Научная статья на тему 'Професор вінсент Цезаревич томашевич - засновник кафедри загальної хірургії (до 140-річчя від дня народження)'

Професор вінсент Цезаревич томашевич - засновник кафедри загальної хірургії (до 140-річчя від дня народження) Текст научной статьи по специальности «История и археология»

CC BY
77
38
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
ПРОФЕСОР ВІНСЕНТ ЦЕЗАРЕВИЧ ТОМАШЕВИЧ
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по истории и археологии , автор научной работы — Трофімов М.В., Баранник С.І., Мунтян С.О., Кришень В.П.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Текст научной работы на тему «Професор вінсент Цезаревич томашевич - засновник кафедри загальної хірургії (до 140-річчя від дня народження)»

СТОР1НКИТСТОРП

УДК 617 (092) ТОМАШЕВИЧ В.Ц.

М.В. Трофiмов, С.1. Баранник, С. О. Мунтян, В.П. Кришень

ПРОФЕСОР В1НСЕНТ ЦЕЗАРЕВИЧ ТОМАШЕВИЧ - ЗАСНОВНИК КАФЕДРИ ЗАГАЛЬНО1 Х1РУРГП (до 140^ччя ввд дня народження)

ДЗ «Днтропетровська медична академiя МОЗ Укра'ши» кафедра загальног хiрургii

вул. Дзержинського, 9, Днтропетровськ, 49044, Укра'та

SE «Dnipropetrovsk medical academy of Health Ministry of Ukraine»

Department of general surgery

Dzerzhinsky str., 9, Dnipropetrovsk, 49044, Ukraine

e-mail: dsma@dsma.dp.ua

У цьому рощ вщ-значасться важлива подiя - 100^ччя заснування нашого закладу, за якою наступають аналопчш ювше! створення опорних кафедр вузу. У 2018 рощ буде вщзначати 100-рiчний ювшей кафедра загально! хiрургi!. Це не тiльки визначна подiя, але й пiдсумок роботи ка-федри за сторiчний перiод. У цей час згадують не тшьки досягнення i внесок у розвиток нащонально! i св^ово! науки. Велико! пошани потребують за-сновники кафедри, люди, яю першi заклали фундамент i створили умови для подальшого И ста-новлення i розвитку. У цш статтi ми згадуемо внесок професора Вшсента (Вь кешгя) Цезаревича Томашевича не тiльки у створення нашо! кафедри, але й оргашзащю i першi кроки становлення нашо! академи [1-3]. Багато роюв було мало вiдомо про його жит-тевий шлях i внесок у св^ову науку. Навiть шсля згадок в опублiкованiй лiтературi тривалий час значилось - «роки життя невщомЬ>. Активна гру-па сшвроб^ниюв кафедри загально! хiрургi! визначила для себе за необхщне вiдновити основш етапи життя i дiяльностi засновника нашо! кафедри. Цьому сприяла кроттка робота з втизняними й закордонними лтературними джерелами, дружнi зв'язки з польськими коле-гами Варшавсько! медично! академi! та Медично! академi! м. Лодзь. Було не тшьки визначено справжне ¡м'я засновника нашо! кафедри, але й

встановлеш дати його життя, визначений його нелегкий творчий i орга-нiзаторський шлях у медициш в нашiй дер-жавi та пiсля повернення на юторичну батьювщи-ну. До того ж, у цьому рощ виповнюеться 140 роюв вiд дня його народження. Результати нашо! пошуково! й анал> тично! роботи ми представляемо у щй ювшей-нш статтi.

Вiнсент Цезаревич Томашевич народився 5 квггня 1876 року в перед-мiстi м. Могилiв. Його батьком був Цезар Томашевич, начальник залiзнично! станцi! Грязi, який був департований з Польщi до Росп як учасник повстання 1863 року. Мати - 1забель Полевська. Батько В. Томашевича був сином лшаря i мрiяв дати медичну освiту синовi. Тому пiсля закшчення середньо! школи Вiнсент вступив на медичний факультет Московського унiверситету, де навчався з 1894 по 1900 р. Пюля закшчення ушверситету обрав посаду пов^ового лiкаря у с. Пюковатка Тамбовсько! губернi!. З початком роботи молодий лшар виявив неабияку схильнiсть до хiрургi!. Його мрiя була опанувати хiрургiю й удосконалити сво! хiрургiчнi навички, що можна було зробити в хiрургiчних ктшках того часу. Вiн спробував вступити до адюнкту-ри в клшку професора Клейна (Вiдень, Австрiя), проте, через небажання адмiнiстрацi! ушверси-тету брати на роботу поляюв, вимушений був

16/ Том XXI/ 2

141

СТОР1НКИ1СТОРП

продовжити роботу як дшьничний лшар у Липецькому повiтi Тамбовсько1 губернп. У 1901 роцi вш отримав можливiсть стажуватися в хiрургiчнiй клiнiцi Харкова пiд керiвництвом професора Пеского. Пiсля року стажування його, як здiбного органiзатора i фах1вця, було призначено на посаду головного лшаря земсь-кого госпiталю в Макорово.

У червш 1904 року В. Томашевича було мобiлiзовано як вшськового лiкаря до лав росшсько! арми i направлено в Манчжурда для участi в росiйсько-японськiй вшш. Демобш-зований наприкiнцi 1905 року з арми, молодий лiкар у 1906 роцi, нарештi, отримав змогу про-ходити пiврiчне стажування з хiрургil у клiнiцi професора Роуса в Лозанш (Швейцарiя). Пiсля повернення в Росiю В. Томашевич поступае на роботу в III Московську хiрургiчну клiнiку, якою тодi керував професор П.1. Дьяконов. Клiнiка на той час посщала провiдне мюце й була активним проповiдником питань асептики й антисептики. Пщ час роботи в х1рурпчнш клiнiцi вш багато оперуе, збiльшуючи хiрургiчну майстершсть, вивчае рiзнi напрямки х1рургИ, займаеться наукою. Його приваблюе кiстково-пластична хiрургiя, лiкування гнiйних ран, урологiя та шше. Проведенi дослiдження з вивчення тубер-кульозного ураження стегнового суглоба у 138 хворих та наслщюв 1х лiкування стали основою блискуче захищено! дисертаци «О бугорчатке тазобедренного сустава». Исля И захисту В.Ц. Томашевич отримуе звання доктора медицини [4].

З 1908 року вш працюе головним лшарем шпиталю у м. Суми (тодi Харювсько1 губернп). Пiд час Першо! св^ово1 вшни, у жовтнi 1915 року, був запрошений на посаду головного лiкаря Феодосшсько1 лiкарнi (Крим). У 1916 рощ вш прибув до Катеринославсько1 губернп. Доктор медицини В.Ц. Томашевич був одним з органiзаторiв медичного унiверситету в Катери-нославi. З 1917 по 1920 р. обшмав посаду декана медичного факультету, а в 1918 р. став засновни-ком кафедри загально1 х1рургп.

Кафедра загально1 хiрургil Катеринославсь-кого державного медичного шституту була орга-нiзована у вересш 1918 року. Вона була роз-ташована на базi колишньо1 губернсько1 земсько1 лiкарнi i займала хiрургiчне вiддiлення на 25 лiжок. Лекцп читали у вестибюлi головного корпусу, в якому була клшша, або в однш з палат сусщнього корпусу, а також у лшарнянш церквi, яка знаходилась на 2-му поверс головного корпусу. Изшше церкву було закрито i при-мiщення переобладнали пiд аудиторiю.

Штат кафедри складали 3 асистенти i 5 орди-наторiв, серед яких слiд вiдзначити Д.А. Василенко, майбутнього професора i керiвника кафедри загально1 хiрургil (1951-1961 рр.). Професор В.Ц. Томашевич одночасно був i головним лшарем закладу, тому мав можливють використовувати свое положення для оргашзаци кафедри (благоустрiй примщень, збiльшення кiлькостi лiжок, штату тощо). Вiн придiляв багато уваги якост лекцiй, ретельно готувався до них, використовував новггш досягнення науки й досвщ, отриманий протягом Росшсько-японсько1 та Першо1 св^ово1 вiйн. 24 лекци з основ хiрургil з урахуванням переб^у i лiкування iнфiкованих ран, яю вiн читав протягом 1918-1919 рр., були видаш в 1921 р. у вигщщ пiдручника тд назвою: "ЛекцЦ по хiрургiчнiй патологи i терапИ". Значну увагу на кафедрi придiляли i практичним заняттям, якi проводили за типом курацп хворих студентами IV курсу з ретельним написанням iсторil хвороби.

Щотижнево по суботах, у вечiрнiй час, у квартирi професора за чашкою чаю проводили клшчш конференцil, на яких обговорювали на-вчальну, лшувальну роботу за тиждень, i проводили обговорення лекцiй професора. Доповщав кожний спiвробiтник. Пiсля обговорення питань приймали вiдповiднi рiшення. Обходи в клшщ проводили 3 рази на тиждень i 3 днi на тиждень були операцшними. Професор В.Ц. Томашевич багато оперував сам i навчав шших. Наукова робота базувалась також на проведеннi наукових конференцш разом iз трьома хiрургiчними кишками, iнодi iз залученням патологоанатомiв i мiкробiологiв. На конференцiях проводили ре-тельне вивчення клiнiчних випадюв.

Клiнiка займалася питаннями лiкування ран (широко використовували метод постiйного зрошення ран), оперативним лiкуванням кiст-ково-суглобового туберкульозу. За перюд роботи в Катеринославському медичному iнститутi про-фесором В.Ц. Томашевичем, крiм пiдручника, було опублшовано 28 наукових праць i видано монографiю «Наука о ранах и их лечении» [1,3].

Наприкшщ 1922 року у складi групи штел> генцil польсько1 нацiональностi, яку очолив професор Владислав Едмундович Дзержинський, шсля отримання Польщею незалежностi, вшхав з родиною на батьювщину i прибув до Варшави. Проте, шсля невдалих спроб отримати роботу у Варшавському ушверситеп, у жовтнi того ж року вш починае працювати за контрактом л> карем-х1рургом у лшарш Грудзiадз (м. Лодзь). У кв^ш 1925 року був призначений на посаду замюника мiськоl лшарш у Лодзi i стае одним з провщних органiзаторiв Соцiального л^вального

142

МЕДИЧН1 ПЕРСПЕКТИВИ

фонду м. Лодзь. Вш багато оперуе, консультуе хворих у клiнiках i лiкарнях, займаеться викладацькою дiяльнiстю. У 1938 рощ стае членом Мюцевого оргашзацшного комiтету Унiверситетського коледжу лiкарiв у м. Лодзь, дiяльнiсть якого була припинена з початком Друго1 свггово1 вiйни [5-7].

9 листопада 1939 р. професора В. Томашевича було заарештовано разом iз пятдесятьма iншими вiдомими мешканцями м. Лодзь як заручника, в межах так звано1 примусово1 дiï проти мюцево1 iнтелiгенцiï, яку проводило мiсцеве гестапо. У концентрацшному таборi вiн примушений був працювати в якостi лшаря. Разом з iншими вязнями табору був вщправлений на завод Семюеля Аббе, але 16 сiчня 1940 року його було вщпущено. Пюля звiльнення, не очiкуючи наступних репресш, вiн з родиною вирушае до Варшави, де працюе пiд чужим ¡м'ям рiзно-робочим у господарчш крамницi.

Пiд час Варшавського повстання професор В.Томашевич стае органiзатором медичноï допо-моги пораненим. Пiсля придушення повстання у жовтнi 1944 року знову потрапляе до концен-трацшного табору у Прушкуве, з якого був звшь-нений через старють [8-12].

Пiсля Другоï свiтовоï вшни професор В. Томашевич е одним iз засновниюв унiверситету в Лодзi (11 червня 1945 р.) i стае деканом медичного факультету в ушверситетг З 27.07.1945 р.

В. Томашевич був призначений керiвником III кафедри хiрургiчних хвороб, яку очолював до 1959 року. Активна робота на цш посадi разом iз провiдними професорами факультету дала сво1' позитивнi наслiдки i 24 жовтня 1949 року на базi зазначеного факультету в Лодзi було створено медичний унiверситет. У 1954 рощ В.Ц. Томашевич отримав звання професора хiрургiï. Крiм активно!' дiяльностi в унiверситетi, ним був за-снований Центр наукових дослщжень захворювань периферичних судин у м. Кндек Здруй [13-16].

Фахова i наукова дiяльнiсть В. Томашевича поеднувалась iз активною громадською. Акти-вiст Демократичноï партiï, вiн був депутатом останньоï довоенноï сесiï Ради м. Лодзь, а шсля вшни протягом 10 роюв був членом Президи нацiональноï Ради м. Лодзь. Нагороджений орденом Прапора Пращ першого класу i Золотим Хрестом за заслуги [18-19].

Помер професор В.Ц. Томашевич 4 червня 1965 року. Похований на Центральному мюько-му цвинтарi м. Лодзь.

Пюля смерт професора було видано його автобiографiчнi спогади, яю мютили багато щка-воï й актуальноï шформацп про органiзацiю соцiальноï медичноï допомоги у м. Лодзь та створення медичного ушверситету в Катерино-славг На його честь на будiвлi медичного ушвер-ситету встановлена памятна дошка. Його ¡м'ям названа вулиця у м. Лодзь та маеток Ретюня [20].

СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ

1. Дшпропетровська державна медична aKaAeMiH. IcTopiH. Сучаснють. Особистосл / шд заг. ред. Г.В. Дзяка. - Харшв: Кроссроуд, 2011. - 364с.

2. 85 рошв. Днiпpoпeтpoвcькa державна медична aкaдeмiя / за ред. Г.В. Дзяка. - Дшпропетровськ: РВА "Дншро-ВАЛ", 2001. - 816с.

3. Професори: Бiблioгpaфiчний доввдник профе-copiв ДДМА / упорядник О.В. Люлько. - Дшпропетровськ: Пороги, 2002. - 318с.

4. Шахбазян Е.С. П.И. Дьяконов / Е.С. Шахба-зян. - Москва: ГИМед литературы 1951. - 178с.

5. Archiwum Akademii Medycznej w Lodzi, akta personalne [prof. W. Tomaszewicza] nr 717.

6. Lodz w Ilustracji (ilustrowany dodatek niedzielny do "Kuriera Lodzkiego"), 13 VII 1930, nr 29, s. 1 (w gro-nie uczestnikow mi^dzynarodowego zjazdu komunikacji miejskiej, zwiedzaj^cych szpital Kasy Chorych w Lodzi im. I. Moscickiego)

7. Muzeum w Pabianicach, sygn. 314/28 (karykatura dr W. Tomaszewicza wykonana 14 I 1940 r. przez wspolwi^znia obozu przejsciowego na Radogoszczu (w fabryce S. Abbego) - Czeslawa Molend§).

8. "Dziennik Lödzki" 11 III 1946, nr 70, s. 3 (ob-szerny zyciorys + portret rysunkowy).

9. „Dziennik Lödzki", 27 III 1946, nr 86, s. 6.

10. Kleszczelski Arno, Profesor Wincenty Tomaszewicz, sylwetka uczonego i spolecznego dzialacza. [w:] "Polski Przegl^d Chirurgiczny", 1959, nr 12, ss. 1281 - 1282.

11. Rapalski Stanislaw, Bylem w piekle. Wspom-nienia z Radogoszcza. Lödz 1960 (wyd. 1), s. 27-30; Lödz 1963 (wyd. 2), s. 27-30, 130, Lödz 1969 (wyd. 3), s. 34-37, 163.

12. Tomaszewicz Wincenty, Ze wspomnien lekarza. - Warszawa, 1965.

13. "Glos Robotniczy", 5-6 VI 1965, nr 132, s. 2 (posmiertny zyciorys oraz nekrologi).

14. "Dziennik Lödzki", wyd. A, 6-7 VI 1965, nr 134, s. 2 (posmiertny zyciorys oraz nekrologi).

15. "Dziennik Lödzki", wyd. A, 8 VI 1965, nr 135, s. 2 (art. pt. Pogrzeb prof. dr W. Tomaszewicza)

16. Czerucki Wladyslaw, Prof. dr Wincenty Tomaszewicz. [w:] Polski Przegl^d Chirurgiczny", 1966, nr 5, ss. 161 - 163.

16/ Том XXI/ 2

143

CTOPIHKHICTOPII

17. Fijalek Jan, Indulski Janusz, Do zagadnienia ge-nezy wyzszej uczelni lekarskiej w Lodzi. [w:]. // Zdrowie Publiczne. - 1969. - N 6. - SS. 520-521.

18. "Annales Academiae Medicine Lodzensis", Tom XIII, Suplement 6: Dwadziescia pi§c] XXV lat Akademii Medycznej w Lodzi. - Lodz, 1970. - SS. 209, 215, 220, 415, 419, 453, 459.

19. Kasznicki Jerzy, Prof. Wincenty Tomaszewicz (1876-1965). [w:] "Archiwum Historii Medycyny". -Warszawa, 1974. - T. XXXVII, zesz. 3.

20. "Annales Academiae Medicine Lodzensis", Szpi-tal Kliniczny Nr 1 im. Norberta Barlickiego Akademii Medycznej w Lodzi, 1930 - 1980. - Lodz, 1980. -T. XXI, Supl. 20.

REFERENCES

1. Dzyak GV. [Dnipropetrovsk State Medical Academy. History. Modernity. Personalities]. Kharkiv. Cros-sroud. 2011;364. Ukrainian.

2. Dzyak GV. [Dnipropetrovsk State Medical Academy is 85 years]. Dnipropetrovs'k. RVA "Dnipro-VAL". 2001;816. Ukrainian.

3. Lyul'ko OV. [Professors: bibliographic guide of professors DSMA]. Dnipropetrovs'k. Porohy. 2002;318. Ukrainian.

4. Shachbazyan ES, Dyakonov PI [E.S. Shachba-zyan]. Moskva. GIMed literatury. 1951;178. Russian.

5. [Archiwum Akademii Medycznej w Lodzi, akta personalne. prof. W. Tomaszewicza]. N 717. Polish.

6. Lodz w Ilustracji ilustrowany dodatek niedzielny do „Kuriera Lodzkiego" (w gronie uczestnikow mi§d-zynarodowego zjazdu komunikacji miejskiej, zwied-zaj^cych szpital Kasy Chorych w Lodzi im. I. Mosci-ckiego)]. 1930;29:1. Polish.

7. [Museum Pabianice, sygn. 314/28] (karykatura dr W. Tomaszewicza wykonana 14 I 1940 r. przez wspol-wi^znia obozu przejsciowego na Radogoszczu (w fabryce S. Abbego). Czeslawa Molend§. Polish.

8. "Dziennik Lodzki" [(comprehensive CV + portrait drawing)]. 1946;70:3. Polish.

9. "Dziennik Lodzki". 1946;86:6. Polish.

10. [Kleszczelski Arno, Professor Vincent Toma-szewicz silhouette scholar and social activist]. "Polski Przegl^d Chirurgiczny". 1959;12:1281-82. Polish.

11. Rapalski Stanislaw, Bylem w piekle. [Memories of Radogoszca]. Lodz (wyd. 1). 1960:27-30; Lodz (wyd. 2). 1963:27-30, 130, Lodz (wyd. 3). 1969: 34-37. Polish.

12. Tomaszewicz Wincenty. [From the memoirs of doctor]. Warszawa; 1965. Polish.

13. ["Voice of Workers'" posthumous biography and obituary]. 1965;132:2. Polish.

14. "Dziennik Lodzki", wyd. A, 1965;134:2. Polish.

15. "Dziennik Lodzki", [wyd. A posthumous biography and obituaries (funeral of Prof. Dr. W. Tomasze-wicz)]. 1965;135:2. Polish.

16. Czerucki Wladyslaw, Prof. dr Wincenty Tomaszewicz. "Polski Przegl^d Chirurgiczny". 1966;5:161-63. Polish.

17. Fijalek Jan, Indulski Janusz, [To the question of the origins of the university medical in Lodz]. "Zdrowie Publiczne". 1969;6:520-21. Polish.

18. "Annales Academiae Medicine Lodzensis", Tom XIII, Suplement 6: Dwadziescia pi§c. XXV lat Akademii Medycznej w Lodzi. Lodz. 1970;209, 215, 220, 415, 419, 453, 459. Polish.

19. Kasznicki Jerzy, Prof. Wincenty Tomaszewicz (1876-1965). "Archiwum Historii Medycyny", Warszawa, 1974;XXXVII(3). Polish.

20. "Annales Academiae Medicine Lodzensis" Szpital Kliniczny Nr 1 im. Norberta Barlickiego Akademii Medycznej w Lodzi, 1930-1980. Lodz. 1980;21(20):17-19. Polish.

CraTra Hagmm^a go pegaKmi' 24.03.2016

144

ME^HHHI nEPCnEKTHBH

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.