CC BY
16"Вгсник стоматологи№ 2, 2013
Moskva. 2004:38-39.
9. Vyazmin A.J. Diagnistika i kompleksnoe lechenie sindroma disfunktsii visochno-nizhnechelyustnogo sustava [Diagnosis and treatment of the syndrome complex dysfunction of the temporomandibular joint] Abstract of dissertation on the competition of scientific degree of doctor of medical sciences. Irkutsk. 1999:47.
10. Grinin V.M., Maksimovskiy Y.M. Features of formulating a diagnosis in diseases of the temporomandibular joint. Stomatologiya. 1998;5:18-22.
11. Grushin Y.V., Zavyalova M.Y. Ratsionalnoe primenenie metodov luchevoy diagnostiki [Rational application of Radiology (algorithms)]. Almaaty. 1998:96.
12. Dergilev A.P. Optimizatsiya diagnostiki vnutrennikh narusheniy visochno-nizhnechelyustnogo sustava s pomoshch'yu magnitno-rezonanstnoy tomografii [Optimizing the diagnosis of internal disorders of the temporomandibular joint x using magnetic resonance imaging]. Dissertation of candidate of medical sciences. Moskva. 1997:109.
13. Dergilev A.P., Sysolyatin P.G., Ilyin A.A. Magnetic resonance imaging of the temporomandibular joint. Vestnik rentgenologii i radiologii. 2000;5:44-48.
14. Dergilev A.P., Sysolyatin P.G., Ilyin A.A. Algoritm lychevoy diagnostiki zabolevaniy i povrezhdeniy visochno-nizhnechelyustnogo sustava [Algorithm Radiology diseases and injuries of the temporomandibular joint] Trydu 7 Vserosiiskogo s'ezda stomatologov. Moskva. 2001:161-163.
15. Dergilev A.P. Artrotomografiya, kompyuternaya artromografiya i magnitno-rezonansnaya tomografiya visochno -nizhnechelyustnogo sustava [Artrotomografiya, computer artrotomografiya and magnetic resonance imaging of the temporomandibular joint] Dissertation of doctor of medical sciences Moskva. 2001:249.
16. Ivasenko P.I., Yakovlev V.M., Ignatiev Y.T. [i dr.]. Displastikozavisimaya pathology TMJ. Stomatologiya. 2001;4:43-46.
Поступила 21.01.13
4*
УДК 616.716.85-071
Н. С. Гутор к. мед. н.
ДВНЗ «Тернопшьський державний медичний ушверситет ím. I. Я. Горбачевського МОЗ Украши»
ПРОГНОСТИЧНА ОЦ1НКА ЗАГАЛЬНОКЛШГЧНИХ ДАНИХ У ХВОРИХ НА АЛЬВЕОЛ1Т ЩЕЛЕП
У cmammi обтрунтована дощлъшстъ використання загалъ-ноклшчних даних хворих на алъвеолт щелеп (стать, eiK, м^це проживання, pid дiялъностi, пора року, анамнестичш дат, розмщення пaтологiчного процесу, показники гтетч-ного стану порожнини рота) на основi 6 - piчних спосте-реженъ за 117 хворими м. Тернополя й облaсmi. Видшеш найбтъш вaжливi чинники, що сприяютъ розвитку алъвео-лту щелеп. Рекомендован профтактичт заходи. Ключовi слова: алъвеолт, фактори ризику розвитку алъве-олту, гтешчний стан порожнини рота.
Н. С. Гутор
ГВУЗ «Тернопольский государственный медицинский университет им. И. Я. Горбачевского»
ПРОГНОСТИЧЕСКАЯ ОЦЕНКА ОБЩЕКЛИНИЧЕСКИХ ДАННЫХ У БОЛЬНЫХ АЛЬВЕОЛИТОМ ЧЕЛЮСТЕЙ
(пол, возраст, место жительства, род деятельности, время года, анамнестические данные, размещения патологического процесса, показатели гигиенического состояния полости рта) на основании 6 - годовых наблюдений за 117 больными г.Тернополя и области. Выделены наиболее важные факторы, которые содействуют развитию альвеоли-та челюстей. Рекомендованы профилактические меры. Ключевые слова: альвеолит, факторы риска развития аль-веолита, гигиеническое состояние полости рта.
N. S. Hutor
Ternopil State Medical University named by I.Ya. Horbachevsky
THE PROGNOSIS ASSESSMENT OF GENERAL CLINICAL RESULTS IN PATIENTS WITH ALVEOLITIS OF THE JAWS
ABSTRACT
Goal. General clinical study of the data that influenced the development of alveolitis ofjaws.
Materials and methods. Were obtained from 117 outpatients cards dental patients with alveolitis of jaws (gender, age, residence, occupation, time of year, medical history, location pathological process indicators of oral hygiene) from Ternopil region. Depending of the treatment of alveolitis of jaws patients were divided into 2 groups: the main group of 85 patients who were treated using "Flupetsalyu", comparing group 32 patients treated by traditional methods using jodoform turundas. Recommended preventive measures.
Results and discussion. Highlighted the most important factors contributing to the development of alveolitis of jaws. Alveolitis of jaws developed more frequently in women and patients were of working age, urban residents, workers and employees, in the winter-spring period. Most alveolitis of jaws arose after traumatic tooth extraction in the mandible. Oral hygiene index before treatment in patients with alveolitis of jaws were unsatisfactory.
Conclusions. 1. The most common surgical care for women contacted 68 people (58,1 %) of working age.
2. In the territory of Ternopil region marked seasonality of the disease alveolitis of jaws more frequently in winter and spring.
3. Alveolitis of mandible was diagnosed in 61 (52,1 %) patients, of the upper jaw - in 56 (47,9 %) patients.
4. Most causes of alveolitis of jaws were: traumatic tooth extraction in 92 (78,6 %) patients, chronic infection in the periodontal pockets - in 57 (79,2 %).
5. Poor oral hygiene status in patients of group and comparison group.
Keywords: alveolitis, factors of risk of development of the alveolitis, hygienical state of cavity.
Вступ. Альвеолгт щелеп посщае значне мюце серед ускладнень тсля операцп видалення зуба. За даними ав-TopiB альвеолгг щелеп складае вщ 33,2 % до 35,0 % числа випадкш усх ускладнень тсля видалення зубiв [1-7]. Вчен стверджують, що на верхнш щелет альвеолгг зу-стpiчався в 24,2 % випадюв, частте виникав тсля видалення моляpiв та пpемоляpiв (72,5 %), значно менше к-лiв (10,2 %), piзцiв (17,3 %). На нижнш щелет альвеолгт зустpiчався у 75,8 % випадюв, значно частгае виявлявся тсля видалення зубш мудрост (35,9 %), молярш (28,3 %), рщше пpемоляpiв (16,3 %), жшв (8,7 %), piзцiв
В статье обоснована целесообразность использования общеклинических данных больных альвеолитом челюстей
© Гутор Н. С., 2013.
"Ысник стоматологИ№ 2, 2013
(10,8 %) [8].
Виходячи гз вищесказаного, метою нашого дос-лiдження було вивчення загальноклiнiчних даних, що впливали на розвиток альвеолгту щелеп.
Матер1али i методи досл1дження. У клгнгчних дослiдженнях взяли участь 117 осгб вiком 21-63 рокгв, гз них 68 жiнок i 49 чоловiкiв. BiK обстежених - вгд 21 до 63 рокгв. З них 32 хворих, як знаходились на амбулаторному лгкуваннг у державному закладi вгддгл-ково'1 клiнiчноí лiкарнi станцп "Тернопшь" державно територiально галузевого об'еднання "Львгвська Залг-зниця" протягом 2003-2006 рр., 85 хворих - у лгкува-льно-консультативному центрг ТОВ "Десна", ДВНЗ "Тернопгльський державний медичний унiверситет iм. 1.Я. Горбачевського" протягом 2006-2009 рр.
Дiагноз альвеолiт щелеп встановлювали згiдно з класифкащею МКХ 10.3. Залежно вгд способу лгку-вання альвеолiту щелеп хворих подглено на 2 групи: основна група 85 хворих, як лгкувались iз викорис-танням „Флупетсалю", група порiвняння 32 хворих, як лiкувались за традицiйною методикою iз викорис-танням йодоформно'1 турунди. Усг обстеженi хворi були у працездатному вщь До даних груп увгйшли хворi, якi мали санованi зуби з приводу карiесу, його ускладнень, не мали супутнгх соматичних захворю-вань. Умовою вiдбору було видалення одного зуба.
Розподiл хворих у групах за вгком проводився зггдно iз рекомендацiями ВООЗ: в основнш групi особи вiком вгд 20 до 29 рокiв становили, вiд 30 до 44 ро-кiв - 26, вiд 45 до 59 рокгв - 26, 60 рокгв i бiльше - 6, у груш порiвняння особи вгком вiд 20 до 29 рокгв становили 6, вгд 30 до 44 рокiв - 18, вгд 45 до 59 рокгв -8. Розподiл у групах за статтю, мiсцем проживання, родом дiяльностi, порою року, анамнестичних даних, характеристик: розмiщення патологiчного процесу, тканин пародонта, пггешчний стан порожнини рота у хворого на альвеолгт щелеп перед лкуванням.
Результати до^дження та ix обговорення. Аналiз дослгдження показав, що у основнiй груш перевагу мали жгнки - 56 осгб (65,9 %), чоловгкгв було 29 осiб (34,1 %). У групi порiвняння чоловiкiв було 20 осгб (62,5 %), жгнок - 12 осiб (37,5 %) [9].
Хворих на альвеолiт щелеп розподiлено за стат-тю наступним чином (рис. 1).
Група порГвняння
ОЗ: в основнiй групi особи вком вiд 20 до 29 рокгв становили 27 (31,8 %), вiд 30 до 44 рокгв - 26 (30,6 %), вгд 45 до 59 рокiв - 26 (30,6 %), 60 рокгв i бiльше - 6 (7,10 %), у групi порiвняння особи вком вгд 20 до 29 рокгв становили 6 (18,8 %), вiд 30 до 44 рокгв - 18 (56,2 %), вгд 45 до 59 рокiв - 8 (25,0 %) (рис. 2).
%
60 50 40 Н 30 20 10 0
56,2
31,8
30,6
18,8
ГГГГ-
30,6
25
20-29
30-44
45-59 старш1 60
□ основна □порiвняння
Рис. 2. Характеристика хворих на альвеолгг щелеп за вком.
Розглядаючи особливостг перебiгу захворювання у ргзних вгкових групах, виявлено, що захворювання на альвеолгт щелеп частгше зустрiчали у молодому вг-цг - 33 (28,2 %), середньому - 44 (37,6 %) та зрглому -34 (29,1 %) вгдповгдно, пацгентгв похилого вгку було лише 6 (5,1 %). Найбгльшу групу склали пацгенти працездатного вгку - 111 (94,9 %) вгд загально'1 кгль-костг хворих.
Розподгл хворих за показником мгсця проживання показав, що найбгльший вгдсоток захворювання на альвеолгт щелеп у жителгв мгст: в основнш груш жи-телгв мгст було 76,5 %, сгл - 23,5 %, у груш поргвнян-ня - 68,8 % та - 31,2 %, вгдповгдно. За даними двох груп (разом) встановлено, що мешканцг мгст хворгють на альвеолгт щелеп значно частгше, нгж сгльськг жи-телг (74,4 % та 25,6 % вгдповгдно) (рис. 3).
0
Основна Група група пор1вняння
□ мюто нсело
Рис. 1. Розподш хворих на альвеолГт щелеп за статтю.
Рис. 3. Розподш хворих на альвеолГт щелеп за мюцем проживання.
Нами встановлено, що частгше хворгють робгтни-ки та службовцг: в основнш груш робгтникгв було 72,9 %, службовцгв - 22,4 %, селян - 4,7 %, у груш поргвняння робгтникгв було 93,8 %, службовцгв - 6,2 % (рис. 4).
7
0
%
Проте, з подальшого аналгзу хворих у групах за вгком, якг проводилися зггдно гз рекомендацгями ВО-
"Ысник стоматологИ№ 2, 2013
□ робггники
□ службовщ
60 40 20 0
Основна група
Рис. 4. Розподш хворих на альвеолгг щелеп за родом д1яль-ность
Отриман дан свщчать, що вчасному вщвщуван-ню л1каря-стоматолога-х1рурга заважали тривал1 в1д-рядження.
Виникнення альвеолггу щелеп було пов'язане 1з порою року. Найбшьше число випадюв альвеолггу щелеп в обох групах було зареестровано у зимово-весняний перюд - 98 (83,8 %), лгшьо-осшнш - 19 (16,2 %), що можна пояснити зниженням реактив ност1
90 83,8
80
70 -
60
50 -
% 40 30 - I I .............| 16,2
20 -
10 0
1 1
зимово-весняний лггаьо-осшнш
лжарем-стоматологом-хфургом щодо догляду за тс-ляекстракцшною лункою зуба.
100 90 80 70 60 > 50 40 30 20 10 0
80
75
8,26,2 ■ПТкл
7,1
9,4
ппЕЗ
9,4
4,7
гггтМ
2
Ш основна П пор1вняння
Рис. 6. Причини виникнення альвеолгту щелеп 1з анамнес-тичних даних:
1 травматичне видалення зуба,
2 тсляекстракцшна кровотеча 1з лунки зуба,
3 вщсутшсть кров'яного згустку в лунщ зуба у наступний день тсля операцп видалення зуба,
4 неефективне знеболювання.
%
в / щелепа
н / щелепа
Рис. 5. Зв'язок виникнення альвеолгту щелеп 1з порою року.
Виникнення альвеолгту щелеп, в1ропдно, пов'язане 1з певним впливом пори року.
Кр1м того, проанал1зовано причини виникнення альвеолгту щелеп за даними анамнезу (рис. 6).
З анамнезу захворювання виявлено, що у основ-н1й груш пащенлв з травматичним видаленням зуба було 68 (80 %), з тсляекстракцшною кровотечею з лунки зуба - 7 (8,2 %), з неефективним знеболюван-ням - 4 (4,7 %), 1з в1дсутн1стю кров'яного згустку в лунщ зуба у наступний день тсля операцп видалення зуба («пуста лунка») - 6 (7,1 %). У грут пор1вняння травматичне видалення зуба було у 24 пащенив (75,0 %), тсляекстракцшна кровотеча з лунки зуба - у 2 (6,2 %), неефективне знеболювання - у 3 (9,4 %), вь дсутшсть кров'яного згустку в лунщ зуба у наступний день тсля операцп видалення зуба («пуста лунка») -у 3 (9,4 %) вщповщно. Слщ зазначити, що пащентам обох груп не були дат уст поради та рекомендацп
□ основна aпорiвняння
Рис. 7. Пор1вняльна характеристика розмщення патолог1ч-ного процесу у хворих на альвеолгт щелеп.
Вбачали за необх1дне провести пор1вняльну характеристику локал1зац11 патолопчного процесу у ще-лепах 117 хворих на альвеолгт щелеп (рис. 7).
Альвеолгт щелеп д1агностовано на нижнш щелеп1 у 61 хворого (52,1 %), на верхн1й щелет у 56 ос1б (47,9 %). В основн1й груп1 пац1ент1в найчаст1ше спо-стер1галося ураження на верхнш щелеп1 у 46 (54,1 %) хворих, на нижнш щелет - у 39 (45,9 %) ошб. У грут пор1вняння б1льший вщсоток ураження локал1зувався на нижн1й щелет - у 22 (68,7 %) хворих, на верхнш щелет - у 10 (31,3 %). У основнш грут переважали зруйноват зуби, розмщет на верхнш щелет (премо-ляри, моляри). У грут пор1вняння видалялися зуби, розмщет на нижнш щелет (трет1 моляри), ретино-ват, пер1одонтитн1 1з значним руйнуванням коронко-во1 частини зуба. В результат! проведених дослщжень встановлено, що середня к1льк1сть зуб1в на момент первинного огляду у основнш грут була (25,36±0,56) достов1рною (р<0,05) р1зниц1 показниюв щодо групи пор1вняння (28,59±0,57). Результати дослщження стану тканин пародонту та гтени у хворих на альвеол! перед лжуванням наведено у табл.
%
1
3
4
"BicHUK стоматологИ", № 2, 2013 Таблиця
REFERENCES
Показники ппешчного стану порожнини рота у хворих на альвеолгг щелеп перед лжуванням, (M±m)
Ппешчний шдекс Групи хворих
основна група (n=85) група т^вняння (n=32)
OHI-S Green-Vermillion 1,42±0,05 1,53±0,08
Федорова-Володкша 2,91±0,12 3,0±0,17
Гшешчш iндекси порожнини рота перед лшу-ванням хворих на альвеоли щелеп суттево не Bi^i3-нялися. Результати дослiдження показали незадовшь-ний гiгiенiчний стан порожнини рота у хворих двох груп [10].
Висновки. 1. Часпше за хiрургiчною допомогою звертались жiнки 68 оаб (58,1 %) працездатного в^.
2. На територп Тернопшьсько! обласп вiдмiчено сезоннiсть захворювання на альвеолгг щелеп, часпше у зимово-весняний перюд.
3. Альвеолiт нижньо1 щелепи дiагностовано у 61 (52,1 %) хворого, верхньо! щелепи - у 56 (47,9 %) хворих.
5. Найчастiше причинами розвитку альвеолпу щелеп було: травматичне видалення зуба у 92 (78,6 %) осГ6; хрошчш вогнища шфекцп в перiодонтi
— у 57 (79,2 %).
5. Незадовiльний гiгiенiчний стан порожнини рота у хворих основно! групи та групи порГвняння.
Перспективи подальшого до^дження. Наступ-ним етапом наших дослiджень буде пор1вняння ефек-тивносп лiкування в групах хворих на альвеолiт щелеп.
Список лтератури
1. Евдокимов А. И. Хирургическая стоматология / А. И. ввдокимов, Г. А. Васильев — Москва : Медицина. — 1986. — 482 с.
2. Бернадский Ю. И. Основы челюстно-лицевой хирургии. / Ю. И. Бернадский. — Витебск, 1998. — 345 с.
3. Aupois R. Postextraction alveolitis / R. Aupois // Inf. Dent. — 2006. — Vol. 88, № 19. — P. 29 — 32.
4. Павлов Б. Л. Частота альвеолита после операции удаления зуба / Б. Л. Павлов, Т. Г. Гапаненко // Стоматология. — 1990. — Т.
— 69. — № 5. — С. 81 — 82.
5. Антоненко А. И. Частота удаления зубов по поводу осложненного кариеса и пародонтита / А. И. Антоненко, С. М. Бобик, В. Н. Маренченко // Вкник стоматологи. — 2009. — № 2. — С. 49 — 51.
6. Тимофеев А. А. Руководство по челюстно-лицевой хирургии и хирургической стоматологии / А. А. Тимофеев — Киев, 2004.
— 1061 с.
7. Маланчук Д. В. Частота встречаемости альвеолита после удаления зубов по поводу хронического периодонтита / Д. В. Маланчук, В. П. Блинова, В. А. Грохотов // Зб!рник наукових праць ¡нституту стоматологи КМАПО ¡м. П.Л. Шупика. — Ки!в, 2004. — Вип. № 1. — С. 47 — 49.
8. Дмитриева А. А. Частота операции удаления зуба в зависимости от возраста больного и места зуба в формуле / А. А. Дмитриева, Н. М. Игнатенко // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии. — 2001. — № 4. — С. 128 — 130.
9. Гутор Н. С. Кл^чна характеристика хворих на альвеол^ щелеп / Н. С. Гутор, О. В. Авдеев // Новини стоматологи. — 2009.
— № 4. — С. 39 — 41.
10. Гутор Н. С. Оптимiзацiя профшактики альвеолтв щелеп / Н. С. Гутор, О. В. Авдеев, Р. М. Рубас // Стоматолопя-вчора, сьогодш i завтра, перспективш напрямки розвитку : ювш. мгжн. на-ук.-практ. конф., 5-6 лютого 2009 р. : тези конф. — 1вано-Франмвськ, 2009. — С. 159.
1. Evdokimov A.I., Vasilev G.A. Khirurgicheskaya stomatologiya [Surgical Dentistry]. Moscow, Medicine; 1986: 482.
2. Bernadskiy Y.U. Osnovi chelyustno-litsevoy khirurgii [Fundamentals of maxillo-facial surgery]. Vitebsk, 1998: 345.
3. Aupois R. Postextraction alveolitis, Inf. Dent 2006; 88 (19):
29-32.
4. Pavlov B.L., Gapanenko T.G. Frequency of alveolitis after tooth extraction. Stomatologuya. 1990; 69 (5): 81-82.
5. Antonenko A.I., Bobik S.M., Marenchenko V.N. Frequency of teeth extration about complicated caries and periodontitis. Visnik stomatologii. 2009; 2: 49-51.
6. Timofeev A.A. Rukovodstvo po chelyustno-litsevoy khirurgii i khirurgicheskoy stomatologii [Guide to maxillo-facial surgery and surgical dentistry]. Kiev, 2004: 1061.
7. Malanchuk D.V., Blinova V.P., Grokhotov V.A. Chastota vstrechaemosti alveolita posle udaleniya zubov po povodu khronicheskogo periodontita [Frequency of alveolitis occurrence after teeth extraction on the occasion of chronic periodontitis]. Zbirnik naukovikh prats institutu stomatologii KMAPO im. P.L Shupika. Kyiv, 2004; 1: 47-49.
8. Dmitrieva A.A., Ignatenko N.M. Chastota operatsii udaleniya zuba v zavisimosti ot vozrasta bolnogo i mesta zuba v formule [Frequency of tooth extraction surgery depending on the age of the patient and the tooth space formula]. Voprosi eksperimentalnoy i klinicheskoy stomatilogii. 2001; 4: 128-130.
9. Gutor N.S., Avdeev O.V. Clinical characteristics of patients with alveolitis of the jaws. Novini stomatologii. 2009; 4: 39 - 41.
10. Gutor N.S., Avdeev O.V., Rubas R.M. Optimizatsiya profilaktiki alveolitiv shchelep [Optimization of jaws alveolitis prevention] Stomatologiya-vchora, sogodni i zavtra, perspektivni napryamki rozvitku: yuvil. mizh.nauk.-prakt.konf., 5-6 lutogo 2009: tezi konf. -Ivano-Frankivsk, 2009; 159.
Haginm^a 16.04.13
УДК: 616.314.18-0024+616-071.3-08
С. Г. Безруков, д. мед. н., Т. С. Саенко
ГУ «КГМУ им. С. И. Георгиевского»
ДИНАМИКА ИЗМЕНЕНИЙ АНТРОПОМЕТРИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ
У БОЛЬНЫХ ГЕНЕРАЛИЗОВАННЫМ ПАРОДОНТИТОМ I - II СТЕПЕНИ НА ФОНЕ ИНЪЕКЦИОННОЙ ОСТЕОПЛАСТИЧЕСКОЙ ТЕРАПИИ
Динамика антропометрических показателей у больных генерализованным пародонтитом 1-11 степени подтверждает эффективность инъекционного применения остео-пластических материалов (на примере РЕР и Биомина ГТлС) в комплексном лечении этой патологии. Наиболее выраженная локальная аугментация отмечена во 2-й основной группе, где были достоверные различия показателей объема альвеолярной кости уже к 30-ти дневному сроку наблюдений (Р] < 0,05), затем они продолжили свой рост к 3, 612 месяцам (Р1 < 0,05, Р2 < 0,05, Р3 < 0,05). На наш взгляд, положительный остеопластический лечебный эффект, выявленный у пациентов в этой группе обусловлен взаимодополняющими свойствами РЕР-геля и препарата Биомин ГТлС, которые в сумме демонстрируют остеоиндуктивные и ос
© Безруков С. Г., Саенко Т. С., 2013.
