Научная статья на тему 'Профессиональное обучение как инструмент повышения эффективности управления интеллектуальным капиталом предприятий машиностроения Европы'

Профессиональное обучение как инструмент повышения эффективности управления интеллектуальным капиталом предприятий машиностроения Европы Текст научной статьи по специальности «Экономика и экономические науки»

CC BY
76
30
Поделиться
Ключевые слова
іНТЕЛЕКТУАЛЬНИЙ КАПіТАЛ / УПРАВЛіННЯ іНТЕЛЕКТУАЛЬНИМ КАПіТАЛОМ / ЗНАННЯ / ПРОФЕСіЙНЕ НАВЧАННЯ / УЧНіВСТВО / ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫЙ КАПИТАЛ / УПРАВЛЕНИЕ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫМ КАПИТАЛОМ / ЗНАНИЯ / ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ОБУЧЕНИЕ / УЧЕНИЧЕСТВО / INTELLECTUAL CAPITAL / MANAGEMENT OF INTELLECTUAL CAPITAL / KNOWLEDGE / TRAINING / APPRENTICESHIP

Аннотация научной статьи по экономике и экономическим наукам, автор научной работы — Осаул А.О.

У статті доведено, що політика сталого розвитку в управлінні інтелектуальним капіталом підприємств машинобудування Європи найбільш ефективно впливає на конкурентну позицію підприємств, результати їхньої діяльності. Навчання на робочому місці та учнівство розглядаються як основа внутрішньо-корпоративної стратегії управління інтелектуальним капіталом, а також як невід`ємна частина соціальної відповідальності бізнесу. Продемонстровано, що індивідуальне і професійне навчання на промислових підприємствах є широко вживаними практиками, описаними багатьма авторами в науковій літературі. Наголошено, що найбільш конкурентні підприємства галузі вживають заходи з формування належних навичок та розвитку можливостей своїх співробітників. Сформульовано основні компетенції необхідні технічному персоналу, який працює на підприємствах машинобудування Європи, в тому числі вузько спеціальні інженерні навички, технологічні, культурні, лінгвістичні компетенції, вміння працювати з інформаційно-комп`ютерними технологіями. Виокремлено переваги професійного навчання, в тому числі внутрішньо-корпоративного навчання та учнівства. Вивчено досвід німецьких автомобілебудівних підприємств та їхніх підрозділів за кордоном щодо трирівневої програми професійної освіти, яка містить конвергенцію теоретичних та практичних навичок та втілюється або в формі укладання постійного контракту з учнем, або переходом його до роботи до підприємств-суміжників, або подальше навчання в університеті. Наведено аналіз процесу реалізації політики професійного навчання на підприємствах машинобудування Німеччини. Зазначено, що переваги від використання програм професійної освіти переважають над витратами на їх проведення, адже дозволяють уникнути витрат на рекрутинг, апробаційний період, знизити рівень плинності кадрів.В статье доказано, что политика устойчивого развития в управлении интеллектуальным капиталом предприятий машиностроения Европы наиболее эффективно влияет на конкурентную позицию предприятий, результаты их деятельности. Обучение на рабочем месте и ученичество рассматриваются как основа внутренней корпоративной стратегии управления интеллектуальным капиталом, а также как неотъемлемая часть социальной ответственности бизнеса. Продемонстрировано, что индивидуальное и профессиональное обучение на промышленных предприятиях является широко применяемыми практиками, описанными многими авторами в научной литературе. Отмечено, что наиболее конкурентные предприятия отрасли принимают меры по формированию надлежащих навыков и развития возможностей своих сотрудников. Сформулированы основные компетенции необходимые техническому персоналу, который работает на предприятиях машиностроения Европы, в том числе узко специальные инженерные навыки, технологические, культурные, лингвистические компетенции, умение работать с информационно-компьютерными технологиями. Выделены преимущества профессионального обучения, в том числе внутреннего корпоративного обучения и ученичества. Изучен опыт немецких машиностроительных предприятий и их подразделений за рубежом по внедрению трехуровневой программы профессионального образования, которая включает конвергенцию теоретических и практических навыков и воплощается или в форме заключения постоянного контракта с учеником, или переходом его к работе на смежных предприятиях, или дальнейшего обучения в университете. Приведен анализ процесса реализации политики профессионального обучения на предприятиях машиностроения Германии. Отмечено, что преимущества от использования программ профессионального образования преобладают над расходами на их проведение. Они позволяют избежать затрат на рекрутинг, апробационные период, снизить уровень текучести кадров.

Не можете найти то, что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

Текст научной работы на тему «Профессиональное обучение как инструмент повышения эффективности управления интеллектуальным капиталом предприятий машиностроения Европы»

ДАН1 ПРО АВТОРА:

Мельник Людмила Юрмвна, докторант, к.е.н., Уманський нацiональний ушверситет садiвництва, e-mail: liudmvla.melnvk21@gmail.com

ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ

Мельник Людмила Юрьевна, докторант, к.э.н., Уманский национальный университет садоводства, e-mail: liudmvla.melnvk21@gmail.com

DATA ABOUT THE AUTHOR

Melnyk Liudmyla, doctoral candidate, candidate of economic Sciences, Uman national University of horticulture, e-mail: liudmvla.melnvk21@gmail.com

УДК:378.147:005.336.4:658:621(477) ПРОФЕС1ЙНЕ НАВЧАННЯ ЯК 1НСТРУМЕНТ П1ДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТ1 УПРАВЛ1ННЯ 1НТЕЛЕКТУАЛЬНИМ КАП1ТАЛОМ П1ДПРИ6МСТВ МАШИНОБУДУВАННЯ СВРОПИ

Осаул А.О.

У статт/ доведено, що полтика сталого розвитку в управлiннi нтелектуальним капталом пдприемств машинобудування Свропи найбiльш ефективно впливае на конкурентну позицю пiдприeмств, результати УхньоУ д'яльност'!. Навчання на робочому мюц та учнвство розглядаються як основа внутршньо-корпоративноУ стратеги управлння нтелектуальним капталом, а також як невд'емна частина соцальноУ в'дпов'дальност'! б'знесу. Продемонстровано, що '¡ндив'дуальне i професйне навчання на промислових пiдприeмствах е широко вживаними практиками, описаними багатьма авторами в науковй л'1тератур'1. Наголошено, що найбльш конкурентнi пiдприeмства галуз вживають заходи з формування належних навичок та розвитку можливостей своУх спiвробiтникiв. Сформульовано основы компетенцУ необх'дн'! технчному персоналу, який працюе на пiдприeмствах машинобудування Свропи, в тому числ/ вузько спецiальнi iнженернi навички, технолог'чн'!, культурнi, л'1нгв'1стичн'1 компетенцУ, вмння працювати з ¡'нформац'йно-комп'ютерними технолог'ями. Виокремлено переваги професйного навчання, в тому числ/ внутрiшньо-корпоративного навчання та учнвства. Вивчено досв/'д н/'мецьких автомоб/'лебуд/'вних п1'дприемств та Ухн/'х пЮроздлв за кордоном щодо трир'тневоУ програми професшноУ освти, яка мстить конвергенцю теоретичних та практичних навичок та втлюеться або в форм!' укладання пост'!йного контракту з учнем, або переходом його до роботи до пiдприeмств-сумiжникiв, або подальше навчання в ун'верситет'!. Наведено аналiз процесу реалiзацiУ полiтики професйного навчання на пiдприeмствах машинобудування Н1'меччини. Зазначено, що переваги в'д використання програм професйноУ освти переважають над витратами на Ух проведення, адже дозволяють уникнути витрат на рекрутинг, апробацшний перюд, знизити р'тень плинностi кадр'т.

Ключов'1 слова: нтелектуальний каптал, управлння iнтелектуальним капталом, знання, професйне навчання, учнвство.

ПРОФЕССИОНАЛЬНОЕ ОБУЧЕНИЕ КАК ИНСТРУМЕНТ ПОВЫШЕНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ УПРАВЛЕНИЯ ИНТЕЛЛЕКТУАЛЬНЫМ КАПИТАЛОМ ПРЕДПРИЯТИЙ МАШИНОСТРОЕНИЯ ЕВРОПЫ

Осаул А.А.

В статье доказано, что политика устойчивого развития в управлении интеллектуальным капиталом предприятий машиностроения Европы наиболее эффективно влияет на конкурентную позицию предприятий, результаты их деятельности. Обучение на рабочем месте и ученичество рассматриваются как основа внутренней корпоративной стратегии управления интеллектуальным капиталом, а также как неотъемлемая часть социальной ответственности бизнеса. Продемонстрировано, что индивидуальное и профессиональное обучение на промышленных предприятиях является широко применяемыми практиками, описанными многими авторами в научной литературе. Отмечено, что наиболее конкурентные предприятия отрасли принимают меры по формированию надлежащих навыков и развития возможностей своих сотрудников. Сформулированы основные компетенции необходимые техническому персоналу, который работает на предприятиях машиностроения Европы, в том числе узко специальные инженерные навыки,

технологические, культурные, лингвистические компетенции, умение работать с информационно-компьютерными технологиями. Выделены преимущества профессионального обучения, в том числе внутреннего корпоративного обучения и ученичества. Изучен опыт немецких машиностроительных предприятий и их подразделений за рубежом по внедрению трехуровневой программы профессионального образования, которая включает конвергенцию теоретических и практических навыков и воплощается или в форме заключения постоянного контракта с учеником, или переходом его к работе на смежных предприятиях, или дальнейшего обучения в университете. Приведен анализ процесса реализации политики профессионального обучения на предприятиях машиностроения Германии. Отмечено, что преимущества от использования программ профессионального образования преобладают над расходами на их проведение. Они позволяют избежать затрат на рекрутинг, апробационные период, снизить уровень текучести кадров.

Ключевые слова: интеллектуальный капитал, управление интеллектуальным капиталом, знания, профессиональное обучение, ученичество.

VOCATIONAL TRAINING AS A TOOL OF INTELLECTUAL CAPITAL MANAGEMENT EFFICIENCY IMPROVEMENT OF EUROPEAN MECHANICAL ENGINEERING ENTERPRISES

Не можете найти то, что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

Osaul A.A.

It is proved that the policy of sustainable development in the intellectual capital management of Europe's mechanical engineering enterprises has the most sufficient impact on the competitive position, the performance. Vocational training and apprenticeships are considered as the basis of internal corporate intellectual capital management strategy, as well as an integral part of business social responsibility. It has been demonstrated in the article that individual and vocational training at industrial enterprises is a widely used practice, described by many authors in the academic literature. It was noted that the most competitive enterprises of the industry are taking steps to establish appropriate training and development opportunities for their employees. The basic competence necessary for technical staff that works at the European mechanical engineering companies, including narrowly specialized engineering skills, technological, cultural, linguistic competence, ability to work with information and computer technologies are represented. The benefits of vocational training, including internal corporate training and apprenticeship are highlighted. The experience of German mechanical engineering enterprises and their units abroad concerning introduction of vocational education three-level program that includes the convergence of theoretical and practical skills and is being implemented or in the form of the conclusion of a permanent contract with the trainee, or his transfer to adjacent enterprises, or further study at university is studied. Analysis of the implementation of vocational training policy at the enterprises of mechanical engineering in Germany are given. It was noted that the benefits from the use of vocational training programs outweigh the costs of their implementation. They allow to avoid recruitment, approbation period costs, reduce staff turnover.

Keywords: intellectual capital, management of intellectual capital, knowledge, training, apprenticeship.

Постановка проблеми. Пщприемства машинобудування е ункальними за своею природою, з притаманними кожному з них шдивщуальними пщходами до ефективного управлшня найважлившим стратепчним ресурсом - штелектуальним капралом. Пщприемства галузi визначають специфку структури штелектуального капталу та упродовж ютори юнування на ринку набувають досвщ впливу наявного штелектуального капралу на продуктивнють дiяльностi. ^м того, пщприемства розробляють та здмснюють стратеги управлшня штелектуальним капралом, який е основою Тх конкурентних переваг i сприяе досягненню поставлених основних цтей розвитку. Профеайне навчання е важливим шструментом реалiзацiТ' стратеги управлшня штелектуальним капралом пщприемства, адже являе собою систему вивчення й адаптаци пщприемства до глобальних ринкових зрушень. Ефективш та прибутковi промисловi пщприемства вживають заходи з формування належних навичок та розвитку можливостей ствробгтнимв. Покращення структури управлшня штелектуальним капралом мае важливе значення, осктьки дозволяе здмснювати бтьш легкий доступ до шформаци, сприяе вдосконаленню процеав навчання, в тому чи^ в групах; посшне самовдосконалення i задоволенють роботою ствробгтнимв накладають вщбиток на шновацмну стратепею пщприемства. Таким чином, одночасне створення середовища, орiентованого на навчання, а також фокусування на шнова^ях, технолопях, кулы^ та безпосереднш виробничм дiяльностi допомагае пщприемству максимально використовувати виробничий потен^ал для забезпечення конкурентних переваг.

Аналiз останшх дослщжень i публшацш. Теори оргашзаци розглядають шдивщуальне i професiйне навчання як взаемозалежн явища. Iндивiдуальне i професiйне навчання на промислових пщприемствах -це широко вживан практики, описанi в науковш лiтературi. Перша група дослщжень акцентуе увагу на оргашзацшнш теори навчання, i в першу чергу стосуеться особливостей процесу навчання пщприемств як складних систем. Друга група теорш ставить за мету дати вщпов^д на запитання про методи, як характеризують ефективш й схильн до адаптаци пщприемства, i процеси, як полегшують навчання на пщприемс^ [1; 2].

Д. Перкшс, К. Бесс, Д. Купер стверджують, що т пiдприемства, якi здiйснюють навчання оргашзацшним стратегiям мають бiльший оргашзацшний потенцiал i протистоять змiнам у зовшшньому бiзнес-середовищi набагато легше. Учет припустили, що бтьший розвиток потен^алу iнтелектуального капiталу мають тi пщприемства, як уповноважують спiвробiтникiв i фрiлансерiв на iндивiдуальному рiвнi

шляхом надання можливостей для навчання та участ в прийняттi корпоративних рiшень [3]. Гефарт М.А., MapciK В.Дж. стверджують, що в процесi розвитку пщприемства створюються особливi «ментальнi карти», як акумулюють iнформацiю про поведiнку, норми, цшносп спiвробiтникiв протягом тривалого перюду часу. Вони створюють ключовi компетенцп, якi являють собою колективне навчання вах поколiнь спiвробiтникiв, в минулому i сьогоденнi [4]. Аналiз секторальних особливостей розвитку оргашзацшного навчання, формування необхщних навичок та компетенцiй у сферi машинобудування кра!'н европи зазначаеться в допов^д «Вступ до машинобудування: Дослщження конкурентоздатностi сектору машинобудування еС» [5]. У прогнозi «Mайбутнi навички потрiбнi eвропi» вивчаеться попит на фажв^в, технiчних спецiалiстiв у промисловост з окремим видiленням iнженерiв i техшчних спецiалiстiв, якi працюють у галузi машинобудування. Оскiльки робоча сила з техшчними навичками постiйно мае високий попит у вах европейських крашах, це пiдсилюе конкуренцiю серед пщприемств машинобудування, а особливо з боку пщприемств аерокосмiчноï та автомобтьно!' промисловостi [6]. Статистика залучення висококвалiфiкованих носiïв iнтелектуального капiталу в сферу машинобудування представлена в доповщях Ымецько!' асоцiацiï електротехнiчноï промисловостi та електрошки (ZVEI) [7].

Формулювання цiлей статп. Метою дано!' статтi е дослщження сучасних особливостей професшного навчання на пщприемствах машинобудування европи на прикладi пщприемств шмеччини, виявлення переваг внутршньокорпоративного навчання, характеристика вмiнь i навичок необхщних шженерам, якi працюють у галузi машинобудування.

Виклад основного матерiалу дослiдження. Машинобудування е однiею з найбiльших галузей промисловостi в економiцi европи з точки зору ктькосп пiдприемств, зайнятостi, виробництва, а також генерування додано!' вартосл. Вiдносно висока штенсивнють виробництва сучасних машинобудiвних пщприемств европи пояснюеться наступними трьома факторами:1) переважно дрiбносерiйним i штучним виробництвом; 2) високими вимогами до квалiфiкацiï персоналу; 3) ютотними, вiдносно складними вимогами щодо взаемоди мiж виробництвом, проектуванням та плануванням [8].

У зв'язку з тим, що по всьому св^у збтьшуеться ктьксть виробничих потужностей пщприемств машинобудування, життево важливим для забезпечення конкурентоспроможност сектора е полтшення ситуацiï в сферi шновацш та дослiджень. Ситуацiя, що склалася пояснюе високий попит з боку роботодав^в на таку робочу силу, яка б завдяки специфiчним навичкам стала часткою внутршньо!' корпоративно!' структури для бтьш ефективного проникнення на ринки, захисту бiзнесу вщ нечесно!' конкуренцiï. Роботодавцi у сферi машинобудування, в свою чергу, докладають зусиль для впровадження таких механiзмiв утримання пра^вникв на робочому мющ ям в першу чергу пов'язаш з мотива^ею до навчання протягом на пщприемствк

На тепер на вах економiчних рiвнях спостерiгaеться iнтеграцiя знань i технологш, яка справляе ютотний вплив на iнновaцiï та конкурентоспроможнють у мaшинобудiвнiй промисловостi. Якщо пщприемства у сферi машинобудування спрямовуватимуть сво!' стрaтегiï в напрямку пошуку конвергентних технологш i знань, то отриманий рiвень конкурентоспроможносп, вимагатиме такого техшчного персоналу (вiд квaлiфiковaних робiтникiв до iнженерiв), який буде здатним використовувати ноу-хау i мультндисциплшары методи роботи в кросс-функцюнальних командах, отримувати додaтковi знання, наприклад, у сферi 1КТ, на основному в робочому мюцк Детальна оцiнкa мaйбутнiх потреб у квaлiфiкaцiï робiтникiв вaрiюеться на рiвнi краТн та суб-секторiв. Анaлiз ситуаци на ринку робочо!' сили краТн европи демонструе неоднорiднiсть потреб пщприемств машинобудування, адже рiзними е рaмковi умови ведення бiзнесу, технологiï, бiзнес-моделi, ринки, локaлiзaцiя в глобальних ланцюжках прирощення цшносп й продуктивнiсть прац в цiлому. В краТнах европи асо^аци' та спiлки, в як входять пiдприемствa машинобудування пропонують чисельн iнiцiaтиви з розвитку професiйного навчання, розширення можливостей оаб, якi спецiaлiзуються в iнженернiй спрaвi та сумiжних спецiaльностях.

Найкращим прикладом реaлiзaцiï пол^ики професiйного навчання промисловими роботодавцями е практика Ымеччини, сектор машинобудування яко!' надае роботу бiльше нiж 1 млн. оаб. Роб^ники в машинобудуванш мають вiдмiннi навички, належну квaлiфiкaцiю для виконання складних завдань. Проте, на думку експерлв гaлузi, робоча сила повинна отримувати постшний професшний розвиток. Для цiлей навчання Асо^а^ею мaшинобудiвноï промисловостi VDMA з 2011 р. вттюеться проект «Maschinenhaus -кампус для iнженерiв», метою якого е пщвищення успiшностi студентiв у сферi машинобудування й електротехнiки в уах нiмецьких унiверситетaх. Реaлiзaцiя проекту проявляеться в пщтрим^ aкaдемiчноï усшшносп студентiв, зниженнi високих вiдсоткiв вщрахувань, збiльшеннi кiлькостi iнженерiв на ринку пра^ европи. Проект «Maschinenhaus» складаеться з теоретично!' фази, яка спрямована на пошук причин вщрахувань студенев техшчних спе^альностей з ушверсителв i способiв пiдвищення успiшностi студентiв, шляхом вдосконалення викладацько!' практики, системи управлшня навчальним процесом, а також практично!' фази, роздтено!' на п'ять пщпроеклв, якi безпосередньо пiдсилюють теоретичнi навички. Практична фаза «Maschinenhaus» була розпочата в 2013 р. i включае в себе трансферний проект, нагороду ушверситету «Кращий Maschinenhaus», обмш досвщом у рамках Maschinenhaus, шструментарш Maschinenhaus, а також в обговорення та aнaлiз умов викладання в ушверсител [9].

Трансферт проекти е найбтьшим пiдпроектом VDMA, в рамках якого запропоноваш iндивiдуaльнi консультац^ та обговорення для представникв фaкультетiв та шкл iз машинобудування та електротехнiки.

Представники асо^аци проводять майстер-класи з ушверситетами, ям беруть участь в iнiцiативi «Maschinenhaus - кампус для iнженерiв». У 2014 р. в ^вшчнш Рейн-Вестфали вiдбувся перший o6MiH досвiдом на регюнальному рiвнi. 1дея VDMA полягала в тому, щоб пщтримувати обмш мiж сусiднiми унiверситетами, обговорити питання, щодо спецiалiзованого навчання на рiвнi регiону або державi, а також пол^ичш умови. VDMA опублiкувала «1нструментарш Maschinenhaus», який мiстить близько 60 прикладiв методик i3 практики ушверсите^в по окремих заходам навчання, що засноваш на результатах дискусiй мiж представниками унiверситетiв та Асо^ацп машинобу^вноТ промисловостi щодо проектiв в област передачi i обмiну досвiдом в рамках Maschinenhaus. ^м того, для розробки нових програм подготовки спе^алю^в у металургiйнiй та електротехнiчнiй промисловост VDMA вже уклала договори з професшними асоцiацiями IG Metall, Gesamtmetall i ZVEI. Остання пропонуе ушверситетам дослiдницький модуль «1нтегроване управлiння бiзнес-процесами» як доповнення до навчальноТ програми. Це допомагае формувати навички з технолопчноТ експертизи, пов'язуючи теоретичнi основи знань iз практикою.

З метою сприяння популяризаци технiчних спецiальностей серед випускнимв шкiл та унiверситетiв Асо^а^я нiмецьких верстатобудiвникiв (VDW) стала засновником Фонду молодiжноТ освiти та розвитку. Цей фонд мае за мету пщняти попит серед молодих людей на навчання в професшно-техшчних навчальних закладах, а також на пщприемствах галузк

Не можете найти то, что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

Система професшного навчання на пщприемствах Ымеччиш привертае в наш час бтьше уваги, нiж будь-коли рашше. За даними Федерального агентства зайнятост частка учнiв до вах працiвникiв в нiмецькiй машинобудiвнiй промисловост склала 6,6% в 2014 р. З початку цього десятил^тя вона завжди була вище шести вщсотмв, i це значно вище, шж в середньому в обробнiй промисловост (5,3% в груднi 2014 р.). 15% учшв - це жшки. Власнi дослiдження Асо^аци VDMA показують, що компанiТ-члени VDMA доклали багато зусиль в пщготовц молодих таланов. Частка учнiв у загальнiй млькосп найманих робiтникiв галузi склала 7,1% в 2014 р., тим не менш 13% машинобудiвних пiдприемств не змогли заповнити ва вiдкритi позици для учнiв. У порiвняннi з шшими галузями промисловостi для машинобудування характерною е висока частка установ, ям беруть участь в процес навчання (41,5%). Аналогiчнi частки для обробноТ промисловостi i економiки в цтому склали вiдповiдно 33,7% i 21,3% в 2012 р. [10].

Ымецьм пiдприемства машинобудування ефективно використовують систему професiйноТ освiти, яка поеднуе навчання, яке вщбуваеться на пщприемства й вiдвiдування професiйних шкiл. Пщприемства надають стажерам практичне навчання протягом 3-4 дшв на тиждень, у той час як професшна школа забезпечуе теоретичну частину в решту дшв. Фахiвцi пiдприемств вiдiграють провщну роль у процесi «навчання на робочому мюцЬ, наприклад, визначають техшчний змiст навчального курсу згiдно з вимогами пщприемства, стандарти до перевiрки знань. Деям пiдприемства галузi е вузько спецiалiзованими, тому Тхн i стажери отримують додаткове навчання в Палатах ремесел. Там послуги доповнюють навчання всередиш пiдприемств та сприяють збтьшенню числа пiдприемств, якi пропонують навчання, зростанню млькосп навчальних мюць. Система «мiж-фiрмового навчання» отримуе значне фшансування з боку Федерального мшютерства економiки. Наприклад, Bombardier Transportation здшснюе комерцiйне, технiчне й пов'язане зi сферою продажiв навчання, для того, щоб гарантувати конкурентоспроможнють i усшшнють в майбутньому, пропонуе високу ямсть професiйноТ освiти у спiвпрацi з зовшшшми навчальними закладами, а також з використанням наших власних навчальних центрiв у Герлиц i З^еш.

Процес професiйного навчання забезпечуеться шструкторами та вчителями, якi здiйснюють процес навчання згщно з нормативними вимогами. Йдеться як про володшня спе^альними знаннями й особистими здiбностями, так i наявнiсть необхiдних для навчання навичок, ям перевiряються за допомогою незалежного оцшювання. Наприклад, важливим елементом професшноТ пiдготовки в верстатобудуваннi е отримання квалiфiкацiТ i пiдвищення квалiфiкацiТ iнструкторiв i вчителiв. Станом на 2012 р. Фонд молодiжноТ осв^и та розвитку надав технiчну квалiфiкацiю в областi САМ (автоматизоване виробництва) бтьш нiж 1,850 iнструкторам i вчителям, якi вiдвiдали 185 навчальних курав. Одночасно для iнструкторiв та викладачiв курсiв у спiвпрацi з виробниками рульових механiзмiв i представниками професшно-техшчних навчальних закладiв були розроблеш 23 комплекти якiсних методичних матерiалiв щодо використання систем CNC (автоматична система числового програмного управлшня), CAD (система автоматизовного проектування), CAM (автоматизована система управлшня виробництвом). Отримаш результати свщчать про зростання практично!' значущосп використання зазначених методичних пiдходiв у професшному навчаннi. Проект KiBa-Kompetenzinitiative Berufsausbildung (iнiцiатива професiйного навчання) започаткований Фондом для пщвищення рiвня квалiфiкацi! серед iнструкторiв пiдприемств верстатобудування. Близько 2000 iнструкторiв, бiльшiсть з яких працюють в середшх компанiях та пропонують професшне навчання в сферi верстатобудування отримали консультацiТ та навчання [11].

Зазвичай переваги вщ надання програм професшноТ пщготовки на пщприемст е бiльшими нiж пов'язанi з навчанням витрати, у тому чи^ витрати на виплати стажерам з першого дня навчання. Головна перевага полягае в тому, що пщприемства мають можливють зберегти своТх колишшх стажерiв шляхом укладання постiйного контракту. Подiбний спосiб примноження iнтелектуального капралу пiдприемства дозволяе уникнути витрат пов'язаних iз рекрутингом, випробувальним термiном, зменшити рiвень плинностi кадрiв.

Окремим напрямком професшного навчання на пщприемствах машинобудування е учшвство, що традицшно асоцшеться з навчанням для «середнiх» рiвнiв квалiфiкацiТ. Залежно вiд профес^ та рiвня

базових знань, учшвство тривае вiд двох до трьох з половиною ромв. Протягом цього перюду, учш отримують допомогу вщ пiдприемствa в середньому розмiрi 650 евро на мiсяць. Учш, що устшно зaкiнчили навчання часто приймаються на роботу на постшнш основу отримують можливiсть брати участь у програмах стажування, щоб стати майстром або шженером iз сертифкатом державного зразку. Miжнaродний концерн Sulzer AG, який спецiaлiзуеться на виробництвi i сервiсному обслуговувaннi промислових машин i устаткування, технологш обробки поверхонь i обертового обладнання пропонуе на пщприемствах Ымеччини програми учшвства, як покликан переконати учня в тому, що його досвщ в Sulzer забезпечуе значну цшнють як власного професшного розвитку та устху пщприемства. Мета програми учшвства полягае в тому, що учень зможе створити свою власну внутршню мережу, взaемодiяти з колегами по всьому св^у. Стратепя мiжнaродного концерну кореспондуеться з баченням шмецьких мaшинобудiвникiв, якi висувають багато вимог щодо групово!' ствпрац iнженерiв з персоналом iнших пщрозд^в: вiддiлу бюджетування проектiв iз фшансовим вiддiлом, вiддiлу планування з проектними менеджерами або вщдтом продaжiв. Фокусування здшснюеться на конкурентнiй ситуaцiï, цшоутворенш або контролi якостi. Хоча не можна отримати вс знання в ушверсител, персонал пiдприемств гaлузi ствпрацюе в тiсному зв'язку з рiзними функцiонaльними вiддiлaми, надае iнформaцiю про результати власно!' дiяльностi експертам шших галузей, адже оцiнкa внеску фшансових ресурсiв, дослiджень, наданих послуг, отриманих патенлв чи укладених торгових угод у поточне конкурентне положення е невщ'емною складовою управлшсько!' стрaтегiï. Визнаний лщер у виробництвi aвiaцiйних двигушв холдинг MTU також проводить пол^ику сталого розвитку в упрaвлiннi штелектуальним капралом, спiвпрaцюе з Технiчним Ушверситетом Мюнхена й Брауншвайга, Технiчним ушверситетом прикладних наук Втьдау. Квота учшв на пiдприемствi складае 4,5 %. Досягнення полiтики учнiвствa е проявом прагнення менеджменту пщприемства до створення й пщтримку робочих мюць на мюцях. Головною особливiстю програм учшвства, як MTU впроваджуе в уах регiонaльних пiдроздiлaх, у тому чи^ за кордоном, е засвоення методiв роботи на конвеерi, з ручними шструментами, верстатами з ЧПУ, млинами, токарними верстатами, оволодшня методами контролю якост будь-яких iнструментiв. Пiдприемство пропонуе три основш напрямки кар'ери пюля завершення програми учнiвствa: укладання контракту з MTU, робота на шших пщприемствах галуз^ отримання вищоТ осв^и iз гарантованою практикою на заводах MTU протягом всього перюду навчання [12]. MTU, як i решта пщприемств гaлузi усвщомлюе, що пол^ика в сферi професiйного навчання як елемент внутршньокорпоративно!' стрaтегiï упрaвлiння штелектуальним кашталом е проявом корпоративно!' со^ально!' вiдповiдaльностi. Важливим принципом реaлiзaцiï стратеги' управлшня штелектуальним кашталом пщприемства е надання привабливих робочих мюць i програм навчання в високо-складному високотехнолопчному навколишньому середовищ^ а шновацшш умови прац сприяють забезпеченню здорово!' збалансовано!' робочо! практики.

Висновки. Осктьки тема сталих виробничих процеав стае дедaлi вaжливiшою, актуальним виявляеться пошук способiв реaлiзaцi!' стрaтегiй утримання конкурентоспроможностi та стшкосп в мiнливому бiзнес-середовищi. Стшкють е одним iз мегатрендов, як за прогнозами будуть впливати на промислове виробництво в найближч два-три десятил^тя. Подальше поглиблення геогрaфiчно!' диверсифкаци, пiдсилення конкуренци' з боку кра!'н, що розвиваються накладають вiдбиток на управлшня пщприемствами гaлузi. 1нноваци' е вщповщдю на цi новi глобaлiзaцiйнi виклики. Отже, тiсний зв'язок мiж реaлiзaцiею iнновaцiйного потенцiaлу европейського машинобудування, технолопчш прориви, формування та накопичення якюного iнтелектуaльного кaпiтaлу розглядаються через призму навичок та професш актуальних на сучасному глобaлiзовaному ринку працк Перевiреним iнструментом полiтики упрaвлiння штелектуальним кашталом пщприемств машинобудування европи е професшне навчання, яке змщнюе робочi мiсця, збiльшуе iнтерес до професи', залучае до навчання молодь та жшок, та вiдбувaеться в сшвпра^ з унiверситетaми, фаховими школами, палатами ремесел. Передача досвщу в професшному нaвчaннi нiмецьких мaшинобудiвних компaнiй е предметом коопераци' з бiзнес-пaртнерaми. Методичш мaтерiaли перекладаються iншими европейськими мовами, в перспективi проведення навчання робол з системами CNC/CAD/CAM aнглiйською мовою. Участь пщприемств гaлузi в осв^шх сaмiтaх на европейському рiвнi формують основу для визначення шляхiв подальшо!' спiвпрaцi та сприяють змiцненню взаемно!' европейсько!' прихильностi розвитку технiчних навичок, ям мають попит.

Список використаних джерел

1. Сенге П. Пятая дисциплина. Искусство и практика самообучающейся организации. - Доп. издание. - Москва: Олимп-Бизнес, 2009. - 448 с.

2. Burgoyne J. Creating a learning organization [Electronic resource] // RSA Journal. - Vol. CXL. - No. 5428.

- April 1992. - Pp. 321-333. - Available at: https://www.researchgate.net/publication/247924132_ The_Learning_Company_A_Strategy_of_Sustainable_Development

3. Perkins D. Community organizational learning: Case studies illustrating a three-dimensional model of levels and orders of change / D. D. Perkins, K. D. Bess, D. G. Cooper // Journal of Community Psychology. - 2007

- 35(3). - Pp. 303-328.

4. Gephart M. A. Learning organizations come alive [Electronic resource] / M. A. Gephart, V. J. Marsick, M. E. Van Buren // Training & Development. - 1996. - 50(12). - Pp.34-36. - Available at: https://www.questia. com/magazine/1G1-19045456/learning-organizations-come-alive

5. An introduction to Mechanical Engineering: Study on the Competitiveness of the EU Mechanical Engineering Industry. Within the Framework Contract of Sectoral. Competitiveness Studies - ENTR/06/054. Final Report Munich. - 01 February 2012. - 320 р.

Не можете найти то, что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

6. Future skill needs in Europe: Synthesis report. Medium-term forecast [Electronic resource]. - Available at: \www/URL:http://www. cedefop.europa.eu/en/publications-and-resources/publications/4078

7. Education & Research. Engineers yesterday and today - from technical tinkerers to multi-talented experts [Electronic resource]. - Available at:http://www.zvei.org/en/subjects/education-research/Pages/Engineers-yesterday-and-today-from-technical-tinkerers-to-multi-talented-experts.aspx

8. Mechanical Engineering. Importance of Mechanical Engineering Sector [Electronic resource]. - Available at: http://ec.europa.eu/growth/sectors/mechanical-engineering_en

9. Weber T. Background and Theory [Electronic resource]. - Available at: http://www.vdma.org/article/-/articleview/5034035

10. Krebs S. Figures on Vocational Training [Electronic resource]. - Available at: http://www.vdma.org/article/-/articleview/748719?...

11. Schmidt T. The German way to raise skills in the machine tool industry [Electronic resource]. - Available at: http://www.cecimo.eu/site/publications/magazine/skills/

12. Minter S. Closing the Skills Gap One Apprentice at a Time [Electronic resource] // IndustryWeek. - Dec 14, 2015. Available at:http://www.industryweek.com/MTU-mentoring

References

1. Senge, P. (2009), «The fifth discipline. Art and practice of learning organization», Moscow: Olymp business, 448 pp.

2. Burgoyne, J. (1992)»Creating a learning organization», RSA Journal, Vol. CXL, No. 5428, Pp. 321-333 : https://www.researchgate.net/publication/247924132_The_Learning_Company_A_Strategy_of_Sustainable_Devel opment (access July 5, 2016).

3. Perkins, D. D., Bess, K. D., Cooper, D. G., Jones, D. L., Armstead, T., & Speer, P. W. (2007) «Community organizational learning: Case studies illustrating a three-dimensional model of levels and orders of change», Journal of Community Psychology, 35(3), Pp. 303-328.

4. Gephart, M. A, Marsick, V. J., Van Buren, M. E, & Spiro, M. S. (1996) «Learning organizations come alive», Training & Development, 50(12), Pp. 34-36 : https://www.questia.com/magazine/1G1-19045456/learning-organizations-come-alive (access July 7, 2016).

5. «An introduction to Mechanical Engineering: Study on the Competitiveness of the EU Mechanical Engineering Industry. Within the Framework Contract of Sectoral. Competitiveness Studies» (2012), ENTR/06/054, Final Report, Munich, 320 pp.

6. «Future skill needs in Europe: Synthesis report. Medium-term forecast» : \www/URL:http://www.cedefop.europa.eu/en/publications-and-resources/publications/4078 (access July 17, 2016).

7. «Education & Research. Engineers yesterday and today - from technical tinkerers to multi-talented experts» : http://www.zvei. org/en/subjects/education-research/Pages/Engineers-yesterday-and-today-from-technical-tinkerers-to-multi-talented-experts.aspx (access August 1, 2016).

Не можете найти то, что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

8. «Mechanical Engineering. Importance of Mechanical Engineering Sector» : http://ec.europa.eu/growth/ sectors/mechanical-engineering_en (access August 3, 2016).

9. Weber, T. «Background and Theory», available at: http://www.vdma.org/article/-/articleview/5034035 (access July 30, 2016).

10. Krebs, S. (2015) «Figures on Vocational Training» : http://www.vdma.org/article/-/articleview/748719 (access July 24, 2016).

11. Schmidt, T. «The German way to raise skills in the machine tool industry» : http://www.cecimo.eu/site/publications/magazine/skills/(access July 22, 2016).

12. Minter, S. (2015) «Closing the Skills Gap One Apprentice at a Time, IndustryWeek : http://www.industryweek.com/MTU-mentoring (access July 26, 2016).

ДАН1 ПРО АВТОРА

Осаул А.О., старший викладач

Запорiзький нацюнальний ушверситет

Украша, 69600, м. Запорiжжя, вул. Жуковського, 66

e-mail: alinaosaul@ukr.net

ДАННЫЕ ОБ АВТОРЕ Осаул А.А., старший преподаватель Запорожский национальный университет Украина, 69600, г. Запорожье, ул. Жуковского, 66 e-mail: alinaosaul@ukr.net

DATA ABOUT THE AUTHOR Osaul A.A., senior lecturer

Zaporizhya National University Ukraine, Zaporizhya, Zhukovsky str., 66 e-mail: alinaosaul@ukr.net

ЕТНОМЕНЕДЖМЕНТ ЯК СКЛАДОВА ЧАСТИНА ЕТНОЕКОНОМ1КИ

Павлов К.В.

Не можете найти то, что вам нужно? Попробуйте наш сервис подбора литературы.

Ключов'1 слова: етноменеджмент, етноекономка, нацiональнi моделi менеджменту, етнiчнi особливостi систем управл'1ння.

ЭТНОМЕНЕДЖМЕНТ КАК СОСТАВНАЯ ЧАСТЬ ЭТНОЭКОНОМИКИ

Павлов К.В.

В последнее время интенсивно развивается этноэкономика - наука об особенностях экономического поведения разных этносов. Учитывая, что менеджмент является важнейшей частью системы общественного воспроизводства, весьма актуальным представляется формирование и развитие этноменеджмента как ключевого направления этноэкономики. Этноменеджмент как перспективное научное направление посвящен исследованию различных национальных и этнорегиональных моделей менеджмента и систем управления воспроизводственными процессами. Изучение этнических моделей менеджмента осуществляется на основе использования методов общей теории систем и факторного анализа. Таким образом, в статье осуществляется анализ различных национальных и этнорегиональных моделей менеджмента, в том числе российской модели менеджмента, выявляются позитивные и негативные аспекты этих моделей и систем управления, а также определяются возможности использования некоторых элементов различных национальных моделей менеджмента в российских условиях хозяйствования.

Ключевые слова: этноменеджмент, этноэкономика, национальные модели менеджмента, этнические особенности систем управления.

ETNOMANAGEMENTAS PART ETNOECONOMY

Pavlov K.V.

Recently intensively etnoernnomy - the science of the economic behavior of the features of different ethnic groups. Given that management is an essential part of the system of social reproduction, it seems highly relevant formation and development as a key direction etnomanagement etnoernnomy. Etnomanagement as a promising scientific field devoted to the study of various national and ethno-regional patterns of management and control systems of the reproduction process. The study of ethnic patterns of management is based on the use of methods of general systems theory, and factor analysis. Thus, the article is carried out the analysis of various national and etno-regional management models, including the Russian model of management, identify positive and negative aspects of these models and management systems, and identifies the possibility of using some of the elements of different national models of management in Russian economic conditions.

Keywords: etnomanagement, etnoernnomy, national model of management, ethnic characteristics of control systems.

Целенаправленное изучение различных наций и народностей в рамках различных наук ведется уже достаточно давно. Наряду с особенностями исторического развития разных народностей постепенно выявляются общие законы и закономерности функционирования этносов, определяются экономические, социальные, демографические и экологические факторы их существования. Важную роль при этом играет анализ взаимосвязи этнических и социально-экономических процессов, исследование национальных особенностей экономического поведения. При изучении этой проблемы выделяют несколько принципиально различных точек зрения.

В соответствии с марксистским подходом и, прежде всего, учением о базисе и надстройке, а, также учитывая связь с законом соответствия производственных отношений характеру и уровню развития производительных сил этнические процессы определяются степенью развитости производственных отношений, которые в свою очередь зависят от характера и уровня производительных сил. В учении М. Вебера просматривается прямо противоположный подход: один из важнейших элементов существования этноса-идеология (в работах М. Вебера речь идет прежде всего о протестантской этике) - в значительной степени определяет уровень развития экономики и производственных отношений. Как показывают различные исследования, истина, что называется, лежит посередине.

В частности, об этом свидетельствует анализ так называемых традиционных восточных обществ, где, как известно, психология проживающих в них народностей отличается крайним консерватизмом, в следствии чего новации ими воспринимаются с большим трудом. Кстати, даже в ортодоксальном марксизме можно выделить несколько особняком стоявшую концепцию об азиатском способе производства, в которой несмотря на характерный для этой формы марксизма экономический детерминизм