is^^T/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.327.2-053.4/.5-07-085-035 DOI: 10.22141/2224-0551.5.73.2016.78303
ТКАЧЕНКО В.Ю., ОВЧАРЕНКО Л.С. ДУ«ЗапорЬька медична академм пслядипломно! осв'пи МОЗ Укра/ни», м. Запор'жжя, Укра'/на
ПРОФ1ЛАКТИКА ЧАСТИХ ПОВТОРНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ НОСОГЛОТКИ В ДПЕЙ ¡3 ППЕРПЛАЗ18Ю Л1МФОГЛОТКОВОГО КiЛЬЦЯ
Резюме. Актуальтсть. Лiмфоiдна тканина носоглотки е одним 1з мсць скупчення та зростання збудни-твресшраторно'1 патологи. Найбыьш уразливими в цй ситуаци опиняються дти дошкльного вжу з гi-перплазiеюлiмфоглоткового кыьця, у яких вiдзначаетьсярекурентний перебг захворювань верхшх вiддi-лiвресшраторного тракту. Мета до^дження — оптимЬзащя програми терапп гострихриносинуситiв у дтей з гтерплазiею лiмфоглоткового кльця. Матерiали та методи. Шд спостереженням перебувало 120 пацiентiв вком вгд 3 до 6 рошв, випадковорозподлених у 2 групи по 60 дтей у кожну. Режим засто-сування: по одному впорскуванню в кожну нiздрю два рази на добу. Натрт хлорид 3% застосовувався у виглядi назальних iригацiй у дтей першог групи чотирирази на добу. Натрт хлорид 0,9% застосовувався в дтей другог групи за тiею ж схемою. Клтгчний метод складався з оцнки даних анамнезу, клшчног картини, загальноклжчнихметодiв до^дження. Брався мазок для цитоморфологiчного аналЬзу слизовог оболонки носа. Проводилися фарбування nреnаратiврозведенимрозчином Пмзи з подальшою мкроскот-ею, кльксне визначення секреторного в слит методом iмуноферментного аналЬзу. Результати об-роблялися за допомогою критерггв Манна — Угтш, Фшера. Результати. Застосування натрю хлориду 3% у виглядi назальних iригацiй справляло статистично значущу регенеруючу та сануючу дю на слизову оболонку носа. Використання натрю хлориду 3% на вiдмiну вгд застосування натрю хлориду 0,9% не супроводжуеться зниженням рiвня секреторного в слит, а призводить до його деякого тдвищення. Висновок. Використання препарату натрю хлориду 3% у виглядi назальних iригацiй у програмi профi-лактики частих повторних захворювань носоглотки в дтей з гтерплазiею лiмфоглоткового кыьця мае бльш комплексну дю порiвняно ш застосуванням натрю хлориду 0,9%. Ключовi слова: дти, риносинусит, аденогдит, назальш iригацii.
Дослгдження е фрагментом науково-дослгдног роботи кафедри пед1атри та неонатологи з курсом амбулаторног пед1атри ДЗ «Запор1зька медична ака-дем1я тслядипломног освти МОЗ Украгни» на тему: «В1ков1 особливост1 ф1зичного розвитку I становлення нейроендокринних та Iмунних процеав у дтей в за-лежност1 в1д стану здоров'я» (№ державногреестра-цИ 0110Ш02670).
У процес формування частих повторних запаль-них захворювань носоглотки збшьшене шфекцшне навантаження може сприяти гшерплазп адено'щно! тканини з формуванням мехашчних перешкод для нормального вщтоку секрету iз середнього вуха та придаткових пазух носа ф розвитком хрошчних отипв, риносинусипв) [9]. Будучи одночасно ш-дуктивним i ефекторним органом захисту слизових оболонок, а також елементом уродженого й адап-
тивного iMyHireTy, аденощи вщграють важливу роль у забезпеченн функщонування iMyHHo'i системи ор-гашв дихання. Фiзiологiчна фyнкцiя raoTKOBOi миг-далини передбачае накопичення вели^ юлькосп мжробного антигенного матерiалy для формування адекватноi iмyнноi вщповщ, тому нерщко адено-щи розглядаються як резервуар патогенних вiрy-ав i бактерш [10], зокрема S. aureus (21,2 %, у тому чи^ метицилшрезистентш штами — близько 8 %) [6], Haemophilus influenzae (близько 48%) [2], асощ-
Адреса для листування з авторами: Овчаренко Леонщ Сергшович E-mail: [email protected]
© Ткаченко В.Ю., Овчаренко Л.С., 2016 © «Здоров'я дитини», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
ацГ! Haemophilus influenzae, стрептококи, Bacteroides, Fusobacteria, Pseudomonas i Burkholderia (близько 83 %) [14].
yci перераховаш патогенш мiкроорганiзми здат-Hi утворювати стшю та життeздатнi колони на по-BepxHi аденощв [12]. Так, у 42 дггей вiком 4—12 роив i3 хронiчним аденощитом патогеннi бактери були виявленi в 73,8 % мазюв з епiтелiю носоглотки i в 69,1 % бюпсш слизово! [15]. Аденощит, що е важливим фактором ризику розвитку рекурентних i хронiчних форм середнього отиту, виявлений у 60 % дггей iз даним захворюванням [8]. Колошзацш па-тогенними бактер1ями була виявлена в 57,5 % дiтей ¡з хрошчним аденощитом одночасно ¡з вторинним ураженням миготливого ештелш, що сприяе пГд-тримщ хрошчно! запально! реакцГ! [1]. Патогенш бактерГ! присутш на слизовш оболонщ аденощв да-тей ¡з хронГчним середнГм отитом, сприяючи трива-лГй персистенцп збудникГв та стшкосп до лГкування антибГотиками [11]. У таких випадках видалення аденощв нерГдко е неефективним i потребуе по-вторних втручань [3].
Розробка додаткових заходГв з очищення слизо-вих оболонок носоглотки вГд патогенних мжроорга-нГзмГв здатна знизити ймовГрнють формування ко-лонГй патогенно! мжрофлори, зменшити запалення мигдалин i, отже, знизити кГльюсть пролГфератив-них сигналГв на лГмфощну тканину, що призведе до зменшення ii розмГрГв i обмеження хронГчних вог-нищ шфекцп. ОднГею з можливостей позитивного впливу на ефекторнГ дГлянки слизових оболонок носоглотки е використання розчину натрш хлориду 3% для проведення щоденних носових Григацш, що справляе антисептичний ефект i активуе вироблен-ня захисного слизу келихоподГбними клГтинами.
Мета роботи — оптимГзацГя програми терапГ! та профглактики рекурентних аденощипв i/або адено-тонзилГтГв у дГтей.
MaTepiaAM та методи
ПГд спостереженням перебувало 120 пацГентГв вГком вГд 3 до 6 роив, випадково розподГлених у 2 групи по 60 дггей у кожну.
Група 1 — дати з рекурентною шфекцшною за-пальною патологiею носоглотки (аденощит i/або аденотонзилiт), якг одержували 3% розчин NaCl у формг носового спрею.
Група 2 — дати з рекурентною шфекцшною за-пальною патологiею носоглотки (аденощит i/або аденотонзили"), якГ одержували 0,9% розчин NaCl у формГ носового спрею.
Зпдно з рекомендац1ями Американсько! академГ! оториноларингологи, рекурентний аденощит i аде-нотонзили" у дiтей визначався як наявшсть у дити-ни трьох або бГльше епiзодiв гострого iнфекцiйного запалення аденощв i/або пщнебшних мигдалин на рж, незважаючи на адекватне медичне лГкування.
Розчини натрiю хлориду 0,9% i 3% використову-валися у формГ назального спрею 4 рази на добу по 2 впорскування в кожну шздрю.
Клiнiчний метод дослщження складався з ощн-ки даних анамнезу (сошального, бiологiчного, ге-неалогiчного), клтчно! картини захворювання, загальноклшчних методiв дослщження (загальний аналiз кров^ загальний аналiз ce4i). Мжробюлопч-не дослщження проводилося вранцi до прийому irn шляхом взяття стерильним ватним тампоном мате-рiалу з поверхш слизово! носа та пiднебiнних мигдалин, його поавом на кров'яний агар iз подальшою оцiнкою отриманих iзольованих колонiй.
Забiр матерiалу для цитоморфолопчного ана-лiзу слизово! оболонки носа проводився вранщ до прийому ж. Фарбування препаратiв здшснюва-лося розведеним розчином Пмзи (2 краплi на 1 мл води) протягом 5 хвилин iз подальшою мжроскош-ею у свiтловому мiкроскопi «Бюлам» (виробництво «ЛОМО», Санкт-Петербург, Росiя) зi збшьшенням у 630 разiв (7 х 90).
Кшьюсне визначення секреторного sIgA в слинi проводилося методом iмуноферментного аналiзу на фотометрi-аналiзаторi Sunrise (TECAN, Австрiя) з використанням 1ФА-тест-систем «Секреторний sIgA-IФА» (ЗАТ «Вектор-Бест», росгя).
Отриманi результати оброблялися за допомогою критерiю U Манна — У!тш та кутового критерiю Ф Фшера. Дослщження було проведено вщповщ-но до етичних принцитв медичного дослщження, проведеного на людях, що були вщображеш в Гель-сiнськiй декларацп, та Яюсно! клтчно! практики (GCP).
Результати
При зовшшньому оглядi дггей груп спостережен-ня рееструвалися: блщсть шюрних покривГв (50 — у 1-й груш, 48 — у 2-й), нашввщкритий рот (28 — у 1-й груш, 24 — у 2-й), гугнявий вщтшок голосу (22 — у
1-й груш, 20 — у 2-й), вщвисання нижньо! щелепи (16 — у 1-й груш, 12 — у 2-й), згладжешсть носогуб-них складок (12 — у 1-й груш, 10 — у 2-й), мацеращя i припухлють шюри верхньо! губи (10 — у 1-й груш, 10 — у 2-й).
Як щльова точка оцшки ефективност ГригацГ! був обраний 3-денний термш монггорингу клшжо-лабораторних змш. У процес використання назаль-них ГригацГй 3% NaCl вщновлення носового дихання до даного термшу вщзначалося в 46 (76,7 %) дггей, а серед пашенпв, яю отримували 0,9% NaCl, — тГльки в 16 (26,7 %) (P < 0,05). У вах дггей 1-! групи носове дихання було вщновлено до 4-го дня терапп, у дггей
2-! групи даний ефект був досягнутий тГльки до 6-го дня спостереження.
Об'ективними показниками вщновлення нормально! роботи носоглотки е цшснють i нормальна архггектонжа !i мукозально! поверхнi. Данi цитоморфолопчного дослщження слизово! носа в про-цесi використання 3% NaCl наведет в табл. 1.
Використання 3% NaCl у вигляд1 назальних ¡ри-гацш призводило до статистично значимого зменшення кшькосп дистроф1чних клгган назального епiтелiю, чого не спостериалося в дiтей 2-! групи.
KëiHi4Ha neAiorpifl / Clinical Pediatrics
ВГдновлення оптимальних властивостей назаль-них мукозальних структур пГдтверджувалося результатами мжробюлопчного дослГдження носоглотки. Результати подано в табл. 2 (ураховувалися тГльки пащенти з титрами мГкрофлори бГльше 105).
ДанГ, що подано в табл. 2, пщтверджують результати риноцитограм щодо успГшностГ елГмшацц бактерГаль-но! мГкрофлори зГ слизово! носоглотки при викорис-таннГ назальних ГригацГй 3% розчином натрда хлориду. Зареестровано статистично значиме зменшення числа колонГеутворюючих одиниць (КУО) Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, Streptococcus mitis, Staphylococcus epidermidis.
Результати дослГдження рГвня секреторного sIgA в слит дггей груп спостереження подано в табл. 3.
Юльюсть дГтей, якГ досягли цГльового значення вмГсту sIgA в слиш (цГльове значення sIgA — 2,0 г/л), була статистично значуще бГльшою серед пацГентГв, якГ отримували 3% розчин натрш хлориду, порГвня-но з диъми 2-! групи.
Обговорення
Досягнуте бГльш швидке й ефективне полшшен-ня прохГдностГ носових ходГв у дГтей, якГ отримували 3% NaCl, пов'язане з подвшним ефектом препарату:
мехашчним видаленням струменем сольового роз-чину серозно-слизового BMicTy з порожнини носа; рефлекторною дieю на набряклу слизову носа, що шдвищуе локальний судинний тонус i призводить до зменшення явищ набряку.
Зменшення набряку слизово! оболонки носоглотки при застосуванш 3% NaCl збшьшувало просвгг носових шляхiв, що сприяло проникнен-ню використовуваного розчину в зрошуваний ре-гiон i значно пщвищувало ефективнiсть iригацiï. Унаслiдок цього досягалася можливють бiльш повного видалення патолопчного вмiстy носових ходiв i синуав, що покращувало прохiднiсть носових шляхiв. Таким чином, використання 3% NaCl у виглядi назальних iригацiй зумовило виникнен-ня цiлого каскаду позитивних ефекпв, кiнцевим результатом яких було вщновлення носового дихання пащенпв. Рефлекторна протинабрякова дiя 3% NaCl за рахунок осмотичноï та тонiзyючоï дп на набряклу слизову оболонку носа дозволила рекомендувати препарат пащентам iз закладенням носа навиъ без обтурацп носових ходiв патолопч-ним вмiстом.
Використання 3% NaCl у виглящ назального душа призводило до статистично значимого змен-
Таблиця 1. Дан цитоморфолопчного дослщження слизовоï (кльксть дтей ¡з д1агностичними показниками)
Показник Група спостереження
1-ша, n = 60 2-га, n = 60
До терапп, n (%) Шсля терапп, n (%) До терапп, n (%) Шсля терапп, n (%)
Дистрофiчний еттелш, бтьше 20 ^тин у полi зору 56 (93,3) 24 (40)Ä' * 54 (90) 46 (76,6)
Еритроцити, бтьше 5 у полi зору, нитки фiбрину 24 (40) 4 (6,6)Ä 22 (36,6) 8 (13,3)Ä
Еозинофтьш гранулоцити, бтьше 10 % у полi зору 12 (20) 4 (6,6) 10 (16,6) 6 (10)
Нейтрофтьн гранулоцити, бтьше 60 % у полi зору 58 (96,6) 22 (36,6)Ä' * 58 (96,6) 40 (66,6)Ä
Лiмфоцити, бтьше 30 % у полi зору 26 (43,3) 10 (16,6)Ä 28 (46,6) 16 (26,6)
Мщелш i/або спори ^6îb 22 (36,6) 8 (13,3)Ä 22 36,6) 14 (23,3)
Мтрофлора (коки, палички) 48 (80) 20 (33,3)Ä 44 (73,3) 32 (53,3)
Примтки:Ä — P < 0,05 порiвняно з показниками до терапИ'; * — P < 0,05 порiвняно з показниками групи 2. Таблиця 2. Дан! м'кроб'юлопчного досл'!дження пац1ент1в удинам'1ц'1 спостереження
noKa3HUK Кшьшсть КУО
1-ша, n = 60 2-га, n = 60
До терапп, n(%) Шсля терапп, n (%) До терапп, n (%) Шсля терапп, n (%)
Streptococcus pneumoniae 18 (30) 4 (6,66)Ä 16 (26,6) 10 (16,6)
Streptococcus pyogenes 16 (26,6) 6 (10)Ä 16 (26,6) 8 (13,3)
Streptococcus agalactiae 22 (36,6) 6 (10)Ä * 24 (40) 16 (26,6)
Streptococcus mitis 14 (23,3) 2 (3,33)Ä 12 (20,0) 8 (13,3)
Staphylococcus aureus 16 (26,6) 8 (13,3) 14 (23,3) 8 (13,3)
Staphylococcus epidermidis 16 (26,6) 4 (6,66)Ä 18 (30) 12 (20,0)
Proteus mirabilis 2 (3,33) 0 (0) 0 (0) 0 (0)
Примтки:Ä — P < 0,05 порiвняно з показниками до терапй; * — P < 0,05 порiвняно з показниками групи 2.
Таблиця 3. Р1вень секреторного IgA в слин'1 дтей груп спостереження в динам1ц1
Показник Групи спостереження
1-ша, n = 60 2-га, n = 60
До терапп, n (%) Шсля терапп, n (%) До терапп, n (%) Шсля терапп, n (%)
Ктьшсть дтей, як досягли цтьового значення (цтьове значення sIgA — 2,0 г/л) 4 (6,66) 28 (46,7)Ä * 6 (10,0) 12 (20,0)
Секреторний sIgA, г/л (середне значення) 1,11 ± 0,08 1,86 ± 0,11Ä' * 1,12 ± 0,10 1,49 ± 0,13
Примтки:Ä — P < 0,05 порiвняно з показниками до терапй; * — P < 0,05 порiвняно з показниками групи 2.
шення юлькосп дистрофiчних клиин назального еттелш, чого не спостерпалося в дггей 2-1 групи. З огляду на провщну роль назального еттелш як бар'ера для чужорщних агентiв i його фiзiологiчну функцiю щодо ix видалення [5] вщновлення цшс-ностi дано! структури е важливою позитивною перевагою використання 3% розчину натрiю хлориду.
Паралельне статистично значиме зменшення числа дией iз наявнiстю нейтрофiлiв i лiмфоцитiв на слизовiй оболонцi носа порiвняно з дiтьми 2-1 групи вказуе на зниження запального процесу в носоглот-щ, причому як гострого (нейтрофши), так i хрошч-ного ^мфоцити, еритроцити, фiбрин). Наслщком нормалiзацп процеав 1мунного очищення назально! слизово! при зрошеннi ф1з1олог1чним розчином стало зменшення юлькост! бактерiальноi мжрофло-ри, мщелго i спор гри61в на мукозальнш поверxнi носоглотки.
Було зареестровано статистично значуще зменшення числа КУО Streptococcus pneumoniae, Streptococcus pyogenes, Streptococcus agalactiae, Streptococcus mitis, Staphylococcus epidermidis. Найбшьш перспек-тивним виглядае зниження КУО пневмокока та т-огенного стрептокока — мiкроорганiзмiв, що най-61льш часто викликають патолопю з боку органiв дихання в дггей, у тому числ1 рекурентну з форму-ванням тяжких ускладнень [13].
Одним 1з факторiв, що визначають здатнiсть сли-зових оболонок протистояти зовшшшм агресивним впливам, е нейтрал!зуюча функц1я секреторного sIgA слини [7]. Збереження даного захисного меха-н1зму обумовлюе зниження заxворюваностi на го-стр1 респiраторнi захворювання, швидюсть одужан-ня та мiнiмiзацiю ризику розвитку ускладнень [4]. Здатнiсть натрго хлориду 3% сприяти регенеращ! слизово! оболонки носоглотки з одночасною норма-лiзацiею и функцiональниx характеристик призво-дить до вщновлення одного з головних гуморальних факторiв локального !мунного захисту — секреторного sIgA. Це стосуеться як статистично значущо! к1лькост1 дiтей, як1 досягли щльового значення sIgA 2,0 г/л, так i середнього р1вня даного !мунного бшка в дiтей груп спостереження. Цей результат е одним з елеменпв, що пояснюють високу ефективнють фь з1олог1чного розчину щодо ел!мшащ1 патогенно! та умовно-патогенно! м1крофлори з поверхш слизових оболонок носоглотки.
Дослщження продемонструвало, що назальнi iригацii з використанням 3% розчину NaCl е ефек-тивним i безпечним засобом терапп та профшакти-ки рекурентних аденощипв i/або аденотонзилiтiв у дией в1КОМ 3—6 РОК1В.
Висновки
Ефективнють терат! та профiлактики рекурентних аденощитш i/або аденотонзилiтiв у дiтей вжом 3—6 ро-к1в шляхом використання 3% розчину NaCl у виглящ назальних iригацiй обумовлена комплексом ефекпв:
— вщновлення нормального функцiонування бар'ерно-очищувально! функцй назального епiтелiю;
— регенерац!я цитоарxiтектонiки слизово! оболонки носоглотки, що забезпечуе адекватне клиин-не мжрооточення для 1ндуктивних зон мукозально! 1мунно! системи;
— забезпечення ерадикацп патогенно! й умовно-патогенно! мжрофлори;
— створення локальних умов для реал!защ1 ефек-т1в гуморально! ланки адаптивного !муштету у виглящ пщвищення концентращ! секреторного sIgA в слиш;
— безпечнiсть використання 3% розчину NaCl у виглящ назальних !ригацш як засобу терапп та про-фшактики рекурентних аденощипв i/або аденотон-зил1т1в у дiтей.
Конфлiкт штерес1в. Автори заявляють про вщсут-нють конфл1кту iнтересiв.
Список лiтeрaтYри
1. Calo L. Role of biofilms in chronic inflammatory diseases of the upper airways / L. Cald, G.C. Passali, J. Galli // Adv. Otorhinolaryngol. — 2011. — Vol. 72. — P. 93-96. — DOI: 10.1159/000324622.
2. Galli J. Biofilm formation by Haemophilus influenzae isolated from adeno-tonsil tissue samples, and its role in recurrent adenotonsil-litis / J. Galli, L. Cald, F. Ardito // Acta Otorhinolaryngol. Ital. — 2007. — Vol. 27(3). — P. 134-138. — PMCID: PMC2640046.
3. Grindle C.R. Incidence of revision adenoidectomy in children / C.R. Grindle, R.C. Murray, S.K. Chennupati // Laryngoscope. — 2011. — Vol. 12(10). — P. 2128-2130. — DOI: 10.1002/lary.22161.
4. Ito T. Streptococcal SspB Peptide Analog Inhibits Saliva-Promoted Adhesion and Biofilm Formation of Streptococcus mutans / T. Ito, T. Ichinosawa, N. Ikematsu-Ito, C. Watanabe, T. Shimizu // Open Journal of Stomatology. — 2016. — Vol. 6(03). — P. 81. — DOI: 10.4236/ojst.2016.63010.
5. Kreyling W.G. Discovery of unique and ENM-specific pathophysiologic pathways: Comparison of the translocation of inhaled iridium nanoparticles from nasal epithelium versus alveolar epithelium towards the brain of rats / W.G Kreyling// Toxicology and applied pharmacology. — 2016. — Vol. 299. — P. 41-46. — DOI: 10.1016/j.taap.2016.02.004.
KëiHi4Ha neAiaTpia / Clinical Pediatrics
6. Lin C.D. Association of adenoid hyperplasia and bacterial biofilm formation in children with adenoiditis in Taiwan / C.D. Lin, H.M. Tsai, C.W. Lin // Eur. Arch. Otorhinolaryngol. — 2012. — Vol. 269(2). — P. 503-511. — DOI: 10.1007/s00405-011-1704-x.
7. Liu Z. Correlation between children's dental decay and the contents of saliva CCL28 and secretory immunoglobulin A. Zhong nan da xue xue bao. Yi xue ban / Z. Liu, G. Que, J. Li, J. Deng, L. Li, T. Liu, D. Su // Journal of Central South University. Medical sciences. — 2015. — Vol. 40(1). — P. 102-106. — DOI: 10.11817/j. issn.1672-7347.2015.01.016.
8. Marseglia G.L. Increased risk of otitis media with effusion in allergic children presenting with adenoiditis / G.L. Marseglia,
F. Pagella, D. Caimmi// Otolaryngol. Head Neck Surg. — 2008. — Vol. 138(5). — P. 572-575. — DOI: 10.1016/j.otohns.2008.01.020.
9. Marseglia G.L. Role of adenoids and adenoiditis in children with allergy and otitis media/ G.L. Marseglia, D. Poddighe, D. Caimmi // Curr. Allergy Asthma Rep. — 2009. — Vol. 9 (6). — P. 460464. — DOI: 10.1007/s11882-009-0068-4.
10. Marseglia G.L. Adenoids during childhood: the facts /
G.L. Marseglia, D. Caimmi, F. Pagella // Int. J. Immuno-pathol. Pharmacol. — 2011. — Vol. 24(4). — P. 1-5. — DOI: 10.1177/03946320110240s401.
11. Nistico L. Adenoid Reservoir for Pathogenic Biofilm Bacteria / L. Nistico, R. Kreft, A. Gieseke // Journal Of Clinical Microbiology. - 2011. - Vol. 49(4). - P. 1411-1420. - DOI: 10.1128/ JCM.00756-10.
12. Pintucci J.P. Biofilms and infections of the upper respiratory tract/J.P. Pintucci, S. Corno, M. Garotta//Eur. Rev. Med. Pharmacol. Sci. - 2010. - Vol. 14(8). - P. 683-690. - PMID: 20707288.
13. Sharma K. Preventive Audiology: Screening for Hearing Impairment in Children Having Recurrent URTI/ K. Sharma, M.S. Pannu, A. Arora, V. Sharma // Indian Journal of Otolaryngology and Head & Neck Surgery. - 2015. - P. 1-4. - DOI: 10.1007/ s12070-015-0937-1.
14. Swidsinski A. Spatial organisation of microbiota in quiescent adenoiditis and tonsillitis / A. Swidsinski, O. Goktas, C. Bessler // J. Clin. Pathol. - 2007. - Vol. 60(3). - P. 253-260. - DOI: 10.1136/jcp.2006.037309.
15. Torretta S. Diagnostic accuracy of nasopharyngeal swabs in detecting biofilm-producing bacteria in chronic adenoiditis: a preliminary study / S. Torretta, L. Drago, P. Marchisio // Otolaryngol. Head Neck Surg. - 2011. - Vol. 144(5). - P. 784-788. - DOI: 10.1177/0194599810394955.
OTpuMaHO 08.08.16 ■
Ткаченко В.Ю., Овчаренко A.C.
ГУ «Запорожская медицинская академия последипломного образования МЗ Украины», г. Запорожье, Украина
ПРОФИЛАКТИКА ЧАСТЫХ ПОВТОРНЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ НОСОГЛОТКИ У ДЕТЕЙ С ГИПЕРПЛАЗИЕЙ
ЛИМФОГЛОТОЧНОГО КОЛЬЦА
Резюме. Актуальность. Лимфоидная ткань носоглотки является одним из мест скопления и роста возбудителей респираторной патологии. Наиболее уязвимыми в этой ситуации оказываются дети дошкольного возраста с гиперплазией лимфоглоточного кольца, у которых отмечается рекуррентное течение заболеваний верхних отделов респираторного тракта. Цель исследования — оптимизация программы терапии острых риносинуситов у детей с гиперплазией лимфоглоточного кольца. Материалы и методы. Под наблюдением находилось 120 пациентов в возрасте от 3 до 6 лет, случайно распределенных в 2 группы по 60 детей в каждую. Режим применения: по одному впрыскиванию в каждый носовой ход два раза в сутки. Натрия хлорид 3% применялся в виде назальных ирригаций у детей первой группы четыре раза в сутки. Натрия хлорид 0,9% применялся у детей второй группы по той же схеме. Клинический метод состоял из оценки данных анамнеза, клинической картины, общеклинических методов исследования. Брался мазок для цитоморфологического анали-
за слизистой оболочки носа. Проводились окрашивание препаратов разведенным раствором Гимзы с последующей микроскопией, количественное определение секреторного sIgA в слюне методом иммуноферментного анализа. Результаты обрабатывались с помощью критериев Манна — Уитни, Фишера. Результаты. Применение натрия хлорида 3% в виде назальных ирригаций оказывало статистически значимое регенерирующее и санирующее действие на слизистую оболочку носа. Использование натрия хлорида 3% в отличие от применения натрия хлорида 0,9% не сопровождается снижением уровня секреторного sIgA в слюне, а приводит к его некоторому повышению. Выводы. Использование препарата натрия хлорид 3% в виде назальных ирригаций в программе профилактики частых повторных заболеваний носоглотки у детей с гиперплазией лимфогло-точного кольца обладает более комплексным действием по сравнению с применением натрия хлорида 0,9%.
Ключевые слова: дети, риносинусит, аденоидит, назальные ирригации.
Tkachenko V.Yu., Ovcharenko L.S.
SI «Zaporizhzhya Medical Academy of Postgraduate Education of MH of Ukraine»
NASOPHARYNX RECURRENT DISEASE PREVENTION IN CHILDREN WITH LYMPHOPHARYNGEAL RING HYPERPLASIA
Summary. Bsckground. Nasopharyngeal lymphoid tissue is one of the places of accumulation and growth of respiratory disease pathogens. The most vulnerable for them are the children of preschool age with lymphopharyngeal ring hyperplasia who have been found to have the upper respiratory tract recurrent diseases. Objective. The optimization of acute rhinosinusitis treatment program in children with lymphopharyngeal ring hyperplasia. Materials and methods. We observed 120 patients aged between 3 and 6 years old, randomly distributed into 2 groups of 60 children each. Application mode: one injection into each nostril twice a day. 3% sodium chloride was applied in the form of nasal irrigations in children of the first group four times per day. Sodium chloride 0.9% was used in children of the second group by the same scheme. Clinical evaluation method consisted of anamnesis, clinical picture, general clinical re-
search methods. Smear for cytomorphological analysis of the nasal mucosa was taken. The preparations were stained by Gi-emsa, the quantification of secretory sIgA in saliva was assessed by ELISA. The results were processed by the Mann — Whitney test, Fisher's exact test. Results: the use of sodium chloride 3% in the form of nasal irrigations provided statistically significant and sanation regenerating effect on the nasal mucosa. Using a 3% sodium chloride in contrast to use of sodium chloride 0.9% decrease is not accompanied by a saliva secretory sIgA levels and it leads to some increase. Conclusion. Using 3% sodium chloride nasal irrigations prevent nasopharynx recurrent disease in children with lymphopharyngeal ring hyperplasia and has a complex action in comparison with the use of 0.9% sodium chloride.
Key word: children, rhinosinusitis, adenoids, nasal irrigation.