CC BY
67
УДК 343.9
ПРОФЕСШНА ЗЛОЧИНН1СТЬ
ЯК ПРОЯВ ЗЛОЧИННОГО
КОРПОРАТИВ1ЗМУ
Розглянуто явище профестног злочинност! як прояв корпоративног злочинност!.
Ключовi слова: корпоративна злочиншсть, професшна злочиншсть, оргашзована злочиннiсть.
Проблемами { завданнями дослщження професшно! злочинноси в р1зний час та в р1зних аспектах займались так заруб1жт та вггчизнят вчет, як Енр1ко Ферр1 [1], Габр1ель де Тард [2], О. I. Гуров [3], О. В. Шеслер [4], А. Ф. Зелшський [5], I. М. Даньшин [6], Г. Ф. Хохряков [7] та шш1 вчет - кримшологи, кримшал1сти, сощологи, психологи, псих1атри тощо. У працях науковщв проблема професшно! злочинносл, и природи, зм1стовно! сутносл розглядаеться з р1зноматтних точок зору. Так, пропонуеться Явважати 11 окремим видом (р1зновидом) злочишв або ж частиною рецидивно! чи оргашзовано! злочинносл, або навггь р1зновидом злочинносл полггичних елгг. Вщтак явище професшно! злочинносл потребуе уваги кримшолопв { ретельного 11 дослщження.
В юторичнш ретроспектив1 у злочинному свт багатьох кра!н здавна виокремлювались особи, як систематично вчиняли переважно корислив1 злочини (крад1жки, шахрайство та ш.), досягаючи певно! злочинно! майстерносл. При цьому вони виявляли впертють { небажання вщмовлятися вщ тако! поведшки, бо вона була для них джерелом засоб1в юнування. Спираючись на свш багатор1чний кримшальний досвщ, вони розраховували на безкартсть. Таких людей почали
називати стшкими, професшними злочинцями.
Питання опису професшно! злочинно! поведшки таких oci6 у кримiнологii виявилось досить проблемним. Причому поняття професшний злочинець, професшна злочиннiсть нерiдко трактувалися довiльно. Тим часом проблема стшко!, тривало!, майстерно! злочинно! поведiнки мае давне юторичне корiння.
У науковш лiтературi зазначаеться, що тип професшного злочинця був видiлений у класифжацп правопорушникiв, прийнятiй на Гейдельбергському Мiжнародного союзу кримiналiстiв у 1897 р. Первюне поняття «професшний злочинець» кримшалюти пов'язували з ознакою завзятосп, небажання злочинця вiдмовитися вiд здшснення злочинiв. Однак у практицi боротьби зi злочиннiстю, у наукових працях кримiналiстiв, кримiнологiв, соцiологiв тип професшного злочинця з'явився значно рашше. Вщомий французький вчений Г. Тард у кримшолопчнш працi «Порiвняльна злочиншсть» розглядае корпорацп злочинцiв, починаючи опис з анашзу дiяльностi iталiйськоi «камори». Злочинщ-каморюти дотримувались суворих корпоративних правил. Так, перед набуттям членства вони проходили суворе випробування, а при встуш до членiв давали клятву, яку дослщники вважають професiйною. Оргашзащя «камора» мала iерархiчну систему управлшня, чiтко визначений порядок вирiшення стрних питань i жорстоку систему покарань за порушення правил злочинно! поведшки. Умовно називаючи спосiб життя «камориспв» «великим злочинним мистецтвом», можна провести паралель мiж цим товариством злочинщв i промисловою корпорацiею та вказати на таю специфiчнi риси члешв цiеi спiльноти, як татуювання i порiзи шкiри, професiйна мова чи стиль письма. Вщомий iталiйський учений, один iз засновникiв кримiнальноi соцюлогп Е. Феррi у свош пращ «Злочинш типи в мистецтвi та л^ературЬ» видiляе тип «природженого злочинця», до якого в першу чергу вщносить спритних злодпв i шахра!в та зазначае, що такий тип злочинця не обов'язково е жорстоким. Саме «природжеш» злодп i шахра!, на думку Е. Феррi, будучи особистостями, обдарованими розумом вище
середнього для злочинця рiвня, однак аморальними та антисуспшьними, складають прошарок «морально божевшьних» злочинцiв, для яких вчинення злочишв е способом життя [1, с. 17-22]. Отже, ще у працях засновникiв науки кримшологп розглядаються питання професiйноi злочинно! дiяльностi в контекстi видiлення злочинного типу, якому властиве систематичне вчинення кращжок, шахрайств та iнших злочишв проти власносп, досягнення певно! спещашзаци i майстерностi, невизнання суспiльно корисно! працi, рецидивiзм, схильнiсть до татуювань, власного жаргону тощо.
Цiлком очевидно, що термш «професiйна злочиннiсть» е умовним i доволi невизначеним. Його застосування можна пояснити тим, що стшка злочинна поведiнка, насамперед,зовнi схожа, нагадуе будь-яку iншу професiйну дiяльнiсть. Розглядати професiйну злочиннiсть можна тшьки скрiзь призму систематично! спецiалiзованоi дiяльностi злочинця, яка зовнi нагадуе дiяльнiсть професiйну. Власне кажучи, «професiйних» по природi злочинiв взагалi не юнуе. Наприклад, навмисне вбивство може бути вчиненим однiею особою одноразово на грунл побутово! сварки, а для шшо! особи вбивства на замовлення можуть стати основним джерелом юнування. Врештi решт, можемо уявити особу, яка майстерно ухиляеться вiд сплати алментш на утримання дiтей, змшюе мiсця роботи, пiдробляе особистiснi щентифшацшт документи, однак навряд чи комусь спаде на думку назвати ухилення вщ сплати алiментiв «професiйним» злочином.
На початку ХХ ст. в Росп, як i iнших крашах Свропи, вживались спецiальнi заходи по боротьбi iз професiйною злочиннiстю, створювались особливi полiцейськi пiдроздiли, картотеки та реестрацшш кримiналiстичнi бюро. Однак вчеш й правоохоронцi одностайно вважали, що питома вага професшних злочинцiв вщносно загально! чисельностi злочинного «корпусу» вкрай мала, спещальний рецидив також е незначним (наприклад, не бшьше 50 % серед крадпв). Стосовно кримшальних спецiалiзацiй, то вони виявилися досить розгалуженими в злочинному свiтi Росп. Наприкшщ XIX ст. на каторзi утвердилися вiдповiднi неформальнi групи (масп). Засудженi подiлялись на iванiв, хратв, гравцiв, шпанку, сухарникiв, асмадеев. На волi дiяли громили
(грабiжники), ведмежатники (зломщики сейфiв), йоржi (магазиннi злодп), фармазонщики (шахра!) i т.д. Лише серед злодпв, наприклад, було 25 спецiальностей i вiдповiдно фахiвцiв. Згодом кримiнальний свгг, зберiгаючи в цiлому кримiнальну основу дореволюцiйноi Росп, доповнився iншими злочинними промислами. В середиш ХХ ст. з'являеться впливове неформальне групування, яка формувалась iз рецидивiстiв i отримало назву «вори в закош».
У радянський час професiйна злочиннiсть дослщжувалась переважно в контекстi рецидивiзму, оскшьки вважалося, що соцiальних передумов для не! нема. Нечисленнi дослiдження того часу торкались переважно окремих видiв злочишв. Точки зору кримшамслв були рiзнi, але сходилися на тому, що цей вид злочинност охоплюе корисливi злочини, а злочинець-професiонал - це той, хто кшька разiв вчиняв злочин того ж виду. Вщзначалося також, що професiоналом м^ бути й не рецидивiст.
У сучаснш кримiнологii визначення професiйноi злочинност сформувалось через поняття кримiнального професюнаизму. Як слушно зазначае О. I. Гуров, при з'ясуванш поняття кримшального професiоналiзму слiд виокремити основнi три ознаки професп як тако!: рiзновид занять, певна пiдготовка i отримання матерiального доходу. Додатковою ознакою е сощальний змiст професп, пiдтримання престижу i значущостi професп, створення професшно! лексики i етики - тобто зв'язок щдивща iз сощально-професшним середовищем [3, с. 10, 19-28]. Встановивши такi компоненти професп й констатуючи зовнiшнiй !х прояв у протиправнш дiяльностi, слiд визначити кримталъний профеаоналгзм як рiзновид злочинно! дiяльностi, який виступае для злочинця джерелом юнування, потребуе вiдповiдних знань i навичок для досягнення злочинно! мети та зумовлюе необхiдне спiлкування особи iз кримiнальним середовищем. Видiляються чотири ознаки кримшального професюнаизму: а) усталений рiзновид злочинного зайняття (спецiалiзацiя); б) вщповщш знання та навички (квамфшацш); в) вчинення злочинiв для здобуття коштiв на iснування (злочинний промисел); г) зв'язок iз кримiнальним середовищем, здшснюваний через кримiнальну субкультуру.
Слщ наголосити, що дшсно професшна злочинна дiяльнiсть мае постшний i стiйкий характер. Професiйнi злочинщ упродовж тривалого часу багаторазово вчиняють злочини, що спочатку формуе в них певну звичку, яка переростае поим у норму поведшки. Тому слщ погодитись i3 думою тих вчених, як розглядали кримiнальний професюнашзм як рiзновид свiдомо продуманого i в усiх деталях заздалегiдь тдготовленого соцiального паразитизму.
Як уже зазначалось, професшним злочинцям притаманна вiдповiдна спецгалгзацгя. Ця ознака виявляеться в тому, що у кожного з них е чггка настанова на певний вид злочинних занять, вчинення тотожних або однорщних злочинiв. Традицiйними проявами професшно! злочинностi е кишеньковi крадiжки, крадiжки автомашин, крадiжки iз сейфiв або примщень iз електронною системою охорони, шахрайство, розкрадання антикварiату, найманi вбивства й ряд шших злочинних дiянь. У свою чергу, професiйнi злодп, шахра! та iншi категорп злочинщв-професюнаив рiзняться на основi !х бшьш вузько! спещамзаци. Серед шахра!в, наприклад, видшяються картковi шахра! (шулери), «наперсточники», тобто гравщ в «наперсток», «кукольники», що здшснюють пiдмiну речей або грошей спещально виготовленою !х iмiтацiею - «лялькою», та iн.
Як правило, професшш злочинцi вчиняють свш перший злочин у неповнолiтньому вщ^ Удосконалення злочинно! спещамзаци суб'екта, з одночасним проходженням певного життевого шляху, пов'язаного з досягненням популярност й авторитету в кримшальному середовищi, слщ визначити як кримiнальну кар'еру. Кожен злочинець-професюнал в основному знае таких же, як i вiн, ошб. Спритний злочинець пишаеться своею профешею й мае своерiдне кримiнальне мислення. Причому воно майже не залежить вщ загальноосвiтнього рiвня. Численнi приклади пiдтверджують, що чимало злочинцiв, що практично вмшть тiльки читати, майстерно виконували пiдготовку, здiйснення й приховування злочишв, що вимагають кмггливоси й спритност^ Привертае увагу те, традищя професiйних злочинцiв «працювати»
поодинш залишаеться в минулому. Характерною тенденшею останшх роюв е розподiл злочинних «ролей», створення «конвейерних» схем злочинiв, усе бiльш часте використання ними як спiвучасникiв ошб, котрi мають iншi, некримiнальнi знання та навички. Серед професшних злочиншв усе частiше зустрiчаються особи, як спочатку одержали спецiальнi вiйськовi, юридичш, спортивнi й деякi iншi професп та використовують цi знання не тшьки при особистому вчиненнi злочишв, але й виступають у ролi консультантiв, привносять у спецiальнi методи й способи здшснення злочинiв певну новизну.
Заняття професшною злочинною дiяльнiстю передбачае наявнiсть у нiй суб'еклв вiдповiдноi кримiнальноi квалгфтацИ, тобто необхщних знань, навичок i умiнь, що забезпечують пiдготовку, вчинення i приховування злочишв. За !х допомогою забезпечуеться впевнене досягнення мети при найменшому ризику бути викритим. Кримiнальна кваифшашя вiдпрацьовуеться на власному досвiдi, а також у процес постiйного спшкування з професiоналами, якi мають великий злочинний стаж. Зрештою названi навики i знання доводяться до автоматизму.
Якщо ранiше бiльшiсть злочинних професш здобувалась кустарним шляхом, то згодом окремим з них стали навчати у спешальних центрах, свого роду школах. Так, засоби масовоi шформацп повщомляють про iснування у крашах ближнього зарубiжжя так званих «кшерських цен^в», де навчаються й удосконалюють кримiнальнi навички професiонали-убивцi. Сьогоднi кримшальна професiйна пiдготовка здобувае систему шдвищення злочинно1' квалiфiкацii, у якiй бувають задiянi й науковi знання та розробки. Не останню роль у формуванш професшного злочинця вiдiграють злочинш угруповання засуджених у мiсцях позбавлення вол^
Особливе значення для вдосконалення злочинно!' квалiфiкацii мае спiлкування та взаемодiя, пiд час яких й вщбуваеться передача злочинного досвiду. У необхщних випадках органiзуються практичнi заняття, наприклад, iз виготовлення вiдмичок, вогнепально1', холодно! збро1', покази безшумного проникнення на той або шший об'ект, фiзична пiдготовка, навчання
рукопашному бою, володшню холодною зброею, методам карткового й шшого шулерства й т.п.
Показово, що в останш 20 роюв сшвробггники мюць позбавлення волi перiодично виявляють у промислових зонах виправних установ рiзнi тренувальнi пристрой як правило, саморобний спортивний реманент, обладнання для рукопашного бою, юридичну л^ературу з тактики й методики розкриття злочишв.
Далеко не завжди професшш злочинщ демонстративно вщмовляються вщ суспiльно корисно! працi. Перебуваючи на волi, вони все частше обирають роботу, що не пов'язана iз злочинними навичками i таким чином маскують свою справжню квалiфiкацiю та причетнiсть до злочинного свпу. Одержуваний при цьому заробггок не мае значення, на перше мюце виходять мiнiмальнi трудовi затрати, вiльний графiк роботи, неповна зайнятють тощо.
Як свiдчить практика, противоправний прибуток професшних злочинцiв у нашi днi е значним. Вони сво!м злочинним промислом не лише забезпечують свое повсякденне «привабливе» юнування, але й накопичують значний каштал. У злочинних кланах професiйних злочинщв протягом останнiх рокiв одержала розвиток добре фшансована злочинними доходами функщя своерiдноï внутрiшньоï безпеки, що полягае не тшьки у фiзичному, але й в юридичному захист своïх членiв i осiб, що перебувають шд заступництвом клану. Для чого ватажки та активш учасники формувань вживають належних заходiв до налагодження корумпованих зв'язкiв серед державних чиновниюв, найму досвiдчених адвокатiв, установленню дшових вiдносин з лiкарями, журналiстами, письменниками, кшорежисерами, популярними артистами кiно, естради, театру, комерсантами, банкiрами й шшими «потрiбними» людьми. Причому це робиться як на матерiальнiй, так i на безоплатнш основi, коли та або шша особа береться шд фiзичний захист. Злочинцi-професiонали, входячи в кримшальш формування або перебуваючи шд ï^ заступництвом, не тiльки навчають злочинщв-новачюв протиправному ремеслу, але й приносять ватажкам злочинних структур стшкий матерiальний дохiд. Сучасний «вор у
закош», будучи лидером злочинного миру, мае оточення, що складаеться iз близьких йому людей, спшьниюв, як у свою чергу залучають злочинщв-виконавцiв й iнших потрiбних фахiвцiв. Сьогоднi авторитетний злодiй у закош - це не татуйований «зек» з почорншими зубами, вш чисто виголений, одягнений за останньою модою, в його обслузi не тшьки «шютки», але й охоронш У повсякденному побутi лiдера - кшька приватизованих квартир, дачi, автомашини престижних марок.
Для злочинцiв-професiоналiв характерним е прагнення тдтримувати зв'язки з антисощальним середовищем, близьким до 1'хньо1' орiентацii. Найбiльш тривкi контакти вони встановлюють здебiльшого зi злочинцями одше1' i тiеi ж спецiалiзацii. Систематичне ведення антисощального способу життя викликае у них природну психолопчну потребу в повсякденному спшкуванш зi сво1'ми кримiнальними однодумцями.
У середовищi професюнальних злочинцiв iснуе специфiчна субкультура: притаманш тiльки !м традицп, звича1', рiзнi неформальнi норми поведiнки, що не вщповщають загальноприйнятим в суспiльствi нормам. Кримшальна субкультура вiдiграе суттеву роль у встановленш i пiдтриманнi професшносп. Для створення i пiдтримання кримшально1' субкультури в середовищi професiйних злочинщв присутнi всi необхiднi передумови. Першою з них виступае видiлення i протиставлення гурту злочинних професiоналiв iз загально1' структури суспiльства. 1ншими чинниками виступають цш злочинного угрупування (отримання доходу), та збшьшення ефективностi дiяльностi. Такi елементи кримiнальноi субкультури, як норми i стиль повсякденно1' поведшки, татуювання, жести, мова (жаргон), сприяють результативному виконанню функцш. Наприклад, кишеньковий злодiй бачить, що в мюькому транспортi чи на ринку «працюе» його колега. Вiн може не знати його особисто, однак втзнае за жестами i поведiнкою. Якщо собрат «засипаеться», то вiн зобов'язаний прийти на допомогу - вщволжти жертву, наприклад.
Серед злочинних професюнаив поширений свiй жаргон. Причому вш © Пивоваров В. В., 2015 8
досить багатий i значно вiдрiзняеться вщ жаргону загальнокримшального. В лiтературi зазначаеться, що у кишенькових злодпв iснуе близько 400 ^в, якi вiдбивають !х дiяльнiсть; у картярiв - близько 200, у розповсюджувачiв наркотикiв - близько 100. Вщомо, що у звичайному житт для побутового спiлкування достатньо 300 ^в. Злочинцi мають прiзвиська, що призначеш для приховування iмен i прiзвищ з метою забезпечення консшрацп. Вони залишаються за злочинцями навпъ i тодi, коли особи змшили свое прiзвище i перейшли на нелегальне становище.
Стосовно татуювань, то на тепершнш час вони вже втрачають стигматичну i комунiкативну функщю. Скорiше, зараз це елемент «тюремно! екзотики», своерiдний «лiтопис славетного життя». В принципi, татуювання професiйному злочинцю тшьки заважають: вони привертають увагу та можуть вiдлякати потенцiйну жертву. Саме тому кишеньковий злодш, наприклад, не може епатажно одягатись чи надто сильно пахнути парфюмом - це приверне небажану увагу. Звюно, в минулi роки татуювання допомагали визначити злочинну спещаизацш, мiсця вiдбування покарань, статус у злочинному свт. На сьогодш традицп татуювання майже втрачеш. Проникнення окремих елементiв кримшально! субкультури до молодiжно! субкультури призводить до того, що представники несудимо! молодi часто наносять «моднi» кримiнальнi татуювання, при цьому пояснити !х значення не можуть. Цшаво, що й серед сучасного поколшня злочинцiв у вщ до 40 рокiв мало хто може впевнено прочитати символшу кримшальних татуювань.
Злочиннi клани мають спшьш грошовi фонди («общаки»). Впровадження ринкових вiдносин у соцiально-економiчне життя кра!ни змiнило характер злочинно! дiяльностi злодiйських кланiв. Причому не останню роль у цьому з^рала змша характеру формування й використання «общакових» коштiв. Якщо ранiше «общак» переважно призначався для надання допомоги заарештованим i засудженим та !х родинам, у рщких випадках для оргашзацп й здiйснення злочинiв, а також в окремих випадках для тдкупу чиновниюв, то з початку 90-х рр. ХХ ст. останнш напрямок його використання здобувае бшьш
широкий спектр. Частина «общакових» кошпв вкладаеться як у нелегальний, так i в легальний бiзнес. Причому, як не однократно вщзначалося, на початку 90-х рокiв у бшьшосл злодiйських формувань легалiзацiя «общакових» кошпв як сукупно1' частини злочинних доходiв видiлилася в окремий напрямок -кримшально-комерцшну дiяльнiсть. Одна з основних завдань цього напрямку -забезпечення розширеного вщтворення злочинно1' дiяльностi при нарощуваннi коштiв, матерiальних ресуршв, у тому числi спецiального призначення, для ршення певних питань силовими методами. Формуеться «общак» iз внесюв (на жаргонi - долянка, лаве, лавэшю) вiд традицiйного злочинного промислу — наприклад, частини крадених грошей i коштовних речей, частки матерiальних коштiв вiд поставки наркотикiв, збро1' тощо. Крiм того, в «общак» входять також доходи вщ казино й Горних притонiв ( до 30-45 %); данина у виглядi грошей, продукцп, коштовностей з фшансово-комерцшних, банкiвських структур, а також господарюючих суб'еклв (до 10 % вщ одержуваних доходiв, а з особливо провинених данина може досягати 30-40 %); кошти вщ доходiв фшансово-комерцшних структур, утворених або взятих тд контроль «воровськими» кланами.
Констатуемо, що в дослщженнях проблеми професiйноi злочинност чiтко прослiджуеться думка про взаемопроникнення та взаемодетермшацш професiйноi iз шшими видами злочинностi - органiзованою, рецидивною. Шдстав для цього достатньо, адже змiна суспiльно-економiчних умов суспiльства призводить до того, що професшш злочинш вже не такими собi «одинаками - кримiнальними романтиками», i все бшьше переходять у сферу кримшального бiзнесу: вчиняють злочини на замовлення та за наведенням, користуються допомогою i прикриттям злочинних угрупувань i корумпованих представниюв силових структур, врештьрешт контролюються i караються ними ж - за непокору чи порушення злодшського «кодексу честЬ>. Звюно, не обов'язково кожен практичний прояв кримшального професюнаизму матиме вш ознаки злочинно1' органiзацii. Тому вважаемо, що явище професiйноi злочинностi слщ розглядати через призму сучасного кримшолопчного поняття
«корпоративна злочиншсть», яке вдало штегруе i пояснюе вище перелiченi характеристики цього сталого явища. Професiйну злочиннiсть вважаемо структурним елементом явища корпоративноi злочинностi, перспективним для практичного оволодшня i запобiгання йому на основi теоретичного осмислення явища (феномену) злочинного корпоративiзму.
Список л1тератури:
1. Ферри Энрико. Преступные типы в искусстве и литературе / Энрико Ферри. - Спб. : типогр. В. Я. Мильштейна, 1908. - 173 с.
2. Тард Габриэль. Преступник и преступление. Сравнительная преступность. Преступления толпы / Габриэль Тард ; сост. и предисл. В. С. Овчинского. - М. : ИНФРА-М, 2014. - 391 с.
3. Гуров А. И. Профессиональная преступность. Прошлое и современность / А. И. Гуров. - М. : Юрид.лит., 1990. - 304 с.
4. Шеслер А. В. Криминологическая характеристика и профилактика профессиональной преступности : учеб. пособие / А. В. Шеслер. - Тюмень : Тюменский юрид. ин-т МВД РФ, 2004. - 61 с.
5. Зелинский А. Ф. Криминальная психология / А. Ф. Зелинский. - К. : Юринком Интер, 1999. - 240 с.
6. Даньшин И. Н. Общетеоретические проблемы криминологии : монография / И. Н. Даньшин. - Х. : Прапор, 2005. - 224 с.
7. Хохряков Г. Ф. Криминология : учеб. / Г. Ф. Хохряков ; отв. ред. В. Н. Кудрявцев. -М. : Юристъ, 1999. - 511 с.
Пивоваров В.В. Профессиональная преступность как проявление преступного корпоративизма.
В статье рассматривается явление профессиональной преступности как проявление копроративной преступности.
Ключевые слова: корпоративная преступность, профессиональная преступность, организованная преступность.
Pyvovarov V. V. Professional crime as a manifestation of a criminal corporatism.
The article deals with the phenomenon of professional crime as a manifestation corporate
crime.
Key words: corporate crime, professional crime and organized crime.
Розширена анотащя стати Пивоварова В. В. на тему :«Професшна злочиннiсть як прояв
злочинного корпоративiзму»
Pyvovarov V. V., Candidate of Law, associated professor of Department of criminology and legal and executive law, Yaroslav Mudry National Law University, Kharkiv
An extended abstract of a paper on the subject of: PROFESSIONAL CRIME AS A MANIFESTATION OF A CRIMINAL
CORPORATISM
Problem setting. In the writings of scholars of professional crime problem, its nature, the nature of the content viewed from different perspectives. Realy, it is proposed to consider it a separate type of crimes, or part of recidivism or organized crime, or even a kind of crime of political elites. Thus the phenomenon of professional criminologists crime needs attention and a thorough investigation. Question describe professional criminal behavior such persons in criminology was quite problematic.
Recent researches and publications analysis. Challenges professional crime investigation at different times and in different aspects such engaged in foreign and domestic scientists as Enrico Ferri, Gabriel de Tarde, A.I. Gurov, O.V. Shesler, A.F. Zelinsky, I.M. Danshin, G.F. Hohriakova and other scientists - criminologists, criminologists, sociologists, psychologists, psychiatrists and others. The writings of scholars of professional crime problem, its nature, the nature of the content viewed from different perspectives. Yes, it is proposed to consider it a separate species (kind of) crimes or part of recidivism or organized crime, or even a kind of crime of political elites. Thus the phenomenon of professional criminologists crime needs attention and a thorough investigation.
Paper objective. The concept of a professional criminal, professional crime is often interpreted arbitrarily. Meanwhile, the problem of stable, long-term, skilful criminal behavior has ancient historical roots.
Paper main body. It should be noted that indeed a professional criminal activity is permanent and sustainable. Professional criminals for a long time repeatedly commit crimes that initially provides them a habit that then turns back to normal behavior. Therefore, you should agree with the scientists who examined the criminal professionalism as a kind of conscious thought-out in every detail previously prepared social parasitism.
Of particular importance for improving the criminal qualification has communication and interaction, during which the transfer takes place and criminal experience. Where necessary, organized workshops, such as the manufacture of master keys, firearms, knives, shows silent penetration of a particular object, physical training, learning unarmed combat, possession of knives, card and other methods.
Conclusions of the research. The reason for this is enough, because the changing socio-economic conditions of society leads to the fact that professional criminals are loners, and more are moving into the sphere of criminal business: committing crimes by ordering and guided, assisted and cover criminal gangs and corrupt representatives of power structures, controlled and punished them. Not necessarily every practical manifestation of criminal professionalism have all the hallmarks of a criminal organization. Therefore, we believe that the phenomenon of professional crime should be viewed through the prism of contemporary criminological notion of "corporate crime", which successfully integrates sustainable above listed this phenomenon. Professional crime believe structural element of corporate crime, promising practical understanding and learning, and most importantly - a theoretical understanding of the phenomenon of criminal corporatism.
Key words: corporate crime, professional crime and organized crime.
