CC BY
18
REFERENCES
1. Poslavskaya OV. [Determination of linear dimensions and square square surfaces areas of morphological objects on micrographs using ImageJ software]. Morpho-logia. 2016;10(3):377-81. Ukrainian.
2. Poslavska OV. [Methodology for the use of software for the analysis of digital micrographs on the base of pathomorphology course in order to increase the professional level of students and scientists]. Morphologia. 2015;9(3):122-6. Ukrainian.
3. Carollo A, Rosenkranz T, Smith DJ. Cancer of unknown primary (CUP) presenting as a Spigelian hernia: a case report. J Surg Case Rep. 2017;2017(4):rjw218.
4. Greco FA, Lennington WJ, Spigel DR, Varadha-chary GR, Hainsworth JD. Carcinoma of Unknown Primary Site: Outcomes in Patients with a Colorectal
Molecular Profile Treated with Site Specific Chemotherapy. Journal of Cancer Therapy. 2012;3:37-43.
5. Fletcher CDM. author. Diagnostic histopathology of tumors. 4th ed. PA: Elsevier. 2013;1148.
6. Hanahan D, Weinberg RA. Hallmarks of cancer: the next generation. Cell. 2011;144:646-74.
7. Vajdic CM, Schaffer AL, Dobbins TA, Ward RL, Er CC, Pearson SA. Health service utilisation and investigations before diagnosis of cancer of unknown primary (CUP): A population-based nested case-control study in Australian Government Department of Veterans' Affairs clients. Cancer Epidemiol. 2015;39(4):585-92.
8. Lin F, Haiyan Liu. Immunohistochemistry in Un-differentiated Neoplasm / Tumor of Uncertain Origin. Arch Pathol Lab Med. 2014;138:1583-610.
CraTra Hagmm^a go pegaKmi' 07.11.2017
♦
УДК 616.89-008.44/.48:616-001:616-035.1 https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2018.1.124919
А.А. КрЫтафор ПРОФ1ЛАКТИКА I Л1КУВАННЯ
КОГН1ТИВНИХ ПОРУШЕНЬ, ЗУМОВЛЕНИХ БОЙОВОЮ ТРАВМОЮ, ЗАВДЯКИ ПРОТЕКЦП ЕНЕРГЕТИЧНО1 ЗАБЕЗПЕЧЕНОСТ1 КЛ1ТИН РЕАМБЕРИНОМ
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украши»
кафедра анестезiологii та ттенсивно'1 терапп
(зав. - д. мед. н., проф. Ю.Ю. Кобеляцький)
вул. В. Вернадського, 9, Днтро, 49044, Украша
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»
Department of Anesthesiology and Intensive Care
V. Vernadsky str., 9, Dnipro, 49044, Ukraine
e-mail: a.krishtafor@dma.dp.ua
Ключовi слова: когнiтивнi порушення, бойова травма, реамберин Key words: cognitive disorders, combat trauma, reamberin
Реферат. Профилактика и лечение когнитивных нарушений, обусловленных боевой травмой, за счёт протекции энергетической обеспеченности клеток реамберином. Криштафор А.А. Цель - исследовать состояние когнитивных функций у пострадавших с боевой травмой на фоне использования реамберина. Обследовано 37 пациентов, которые во время боевых действий в зоне АТО получили ранения одновременно разных отделов тела, разделенных на основную и контрольную группы. Тяжесть травмы определялась по шкалам ISS и EmTraS. Тяжесть состояния - по общепринятым клиническим и лабораторным показателям, а
18/ Том XXIII/1
37
также по шкале SAPS II. Когнитивные функции определялись по опроснику CFQ (ретроспективно определялось состояние до травмы и через 3 месяца), MoCA (на 2 сутки, при переводе из отделения интенсивной терапии и при выписке из больницы). Установлено, что по тяжести травмы и исходной тяжести соматического состояния больные обеих групп статистически не отличались. Состояние когнитивных функций до получения ранения у раненых обеих групп также статистически не отличалось и не выходило за пределы нормы. На вторые сутки в контрольной группе когнитивные функции снизились до уровня дисфункции (82,7±5,0%), в то время как в основной не пересекали контрольной границы в 10% от исходного уровня (89,0±2,2%). Дальнейшая динамика в группе с реамберином подтвердила его протективные свойства относительно когнитивных функций, но этот эффект не имел продолжения после окончания терапии. Таким образом, использование реамберина в комплексе интенсивной терапии тяжелой боевой травмы позволяет предотвратить значительное снижение когнитивных функций в раннем посттравматическом периоде, но этот эффект имеет короткое время последействия, поэтому для устойчивого восстановления когнитивных функций необходимо более длительное его применение.
Abstract. Prevention and treatment of cognitive disturbances caused by combat trauma with the protection of energy supply of cells by reamberin. Krishtafor A.A. Objective: to investigate the state of cognitive functions in victims with combat trauma on the background of reamberin using. We studied 37 patients, injured simultaneously in different parts of the body during fighting, divided into treatment and control groups. The severity of the injury was determined by the ISS and EmTraS scales. The severity of the condition - according to generally accepted clinical and laboratory indicators, as well as by SAPS II scale. Cognitive functions were determined by the CFQ questionnaire (retrospectively the condition before the trauma and 3 months after was determined), MoCA (on day 2, when transferred from the intensive care unit and at discharge from the hospital). Results: It was established that by the severity of the injury and the incoming severity of the somatic state two groups did not differ statistically. The state of cognitive functions before wound in the wounded of both groups was not statistically different and was not beyond the norm. On the second day in the control group, the cognitive functions decreased to the level of dysfunction (82.7±5.0%), while in the main one they did not cross the control limit of 10% of the baseline level (89.0±2.2%). Further dynamics in the reamberin group confirmed its protective properties with respect to cognitive functions, but this effect was not prolonged after the end of therapy. Conclusion: The use of reamberin in the complex intensive care of severe combat trauma can prevent a significant decrease of cognitive functions in the early post-traumatic period, but this effect is of short aftereffect time, therefore, its prolonged usage is necessary for the stable recovery of cognitive functions.
Травма залишасться одшею з найпошире-шших причин невщкладних сташв i летальносп [14, 16]. Травматична хвороба е не тшьки ви-тратною при проведенш штенсивно! терапи, але й зумовлюе попршення якосп життя хворих у вщдаленому посттравматичному перiодi за рахунок швалщизаци [4, 10]. Окрiм швалщизаци за рахунок невилшовного пошкодження опорно-рухового апарату, травматична хвороба, як i будь-який шший критичний стан, може ви-кликати стшке порушення когштивних функцш рiзно! тяжкосп — вщ легких когштивних роз-лавдв до деменци [5, 9]. Бойова травма, на вiдмiну вщ побутово! i виробничо! (так звано! "мирно! травми"), виникае на тлi високого стре-сового навантаження, яке супроводжуе бойовi ди, що шдвищуе ймовiрнiсть розвитку когштивних розладiв не тшьки за рахунок критичного стану, але й посттравматичного стресового синдрому [7, 9]. Саме тому профшактика i лшування когштивних розладiв, зумовлених бойовою травмою, е одшею з найактуальшших задач сучасно! штенсивно! медицини. В основi багатьох ускладнень критичних сташв лежить дефщит енерги, який виникае при шеми i гшокси тканин тша. Одним зi шляхiв подолання
енергодефщиту е використання сукцинату, який е одним з ключових елеменпв циклу Кребса i забезпечуе альтернативний шлях оксигенаци при гшокси [3, 6, 11, 12].
Мета дослщження - дослщити стан когштивних функцш у постраждалих з бойовою травмою на rai використання реамберину в якосп препарату, що запобшае розвитку енергодефщиту при критичних станах.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Дослщження проведено на базi вщдшення штенсивно! терапи пол^равми КЗ "Дншро-петровська обласна ктшчна лшарня iM. I.I. Мечникова" ДОР. Було обстежено 37 поранених, яю надшшли до лшарш з попередшх еташв ева-куаци протягом перших двох дiб шсля по-ранення. Тяжюсть отриманих поранень визна-чалася за шкалою ISS [15], тяжюсть стану при надходженш — за шкалою EmTraS (Emergency Trauma Score — шкала невщкладносп травми) [8] i шкалою SAPS II. Когштивш функци до-слщжувались за допомогою шкали MoCA, яку у вщдшенш штенсивно! терапи застосовували в комплекс з Рiчмондською шкалою збудження-седацi!' (RASS) [13]. Оцiнку стану когштивних функцш, який був у поранених перед
пораненням, проводили ретроградно за допомогою опитувальника CFQ [1] на другу добу тсля над-ходження до вщдшення iнтенсивно! терапп (В1Т).
Реакцiю на стрес, пов'язаний як з пораненням, так i з перебуванням певний час у мюцях, де ведуться бойовi ди, дослiджували за допомогою опитувальника IES-R [2] при переведенш з вiддiлення iнтенсивно! терапп в травматолопчне вiддiлення i через 3 мюящ пiсля виписки. Для диференцшовано! оцiнки отриманих за цим опитувальником даних нами була розроблена й використана така градащя за ступенем вира-женостi посттравматичних стресових симптомiв:
0- 15 балiв - мiнiмальна реакщя на стрес;
16-30 балiв - низька штенсившсть реакцп на стрес;
31-45 батв - помiрне психологiчне на-вантаження;
№
1 2
3
4
5
Отримаш дат оброблялися методами пара-метрично! i непараметрично! статистики з ви-користанням табличного процесора програмного комплексу LibreOffice.org (верая 5.3.5.1) i ста-тистичного онлайн-калькулятора Mann-Whitney U Test Calculator (http://www.socscistatistics.com/-tests/mannwhitney).
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Всi пораненi надходили до обласно1 клшчно! лiкарнi iм. I.I. Мечникова тсля того, як !м була надана квалiфiкована лiкарська допомога в мо-бiльних шпиталях у зон АТО. Тяжкiсть травми за шкалою ISS у поранених обох груп ста-тистично не вiдрiзнялась (25,25±4,45 бала в контрольнш групi i 23,82±5,26 бала в основнш, p=0,58). При аналiзi тяжкосп стану поранених при надходженнi було вiдмiчено, що за шкалою
46-60 батв - виражене психологiчне на-вантаження;
61 i вище - посттравматичний стресовий розлад.
Оцiнку динамши соматичного стану на етапах дослщження проводили за допомогою загально-прийнятих клiнiко-лaборaторних покaзникiв.
Всi порaненi були рaндомiзовaно розподiленi на двi групи: контрольну групу (20 пaцieнтiв), яка отримувала стандартну iнтенсивну терaпiю травматично! хвороби, й основну групу (17 пащент1в), яка отримувала, окрiм стандартно! штенсивно! терaпi!, мультиорганопротективний препарат - реамберин. Реамберин вводився вну-тршньовенно повiльно в дозi 400 мл на добу протягом 5 дiб. Дослiдження проводилось на п'яти етапах (табл.).
EmTraS xBopi, яю увшшли до основно! групи, мали дещо тяжчий стан (3,13±0,73 бала проти 3,41±0,48 бала, p=0,07), на вщмшу вiд тих, якi увiйшли до контрольно! групи. В той же час переважання тяжкосп вихщного стану поранених в основнш груш за шкалою SAPS II було статистично недостовiрним (15,75±2,30 бала проти 14,35±3,02 бала, p=0,293). Отже, зпдно 3i шкалами EmTraS i SAPS II групи за тяжюстю вихвдного стану не вiдрiзнялися.
Стан когштивних функцiй до отримання поранення, визначений за допомогою опитуваль-ника CFQ, у поранених обох груп не вiдрiзнявся (23,75±0,28 бала в контрольнш груш i 23,35±0,29 бала в основнш) i не виходив за меж норми. На другу добу тсля поранення в контрольнш груш когштивш функци знизилися до рiвня
Етапи досл1ження i 3acTOCOBaHi на них методи обстеження когштивних функцш
До отримання поранення (проводилося ретроспективно на другу добу тсля надходження до В1Т)
Надходження до вщщлення iнтенсивноí терапн
При переведеин1 з вщдалення iнтенсивноí терапн При виписщ з л1карт
CFQ
ISS; EmTranS; SAPS II, RASS; MoCA
MoCA; IES-R
MoCA
Через 3 \iioiiu п1сля виписки з лшарт (опитування проводились у форм1 телефонного штерв'ю) CFQ; IES-R
18/ Том XXIII/1
39
когштивно! дисфункци, яка визначасться за зни-женням результатiв теспв бiльше нiж на 10% вщ вихiдного (82,67±4,98% на другу добу проти вихiдних 98,96±1,00%). У груш поранених, як в комплексi штенсивно! терапи отримували реам-берин, зниження когштивних функцiй на другу добу шсля травми було менш вираженим (89,02±2,15% при вихiдному рiвнi в 97,30±1,20%). Рiзниця показникiв когнiтивних функцш мiж групами була статистично до-стовiрна (p=0,012), що може свщчити про по-зитивний вплив реамберину на активнiсть клiтин мозку, зумовлений здатнютю препарату шдви-
щувати енергетичш можливостi клiтин, якi потерпають вщ гшокси.
При переведеннi хворих з вщдшення ане-стезюлоги та штенсивно! терапи у вiддiлення травматологi! стан когштивних функцш в обох групах покращився, але в контрольнiй груш вш все ще залишався нижче вихiдного бiльше нiж на 10%, що свщчить про збереження когштивно! дисфункци. У груш, яка отримувала реамберин, покращення когнiтивних функцiй на цьому еташ було бiльш вираженим, але на еташ виписки з лшарш !хнш рiвень дещо знизився, хоча це зниження було статистично недостовiрним (рис.).
95 90 85 80 75 70 65 60 55
вихщний ршень на 2 добу переведення з В1Т виписка з . пкарш через 3 м1сяц1
□ контроль Ш основна
Динамика когнiтивних функцш на етапах дослщження
Прим1тка. в надписах вказаш дат вщносно вихщного р1вня.
Через 3 мюящ пiсля виписки в контрольнш групi зберiгалося зниження рiвня когнiтивних функцiй понад 10% вщ вихiдного, у той час як в основнш групi когнiтивнi функци вiдновилися до 93,2% вiд вихщного.
З огляду на механiзм впливу реамберину на метаболiзм клiтин, а саме на забезпечення зав-дяки сукцинату ургентно! адаптацii клiтин до гшокси, на пiдставi аналiзу динамши стану когнiтивних функцiй при його застосуванш в першi днi гострого перюду бойово! травми, можна припустити, що порушення енерге-тичного забезпечення внаслщок гiпоксii головного мозку виступае в ролi одного з механiзмiв розвитку порушень когнiтивних функцш. Поряд з безпосередньою участю реамберину в клггин-ному метаболiзмi, запобшае зниженню енерге-
тичного забезпечення тканин i його позитивний вплив на тканинну мiкроциркуляцiю. Застосу-вання реамберину дозволяе захистити нервовi клiтини вщ негативного впливу гiпоксii в гострому перюд^ але пiсля вiдновлення ефек-тивного енергозабезпечення подальша нормал> защя когнiтивних функцiй припиняеться, що дае шдстави припустити необхiднiсть доповнення комплексу штенсивно! терапи шшими препаратами, дiя яких спрямована на шдвищення ак-тивностi нервових клiтин.
ЩДСУМОК
Використання реамберину в комплексi ш-тенсивно! терапii тяжко! бойово! травми дозволяе запобэти значному зниженню когштивних функцш у ранньому посттравматичному перюд^ але цей ефект мае короткий час тсляди, тому для
стшкого вщновлення когнiтивних функцiй е Конфлжт ÏHTepecÏB: автор заявляе про вщ-необхiднiсть у його бiльш тривалому застосуванш. сутшсть конфлiкту ÎHTepecÎB.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Волков А.О. Как оценить когнитивные функции перед кесаревым сечением? / А.О. Волков, Е.Н. Клигуненко, И.А. Ветошка // Современные проблемы науки и образования. - 2014. - № 3. Режим доступу: https://science-education.ru/ru/article/-view?id=13474.
2. Мельницкая Т.Б. Шкала оценки влияния травматического события (IES-R) применительно к радиационному фактору [Электронный ресурс] / Т.Б. Мельницкая, А.В. Хавыло, Т.В. Белых // Психологические исследования: электронный научный журнал. - 2011. - № 5(19). Режим доступу: http://psystudy.ru/-index.php/num/2011n5-19/546-melnitskaya-et-al-19.html.
3. Яковлев А.Ю. Реамберин в практике инфу-зионной терапии критических состояний. Практические рекомендации / А.Ю. Яковлев. - Санкт-Петербург: НТФФ «ПОЛИСАН», 2008. — 32 с.
4. Assessment of quality of life and functional outcome in patients sustaining moderate and major trauma: A multicentre, prospective cohort study / T.H. Rainer, J.H.H. Yeung, S.K.C. Cheung, Y.K.Y. Yuen [et al.] // Injury. - 2014. - Vol. 45, Iss. 5. - P. 902-909. doi: https://doi.org/10.1016/j.injury.2013.11.006
5. Brewin CR. Episodic memory, perceptual memory, and their interaction: Foundations for a theory of posttraumatic stress disorder / C.R. Brewin // Psychological Bulletin. - 2014. - Vol. 140, N 1. - P. 69-97.
6. Dhingra R. Succinate Dehydrogenase/complex II Activity Obligatorily Links Mitochondrial Reserve Respiratory Capacity to Cell Survival in Cardiac Myocytes / R. Dhingra, L.A. Kirshenbaum // Cell Death. Disease. -2015. - Vol. 6, N 10. - e1956.
7. Dissociation between working memory performance and proactive interference control in post-traumatic stress disorder / Diane Swick, Julien Cayton, V. Ashley, U. Turken // Neuropsychologic - 2017. - Vol. 96. - P. 111-121. doi: https://doi.org/10.101logia.2017.01.0056/j.neuropsycho-logia.2017.01.005
8. Emergency trauma score: An instrument for early estimation of trauma severity / M.R. Raum, M.W.N. Nijs-ten, M. Vogelzang, F. Schuring [et al.] // Crit. Care Med. - 2009. - Vol. 37, N 6. - P.72-77.
9. George S.A. Alterations in cognitive flexibility in a rat model of post-traumatic stress disorder / S.A. George, M. Rodriguez-Santiago, J. Riley, J. L. Abelson [et al.] // Behavioural Brain Res. - 2015. - Vol. 286. - P. 256264. doi: https://doi.org/10.1016Zj.bbr.2015.02.051
10. Health-related quality of life and disability in survivors of multiple trauma one year after intensive care unit discharge / I. Dimopoulou, A. Anthi, Z. Mastora, M. Theodorakopoulou [et al.] // Am. J. Phys. Med. Reha-bil. - 2004. - Vol.83. - P. 171-176.
11. Lukyanova L.D. Mitochindria signaling in adaptation to hypoxia / L.D. Lukyanova // Inter. J. Physiol. Pathophysiol. - 2014. - Vol. 5, Iss. 4. - P. 363-381.
12. Pandey A.K. Oxygen Deficit: The Bio-energetic Pathophysiology / A.K. Pandey // Inter. J. Applied Exercise Physiology. - 2014. - Vol. 3, N 1. - P. 60-68.
13. The Richmond agitation-sedation scale validity and reability in adult Intensive care unit patients / C.N. Sessler, M.S. Gosnell, M.Jo. Grap, G.M. Brophy [et al.] // Am. J. Resp. Crit. Care Med. - 2002. - Vol. 166, N 10. - P. 1338-1344.
14. S0reide K. Epidemiology of major trauma / K. S0reide // Br. J. Surg. - 2009. - Vol. 96. - P. 697-698. doi: 10.1002/bjs.6643
15. The injury severity score: a method for describing patients with multiple injuries and evaluating emergency care / S.P. Baker, B. Neill, W.Jr. Haddon, W.B. Long // J. Trauma-Injury Infect. Crit. Care. - 1974. - Vol. 14, Iss.3. - P. 187-196.
16. Yadollahi M. Fatality Rate of Trauma Victims in Southern Iran: A Five-Year Survey / M. Yadollahi, A.M. Mokhtari, H.R. Malekhoseini // Trauma Monthly. -2017. - Online ahead of Print; In Press (In Press):e42081. doi: 10.5812/traumamon.42081
REFERENCES
1. Volkov AO, Klygunenko EN, Vetoshka IA. [How to assess cognitive function before caesarean section?]. Sovremennye problemy nauki i obrazovanija. 2014;3. Available from: https://science-education.ru/ru/article/-view?id=13474. Russian.
2. Mel'nickaja TB, Havylo AV, Belyh TV. [Scale of the impact of the traumatic event (IES-R) as applied to the radiation factor]. Psihologicheskie issledovanija. 2011;5(19). Available from: http://psystudy.ru/index.php/num/2011n5-19/546-melnitskaya-et-al-19.html. Russian.
3. Jakovlev AYu. [Reamberin in the practice of infusion therapy of critical conditions: Practical recommendations]. Sankt-Peterburg. NTFF "Polisan". 2008;32. Russian.
4. Rainer TH, Yeung JHH, Cheung SKC, Yuen YKY, Poon WS, Ho HF, Kam CW, et al. Assessment of
quality of life and functional outcome in patients sustaining moderate and major trauma: A multicentre, prospective cohort study. Injury. 2014;45(5):902-9. doi: https://doi.org/10.1016/jinjury.2013.1L006
5. Brewin CR. Episodic memory, perceptual memory, and their interaction: Foundations for a theory of posttraumatic stress disorder. Psychological Bulletin. 2014;140(1):69-97.
6. Dhingra R, Kirshenbaum LA. Succinate Dehydrogenase/complex II Activity Obligatorily Links Mito-chondrial Reserve Respiratory Capacity to Cell Survival in Cardiac Myocytes. Cell Death & Disease. 2015;6(10):e1956.
7. Swick D, Cayton J, Ashley V, Turken U. Dissociation between working memory performance and proactive interference control in post-traumatic stress
18/ Том XXIII/1
41
12. Pandey AK. Oxygen Deficit: The Bio-energetic Pathophysiology. International Journal of Applied Exercise Physiology. 2014;1(3):60-8.
13. Sessler CN, Gosnell MS, Grap MJ, Brophy GM, O'Neal PV, Keane KA, et al. The Richmond agitation-sedation scale validity and reability in adult Intensive care unit patients. American Journal of Respiratory and Critical Care Medicine. 2002;166(10):1338-44.
14. S0reide K. Epidemiology of major trauma. Br J Surg. 2009;96:697-8. doi: 10.1002/bjs.6643
15. Baker SP, Neill B, Haddon WJr, Long WB. The injury severity score: a method for describing patients with multiple injuries and evaluating emergency care. Journal of Trauma-Injury Infection & Critical Care. 1974;14(3):187-96.
16. Yadollahi M, Mokhtari AM, Malekhoseini HR, Yadollahi M. Fatality Rate of Trauma Victims in Southern Iran: A Five-Year Survey Trauma Monthly. 2017:e42081. doi: 10.5812/traumamon.42081
CraTra Hagmm^a go pegaKmi' 06.11.2017
https://doi.Org/10.26641/2307-0404.2018.1.124921
ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ДИНАМ1КИ ПОКАЗНИК1В МЕТАБОЛ1ЧНО1 В1ДПОВ1Д1 У ФАЗИ ПЕРЕБ1ГУ ОП1КОВО1 ХВОРОБИ ЗАЛЕЖНО В1Д ТЕРМ1Н1В ПОЧАТКУ ОПЕРАТИВНОГО Л1КУВАННЯ
ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Украти» кафедра медицини катастроф та втськово'1 медицини (зав. - д. мед. н. проф. О.Ю. Сорокта) пл. Соборна, 4, Днтро, 49000, Укра'та КЗ «Мкька клтчна лiкарня № 8»
вiддiлення анестезiологii з лiжками для ттенсивно'1 терапИ
(зав. - В.В. Пижевський)
вул. Навроцького, 23, Львiв, 79034, Украша
SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine» Department of Disaster Medicine and Military Medicine Soborna sq., 4, Dnipro, 49000, Ukraine CE «City Clinical Hospital N 8»
Department of Anesthesiology with beds for intensive care Navrotsky str., 23, Lviv, 79034, Ukraine e-mail: zhasya.doc@gmail.com
Ключовi слова: опкова хвороба, метаболiчна вiдnовiдь, оперативне втручання Key words: burn disease, metabolic response, surgical intervention
disorder. Neuropsychologia. 2017;96:P.111-21, doi: https://doi.org/10.1016Zj.neuropsychologia.2017.01.005
8. Raum MR, Nijsten MWN, Vogelzang M, Schuring F, Lefering R, Bouillon B, et al. Emergency trauma score: An instrument for early estimation of trauma severity. Critical Care Medicine. 2009;37(6):72-7.
9. George SA, Rodriguez-Santiago M, Riley J, Abelson JL, Floresco SB, Liberzon I. Alterations in cognitive flexibility in a rat model of post-traumatic stress disorder. Behavioural Brain Research. 2015;286:256-64, doi: https://doi.org/10.1016/j.bbr.2015.02.051
10. Dimopoulou I, Anthi A, Mastora Z, Theodora-kopoulou M, Konstandinidis A, Evangelou E, et al. Health-related quality of life and disability in survivors of multiple trauma one year after intensive care unit discharge. Am J Phys Med Rehabil. 2004;83:171-6.
11. Lukyanova LD. Mitochindria signaling in adaptation to hypoxia. International Journal of Physiology and Pathophysiology. 2014;5(4):363-81.
УДК 616-001.17-036-008.9-089
О.Ю. Сорокта , Ж. В. ФШп **
