомендуеться зд1йснення комплексу л1ку-вально-проф1лактичних заход1в з подальшим сиостереженням у диспансернш груп1 у дитячого кард1оревматолога.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Долженко М.Н. Нужно ли проводить антибактериальную профилактику инфекционного эндокардита? / М. Н. Долженко // Лiки Украши. - 2009. - № 1 (127). - С. 29-31.
2. КлМчна допплер1вська ультрасонограф1я / за ред. Пола Л. Аллана, Пола А. Даббшса, Мирона А. Позняка [та ш.] [пер. з англ.]. - Львiв: Медицина св1ту, 2007.- 374 с.
3. По материалам симпозиумов и конференций: материалы 18-го Рое. Нац. Конгресса «Человек и Лекарство» // Педиатрия. - 2012. - Т. 91, № 5. - С. 133.
4. Современные аспекты диагностики инфекционного эндокардита / E.H. Николаевский, Г.Х. Аврам, М.В. Солдатенко [и др.] // Клинич. медицина. - 2007. - № 7. -С. 4-9.
5. Уланова В.И. Инфекционный эндокардит: учеб. пособие / В.И. Уланова, В.И. Мазуров. - СПб.: ЭЛБИ, 2007. - С. 21-22.
6. Юнкеров В.И. Математико-статистическая обработка данных медицинских исследований / В.И. Юнкеров, С.Г. Григорьев. - СПб.: ВмедА, 2002. - 266с.
7. ACC/AHA 2008 Guideline update on valvular heart disease: Focused update on infective endocarditis // J. Am. Coll. Cardiol. - 2008. - Vol. 52, N 8. - P. 676-685.
8. Prognostic Value of N-Terminal Pro-B-Type Natriuretic Peptide In Patients With Active Infective Endocarditis / G. Kahveci, Fatih Bayrac, Bulent Mutlu [et al.] // Am. J. Cardiol. - 2007. - Vol. 99. - P. 1429-1433. doi:10.1016/am.g.card.2006.12.071.
9. Revealing Infective Endocarditis Complications by Echocardiography: The Value of Real-Time 3D Transesophageal Echocardiography / Agathi-Rosa Vrettou, Achilles Zacharoulis, Stamatios Lerakis [et al.] // Hellenic J. Cardiol. - 2013. - Vol. 54. - P. 147-149.
10. Risk factors for inhospital mortality during infective endocarditis in patients with congenital heart disease / N.K. Youshinada, A. Niwa, A. Niwa [et al.] // Am. J. Cardiol. - 2008.- Vol.101. - P. - 114-118.
REFERENCES
1. Dolzhenko MN. [Is it necessary to perform antibiotic prophylaxis of infective endocarditis?]. Liki Uk-raini. 2009;1(127):29-31. Russian.
2. Allan PollL, Dabbins PollA, Poznyak MyronA, MakDiken VNorman. [Clinical Doppler ultrasonography (transl from English)]. Lviv: Medicine of the world. 2007;374. Ukrainian.
3. [Symposium on materials and conferences: Proceedings of the 18th Russian National Congress "Man and Medicine"]. Pediatriya. 2012;91(5):133. Russian.
4. Nikolaevskiy EN, Avram GKh, Soldatenko MV. [Modern aspects of diagnosis of infectious endocarditis]. Klinicheskaya meditsina. 2007;7:4-9. Russian.
5. Ulanova VI, Mazurov VI. [Infectious endocarditis]. Uchebnoe posobie. ELBI-Spb. 2007;21-22. Russian.
6. Yunkerov VI, Grigor'ev SG. [Mathematical and statistical processing of medical research data]. SPb.: VMedA. 2002;266. Russian.
7. ACC/AHA 2008 Guideline update on valvular heart disease: Focused update on infective endocarditis. J. Am. Coll. Cardiol. 2008;52(8):676-685.
8. Kahveci G, Bayrac F, Mutlu B. Prognostic Value of N-Terminal Pro-B-Type Natriuretic Peptide In Patients With Active Infective Endocarditis. Am. J. Cardiol. 2007;99:1429-1433. doi:10.1016/am. g. card.2006.12.071.
9. Vrettou AR, Zacharoulis A, Lerakis S, Krema-stionos DT. Revealing Infective Endocarditis Complications by Echocardiography: The Value of Real-Time 3D Transesophageal Echocardiography. Hellenic J. Car-diol. 2013;54:147-9.
10. Youshinada NK, Niwa A, Niwa A. Risk factors for inhospital mortality during infective endocarditis in patients with congenital heart disease. Am. J. Cardiol. 2008;101:114-8.
♦
УДК 616.89 - 008.454
1.Д. CnipiHd, АТИПОВА ДЕПРЕС1Я В СТРУКТУР1
С. Ф. Леонов, ОРГАН1ЧНИХ ПСИХ1ЧНИХ РОЗЛАД1В
Т.И. Шустерман, (ОГЛЯД Л1ТЕРАТУРИ)
А.В. Шормков
ДЗ «Дтпропетровсъка медична академгя» МОЗ Украти» кафедра ncuxiampii, загалъно! та медично! психологи вул. Дзержинсъкого, 9, Днтропетровсък, 49044, Украта SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» Department of Psychiatry, General and Medical Psychology Dzerzhinsky st., 9, Dnipropetrovsk, 49044, Ukraine e-mail: kpomp@yandex.ua
Ключов! слова: атипова denpecin, оргатчт ncuxÍ4HÍрозлади, нециркулярна депреая, бтолярний афективний розлад II
Key words: atypical depression, organic mental disorder, non-circular depression, bipolar affective disorder II type
Реферат. Атипичная депрессия в структуре органических психических расстройств (обзор литературы). Спирина И.Д., Леонов С.Ф., Шустерман Т.И., Рокутов С.В., Шорников А.В. В обзоре литературы представлены современные данные о клинике и диагностике атипичных депрессий. Рубрика «атипичная депрессия»
14/ Том XIX/ 3
65
