CC BY
18
УкраТнський державний лкотехшчний унiверситет
УДК 631.524 Проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук - УкрДЛТУ
ПРОФЕСОР ВЛАДИСЛАВ ШАФЕР
Проф. Владислав Шафер - учень професора Марiяна Ращборского на-родився 23 липня 1886 р. у Сосновцу. Дитячi роки провiв у Мельцу i почав тут ходити до школи.
Родина Шаферiв походила з шмецьких осадникiв у Галичиш, якi швид-ко ополячилися i навiть були гарячими патрiотами. Ян Шафер (1815-1885) -дщ професора, був учасником листопадового повстання у 1830-1831 рр. проти царсько! Росй, за що його було засуджено до страти. Винесенi з рщного дому патрiотичнi почуття були головним двигуном дiяльностi професора. Про це свщчать його слова, написаш при кiнцi життя: "Через науку, розповсюдження освiти, а особливо ще! охорони природи, я шукав шляхiв утримання незалеж-ностi свого народу (Шафер, 1973). Сво!м учням проф. Шафер говорив: "Щоб любити справдi свою Батьювщину, треба И добре шзнати". У класичнiй пмна-зй у Жешовi В. Шафер знайшов дуже добрих учителiв бюлогй - Саломона Фрiдберга (1873-1941), Яна Саванна i Юзефа Маховского. Шафер пише при-родничi статтi в журналi "Полiт орла". Пiсля закiнчення пмназй у 1905 р. Шафер продовжив навчання в ушверситет у Вщш. Тут працював славний систематик i фiзiолог рослин проф. Рiхард Ветштайн (1863-1931). У Вщш Шафер написав першу наукову працю. У 1908 р. пере!жджае у Львiв. У серпнi 1909 р. на 25-му зЧзд Галицького люового товариства у Стрию В. Шафер пропонуе провести докладну iнвентаризацiю на Галичиш дерев i лiсових територш, що заслуговують прийняття охорони. На наступному зЧзд цього Товариства у 1913 р. В. Шафер вимагае прийняття закошв, як б забезпечували охорону найбiльш цiнних пам,ятникiв природи Галичини i пiдкреслював, що якщо цього не станеться, то незабаром ми не зможемо "читати у вщкритш книзi природи те, що в нш, впродовж вiкового розвитку, записано". У 1910 р. Шафер захистив докторську дисертащю "Про геоботашчш стосунки в Медоборах на Галичиш". Першою працею з охорони природи, яку вш видрукував у 1912 р., була "Пеняцка пам'ятка". У Пеняках вiд 1886 р. охоронявся прекрас-ний буковий лю на краю Подiлля. У наступному рощ Шафер написав двi пращ з охорони природи: "Про деяк рщюсш рослини Галицько! Низовини" i "Тиси у Княж-Дворi бiля Коломи! - гiдний охорони пам'ятник природи" ("Сильван", 31 том). Шафер закликае, щоб з лiсу у Княж-Дворi зробити резерват. Разом з проф. Станюлавом Соколовським опрацював проект утворення резервату у Горганах.
У 1910-1912 рр. Шафер проходить додатковий курс з лiсiвництва у Вщт та Мюнхеш, шсля якого дiстае посаду професора боташки у Вищiй ль совш школi у Львовi. У 1913 р. Шафер написав габштацшну роботу "Матерь али до знайомостi евроазiатських модрин з особливим врахуванням модрини у Польшд".
Пiд час першо! св^ово1 вiйни В. Шафер працював бактерюлогом в австрiйський армй.
У 1917 р., шсля смерт проф. Ращборского, В. Шафер стае завщуючим кафедри систематики i географй рослин Ягайлонского ун-ту. У 1918 р. вш
36
Заповвдна справа в Галичиш, на Подтт та Волиш
Науковий вкник, 2004, вип. 14.8
засновуе при Варшавському унiверситетi город лжарських рослин. Тут зав'язав знайомство з дiячами Польського краезнавчого товариства - Александром Яновск (1866-1944), К^межем Кульвецем (1971-1943), Януаром Колодзейчиком (1889-1949), проф. Ксаверiем Праусом (1874-1925), проф. Еугешушем Кернiком (1877-1921). З ними В. Шафер проводив дискуси над майбутньою державною органiзацiею охорони природи та мережею резерва-тiв у кршт. Першi закони, виданi у 1918 р., торкались багатьох дерев-пам'ят-ниюв, 5 видiв злакових рослин, 10 видiв тварин, метеоритiв, печер, рiзних ма-лих скель i ератичних валунiв. Проф. Шафер вiдiграв важливу роль у форму-люванш цих законодавчих актiв. У 1919 р. Шафер запропонував утворити "парк натури" у Бшовежськш пущi. Ця пропозищя була реалiзована у 1921 р. У цьому ж рощ створено природш резервати: на Хелмовш Гор^ тисiв у Княж-Дворi, а третш - бiля Ворохти (400 га люу). Завдяки проф. Шаферу утворено Державну комiсiю охорони природи, у 1925 р. Державну раду охорони природи, а 9 Ычня 1928 р. Л^у охорони природи у Варшавь В. Шафер шсля Першо! свггово1 вiйни ввiв нову наукову галузь палеологiю. 1нтересу-вався бiологiею квiтiв. На цю тему, крiм менших праць, видав два тдручни-ки: "Життя квтв" (1929 р.) та з сшвавтором "Рослини i тварини" (1969 р.).
Проф. В. Шафер був деканом фшософського ф-ту, у 1936-1938 рр. ректором Ягайлонского ун-ту, а у 1941- 1945 рр., тд час шмецько! окупацй, також ректором шдпшьного ун-ту. Пiсля Друго! св^ово1 вшни завдяки про-фесору Шаферу в ушверситет утворено кафедри анатоми i цитологи рослин та фармацевтично! боташки. Сучасники пам'ятають його публiчну нишдвну критику поглядiв Е. Д. Лисенка та захист фггосоцюлоги Браун-Бланкета.
Проф. Шафер у 1919-1960 рр. був редактором або ствредактором 9-ти томiв "Польсько! флори". З двома ствпращвниками опублiкував "Малу польську флору" тд назвою "Польськi рослини" (1-е видання 1924 р., 11-е пе-рероблене - 1953 р.). З географй рослин видав тдручник загально! географп рослин (3 видання у 1949-1964 рр.) та у двох томах "Рослинний покрив Поль-шi", а також кшька видань геоботашчно1 карти Польшд. Опублiкованi у 19231928 рр. ф^осоцюлопчш карти частини Татр належали до перших у свт карт цього роду. Професор займався також четвертинними i третинними флорами. Надрукував ряд дуже цшних публжацш, а разом з М. Костинюком шд-ручник палеоботанiки (2 видання 1952 i 1962 рр.).
В. Шафер - це не тшьки великий вчений, але й чудовий професор-пе-дагог. Його захоплюючi лекци, впродовж кiлькох десятилiть слухали тисячi молодих людей. Багато з них зробили шд його керiвництвом дипломнi та ма-гiстерськi роботи, докторськ i габiлiтацiйнi дисертаци. Проф. Шафер у 1959 р. був науковим керiвником двох перших докторських дисертацш з охорони природи, люниюв: Тадеуша Щенсного i Стефана Мичковского. Ряд його учшв керуе кафедрами, науковими шститутами не тшьки у Польшд, але й далеко за И межами.
Останнш публiчний виступ проф. В. Шафера вщбувся 7 квiтня 1965 р. перед бшьш як 200 слухачами у присутност мiнiстра лiсiвництва на тему: "10000 лгг ютори лiсу в Татрах". Його дiяльнiсть вiдносилась до лiсiвництва, географп рослин i охорони природи.
1. 1сторико-оргашзацшш та дидактичш аспекти заповвдноТ справи
37
Украшський державний лкотехшчний унiверситет
Проф. Шафер е автором 698 публiкацiй, в тому чист 457, тобто 65 % з охорони природи. Вш був сшвавтором руху охорони природи у свт, одним з irn^aTOpiB утворення М1жнародно1 уни охорони природи, шщатором утво-рення народних парюв i природних резерватiв, засновником (1953 р.) i першим директором 1нституту ботанiки Польсько1 академи наук, 1нституту охорони природи ПАН (1952), творцем i редактором щорiчника "Охрона природи". Частина публжацш торкалася лiсiвництва та лiсових резервам. Biн був великим вченим, доктором гонорю кауза трьох унiверситетiв.
Проф. B. Шафер помер 16 листопада 1970 р., на 84 рощ життя.
Лггература
1. Goetel W. Dzialalnosc miçdzynarodowa W. Szafera w ochronie przyrody. Chronmy przyr. ojcz. 1971, № 2. - С. 24-32.
2. Lenkowa A. Profesor W. Szafer Anegdoty, fakty, wspomnienia. - К. : Wyd. Drukarnia "Secesja". Krakow. 1992. - С. 1- 23.
3. Szafer W. Wspomnienia przyrodnika. Krakow. 1973. - С. 189.
4. Zemanek A. Szafer W. Encyklopedia Biologiczna. - 2000, t. 10. - С. 246.
УДК 520.33 Проф. зв. др. габ. €жи Стажик -
Кратвська стьськогосподарська акадмя
ВКЛАД ЛЬВ1ВСЬКИХ ЕНТОМОЛОГ1В У РОЗВИТОК ОХОРОНИ
ПРИРОДИ СХ1ДНО1 ГАЛИЧИНИ
Ентомолопчш дослщження перед Першою св^овою вшною та в перюд мiж вiйнами у Львовi проводились в трьох наукових центрах: природознавчому музе'1 iM. Дзедушицких, кафедрi охорони лiсу i лiсноi ентомологл Львiвського полiтехнiчного iнституту та зоолопчному закладi Ун-ту Яна Казiмежа. Завдяки старанням та шщь ативi львiвських ентомологiв у 1920 р. оргашзовано ентомологiчну секцiю в рамках Природознавчого товариства iM. М. Копершка, а в 1923 р. Польський ентомолопч-ний союз. Про велику наукову актившсть ентомолопв у Схiднiй Галичиш свщчать понад 360 публшацш, серед яких домiнують фаунiстичнi працi, яю е пiдставою до вальоризацп щнних природничих об'ектiв, якi заслуговують на спещальш форми охорони природи. Найбшьш видатними львiвськими ентомологами були: Марiян Ломнiцкi, Ярослав Ломнiцкi, Александр Козшовсю, Ян Романiшин, Ян Кiнель, Адам Красуцю, Ян Носкевiч i Роман Кунце.
Ключов1 слова: фауистика, таксономiя, Coleoptera, Lepidoptera, Hymenoptera, Diptera.
Prof. dr hab. Jerzy R. Starzyk - Agricultural University of Krakow
CONTRIBUTION OF ENTOMOLOGISTS OF LVIV TO THE DEVELOPMENT OF NATURE CONSERVATION IN EASTERN
GALICIA
Entomological research before World War I, and during the period between First and Second World Wars was conducted in Lviv in three scientific centres: Dzieduszycki Natural Museum, Department of Forest Protection and Entomology of Forest Technological University of Lviv, and Department of Zoology of Jan Kazimierz University. In 1920 the Entomological Section was created within Nicholas Copernicus Natural Society, converted into the Polish Entomological Association in 1923. A high activity of entomologists conducting investigations in eastern Galicia resulted in over 360 publications, mainly of fau-nistic character. They formed the basis for evaluation of natural areas which should be put
38
Заповвдна справа в Галичиш, на Подьлл та Волиш
