CC BY
15
Клштна пед1атр1я
УДК 616.21-022.6-084-085-053.2+612.398.139
ВИСОЧИНА I.A., АБАТУРОВ O.G. Анпропетровська державна медична академ'т
ПРОФ1ЛАКТИКА ТА AiKYBAHHß ГРВ! В ДЛЕЙ ШЮАЬНОГО BiKY 3 ВИКОРИСТАННЯМ ЕНТЕРАЛЬНОГО РЕКОМВНАНТНОГО AinOCOMAAÜHOrO iHTEPФEPOHY АЛЬФА-2Ь
Резюме. Доведена ефективтсть використання лшосомальногформирекомбтантного ттерферону альфа-2Ъ (препарат Лтоферон,розроблений ЗАТ«Вектор-Медика» назамовлення «Ядран» — ГаленськаЛаборатор1я д.д.») у схемах лкування та профлактики ГРВ1 в дтей шкльного вку з оргатзованих колективiв за ра-хунок формування бльш легкого перебгу гострого ресшраторного захворювання та зменшення кратностi епiзодiв ГРВ1 у 1,6 раза протягом року тсля лкування.
Ключовi слова: дти шкльного вку, оргашзоваш колективи, ентеральний лшосомальний препарат Лтоферон, лкування та профлактика ГРВ1.
Протягом останшх десятилпъ гос^ ресшраторш вiруснi шфекцп (ГРВ1) займають перше мюце у струк-турi шфекцшно1 захворюваност в датей (близько 70 % вщ уше! шфекцшно1 патологи), характеризуются ма-совiстю, сезоннiстю та багаторiчною циклiчнiстю, що обумовлюе актуальнiсть пошуку, розробки та впрова-дження нових засобiв терапп i профiлактики ГРВ1 в да-тей. При виборi заходiв профiлактики ГРВ1 вирiшальне значення мае ймовiрнiсть iнфiкування людей, що е до-сить високою в епiдемiчних осередках та в оргатзованих колективах, особливо в перюди загальних епiдемiй або сезонних пiдйомiв захворюваностi [10, 14—16, 18].
Одним iз перспективних напрямкiв розвитку су-часно! фармакологи е розробка лшосомальних форм препаратiв, безперечними перевагами яких е доведет властивост лiпосом: захист лшарських речовин вiд де-градаци; завдяки селективному проникненню з кровi в тканини лiпосоми сприяють прояву нацшено! специ-фiчностi; пролонгують дш введеного в органiзм лшар-ського засобу; змшюють фармакокiнетику лiкарських препарапв, пiдвищуючи !х фармакологiчну ефективтсть; дозволяють створити водорозчинну форму ряду лшарських субстанцiй, збiльшуючи тим самим !х бю-доступнiсть тощо [8, 11, 13, 17, 19]. Основними фос-фолшщними компонентами мембрани лшосом най-частiше бувають фосфатидилхолiн або лецитин, яким властивi iмуностимулююча, антиоксидантна й радю-протекторна ди, що дае певш переваги при розробщ лiкарських препаратiв для профiлактики та лшування ГРВ1 [9, 10, 15, 18, 19]. Особливе значення в практи-щ лiкарiв-педiатрiв мае використання лшосомального генно-iнженерного iнтерферону альфа-2Ь (Лшоферон) для ентерального застосування, розробленого ЗАТ «Вектор-Медика» на замовлення «Ядран» — Галенська
Лабораторiя д.д.», у схемах лшування та профилактики ГРВ1 в дiтей. Доведено, що Лшоферон мае проти-вiруснi й iмунокоригуючi властивостi, стимулюе про-дукцiю власного штерферону, а оптимальний режим внутршньокттинно! доставки за рахунок включення рекомбшантного iнтерферону альфа-2Ь у лшосомаль-ну капсулу шдвищуе його всмоктування в шлунково-кишковому трактi, захищае штерферон вiд руйнування протеазами й удвiчi збiльшуе час його циркуляци в кро-вi [8, 9, 11]. Лшоферон для перорального застосування легко дозуеться й не викликае ускладнень i побiчних реакцiй (гарячка, головний бшь, мiалгil, слабкiсть, лейкопенiя, анемiя), що рееструються при застосуван-ш ш'екцшно1 форми препаратiв iнтерферонiв альфа-2Ь, що особливо важливо в педiатричнiй практицi [9]. Ефективнiсть використання препарату Лшоферон iз метою профшактики та лiкування ГРВ1 пiдтверджена результатами порiвняльних подвiйних слiпих рандомь зованих плацебо-контрольованих дослщжень, якi були проведет в ЦНД1 етдемюлоги МОЗ РФ, НД1 педiатрil i дитячо! хiрургil МОЗ РФ, ДНЦ «1нститут iмунологil» МОЗ РФ та Iнститутi грипу МОЗ РФ i засвiдчили, що профшактичний прийом препарату Лiпоферон у да-тей та дорослих сприяе вiрогiдному зниженню частоти ГРВ1 у 2,2 раза з подальшим розвитком стшкого спе-цифiчного iмунiтету, а в разi розвинення гострого вь русного захворювання сприяе бiльш легкому перебиу та зменшенню ймовiрностi ускладнень ГРВ1 [8—10, 12-15, 18].
Метою даного дослшження було вивчення клшко-iмунологiчноl ефективностi використання лшосо-мального рекомбiнантного iнтерферону альфа-2Ь (Лiпоферон) у дггей шкiльного вiку з дитячих будиныв для лiкування та профшактики ГРВ1.
Матер1али та методи
За характером проведених нами лкувальних за-ходiв були сформоваш двi групи дiтей. Дгги першо! групи спостереження напередоднi очкуваного сезонного пiдвищення захворюваностi на ГРВ1 отримували профiлактичний курс терапп з використанням лшо-сомального рекомбшантного iнтерферону альфа-2Ь (Лiпоферон). До першо! групи спостереження випад-ковим методом нами були вщбраш 18 дггей вiком вiд 8 до 16 рошв, якi на початку профшактичних заходiв за результатами об'ективного обстеження не мали будь-яких проявiв ГРВ1 або загострення хронiчного захво-рювання.
Зпдно з дизайном дослiдження вшм дiтям першо! групи проведенi кшшко^мунолопчне обстеження в динамiцi лiкування Лшофероном (до та пiсля профi-лактичного курсу) та катамнестичне спостереження протягом року шсля закiнчення профiлактичних за-ходiв. При вивченнi iмунологiчного статусу в динамщ оцiнювалися вмiст лейкоципв, лiмфоцитiв, CD25+, IgA, IgM, IgG, рiвень TGF-bl (DRG ELISA, Шмеч-чина), умiст цитокiнiв IL-10, ^-12р40+р70 (ELISA test kit, Diaclone, Франщя) та IL-2 у сироватцi кро-вi (ELISA Kit, Ani Biotek Oy Orgenium Laboratories Business Unit, Фшлявддя) i концентрацiя SIgA у ро-тоглотковому секретi (тест-система «Вектор-Бест», Росiя). Забiр кровi та слини здшснювався вранцi, на-тще, у присутност медичного працiвника дитячого будинку. Ум iмунологiчнi дослiдження проводились у лабораторп дiагностичного центру Дншропетровсько! державно! медично! академi!.
Профiлактичний курс препаратом Лшоферон усiм дiтям першо! групи проводився за схемою та в дозах, що вщповщали iнструкцi! виробника: перорально по 250 000 МО за 30 хвилин до прийому ж 2 рази на тиж-день протягом одного мюяця.
Дгти друго! групи спостереження з дiагнозом ГРВ1 отримували лiкування препаратом Лшоферон. Термши проведеного лiкування збiгалися з першою хвилею пандемiчного грипу H1N1 в Укра!ш (грудень 2009 року).
До друго! групи спостереження включеш вс дiти, якi перебували в одному з дитячих будиншв нашого мiста (n = 28, вш — 8—16 рокiв) та мали ознаки ГРВ1 легкого ступеня тяжкосп, ознаки iнтоксикацiйного, гiпертермiчного синдромiв та прояви гострого ура-ження верхшх дихальних шляхiв. Розвинення ознак ГРВ1 в дiтей шкiльного вiку з дитячого будинку рее-струвалося з перюдичшстю 1—3 доби, що обумови-ло практично одночасне призначення лшувального курсу терапп препаратом Лiпоферон ушм вихован-цям дитячого будинку. Дгти друго! групи спостереження отримували лшування з першо! доби захво-рювання на ГРВ1, препарат Лшоферон призначали по 250 000 МО 2 рази на добу протягом трьох дшв. Для вщновлення лшосомально! структури препарату безпосередньо перед використанням в ампули з Лшофероном додавали по 2 мл дистильовано! води, струшуючи 1—5 хвилин до утворення однородно! сус-пензп.
TGF-P1, МО/мл SIgA, г/л IgG, г/л IgM, г/л IgA, г/л CD25, г/л ГНмфоцити, г/л Лейкоцити, г/л
О 10 20 30 40 50 60 □ Нормативи тест-системи ■ Д1ти першо! групи
Рисунок 1.1мунний статус дтей першоï групи спостереження в перюд1 кл1н1чного благополуччя до початку профлактичного курсу л'1кування препаратом Лпоферон пор1вняно з середшм показником тест-систем
У дггей друго! групи спостереження проводилася лише кшшчна оцшка застосування Лшоферону при лшуванш ГРВ1. Групу порiвняння становили дгги з шших оргашзованих колективiв, якi за вiком та стат-тю були порiвнянними з дпъми друго! групи, але не отримували лкування препаратом Лiпоферон. Уш дiти друго! групи спостереження та групи порiвнян-ня отримували симптоматичне лшування ГРВ1 в по-вному обсязк режимнi заходи, дieтичне харчування, контролювався водний режим, iз медикаменпв ви-користовували полiвiтамiни, жарознижувальнi та при необхщносп призначалися судинозвужувальнi краплi в нiс, протикашльовi й вщхаркувальш препарати.
Проведене нами клiнiко-iмунологiчне дослщжен-ня ефективностi використання Лiпоферону в схемах лшування та профiлактики ГРВ1 повнiстю вщповща-ло вимогам бюетичного комiтету та узгоджувалося з директорами, медичними прашвниками та виховате-лями дитячих будиншв.
Математична обробка результапв дослiдження проводилася з використанням статистичних программ Statgraf, Matstat, Microsoft Excel для Windows, а при вивченш значущостi розбiжностей статистичних виборок використовувалися пара- та непараметричнi критерп [6, 7].
Обговорення отриманих результате.
Проведений нами аналiз анамнестичних даних у 46 дiтей першо! та друго! груп спостереження засвщчив, що за критерiями В.Ю. Альбицького, А.А. Баранова (1986) 26 дггей (56,5 % спостережень) часто хворши на ГРВ1, iншi хворiли на ГРВ1 епiзодично. За результатами оглядiв ЛОР-лiкаря хронiчнi вогнища iнфекцiй верхшх дихальних шляхiв були зареeстрованi в по-ловини обстежених дiтей за рахунок компенсованого хрошчного тонзилiту; адено!дш вегетацп в анамнезi зареeстрованi у 32,6 % випадыв. За даними анамнезу в попередш роки на гострий бронхи перехворiли 17 дь тей (37 %).
Результати iмунологiчного обстеження в дiтей першо! групи спостереження у сташ ктшчного благополуччя напередоднi початку профшактичного курсу препаратом Лiпоферон наведенi на рис. 1.
50
^¿Г/ребёнка
4(25) • 2010
Клтт'чна пед!атр!я
IL-2, пг/мл IL-12, пг/мл IL-10, пг/мл TGF-ß1, МО/мл SlgA, г/л IgG, г/л IgM, г/л Ig А, г/л CD25, г/л Шмфоцити, г/л Лейкоцити, г/л
10
20
30
40
50
□ Пюля лкування
До л1кування
Рисунок 2. Динамка ¡мунолог1чних показниюв д 'пей шкльного в1ку першо/ групи спостережен-
ня на фон проведення профшактичного курсу л'1кування препаратом Лiпоферон
Зпдно з результатами даного обстеження в iмуно-лопчному статуш дгтей шкшьного вiку першо1 групи спостереження до початку профшактичного курсу терапп Лiпофероном лише показник концентрацп TGF-P1 був вiрогiдно нижчим за показник нормативу тест-системи (р < 0,05). Iншi iмунологiчнi показники, у тому чи^ й умiст цитошшв (IL-10, IL-12р40+p70, IL-2) та секреторного 1&А у ротоглотковому секретi, вiрогiдно не вiдрiзнялися вiд показникiв нормативiв тест-систем.
Кпiнiчна ефективнiсть проведення профшактич-них заходiв у дiтей шкшьного вшу з використанням препарату Лшоферон шдтверджена результатами ка-тамнестичного спостереження протягом року за ра-хунок зменшення кратностi зареестрованих епiзодiв ГРВ1 у 1,6 раза та зменшення тривалост ГРВ1 в серед-ньому на 2,2 дня. Також, за нашими даними, поряд зi зниженням рiвня захворюваност в дiтей першо1 групи спостереження зареестровано бшьш легкий перебп тих випадкiв ГРВ1, яких не вдалося запобпти, порiв-няно з тяжыстю перебiгу ГРВ1 в перюд до проведення профiлактичного курсу препаратом Лшоферон.
Змши iмунологiчного статусу дггей першо1 групи в динамiцi спостереження (до та шсля проведення профшактичного курсу лшування препаратом Лшоферон) подаш на рис. 2.
За нашими даними, у дггей першо1 групи спостереження (рис. 2) вшразу пiсля закiнчення профшак-тичного курсу препаратом Лшоферон (через мюяць шсля початку терапп) рееструвалося вiрогiдне шдви-щення вмiсту CD25+ клгтин (р < 0,05) на фош вшнос-ного зниження концентрацп ^-2 у сироватцi кровi та збшьшення концентрацп TGF-P1 (р < 0,05), що вщбу-валося при вихщному низькому значеннi трансформу-ючого фактора росту, i цей прирiст практично набу-вав рiвня нормативу тест-системи. Iншi iмунологiчнi показники дiтей першо1 групи спостереження пiсля закiнчення профшактичного курсу лкування препаратом Лшоферон мали лише характер тенденцш i не мали вiрогiдних розбiжностей з аналопчними показ-никами до лшування (р > 0,05) (рис. 2).
У регуляцп стану iмунiтету особливу роль вщгра-ють Т-регулюючi клгтини, популяцiя яких гетероген-на i включае три субпопуляцп. Перша — природнi Т-регулюючi клiтини, якi експресують поверхневий
маркер CD25+ i продукт транскрипцшного гена-репресора Foxp3. Також юнують двi iндуцибельнi субпопуляцп — Т-regl, яы секретують високi рiвнi продукцп IL-10, та Т3-хелпернi, яы секретують ви-сокi рiвнi трансформуючого фактора росту бета. yci субпопуляцп Т-регуляторних клiтин мають вираже-ну iмуносупресуючу дiю, що досягаеться по-рГзному: CD4+CD25+Foxp3 виконуе контрибуцiю метаболiчно значимого для ефекторних клггин IL-2, сприяючи !х апоптозу; Т-regl завдяки продукцп IL-10 пригнiчують продукцiю IL-12; Т3-хелпери через TGF-ß пригшчу-ють гемопоез, синтез запальних цитокiнiв, вiдповiдь лiмфоцитiв на IL-2, IL-4, IL-7 та формування цито-токсичних NK- i Т-клiтин. Трансформуючий фактор росту бета е елементом зворотно! регуляцп Гмунно! вiдповiдi, перш за все запально! реакцг! [1—5].
Дослiдження, проведенi eBioscience, Inc. 2000— 2010, показали, що серед клГтин, якi будуть пгдтриму-вати фенотип Treg у культурi клiтин, е Treg-ефекторнi молекули IL-10 и TGF-ß. Показано, що висоы концентрацп ключових цитокiнiв IL-2 и TGF-ß, а також TCR-сигналiзацiя е необхгдними компонентами для утворення велико! кшькосп Tregs людини або мишг При такому пiдxодi IL-2 и TCR-сигналiзацiя анти-тiла викликають T-пролГфераш!, додавання TGF-ß спрямовуе клгтини до Tregs-фенотипу шляхом запо-бпання апоптозу й подальшого перетворення кттин CD4+T на Tregs переважно з високим рiвнем експрес-сГ1 Foxp3. Експерименти показали, що iнтенсивнiсть i стiйкiсть шдуковано! Foxp3 прямо пропорцшш кшь-костГ TGF-ß що, у свою чергу, визначае ефектившсть пригшчення Treg [1—5].
ПГд впливом TGF-ß адаптивш клГтини Treg до-зрiвають у периферiйниx дiлянкаx, у тому числГ у слизових оболонках, пов'язаних Гз лГмфо'1дною тканиною (MALT), Гз CD4+ прекурсорами Treg, де вони набувають маркери, характерш Tregs, у тому числГ CD25, CTLA4 i GITR/AITR. ПригнГчуючий ефект Treg-клГтин пов'язаний Гз видГленням цитокГнГв IL-10 i TGF-ß, якГ можуть викликати кштинний апоптоз ефекторних Т-клГтин i блокування спГльного стиму-лювання й дозрГвання дендритних клГтин [1—5].
З огляду на даш експериментальних дослГджень та отриманГ нами результати пГдвищення концентрацп CD25+ та TGF-ß 1 (р < 0,05) у сироватцГ кровГ, що вгд-буваеться на фош тенденцшного (р > 0,05) зменшення IL-10 та IL-2 i збшьшення продукцп IL-12 у сироватцГ кровГ у межах нормально! реакцп, на нашу думку, мож-на пояснити змшами внутрГшнГх популяцГйних вгдно-син мГж Т-регуляторними клГтинами i трактувати як перерозподш субпопуляцГй Т-лГмфоцитГв за рахунок активацГ! Т-регулюючих клГтин (CD4+CD25+Foxp3) та збГльшення Т3-хелперГв, якГ продукують трансформуючий фактор росту бета, що вгдбуваеться на фош вГдносного пригшчення Т-reg!, яке проявляеться зниженням продукцп цитокшу IL-10. ВГдсутшсть пГдвищення вмГсту IL-2 дозволяе констатувати вГдсутшсть будь-якого пГдвищення активацГ! Т-клГтин при вико-ристаннГ Лшоферону з профГлактичною метою в груш обстежених дггей.
До профтактичного курсу л1кування Лтофероном
Пюпя профтактичного курсу лкування Лтофероном
Лейкоцити, г/л
Лейкоцити, г/л
Л1мфоцити, Л1мфоцити, г¡1
С025+, % С025+,
1дА, г/л
В1к дитини
ТСР-Р1, пг/мл
[1^-01, пт. щтьн.
1д6, г/л
Л1мфоцити, % Л1мфоцити, г/1
СР25+, %
В1к ДИТИНИ
С025+,
ТСР-Р1, пг/мл
ТСР-Р1, опт. щтьн.
1дС, г/л
1дА, г/л
Рисунок 3. Пор1вняльна характеристика результат'^ кореляц1йного анал1зу м'ж ¡мунолопчними показчиками в дтей першо/ групи Примтка: суцльною л1н1ею позначен позитивш, а переривчастою — негативн кореляцйн зв'язки.
Таким чином, проведення профтактичного курсу терапи препаратом рекомбшантного штер-ферону Лшоферон сприяе кшшчному полшшенню в дггей шкiльного вiку з оргашзованих колективiв, що супроводжуеться перерозподiлом субпопуляцш Т-лiмфоцитiв.
Проведений нами кореляцiйний аналiз iмуноло-гiчних показникiв у дгтей першо'1 групи спостере-ження до та шсля профiлактичного курсу лшування препаратом Лiпоферон дозволив виявити високовь рогiднi зв'язки мiж показниками, що вивчалися.
Узагальнюючи результати даного етапу досль дження, можна зробити висновок, що проведення протягом одного мюяця профтактичного курсу ль кування препаратом Лшоферон у дгтей шкiльного вшу з оргашзованих колективiв призводить до вщ-новлення вмiсту TGF-P1 у перифершнш кровi, що вiдбувалося на фош пiдвищення рiвня iерархiчностi iмунологiчних факторiв та супроводжувалося поя-вою бтьш стшко'1 системи взаемозв'язкiв мiж iмун-ними показниками, що вивчалися (рис. 3).
У дией друго'1 групи спостереження з симптомами ГРВ1 вiдзначалися пiдвищення температури в се-редньому до 38,8 °С та помiрнi або незначнi прояви штоксикацшного синдрому. На початку лшування в дiтей друго'1 групи у 28,6 % випадшв тяжкiсть пе-ребiгу ГРВ1 була розцiнена як середня, в шших ви-падках дии мали ГРВ1 легкого ступеня тяжкость У групi порiвняння (д^и з iнших органiзованих колек-тивiв) ГРВ1 легкого ступеня тяжкостi зареестровано в 68 % спостережень, ГРВ1 середнього ступеня тяж-костi — у 20 %, а тяжш форми — вщповщно у 12 % випадшв, що потребувало необхщносп лiкування дiтей у стацiонарi. У жодно'1 дитини друго'1 групи спостереження не було зареестровано ускладнень ГРВ1 на вщмшу вiд дiтей iз групи порiвняння (16 % спостережень), яш також потребували госпiталiзацil до лшарш. Проведений нами аналiз тривалост про-
явiв iнтоксикацiйного синдрому та гарячки в дгтей друго'1 групи з ГРВ1 легкого та середнього ступеня тяжкост показав, що цей показник у середньому становив 2 доби, що майже вдвiчi менше, шж у групi порiвняння — 3,8 доби. Середня тривалгеть ешзоду ГРВ1 у дiтей друго'1 групи спостереження становила в середньому 4,8 ± 0,5 дня, у груш порiвняння — 6,7 ± 0,5 дня.
Таким чином, нами доведена клМчна ефектив-нiсть використання Лшоферону при лiкуваннi ГРВ1 в дгтей шкiльного вiку з органiзованих колективiв. Так, застосування препарату в переважнш бiльшостi випадкiв сприяло тому, що ГРВ1 перебiгало легко й без ускладнень. На нашу думку, бшьш швидке оду-жання вихованцiв дитячого будинку з друго'1 групи спостереження при симптоматичному лшуванш ГРВ1 досягалося одночасним включенням в схему терапи ентерального лшосомального рекомбшант-ного штерферону альфа-2Ь у всiх дiтей, яш були пiд нашим наглядом.
Проведення профiлактичного та лшувального курсiв препаратом Лiпоферон показало, що перено-симiсть препарату диьми шкiльного вiку з оргашзо-ваних колективiв була доброю, побiчних та алерпч-них реакцiй не зареестровано в жодному випадку. Ще одшею перевагою рекомбiнантного iнтерферону альфа-2Ь (Лшоферон) е форма випуску — порошок для приготування суспензп у флаконах, що забез-печуе фiзiологiчний шлях надходження препарату до оргашзму дитини. Також ентеральне застосування Лшоферону дозволяе уникнути психофiзiоло-пчних утруднень альтернативних шляхiв введення препаратiв: при ш'екцшному введеннi — больовi вщчуття, порушення цiлiсностi шкiрних покривiв; при ректальному введенш — психологiчний бар'ер (сощально сформоване вiдчуття сорому у зв'язку iз зазначеною дiлянкою тта) i можливi больовi вiд-чуття.
оороЬёе ^ОГТрЗЮвна
4(25) • 2010
Кл1тчна пед!атр!я
Висновки
1. Доведенi 6e3ne4HicTb та ефектившсть застосу-вання ентерального лiпосомального рекомбшантного iнтерферону альфа-2Ь за рахунок зменшення крат-ност та тривалостi ГРВ1, що дозволяе рекомендувати використання Лшоферону у схемах профiлактики та лшування ГРВ1 в дiтей шкiльного вшу.
2. Проведення профшактичного курсу ентераль-ним лiпосомальним рекомбiнантним iнтерфероном альфа-2Ь призводить до пiдвищення концентраци CD25+ та TGF-bl у периферiйнiй кров^ що, на нашу думку, можна пояснити перерозподiлом субпопу-ляцiй Т-регулюючих клiтин за рахунок активаци CD4+CD25+Foxp3 та збiльшення популяци Т3-хелперiв, яы продукують трансформуючий фактор росту бета.
Проведений нами кореляцшний аналiз iмуноло-гiчних показникiв у дiтей шкшьного вiку показав, що використання Лшоферону з профшактичною метою сприяе шдвищенню рiвня iерархiчностi iмунологiч-них факторiв, що призводить до появи бшьш стшко! системи взаемозв'язкiв мiж iмунними показниками.
Список л1тератури
1. Hutton J.F., Gargett T., Sadlon T.J., Bresatz S., Brown C.Y., Zola H., Shannon M.F., D'Andrea R.J., Barry S.C. Development of CD4+CD25+FoxP3+ regulatory T cells from cord blood hematopoietic progenitor cells // J. Leukoc. Biol. — 2009 Mar. — 85(3). — 445-51.
2. Gregori S., Bacchetta R., Passerini L., Levings M.K., Roncarolo M.G. Isolation, expansion, and characterization of human natural and adaptive regulatory T cells. Review // Methods Mol. Biol. — 2007. — 380. — 83-105.
3. Takahashi T., Kuniyasu Y., Toda M., Sakaguchi N., Itoh M., Iwata M., Shimizu J., Sakaguchi S. Immunologic self-tolerance maintained by CD25+CD4+ naturally anergic and suppressive T cells: induction of autoimmune disease by breaking their anergic/ suppressive state // Int. Immunol. — 1998 Dec. — 10(12). — 1969-80.
4. Shevach E.M. Regulatory Tcells in autoimmmunity. Review// Ann. Rev. Immunol. — 2000. — 18. — 423-49.
5. Curotto de Lafaille M.A., Lafaille J.J. Natural and adaptive foxp3+ regulatory T cells: more of the same or a division of labor? Review // Immunity. — 2009 May. — 30(5). — 626-35.
6. Герасимов А.Н. Медицинская статистика. — М.: МИА, 2007. — 475 с.
7. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. — К. : Морион, 2000. — 320 с.
8. Ершова И.Б., Косенко В.С., Осычнюк Л.М., Осипова Т.Ф., Мочалова А.А. Липосомные формы интерферонов в педиатрической практике при лечении ОРВИ у детей // Здоровье ребенка. — 2009. — № 2(17).
9. Липоферон® в лечении вирусных и аллергических заболеваний // Внутршня медицина. — 2007. — № 5(5).
10. Лобзин Ю.В., Львов Н.И., Колокольцов А.А. Клиническая эффективность препарата Липоферон в комплексной терапии больных гриппом и другими ОРЗ//Новости медицины и фармации. — 2007.— № 14(220).
11. Медикаментозное преодоление анатомических и клеточных барьеров с помощью липосом/ Под ред. Л.М. Кузяковой,
B.И. Ефременко. — Ставрополь, 2000. — 170 с.
12. Медуницына Е.Н. Влияние a-2 интерферона на клиническую эффективность аллергенспецифической иммунотерапии у больных атопической бронхиальной астмой и/или аллергическим риноконъюнктивитом // Клиническая иммунология. Аллергология. Инфектология. — 2007. — № 2(7).
13. Бажутин Н.Б., Золин В.В., Колокольцов А.А., Таргон-ский С.Н. Перспективы применения липосомальных препаратов в медицинской практике // Здоров 'я Украти. — 2007. — № 3. — С. 71.
14. Петленко С.В., Романцов М.Г., Шульдякова О.Г., Коваленко А.Л. Снижение респираторной заболеваемости подростков в период неустойчивой эпидемической ситуации по ОРЗ и гриппу // Мат-лы IV Международной конф. «Клинические исследования лекарственных средств». — М., 2004. —
C. 171-172.
15. Колокольцов А.А., Золин В.В., Таргонский С.Н., Бажу-тин Н.Б. Терапевтическая эффективность Липоферона — липосомированного препарата рекомбинантного альфа-2Ь интерферона при профилактике и лечении вирусных инфекций // Новости медицины и фармации. — 2009. — № 11—12. — С. 285-286.
16. Хаитов Р.М., Пинегин Б.В. Современные представления о защите организма от инфекции // Иммунология. — 2000. — № 1. — С. 61-64.
17. Швец В.И., Краснопольский Ю.М. Липосомы в фармации. Продукты нанобиотехнологии // Провизор. — 2008. — № 3.
18. Шульдякова О.Г. Респираторные инфекции у детей // Лекарственные средства, применяемые при вирусных заболеваниях / Под ред. М.Г. Романцова, Ф.И. Ершова. — М., 2007. — С. 233-277.
19. Юлиш Е.И., Абатуров А.Е. Липосомальная терапия: настоящее и будущее // Здоровье ребенка. — 2008. — № 1(10).
Отримано 19.04.10 □
Высочина И.А., Абатуров А.Е.
Днепропетровская государственная медицинская академия
ПРОФИЛАКТИКА И ЛЕЧЕНИЕ ОРВИ У ДЕТЕЙ ШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ЭНТЕРАЛЬНОГО РЕКОМБИНАНТНОГО ЛИПОСОМАЛЬНОГО ИНТЕРФЕРОНА АЛЬФА-2Ь
Резюме. Доказана эффективность использования липосо-мальной формы рекомбинантного интерферона альфа-2Ь (препарат Липоферон, разработанный ЗАО «Вектор-Медика» по заказу «Ядран» — Галенская Лаборатория д.д.») в схемах лечения и профилактики ОРВИ у детей школьного возраста из организованных коллективов за счет формирования более легкого течения острого респираторного заболевания и уменьшения кратности эпизодов ОРВИ в 1,6 раза в течение года после лечения.
Ключевые слова: дети школьного возраста, организованные коллективы, энтеральный липосомальный препарат Липоферон, лечение и профилактика ОРВИ.
Vysochina I.L., AbaturovO.Ye.
Dnipropetrovsk State Medical Academy, Dnipropetrovsk, Ukraine
PREVENTION AND TREATMENT OF ARVI IN SCHOOL-AGED CHILDREN USING ENTERAL RECOMBINANT LIPOSOMAL INTERFERON ALPHA-2b
Summary. There was prove the efficiency of use of liposomal form of recombinant Interferon Alpha-2b (Lipoferon agent worked out by CSC Vector-Medica by request of Jadran — Galenic Laboratory d.d.) in therapeutic regimen of prevention of ARVI in school-aged children from organized groups due to forming of more mild course of acute respiratory disease and 1.6 times more reduction of numbe r of ARVI episodes within one year after the treatment.
Key words: school-aged children, organized groups, enteral liposomal agent Lipoferon, treatment and prevention of ARVI.
