CC BY
14
BÍCHMK Украгнсъког медичног стоматологгчног академШ
УДК 616.314.9-002.4-084:615.246.2
ПР0Ф1ЛАКТИКА КАР1ЕСУ ТИМЧАСОВИХ ЗУБ1В 13 3АСТ0СУВАННЯМ СОРБЕНТУ "ЕНТЕРОСГЕЛЬ"
Левченко Н.В., Амосова Л.1., Ващенко 1.Ю.
Вищий державний навчальний заклад Украши «УкраТнська медична стоматолопчна академ1я», м. Полтава
Протягом 2 ponie у 105 dimeü вивчаласъ ефективтстъ способу профшактики napiecy тимчасових 3yáie Í3 використанням полосканъ рота водною cycпензieю сорбенту "Ентеросгелъ" та ощ-нювався його вплив на деяк показники гомеостазу порожнини рота. Запропонований спо^б мае виразну кapiecпpoфiлaкmичнy ефективтстъ: редукщя кapiecy за 2 роки склала 57,6%, приркт кapiecy зменшився у 2,4 раза. Профыактичт заходи позитивно вплинули на стан гшени, швидтстъ секрецИ, рН, мтер^зуючий потенщал, активтстъ лiзoцимy ротовог piдини, при-звели до зменшення кiлъкocmi мiкpoopгaнiзмie у зубнШ бляшщ. Отримат дат обгрунтовуютъ неoбхiднicmъ використання розробленого способу екзогенног профшактики ^piccy в практичнт стоматологИ.
Ключов1 слова: профтактика Kapiecy, тимчасов1 зуби, д1ти, сорбент "Ентеросгель".
KapiecoreHHa мкрофлора зубного нальоту е головною причиною розвитку Kapiecy 3y6¡B [1]. Тому заходи, спрямоваы на зменшення ктькост1 M¡KpoopraH¡3M¡B у зубному нальот1, е основним напрямком у профшактиц Kapiecy [2,3]. Питаниям профшактики Kapiecy тимчасових 3y6ÍB останым часом придшяеться бшьше уваги [4,5]. Дти трьох-чотирьох pokíb е особливо важливою вковою групою щодо проведения кар1еспрофшактичних заход^, оскшьки саме в цьому b¡u¡ починаеться засвоення алгоритму ririeHH рота, формування автоматизму дм та установки догляду за ротовою порожниною на все життя. Проте яюсть чистки 3y6¡B у цьому b¡u¡ не-висока через низьку координацю pyxiB та розви-ток абстрактно-лопчного мислення [6].
Нас зацкавила можливють застосування для профшактики Kapiecy тимчасових 3y6¡B cop6eHT¡B, що пов'язують мкрооргаызми. Нашу увагу привернув кремнморганнний сорбент "Ентеросгель", що використовувався для лкування багатьох захворювань. "Ентеросгель" випускаеться в Украи-ii, дозволений до застосування Державним фармаколопчним ком1тетом, не мае побнних ефект1в, не проникае Kp¡3b шлунково-кишковий тракт при прийом1 всереди-ну, переважае ¡нш1 сорбенти за сорбцию M¡KpoopraH¡3M¡B [7].
Мета дослщження - вивчення ефективност1 профшактики Kapiecy тимчасових 3y6¡B ¡з екзо-генним використанням сорбенту "Ентеросгель" та його впливу на деяю показники гомеостазу порожнини рота.
Матер1али та методи
Протягом 2 pokíb спостер1галось 105 д1тей, 54 з яких на початок дослщження виповнилось 3 роки та 51 дитиы - 4 роки. Дти профшактичноТ групи полоскали рот у дитячому закпад1 одну-дв1 хвилини пюля енщанку та полуднування водною суспензию сорбенту "Ентеросгель" у розведены 1:16 5 fl¡6 на тиждень. У д1тей контрольно!' групи проводилося полоскання рота кип'яченою водою. Курс профшактики скпадався з полоскань рота протягом 2 м1сяц1в, як1 проводились на тл1 ririeH¡4Horo навчання та виховання д1тей ¡ санаци рота. Таких KypciB було два за рк: у березнн
КВ1ТН1 та вересн1-жовтн1, що визначалось сезон-ним паднням кислотос^ йкост1 емал1 у ц1 перюди.
Концентрация "Ентеросгелю", що повинна ма-ти кар1еспрофшактичну д1ю, була встановлена за допомогою дослщжень антибактер1альноТ (сорбцмноТ) активност1 сорбенту до тестових культур мкрофлори порожнини рота, до кислотоутворюючоТ мкрофлори Р0Т0В01 рщини, до мкрофлори зубноТ бляшки д1тей [8].
Стан порожнини рота д1тей дослщжувався за допомогою загальноприйнятих метода, реко-мендованих ВООЗ (1989). Кар1еспрофшактична ефективнють "Ентеросгелю" вивчалась за по-казниками ¡нтенсивност1 кар1есу (кпв3, кпвп, КПВ3+КПВ3, кпвп+КПВп), приростом кар1есу та редукцию кар1есу тимчасових зуб1в. Стан гтени рота д1тей оцшювали за кшькюним ¡ндексом гтени Федорова-ВолодюноТ (1971).
Швидюсть секрецп ротовоТ рщини визначалась у мл/хв, вона збиралася через 2 години п1сля енщанку без стимуляци протягом 10 хвилин. рН ротовоТ рщини визначали не бшьше як через 1 годину з моменту взяття матер1алу за допомогою мш1 вольтметра рН -150. МнералЬуючий потенц1ал ротовоТ рщини вивчали за методикою О.Р.Поздеева та Х.М.СайфулЫоТ [9].
Для оцЫки впливу "Ентеросгелю" на колоызацю слизовоТ оболонки рота д1тей коко-вою флорою вивчалася реакця адсорбцп мкрооргаызмв (РАМ) кттинами еп1тел1ю слизовоТ оболонки рота в мазках-вщбитках з не!' за методикою Т.О.Беленчук (1985). Активысть л^оциму ротовоТ рщини визначалася нефело-метричним методом за В.Г.Дорофейчук [10]. Ви-значення вмюту секреторного ¡муноглобулну А в ротовм р1дин1 проводилось ¡муноферментним методом [11].
Для оцЫки впливу "Ентеросгелю" на мкрофлору рота зубна бляшка збиралася за методикою Г.А.ШальновоТ (1976). Вмют зубно!' бляшки вивчався за уыфкованих бактерюлопчних метода дослщження, як1 засто-совуються кпУко-д1агностичними лаборатории лкувально-профшактичних установ. Видова щентифкацт мкрооргаызм1в проводилася за типом гемол^у та бюхЫчними властивостями
[12,13].
Вфогщысть вщмнностей ознак, що вивчалися, визначали за допомогою таблиць Стьюдента за критер^м в1рогщност1 з урахуванням числа ступеыв волк Вщмннють вважалася за в^огщну при р<0,05.
Вплив "Ентв!
Результати досл1джень та 1х обговорення
За перший рк спостереження прирют ¡нтенсивност1 кар1есу тимчасових зуб1в у д1тей профтактичноТ групи був у 3 рази нижчим, ыж у д1тей контрольно!' групи, за два роки - у 2,4 раза (таблиця 1).
Таблиця 1
лю" на ¡нтенсивн'ють кар/есу тимчасових зуб1в та ТТ прирют
Група д1тей Ураженють кар1есом Ктькють д1тей Вихщна ¡нтенсивнють кар1есу Прирют ¡нтенсивносп карюсу
за 1-й рк за 2 роки
Профтактична Контрольна зу61в (КПВ3) 52 53 0,88±0,20 0,89±0,19 0,46±0,10° 0,15±0,09* 0,99±0,18° 0,42±0,12°*
Профтактична Контрольна поверхонь (кпв„) 52 53 1,00±0,24 0,98±0,22 0,46±0,10° 0,17±0,07°* 1,04±0,16° 0,45±0,11°*
Прим1тки: р<0,05 у пор/внянн/ з вих'/дною ¡нтенсивнютю (¡мов/рн/сть помилково'Т оценки розрахована за методом р1зниць); *-р<0,05 у пор/внянн/з показником контрольно'Тгрупи.
Таке стввщношення спостер1галось \ для приросту кар1есу поверхонь тимчасових зуб1в. Отже, "Ентеросгель" гальмував прирют ¡нтенсивност1 кар1ссу тимчасових зуб1в та Тх поверхонь.
Редукця кар1есу тимчасових зуб1в у д1тей профтактичноТ групи за перший рк спостереження склала 67%, за 2 роки - 57%, що свщчило
про виразну кар1еспрофтактичну ефективнють "Ентеросгелю".
Профтактичы заходи, що проводились протя-гом 2 роюв, позитивно вплинули на стан гтени, швидкють секреци та рН ротовоТ рщини (таблиця 2).
Таблиця 2
Вплив "Ентеросгелю" на стан г/г/ени рота, швидк'ють секрецп нестимульовано'Тротово'Тр1дини та И рН
Група д1тей Роки спостереження Гтентний ¡ндекс, бали Швидюсть секреци ротовоТ рщини, мл/хв рН ротовоТ рщини
п М±т п М±т п М±т
Профтактична 0 1-й 2-й 53 53 53 1,70±0,09 1,25±0,04°* 1,16±0,05°* 43 43 43 0,35±0,04 0,44±0,04* 0,54±0,04°* 36 36 36 7,00±0,02 7,11±0,02° 7,28±0,05°*
0 52 1,68±0,09 37 0,33±0,02 33 7,02±0,03
Контрольна 1-й 52 1,55±0,08 37 0,33±0,02 33 7,04±0,03
2-й 52 1,40±0,07° 37 0,36±0,01 33 7,11±0,03°
Прим/тки: °- р<0,05 у пор1внянн1 з першим обстеженням;
*- р<0,05 у пор/внянн/ з показником контрольноТгр
Ппеычний ¡ндекс Федорова-ВолодюноТ у д1тей профтактичноТ групи був у 1,2 раза кращим (р<0,01), швидюсть секреци ротовоТ рщини - у 1,5 раза вищою (р<0,05), значения рН ротовоТ рщини - на 0,17 вищим (р<0,05), ыж у д1тей контрольно! групи. Отже, "Ентеросгель" полтшував стан гтени рота, пщвищував швидкють секреци ротовоТ рщини, сприяв олуж-нюванню ротовоТ рщини уд1тей.
МнералЬуючий потенщал ротовоТ рщини (МПР) за 2 роки спостереження зменшився в контролы-нй груп1 в 1,23 раза з 2,83±0,17 до
Вплив "Ент
3,09±0,14 (р<0,05), тод1 як у профтактичый груп1 збтьшився в 1,11 раза з 2,79±0,13 до 2,31±0,13 (р<0,05). Тому через 2 роки спостереження МПР у д1тей профтактичноТ групи був в 1,34 раза ви-щий (р<0,05), ыж у д1тей контрольноТ групи. Отже, "Ентеросгель" сприяе полтшенню мшерал^уючих властивостей ротовоТ рщини.
Активысть л^оциму ротовоТ рщини (таблиця 3) з часом зростала, через 2 роки спостереження цей показник у д1тей профтактичноТ групи був в 1,2 раза вищим (р<0,05), ыжудтей контрольно!' групи.
Таблиця 3
'.елю" на деяк/ показники м'/сцевого /мун/тету ротовоТ р'/дини
Активнють
Група д1тей Роки спостереження л1зоциму ротовоТ рщини, %
п М±т
0 25 15,24±1,62
Профтактична 1-й 25 22,04±0,94°
2-й 25 25,70±0,89°*
0 20 16,13±1,33
Контрольна 1-й 20 19,33±0,98
2-й 20 21,91±1,00°
Прим/тки: °- р<0,05 у пор/внянн/ з першим обстеженням;
*- р<0,05 у пор/внянн/ з показником контрольноТгр
Через 2 роки вщ початку проведения профлактичних захода вмют секреторного ¡муноглобулну А в ротовм рщиы складав у д1тей профтактичноТ групи 0,69±0,09 до 0,46±0,07 у
контролы-нй груп1 (р<0,05). Позитивний вплив "Ентеросгелю" на активнють л^оциму ротовоТ рщини та вмют секреторного ¡муноглобулЫу А в ротовм р1дин1 д1тей, можливо, зумовлений
Том 7, Випуск 3
33
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
полтшенням стану гтени рота, пщвищенням секрецп ротовоТ рщини та вковими змЫами активное^ л^оциму ротовоТ рщини.
Д1ти профтактичноТ групи до \ июля початку профтактичних захода мали задовтьну та добру неспецифнну резистентысть слизовоТ обо-лонки рота (таблиця 4). Через 2 роки вщ початку
Вплив сорбенту "Ентеросгель"на
проведения профтактичних захода питома вага д1тей ¡з доброю неспецифнною резистентыстю у профтактичый груп1 була бтьшою, ыж д1тей контрольно!' групи (р<0,05). Отже, застосування водно1 суспензи "Ентеросгелю" не мало негативного впливу на колоызацю слизовоТ оболонки порожнини рота коковою флорою.
Таблиця 4
неспециф/чну резистентность слизовоТ оболонки рота у д/тей
Групи спостереження Роки спостереження Неспецифтна резистентнють слизовоТ оболонки рота
низька задовтьна добра
абс. % абс. % абс. %
Контрольна 0 - - 6 18,18±6,71 27 82,82±6,71
1-й - - 17 51,52±8,70 16 48,48±8,70
2-й 2 6,06±4,15 27 81,82±6,71 4 12,12±5,68
0 - - 7 19,44±6,60 29 80,56±6,60
Профтактична 1-й - - 13 36,11±8,00 23 63,89±8,00
2-й - - 21 58,33±8,22* 15 41,67±8,22*
Прим/тка: N- к/лькють dimeü з позитивною РАМ;
р<0,05 у пор1внянн13 показником контрольно'Тгрупи.
Водна суспенз1я "Ентеросгелю" у розведены 1:16 мала антибактер1альну (сорбцмну) актив-HicTb щодо мкрофлори зубноТ бляшки у д1тей (таблиця 5). Через 20 хвилин п1сля полоскання рота водною суспензию "Ентеросгелю" ктькють KapiccoreHHoro Streptococcus mutans у зубнм бляшц д1тей зменшилась у 6 раз (р<0,001), Kapi-есогенного Streptococcus sanguis - у 8 раз (р<0,001), некар1ссогенного Streptococcus salivar-ius - у 7,7 раза (р<0,001) та умовно-патогенного Staphylococcus epidermidis - у 3,8 раза (р<0,001). Появи кишковоТ палички, протея та rpnöiB роду Candida в д1тей пюля проведения 5 KypciB про-
Вплив полоскань рота водною
фтактики ¡з застосуванням суспензи "Ентеросгелю" не спостер1галося, що е одысю з ознак BiflcyTHOCTi дисбактерюзу. TaKi KniHNHi ознаки дисбактерюзу як хроннний афтозний стоматит, кандидоз у д1тей протягом усього перюду спо-стережень не спостер1гались.
Висновки
"Ентеросгель" при використаны в якост1 полоскань рота мае виразну карюспрофтактичну ефективнють: за 2 роки спостереження npnpicT Kapiecy зменшився у 2,4 раза за редукци Kapiccy 57,6%.
Таблиця 5
пенз/ею "Ентеросгелю " на мкрофлору зубноТ бляшки у dimeü
Вид вистного мкрооргаыз-му n Ктькють MiKpoopraHi3MiB в 1 мл виавного матершлу
«Ентеросгель» Кип'ячена вода
Streptococcus salivarius 5 5 54000±7194 7000±1369 р<0,001 52000±14730 44000±15379 р>0,5
Streptococcus sanguis 5 5 3240000±213000 405000±271580 р<0,001 3400000±1095450 2600000±866000 Р>0,5
Streptococcus mutans 5 5 90000±11180 15000±8850 р<0,001 80000±13693 62000±19160 Р>0,5
Staphylococcus epidermidis 5 5 1600±209 420±100 р<0,001 1400±209 1100±112 Р>0,5
Echerichia coli 5 5 не видтеы не видтеы не видтеы не видтеы
Candida albicans 5 5 -"- -"-
Proteus vulgaris 5 5
Прим/тка: в чисельнику к/лькють колон/й м/кроорган/зм/в до через 20 хвилин п/сля полоскання рота.
Карюспрофтактична д1я "Ентеросгелю" зумо-вила покращення ririeHiHHoro ¡ндексу, збтьшен-ня секрецп' ротовоТ рщини, показника TT pH та Mi-нерал^уючого потенц1алу, зростання активное^ л^оциму на незмнного BMicTy секреторного ¡му-ноглобулну А, зменшення ктькост1 мкроорганн 3MiB у зубнм бляшц. Запропонований cnociö профтактики Kapiccy е нешкщливим для дитини, може рекомендуватись для застосування в
рота, в знаменнику к/лькють колон/й м/кроорган/зм/в
регюнах ¡з р^ним вмютом фтору в питнм водк Л1тература
1. Леонтьев B.K. Об этиологии кариеса зубов // Стоматология. -1994. - Т.73. - №6. - С. 19-21.
2. Кравець Т.П. Вплив препарату "Miri-K" на KapiecoreHHy мкро-флору зубного нальоту // BicHHK стоматологи. - 2000. - №1. - С. 25-26.
3. Новицька И.К. Клиническое исследование эффективности применения реминерализирующего комлекса "Habitus" // BicHHK стоматологи. - 2002. - №4 (36). - С.108-111.
Тирса О.В. Пщвищення ефективност застосування засобю 9.
первинноТ профтактики кар1есу у д1тей: Автореф. дис... к.мед.н.: 14.01.22/ Нац. мед. ун-т ¡м. О.О.Богомольця. - КиТв, 2005. - 17с. Дубецька 1.С. Особливост клЫтного переб1гу та профтактики кар1есу молочних зу61в. Автореф. дис... к. мед. н. : 14.01.22 / 10.
Львшськ. держ. мед. ун-т ¡м. Д.Галицького. - Льв1в, 2007. - 18с. Разумеева Г.И., Удовицкая Е.В., Букреева Н. М. Первичная профилактика стоматологических заболеваний. - К.: Здоровья, 11.
1987. - 152 с.
Шевченко Ю.М. Виробництво препарата сорбцмно-детоксикацмноТ дм на основ! гщрогелш та ксерогелш метилкре- 12.
мыевоТ кислоти: дтльнють та песпективи // Винахщник УкраТни. - 2001(2002). - №1(2). - С. 33-40. 13.
Падалка 1.О., Левченко Н.В. Вплив сорбенту "Ентеросгель" на мкрофлору д1тей дошктьного вку. - УкраТнський стоматолопч-ний альманах. - 2002. - №2. - С. 44-47.
Клинические методы исследования слюны при кариесе зубов: Методические рекомендации для субординаторов, интернов и врачей-стоматологов / Под ред.А.Р.Поздеева, Т.Л.Рединовой. -Ижевск, 1994. - 24 с.
Дорофейчук В. Г. Определение активности лизоцима нефело-метрическим методом // Лабораторное дело. - 1968. - №1. - С. 62-64.
ЕпдуаН Е., Рег1тапп Р. ¡ттипосИетиБ^у. - 1971. - №8. - Р.1871. - Цит. по: Вершигора А.Е. Общая иммунология. - Киев: Выща школа, 1989. - С.227.
Биргер М.О. Справочник по микробиологическим и вирусологическим методам исследования. - М., 1982. - 462 с. Определитель бактерий Берджи / Под ред. Д.Ж.Хоулта, П.Крига, П.Скита и др. - М.: Мир, 1997. - 487 с.
Реферат
ПРОФИЛАКТИКА КАРИЕСА ВРЕМЕННЫХ ЗУБОВ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ СОРБЕНТА "ЭНТЕРОСГЕЛЬ" Левченко H.B., АмосоваЛ.И., Ващенко И.Ю.
Ключевые слова: профилактика кариеса, временные зубы, дети, сорбент "Ентеросгель".
В течение 2 лет у 105 детей изучалась эффективность способа профилактики кариеса временных зубов с использованием полосканий рта водной суспензией сорбента "Ентеросгель" и оценивалось его влияние на некоторые показатели гомеостаза полости рта. Предложенный способ имеет выраженную кариеспрофилактическую эффективность: редукция кариеса за 2 года составила 57,6%, прирост кариеса уменьшился в 2,4 раза. Профилактические мероприятия положительно повлияли на состояние гигиены полости рта, скорость секреции, рН, минерализирующий потенциал, активность лизоцима ротовой жидкости, снизили количество микроорганизмов в зубной бляшке. Полученные данные обосновывают необходимость использования разработанного способа экзогенной профилактики кариеса в практической стоматологии.
Summary
CARIES PREVENTION OF TEMPORARY TEETH BY APPLYING THE SORBENT "ENTEROSGEL" Levtchenko N.V., Amosova L.I., Vashchenko I.Ju.
Key words: caries prevention, temporary teeth, children, sorbent "Enterosgel"
During the period of 2 years the effectiveness to prevent caries of temporary teeth by rinsing the mouth with "Enterosgel" sorbent aqueous suspension and its influence on certain indices of oral cavity homeostasis was studied on 105 children. This measure is of marked caries protective effectiveness, so the caries reduction for the above mentioned period has amounted 57.6%, the increasing of caries has lowered in 2.4 times. The preventive measures have had a positive effect on the oral hygiene, secretion rate, pH, mineralising potential, lysozyme activity of oral fluid, as well as have reduced the number of microorganisms in dental plaque. The data obtained have proved the importance to introduce the developed method od exogenous caries prevention into dental practice.
УДК [616.31: 57.083.3] - 084 - 08
ЗМ1НИ 1МУН0Л0Г1ЧНИХ П0КАЗНИК1В Р0Т0В01 Р1ДИНИ У Д1ТЕЙ 13 ФЛЮОРОЗОМ ЗУБ1В, Щ0 ПР0ЖИВАЮТЬ В РЕГ10НАХ 13 Р13НИМ УМ1СТ0М ФТ0РУ В ПИТН1Й В0Д1
Моргун H.A.
Вищий державний навчальний заклад УкраТни «Украшська медична стоматолопчна академ1я», м.Полтава
Стаття присвячена питаниям вивчення стану мжцевого гмунгтету порожнини poma у dimeü Í3 флюорозом 3y6ie, що проживаютъ в регюнах Í3 piзним умктом фтору в питтй eodi. Перебй флюорозу зyбiв вiдбyвaemъся на фот зниження показнитв м'сцевого iмyнimemy в порожнит рота (умкт лiзoцимy та секреторного iмyнoглoбyлiнy А). Пофшактичний комплекс, який вмщуе препарат «Остеовт» та зубну пасту «Новый жемчуг калъций» у регюш iз високим умктом фтору в питшй вoдi бшъш ефективний, шж той, що вмщуе таблетки глщерофосфату калъ-щю, аплжацп глюконату калъцю та препарат «Ревт».
Ключов1 слова: д1ти, фтор, флюороз, зуби, мюцевий ¡муытет, профтактика.
Ротова рщина е бюлопчним осередком для ор- Важливу роль у пщтриманы гомеостазу поро-
гаыв poTOBOi порожнини, тому и склад та влас- жнини рота вщграють ¡мунолопчы показники
thboctí значно впливають на стан зу&в, тканин (умютл^оциму i секреторного ¡муноглобулнуА).
пародонта та слизовоТ порожнини рота. Змша Вщомо, що лЬоцим виконуе кпючову роль в
обсягу xÍMÍ4Horo складу та властивостей ротовоТ систем! антимкробного захисту ротовоТ порож-
р1дини може сприяти розвитку стоматолог1чних нини i е одним ¡з чинник1в м1сцево1 неспециф1ч-
захворювань [1]. hoi резистентност1. Розчиняючи плазматичну
Том 7, Выпуск 3
35
