CC BY
17
Scientific journal
PHYSICAL AND MATHEMATICAL EDUCATION
Has been issued since 2013.
Науковий журнал
Ф1ЗИКО-МАТЕМАТИЧНА ОСВ1ТА
Видасться з 2013.
http://fmo-journal.fizmatsspu.sumy.ua/
36apaecbKa fl.fö., HaÜKoecbKa O.B., Cno6odRH C.B. np0$eciÜH0 cnpRMoeaHe HaewHHR rk 3anopyKa $opMyeaHHR fyaxoeo'i KOMnemeHmHocmi Mau6ymHix $axie^e aгpapно-mexнiw¡ гаnyзi. 0i3UKO-MameMamu^Ha oceima. 2020. BunycK 1(23). C. 42-47.
Zbaravska L., Chaikovska O., Slobodian S. Profession-based training as a guarantee of the professional competence with the future specialists in agrarian and technical sphere. Physical and Mathematical Education. 2020. Issue 1(23). P. 42-47.
DOI 10.31110/2413-1571-2020-023-1-007 yflK 37.02:378:63
36apaBCbKa
nodinbCbKuü depMaeHuü aгpapно-mexнмнuü yHieepcumem, YKpaiHa
olzbaravska@gmail.com ORCID: 0000-0001-5802-7351 O.B. HaMKOBCbKa
nodinbCbKuü depMaeHuü aгpapно-mexнiннuü yHieepcumem, YKpaiHa
olgachaikovskaya@ukr.net ORCID: 0000-0001-9161-4574 C.5. Cno6oflHH
nodinbCbKuü depMaeHuü aгpapно-mexнмнuü yHieepcumem, YKpaiHa
sergessb75@gmail.com ORCID: 0000-0001-5758-0147
nPOOECIMHO CnPAMOBAHE HABHAHHA AK 3AnOPyKA OOPMyBAHHfl OAXOBO! KOMnETEHTHOCTI MAM5YTHIX OAXIB^B ArPAPHO-TEXHIHOI rAW3I
АНОТАЦ1Я
Формулювання проблеми. У cmammi висвiтлено та проанал!зовано основн meopemu4Hi положення, якi складають основу концепцй' навчання фiзики студентов аграрно-техшчних ЗВО.
Матер/'али i методи. Для виявлення шляхiв розв'язання досл'джувано)' проблеми, максимально наближено)' до майбутньоÏ профеййно!'д'яльностi студентов, здйснено теоретичний аналз флософськоÏ, психолого-педагог'мно)'лiтератури за темою досл'дження з метою добору й осмислення фактичного матер'юлу; анал 'в концепцй, теорiй i методик.
Результати. Розкритi основн прийоми впровадження профеййно!'спрямованостi навчання фiзики на лекцйних формах заняття студентов аграрно-техшчних заклад'в освти. Визначен основн способи пдвищення фахових знань студентов пд час вивчення курсу фiзики. Описана апробована методика зд'шснення професiйноï спрямованостi навчання фiзики на лекц/'ях. Для виявлення р'вня пдготовки студент'ю нженерних спе^альностей з фiзики нами було проведено експериментальне досл'дження, яке показало, що курс фiзики у вищому аграрно-технчному навчальному закладi перетворився з фундаментального на загальноосв'тн'ш предмет. Студенти не усв'домлюють мету навчання фiзики, як фундаменту майбутньоï професiйноï дiяльностi, не можуть трансформувати знання, отриманн на заняттях з фiзики, на дисциплiни професiйно-практичноï подготовки та загальнотехнiчного циклу, а також на виконання курсових робт та дипломного проектування.
Висновки. Окреслена та методично обфунтована проблема дано)' статт'1 дозволяе зробити висновок про необх'днкть взаемозв'язку принципiв фундаментальности й професiйноïспрямованостi пд час навчання фiзики студент 'ю аграрно-техшчних навчальних заклад'в. Доведено, що використання фахово спрямованого матер'юлу сприяе формуванню системи фiзичних знань у студент'в, а також набуттю рiзних практичних навичок i умнь та стимулюе пiзнавальний нтерес до вивчення фiзики як науки, дозволяе краще засвоювати материал iнших дисциплiн природничого циклу, що розвивають )'хн'1 пiзнавальнi та творчi зд'бност'!, впливае на формування стйких мотив'в до отримання знань з фахових дисциплiн.
КЛЮЧОВ1 СЛОВА: фахова компетентшсть, профеййна спрямованiсть, фундаментальнсть, фiзика, аграрно-технiчна галузь.
ВСТУП
Ситуация в освт, що склалася сьогодн в Укра'н вимагае переосмислення ключових методолопчних пiдходiв, як пов'язан з навчанням i професшною пщготовкою майбутых фахiвцiв аграрно-техычно!' галузГ Головну роль у процеа пщготовки майбутых фахiвцiв набувае орiентацiя на професшну компетентысть, що дозволяе полегшити процес адаптацп студенпв до профеайного середовища i пщвищити |'хню конкурентоспроможнкть у ринкових умовах.
ISSN 2413-158X (online) ISSN 2413-1571 (print)
CÂ
scientific journal
Формулюючи ocHOBHi cynepe4HOCTi нашого столггтя, видiляють cynepe4HicTb мiж небаченим розвитком знань i можливостями ïx освоення людиною. Формування професiйноï компетентностi випускника, що передбачае пiдготовку такого фаxiвця, який опанував би необxiднi знання, умшня, навички творчоï дiяльностi е одним i3 головних завдань вищо'| освiти. Проблема формування професiйноï компетентностi особи - одна з найактуальыших проблем сьогодення.
Актуальнiсть цього дослщження зумовлена пiдвищенням вимог до пщготовки майбутнix фаxiвцiв аграрно-теxнiчноï галуз^ якi, у свою чергу, е поштовхом до пошуку нових пiдxодiв та завдань. Начасi - тдготовка молодого спецiалiста, який вiльно орiентуеться в сумiжниx галузях дiяльностi, готовий до постшного професiйного росту, соцiальноï та професiйноï мобiльностi.
Мета дослщження - визначення основних принципiв формування професiйноï компетентностi як домiнуючоï умови покращення якостi пiдготовки майбутнix фаxiвцiв аграрно-теxнiчниx навчальних закладiв.
ТЕОРЕТИЧН1 ОСНОВИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Значний внесок у дослiдження формування професiйноï компетентностi здiйснили як украïнськi (Рибiнська, 2006; Zbaravska & Slobodyan, 2016), так i закордонн науковцi (Lyall, Bruce, Tait, Meagher, 2011; Marcu, 2017). Вивчалися, зокрема, основы принципи формування професiйноï компетентности та ¡хне значення у пщготовц майбутнix фаxiвцiв (Болотов, 2003; Хуторской, 2005). Дослщники вивчали особливостi професшно! пiдготовки магiстрiв у мiжнародниx справах (Третько, 2013), студенев прикордонноï служби (Кузь, 2015), медичних фiзикiв (Гурьев, 2002) та майбутых фаxiвцiв стьськогосподарського виробництва (Рудь, 2013), використовуючи мiждисциплiнарний пiдxiд. Разом з тим, наукових праць, ям б були присвячен комплексному пiдxоду до проблеми якост пiдготовки студентiв iнженерниx напрямiв з урахуванням ïxньоï майбутньоï професiйноï дiяльностi поки немае.
МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Одыею з необxiдниx умов професiйноï пщготовки майбутнix фаxiвцiв е професiйна спрямоваысть навчання. Ми вважаемо, що для виршення цiеï проблеми, необxiдно провести глибокий аналiз взаемозв'язку загальноосвiтнього курсу фiзики з основними загальнотеxнiчними i дисциплшами професiйноï та практичноï пщготовки. По-перше, це дозволить визначити, як фiзичнi знання, вмiння i навики будуть використовуватися при подальшiй професшнш пiдготовцi студентiв, по-друге, це дасть можливкть найбiльш вмiло використовувати на заняттях з фiзики приклади агротехычного змiсту, якi пов'язанi з майбутньою професiйною дiяльнiстю студентiв. Вивчення дисциплш спецiалiзацiï на бiльш пiзнiй стадп не створюе стимулу в навчанн природничо-наукових та загальнотеxнiчниx дисциплiн. Знання з фундаментальних, загальнотехычних i загальнотеоретичних дисциплш не отримують швидкого застосування протягом довготривалого перюду навчання, залишаються важким багажем знань, оскiльки починають застосовуватися в неповному обсязi при вивченн спецiальниx профiльниx дисциплiн на останых курсах.
Для досягнення поставленоï мети ми використовували наступнi методи дослщження: теоретичний аналiз фiлософськоï та псиxолого-педагогiчноï лiтератури за темою дослщження з метою добору й осмислення фактичного матерiалу; аналiз концепцiй, теорш i методик, що мае на мет виявлення шляxiв розв'язання дослiджуваноï проблеми, максимально наближеноï до майбутньоï професiйноï дiяльностi студентiв.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Для створення мiцноï теоретичноï бази ми провели аналiз зв'язкiв фiзики з основними загальнотехычними i дисциплiнами практичноï та професiйноï пiдготовки. Наприклад, вивчення такоï загальнотеxнiчноï дисциплiни, як «Теоретична механта» базуеться, в основному, на кшематиц та динамщ матерiальноï точки, якi вивчаються в курсi фiзики. Вивчення «Пдравлти» i «Теплотехнти» спираеться на молекулярну фiзику (властивостi рiдин, газiв, iзопроцеси, явища переносу та iн.). Курс «Матерiалознавство» спираеться на вже вивчен в курсi фiзики теми, таю, як «Обертання твердого тiла навколо неруxомоï осi» (момент сили, момент шерцп, основний закон динамiки для обертального руху та ш.) та «Пружн сили» (деформацп, вiдносне та абсолютне видовження та iн.). Роздт «Електрика i магнетизм» курсу фiзики е базою для вивчення дисциплши «Електротеxнiка». Вивчення дисциплiн професiйноï та практичноï пiдготовки також взаемопов'язане з роздтами i конкретними темами курсу фiзики. Так, вивчення фахових дисциплш «Стьськогосподарсьм машини» i «Технологи виробництва сiльськогосподарськоï продукцп» неможливе без знань таких тем курсу фiзики, як «Кшематика», «Динамiка», «Пружнi сили».
Процес створення курсу фiзики передбачае, у першу чергу, використання фахово-спрямованих завдань (Збаравська, 2010). Ц завдання з фiзики мають задовольняти там вимоги:
- забезпечувати ткний зв'язок iз реальними фаховими завданнями;
- враховувати мiжпредметнi зв'язки курсу фiзики з дисциплшами професiйноï та практичноï пщготовки;
- передбачати поступове ускладнення завдань;
- вимагати рiзноманiтноï розумовоï дiяльностi;
- забезпечувати пiзнавальну активнiсть студенев;
- сприяти формуванню у студенев деяких видiв професiйноï дiяльностi.
Ткний зв'язок завдань з реальними фаховими завданнями передбачае вибiр як об'ектв, якi аналiзуються, так i стьськогосподарських процесiв, з якими студенти матимуть справу на практицi. Наприклад, розрахунок кшематичних i динамiчниx характеристик стьськогосподарських машин та ïx меxанiзмiв. Використання сучасних фiзичниx методiв в агрономп дозволяе удосконалити дiагностику та регулювати урожай стьськогосподарських культур, тим самим сприяти пщвищенню ïx урожайност та продуктивности. Розв'язування професiйно спрямованих задач сприяе глибокому розумшню фiзичноï сутност процесiв, якi вiдбуваються у природа сiльськогосподарськиx машинах, меxанiзмаx, пристроях.
Наприклад, для студенев спецiальностi «Агроiнженерiя» добиралися завдання, що мктять елементи фахового спрямування на ïx майбутню професiйну дiяльнiсть [3]:
- Центральний транспортер кормороздавача КТУ-10 здмснюе одночасно два рухи: поступальний разом з комбайном з швидмстю 7,92 км/год i рух назад вщносно комбайна зi швидмстю 1,4 м/с. Визначити швидкiсть точок транспортера вщносно поля (рис. 1).
- Транспортер похило''' камери зернозбирального комбайна КЗС-9 рухаеться зi швидмстю 3,2 м/с. Який шлях пройде планка транспортера за одну годину роботи комбайна (рис. 2) ?
Рис. 1. Схема руху кормороздавача КТУ-10
Рис. 2. Схема зернозбирального комбайна КЗС-9: 1 - мотовило; 2 - транспортер похилоТ камери; 3 - молотильний аппарат; 4 - соломотрас; 5 - решета
- Трактор ХТЗ-2511 мае потужысть 22 кВт. Чи може цей трактор тягти на 3-й швидкосп в 5,22 км/год агрегат з двох культиваторiв КПС-4 з тяговим опором 4100 Н кожен i 8 борЫ БЗТС-1,0 з тяговим опором 880Н кожна (рис. 3)?
Рис. 3. Схема грунтообробного агрегату: 1 - борони; 2 - культиватори; 3 - трактор
Розв'язуючи там задачу студенти переконувалися у складносл технолопчних процеав, в необхщност Грунтовних знань з фiзики для оволодшня основами стьськогосподарського виробництва. Бтьшкть задач пщбирались таким чином, щоб !х розв'язання допомогло подолати труднош^, з якими стикаються студенти в процес виробничо! практики, пiд час вивчення основ агропромислового виробництва. Значущими для розв'язання задач е там завдання, ям б створювали «конфлттну ситуацю». Спроба студентiв знайти вщповщь активiзуе 'хне мислення, привертае увагу до поставлено! задачу викликае пщвищену зацiкавленiсть.
Наприклад, п^д час вивчення теми «Сила тертя» ми використовуемо там завдання:
1. Чому для про'зду болотистими мкцями роблять настил (рис. 4) ?
2. Для чого на платформи мльчасто-шпорових котмв 3ККШ-6 насипають землю (рис. 5) ?
3. Для чого на колесах самохщного зернозбирального комбайна СК-5А поставлено автошини з глибокими вирiзками протектора (рис. 6) ?
Рис. 4. Схема настилу
Рис. 5. Схема шльчасто-шпорового котка 3ККШ-6
Рис. 6. Автошини зернозбирального комбайна СК-5А
4. Для чого при з'еднанн дерев'яних деталей стьськогосподарських машин болтами пщ гайки пщкладають шайби (рис. 7) ?
Рис. 7. Схема з'еднання дерев'яних деталей альськогосподарських машин
Складаючи такi завдання, треба мати на уваз^ що в !'хы умови мають мiстити Ыформащя про рiзнi галузi мiсцевого i регiонального виробництва, про перспективи !'хього розвитку, екологiчнi проблеми, що виникають при цьому. Текст
завдань повинен включати лише найбтьш поширенi виробничi термЫи i поняття. Перевагу краще вiддавати тим завданням, вирiшення яких дозволяе спиратися на наочн образи: деталi машин i механiзмiв, причому виробничий матерiал в 'хньому змiстi не повинен закривати фiзичний, а при 'х розв'язанн слiд показувати роль фiзики в стьському господарствi та його виробничих проблемах, щоб студенти усвiдомили, що знання з фiзики, отримуванi на заняттях, допоможуть !'м надалi оволодти вибраним фахом, а також устшно працювати у сiльськогосподарському виробництвi.
Мiжпредметнi зв'язки курсу фiзики з дисциплЫами професiйноí та практично! пiдготовки мали випереджальний та перспективний характер. До системи входили завдання, як враховували як випереджальш, так i супутн зв'язки курсу фiзики з такими дисциплЫами, як «Стьськогосподарськ машини», «Механто-технолопчы властивостi сiльськогосподарських матерiалiв», «Матерiалознавство», «Теоретична механта»; перспективнi зв'язки з дисциплшами «Електротехнта», «Енергетичнi засоби для агропромислового комплексу», «Грунтознавство», «Агрометеорологiя» та н
Розв'язування задач мiжпредметного характеру стимулюе пiзнавальний iнтерес до вивчення фiзики як науки. Дозволяе краще засвоювати матерiал iнших дисциплiн природничого циклу, розвивае тзнавальы та творчi здiбностi, впливае на формування стiйких мотивiв до отримання знань з фахових дисциплш.
Поступове ускладнення характеру завдань забезпечувалося структурою навчального процесу. Якщо розглядати лекцп як орiентувальний етап процесу навчання, а практичн та лабораторн заняття як виконавчий (тренувальний) етап, то, вщповщно, мета завдань до лекцмного курсу - це орiентування студентiв у теоретичному матерiалi, iлюстрацiя понять, що вивчаються, на прикладах стьськогосподарських об'ектiв, пошук фiзичних закономiрностей в основi !х функцюнування.
У лекцiйному курс^, крiм викладення навчального матерiалу, ставилося завдання зорiентувати студента на основнi напрями майбутньо!' професiйноí дiяльностi, створювалися умови для проектування законiв фiзики на завдання, ям пов'язанi з майбутньою профеайною дiяльнiстю. Спочатку студентам демонструвалися шляхи та способи виконання таких завдань, а по™ ставилася проблема, яку нобхщно виршити самостiйно. Завдання для самостшно!' роботи формувалися як комплексы задачi на прикладi професiйних об'ек^в.
Наприклад, на лекцiях п^д час вивчення теми «КЫематика» для студенев спецiальностi «Агроiнженерiя» було введено визначення поняття «траекторiя», при цьому робився акцент на тому, що в стьському господарст^ визначення траекторп перемщення деталей, вузлiв машин, сiльськогосподарськоí продукцп е важливими науково-дослiдним, розрахунково-проектувальним, конструкторським або технолопчним питаннями.
П^д час вивчення ще!' теми студентам пропонувалися професшно спрямованi завдання, зокрема для визначення:
- траекторп руху планки мотовила зернозбиральних машин залежно вщ вщношення швидкост машини до швидкост планки (впливае на якiсть збирання урожаю);
- коефщетчв тертя рiзних поверхонь та матерiалiв (без цих знань неможливо проектувати жодну стьськогосподарську машину) (рис. 8).
Теоретичний виклад матерiалу iлюструвався не лише за допомогою абстрактних схем, а й техычних, наприклад, перемiщення не просто абстрактно!' матерiальноí точки, а точки, розмЩено!' на деталi обертового барабана мотовила зернозбиралы-юго комбайна (рис. 9).
Рис. 8. Лабораторна установка для визначення Рис. 9. Комп'ютерна модель руху мотовила
коефщieнта тертя на межi метал-грунт зернозбирального комбайна
У лабораторних роботах з ц^е'! теми поряд з традицшними завданнями пропонувалися такг
- вивчення впливу вщношення швидкостi руху машини до швидкост руху планки на роботу мотовила;
- визначення юнематичних та динамiчних характеристик кривошипно-шатунного механiзму (рис. 10);
- знаходження моменту шерцп шатуна (рис. 11).
Рис. 10. Прилади для визначення кшематичних та динамiчних Рис. 11. Установка
характеристик кривошипно-шатунного мехашзму для визначення моменту шерцп шатуна
Завдання, що входили до методично! системи, потребували pi3Horo рiвня розумово! дiяльностi та постшно ускладнювалися. Завдання фахового змкту, оскiльки вони пов'язанi i3 застосуванням знань з напряму пщготовки майбутнього фахiвця аграрно-технiчноí галузi, передбачають провадження, здебтьшого, продуктивно! дiяльностi. У цьому разi забезпечувалася максимальна пiзнавальна актившсть студентiв. Продуктивна дiяльнiсть характеризувалася тим, що в процеа !! виконання здобуваються новi знання або способи дм передусiм пiд час виконання завдань пошуково-пiзнавального, дослiдницького або творчого характеру.
Пошуково-тзнавальы завдання складалися так, щоб студент у рекомендованш лiтературi i лекцiйному курсi не м^ знайти прямо! вiдповiдi на поставлене запитання. Перед ним постала потреба пошуку, оцшювання, узагальнення. Пщ час виконання такого типу завдань студенти самостшно здобували новi знання, застосовували !х до майбутнiх фахових ситуацш, засвоювали професiйнi вмiння. Завдання дослщницького характеру передбачали вищий рiвень розумово! дiяльностi, вони вимагали вщ студента невеликого дослiдження. Прикладами такого виду завдань були такк
- як впливають гармонiчнi коливання деталей машин на рух та роботу машинно-тракторного агрегату в цтому;
- визначити вплив коефщента тертя, кута нахилу поверхн на швидкiсть перемЩення зерна в завантажувальному бункерi комбайна.
Професшно спрямованi завдання творчого характеру використовувалися, здебтьшого, для виконання курсових i дипломних проек^в та робп-, у процесi яких студенти самостшно застосовували знання з фiзики для виконання виробничих завдань.
Одним iз завдань навчання у вищому аграрно-технiчному закладi е формування активно! творчо! особистостi. Цьому сприяв як змкт завдань, так i застосування рiзних прийомiв активiзацií пiзнавальноí дiяльностi студентiв.
Завдання продуктивного характеру виявляються для студентiв навчальними проблемами, осктьки ставлять !х перед необхщыстю здобування нових знань та застосування !х у новiй ситуацп, оволодiння новими способами дiй. Устшне вивчення фiзики у поеднаннi з навчальними практикумами сприяе формуванню техычно! компетентностi майбутнiх фахiвцiв.
ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШОГО ДОСЛ1ДЖЕННЯ
Отже, використання елеметчв професiйноí спрямованостi у навчальному процеа дозволить створити цЫсне й системне уявлення студенев про структуру i змiст курсу фiзики та його значення для майбутньо! професшно! дiяльностi; цiлеспрямовано формувати початковi професшы знання, навички та вмiння пщ час вивчення фiзики.
Подальше дослщження методики реалiзацií принципу професiйноí спрямованосп, через впровадження ступенево! професiйноí освiти в Украíнi зумовлюе потребу, що дасть змогу чгшше розмежувати змкт i функцп окремих етапiв професшно! пщготовки, досягнути необхiдноí координацп педагопчних дiй, усунути дублювання навчального матерiалу, скоротити нерацiональнi витрати часу, забезпечити фахiвцiв глибшими та мiцнiшими знаннями, пов'язаними з !хньою професiйною дiяльнiстю.
Список використаних джерел
1. Болотов В. А., Суриков В. В. Компетентносная модель от идеи к образовательной програмне. Педагогика. 2003. № 10. С. 8-14.
2. Гурьев А.И. Статус межпредметных связей в системе современного образования. Наука и школа. 2002. №2. С. 41-45.
3. Збаравська Л.Ю., Бендера 1.М., Слободян С.Б. 36ipHUK задач з фiзики з профеайним спрямуванням Кам'янець-Подтьський: ПП Зволейко Д.Г., 2010. 64 с.
4. Кузь Ю. М. Методика навчання майбутых прикордоннимв застосовувати автоматизован комплекси та техычы засоби прикордонного контролю: автореф. дис. ... канд. пед. наук: спец. 13.00.02 / Хмельницький: Нацюнальна академiя Державно! прикордонно! служби Укра!ни iм. Б. Хмельницького, 2015. 20 с.
5. Рибшська Ю. Сучасн тенденцп розвитку професшно! освти в Укра!ш на основi впровадження системи взаемопов'язаного навчання. Актуальн проблеми професiйно-педагогiчно¡ oceimu та стратеги розвитку. Житомир, 2006. Т. 2. С. 30-31.
6. Рудь А.В. 1нновацшна технолопя викладання теми «Електричне обладнання тракторiв i автомобЫв». Педагогiчнi науки. Вип. 57. Херсон. 2011. С. 421-428.
7. Третько В.В. Мiждисциплiнарний пщхщ у пщготов^ майбутнiх магiстрiв мiжнародних вщносин. Осв'та дорослих: теор'1я, досвiд, перспективи. 2013. № 6 (13). С. 194-202.
8. Хуторской А. В. Педагогическая инноватика : методология, теория, практика. Москва. 2005. 222 с.
9. Zbaravska Lesia, Slobodyan Sergiy. Interdisciplinary communication in teaching physics for students of agricultural universities. Stredoevropsky vestnlk pro vedu a vyzkum». Central European journal for science andresearch. Praha, 2016. Р. 97-101.
10. Lyall C., Bruce A., Tait J., Meagher L. Interdisciplinary Research Journeys: Practical Strategies for Capturing Creativity. London. 2011.
11. Marcu L. Science education: the need for an interdisciplinary approach. 2007. Oradea University, Retrieved on December 15, 2017 from: https://www.researchgate.net/.../26552749_Science_education.
References
1. Bolo^v, V.A. (2003). Kompetentnоsnаia mоdеl' оt idei k оbrazovatеl'nоi programme. [The Competence Model: From an Idea to a Curriculum]. Pedagogika. [in Russian].
2. Hurev, A.I (2002) Status mezhpredmetnukh sviazei v systeme sovremennoho obrazovanyia. [Status of interdisciplinary links in the system of modern education]. Nauka y shkola. [in Russian].
3. Zbaravska, L., Bendera, I., & Slobodyan, S. (2010). Zbirnik zadach z fiziki z profesiynim spryamuvannyam. [Problems in physics with professional direction]. Kamianets-Podilskiy. [in Ukrainian].
4. Kuz, Yu. (2015) Metodyka navchannia maibutnikh prykordonnykiv zastosovuvaty avtomatyzovani kompleksy ta tekhnichni zasoby prykordonnoho kontroliu. [Border guides training methodology in automated complexes and border control devices]. Extended abstract of candidate's thesis. Khmelnitsky. [in Ukrainian].
5. Rybins'ka, U. (2006). Suchasni tendentsii rozvitku profesiinoi osvity v Ukraini na osnovi vpronadzhennia sistemy vzaiemopoviazanogo navchannia. [Modern Tendencies of Professional Education Development in Ukraine Based on Implementation of the System of Integrated Learning]. Zhitomyr. [in Ukrainian].
6. Rud, A.V. (2011). Innovatsiina tekhnolohiia vykladannia temy «Elektrychne obladnannia traktoriv i avtomobiliv». [Innovative technology of teaching the theme "Electrical equipment of tractors and cars"]. Kherson. [in Ukrainian].
7. Tretko, V. (2013) Mizhdystsyplinarnyi pidkhid u pidhotovtsi maibutnikh mahistriv mizhnarodnykh vidnosyn. Osvita doroslykh: teoriia, dosvid, perspektyvy. [Interdisciplinary approach to teaching of Masters in international affairs]. [in Ukrainian].
8. Hutorskoi, A. V. (2005). Pedagogicheskaia innovatika: metodolodiia, teoriia, praktika. [Pedagogical Innovativeness : Methodology, Theory and Practice]. Moskow. [in Russian].
9. Zbaravska, Lesia, Slobodyan, Sergiy. Interdisciplinary communication in teaching physics for students of agricultural universities. Central European journal for science andresearch. [in Ukrainian].
10. Lyall, C., Bruce, A., Tait, J. & Meagher, L. (2011). Interdisciplinary Research Journeys: Practical Strategies for Capturing Creativity. London. [in English].
12. Marcu, L. (2007). Science education: the need for an interdisciplinary approach. Oradea University, Retrieved on December 15, 2017 from: https://www.researchgate.net/.../26552749_Science_education . [in English].
PROFESSION-BASED TRAINING AS A GUARANTEE OF THE PROFESSIONAL COMPETENCE WITH THE FUTURE SPECIALISTS IN AGRARIAN AND TECHNICAL SPHERE L. Zbaravska, O. Chaikovska, S. Slobodian
State agrarian and engineering university in Podilia, Ukraine
Abstract.
Problem statement. The article is an attempt to highlight and analyze the main theoretical principles that form the basis of physics teaching concepts with the students of Agrarian and Technical educational institutions.
Materials and methods. The theoretical analysis of philosophical, psychological and pedagogical literature to gather information for the research, analysis of concepts, theories and methods were used in the study to identify the strategies for solving the issue we deal with within the context of future professional activity.
Results. The basic techniques for profession-based physics training during lectures with the students of Agrarian and Technical universities are given. The main ways for increasing students' professional knowledge in the process of physics course training are determined. The experimentally proved technique for profession-based physics training during a lecture course is described. To identify the level of engineering students' competence in physics, we conducted an experimental study. The survey showed that the course of physics in Agrarian and Technical University has turned from the fundamental discipline into the secondary subject. Students don't realize the purpose of teaching physics, as the framework for future professional activities. They also can't transform the knowledge that they received on physics lessons, to disciplines of vocational training and general technical cycle, as well as during completing of course works and degree diploma projects.
Conclusions. The described and methodically proved the problem of this article allows us to conclude that the principles of fundaments and profession-based learning in teaching physics with the students majoring in agriculture and engineering are necessary. It has been shown that the use of major focused material contributes to the formation of a system of student physical knowledge, as well as the acquisition of various practical skills and abilities. Major focused tasks stimulate cognitive interest physics learning, allow to better absorb the material of other Natural Science disciplines, develop cognitive and creative abilities, influence the formation of persistent motives to obtaining knowledge in professional disciplines.
Keywords: professional competence, professional orientation, fundamentality, physics, agrarian and technical industry.
